Льон-довгунець як екологiчно чистий продукт

Змiст

Вступ

Роздiл РЖ. Аналiтичний огляд лiтератури

Роздiл РЖРЖ. Народногосподарське значення та бiологiчнi особливостi льону-довгунця

Роздiл РЖРЖРЖ. Результати дослiджень

3.1 Мiсце, умови, програма та методика проведення дослiджень

3.2 Екологiчна ефективнiсть

3.3 Енергетична ефективнiсть

3.4 Економiчна ефективнiсть

Роздiл РЖV. Технiка безпеки та охорона працi при вирощуваннi льону-довгунця

Висновки та пропозицii

Список використаноi лiтератури

Додатки

ВСТУП

Кожна польова культура маi своi прикраси. Проте льон-довгунець, як одна iз найбiльш старовинних культур Захiдноi Азii та Середземноморського узбережжя, знайшла другу РДвропейську батькiвщину - Украiнське Полiсся.

Якщо загибель врожаю льону прирiвнюiться до однiii з "семи iгипетських страт", то загибель галузi льонарства на Полiссi Украiни -до зубожiння аграрного сектора. Льон був i повинен залишитись символом чистоти, свiтла, вiрностi. Про нього слiд сказати так: це екологiчно чиста рослина, один з найкращих плодiв землi, який використовувався для верхнього i нижнього одягу благочестивих iгипетських жрицiв i як покрив для святих предметiв та використовуiться й зараз.

Вiн впродовж свого життя приваблюi людей. Навеснi сходи його - це килим iзумрудно-соковитоi зеленi, за яким здалека можна впiзнати поле, засiяне льоном.

Влiтку вранцi - синьооко-красиве цвiтiння полiського шовку. В полi стоять тонесенькi, стрункi стеблинки зi свiтло-блакитними дещо похиленими квiточками. РЖ нiколи не зрозумiло, де небо, а де земля, що народжуi льон. Вiд цього видовища стаiш добрiшим, лагiднiшим, життя наповнюiться красою.

Перед збиранням лляне поле - це ослiплююча золота долина з червоним вiдтiнком. Особливо привабливе лляне волокно, зафарбоване у сталевий колiр з платиновими вiдсвiтами та переливами.

Про льон написано дуже багато вiршiв та пiсень. О.С. Пушкiн намалював Ольгу з роману "РДвгенiй Онiгiн" такими фарбами: "Глаза, как небо голубые, Улыбка, локоны льняные.."

А вiдомий поет О.Прокоф'iв у вiршi "Лада" застосовуi таку характеристику:

"Синью яркой блещет взгляд,

Синевой глаза горят,

Длинен волос твой льняной,

Славен голос озорной.."

А кому невiдома украiнська пiсня, де прославляiться велич льону у словах i музицi народного артиста Украiни РЖ.М. Сльоти:

"А льон цвiте синьо-синьо,

А мати жде додому сина.. "

У недалекому минулому льон на Украiнi вирощували не тiльки для внутрiшнiх потреб, вiн був предметом торгiвлi, з багатьма краiнами свiту, а вироби Житомирського льонокомбiнату прославлялися майже у всiх краiнах.

Льонарство i лляна промисловiсть Украiни мають великий потенцiал, набутий досвiд i матерiальну базу! У 70-80-тi роки минулого сторiччя посiвнi площi пiд льоном-довгунцем становили щорiчно 220-230 тис. га, виробництво волокна - 100-130 тис. тонн. Працювало понад 40 льонозаводiв, два льонокомбiнати загальною потужнiстю 100 млн. квадратних метрiв тканин технiчного i побутового призначення. За останнi роки площi посiву i виробництво продукцii льону-довгунцю рiзко скоротились, а iх якiсть погiршилась.

До спаду льонарства в Украiнi призвели процеси дестабiлiзацii виробництва, викликанi розбалансованiстю цiн на льоносировину i матерiально-технiчнi засоби забезпечення технологii вирощування та деякi iншi чинники ринку.

Враховуючи обмеженi можливостi надходження в Украiну бавовни для потреб текстильноi промисловостi, значне зростання цiн на волокно i насiння льону на зовнiшньому та внутрiшньому ринках, льонарство здатне перетворитися, при застосуваннi високоефективноi в ринкових умовах технологii вирощування культури, у високоприбуткову галузь i джерело валютних надходжень.

Льоносировина, що завозиться на переробнi заводи, маi бути вiдсортована за висотою i чиста вiд бур'янiв. Всi процеси практично немеханiзованi, технiка для обертання трести, пiднiмання та в'язання ii вкрай недосконала. Для заохочення людей до працi потрiбнi матерiальнi i фiнансовi ресурси. Тобто собiвартiсть льоносировини у 1,5 - 2,0 рази вища цiни, що ii згоднi заплатити споживачi.

