Асоцiацiя Азiатсько-Тихоокеанського економiчного спiвробiтництва

Асоцiацiя Азiатсько - Тихоокеанського економiчного спiвробiтництва

Змiст

Вступ

1. Загальна характеристика АТЕС

2. Росiя i АТЕС

3. Владивосток - столиця самiту АТЕС-2012

Висновок

Список використаноi лiтератури

Вступ

РЖдея створення "Тихоокеанського спiвтовариства", в основi якого лежало б взаiмовигiдну спiвпрацю i взаiморозумiння настiльки багатоликого регiону, витала в повiтрi з початку 60-х рокiв XX столiття. Вiдомi полiтики та економiсти по обидвi сторони великого Тихого океану висували безлiч рiзних планiв i концепцiй щодо форм i принципiв дiяльностi "Тихоокеанського спiвтовариства".

Деякi з цих пропозицiй змогли реалiзуватися. У 1967 р. був утворений Тихоокеанський економiчний рада (ТЕС), що об'iднуi найбiльшi компанii i корпорацii держав Азiатсько-Тихоокеанського регiону (в даний час в цю органiзацiю входить бiльше 1500 компанiй). У 1980 р. отримав життя Рада по тихоокеанському економiчному спiвробiтництву (РТЕС) - органiзацiя, що складаiться з виступаючих в якостi приватних осiб представникiв урядiв, академiчних кiл i бiзнесу краiн Тихого океану. Поява цих органiзацiй, безумовно, було кроком вперед до здiйснення давньоi мрii. Проте нi Тихоокеанський економiчний рада, нi Рада по тихоокеанському економiчному спiвробiтництву не могли чинити iстотного впливу на розвиток економiчного спiвробiтництва, оскiльки мали неурядовий статус.

Для змiцнення економiчних зв'язкiв i сприяння розвитку краiн регiону необхiдна була структура, де б на високому урядовому рiвнi обговорювалися питання спiвпрацi. У 1989 р. з iнiцiативою створення мiжурядового форуму "Азiатсько-Тихоокеанське економiчне спiвробiтництво" (АТЕС) виступив прем'iр-мiнiстр Австралii Дж. Хоук. Влiтку 1989 р. в Канберрi були визначенi основнi принципи форуму:

тАв мета розширеного Азiатсько-Тихоокеанського економiчного спiвробiтництва полягаi в тому, щоб пiдтримати зростання i розвиток регiону i тим самим сприяти зростанню i розвитку свiтовоi економiки;

тАв при спiвпрацi необхiдно враховувати неоднорiднiсть регiону, включаючи вiдмiннiсть соцiально-економiчних систем i рiвнiв розвитку;

тАв спiвпраця передбачаi прихильнiсть вiдкритого дiалогу та консенсусу, повагу думок усiх учасникiв;

тАв спiвпраця повинна ТСрунтуватися на неформальному обмiнi думками мiж усiма економiками-учасницями Азiатсько-Тихоокеанського економiчного спiвробiтництва;

тАв спiвпраця маi здiйснюватися в тих областях економiки, де воно буде вiдповiдати спiльним iнтересам i буде взаiмовигiдним;

тАв в iнтересах економiк Азiатсько-Тихоокеанського регiону спiвпраця повинна бути спрямована на посилення вiдкритоi багатосторонньоi торговельноi системи; воно не повинно вести до формування торгового блоку;

тАв спiвпраця повинна бути нацiлена на збiльшення вигод вiд взаiмозалежностi, як в рамках регiональноi, так i свiтовоi економiки, в тому числi за допомогою розширення потокiв товарiв, послуг, капiталiв i технологiй;

тАв спiвпраця повинна доповнювати, а не пiдмiняти дiяльнiсть iснуючих у регiонi органiзацiй, включаючи мiждержавнi органiзацii, такi як АСЕАН, i неформальнi консультативнi органiзацii, такi як РТЕС;

тАв участь економiк в Азiатсько-Тихоокеанському економiчному спiвробiтництвi маi оцiнюватися на основi iнтенсивностi економiчних зв'язкiв з регiоном i може бути розширене на базi консенсусу всiх учасникiв.

