Музеi Астраханськоi областi

ЗМРЖСТ

ВСТУП

1. КЛАСИФРЖКАЦРЖЯ МУЗЕРЗВ АСТРАХАНСЬКОРЗ ОБЛАСТРЖ

2. МУЗЕЙНА МЕРЕЖА АСТРАХАНСЬКОРЗ ОБЛАСТРЖ

2.1 КРАРДЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ

2.2 АСТРАХАНСЬКИЙ КРЕМЛЬ

2.3 ЛРЖТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ЧЕРНИШЕВСЬКОГО

2.4 ДРЖМ-МУЗЕЙ СРЖМтАЩРЗ УЛЬЯНОВИХ

2.5 МУЗЕЙ БОЙОВОРЗ СЛАВИ

2.6 АСТРАХАНСЬКИЙ КАРТИННА ГАЛЕРЕЯ РЖМЕНРЖ Б.М. КУСТОДРЖРДВА

2.7 МУЗЕЙ ВЕЛРЖМИРА ХЛРДБНИКОВА

2.8 МУЗЕРЗ ПРЖД ВРЖДКРИТИМ НЕБОМ

2.9 МУЗЕЙ КАВУНА

ВИСНОВОК

СПИСОК ЛРЖТЕРАТУРИ

ВСТУП

Сукупнiсть музеiв, що iснують на певнiй територii, а також одного типу, профiлю, вiдомчоi приналежностi, називають музейноi мережею. У Астраханськiй областi вона досить розвинена. У неi входять Музей бойовоi слави, Музей Чернишевського, Хлiбнiкова, Ульянових та iншi.

У 1997 роцi вiдзначив своi 160-рiччя один з найстарiших провiнцiйних музеiв Росii - Астраханський державний об'iднаний iсторико-архiтектурний музей-заповiдник.

У фондах шести мiських i шести сiльських фiлiях музею мiстяться бiльше 250 тисяч експонатiв. Серед них можна побачити рiзнi унiкальнi археологiчнi, нумiзматичнi, етнографiчнi, природничi колекцii, колекцiю рукописних i стародрукованих книг, фотографiй i документiв XIX-XX столiть, моделей суден, знарядь працi та предметiв побуту.

Експозицii музею охоплюють величезний iсторичний перiод вiд перших стоянок давньоi людини на територii краю до сучасного розвитку регiону. Велике мiсце серед експонатiв музею займаi колекцiя археологiчних предметiв з дорогоцiнних металiв "Золота скарбниця", бiльше 48 тисяч монет налiчуi нумiзматичноi зiбрання музею, крiм цього зiбранi багатi етнографiчна та природознавча колекцii. До складу Астраханського державного об'iднаного iсторико-архiтектурного музею-заповiдника входять фiлii: Астраханський кремль, Лiтературний музей Чернишевського, Краiзнавчий музей, Будинок-музей Ульянових, Музей бойовоi слави, Музей Курмангази Сагирбаева.

1. КЛАСИФРЖКАЦРЖЯ МУЗЕРЗВ АСТРАХАНСЬКОРЗОБЛАСТРЖ

У Астраханськiй областi i чимало музеiв, присвячених рiзним сферам людськоi дiяльностi. Вiдвiдавши iх, можна познайомитися з культурою, традицiями i звичаями мiсцевих жителiв, iсторiiю краю.

РЗх можна подiлити на декiлька груп за рiзними ознаками.

Однiiю з найважливiших категорiй класифiкацii i профiль музею або його спецiалiзацiя. Основоположним ознакою тут служить зв'язок музею з конкретною наукою чи видом мистецтва, технiкою, виробництвом i його галузями. Даний зв'язок простежуiться у складi фондiв музею, в тематицi його науковоi, експозицiйноi та культурно-освiтньоi дiяльностi.

Музеi однiii спецiалiзацii об'iднуються в профiльнi групи: природно-науковi, художнi, iсторичнi, архiтектурнi, лiтературнi, театральнi, музичнi, музеi науки i технiки, промисловi, сiльськогосподарськi, педагогiчнi музеi.

У залежностi вiд структури профiльноi дисциплiни чи галузi знань цi основнi профiльнi групи подiляються на бiльш вузькi.

У Астраханськiй областi серед iсторичних музеiв видiляються:

- Археологiчнi,

- Етнографiчнi,

- Вiйськово-iсторичнi,

- РЖсторико-побутовi музеi, вiдтворюють або зберiгають картину побуту рiзних верств населення, документують соцiально-психологiчнi особливостi побуту, якi найбiльш яскраво проявляються в iнтер'iрах жител, - монографiчнi музеi, присвяченi конкретнiй особi, подii, установi, колективу.

