Проектування логiстичноi системи ТОВ "METRO Cash & Carry Украiна"
Курсова робота з навчальноi дисциплiни
"Органiзацiя i проектування логiстичних систем"
на тему:
тАЬПроектування логiстичноi системи ТОВ тАЬMETRO Cash & Carry УкраiнатАЭтАЭ
Змiст
Вступ
1. Теоретичнi аспекти органiзацii i проектування логiстичних систем торгiвельних пiдприiмств
1.1 Проектування та моделювання логiстичних систем
1.2 Досвiд формування та функцiонування логiстичних систем у торгiвлi
2. Проектування логiстичних систем
2.1 Визначення та аналiз логiстичних проблем, ситуацiй та завдань
2.2 Аналiз витрат логiстичних процесiв
2.2.1 Транспортнi витрати
2.2.2 Витрати запасiв
2.2.3 Витрати фiзичних надходжень
2.2.4 Витрати iнформацiйних процесiв
2.3 Формування логiстичних систем
2.4 Узгодження системи й логiстичних пiдсистем з iншими пiдсистемами на пiдприiмствi
3. Впровадження логiстичноi системи
3.1 Формування стратегiчного плану впровадження логiстичноi системи
3.3 Створення логiстичноi системи
Висновки
Лiтература
ВступНа сучасному етапi розвитку украiнськоi економiки iз властивим йому транзитивним характером постiйно змiнюються характеристики дiлового середовища, критерii оцiнки дiяльностi й механiзми керування пiдприiмствами.
Зарубiжнi компанii давно й успiшно використовують методи логiстики в органiзацii своii дiяльностi. Однак, iнструменти, що успiшно використовуються в умовах стабiльноi економiки розвинених краiн, не можуть використовуватися на украiнських пiдприiмствах як адекватнi. Це вiдноситься i до логiстики, можливiсть та темпи впровадження якоi у вiтчизняний бiзнес необхiдно розглядати, з огляду на проблеми i специфiку нацiональноi економiки, розробляючи концептуальне обТСрунтування i методичне забезпечення такого впровадження.
Пiсля розпаду адмiнiстративно-командноi системи господарювання розрив виробничо-господарських звтАЩязкiв мiж пiдприiмствами виявив настiйну потребу в замiнi вертикальних iiрархiчних звтАЩязкiв на горизонтальнi комерцiйнi, котрi забезпечують в умовах ринку оптимальне рiшення проблем пiдприiмництва в сферi закупiвель, транспортування та розподiлу готовоi продукцii, тобто проблем оптимiзацii матерiальних, фiнансових i iнформацiйних потокових процесiв виробництва та обiгу в реальному секторi економiки. Основна iдея роботи полягаi в тому, що логiстика здатна забезпечити оптимальне управлiння потоковими процесами з метою одержання додаткових доходiв i прибутку.
Серед вiтчизняних вчених, роботи яких присвяченi дослiдженню концепцiй i методiв логiстики, слiд вiдмiтити росiйських - Б.О. Анiкiна, О.М. Гаджинського, Л.Б. Мiротiна, Ю.М. Неруша, украiнських - А.Г. Кальченко, РД.В. Крикавського. Основнi положення логiстики вiдображенi в роботах таких зарубiжних вчених, як М. Мескон, М. Едоус, Д. Бауерсокс та iнш. Однак, роботи названих вчених та iншi публiкацii i розробки не охоплюють усього спектра проблем, повтАЩязаних з логiстичною дiяльнiстю пiдприiмств в нових умовах господарювання.
Бiльш поглиблених дослiджень вимагають питання уточнення сутностi логiстичного управлiння запасами, ефективностi використання логiстичних концепцiй i методiв в управлiннi пiдприiмством, принципи створення логiстичних систем, вплив логiстичного менеджменту на сукупнi витрати пiдприiмства, облiк логiстичних витрат, гармонiзацiя матерiальних потокiв.
Метою курсовоi роботи i проектування логiстичноi системи ТОВ тАЬMETRO Cash & Carry УкраiнатАЭ.
Досягнення поставленоi мети обумовлюi вирiшення таких задач:
1. визначити логiстичнi проблеми, ситуацii та завдання;
2. проаналiзувати витрати логiстичних процесiв;
3. виявити особливостi керування виробничою пiдсистемою як ланкою логiстичного ланцюга, що iнтегруi пiдсистеми закупок i розподiлу;
4. розробити принципи створення структури ЛС iз використанням елементiв економiчноi кiбернетики, теорii автоматизованого управлiння та мiжфiрмового маркетингу;
5. розробити моделi управлiння й аналiзу матерiальних потокiв на входi i виходi системи пiдприiмства;
Об'iктом дослiдження i процес проектування логiстичних систем на торгiвельному пiдприiмствi. Предметом дослiдження i логiстичнi методи управлiння матерiальними потоками на торгiвельному пiдприiмствi, iхня оптимiзацiя й адаптацiя до умов ринку.