1. Загальна характеристика АТЕС

Азiатсько-Тихоокеанського форму економiчного спiвробiтництва (АТЕС) - мiжнародна економiчна органiзацiя, створена для розвитку iнтеграцiйних зв'язкiв мiж краiнами басейну Тихого океану. В даний час об'iднуi економiки 21 краiни самого рiзного рiвня розвитку (Австралiя, Канада, Китайська народна республiка (КНР), РЖндонезiя, Малайзiя, Мексика, Нова Зеландiя, Папуа-Нова Гвiнея, Перу, Росiя, Сiнгапур, США, Таiланд, Тайвань, Чилi , Фiлiппiни, Пiвденна Корея, Японiя).

РЖсторiя АТЕС

Заснована в м. Канберра (Австралiя) з iнiцiативи прем'iр-мiнiстра Австралii Б. Хоука в 1989. Спочатку до неi увiйшли 12 краiн - 6 розвинених держав басейну Тихого океану (Австралiя, Канада, Нова Зеландiя, США, Пiвденна Корея, Японiя) i 6 держав, що розвиваються Пiвденно-Схiдноi Азii (Бруней, РЖндонезiя, Малайзiя, Сiнгапур, Таiланд i Фiлiппiни). До 1997 в АТЕС входили вже майже всi основнi краiни тихоокеанського регiону: новими членами стали Гонконг (1993), КНР (1993), Мексика (1994), Папуа-Нова Гвiнея (1994), Тайвань (1993), Чилi (1995). У 1998, одночасно з прийомом до АТЕС трьох нових членiв - Росii, В'iтнаму i Перу - введено 10-рiчний мораторiй на подальше розширення складу членiв Форуму. Заяви на вступ до АТЕС подали РЖндiя i Монголiя. Створенню АТЕС передувало довгий розвиток в 1960-1980-х в азiатсько-тихоокеанському регiонi бiльше локальних економiчних союзiв - АСЕАН, Тихоокеанського економiчного ради, Конференцii по тихоокеанському економiчному спiвробiтництву, Пiвденнотихоокеанського форуму i т.д. Ще в 1965 японський економiст К. Кодзiма пропонував створити Тихоокеанську зону вiльноi торгiвлi за участю промислово розвинутих краiн регiону. Процес взаiмодii активiзувався в 1980-тi, коли краiни Далекого Сходу стали демонструвати високий i стабiльне економiчне зростання.

Цiлi дiяльностi Форуму були офiцiйно визначенi в 1991 у Сеульськоi декларацii. Це:

- Пiдтримка економiчного зростання краiн регiону;

- Змiцнення взаiмноi торгiвлi;

- Лiквiдацiя обмежень на пересування мiж краiнами товарiв, послуг i капiталiв вiдповiдно до норм ГАТТ / СОТ (див. СОТ).

У серединi 2000-х у краiнах-учасницях АТЕС проживало понад 1 / 3 населення свiту, в них вироблялося близько 60% свiтового ВВП i велося близько 50% свiтовоi торгiвлi. Ця органiзацiя стала одним з трьох (поряд з РДС i НАФТА) найбiльш впливових в сучасному свiтовому господарствi iнтеграцiйних блокiв. Хоча АТЕС i наймолодшим з ВлтрiйкиВ» найбiльших економiчних iнтеграцiйних блокiв, вiн вже став важливим засобом сприяння торгiвлi та економiчного спiвробiтництва в регiонi. Економiчна зона АТЕС i найбiльш динамiчно розвиваiться в масштабах планети, iй пророкують роль головного лiдера свiтовоi економiки 21 ст.

Особливостi АТЕС як регiонального iнтеграцiйного блоку. АТЕС включаi краiни, дуже сильно вiдрiзняються за рiвнем економiчного розвитку. Наприклад, середньодушовi показники США i Папуа - Новiй Гвiнеi розрiзняються на три порядки.

Для взаiмодii дуже рiзнорiдних краiн-учасниць АТЕС виробленi механiзми, набагато менш формалiзованi, нiж тi правила РДС та НАФТА.

1) Спiвробiтництво тiльки в економiчнiй сферi. З самого початку АТЕС розглядав себе не як полiтично згуртовану угруповання краiн, а як вiльну Влсукупнiсть економiкВ». Термiн ВлекономiкаВ» пiдкреслюi, що ця органiзацiя обговорюi економiчнi, а не полiтичнi питання. Справа в тому, що КНР не визнавав самостiйноi державностi Гонконгу i Тайваню, тому вони офiцiйно вважалися не краiнами, а територiями (Тайвань i в серединi 2000-х, як i ранiше маi такий статус).