До першоi групи музеiв вiдноситься археологiчний музей у селi селiтрених. Вiн розташовуiться на мiсцi розкопок монгольського мiста Сарай-Бату. Згодом цей пам'ятник дав стiльки вiдкриттiв i знахiдок, даних про архiтектуру, економiцi, населеннi мiста, що його перетворили на музей пiд вiдкритим небом. Особливiсть його в тому, що розкопки тривають i досi дня, несучи нову iнформацiю. Само село i навколишнi його територiя вiдноситься до унiкальноi iсторичноi територii, де спостерiгаiться висока концентрацiя археологiчних пам'яток. РЖншим прикладом може стати Самосдельское городище, де також виробляються археологiчнi розкопки. Городище являi велику цiннiсть тому що тут велика кiлькiсть археологiчних пам'яток, що вiдносяться до хазарськоi та монгольськоi епохам.

До другоi групи вiдноситься етнографiчний музей в Кремлi, де представлена iсторiя та культура народiв, що жили на територii Астраханськоi областi.

До третьоi групи належить музей Бойовоi слави, де представленi експозицii з iсторii Великоi Вiтчизняноi вiйни, оборонi мiста Астраханi i деяким iншим вiйнам. Крiм того, в музеi проводяться екскурсii присвяченi героям Радянського союзу i Росii. Потрiбно вiдзначити, що крiм центрального музею Бойовоi слави iснують мiсцевi та шкiльнi музеi цього типу, розташованi по всiй областi. Наприклад в бiльшостi шкiл iснують своi кiмнати-музеi, присвяченi учасникам вiйни - випускникам цiii школи.

До четвертоi групи вiдноситься музей iсторii мiста Астраханi.

До п'ятоi групи можна вiднести музей В. Хлiбнiкова, музеi АГТУ, АМУ, рiзних пiдприiмств, наприклад ГАЗПРОМУ, Драматичного театру та iнших.

Художнi музеi представленi тiльки одним монографiчним - музей Б. Кустодiiва, який i галереiю.

Природно-науковi музеi в Астраханi представленi мало, серед них обласноi планетарiй, медичний музей.

У Астраханськiй областi iснують музеi, дiяльнiсть яких пов'язана з кiлькома науковими дисциплiнами або галузями знань. РЗх називають музеями комплексного профiлю. Таким i Астраханський Краiзнавчий музей-заповiдник, вiн поiднуi iсторичну, природничо-наукову спецiалiзацiю, так як тут представлена виставка з екологii краю.

Комплексним профiлем володiють музеi-ансамблi, створенi на основi пам'яток архiтектури, iх iнтер'iрiв, навколишньоi територii i рiзних споруд. Залежно вiд характеру ансамблю вони можуть бути iсторико-художнiми, iсторико-архiтектурними, iсторико-культурними музеями. До такого виду належить Астраханський iсторико-архiтектурний музей-заповiдник.

Розвиток науки i технiки, мистецтва, культури призводить до появи нових профiльних груп музеiв. До них вiдносяться музей медицини в Астраханi, музей культури в Астраханi, музей iсторii рибальства в селi Оранжерейнiй РЖкрянiнський району, музей АГПЗ, музей iсторii соляного промислу "Бассоль".

Поряд з профiльноi класифiкацiiю iснуi й iнша, вiдповiдно до якоi видiляють музеi колекцiйного типу i музеi ансамблевого типу. В ii основi лежить розподiл за такою ознакою, як спосiб здiйснення музеями функцii документування. Музеi колекцiйного типу будують свою дiяльнiсть на основi традицiйного зборiв речових, письмових, образотворчих матерiалiв, вiдповiдних iх профiлю. В основi дiяльностi музею ансамблевого типу лежать пам'ятники архiтектури з iх iнтер'iрами, прилеглою територiiю, природним середовищем. Функцiю документування вони виконують шляхом збереження або вiдтворення ансамблю нерухомих пам'яток i властивого iм оточення. Найбiльш поширенi форми цього типу музеiв - музей пiд вiдкритим небом (село селiтрених), будинок-музей, квартира-музей (музей В. Хлiбнiкова, Чернишевського, Ульянових та iншi).

