Бiологiя лева
Змiст
Вступ
1. Зовнiшнiй вигляд
2. Ареал проживання
3. Левова сiм'я або прайд
4. Територiя
5. Левова ненажерливiсть
6. Час вiдпочинку
7. Серенгетi - рай для левiв
Висновок
Список лiтератури
Вступ
З усiх диких тварин, з якими людина дiлить свою планету, одна величезна кiшка незмiнно пояснювала йому найбiльшу пошану i пiдкорювала його фантазiю. Мова, звичайно, йде про лева.
Так званий король джунглiв - лев - насправдi мешкаi на вiдкритих рiвнинах, а не в джунглях. Могутнiсть i сила лева овiянi легендами. За це й жорстокi звички хижака правильнiше називати царем звiрiв.
З тих самих пiр, коли людина почала спостерiгати навколишнiй свiт i мислити символами, вiн почитав лева й надiляв царственого звiра якостями, якi найвище цiнував у собi подiбних, - шляхетнiстю, хоробрiстю, вiрнiстю, мiццю непереможного бiйця i пишнiстю в любовi. Стародавнi iгиптяни зробили лева емблемою божественноi влади i царськоi гiдностi. Ассiрiйцi i греки бачили в левах супутникiв богинь.
Мета роботи - вивчити бiологiю лева: ареал проживання, поведiнка в прайдi, полювання i т.д.
1. Зовнiшнiй вигляд
Лев - величезний хижак, iз сильним, гнучким, рухливим i м'язистим тiлом. Вiн добре бiгаi. Ця Велика хижа кiшка, яка володii добре розвиненою мускулатурою шиi i переднiх лап, якими вона захоплюi i утримуi свою здобич. Щелепи у лева могутнi, з величезними iклами. Хватка лева лише одними зубами дуже сильна. Вiн може утримувати навiть таких великих тварин, як антилопа гну. Мова грубий i покритий горбками у виглядi гострих шипiв, якi допомагають йому хапати i вiдривати шматки м'яса, буквально розриваючи видобуток на частини. Цi ж шипи допомагають леву ловити блiх i знiмати клiщiв, коли вiн доглядаi за своiю шкiрою.
Львiв подiляють за величиною i забарвленню гриви, за загальною забарвленнi тварини, а також за вагою та середнiми обсягами тiла. Втiм, ця класифiкацiя заперечуiться багатьма вченими, вони вважають, що мiж деякими з цих пiдвидiв насправдi немаi нiякоi особливоi рiзницi. Слiд згадати i про так званих Влзоопаркових левахВ». Це - леви, якi вже протягом кiлькох поколiнь живуть у неволi. У числi iхнiх предкiв були представники багатьох рiзновидiв диких левiв, в тому числi i тих, що винищенi. Тому в зоологiчних садах дожили до наших днiв тварини, схожi на берберських левiв. 1
Образ Влцаря звiрiвВ» в деяких деталях: основний забарвлення верхньоi частини тiла - бiло-сiрий (азiатськi леви). Кремовий, пiсочно-жовтий, темна охра. Нижня частина тулуба забарвлена в бiльш свiтлi тони. До старостi грива у деяких рiзновидiв левiв розростаiться i покриваi плечi i живiт.
1. Михайлова А.В. Що таке Хто такий?.
У дорослих звiрiв вона повнiстю чорного кольору або з домiшкою темно-коричневого. РЖншi пiдвиди левiв (насамперед масайськi) обдiленi природою: грива у них невелика, на плечах i на лобi вона не росте; колiр ii темно-коричневий.
Вуха у лева закругленi; зовнi вони чорнi з жовтою плямою посерединi. У молодих левiв до настання статевоi зрiлостi (а у левиць до появи дитинчат) зберiгаються слiди плямистого малюнка, що прикрашав маленьких левенят. РЖ у левiв i у левиць на кiнцi хвоста i прикметна пензлик - це видiляiться останнiй iх хребець.