2) Майже повна вiдсутнiсть спецiального адмiнiстративного апарату. АТЕС утворений як вiльний консультативний форум без будь-якоi жорсткоi органiзацiйноi структури або великого бюрократичного апарату. Секретарiат АТЕС, розташований в Сiнгапурi, включаi лише 23 дипломата, що представляють краiни-члени АТЕС, а також 20 мiсцевих найманих спiвробiтникiв. Головною формою органiзацiйноi дiяльностi Форуму з 1993 i щорiчнi самiти (неформальнi зустрiчi) лiдерiв краiн АТЕС, в ходi яких приймаються декларацii, пiдводять загальний пiдсумок дiяльностi Форуму за рiк i визначають перспективи подальшоi дiяльностi. Найчастiше проходять зустрiчi мiнiстрiв закордонних справ i зовнiшньоi торгiвлi краiн-учасниць. Головними робочими органами АТЕС i Дiловий консультацiйна рада, три комiтети експертiв (комiтет з торгiвлi та iнвестицiй, економiчний комiтет, адмiнiстративно-бюджетний комiтет) i 11 робочих груп по рiзних галузях економiки.

3) Вiдмова вiд примусу, примат добровiльностi. АТЕС не i органiзацiiю з повноваженнями право примушення при вирiшеннi конфлiктiв (як, наприклад, СОТ). Навпаки, АТЕС працюi тiльки на основi консультацiй та досягнення консенсусу. Головним рушiйним стимулом виступають позитивнi приклади ВлсусiдiвВ», прагнення iх дотримуватися. Краiни АТЕС офiцiйно демонструють прихильнiсть принципу вiдкритого регiоналiзму, що звичайно трактують як свободу вибору членами АТЕС конкретних механiзмiв лiбералiзацii торгiвлi.

4) Прiоритетна увага до iнформацiйного обмiну. Основним елементом процесу взаiмодii краiн-членiв АТЕС i вiдкритий обмiн iнформацiiю. Можна сказати, що найближчою метою цього економiчного об'iднання i не стiльки iдиний економiчний, скiльки iдиний iнформацiйний простiр. Йде обмiн, перш за все, iнформацiiю про бiзнес-проекти краiн-учасниць. Зростання iнформацiйноi вiдкритостi даi можливiсть бiзнесменам кожноi з краiн включатися у пiдприiмницьку дiяльнiсть на всiй територii АТЕС.

5) Вiдмова вiд жорсткого планування перспектив еволюцii Форуму. На конференцiях АТЕС багаторазово пiднiмалося питання про створення Азiатсько-Тихоокеанського економiчного спiвтовариства, APEC як зони вiльноi торгiвлi та iнвестицiй. Однак величезна рiзнорiднiсть краiн-учасниць перешкоджаi виконанню цих планiв. Тому навiть у серединi 2000-х АТЕС i скорiше дискусiйним форумом, що мають деякi риси iнтеграцiйного об'iднання, чим таким об'iднанням в повному сенсi слова. Курс на створення АРЕС зафiксований в рядi офiцiйних документiв (наприклад, в Богорський Декларацii 1994 та в Манильской програмi дiй 1996), але входження в АРЕС намiчене лише до 2010 для промислово розвинених краiн-учасниць i до 2020 для краiн, що розвиваються.

2. Росiя i АТЕС

Заявку на вступ до Форуму Росiя подала в березнi 1995 року. У 1998 на Ванкуверськiй самiтi Росiю прийняли до АТЕС як повноправного члена.

З моменту приiднання у 1998 р. до АТЕС наша краiна послiдовно нарощуi активнiсть в його рамках. Президент Росiйськоi Федерацii регулярно бере участь у самiтах АТЕС.

Росiя розглядаi форум ВлАзiатсько-Тихоокеанське економiчне спiвробiтництвоВ» (АТЕС) в якостi одного з найважливiших i перспективних iнститутiв iнтеграцii в районi Влтихоокеанського кiльцяВ». За своiм економiко-географiчним охопленням i ВлпрезидентськогоВ» формату Форум - найбiльш представницька i не маi аналогiв в АТР багатостороння структура дiалогу та взаiмодii з ключових питань торгiвлi, iнвестицiй, економiчного i технiчного спiвробiтництва, а також найгострiшим загальносвiтовою проблемам i викликам.