Останнi музеi можуть бути вiднесенi також до групи меморiальних музеiв, так як вони покликанi увiчнити пам'ять про видатних людей i подii. Необхiдним компонентом меморiальностi стала вважатися справжнiсть мiсця - меморiальне будiвля або мiсце, колекцiя меморiальних предметiв i меморiально-побутова композицiя.

За iншою класифiкацiiю музеi подiляються на державнi та приватнi, утворенi переважно з 1991р. На вiдмiну вiд приватних державнi музеi i власнiстю держави i фiнансуються вони за його рахунок.

РЖншою характеристикою для класифiкацii служить адмiнiстративно-територiальна ознака, вiдповiдно до якого розрiзняються обласнi, районнi музеi.

Таким чином, в Астраханськiй областi можна видiлити музеi рiзних квалiфiкацiйних груп, при цьому часом рамки мiж рiзними квалiфiкацiями розмитi або перетинаються мiж собою. У результатi, можна зробити висновок, що музейна мережа Астраханськоi областi об'iмна та розвинена.

2. МУЗЕЙНА МЕРЕЖА Астраханськоi областi

2.1 КРАРДЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ

музей експозицiя колекцiя

Перемога росiйських армiй у вiйнi з Наполеоном у 1812-1813 рр. викликала в краiнi патрiотичний пiдйом, який порушив бажання вивчати iсторiю своii краiни i збирати релiквii, з нею пов'язанi. Активiзувалася дiяльнiсть краiзнавцiв, якi збирали цiкавi природничi, етнографiчнi, нумiзматичнi та iншi колекцii. Вставав питання про зберiгання, узагальненнi та популяризацii зiбраних матерiалiв. Все це призвело до створення музеiв у рядi мiст Росii. Астрахань стала одним з перших таких мiст.

"Губернський музей" вiдкрився в Астраханi в 1837 р.

У 1862 р через нестачу коштiв на утримання музею частина предметiв була здана на зберiгання до гiмназii, частина - до бiблiотеки. У 1871 р. на територii порту, закладеного ще Петром I, в кам'яному будинку колишнього запасного провiантського магазину, вiдкрився музей, який увiйшов в iсторiю пiд назвою будиночка Петра I. Центральне мiсце в цьому музеi займали Плезiр-яхта i човен-верейка Петра I. Яхта служила царевi для огляду околиць Астраханi. У шафах музею розмiщувалися iнструменти початку XVIII ст., По стiнах - зброя того часу. Бiля стiн розташували близько 400 крем'яних рушниць, морськi гармати, ядра, якорi, прапори, вимпели. Але у мiськоi управи не виявилося коштiв на утримання музею. Рушницi передали в гарнiзонний арсенал. До нашого часу вiд яхти вцiлiла лише дошка бортового прикраси, яка знаходиться в експозицii Астраханського iсторико-архiтектурного музею-заповiдника. На дошцi вигадливий орнамент з листя i кетягiв винограду.

У 1874 р. на честь святкування двохсотрiччя вiд дня народження Петра I в мiстi було створено Петрiвське товариство дослiдникiв Астраханського про краю. Члени товариства органiзовували експедицii по збору експонатiв, дбали про збереження приватних колекцiй та архiвiв, комплектували археологiчнi, етнографiчнi, iсторичнi колекцii, вели листування з музеями, вченими товариствами та приватними особами з метою комплектування колекцiй, випустили ряд збiрок краiзнавчих статей. У 1888 р. суспiльству були переданi колекцii, ранiше зiбранi губернським статистичним комiтетом. Мiська управа вiдвела спецiальне примiщення для показу експонатiв. У 1890 р. зоологiчна, археологiчна, нумiзматична колекцii, альбом фотографiй, представленi суспiльством на Казанську науково-промислову виставку, були вiдзначенi почесними отзивамi.5 березня 1897 вiдбулося офiцiйне вiдкриття Астраханського Петровського музею.

Учасники мiжнародного геологiчного конгресу, якi вiдвiдали музей у рiк його вiдкриття, вiднесли його до значних явищ у культурному життi мiста. У 1911 р. пiсля завершення будiвництва мiськоi думи, музею надали лiве крило тiii будiвлi, де вiн знаходиться i в даний час.

Пiсля Жовтневоi революцii 1917 р. вiн був реорганiзований в краiзнавчий музей природно-географiчного профiлю. У 1921 р. виникаi й у 1938 р. об'iднався з краiзнавчим iсторико-революцiйний музей. Тодi ж була затверджена структура музею з трьох експозицiйних вiддiлiв; природи краю, iсторii дореволюцiйного минулого, iсторii радянського суспiльства. Крiм того, створюються вiддiли масовоi науково-просвiтницькоi роботи, фонди, наукова бiблiотека.

