Африканський вектор зовнiшньоi полiтики Украiни

Африканський вектор зовнiшньоi полiтики Украiни

украiна африка зовнiшня торгiвля

Украiна спiвпрацюi з рiзними континентами свiту. Серед них i Африка. Абсолютна бiльшiсть африканських краiн визнали Украiну як незалежну державу i встановили дипломатичнi вiдносини. Проте лише в Алжирi, РДгиптi, Пар дiють украiнськi посольства. У бiльшостi iнших краiн Африки украiнськi дипломати були акредитованi по сумiсництву, що свiдчить про досить низький рiвень налагодженостi вiдносин з африканськими краiнами.

В Африцi нараховуiться 53 краiни. Усi краiни, крiм Пар належать до краiн, що розвиваються, причому бiльша iх частина (38) вiдносяться до найбiднiших i слаборозвинутих краiн Тропiчноi Африки або Африки пiвденнiше Сахари. РД тут нафтоекспортi краiни iз середнiми прибутками тАУ Алжир, Нiгерiя i Лiвiя.

Останнiми десятилiттями значно поглибилася диференцiацiя африканських краiн за рiвнем соцiально-економiчного розвитку. На одному полюсi виявилися найменш розвинутi краiни тАУ фiнансовi банкрути зi зруйнованою i кримiнальною економiкою (Лiберiя, Сьiрра-Леоне, Чад, Республiка Конго, Сомалi та iн.); РЖнший полюi утворюi ПАР, що i iндустрiально-аграрним гiгантом за африканськими мiрками, а також краiни (Нiгерiя, Зiмбабве, Гана, Кенiя, Ботсвана, Кот-дтАЩРЖвуар, Сенегал, Габон, Уганда та iн.), що володiють бiльш-менш розвинутим промисловим сектором, який ТСрунтуiться на видобутку корисних копалин i переробцi сiльськогосподарськоi сировини.

Безпосереднi торговельнi контакти встановленi лише з обмеженою кiлькiстю пiвнiчноафриканських держав. Переважну бiльшiсть товарiв, вироблених на Африканському континентi, Украiна закуповуi на мiжнародних бiржах. В цiлому пряма торгiвля Украiни з Африкою не перевищувала за роки незалежностi 2 тАУ 3 вiдсоткiв загального обсягу товарообiгу.

Якщо говорити про економiчний аспект iнтересiв Украiни, то Африканський континент поки що не щiльно iнтегрований у глобальну економiку i його роль у свiтовiй торгiвлi вимiрюiться кiлькома вiдсотками, це величезний ринок, який не варто iгнорувати. Зважаючи на те, що найважливiшою складовою реальноi торговельно-економiчноi полiтики Украiни повинна бути цiлеспрямована iнтеграцiя краiни у свiтове господарство на основi нарощування обсягiв вивезення готовоi продукцii на свiтовий ринок, розвиток спiвробiтництва з африканськими краiнами маi стати стратегiчним завданням.

Серед торгово-економiчних партнерiв Украiни Африка не займала надто високого мiсця, проте освоiння африканських ринкiв i дуже важливими з огляду на те, що протягом 2005 тАУ 2007 рокiв зовнiшньоторговельний баланс став рiзко негативним: 2005 р. вiн становив тАУ 1,85 млр. дол. США, у 2006р. тАУ 6,6 млр. дол. США, а за 2007 рiк негативне торгове сальдо досягло уже тАУ 11,3 млр. дол. США.

На цьому фонi постiйно позитивний торговий баланс з Африкою виглядаi дуже привабливо i нагадуi про необхiднiсть розширити ринки збуту i збiльшувати украiнський експорт.

Базовi пiдходи до розвитку вiдносин Украiни з краiнами Африки закладено в головних завданнях зовнiшньополiтичноi стратегii нашоi держави, якi полягають у ii поступовому входженнi у свiтовi полiтичнi, економiчнi, гуманiтарнi та iншi процеси, як повноправноi учасницi новоi глобальноi системи мiжнародних вiдносин.