Методи дослiдження. Методологiчну i теоретичну основу курсовоi роботи склав синтез результатiв фундаментальних i прикладних дослiджень в областi логiстики, сучаснi теорii логiстики i методи управлiння товарорухом. У роботi при створеннi структури ЛС на торгiвельному пiдприiмствi використовувалося iмiтацiйне моделювання, для управлiння матерiалопотоками на входi i виходi системи пiдприiмства - методи системного аналiзу, методи прогнозування й економiко-математичне моделювання.
РЖнформацiйною базою дослiдження i роботи вiтчизняних i зарубiжних вчених i фахiвцiв з логiстики, документи ТОВ тАЬMETRO Cash & Carry УкраiнатАЭ, статистична й економiчна звiтнiсть пiдприiмства, результати власних дослiджень i спостережень.
1. Теоретичнi аспекти органiзацii i проектування логiстичних систем торгiвельних пiдприiмств
1.1 Проектування та моделювання логiстичних системЕкономiчна система, яка маi високi адаптивнi властивостi в процесi виконання комплексу логiстичних функцiй i операцiй, i логiстичноi системою, яка складаiться з декiлькох пiдсистем, взаiмозв'язаних мiж собою i зовнiшнiм середовищем.
Торговельнi пiдприiмства належать до об'iктiв логiстичних систем.
РЖснуi декiлька пiдходiв до визначення поняття логiстичноi системи. Логiстична система - це:
1. економiчна система, що характеризуiться високими адаптивними властивостями в процесi виконання комплексу логiстичних функцiй. Вона формуiться на основi декiлькох пiдсистем, широко iнтегрованих мiж собою, маi зв'язок iз зовнiшнiм середовищем [11, с.93];
2. складна органiзацiйно завершена (структурована) економiчна система, що поiднуi в собi елементи-ланки, взаiмозалежнi в iдиному процесi управлiння матерiальнi й супутнi iм потоки, причому завдання функцiонування цих ланок пов'язанi мiж собою внутрiшнiми цiлями органiзацii бiзнесу й/або зовнiшнiми цiлями [10, с.67];
3. адаптивна (самонастроювальна або самоорганiзована) система зi зворотним зв'язком, що виконуi тi чи iншi логiстичнi функцii й логiстичнi операцii. Вона складаiться, як правило, з декiлькох пiдсистем i маi розвинутi зв'язки iз зовнiшнiм середовищем [13];
4. упорядкована система iз сукупнiстю елементiв, якi перебувають у певних зв'язках i вiдносинах один з одним та утворюють певну цiлiснiсть й iднiсть, виконуючи тi чи iншi функцii логiстики [9, с.61].
Таким чином, логiстичну систему можна розглядати, видiляючи в нiй три зрiзи (рiвнi):
1. просторовий (акцентований у дефiнiцii через з'iднання мiж собою елементiв системи i потоку товарiв);
2. органiзацiйний (у дефiнiцii згадано про органiзованi елементи системи);
3. iнформацiйний (у дефiнiцii вiн фiгуруi у виглядi потоку фiнансових засобiв i iнформацii).
На кожному з вищезгаданих рiвнiв виступають потоки, а також вiдносини мiж елементами вiдповiдних структур. Цi мiцно пов'язанi мiж собою елементи разом утворюють iдиний конгломерат, що вiдбиваi багатовимiрний характер логiстичноi системи.
Мета логiстичноi системи - доставка у задане мiсце необхiдноi кiлькостi та асортименту товарiв та виробiв, максимально пiдготованих до виробничого чи особистого споживання при заданому рiвнi витрат.
Дослiдження i прогнозування поведiнки логiстичних систем на практицi здiйснюiться за допомогою моделювання, тобто опису логiстичних процесiв у виглядi моделей.
Моделювання - це особлива форма експерименту, яка полягаi у дослiдженнi обтАЩiкта i його моделi [14].
Пiд моделлю розумiiться вiдображення логiстичноi системи (абстрактне або матерiальне), яке може бути використане замiсть неi для вивчення ii властивостей i можливих варiантiв поведiнки.
Всi моделi економiчних систем за ознакою подiбностi дiлять на двi категорii: iзоморфнi та гомоморфнi.
РЖзоморфнi моделi - моделi, якi включають всi характеристики реального субтАЩiкта i iх вiдповiднiсть i повною. У випадку, якщо можна створити iзоморфну модель i спостерiгати ii функцiонування, то отриманi результати упевнено можна проектувати на дiяльнiсть реального обтАЩiкта, що допомагаi прогнозувати його поведiнку в очiкуваних умовах.
В основi гомоморфних моделей лежить неповна подiбнiсть вибраноi моделi дослiджуваному обтАЩiкту. РЖншими словами, подiбнiсть i частковою. У такому випадку деякi аспекти функцiонування реального обтАЩiкта можуть не пiддаватися моделюванню зовсiм.
При побудовi моделей необхiдно дотримуватися таких вимог:
1. поведiнка, структура та функцii моделi повиннi бути адекватнi логiстичнiй системi, що моделюiться;
2. вiдхилення параметрiв моделi в процесi ii функцiонування вiд вiдповiдних параметрiв логiстичноi системи, що моделюiться, не повиннi виходити за рамки допустимоi точностi моделювання;
3. результати дослiдження моделi та ii поведiнки повиннi виявити новi властивостi логiстичноi системи, яка моделюiться, що не вiдображенi у вихiдному матерiалi, використаному для складання даноi моделi;
4. модель повинна бути бiльш зручнiша, нiж ii реальний аналог - логiстична система.