У вiддiлi природи розповiдаiться про географiю краю, геологii, клiмат, флору i фауну Нижньоi Волги. Дiорама "Дельта Волги" показуi каспiйськi очеретянi крiплення, заростi лотоса. РЖнша дiорама дозволяi заглянути у пiдводне царство дельтових проток з косяками риб. У залi, присвяченому зонi степiв i напiвпустель, на тлi горбiв i пiщаних дюн показанi пасуться сайгаки, змii, рiзнi степовi птахи.

Вiддiл iсторii дореволюцiйного минулого в даний час називаiться вiддiлом iсторii, вiн охоплюi великий хронологiчний перiод вiд епохи каменю, коли людина заселив наш край, до XX ст. Музей маi у своiму розпорядженнi багатющими археологiчними колекцiями, що розповiдають про стародавнi народи, що населяли наш край. Серед експонатiв багато рiзноi керамiки, прикрас, зброi, предметiв побуту. Унiкальнi золотi i срiбнi вироби експонуються у спецiально вiдведеному для них залi.

Великий пiзнавальний iнтерес вiддiлу iсторii представляють експонати, пов'язанi з розвитком рибальства i пароплавства на Волзi i Каспii. В етнографiчному роздiлi представленi одяг, побутовi та культовi предмети народiв нашого краю. Роздiли економiки i культури Астраханi мiстять велику кiлькiсть справжнiх експонатiв.

Вiддiл iсторii радянського суспiльства в даний час скасований, так само як i меморiальний музей СМ. Кiрова, який розмiщувався в будинку № 45 по вулицi Трусова, де жив С. М. Кiров у 1919-1920 рр. Зараз цей будинок використовуiться вiддiлом зовнiшньоекономiчних зв'язкiв Астраханськоi обласноi адмiнiстрацii.

Продовжуi експозицiю вiддiлу iсторii стацiонарна виставка "Астраханська старина", яка включаi роздiли: "Астраханськi базари", "Соцiальний склад населення краю", "Торгiвля", "Культура початку XX столiття". У 1997 р. до 280-рiччя губернii вiдкрито виставку "Астраханськi губернатори", яка розповiдаi про видатних громадських дiячiв краю, якi зробили вагомий внесок у його розвиток. Колекцii самоварiв можна побачити на виставцi "Росiйський трактир", що розповiдаi про традицii росiйського чаювання. Виставку вiдкрили в 1997 р. на честь святкування 160-рiччя музею. Виставку фондiв "Зi скарбницi музею" вiдкрили в 1998 р., вона розмiщуiться в трьох залах першого поверху, ii мета - показати цiкавi колекцii музею i розповiсти iсторiю iх формування.

В даний час колекцii музею налiчують близько 300 тисяч експонатiв, що розповiдають про природу та iсторiю Нижнього Поволжя. Серед них - колекцii нагород, зброi, рукописноi та стародрукованоi книги, фото та документiв, карт, моделей, макетiв, предметiв декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва, порцеляни, фаянсу, меблiв, годинникiв, знарядь працi i виробництва; археологiчнi колекцii, етнографiчнi, ботанiчнi , нумiзматичнi та багато iнших.

Фондовi колекцii музею-заповiдника налiчують близько 300 тис. предметiв. Серед них - унiкальнi природничi, археологiчнi, етнографiчнi, нумiзматичнi колекцii та багато iнших. Основу фондових колекцiй становить зiбрання предметiв археологii iз золота i срiбла. Особливе мiсце в ньому займаi дивовижний по красi комплекс з поховання знатного сарматського вождя I столiття н.е., Не меншу цiннiсть за своiю iсторичною та художньоi значимостi представляi i колекцiя культових предметiв.

2.2 АСТРАХАНСЬКИЙ КРЕМЛЬ

Астраханський Кремль - зразок росiйського вiйськово-iнженерного мистецтва i культовоi архiтектури XVI-XVIII столiть. Експозицii, розгорнутi у Кремлi дають уявлення про його будiвництво, архiтектурних пам'ятках мiста, iсторii Астраханськоi РДпархii. У 1558 роцi на високому Заячому буграми у дельтi Волги була побудована дерев'яна фортеця. Пiзнiше в 1582 роцi РЖван Грозний прислав з Москви майстрiв-мiстобудiвникiв, якi обнесли фортеця високими бiлокамiнними стiнами з вiсьмома вежами i побудували Троiцький собор.

