Здiйснення державного контролю за використанням та охороною земель

КУРСОВА РОБОТА

ВлЗдiйснення державного контролю за використанням та охороною земельВ»

Вступ

Земельнi вiдносини завжди перебували в центрi уваги громадськостi, рiзних верств населення краiни незалежно вiд наявностi чи вiдсутностi у них земельних дiлянок. В сучасних умовах актуальнiсть цих вiдносин значно пiдвищилась у звтАЩязку з проведенням земельноi реформи, приватизацii землi; прийняттям нового Земельного кодексу Украiни, яким знiмаються всi суперечностi та неузгодженостi чинних нормативно-правових актiв iз земельних питань.

СубтАЩiктом права державноi власностi на землю виступаi держава в особi уповноважених органiв. Згiдно з Конституцiiю Украiни тАУ це Кабiнет Мiнiстрiв Украiни i вiдповiднi виконавчi органи. Держава як власник землi забезпечуi через земельне, природоохоронне та iнше законодавство ii належну охорону з метою поiднання iнтересiв усiх соцiальних субтАЩiктiв, а також рацiональне й ефективне використання земель державноi власностi, екологiчну рiвновагу при експлуатацii всiх земель, заходи продовольчоi та екологiчноi безпеки тощо.

Мета курсовоi роботи тАУ уточнення порядку державного контролю за використанням та охороною земель, розмежування повноважень субтАЩiктiв щодо здiйснення державного контролю.

Державний орган, який дii як господарюючий субтАЩiкт, повинен проявляти пiдвищену увагу до того, щоб його власнi дii та дii його партнерiв тАУ власникiв землi, не задавали збиткiв природi, щоб у складених за його участю орендних договорах знайшли вiдображення належнi права третiх осiб.

Контроль за використанням та охороною земель покладаiться на вiдповiднi державнi служби та iхнi органи на мiсцях: Державний комiтет Украiни по земельних ресурсах, який здiйснюi контроль за станом використання i охорони всiх земель незалежно вiд iх вiдомчоi належностi та форм власностi; Державний комiтет будiвництва, архiтектури та житловоi полiтики Украiни; Держкомлiсгосп Украiни; Держводгосп Украiни.

До основних завдань контролю за використанням i охороною земель вiдноситься забезпечення додержання усiма органами державноi влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприiмствами, установами, органiзацiями i громадянами земельного законодавства Украiни з метою рацiонального використання, охорони та вiдтворення земельних ресурсiв.

У ходi вирiшення конкретних питань земельного контролю функцii спецiально уповноважених органiв розмежованi таким чином, щоб не допускалось дублювання в роботi й забезпечувалась погодженiсть контрольних дiй i заходiв.

Загальна характеристика здiйснення державного контролю за використанням та охороною земель

контроль охорона земля державний

1.1 Поняття здiйснення державного контролю за використанням та охороною земель

Контроль за використанням та охороною земель полягаi в забезпеченнi додержання органами державноi влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприiмствами, установами, органiзацiями i громадянами земельного законодавства Украiни.

Земля тАУ основне нацiональне багатство. Це положення зафiксоване ст. ст. 14; 41 Конституцii Украiни [1]. Держава визнаi землю основним нацiональним багатством, що перебуваi пiд особливою ii охороною, залишаi за собою значний обсяг прав стосовно публiчно-правового регулювання земельних вiдносин. Така позицiя законодавця щодо землi обумовлена ii найважливiшими властивостями як головноi екологiчноi цiнностi та тими функцiями, якi вони виконують.

Охорона земель тАУ система правових, органiзацiйних, економiчних, технологiчних та iнших заходiв, спрямованих на рацiональне використання земель, запобiгання необТСрунтованому вилученню земель сiльськогосподарського призначення для несiльськогосподарських потреб, захист вiд шкiдливого антропогенного впливу, вiдтворення i пiдвищення родючостi ТСрунтiв, пiдвищення продуктивностi земель лiсового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреацiйного та iсторико-культурного призначення. Основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель i: забезпечення додержання органами державноi влади, органами мiсцевого самоврядування, фiзичними та юридичними особами земельного законодавства Украiни; забезпечення реалiзацii державноi полiтики у сферi охорони та рацiонального використання земель; запобiгання порушенням законодавства Украiни у сферi використання та охорони земель, своiчасне виявлення таких порушень i вжиття вiдповiдних заходiв щодо iх усунення; забезпечення додержання власниками землi та землекористувачами стандартiв i нормативiв у сферi охорони та використання земель, запобiгання забрудненню земель та зниженню родючостi ТСрунтiв, погiршенню стану рослинного i тваринного свiту, водних та iнших природних ресурсiв. Основними принципами здiйснення державного контролю за використанням та охороною земель i: забезпечення рацiонального використання та охорони земель як основного нацiонального багатства, що перебуваi пiд особливою охороною держави; прiоритет вимог екологiчноi безпеки у використаннi земельних ресурсiв над економiчними iнтересами; повне вiдшкодування шкоди, заподiяноi довкiллю внаслiдок порушення земельного законодавства Украiни; поiднання заходiв економiчного стимулювання i вiдповiдальностi у сферi використання та охорони земель. Державний контроль за використанням та охороною земель здiйснюi центральний орган виконавчоi влади з питань земельних ресурсiв, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель тАУ центральний орган виконавчоi влади з питань екологii та природних ресурсiв. [2]. Порядок здiйснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюiться законом. Центральний орган виконавчоi влади з питань аграрноi полiтики проводить монiторинг родючостi ТСрунтiв та агрохiмiчну паспортизацiю земель сiльськогосподарського призначення.