До 1990 року держава дотувала кожному господарству 45% витрат на льонарство. Заводи сплачували виробникам кошти за реалiзовану продукцiю у тижневий строк згiдно з результатами оцiнки сировини.

При врожайностi волокна 4 ц/га i насiння 2 ц/га господарства мли вiд льонарства прибутки.

Важким тягарем лягаi на собiвартiсть продукцii льонарства диктат цiн з боку постачальникiв мiнеральних добрив, засобiв захисту рослин, пально-мастильних матерiалiв, сiльськогосподарського машинобудування. Товаровиробники тепер вимушенi користуватися послугами сумiжникiв за цiнами в 3 - 5 разiв вищими вiд цiн докризового перiоду. Для вiдродження галузi потрiбно зробити ii не збитковою. Бажаного успiху можна досягти двома шляхами. Перший полягаi у вiдновленнi державноi пiдтримки виробника продукцii. Йдеться не про великi капiталовкладення в галузь iз бюджету держави, а йдеться про вiдновлення паритету цiн на промислову i сiльськогосподарську продукцiю, порушеного державою у 1992 роцi, коли на промислову продукцiю цiни "вiдпустили", а на сiльськогосподарську продукцiю тримали фiксованими, а також про виконання державою власних рiшень i зобов'язань.

Адже Постанова Кабiнету Мiнiстрiв Украiни №378 вiд 22 квiтня 1997 року "Про заходи щодо стабiлiзацii та збiльшення обсягiв виробництва льону та конопле продукцii " iснуi лише на паперi.

Другий шлях полягаi у пошуку можливостей зниження собiвартостi продукцii, зважаючи на те, що 70 - 80% витрат галузi припадаi на перiод збирання врожаю i пiслязбиральноi доробки продукцii, i на низький рiвень механiзацii виробничих процесiв, слiд переходити на рулонну технологiю збирання трести, а також на промислове виготовлення трести на льонозаводах.

За iснуючоi технологii, за умов приготування трести пiд вiдкритим небом, за сприятливих умов солома перетворюiться на тресту за 12 - 14 днiв. У посушливих умовах вона лежить на полi 30-40 днiв, а у разi затяжних дощiв продукцiя зазвичай втрачаi 50 тАФ 70% якостi.

Спроба впровадження рулонноi технологii збирання трести в Украiнi вже була. Ще понад 10 рокiв тому ряд господарств Житомирськоi, Рiвненськоi, Киiвськоi, Волинськоi, областей збирали тресту преспiдбирачами ПРН тАФ1,6 обладнаними пристроями ПРП - 1, що пресували ii в рулони вагою 300 - 400 кг. Такi рулони навантажувачами ПФ - 0,5, обладнаними пристроями ППЛ - 0,5 вантажили на автотранспорт i вiдвозили на льонозаводи. Однак через недосконалу технологiю розмотування рулонiв на заводах перспективна технологiя не прижилася. Водночас у Бельгii, Францii i Нiдерландах рулонна технологiя набула широкого застосування. З допомогою цiii технологii можна було б на 25 -30% знизити собiвартiсть продукцii та на стiльки ж вiдсоткiв покращити економiчний стан пiдприiмств - виробникiв сировини. Промислове виготовлення трести полягаi, в тому, що пiдсушену пiсля збирання i обмолоту комбайном солому льону збирають так само, як i тресту тАУ у рулони - i вiдправляють на льонозавод. Там занурюють рулони соломи в мочильнi басейни, де вона за 35 - 38В°С води за участi пектиноруйнувальннх бактерiй перетворюiться на тресту. Пiсля цього рулони розмотують, тресту висушують до стандартноi вологостi i подають на переробку. За умови промислового виготовлення трести витрати на збирання врожаю виробником скорочуються ще на 15 - 20%, адже солому не потрiбно анi перебирати для рiвномiрного вилуження, анi висушувати пiсля його завершення.

Освоiння льонозаводами операцiй промислового виготовлення трести дасть змогу на 40 - 50% знизити собiвартiсть льонопродукцii, значно покращити ii якiсть.

Чiтке й неухильне дотримання всiх вимог технологii, зокрема такий, як правильний вибiр площ, напiвпаровий обробiток ТСрунту, рацiональна система удобрення, iнтегрована система захисту посiвiв вiд бур'янiв, хвороб, шкiдникiв i вилягання, сiвба високоякiсним насiнням та iнших, що визначаються в конкретних умовах господарства забезпечують отримання 40 - 50 ц/га трести i 5 - 6 ц/га насiння високоi якостi. Внутрiшньогосподарська переробка трести на волокно збiльшуi надходження вiд реалiзацii продукцii майже удвiчi.