Дотримання цих вимог дозволяi реалiзувати якiсно новi можливостi моделювання, а саме:
1. проведення дослiдження на етапi проектування логiстичноi системи для визначення доцiльностi ii створення та застосування;
2. проведення дослiдження без втручання у функцiонування логiстичноi системи;
3. визначення гранично допустимих значень обсягiв матерiальних потокiв та iнших параметрiв логiстичноi системи без ризику руйнування системи, яка моделюiться [16].
Найбiльш ефективним в логiстицi i математичне моделювання. Воно складаi процес встановлення вiдповiдностi конкретному реальному обтАЩiкту деякого математичного обтАЩiкта, який називаiться математичною моделлю. Самими поширеними в логiстицi i два види математичного моделювання: аналiтичне та iмiтацiйне.
Аналiтичне моделювання - це своiрiдний математичний пiдхiд в процесi дослiдження логiстичних систем, мета якого - отримання максимально точних рiшень. Процес аналiтичного моделювання розбиваiться на три етапи.
На першому етапi формулюються математичнi закони i залежностi, якi звтАЩязують окремi обтАЩiкти системи. Цi закони i залежностi формалiзуються у видi деяких функцiональних вiдношень.
На другову етапi здiйснюiться рiшення рiвнянь i отримання теоретичних результатiв. Для цього можуть бути залученi обчислювальна технiка i вiдповiднi технологii.
На третьому етапi виконуiться зiставлення отриманих результатiв з реальнiстю, тобто здiйснюiться перевiрка на адекватнiсть.
РЖмiтацiйне моделювання полягаi у проведеннi на ЕОМ числових експериментiв з математичною моделлю, яка описуi поведiнку складноi системи на протязi перiодiв часу встановленоi тривалостi. РЖмiтацiйне моделювання застосовуiться, як правило, в тих випадках, коли аналiтичнi способи дослiдження тiii чи iншоi логiстичноi моделi вiдсутнi чи iх пошук вимагаi занадто багато витрат.
Таким чином, логiстичне моделювання дозволяi поiднувати не тiльки можливi звтАЩязки в умовах динамiки iснуючого ринку, але i вiрогiднi вiдносини у прогнозованому ринку.
При розробцi моделей логiстичних систем повинен враховуватись вплив багатьох обтАЩiктивних i субтАЩiктивних факторiв, дiючих на певний момент часу. Найбiльш важливi з них такi: кiлькiсть субтАЩiктiв, що входять в логiстичну систему, i iх розмiщення; кiлькiсть i розмiщення трансформованих центрiв; транспортнi моделi; звтАЩязок; iнформацiйна система.
Методику логiстичного пiдходу в процесi моделювання можна звести до наступних основних етапiв:
1. на основi обтАЩiктивноi iнформацii i аналiзу декiлькох субтАЩiктивних оцiнок визначаються вiрогiднi значення по кожному конкретному елементу i фактору, якi вiдносяться до того чи iншого етапу дослiджень чи явищу;
2. виконуiться послiдовний вибiр сукупностi сполучених значень iз загального дiапазону, виходячи з прiоритету розподiлення вирогiдностей вiдбираiмих значень. Тобто, формуiться альтернатива.
3. шляхом формування новоi сукупностi значень розробляiться наступна альтернатива. Процес повторюiться до тих пiр, поки отриманнi кiнцевi результати не будуть оптимально увтАЩязанi з загальною економiчною контАЩюнктурою, конкретною виробничо-господарською ситуацiiю, субтАЩiктивним мисленням людини i формалiзованими цiлями.
Вибiр найкращого варiанту логiстичноi системи вiдбуваiться на основi його вiдповiдностi максимально ефективному досягненню логiстичних цiлей.
Розробка науково-методологiчних основпроектування логiстичноi системи, поряд з питаннями загального менеджменту, передбачаi постановку i формалiзацiю завдання проектування логiстичноi системи, а також визначення iдиних методологiчних пiдходiв до оптимiзацii проектування логiстичноi системи з врахуванням особливостей функцiонування пiдприiмства [5].
При аналiзi та проектуваннi логiстичних систем були розробленi i апробованi методологiчнi принципи, основними з яких i:
1. Системний пiдхiд, який виявляiться в розглядi всiх елементiв логiстичноi системи як взаiмоповтАЩязаних i таких, що взаiмодiють для досягнення iдиноi мети управлiння.
2. Принцип тотальних витрат, тобто врахування всiii сукупностi витрат управлiння матерiальними i повтАЩязаними з ними iнформацiйними i фiнансовими потоками по всьому логiстичному ланцюгу.
3. Принцип глобальноi оптимiзацii, який передбачаi узгодження локальних цiлей функцiонування елементiв системи для досягнення глобального оптимуму.