Росiя iнiцiативно бере участь у процесi оновлення i реформування АТЕС, маi вагомий голос у дискусiях з проблематики боротьби з мiжнародним тероризмом i рiзним аспектам безпеки, в т.ч. у сферi торгiвлi i фiнансiв, а також безпеки особистостi, якi мiцно увiйшли в число профiлюючих тим роботи Форуму. Один з важливих результатiв самiту в Сантьяго - схвалення з iнiцiативи Росii i США керiвних принципiв контролю над перемiщенням в регiонi АТЕС переносних зенiтно-ракетних комплексiв (ПЗРК). За наполяганням Росii в пiдсумкових документах акцентована необхiднiсть опори контртерористичноi активностi АТЕС на вiдповiднi мiжнародно-правовi документи, зокрема, резолюцiю 1566 РБ ООН, а також важливiсть активiзацii взаiмодii Форуму з профiльними мiжнародними органiзацiями та iнституцiями.

Розширюiться участь росiйських представникiв у галузевих мiнiстерських зустрiчах, засiданнях робочих i експертних груп АТЕС з таких актуальних питань, як торгiвля, iнвестицii, фiнанси, мале i середнi пiдприiмництво, енергетика, транспорт, рибальство, стандартизацiя та iн., а також у атесовских виставках i семiнарах .

У 2004 р. запущена перша росiйська iнiцiатива загально регiонального масштабу - про створення в рамках АТЕС Дiалогу по кольоровим металам (ДЦМ), де за Росiiю закрiплено мiсце спiвголови (спiльно з Чилi). У травнi 2005 р. вiдбулося Перше повноформатне засiдання ДЦМ, результати роботи якого були високо вiдзначенi на зустрiчi Мiнiстрiв торгiвлi АТЕС (червень 2005 р., о. Чеджудо, Республiка Корея).

У контекстi масштабних трагiчних наслiдкiв, викликаних цунамi в РЖндiйському океанi (грудень 2004 р.), Росiя виступила одним з iнiцiаторiв по створенню в рамках АТЕС механiзму спiвпрацi в областi пiдвищення готовностi держав регiону до надзвичайних ситуацiй.

Реалiзовано рiшення про приiднання Росii до Влпершопрохiдноi iнiцiативиВ» про рух до участi в оновленiй Кiотськоi конвенцii про спрощення та гармонiзацiю митних процедур, що стало можливим у зв'язку з набуттям чинностi новоi редакцii Митного кодексу Росiйськоi Федерацii. На початку 2005 р. схвалений росiйський проект в АТЕС з пiдвищення енергоефективностi економiки, на заключнiй стадii перебуваi розгляд проекту про застосування Влкращих зразкiвВ» практики, накопиченоi економiками АТЕС в галузi електронноi торгiвлi та державних закупiвель.

Закрiплюiться практика проведення заходiв АТЕС на росiйськiй територii. У 2002 р. в Росii пройшли Форум з дiлового спiвробiтництва в областi iнновацiйного пiдприiмництва, засiдання Робочоi групи АТЕС з телекомунiкацiй, РЖнвестицiйний симпозiум i масштабна iнвестицiйна ярмарок АТЕС. Хорошу оцiнку в АТЕС отримали результати мiжнародного тест-семiнару щодо формування сприятливих умов для функцiонування ринку кольорових металiв (Братськ, серпень 2003 р.). У червнi 2004 р. в Москвi вiдбулася Мiжнародна конференцiя АТЕС ВлВзаiмодiя малого та великого бiзнесуВ».

Помiтною подiiю став проведений в Москвi в жовтнi 2004 р. Росiйською академiiю бiзнесу та пiдприiмництва ВлАзiатський економiчний форумВ», росiйськi та iноземнi учасники якого обговорили перспективи розвитку енергетичного, транспортного та iнвестицiйного спiвробiтництва в регiонi АТЕС, а також здiйснення iнформацiйних та дослiдницьких програм, нацiлених на змiцнення регiональних зв'язкiв мiж урядовими, пiдприiмницькими та академiчними колами.