Довжина дорослих левiв коливаiться вiд 2,3 до 3,1 м, на частку хвоста доводиться 4 / 11 частини. Важать дорослi леви не менше 125кг.
2. Ареал проживання
У кiнцi плейстоцену, вiд 100 до 10тис. рокiв тому, леви жили по всiй земнiй кулi. Ареал iхнього поширення охоплював всю РДвропу, Азiю вiд Передньоi Азii до РЖндii, i на пiвнiч до Сибiру, практично всю Африку, а також обидва Американських континенту вiд Юкона до Перу. Проте потiм iх територiя стала невблаганно скорочуватися: близько 10000 рокiв тому в Америцi не залишилося левiв, в iсторичний час (початок новоi ери) вони повнiстю зникли в РДвропi, i в останнi два столiття були винищенi на пiвднi i по всiй пiвночi Африцi, в РЖранi, в РЖндii, де в 1940-х залишилося менше 30 левiв, проте там популяцiю вдалося зберегти i збiльшити. Тепер леви зберегли за собою Схiдну Африку (за винятком пустель i тропiчних лiсiв), в Пiвденнiй Африцi вони живуть лише на територii Нацiональних паркiв Kruger i Kalahari Gemsbok, а окремий пiдвид дивом вижив у Гiрському лiсi в пiвнiчно-захiднiй РЖндii - азiатський лев.
Оптимальною середовищем iснування для лева i парковi i трав'янистi савани, напiвпустелi, щiльнi заростi чагарника. У горах леви зустрiчаються на висотi до 3000 метрiв, рекорд висоти - 4240 м. у горах Балi в Ефiопii.
Невередливим у виборi мiсця для житла, уникають лише великих пустель i тропiчних лiсiв. Головним обмеженням i кiлькiсть i доступнiсть видобутку. Леви чудово пристосованi до життя в семiарiдних областях, можуть не пити мiсяцями, задовольняючись мiститься в iжi вологою. У благополучних для них умовах леви - другi за чисельнiстю хижаки пiсля плямистоi гiiни (Crocuta сrocuta).
Африканськi леви сильно постраждали вiд людського безглуздя. Немаi вже на свiтi берберських левiв, великих, приземкуватих звiрiв з розкiшною чорною гривою, покриваi iх голову, плечi i черево. А адже ще на початку столiття цi леви водилися в Атлаських горах на пiвночi Африки.
На крайньому пiвднi континенту ще сто рокiв тому мешкав найбiльший iз сучасних левiв капский. До нещастя, вихiдцi з РДвропи бури оселилися в Капськiй провiнцii, були гарними мисливцями .. Капськiй лев теж винищений.
3. Левова сiм'я або прайд
Незвичайна товариськiсть левiв видiляi iх серед всiх великих кiшок. Вони полюють, iдять i вiдпочивають сiмейними групами, або прайдами, чисельнiсть яких може значно коливатися - вiд чотирьох особин до тридцяти-сорока.
Основу прайду складають левицi, i полюють для групи головним чином вони. Вони ж вирощують левенят, якi смокчуть без розбору всiх годуючих матерiв у прайдi. Якщо не вважати невеликих сутичок у видобутку, члени прайда прекрасно ладять мiж собою та проявляють ознаки теплою прихильностi - наприклад, лижуть одне одному морди або привiтно труться щоками при зустрiчi.
У кожному прайдi i один дорослий самець, який домiнуi в групi i тому i ii ватажком. Вiн першим злучаiться з самками пiд час тiчки i першим вгризаiться в тушу пiсля вдалого полювання. Натомiсть вiн оберiгаi iднiсть прайду, доглядаi за левенятами, коли левицi полюють, i захищаi всю групу вiд потенцiйно небезпечних прибульцiв. У прайдi рiдко буваi бiльше трьох дорослих самцiв, тому що, виростаючи, молодi леви починають оскаржувати верховенство ватажка. Якщо iм це не вдаiться, вони зазвичай виганяють з прайду, або створюють свiй власний, або якийсь час ведуть холосту життя.