4. Принцип логiстичноi координацii i iнтеграцii, який передбачаi досягнення узгодженоi, iнтегральноi участi всiх ланок логiстичноi системи вiд ii початку i до кiнця в управлiннi матерiальними та супутнiми йому потоками при реалiзацii цiльовоi функцii.
5. Принцип моделювання i iнформацiйно-комптАЩютерноi пiдтримки.
6. Принцип розробки необхiдного комплексу пiдсистем, що забезпечують процес логiстичного менеджменту.
7. Принцип TQM - загального забезпечення якостi - забезпечення надiйностi функцiонування i високоi якостi роботи кожного елементу логiстичноi системи для забезпечення загальноi якостi товарiв i сервiсу, що поставляються кiнцевим споживачам.
8. Принцип гуманiзацii всiх функцiй i технологiчних рiшень в логiстичних системах, що означаi вiдповiднiсть екологiчним вимогам з охорони довкiлля, ергономiчним, соцiальним, етичним вимогам роботи персоналу i т.п.
9. Принцип стiйкостi й адаптивностi, тобто логiстична система повинна стiйко працювати при допустимих вiдхиленнях параметрiв i чинникiв зовнiшнього середовища та при значних коливаннях стохастичних чинникiв зовнiшнього середовища повинна пристосовуватися до нових умов, змiнюючи програму функцiонування, параметри та критерii оптимiзацii.
Проблема проектування логiстичноi системи маi виходити з концептуальноi постановки такого завдання з врахуванням логiстичного ланцюга, де торгiвельне пiдприiмство i однiiю з найбiльш важливих ланок. Необхiднiсть iнтеграцii планування i управлiння лежить у самiй природi логiстичного ланцюга як цiлiсноi соцiо-економiчноi системи, а саме - в тiсному взаiмозвтАЩязку, взаiмовпливу i взаiмообумовленостi всiх бiзнес-процесiв, що реалiзуються в складних логiстичних системах [9].
При проектуваннi i вдосконалення логiстичних систем потрiбно мати у своiму розпорядженнi достатнiм обсягом рiзнобiчних даних, облiк яких, як i хiд збору i обробки, надалi не повинен припинятися.
Основнi вiдомостi, що враховуються при проектуваннi логiстичних систем [12]:
1. iнформацiя про ринок:
1.1. його склад, масштаб, статичнiсть;
1.2. число покупцiв i iх особливостi;
1.3. розмiщення замовникiв;
1.4. гнучкiсть попиту;
1.5. стан фiнансовоi областi;
1.6. законодавство;
1.7. полiтика державного економiчного регулювання i т.д.
2. iнформацiя про виробництво:
2.1. необхiднiсть матерiальних ресурсiв, машин, обладнання та комплектуючих виробiв;
2.2. ймовiрнiсть поставок по кооперацii;
2.3. методика виробництва;
2.4. оснащенiсть виробництва i ступiнь завантаження потужностей;
2.5. виробничий темп;
2.6. тривалiсть i специфiка виробничого циклу.
3. iнформацiя про матерiальнi потоки:
3.1. характеристика специфiки та стану матерiальних потокiв;
3.2. iнформацiя про пересувати вантажi;
3.3. спосiб робiт та операцiй при пересуваннi;
3.4. час транспортувань i загальний час доставок.
4. вiдомостi про iнформацiйних потоках:
4.1. характеристика специфiки та стану iнформацiйних потокiв;
4.2. вiдомостi про систему iнформацiйного забезпечення;
4.3. методика обробки i закрiплення iнформацii;
4.4. спосiб отримання та розповсюдження iнформацii;
4.5. потенцiал зберiгання та накопичення iнформацii i т.д.
Дуже важко, але можливо врахувати всi фактори, якi впливають на проектування логiстичних систем.
логiстична система торгiвельний проектування
Пiдприiмство повинно розглядати проектування логiстичноi системи не тiльки в рамках своiх внутрiшнiх функцiональних областей, але i з врахуванням функцiональних систем i пiдсистем постачальникiв, посередникiв та кiнцевих споживачiв [8].
Концептуальна постановка завдання проектування логiстичноi системи розглядаiться як прийняття певного попереднього рiшення щодо найбiльш ефективноi конфiгурацii системи, а також оптимiзацii параметрiв внутрiшньоi i зовнiшньоi взаiмодii всiх причетних до цього структурно-органiзацiйних елементiв в умовах впливу збурюючих факторiв середовища функцiонування пiдприiмства.
Це означаi, що проектування логiстичноi системи починаiться з функцiонально-органiзацiйних змiн на пiдприiмствi та його бiзнес-партнерiв, спрямованих на синхронiзацiю всiх стадiй виробництва i експлуатацii продукцii через вiдповiднi процедури планування, управлiння i регулювання.
Завдання проектування логiстичноi системи виходить з вибору на встановленiй множинi альтернатив найкращоi конфiгурацii системи з врахуванням параметрiв отриманих замовлень, а також характеристик iснуючих функцiональних можливостей (компетенцiй) пiдприiмства та його партнерiв.