З 1998 р. в Росii дii ВлДiловий клуб АТЕСВ», у якому складаються представники понад 70 росiйських компанiй i банкiв. У 2002 р. з метою активiзацii роботи на гендерному напрямку за iнiцiативи МЗС та за сприяння Союзу жiнок Росii був створений росiйський ВлЖiночий клуб АТЕСВ», до складу якого увiйшли жiнки-керiвники пiдприiмств та органiзацiй, представники наукових i громадських структур. Першим важливим заходом в Росii в рамках Форуму АТЕС стало яке вiдбулося в травнi 2001 в Москвi засiдання Дiловоi Консультацiйноi Ради (ДКС), в якому взяло участь близько 100 представникiв дiловоi елiти краiн АТЕС.

У 2002 роцi в Росii з успiхом пройшли Форум з дiлового спiвробiтництва у сферi iнновацiйного пiдприiмництва в травнi i засiдання робочоi групи АТЕС з телекомунiкацiй в серпнi в Москвi. З 4 по 12 вересня 2002 року пiд Владивостоцi з iнiцiативи мiсцевоi влади, пiдтриманоi Урядом Росii та офiцiйними структурами органiзацii Азiатсько-Тихоокеанського Форуму Економiчного Спiвробiтництва, вiдбувся iнвестицiйний симпозiум i iнвестицiйний ярмарок АТЕС.

Найважливiшою вiхою росiйськоi участi в АТЕС стало визначення Владивостока як столицi самiту в 2012 роцi.

3. Владивосток - столиця самiту АТЕС-2012

регiон симпозiум iнвестицiя спiвробiтництво

27 сiчня 2007, Владивосток. Президент РФ В.В. Путiн провiв у Владивостоцi нараду, на якому вперше офiцiйно оголосив про те, що самiт АТЕС 2012 пiде у Владивостоцi.

Президент зазначив, що самiт - це не статусне захiд, а важливий проект з розвитку Далекого Сходу Росii та Приморського краю.

З радянських часiв у Владивостока i Примор'я був статус вiйськовоi фортецi на Тихому океанi. Тут базувався вiйськовий флот, розташовувалися пiдприiмства ВПК.

Зараз федеральний центр розглядаi Владивосток i Примор'я як форпост Росii на Тихому океанi, майданчик для вбудовування Росii в АТР, центр дiлового, економiчного, полiтичного та гуманiтарного спiвробiтництва.

Для пiдготовки до самiту АТЕС 2012 р. в рамках ФЦП ВлРозвиток Далекого Сходу i ЗабайкалляВ». Була розроблена i затверджена пiдпрограма ВлРозвиток Владивостока як центру мiжнародного спiвробiтництва в АТРВ». РЗi фiнансування до 2012 року становить 284 мiльярда рублiв, з них 202 мiльярди - федеральний бюджет, 17 мiльярдiв - крайовий бюджет, 65 млрд панiруi залучити приватних iнвестицiй.

У рамках пiдготовки до самiту плануiться:

1. Будiвництво далекосхiдного федерального унiверситету, об'iкти якого будуть використанi для проведення самiту.

2. Будiвництво транспортноi iнфраструктури: мiст через бухту Золотий Рiг. Мiст через протоку Босфор Схiдний, автодорога Влселище Новий - Де-Фриз - Седанка - ПатроклВ», пiд'iзна дорога до мiжнародного аеропорту ВлКневiчiВ», створення вулично-дорожньоi мережi на островi Росiйському.

3. Модернiзацiя та будiвництво об'iктiв iнженерноi iнфраструктури: будiвництво очисних споруд, будiвництво об'iктiв водопостачання Владивостока з родовища пiдземних вод ВлПушкiнська депресiяВ», будiвництво третього водоводу, реконструкцiя систем каналiзацii та водопостачання Владивостока, будiвництво сучасного комплексу з переробки та утилiзацii побутових вiдходiв i рекультивацiя iснуючоi зараз мiського звалища на Горностай.

4. Об'iкти енергетики: мiнi-ТЕЦ на о. Росiйська, будiвництво вiтровоi електростанцii на о. Росiйською, а також будiвництво i модернiзацiя комплексу електропiдстанцiй i нових лiнiй електропередач для енергозабезпечення об'iктiв самiту, будiвництво ТЕЦ в Уссурiйську i Находцi.