Погляд, сповнений любовi. Той, хто доглядаi лев дуже уважний до подруги. Для закоханоi пари, як i для всiх левiв, шлюбний перiод почався з тiчки у самки. Якщо самка не вагiтна, тiчка повторюiться кожнi три тижнi. Пара йде вiд прайда i проводить п'ятиденний Влмедовий мiсяцьВ» в якому-небудь вiдокремленому мiсцi. Весь час вони нерозлучнi у буквальному сенсi слова - ходять разом, сплять плiч-о-плiч i навiть сумують разом. Спаровування, що повторюiться багато разiв на добу, вiдбуваiться швидко i тихо, якщо не вважати гарчання. Коли в припадку пристрастi самець кусаi подругу в загривок. Вiдомi випадки, коли самець, не розрахувавши укусу, ненавмисно вбивав самку.
Через три з половиною мiсяцi пiсля спаровування вагiтна левиця йде вiд прайда, вiдшукуi вiдокремлений, зарослий травою куточок i там породжуi на свiтло потомство. Левенята безперервно пiддаються небезпеки з моменту народження i до зрiлостi, яке настаi приблизно через два роки. Вони народжуються слiпими i безпорадними i в усьому залежать вiд материнських турбот. У цей перiод левиця змушена надовго, iнодi на цiлий день, залишати дитинчат заради полювання, i вони легко можуть стати жертвою якогось голодного хижака. А розшукуючи видобуток, левиця сама може бути вбита або покалiчена, i тодi про ii дитинчат нiкому буде пiклуiться. Небезпеки раннього дитинства такi великi, що виживаi в бiльшостi випадкiв не бiльше половини всiх левенят. Однак коли левенята у вiцi близько двох мiсяцiв приiднуються до прайду, життя iх стаi помiтно легше. Знову беручи участi в колективному полюваннi, левиця знаходить iжу швидше i з меншими зусиллями, а тому у неi залишаiться бiльше часу для дитинчат. До того ж у вiдсутнiсть матерi малюки можуть приiднаiться до iншоi матерi-годувальницi. РЖ iхнi життя стаi не тiльки легше, але й веселiше - скiльки колом хвостiв з такими привабливими пензликами! А до цими хвостах з iншого боку прикрiпленi поблажливi леви i левицi ласкавi всiх вiкiв i розмiрiв, i вiд них левенята переймають вмiння пiдкрадатися i всi тонкощi спiльного iснування та полювання.
4. Територiя
Межi територii свого прайду домiнуючий лев мiтить, пирскаючи на кущi сумiшшю сечi i видiлень анальних залоз i оповiщаi про те, що територiя належить йому, громовим ревом.
Коли кордону встановлено, вони стають непорушними, i вiн готовий захищати iх, б'ючись на смерть. У основi такоi територiальноi поведiнки лежить потреба захистити самок прайда, вiд замахiв iнших самцiв, мисливська дiлянка самок автоматично стаi його територiiю.
У мiсцях, де дичини мало, територiя може сягати на п'ятнадцять кiлометрiв у всiх напрямках, а там, де i, на кого полюi, вона буваi багато менше. Тi ж леви, якi постiйно йдуть за мiгруючими стадами, точно мародери за вiйськом, не мають нi потреби, нi часу обзаводиться територiiю. Прайди i територii для них завойовуються силою. Коли молодий лев або декiлька таких левiв починаi виявляти цiкавiсть до чиiхось володiнь, це означаi вiйну. Подiбнi вторгнення - найчастiше свiдомий виклик, кинутий власнику. Якщо претендент достатньо сильний, бiй за панування може виявитися дуже кривавим. Не так уже й рiдко вiн закiнчуiться тим, що обидва супротивники лежать на землi мертвi або вмираючi. Леви ж вiдгонять будь-яку чужу самку, яка спробуi приiднатися до прайду. Хоча на вiдмiну вiд iнших територiальних тварин, наприклад вовкiв, леви не настiльки пильно патрулюють своi володiння, вони, як уже згадувалося, мiтять своi кордони, i чужi леви, у яких не вистачаi сил або смiливостi кинути виклик власнику, наткнувшись на таку мiтку, розсудливо звертають убiк. Досить часто один-два молодих холостяка постiйно бродять бiля кордонiв територii, зловiсно нагадуючи ii власниковi, що вiн не вiчний.