Незабаром тут був побудований Успенський собор та iншi будiвлi. У деяких з них зараз розташовуються музеi.

У Астраханському кремлi, в колишнiй будiвлi вiйськового начальника астраханського гарнiзону, розмiщуiться стацiонарна виставка "Культура i побут народiв Астраханського краю". Тут виставлено бiльше тисячi експонатiв, серед них - предмети побуту, одяг, прикраси, фотографii, культовi предмети.

З 1995 р. в Нiкольському Надбрамному храмi кремля розмiщуiться виставка "З iсторii Астраханськоi iпархii", експонати виставки розповiдають про поширення християнства на Нижнiй Волзi. Стародруки, iкони, облачення священнослужителiв, церковне начиння вiдображають процеси зародження православ'я на Нижнiй Волзi, будiвництва християнських церков i монастирiв, мiсiонерську дiяльнiсть. До 1917 р. в Астраханськiй iпархii налiчувалося 203 церкви, з них в Астраханi - 31, три чоловiчих i два жiночих монастиря. У 1995 р. зареiстровано 38 громад росiйськоi православноi церкви i двi старообрядницькi громади.

Сезонна виставка з травня по жовтень розмiщуiться в тортуровi вежi кремля. Виставка на тему; "Наказова хата - центр адмiнiстративною управлiння" розповiдаi про повстання С. Разiна i долю його учасникiв. У примикаi до катiвнi вежi артилерiйському дворi i в колишньому пороховому погребi розмiщена виставка по темi: "Архiтектура староi Астраханi". Тут можна побачити архiтектурний декор, кам'яний i металевий кахлi, декор фасадiв та iнтер'iрiв купецьких особнякiв, металопластиковi (кування i лиття), оригiнальнi дерев'янi рiзьбленi конструкцii будинкiв. У Червонiй баштi кремля знаходиться виставка "Астраханський кремль - зразок росiйського оборонного зодчества".

2.3 ЛРЖТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ЧЕРНИШЕВСЬКОГО

На тихiй вуличцi, в центрi мiста знаходиться будинок, в якому жив М. Г. Чернишевський. У 1978 роцi в його стiнах був вiдкритий лiтературний музей, який зберiгаi атмосферу минулого столiття. В експозицii музею розповiдаiться про перебування Чернишевського в Астраханi, про цей своiрiдний мiстi, про людей, пов'язаних з опальним письменником.

Також в музеi iснуi постiйна виставка "Астрахань книжкова, XVIII столiття" на якiй представленi книги, що використовувалися в мiстi в XVII-XVIII столiттях. Крiм цього, в музеi проводяться рiзнi виставки, працюi лiтературна студiя, збираi своiх слухачiв вiтальня.

2.4 ДРЖМ-МУЗЕЙ СРЖМтАЩРЗ УЛЬЯНОВИХ

У 1970 р. до 100-рiччя вiд дня народження В. РЖ. Ленiна в будинку, де жив його батько, дiд i iншi родичi, був вiдкритий музей Ульянових. Стояв цей будинок в районi Коси на Козачiй вулицi, пiсля революцii Козачу перейменували у вулицю Степана Разiна, а з 1958 р. - у вулицю Ульянових. У двох старовинних будiвлях розмiщуiться експозицiя музею Ульянових, одне з яких - будинок сiм'i Ульянова (дiда Володимира РЖллiча Ульянова-Ленiна).

У музеi мiстяться експозицii, що розповiдають про соцiальних групах городян, якi становлять кiстяк астраханського суспiльства XIX столiття, розкриваiться соцiально-економiчнi умови життя рiзномовного населення, особливостi побуту, укладу життя. Документальний i фотографiчний матерiал, галерея рiзноманiтних типажiв, костюмiв i предметiв допомагаi розiбратися в традицiйному устроi життя того часу. У музеi представленi матерiали про цiлi династii, якi принесли величезну користь Астраханi.

Документальнi матерiали i справжнi предмети сiм'i Ульянових, члени якоi були представниками майже всiх (крiм духовноi) станових груп населення дореволюцiйноi Росii розмiщенi в окремому залi першого поверху будинку Ульянових.