Державний контроль за рацiональним використанням земель в умовах ринковоi економiки набуваi важливого значення. Законодавство про земельну реформу надаi власникам, землекористувачам, орендаторам широкi права щодо самостiйного господарювання на землi. Однак така дiяльнiсть не повинна завдавати збиткiв навколишньому природному середовищу i порушувати права й законнi iнтереси iнших осiб, а також держави. Повиннi суворо дотримуватися вимоги Земельного кодексу Украiни, указiв Президента Украiни, розпоряджень Кабiнету Мiнiстрiв Украiни щодо рацiонального використання земель i охорони iх вiд забруднення, деградацii тощо.

До системи органiв державного контролю вiдносяться органи представницькоi i виконавчоi гiлок влади, з одного боку, та органи, спецiально уповноваженi виконувати функцii державного контролю, тАУ з другого. До перших вiдносяться державнi i мiсцевi органи загальноi компетенцii. Вони вирiшують загальнi питання земельноi реформи.

1.2 Види державного контролю за використанням та охороною земель

Згiдно iз Земельним Кодексом Украiни, контроль за використанням i охороною земель подiляiться на державний i громадський. В окремих випадках до видiв контролю вiдносять виробничий контроль. [3]

Державний контроль за використанням та охороною земель здiйснюiться уповноваженими органами виконавчоi влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель тАУ спецiально уповноваженими органами з питань екологii та природних ресурсiв.

Уповноваженими органами виконавчоi влади по земельних ресурсах i Державне агентство земельних ресурсiв, обласнi, Киiвське та Севастопольське мiськi управлiння та районнi вiддiли земельних ресурсiв. [12]

Громадський земельний контроль в Украiнi визначаiться як допомога громадських органiзацiй, яку вони можуть надавати державним органам земельного контролю. Разом з тим громадськi органiзацii не повиннi розглядатися як слухнянi виконавцi вказiвок державних контрольних органiв, що було характерно для iх дiяльностi в СРСР. Практика показуi, що громадськi органiзацii недовго залишаються пiд опiкою державних служб. Контроль за дiями порушникiв нерiдко приводить цi органiзацii до конфлiктiв з контролюючими органами, якщо останнi незадовiльно ведуть боротьбу з порушниками природи.

З другого боку, посилилась просвiтницька роль багатьох природоохоронних органiзацiй. За допомогою засобiв масовоi iнформацii тепер майже всi верстви населення iнформованi про велику кiлькiсть екологiчних небезпек, повтАЩязаних з безконтрольним використанням земель та iнших природних ресурсiв. Цьому сприяло введення екологiчних дисциплiн у навчальних закладах, а також пропаганда екологiчних знань. Закон Украiни ВлПро охорону навколишнього природного середовищаВ» вiд 26 червня 1991 передбачаi участь громадськостi в охоронi природних ресурсiв. Громадськiсть маi право активно здiйснювати своi правка в повному обсязi, виступати з власними iнiцiативами з рiзних питань екологii, вносити пропозицii в органи державноi влади. Позицiя громадського обтАЩiднання необовтАЩязково повинна збiгатися з рiшенням державних органiв i iх посадових осiб.

Для широких кiл громадськостi ближчi i доступнiшi питання охорони природи, оскiльки вони торкаються здоровтАЩя громадян i iх життiвого благополуччя.

Закон Украiни ВлПро природно-заповiдний фонд УкраiниВ» вiд 16 червня 1992 року також передбачаi участь громадян в охоронi навколишнього природного середовища. Статтi 26, 28, 30, 38 цього закону вказують на те, що власники або користувачi земельних дiлянок, водних та iнших природних обтАЩiктiв, оголошених заказниками, памтАЩятками природи, заповiдними урочищами, парками тАУ памтАЩятниками садово-паркового мистецтва, беруть на себе зобовтАЩязання щодо забезпечення режиму iх охорони та збереження. [8]

Питання господарського використання земель перебувають на другому планi. Практично право звернення в суд володiють лише громадськi органiзацii, якi спецiалiзуються на охоронi природи, оскiльки складнi питання доведення забруднення земель i навколишнього середовища та виявлення винних вимагаi спецiальних знань, поiднання зусиль цiлого ряду експертiв, включаючи правознавцiв. Судовi позови можуть бути надiсланi не лише проти забруднювачiв, але й проти iнiцiаторiв проектiв, що можуть привести до забруднення довкiлля. Останнiй вид позовiв полегшуiться тим, що крупнi проекти, якi вимагають затвердження з боку державних установ, повиннi мiстити екологiчнi прогнози, що вiдносяться до наслiдкiв здiйснення цих проектiв. Вiдсутнiсть чи неповнота таких прогнозiв, невиконання процедури суспiльного iх обговорення дають судам пiдстави вiдхиляти проекти i не дозволяти iх здiйснювати.