5. Левова ненажерливiсть
Пiд iжею ж леви розумiють майже все, що рухаiться. Не гребують навiть сараною та мишами. Нападають на молодих слонiв, носорогiв, бегемотiв, буйволiв (дорослих особин щадять, з ними левам часом не впоратися). Ну а улюблена iжа - це тварини: антилопи, газелi, зебри, бородавочники, кози, вiвцi, велика рогата худоба.
Пошкодженi тварини стають найчастiше здобиччю всiii зграi. Полюють леви зазвичай спiльно, але не кожна вилазка iм вдаiться. РЖнодi царям африканським цiлими днями доводиться голодувати. Леви нiколи не вбивають заради розваги. Задовольняються, як правило, лише одним здобутим тваринам, i лише коли всi м'ясо буваi з'iдено, знову вирушають на полювання. Тому iх жертви навчилися добре вiдрiзняти ситих львiв вiд голодних. Перших не бояться анiскiльки, ну а якщо зустрiчають голодних - всi звiрi, помiтивши iх, блискавично розбiгаiться врiзнобiч. Тому, як i належить монархам, царя звiрiв доводиться бути в мiру пiдступним i нападати у водопою або, насуваючись на видобуток зграiю, заганяти ii в засiдку.
Левиця, досвiдчена мисливиця, обережно пiдбираiться до видобутку, ховаючись за низькими кущами, поки не настане момент для стрiмкого кидка вперед. У надii на дармовий обiд лев стежить за грифами, якi кружляють в небi, або розсаджуються на деревах. Вони завжди злiтаються до свiжоi туше, i це служить бажаним сигналом для голодноi кiшки. Левиця здатна пiвдня нерухомо пролежати в хащi, пiдiбравшись, поки у водопою не з'явиться стадо гну. Кiлька секунд, коли вони опускають морди до води, цiлком достатньо для ii добре розрахованого стрибка.
Полюючи спiльно, члени прайда вбивають видобуток швидко i без особливих зусиль. У стрiмко наступили екваторiальних сутiнках сполоханi стадо зебр або гну звертаiться в панiчну втечу i мчить прямо на ланцюг причаiлися левиць. Тут вже левицi нiчого не варто вiдбити намiчену жертву, точно ковбою - теляти пiд час таврування, оглушити ii одним ударом i вскочити iй на плечi для вирiшального укусу в шию. Нерiдко, однак, перша атака не завершуiться повним успiхом, тому що в порiвняннi з гепардом або леопардом - лев досить недбалий мисливець. Тодi до левицi, перекинувшись видобуток, приiднуються ii сестри. Одна впиваiться в горло, щоб придушити жертву i не дати iй скочити на ноги, iнша чiпляiться в круп, спритно уникнувши смертоносних копит, i через хвилину - iншу можна починати бенкет.
Але коли на полювання виходить самотня левиця - мати чи одряхлiлий патрiарх, вигнаний з прайду, а може бути, що вiдстав вiд нього, положення у них куди бiльше важкий i шанси на успiх невеликi. Не так-то просто вбити триста кiлограмову зебру без допомоги прайду.
Тривалiсть життя самотнiх звiрiв невелика, i дуже часто вони закiнчують своi днi в зубах бiльш щасливих мисливцiв.