Висновок

Особливостi процесiв iнтеграцii в азiатсько-тихоокеанському регiонi надзвичайно рiзноманiтнi й у деякiй мiрi унiкальнi. На даний момент можна з упевненiстю сказати лише те, що очевидно формування нового полюса свiтовоi економiки, i свiт виходить з сформованоi системи.

РЖнтеграцiя, як i iншi форми мiжнародних зв'язкiв, створюi економiчнi ефекти за рахунок самого процесу взаiмодii партнерiв. Вони виникають у силу зниження рiвня витрат i цiн пiсля усунення торговельних бар'iрiв, росту конкуренцii, збiльшення обсягiв ринку й оптимальних розмiрiв виробництва, зменшення адмiнiстративних витрат, ефективного внутрирегионального розподiлу i використання факторiв виробництва та iн

Процес iнтеграцii, тим не менш, досить суперечливий i полiтично непростий, тому що ефекти iнтеграцii розподiляються мiж державами та iх економiчними суб'iктами досить нерiвномiрно, причому останнi можуть нести i прямi збитки вiд об'iднання. Але в довгостроковому планi переваги iнтеграцii для краiн виявляються безсумнiвними.

Багато вчених i полiтикiв вважають АТЕС можливим економiчним i полiтичним центром свiту в XXI ст. Це припущення обгрунтовуiться i швидким соцiально-економiчним розвитком краiн регiону, i наявнiстю тут потужних економiчних держав - США, Китаю i Японii, а також Австралiя i Нова Зеландiя. А проаналiзувавши цю роботу, стаi ясно, що АТЕС володii необхiдним потенцiалом - i за темпами розвитку зрозумiло, що бiльшiсть краiн АТР зовсiм скоро перейдуть в розряд розвинених. Китай вже значно збiльшив значення своii присутностi на свiтовому ринку, не припиняючи при цьому вдосконалюватися технологiчно, i починаi iнвестувати кошти в економiку iнших краiн. РЖ зараз КНР маi достатньо ресурсiв, щоб стати новим центром не тiльки свого регiону, але i всiii свiтовоi економiки.

Список використаноi лiтератури

1 Авдокушин РД.Ф. Мiжнароднi економiчнi вiдносини: пiдручник. / РД.Ф. Авдокушин. - М.: МАУП, 1999. - 368 с.

2 Васильiв В.Ф. Державнiсть i модернiзацiя в краiнах Пiвденно-Схiдноi Азii. / В.Ф. Васильiв, Ю.О. Левтонова.-М.: Наука, 2003. - 217 с.

3 Дралiн А.РЖ. Мiжнароднi економiчнi вiдносини: навчальний посiбник / А.РЖ. Дралiн, С.Г. Мiхньова. - Львiв: РЖнформацiйно-видавничий центр ПГУ, 2006. - 162 с.

4 Кiрiiв А.П. Мiжнародна економiка: навчальний посiбник для вузiв / А. П. Кiрiiв - М.: Мiжнароднi вiдносини, 2003. - 416 с.

5 Кочетов Е.Г. Геоекономiка: Пiдручник. / Е. Г. Кочетов - М.: БЕК, 2006. - 512 с.

6 Свiтова економiка на початку XXI столiття: збiрка наукових статей. / Пiд ред. В.М. Грiбанiч .- М.: Наукова книга, 2003 .- 204 с.

7 Наумов РЖ.М. Стратегiя економiчного розвитку КНР у 1996-2020 рр. i проблеми ii реалiзацii. / РЖ.М. Наумов. - К.: РЖн-т Дал. Сходу РАН, 2001. - 200 с.

8 РНКТЕС - офiцiйний сайт / режим доступу - http://" onclick="return false">

9 http://" onclick="return false">

10 http://" onclick="return false">

11 http://apec.primorsky.ru/information/all_about_apec/russia-apec.html

12 http://apec.primorsky.ru/information/all_about_apec/primorye-apec.html

Вместе с этим смотрят:

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

Regulation of international trade within the framework of the world trade organization (WTO)

The Experience of transnational corporationsтАЩ development in the conditions of world financial crisis

РЖнтеграцiйнi процеси в РДвропi та участь в них Украiни

РЖнформацiйнi вiйни НАТО на схiдноiвропейському театрi бойових дiй