У якостi основного варiйованого параметра показника ефективностi проектування логiстичноi системи приймаiться кiлькiсть органiзацiйно-економiчних утворень, якi безпосередньо чи опосередковано приймають участь у реалiзацii цiлей проектованоi логiстичноi системи. Це можуть бути локальнi спецiалiзованi органiзацiйно-економiчнi структури чи iх пiдроздiли, склад яких, виробничо-управлiнська пiдпорядкованiсть та взаiмозвтАЩязок визначенi факторами i умовами виробничо-логiстичного середовища.
Завдання управлiння проектуванням логiстичноi системи полягаi у монiторингу бiзнес-процесу з метою вiдстеження можливого впливу збурюючих факторiв на параметри логiстичноi системи. На початковому етапi формування системи важливо забезпечити проектантiв необхiдним методологiчним iнструментарiiм оперативного розпiзнання ситуацiй, якi можуть призвести до вiдхилень у бiзнес-процесi. Згiдно з цим, завдання регулювання полягаi у вирiшеннi таких ситуацiй з допомогою певних управляючих впливiв.
Проектування логiстичних систем повинно супроводжуватись iнформацiйним забезпеченням. РЖнформацiйне забезпечення проектування логiстичноi системи маi передбачати:
1. формулювання основоположних науково-методологiчних пiдходiв до проектування iнформацiйноi моделi логiстичноi системи на пiдставi аналiзу, послiдовноi структуризацii та деталiзацii уяви предметноi областi;
2. визначення архiтектури iнформацiйного забезпечення проектування логiстичноi системи.
Це потребуi вирiшення двох взаiмоповтАЩязаних, але зi самостiйним значенням груп завдань iнформацiйного забезпечення проектування логiстичноi системи.
Перша група завдань (системний логiстичний аналiз) полягаi у зборi, накопиченнi, зберiганнi, систематизацii iнформацii, що надходить вiд постачальникiв i споживачiв та вiдбиваi результати внутрiшньовиробничоi дiяльностi.
Вирiшення цих завдань передбачаi опрацювання нормативноi iнформацii про характеристики та структуру системи, параметри потужностей. В результатi формуiться iнформацiйна база для виконання завдань, якi визначають стратегiiю управлiння логiстичноi системи.
Друга група завдань (логiстичний аудит) мiстить процедури контролю iнформацiйних потокiв, якi у сукупностi характеризують ефективнiсть функцiонування логiстичноi системи, вiдбору необхiдних керiвництву даних, видання рiзноманiтних форм вихiдноi iнформацii. Причому визначають i порiвнюють якiснi та кiлькiснi характеристики, що вiдображають змiст формування та розвитку логiстичноi системи. Крiм того, визначають вiдповiднiсть планованих (нормативних) значень характеристик фактичним, а разi ii вiдсутностi зтАЩясовують причини становища, що склалося [8].
Основне рiшення по iнформацiйному забезпеченню проектування логiстичноi системи полягаi у визначенi загальних принципiв його органiзацii та архiтектури (структури i складу). Склад iнформацiйних засобiв визначаiться функцiональними i технологiчними вимогами, соцiально-психологiчними аспектами впровадження i експлуатацii вiдповiдних iнструментальних засобiв.
Логiстична система становить самоорганiзуючу систему, проектування якоi та подальше функцiонування вiдбуваiться з використанням iнформацiйних ресурсiв.
За поiднання та впливу на формування й рух матерiальних, iнформацiйних, фiнансових та iнших логiстичних потокiв забезпечуiться можливiсть ефективного планування всiх внутрiшнiх i зовнiшнiх потокових процесiв i управлiння ними. Пiдприiмство отримуi очевиднi конкурентнi переваги завдяки таким чинникам:
1. формуванню стратегiчноi внутрiшньоi та зовнiшньоi iнтеграцii;
2. органiзацii та розвитковi досконалiших бiзнес-процесiв;
3. визначенню та реалiзацii стратегiчних пiдходiв до управлiння сукупними витратами.
1.2 Досвiд формування та функцiонування логiстичних систем у торгiвлiРозглянемо впровадження SAP ERP в компанii тАЬНОВА Холдинг" (гiпермаркет тАЬПростiртАЭ).
Компанiя тАЬНОВА Холдинг" заснована в 2002 р. Пiдприiмство створювалося з метою будiвництва мережi супермаркетiв тАЬПростiртАЭ. Зараз успiшно функцiонуi гiпермаркет тАЬПростiртАЭ загальною площею бiльше 17500 м. кв. в м. Кременчуцi. На територii гiпермаркету розташованi вiддiли роздрiбноi торгiвлi продуктами харчування i промисловими товарами. Концепцiя супермаркету передбачаi розмiщення бiльше 50 тисяч рiзних товарiв продовольчоi i непродовольчоi групи.
РЖсторiя цього проекту починалася з детального системного опрацювання. Тiльки достовiрна iнформацiя може служити джерелом для ухвалення ефективного управлiнського рiшення. Звiдси, пильна увага менеджменту до питань управлiння iнформацiйними потоками.