Перший зал музею присвячений селянам, з яких стався дiд В. РЖ. Ленiна, а також мiщанам, ремiсникам. Тут можна побачити знаряддя працi, вироби ремiсникiв, цеховi прапори, документи,. У другому залi розмiщений iнтер'iр кiмнати майстра кравця, в третьому - кiмната мiщанськоi родини з предметами побуту XIX ст. Другий поверх будинку вiдведено пiд виставку "РЖсторiя народноi освiти Астраханi". У Астраханськоi губернii наприкiнцi XIX ст. налiчувалося бiльше двох десяткiв рiзних типiв нижчих шкiл, в Астраханi - п'ять середнiх навчальних закладiв, чотири гiмназii i реальне училище. У 1912 р. в Астраханськiй губернii налiчувалося 530 початкових шкiл, 238 мiнiстерських, 217 церковнопарафiяльних, 21 козача.

2.5 МУЗЕЙ БОЙОВОРЗ СЛАВИ

Музей був заснований в рiчницю 30-рiччя Перемоги над фашистською Нiмеччиною 8 травня 1975 в будiвлi, де у днi боiв на пiдступах до Астраханi був полiтвiддiл 28-i армii, урочисто вiдкрився музей бойовоi слави. . У час Великоi Вiтчизняноi Вiйни в 1942 роцi в цiй будiвлi розмiщувався штаб 28 армii.

Документи, бойовi нагороди, особистi речi розповiдають про мужнiсть i героiзм Астраханцев на фронтах великоi Вiтчизняноi вiйни i в тилу. У днi вiйни 103 астраханцi були удостоiнi високого звання Героя Радянського Союзу, 1 - двiчi Героя Радянського Союзу, 13 - повних кавалерiв ордена Слави, бiльше 35 тисяч астраханцiв нагородженi орденами i медалями за мужнiсть, виявлену на фронтах вiйни.

Експозицiя музею бойовоi слави налiчуi бiльше двох тисяч експонатiв i розмiщуiться в семи залах, загальною площею близько 800 кв. м. Перший зал розповiдаi про створення та становлення збройних сил. другий зал присвячений початку Великоi Вiтчизняноi вiйни. У третьому розповiдаiться про 28-i армii, яка зупинила загарбникiв у районi Халхути i не допустила iх до Астраханi. Експозицiя четвертого залу називаiться "Тил - фронту", вона розповiдаi про героiчнi трудовi подвиги астраханцiв, про формування тут вiйськових частин, створення рiзних вiйськових шкiл та училищ. П'ятий зал присвячуiться корiнному перелому в ходi Великоi Вiтчизняноi вiйни, шостий - завершенню вiйни, експозицiя сьомого залу називаiться "Пам'ять поколiнь". Тут експонуються матерiали про участь астраханцiв в боротьбi за мир. Через всi експозицii музею проходить думка про те, що мир на планетi був завойований дуже дорогою цiною. "Свiт - без вiйни" - ось девiз музею.

Щороку 21 лютого в музеi проходять традицiйнi зустрiчi воiнiв, якi брали участь у бойових дiях в Афганiстанi, Чечнi та iнших "гарячих точках" планети та вiйськовослужбовцiв астраханського гарнiзону, ОМОНу, СОБРу.

Також в музеi проходять виставки молодих художникiв.

Експозицiя музею розповiдаi про героiзм воiнiв-астраханцiв у вiйськових кампанiях ХVII-ХХ ст., Про роль Астраханського гарнiзону у захистi пiвденно-схiдних кордонiв держави, про мужнiсть наших сучасникiв - воiнiв-афганцiв, учасникiв бойових дiй на територii Чечнi.

Основна частина експозицii присвячена подвигам астраханцiв на фронтах Великоi Вiтчизняноi вiйни i трудiвникам тилу.

За мужнiсть i героiзм 117 астраханцiв удостоiнi звання Героя Радянського Союзу. РЖ. М. Скоморохов став двiчi героiм Радянського Союзу, 14 чоловiк стали повними кавалерами ордена Слави.

2.6 АСТРАХАНСЬКА КАРТИННА ГАЛЕРЕЯ РЖМЕНРЖ Б.М. КУСТОДРЖРДВА

Астраханська картинна галерея знаходиться в будинку Бориса Михайловича Кустодiiва, видатного живописця Росii. У нiй зiбрана багатюща колекцiя творiв росiйського i радянського образотворчого мистецтва. Картинна галерея була заснована 15 грудня 1918 Павлом Михайловичем Догадiна. Вiн колекцiонував предмети мистецтва кiнця XIX початку XX столiття i пiсля революцii подарував свою колекцiю мiсту. Культо просвiто вiддiл Астраханського губвиконкому, прийнявши твори мистецтва, зайнявся створенням робочого художнього музею.