Основнi передумови розвитку зовнiшнiх економiчних звтАЩязкiв Украiни з краiнами Африки такi:

- краiни Африки, за винятком ПАР, за мiжнародною класифiкацiiю належать до молодих ринкiв, якi активно розвиваються (emerging markets);

- бiльшiсть африканських краiн i давнiми партнерами колишнього СРСР, тобто стратегiя розвитку економiчних звтАЩязкiв з ними маi вагомi напрацювання;

- значна частина сучасних управлiнцiв i спецiалiстiв африканських краiн одержала освiту в колишньому СРСР, у тому числi у ВНЗ Украiни, що полегшуi встановлення дiлових стосункiв;

- краiни Африки обтАЩiктивно потребують iнжинiрингових, консалтингових, будiвельних, шляхових, геологорозвiдувальних та iнших послуг, у наданнi яких спецiалiсти Украiни мають високу квалiфiкацiю i великий досвiд;

- армii Африки озброiнi радянською зброiю, яка виготовлена i в Украiнi, тому являють собою iмкий ринок озброiнь. Вiйськовоi технiки i вiйськово-технiчних послуг;

- краiни Африки вiдстають вiд Украiни в розвитку науки, технiки та технологiй i потребують багатьох товарiв i послуг, на яких спецiалiзуiться Украiна, а тому i перспективними ринками збуту.

Однiiю з гостро актуальних проблем для Африки i продовольча проблема. РЖ тут Украiна може запропонувати допомогу у будiвництвi гребель i водосховищ, штучних зрошувальних систем, геологорозвiдувальнi роботи з метою виявлення пiдземних вод, iнженернi роботи, поставки будiвельноi i сiльськогосподарськоi технiки та обладнання, допомогу кадрами квалiфiкованих фахiвцiв.

Розглядаючи потенцiйнi можливостi африканських краiн, що становлять iнтерес для Украiни, потрiбно брати до уваги досягнення деяких з них в окремих галузях. Наприклад, виробництво високоякiсних i дешевих вiд захiдних аналогiв персональних комптАЩютерiв (Марокко); невпинне зростання електронноi промисловостi (ПАР, Лiвiя й Тунiс) тощо. Тут створюiться передумова для розвитку науково-технiчноi кооперацii, що пiдвищить ефективнiсть експорту украiнських патентiв та лiцензiй i допоможе уникнути традицiйних труднощiв у сферi розробки нових технологiй. Украiна може задовольнити потреби африканських краiн у картографiчнiй i геодезичнiй зйомках, геологiчному розвiдуваннi, програмному забезпеченнi комптАЩютерноi технiки.

Особливо пiдкреслимо, що Украiна зацiкавлена в iмпортi багатьох видiв сировини. Цей континент, багатства якого не до кiнця вивченi, i свiтовим лiдером за багатьма видами природних ресурсiв. За оцiнками Свiтового банку, на африканськi краiни припадаi близько 70 % свiтових бiогенетичних ресурсiв. У надрах континенту знаходяться 90 % свiтових запасiв платиноiдiв, 80 % хромiтiв, 76 % фосфатiв, 60 % марганцю i кобальту, 40 % алмазiв, 37% золота. Африка i сировинною базою свiтовоi економiки, забезпечуючи 92 % потреб свiтовоi iндустрii у платинi, 70 % в алмазах, 35 % у марганцi, 34 % в кобальтi, 15 % у бокситах.

Запаси вуглеводневоi сировини на африканському континентi i шельфi на 2007р. становили 8 % свiтових, але територiя бiльшостi держав ще слабо вивчена щодо геологii. Саме за встановлення контролю над багатими мiнеральними i загалом природними ресурсами точиться гостра конкурентна боротьба мiж сильними краiнами i iх угрупуваннями, в якiй змагаються США, РДвропейський Союз, Китай, Японiя i Росiя. Отже, ринок Африки не являi собою Влодне полеВ»: вiльних нiш на норму немаi i освоiння цього ринку вимагаi розробки науково обТСрунтованоi маркетинговоi стратегii; вивчення полiтики фiрм-конкурентiв, досконалого знання мiсцевоi специфiки тощо.

Для Украiни з ii великою потребою в газi та нафтi i малими власними запасами особливий iнтерес становлять нафтодобувнi африканськi краiни. Крiм традицiйних нафта- i газодобуваннi в (Алжир, Лiвiя, Нiгерiя), в останнi роки зрiс видобуток нафти у краiнах, якi знаходяться пiвденнiше Сахари, особливо в регiонi Гвiнейськоi затоки. Нафту здобувають у Суданi, Чадi, Мавританii, Анголi, Екваторiальнiй Гвiнеi.