Вiдродження льонарства в Украiнi можливе лише при державнiй забезпеченостi паритету цiн на промислову i сiльськогосподарську продукцiю, приймаючи умови кредитування виробництва, а вiдповiднi службовцi органiв державноi виконавчоi влади перейматимуться проблемами галузi.

Льон-довгунець одна iз технiчних культур, яка в технологiчному процесi, за перiод росту i розвитку не накопичуi радiонуклiдних речовин та iнших забруднювань. Проте в процесi мацерацii лляноi трести на льонищi (вилежування) можливе вторинне забруднення продукцii, як радiонуклiдними речовинами, так i механiчними домiшками.

Мета нашоi випускноi роботи полягаi в пошуках шляхiв отримання екологiчно чистоi продукцii, як у перiод первинноi так i вторинноi переробки.

Роздiл 1. Аналiтичний огляд лiтератури

Визначення рiзних технологiй збирання та виготовлення трести льону даi можливiсть порiвняти два способи бiологiчного приготування трести: росяна i промислове мочiння соломи льону.

А.Ф. Рогаш (1976) вiдмiчав, що в сучасний перiод необхiдно проводити первинну обробку льону в сiльському господарствi, тому що план по будiвництву цехiв бiологiчного замочування не виконуiться.

Вченi розробляють i втiлюють рiзнi технологii збирання льону з урахуванням реалiзацii продукцii трестою. Росяна мочка самий старовинний спосiб приготування трести. А. Мещерский, А.Шептунов (1932); А. Труш (1931); В. Данилочкiн (1931); Д. Н. Прянишнiков (1921); С. О. Лейкiнi А. РЖ. Сивцов (1935); В. В. Макаров, М. С. Мелешкевич, Н. Д. Матвеiв, Я. В. Пейве (1945) вважають, що для розстилу льону потрiбно вибирати сухе, рiвне мiсце, захищене вiд вiтрiв i недоступне худобi. Чим кращий i рiвнiший покрив грунту невисокою травою, тим бiльше пiдходить таке мiсце для росяноi мочки. За нестачею лукiв льон стелять i по скошенiй конюшинi i по жнивах з пiдсiвом трав.

Було вiдмiчено також, що стелищами не можуть бути виоранi "голi" землi, без пiдсiву трави, не можна допускати доторкання соломи з землею, так як земля мiстить вапно i залiзо, що негативно впливаi на мiцнiсть волокна. В такому випадку треста льону, що вилежуiться на землi отримуiться рихла, ломка i груба за будовою.

К.К. Вебер (1891) помiтив, що розстилання льону не показуi негативноi дii на рiст трав. Навпаки луки пiсля росяноi мочки iнтенсивно ростуть.

До основних факторiв росяноi мочки вiдносяться - тепло, волога, повiтря. Розвиток мiкроорганiзмiв краще проходить при окремих умовах температури i вологи. Найбiльш нормальна температура для розвитку мiкроорганiзмiв без рiзких коливань вiд раннiх заморозкiв до високоi температури вдень.

Волога повинна бути в нормi 50 - 60%.

Для багатьох районiв зони льонарства кращим строком розстилу i серпень мiсяць.

По даним Н. П. Леднiва (1948) пiзнi строки розстилу знижують вихiд волокна на 2 - 3 %, а його якiсть на один номер.

В льононасiнних господарствах Житомирськоi областi вилежування льоносоломи становить 77 днiв, в липнi тАФ 17,9%, в серпнi -60,6%. в вереснi - 17,6%, в жовтнi тАФ 1,5%.

Щоб отримати високоякiсну тресту при мiнiмальнiй тривалостi вилежки, заборонено допускати розтягування строкiв розстилу льоносоломки.

Таблиця 1.1. Вихiд волокна залежно вiд строкiв вилежування трести

Середньорiчнi показники	Мiсяцi
	серпень	вересень	жовтень	грудень
Пiднято трести в % до площi розстилу	16,4	53,3	22,1	6,1
Тривалiсть вилежки, днiв	16,0	30,0	36,0	пiд снiгом
Вихiд довгого волокна, %	14,3	13,3	10,3	-
Середнiй номер довгого волокна	16,0	14,0	12,0	-

В найбiльш сприятливi строки (серпень - вересень) в господарствах пiднiмаiться до 70% трести, в наступнi мiсяцi умови для ii пiдняття рiзко погiршуються, тривалiсть мацерацii збiльшуiться.