РЖнструментом, що дозволяi добитися ефекту тАЬiнформацiйноi прозоростiтАЭ, служить комплексна система автоматизацiя бiзнес середовища.
Складовими успiху стали:
1. досвiд реалiзацii аналогiчних проектiв компанii-консультанта, що аналiзувала ефективнiсть здiйснення проекту;
2. досвiд менеджерiв, притягнених для управлiння компанiiю тАЬНова ХолдингтАЭ;
3. досвiд свiтових лiдерiв у сферi торгiвлi, акумульований в ефективнiй системi управлiння ресурсами.
Таким чином, на цьому етапi притягнена консалтингова компанiя детально пропрацювала концепт гiпермаркету, а для керiвництва компанiiю запросили управлiнця з iвропейським досвiдом.
Керiвництво компанii дуже вiдповiдально пiдiйшло до створення iнформацiйного середовища. Було прийнято рiшення використовувати одночасно найсучаснiшi i в той же час перевiренi рiшення i технологii. Менеджмент компанii зробив велику ставку на вибiр системного iнтегратора. Згiдно iз задуманим, компанiя-iнтегратор повинна була пов'язати в iдине цiле рiзнi складовi бiзнесу гiпермаркету, кожна з яких автоматизуiться за допомогою спецiалiзованоi програмноi платформи. Завдання не з простих, оскiльки навiть самi компанii-виконавцi ставлять пiд сумнiв успiшнiсть iнтеграцii рiзних систем вiд рiзних постачальникiв. Вибiр лiг на компанiю тАЬРЖнкомтАЭ, по-перше, тому що ii консультанти вже мали на своiму рахунку успiшно реалiзованi аналогiчнi проекти, а по-друге, тому що тАЬРЖнкомтАЭ здатний покрити усi заходи розробки i впровадження власними силами, без залучення субпiдрядникiв.
На цьому етапi компанiя тАЬРЖнкомтАЭ виконувала роботи по установцi торгового i касового устаткування, систем вiдеоспостереження i контролю доступу в примiщення, охоронноi i пожежноi сигналiзацii, системи запобiгання крадiжкам, кабельнiй системi i телефонiзацii. В якостi програмноi складовоi було запропоновано галузеве рiшення SAP ERP для малого i середнього бiзнесу компанii SAP AG, а також Маркет+ для управлiння касами i ваговим устаткуванням, i Бос-кадровик для управлiння персоналом.
Шляхом впровадження прогресивного рiшення на базi продукту SAP ERP пiдвищити конкурентоспроможнiсть пiдприiмства за рахунок ефективного управлiння внутрiшнiми процесами.
За словами менеджменту компанii, основою для вибору SAP ERP стало:
1. максимальна надiйнiсть функцiонування при безперервнiй цiлодобовiй роботi;
2. висока продуктивнiсть, ефективна обробка великих i iнтенсивно зростаючих масивiв даних;
3. контроль прав доступу до системи i дiй користувачiв;
4. контроль керiвництвом пiдприiмства процесiв цiноутворення, рухи грошових коштiв i взаiморозрахункiв;
5. можливiсть оптимального i оперативного поповнення товарних запасiв;
6. можливiсть замовлення i придбання товарiв через РЖнтернет.
Рiшення SAP ERP для малого i середнього бiзнесу, запропоноване компанiiю тАЬРЖнкомтАЭ, спираiться на структурованiсть i логiчнiсть системи, а також iнтегрованiсть усiх сфер дiяльностi пiдприiмства.
Старт проекту супроводжувався значними складнощами. Певнi утруднення створював той факт, що формування команди впровадження з боку замовника мало декiлька етапiв, пов'язаних з поступовим набором персоналу в компанiю. Це вимагало пiдвищеноi уваги з боку Керiвника проекту i оперативного включення в процес з боку групи
В першу чергу були автоматизованi процеси закупiвель, управлiння запасами, фiнансового облiку, управлiння цiноутворенням в збутi, управлiння асортиментом i собiвартiстю.
Рiшення в областi управлiння виробництвом (кулiнарiя) можна вважати унiкальним в цiй галузi. На основi вiдповiдного модуля реалiзовано стандартне серiйне виробництво, яке дозволяi деталiзувати витрати, систематизувати процеси i управляти ними. Подiбний акцент на цю область вимагаi пояснення. Здатнiсть надати унiкальну торгову пропозицiю вiдрiзняi лiдерiв ринку вiд тих, що бовтаються в хвостi. У цьому сенсi краща в мiстi кулiнарiя дозволить притягнути споживачiв, сформувати лояльнiсть, iндивiдуалiзувати себе в системi сприйняття споживачiв.
Робота з постачальниками будуiться тiльки на планових замовленнях i жорстко вiдстежуiться при прийомi товару, що дозволяi уникнути таких неприiмностей як закiнчення термiну придатностi продукцii, надлишки на складi i навпаки дефiцит товарiв на полицях гiпермаркету.
За допомогою системи автоматизацii можна гнучко планувати асортиментну полiтику. Зараз багато компанiй в якостi основи для розширення асортименту використовують результати маркетингових дослiджень, статистичнi данi для яких можна витягати з системи автоматизацii.