Краiнам континенту належить чiльне мiсце в мiжнароднiй торгiвлi кольоровими металами. Для Украiни найважливiшою промисловою сировиною, що iмпортуiться з Африки, i боксити, якi закуповуються здебiльшого в Гвiнеi. Свiтовий ринок алюмiнiю показуi вiдносну стабiльнiсть. Цiна глинозему у 2007 роцi становила в межах 250 дол. США за тону, алюмiнiю тАУ 2300 дол. США за тону4 у попереднi роки (2005 тАУ 2006) цiна алюмiнiю коливалась в межах 2000 тАУ 2500 дол. США за тону. Отже, цiни на вихiдну сировину не зазнаватимуть рiзких коливань, i постачання бокситiв до Украiни повинно бути надiйним.

Серед експортованих африканськими краiнами товарiв великий практичний iнтерес для Украiни становлять i традицiйнi види культур тАУ кава, какао-боби, чайний лист, помаранчi, арахiс, банани, оливи, рибна продукцiя, бавовна, цiннi породи деревини, свiжi овочi, шкiряна сировина.

Африка залишаiться одним з основних виробникiв какао-бобiв, якi необхiднi шоколаднiй галузi Украiни. Цiни на них 2004 року були 1,55 дол. США за кг., в 2006р. тАУ 1,58 дол. США за кг. Цiна африканського чаю встановлюiться на аукцiонi в Момбасi (Кенiя) i становить 1,55 (2004р.) i 1,72 дол. США за кг. В 2006р. Це трохи менше за цiну традицiйного для Украiни iндiйського i цейлонського чаю, тому чекати збiльшення його iмпорту не доводиться.

Украiна i важливим експортером зерна, як продовольчого (пшениця), так i фуражного (ячменю). Краiни Африки завжди iмпортували зерно, особливо продовольче. Також багато зерна i зерно-продуктiв завозиться до Африки як гуманiтарна допомога найбiднiшим краiнами. Як пiдкреслюiться Мiжнародною радою iз зерна загалом 2006/07 маркетинговий рiк вiдзначався пiдвищенням котирувань зерна, особливо пшеницi. Обсяги свiтовоi торгiвлi пшеницею зросли на 3,6 млн. т порiвняно з попереднiм роком i досягнули 112 млн. т. Свiтова цiна пшеницi зросла з 157 дол./т в 2004р. до 210 дол./т в 2006р., що вигiдно для експортерiв Украiни. Позитивна i контАЩюнктура ринку ячменю: цiна 1 т зросла з 99 до 148 дол., цiна на соняшникову олiю навпаки, знизилася з 734 до 673 дол./т. КонтАЩюнктурнi коливання зазвичай впливають на динамiку взаiмноi торгiвлi, тому для украiнських постачальникiв важливо укладати довготермiновi контракти, страхуючись вiд рiзних цiкавих коливань, як це прийнято в мiжнароднiй практицi. Але тут перешкодою i наявнiсть численних посередникiв: пряма торгiвля Украiни з Африкою не перевищуi 3% загального товарообороту.

Для ринкiв африканських краiн характернi висока споживча мiсткiсть та надзвичайно диференцiйований попит, який вiдповiдаi нашим пропозицiям тАУ вiд найпростiшоi побутовоi продукцii до складноi сучасноi технiки. При цьому слiд урахувати, що низький рiвень життя африканське населення обтАЩiктивно орiiнтоване на споживання дешевих товарiв середньоi якостi, потребу яких можуть забезпечити вiтчизнянi пiдприiмства. Важливо i те, що африканськi краiни розглядатимуть купiвлю товарiв, послуг та технологiй з Украiни як додаткове джерело i одночасно конкурентну альтернативу iмпорту iз Заходу. Тим бiльше, що iндустрiально розвинутi держави, що загальмували розвиток потенцiйних конкурентiв з цих краiн, iнодi стримують, навiть блокують продаж наукомiстких товарiв та технологiй. Тому африканський ринок i перспективним плацдармом для нарощування та якiсного наповнення структури украiнського експорту.