Дуже гостро стоiть питання про пiдбiр стелища. Дня нихнеобхiднi площi в 1,5-2 рази перевищуючi посiвнi площi льону. Томугосподарства лишаються не менше чим на мiсяць iснуючих випасiв iпасовищ.

Використання комбайновоi технологii збирання льону дозволяi проводити приготування трести на льонищi. В цьому процесi i своi особливостi. Вилежка соломи починаiться пiсля того, як вона висохне. Крiм того льонище лишалось без трав'яного покриву i вилежування льоносоломи вiдбуваiться на землi, продукцiя забруднюiться

А.А. Шушкин (1966) вiдмiчаi, що у Францii широкого застосування набув розстил соломи на льонищi. Льон розстилають товстим шаром з послiдуючим перевертанням. Вилежування соломи на льонищi знижуi вихiд довгого волокна, збiльшуiться строк вилежкн. Вилежка в дощовий час проходить нерiвномiрно i дуже повiльно, нижнi стебла, можуть пiдгнивати, а верхнi нормально висушуватись. При сухiй погодi льон на льонищi лежить дуже довго (45 днiв).

На основi одержаних даних робимо висновки, що розстил соломи на льонищi, навiть при сприятливих погодних умовах, приводить до зниження врожаю i якостi волокна.

В дослiдах РЖ. П. Карпеця (1968) розстил соломи на льонищi знизив вихiд волокна на 0,9%, а його номер на 0,7 в порiвняннi з розстилом на лузi. Мiцнiсть чесаного волокна, одержаного з лукiв, вище на 1,4 кгс в порiвняннi з волокном, отриманим з льонища.

На основi 4-рiчних даних М.Н. Афонiн (1959) вiдмiчаi, що вилежка соломи проходила швидше на льонищi, чим на лузi. При розстиланнi соломи на льонищi отримано бiльш високий вихiд волокна з кращими якостями в порiвняннi з луком.

РЖз всього сказаного видно, що в лiтературi i протирiччя, з питання розстилу соломи i приготування трести на льонищi (землi). Приготування льонотрести на льонищi повнiстю залежить вiд погодних умов, товщини розiсланоi смуги i мiкробiологiчних процесiв, якi проходять при розстилi льону. Розвиток мiкроорганiзмiв в процесi росяноi мочки впливаi на хiд процесу мацерацii i впливаi на вихiд i якiсть волокна.

Е.РЖ. Дударев, Г.П. Маньшина (1962) при вивченнi розвитку мiкрофлори на лузi i льонищi прийшли до висновку, що накопичення целюлозорозмочуючих бактерiй на льонищi спостерiгалось до кiнця мочки, а на лузi зовсiм iх не було.

Розвиток ТСрунтових грибiв приводить до зниження виходу довгого волокна при розстиланнi соломи на льонищi на 3% Г погiршуiться його якiсть.

Тому велике значення маi питання про покращення умов вилежування соломи на льонищi.

Одним iз таких прийомiв i пiдсiв багаторiчних злакових трав пiд покрив льону-довгунця (Валатка П.П., 1966).

Дослiдження Житомирського сiльськогосподарського iнституту (В.Г. Дiдора 1968, 1996); Обласноi сiльськогосподарськоi дослiдноi станцii (Кудря С.А. 1967, 1959 - 1960), РЖнституту льону (Я. А. Лебедiв, М. М. Боярченкова, 1966, 1978,1975; М. М. Кубшицький 1968) показали, що при пiдсiвi пiд льон багаторiчних злакових трав вiвсяницi луговоi i райграсу пасовищного створюються сприятливi умови вилежування. Якiсть трести на льонищi з пiдсiвом трав на 1 - 2 сортономери вище, чим без пiдсiву.

Г. Зотов (1968) пiдсiвав пiд льон райграс i конюшину з розрахунку 12 кг на 1 га.

Карпець И.Л. (1978) прийшов до позитивного висновку про обертання стрiчки.

Рослини конюшини пронизували розiслану солому, що зашкоджувало пiднiманню трести. З цього виникла тенденцiя, що до зменшення урожайностi волокна i незначне пiдвищення його якостi.

Таким чином, створення трав'яного покриву на льонищi, шляхом пiдсiву злакових трав пiд покрив льону наближуi умови вилежування соломи на льонищi до природних умов i сприяi покращенню повiтряного, температурного i iнших режимiв.

Дiдора В.Г. , Семеченко В.РЖ. (1996); Колальов В.Б.(1996) стверджують, що льон-довгунець забруднюiться радiонуклiдами шляхом вторинного находження у процесi вилежування трести на льоновищi (непокритому грунтi).

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi

Автоматизация животноводства

Аграрна полiтика Бiлорусi

Агролесомелиорация пахотных склонов Поволжья на адаптивно-ландшафтной основе