Практично в будь-якому роздрiбному пiдприiмствi iснуi цiлий ряд кадрових проблем, якось: висока текучка, проблеми з пiдбором i навчанням нових спiвробiтникiв i так далi. Новий гiпермаркет не став виключенням i, як ми вже писали, проблеми, пов'язанi з управлiнням персоналом, проявилися ще на першому етапi проекту. За допомогою системи Бос-кадровик вдалося добитися структуризацii роботи з персоналом, були автоматизованi процеси розрахунку заробiтноi плати, пiдбору i навчання персоналу, введена процедура атестацii.
Дуже важливо було забезпечити безперебiйну роботу робочих мiсць касирiв i вагового комплексу. Завдання досить важливе для пiдприiмства таке формату, оскiльки саме ця частина завжди знаходиться на очах у покупцiв i вiд неi багато в чому залежить iх лояльнiсть. Програмний комплекс Маркет+ допомiг вирiшити усi завдання, якi були передбаченi загальним проектом, i гармонiйно доповнив комплексне рiшення.
Говорячи про особливостi, варто згадати про те, яких ризикiв вдалося уникнути. В першу чергу, риска неприйняття змiн. У гiпермаркетi тАЬПростiртАЭ спостерiгалася висока готовнiсть колективу до змiн. Цей проект i рiдкiсним прикладом впровадження, коли команди двох сторiн працювали як одне цiле. У цьому проектi не було навiть прихованих супротивникiв. Це дозволило знайти безлiч нестандартних рiшень у важких ситуацiях.
Становлення колективу, розробка бiзнес-процесiв i впровадження системи автоматизацii вiдбувалися одночасно. Складнiсть вимог зростала пропорцiйно росту розумiння командою можливостей системи. З одного боку, це стало непрямим доказом ii правильного вибору, а з iншого боку, розширило рамки проекту. Так за рiшенням проектноi групи додатково було створено сховище даних i розроблена програма лояльностi.
Характерною рисою проектноi групи на цьому пiдприiмствi була оперативнiсть в ухваленнi рiшень. Хоча частенько втрати часу, зведенi до мiнiмуму, нiвелювалися недостатньою зваженiстю рiшень, що приймалися, iх спонтаннiстю, внаслiдок чого деякi надалi доводилося мiняти. Проте, молодий колектив позитивно вiдрiзняли висока внутрiшня мотивацiя i довiра до методiв управлiння.
Старт системи був зроблений за 2 тижнi до вiдкриття магазину. На цей момент були виконана бiльшiсть робiт, у тому числi проведена iнтеграцiя з програмним комплексом Маркет+, що управляi касами i ваговим устаткуванням. Спiвробiтники гiпермаркету у черговий раз позитивно виявили себе, показавши високий рiвень загального розумiння системи автоматизацii, i ii можливостей.
Органiзована система управлiння дозволила добитися прозоростi бiзнес-процесiв, видiлення центрiв вiдповiдальностi i суворого контролю виконання завдань, в контекстi вибраноi стратегii.
Компанiя тАЬНова Холдинг" кинула виклик ринку в регiонi, осмислено побудувала стратегiю капiталiзацii власного бiзнесу. А реалiзована комплексна система надалi допоможе компанii наслiдувати iнновацiйний пiдхiд в управлiннi, розширювати функцiональнi можливостi, реалiзовувати своi амбiтнi iдеi.
Таким чином, провадження SAP ERP дозволило пiдприiмству не лише якiсно полiпшити ключовi бiзнес-процеси, але i пiдвищити поiнформованiсть та зацiкавленiсть спiвробiтникiв пiдроздiлiв, зробити iх взаiмодiя узгодженим та ефективним [21].
2. Проектування логiстичних систем
2.1 Визначення та аналiз логiстичних проблем, ситуацiй та завданьКорпорацiя тАЬMETRO GroupтАЭ, одна з найбiльших торгових компанiй свiту, була створена у 1996 роцi в результатi злиття кiлькох найважливiших торгiвельних компанiй, якi працювали в рiзних ринкових ланках згiдно своiм концепцiям збуту та дистрибуцii. Цi компанii працюють по чотирьом бiзнес-напрямам: кеш енд керi, торгiвля продовольчими товарами, торгiвля непродовольчими товарами та унiверсальнi магазини.
До складу корпорацii тАЬMETRO Group" входять:
1. Cash & Carry (METRO, MACRO - центри оптовоi торгiвлi) представленi у 30 краiнах свiту, де налiчуiться приблизно 668 магазинiв iз загальним обiгом у розмiрi 30,6 млрд. iвро. Вони i лiдером у сферi самообслуговування.
2. Real Holding (роздрiбна торгiвля продовольчими товарами) представленi у 6 краiнах свiту, де налiчуiться приблизно 441 магазини з загальним обiгом 11,3 млрд. iвро.
3. Media Markt Saturn (непродовольча група), якi i у 15 краiнах, де налiчуiться 768 магазинiв з загальним обiгом у розмiрi 19,7 млрд. iвро.