B 1907 Третьяковська галерея придбала першу кустодiiвськоi картину "Ярмарок". З тих пiр в знаменитому музеi краiни i близько тридцяти творiв Кустодiiва рiзних жанрiв, створених ним ще до 1917 року (портрети, картини, ескiзи театральних декорацiй).

Сьогоднi у вiсiмнадцяти залах галереi розмiщена експозицiя творiв живопису та графiки представникiв вiтчизняного мистецтва iз середини вiсiмнадцятого столiття i до наших днiв. Тут представленi роботи чудових портретистiв Ф. Рокотова, Д. Левицького, В. Боровиковського, картини О. Венецiанова, РЖ. Левiтана, А. Саврасова, РЖ. Рiпiна, М. Нестерова, К. Коровiна, Б. М. Кустодiiва, РЖ. Горюшкiна-Сорокопудова, П. Власова.

2.7 МУЗЕЙ ВЕЛРЖМИРА ХЛРДБНИКОВА

19 жовтня 1993 був заснований музей Велiмира Хлiбникова, що розташовувався на колишнiй квартирi його батькiв. З 1914 по 1931 роки в цьому будинку жила сiм'я Хлебнiкових i сюди щороку приiздив Велiмир Хлiбнiков.

В основi експозицii музею лежить "Хлiбнiковська" колекцiя, в кiнцi 1994 року передана в дар астраханцiв племiнником Велiмира Хлiбникова - народним художником Росii Маiм Петровичем Мiтуричу-Хлiбниковим. У неi входять особистi речi поета, iменнi примiрники його творiв, живопис i графiка Вiри Хлебниковоi, сестри поета, фамiльна бiблiотека, предмети побуту i побуту родини, дитячi художнi роботи - всього бiльше тисячi експонатiв. Автор експозицii музею - астраханський художник-експозицiонер Калерiя Чернишова.

У методичному кабiнетi музею зiбрано широкий "хлiбниковський" матерiал - антикварнi та сучаснi видання поета, переклади його творiв на iншi мови, подарунки музею.

У музеi - понад сiмдесят зарубiжних видань Велiмира Хлiбникова англiйською, нiмецькою, французькою, японською, португальською, чеською, голландською та iнших мовах.

В музеi працюi Методичний кабiнет, де зiбрано широкий "хлiбниковський" матерiал - антикварнi та сучаснi видання поета, переклади його творiв на iншi мови, подарунки музею.

Сюди приходять займатися викладачi, студенти, школярi. Пишуться доповiдi, реферати, дипломнi роботи за творчiстю Хлiбнiкова.

2.8 МУЗЕРЗ ПРЖД ВРЖДКРИТИМ НЕБОМ

У Астраханськiй областi i музей пiд вiдкритим небом, розташований на мiсцi проведення археологiчних розкопок в районi с. Селiтрених - на селитрених городище. У XIV-XVI столiттях тут був розташований мiсто, столиця Золотоi Орди, Сарай-Бату.

Сам пам'ятник дало великий археологiчний матерiал, що дозволило на його базi створити музей, в якому представленi побут, культура, релiгiя населення мiста.

Самосдельске городище.

У перiод з 2000 по 2003 рiк на територii Самосдельского городища ведуться активнi розкопки. Однак, розвiдувальнi роботи на городищi i в околицях були розпочатi ще в 1990 роцi i продовжуються до цих пiр. Активнi дослiдження дозволили уточнити датування пам'ятника - XII-XIII ст. Основна частина городища розташовувалася в давнину на островi посеред Волги, який вiдокремлювався протокою вiд схiдноi частини городища в районi сучасноi поромноi переправи, тобто городище складалося з двох частин як мiнiмум - пiвнiчнiй правобережнiй (головноi, розташованоi на острiвцi) i пiвденноi правобережноi (низинноi). Знятий у 1994-1995 роках топографiчний план городища показав наочно розмiщення головноi частини городища на острiвцi, оточеному пересохлими протоками. Передбачуваною схiдним кордоном городища i сучасне русло рiчки, пiвнiчнiй i пiвнiчно-захiднiй - старе пересохле русло Волги - iрик воложка. Довжина "острiвця" - близько 2 км, ширина - близько 500 - 700 метрiв. На його поверхнi вiдзначена найвища концентрацiя пiдйомного матерiалу.