Голодний лев накидаiться на будь-яке м'ясо, будь то миша чи бегемот. Йому не властивi нi розбiрливiсть, нi гидливiсть. Падло леви поiдають з не меншим задоволенням, нiж тiльки що вбиту здобич. Леви iдять i собi подiбних: зголоднiлi та роздратованi самцi нерiдко пожирають левенят. Зазвичай леви обходять стороною тварин багато крупнiше себе, але бувають випадки, коли вони безстрашно кидаються на великих i небезпечних тварин i справляються з ними, хоча, здавалося б, ця видобуток iм не пiд силу наприклад, дорослий жираф або злiсний шiстсот кiлограмовий африканський буйвол. Якщо туша досить велика, дорослий лев здатний з'iсти 25-30 кг м'яса за один присiд, а потiм додати кiлограмiв п'ятнадцять при наступнiй годiвлi.
Леви добувають iжу трьома способами: самi вбивають жертву, вiдбирають або пiдбирають видобуток iнших хижакiв i поiдають тварин, загиблих вiд хвороби або померлих вiд старостi. Але свiжа це туша або напiврозкладений, велика чи не велика, добута ним самим або знайдена, вона завжди для лева важлива, тому що гарантуi iй виживання. Однак на неi зазiхають та iншi любителi м'яса, начебто гiiн, шакалiв i грифiв, а тому леви весь час ii охороняють. Одинокому хижаковi рiдко вдаiться з'iсти свою здобич без перешкод, але прайд успiшно вiдганяi непрошених гостей i встигаi пообiдати у тушi вдруге. Мабуть, леви поiдають здобич в строго встановленому порядку: спочатку розривають черево i з'iдаiться серце, печiнка i нирки, а потiм м'ясо разом з шкурою. Домiнуючий самець iсть першим, навiть якщо нiякоi участi в полюваннi не приймав. Якщо дичини в цей час року багато i вiн не особливо голодний, то iншi члени прайда теж можуть бути допущенi до бенкету. РЖнакше вони вимушенi чекати, поки вiн не насититься, i лише тодi уривають свою частку. Левенята iдять останнiми, якщо для них ще щось залишаiться, i нерiдко домiнуючий самець стежить, щоб вони отримали хоч якi-небудь залишки.
Однак роль левiв у регуляцii чисельностi копитних йде на другий план у порiвняннi з достатнiстю кормовоi бази, тому леви, як i майже всi великi хижаки, швидше за кориснi для стану популяцii копитних, так як знищують ослаблених тварин; це перешкоджаi розвитку масових захворювань i залишаi бiльше iжi здоровим особинам.
6. Час вiдпочинку
Леви сплять в маленьких острiвцях тiнi або в травi, нагрiтоi сонцем савани, по 20 годин на добу.
Повнi ледачою самовпевненостi, наче нiчого не помiчаючи у коло, члени прайда занурилися в сон, пiдставивши сонцю животи, задерши лапи i лише зрiдка посмикуючи хвостами. Тiльки коли сонце зайде, на тлi темнiючого неба з'являться фiгури полюють левiв.
7. Серенгетi - рай для левiв
Нацiональний парк Серенгетi в Танзанii, що займаi площу в 14800 квадратних кiлометрiв, маi найбiльш щiльною популяцiiю левiв у свiтi (близько тисячi особин). Горбистi рiвнини i савани парку i величезнi кочують стада травоiдних вiдкривають перед левиними прайдами прекрасну можливiсть демонструвати свою мисливську вправнiсть. У Серенгетi десятки тисяч зебр i гну, усю рiвнину до самого горизонту, пасуться, вiдганяють мух або просто смажаться пiд променями нещадного сонця. РЖ прайд, де-небудь осторонь спостерiгаi за стадом, становить невiд'iмну частину загальноi картини. Леви не полюють вдень на зiрках антилоп, якi здатнi бiгати багато швидше за них. Вони вичiкують настання ночi. Тодi леви один за одним безшумно йдуть в темноту i оточують стадо. Якщо самцi допомагають iм, декiлька грiзних гуркотiв реву поженуть переляканих тварин туди, де iх чекають леви. Без цiii допомоги левам все доводиться робити самим. Коли зебр i гну багато, леви харчуються майже виключно ними. Лев зазвичай iсть раз на два - три днi, але здатний обходиться без iжi кiлька тижнiв. Серйозною небезпекою, голод стаi для деяких левiв пiсля того, як стада починають сезонну мiграцiю по рiвнинах. Так, левиця з безпорадними новонародженими левенятами iнодi залишаiться одна, коли йдуть стада, а за ними i ii прайд. Доведена до крайностi, вона може стати людоiдкою. Але частiше, влаштовуючи засiдку в зручних мiсцях, на кшталт водопоiв, i орiiнтуючись по поведiнцi iнших мешканцiв рiвнини, наприклад грифiв, навiть самотня мисливиця здатна знаходити здобич.