4. Galeria Kaufhof Warenhaus (унiверсальнi магазини), якi представленi у 2 краiнах свiту, де працюi 141 магазин з загальним обiгом 3,5 млрд. iвро.
5. Додатковi сервiснi компанii.
тАЬMETRO Group" займаiться стратегiчним управлiнням компанii i офiцiйно зареiстрована на Франкфуртськiй бiржi. тАЬMETRO Group" робить значний внесок в розвиток iнновацiйних процесiв в торгiвлi. Компанiя сприяi розвитку та використанню новiтнiх технологiй.
Ядром та основною корпорацii тАЬMETRO Group" i компанiя тАЬMETRO Cash & Carry" - мiжнародний лiдер оптовоi торгiвлi за принципом самообслуговування, найбiльш iнтернацiоналiзований пiдроздiл тАЬMETRO GroupтАЭ, розташований у м. Дюссельдорф (Нiмеччина).
Принцип тАЬCash & Carry" означаi тАЬплати готiвкою i забирай товар сам" та передбачаi, що:
1. клiiнти платять готiвкою;
2. клiiнти самi вибирають свiй товар;
3. клiiнти вивозять свiй товар самостiйно, тобто власним транспортом.
Тобто, пропонуiться широкий, постiйно наявний асортимент товарiв пiд тАЬодним дахомтАЭ, що даi змогу зекономити час, а також зменшуi витрати на зберiгання товарiв. Надаються готовi бiзнес-рiшення, а не окремi артикули товарiв, згiдно потреб клiiнтiв. тАЬMETRO Cash & Carry" пропонуi товари за найнижчими оптовими цiнами, що досягаiться завдяки великим обсягам закупiвель та низькими експлуатацiйними витратами, постiйному вдосконаленню робочих процесiв, ефективнiй органiзацii системи логiстики та управлiння товаром.
РЖснуi декiлька форматiв магазинiв тАЬMETRO Cash & CarryтАЭ:
1. ECO (2,500 - 5,000 кв. м.) - обслуговуi клiiнтiв основного бiзнесу, якi використовують купленi товари для перепродажу. В основному продаж продуктiв харчування на рiвнi 90 %. Цей формат домiнуi у Францii, краiнах Середземного моря та Японii. Мають вiд 2000 до 8000 клiiнтiв.
2. Junior (7,000 - 9,000 кв. м.) - обслуговують клiiнтiв основного бiзнесу та додаткового бiзнесу, якi не використовують купленi товари для перепродажу. Продають як продовольчi, так i непродовольчi групи товарiв (частка товарiв обох груп приблизно i однаковою). Цей формат переважаi у Схiднiй РДвропi та у краiнах з економiкою, що розвиваiться. Мають вiд 20000 до 60000 клiiнтiв.
3. Classic (10,000 - 25,000 кв. м.) - обслуговують клiiнтiв як основного, так i додаткового бiзнесу. Серед кiлькостi представлених товарiв бiльшою часткою i товари непродовольчоi групи. Цей формат переважаi у Нiмеччинi, Австрii, Бельгii, Голландii та Великiй Британii. Мають вiд 30000 до 100000 клiiнтiв.
На сьогоднiшнiй день компанiя присутня бiльш нiж у 30 краiнах свiту. Кожного року тАЬMETRO Cash & Carry" вiдкриваi новi магазини, в тому числi, i в нових краiнах. При цьому особливе мiсце у розвитку посiдають ринки Азii та Схiдноi РДвропи.
Таким чином, високоефективна бiзнес-концепцiя компанii, що легко адаптуiться до специфiчних потреб покупцiв кожноi окремоi краiни та регiону, i запорукою успiшного розвитку мережi на мiжнародному рiвнi. Тiсне спiвробiтництво з мiсцевим виробниками та постачальниками створюi довiру до компанii та допомагаi здобути прихильнiсть в кожнiй краiнi. Попри рiзноманiтнi особливостi мiсцевого законодавства тАЬMETRO Cash & Carry" успiшно розвиваiться на нових ринках, застосовуючи свою модель. З виходом на новий ринок компанiя створюi велику кiлькiсть робочих мiсць, а iнколи, навiть, вперше встановлюi сучаснi системи торгiвлi та дистрибуцii. Ключовими перевагами тАЬMETRO Cash & Carry" i висока якiсть, широкий асортимент товарiв та конкурентнi цiни. Для утримання лiдерства на мiжнародному ринку наперед визначаються тренди, реакцiя на локальнi змiни циклiв розвитку, особливостi нацiональноi культури, постiйно покращуiться концепцiя мерчандайзингу та логiстики.
Головним напрямом дiяльностi компанii тАЬMETRO Cash & Carry Украiна" i оптова торгiвля за принципом кеш енд керi.
Основними завданнями оптовоi торгiвлi тАЬMETRO Cash & Carry Украiна" i:
1. маркетинговi дослiдження ринку, попиту, пропозицi
Вместе с этим смотрят:
Advertising in the trade market
PR в банковской системе
PR как технология эффективного управления фирмой
PR-сопровождение запуска безрецептурного препарата в аптечной сети
PR-технологии в формировании имиджа компании как работодателя