Весь цей матерiал даi можливiсть вiдкрити тут музей пiд вiдкритим небом, який приваблюватиме туристiв та iсторикiв з iнших регiонiв i краiн.

2.9 МУЗЕЙ КАВУНА

З iнiцiативи Всеросiйського науково-дослiдного iнституту зрошуваного овочiвництва i баштанництва в Астраханськiй областi почалася активна популяризацiя кавуна. У серпнi минулого року в Астраханi був проведений перший фестиваль "Росiйський кавун", в якому брали участь баштанники з Астраханськоi областi, Калмикii, Краснодарського краю та iнших регiонiв. Передбачаiться, що подiбнi фестивалi проводитимуться щорiчно.

Один iз роздiлiв музею буде присвячений тим, хто вирощуi всенародно улюблену ягоду, повiдомляi Regnum. Днями делегацiя з числа наукових працiвникiв, журналiстiв, яку очолив директор ВНРЖРЖОБа, доктор сiльськогосподарських наук Валентин Корiнець, побувала в селi Промисловка Лиманського району, де зустрiлася зi знатним баштанники, Героiм Соцiалiстичноi Працi РЖваном Дiдовим. РЖван Андрiйович розповiв про свою багаторiчну роботу в баштанництва, подiлився секретами отримання високих врожаiв.

ВИСНОВОК

На територii Астраханськоi областi i музеi, що належать рiзним органiзацiям або установам. Так на базi Драматичного театру створено музей, присвячений його iсторii. У музеi представленi експонати, пов'язанi з дiяльнiстю театру: костюми, предмети декорацiй, портрети акторiв i видатних дiячiв культури перiоду з 1810 i по нашi днi. РЖснують музеi рiзних пiдприiмств, наприклад музеi Газпрому, заводу iм. III iнтернацiоналу, iм. Ленiна та iнших. У них як правило мiститься iнформацiя, присвячена iсторii цього пiдприiмства. Подiбнi до них музеi АГТУ i АМУ.

Таким чином, музеi в Астраханськiй областi рiзноманiтнi, мережа iх обширна i в нашi днi намiчаiться тенденцiя до збiльшення iхньоi кiлькостi.

Ми живемо в одному з найдревнiших i прекрасних мiст Росii. У цi теплi осiннi днi Астраханi виповнюiться 450 рокiв. Святкуючи чергову рiчницю, ми з новою силою вiдчуваiмо себе причетними до долi улюбленого мiста, схиляiмося перед його самобутнiстю, з болем помiчаiмо всi недосконалостi, якi залишили на його "особу" час i неувага людей. Сьогоднi ситуацiя почала змiнюватися. Вiдлiк цим добрим змiн поклав Указ Президента Росii Володимира Володимировича Путiна вiд 12 жовтня 2005 року "Про вiдзначення 450-рiччя заснування мiста Астраханi". Для мешканцiв регiону майбутнiй ювiлей - хороший привiд проявити патрiотизм, привести в порядок, зробити чистiше i красивiше двори, будинки, будiвлi, в яких живемо i працюiмо. Для керiвництва Астраханськоi областi пiдготовка до 450-рiччя мiста - можливiсть привернути увагу всiii Росii до нашого регiону, до його потреб i до його можливостей. Результатом буде швидкий розвиток економiки, соцiальноi сфери, культури.

СПИСОК ЛРЖТЕРАТУРИ

1. Архiтектура Астраханського кремля. Пiд ред. Ж.Ж. Саричева. Астрахань, 2001

2. Астраханський кремль. Пiд ред. А.В. Бондарева. Астрахань, 2003

3. Богатирьов А.РЖ. Астрахань: вулицi, роки, долi. Астрахань, 1999

4. Брюшкова Л.П. Колекцii геологiчних музеiв як частина культурноi спадщини. М., 1993

5. Гнедовский М. Профiль музею // Радянський музей. 1985. № 5

6. РДремiiв Е.Р. Астрахань: iсторiя i сучаснiсть. Астрахань, 1999.

7. РЖсторiя Астраханського кремля. Пiд ред. РЖ.Р. Рубцево. Астрахань, 2001

8. РЖсторiя Астраханського кремля. Пiд ред. РЖ.Ф. Райкова. Астрахань, 2002

9. Калугiна Т.П. Художнiй музей як феномен культури. СПб., 2001

10. Культура Астраханi. Пiд ред. РЖ.А. Мiтченко. Астрахань, 2001

11. Марков А.С. Астрахань на старовинних листiвках. Астрахань, 1999