Негативними передумовами розвитку зовнiшнiх економiчних звтАЩязкiв Африки i воiннi конфлiкти мiж африканськими державами, нi перевороти. Африка маi репутацiю найбiльш конфлiктного регiону планети. Нацiональнi уряди не спроможнi вирiшити своi внутрiшнi проблеми, через те мiжнароднi органiзацii, насамперед ООН, намагаються врегулювати гострi воiннi конфлiкти. Кризовими регiонами i Захiдна Африка (Лiберiя, Сьiра-Леоне) i особливо Схiдна Африка. Сомалi, Ефiопiя, Еритрея, Судан тАУ у всiх цих державах то сильнiше, то слабше продовжують тлiти вогнища конфлiктiв. Особливо небезпечне становище у суданському регiонi Дарфур, де 300 тисяч людей було вбито, а понад 2 млн. залишили своi домiвки протягом трирiчноi вiйни. В Суданi перебуваi майже 10 тисяч вiйськовикiв ООН, якi сприяють здiйсненню мирноi угоди мiж пiвнiчною i пiвденною частинами краiни. Однак уряд Судану не даi згоди на розгортання додаткового контингенту ООН в кiлькостi 17300 осiб. Майже 3 млн. осiб одержують мiжнародну гуманiтарну допомогу, але й самi гуманiтарнi працiвники нерiдко стають жертвами брутального насильства: дванадцятеро iх загинуло тiльки за вересень тАУ жовтень 2006р. На Африку припадаi 30% загального числа бiженцiв у свiтi i 5 млн. так званих внутрiшнiх переселенцiв.

Аналiзуючи розвиток зовнiшньоi торгiвлi Украiни з краiнами Африки, вiдзначимо, що темпи зростання торгiвлi з цими краiнами перевищують загальнi темпи зростання експорту й iмпорту Украiни. Так. З 1996 по 2007 роки загально-товарний експорт Украiни з краiнами Африки зрiс у 13,3 рази, а iмпорт тАУ 4,76 рази. Про обсяг i динамiку зовнiшньоi торгiвлi з Африкою даi уявлення таблиця 1.

Таблиця 1 - Зовнiшня торгiвля товарами з краiнами Африки, млн. дол. США*

* Розраховано за даними Держкомстату Украiни.

Аналiз даних показуi, що вiдбуваiться постiйне зростання обсягiв украiнського експорту в Африцi i позитивне сальдо. Зростаi також частка краiн Африки в експортi краiни, хоча в 2007р. вона зменшилась 0,52. Частка iмпорту Украiни з Африки досить стабiльна i знаходиться в межах 1%. Позитивне сальдо в 2007 роцi досягло бiльше нiж 2 млрд дол. США, хоча загалом по зовнiшнiй торгiвлi товарами Украiни воно було вiдтАЩiмним (- ф,13 млрд дол.).

Головним торговим партнером Украiни серед краiни континенту виступають: за експортом тАУ РДгипет, Нiгерiя, Алжир, Тунiс, Марокко, за iмпортом тАУ Гвiнея, Гана, Габон, ПАР, Кот-дтАЩРЖвуар (табл.2).

Данi свiдчать про деяку нестабiльнiсть як експортних поставок, так i iмпортних закупiвель товарiв. За 2007р. зменшився експорт по явних найбiльше торгових партнерiв, але зрiс до Бенiну, Марокко, Гани. Малi, Сенегал. РЖмпорт помiтно збiльшивши Гани, РДгипту, Кот-дтАЩРЖвуару. А Украiна маi негативне сальдо iз Гвiнею, Замбiiю, кот-дтАЩРЖвуаром, Малавi, Зiмбабве, Лесота, Маврикiiм (табл. 2). З бiльшiстю краiн сальдо позитивне.

У товарнiй структурi експорту Украiни до африканських краiн переважаi продукцiя металургii, зерно (ячмiнь, пшениця), олiя, автомобiлi, вагони, дорожня технiка, медикаменти, комплектуючi до рiзноманiтноi технiки, в т.ч. вiйськовоi, продукцiя ВПК. Також Украiна обтАЩiктивно здатна надавати краiнам Африки рiзноманiтнi послуги i деякi з них уже надаi: геологорозвiдувальнi роботи, послуги вiйськово-технiчного характеру, прокладання шляхiв, рiзнi види промислового будiвництва.

Для украiнських товаровиробникiв, якi мають певнi труднощi в реалiзацii обробноi промисловостi, особливо важливим завданням i утвердження на сталих ринках збуту не сировини, а промислових виробiв з високою часткою доданоi вартостi.

Таблиця 2 - Зовнiшня торгiвля Украiни товарами з краiнами Африки млн. дол. США