лев тварина хижак
Висновок
Володiючи харизматичною зовнiшнiстю, лев маi ряд особливостей, завдяки яким сильно вiдрiзняiться вiд всiх iнших представникiв котячого царства. Тiльки лев надiлений такою розкiшною гривою. Тiльки у лева простежуiться такий чiткий статевий диморфiзм. Тiльки у лева на хвостi i характерна пензлик. Тiльки леви живуть прайдами, i нарештi тiльки лев маi настiльки громоподiбним голосом.
Грива самцiв граi захисну роль при зiткненнях мiж самцями. Самцi левiв набагато частiше б'ються один з одним, на вiдмiну вiд iнших представникiв сiмейства. Вони живуть на вiдкритих просторах, з чiтко подiленими кордонами мiж прайдами. Таким чином левам - самцям частенько доводиться захищати своiх самок i територiю вiд зазiхань iншого самця. У такiй нелегкiй левовоi життя, де сутички мiж особинами неминучi, грива i цiнним ВлвинаходомВ». Вона пом'якшуi удари переднiх лап, завданих супротивником, а також ускладнюi противнику впитися зубами в горло.
Страхiтливо гарчати можуть всi представники роду Panthers. Рик тигра нiяк не слабше лев'ячого, але ревiти подiбним чином умii тiльки лев. Характерний левиний рев - найпотужнiший звук, видаваний хижим тваринам. Жоден хижак не здатний видавати такi потужнi звуки.
Цей рев не загроза, потенцiйний видобуток лева не розбiгаiться, ледь почувши цей рев. Нападаючи на противника, лев ричить, як i всi котячi роду Panthers, а не реве. Подiбним ревом самець - лев даi знати iншим левам, що мешкали по близькостi, що це його територiя, на яку заходити не рекомендуiться.
Залишилося тiльки сказати кiлька слiв про таку нестандартну для котячого сiмейства соцiального життя левiв. Я думаю що це пов'язано знову ж таки з тим, що леви з споконвiкiв жили i живуть на вiдкритiй мiсцевостi. Тут немаi таких густих заростей, як у джунглях, а леви, у свою чергу не так прудконогий, як гепарди. Тому спiльна полювання в таких умовах куди бiльш продуктивною. Бiльш того, зiбравшись разом, левам було набагато легше конкурувати з iншими хижаками, а головне - з первiсним, в той час, людиною, яка теж полював великими групами.
Список лiтератури
1. Акiмов В. М. ВлЕнциклопедiя про тваринВ» М. ВлАСТ - ПресВ» - 1960р. 335с.
2. Бродський Б.РЖ. бiологiя тварин. Москва - 1994р. 250С.
3. Козловський П.М. ВлТварини АфрикиВ» - М. 1999р. 400с.
4. Любимов Л.Д. ВлКапськiй левВ» - 1999р. М. 58С.
5. Михайлова А.В. Петров С.М. Що таке Хто такий? М. 300 С.
Вместе с этим смотрят:
Бiологiчне рiзноманiття людських рас
Биологические ритмы человека
Биоморфологические особенности эфиромасличных растений Крыма и перспективы их использования
Биосфера и предельные возможности Земли
Биосфера как система взаимодействия живого и неживого