Виробничий контроль за використанням та охороною земель у тiй чи iншiй галузi господарства здiйснюють посадовi особи. Так само будуiться контроль i в землеробствi, оскiльки посадовi особи завжди зацiкавленi в культурному веденнi сiльськогосподарського виробництва. Однак цей контроль неможна назвати повноцiнним через двi основнi причини:

- керiвники господарств обтяженi багатьма iншими турботами, тому вони не можуть спецiально придiляти увагу питанням охорони родючостi ТСрунтiв, дотриманню iнших вимог земельного законодавства щодо рацiонального та ефективного використання угiд внутрiшньогосподарськими пiдроздiлами й окремими виконавцями сiльськогосподарських робiт;

- з другого боку, деякi керiвники свiдомо чи несвiдомо вiддають перевагу поточним проблемам i результатам виробництва порiвняно з перспективними завданнями. Це, як правило, послаблюi iх контрольнi функцii щодо використання землi.

В деяких господарствах працюють штатнi землевпорядники. Свого часу вони бiльше займалися справами, повтАЩязаними з присадибними земельними дiлянками. Тепер унаслiдок створення селянських (фермерських) господарств важливого значення набуваi складання екологiчно та економiчно обТСрунтованих проектiв земельного устрою таких господарств, а також контроль за дотриманням ними норм земельного законодавства.

Самоврядний контроль за використанням та охороною земель здiйснюiться сiльськими, селищними, мiськими, районними та обласними радами. Вiдповiдно до Закону Украiни ВлПро мiсцеве самоврядуванняВ» вiд 21 травня 1997 р., до вiдання виконавчих органiв сiльських, селищних, мiських рад належать: здiйснення контролю за додержанням земельного законодавства, використанням i охороною земель; здiйснення контролю за виконанням проектiв i схем землеустрою, проектiв внутрiшньогосподарського землеустрою. [7]

Районнi та обласнi ради, як це передбачено законом, безпосередньо не здiйснюють контроль за використанням та охороною земель. Разом з тим, вони мають iншi повноваження, якi опосередкованим чином дають змогу контролювати додержання вимог земельного законодавства.

1.3 Правова основа здiйснення державного контролю за використанням та охороною земель

Конституцiя Украiни, зважаючи на виключно важливе значення землi у всiх сферах економiки краiни, проголошуi ii основним нацiональним багатством i запроваджуi при цьому iмперативний принцип особливоi охорони зазначеного найважливiшого компонента бiосфери. [1]

Принцип особливоi охорони державою землi як основного нацiонального багатства передбачено в ст. 14 Конституцii Украiни. Вiн складаi систему правових, органiзацiйних, економiчних та iнших заходiв, спрямованих на ii рацiональне використання, запобiгання необТСрунтованому вилученню земель iз сiльськогосподарського обiгу; захисту вiд шкiдливих антропогенних впливiв, а також на вiдтворення i пiдвищення родючостi ТСрунтiв, продуктивностi земель лiсового фонду, забезпечення належного режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреацiйного та iсторико-культурного призначення. Ця система заходiв передбачена усiма нормами Земельного кодексу Украiни, а також iншими законами i нормативними актами, виданими вiдповiдними органами державноi влади, мiсцевого самоврядування та мiсцевих державних адмiнiстрацiй згiдно iз iхнiми повноваженнями у галузi регулювання земельних вiдносин.

Сучасне земельне законодавство Украiни являi собою доволi складну, iнодi суперечливу сукупнiсть правових приписiв. Земельно-правовi норми знайшли своi закрiплення як в спецiалiзованих джерелах земельного права, так i розташованi в нормативних актах iнших галузей законодавства.

З прийняттям 25 жовтня 2001 р. Верховною Радою Украiни i введенням в дiю з 1 сiчня 2002 р. нового Земельного кодексу Украiни всi iншi закони i нормативно-правовi акти, прийнятi до вступу його в силу, дiють в тiй частинi, яка не суперечить Земельному Кодексу. [2]

Прiоритет Земельного кодексу в сферi регламентацii земельних вiдносин закрiплений i новим Цивiльним кодексом Украiни. [4]

Таким чином, Земельний кодекс i ядром вiтчизняного земельного законодавства, своiрiдною Влземельною Конституцiiю державиВ». Вiн тАУ основний нормативно-правовий акт у сферi регламентацii сучасних земельних вiдносин. Його завдання полягаi у регулюваннi цих вiдносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осiб територiальних громад та держави, рацiонального використання та охорони земель. Кодекс розвиваi основнi концептуальнi положення регулювання земельних вiдносин, закрiплених Конституцiiю Украiни.

Вiдповiдно до Положення про Державне агентство земельних ресурсiв Украiни, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 4 квiтня 2007 р., Держземагенство забезпечуi реалiзацiю державноi полiтики та управлiння у сферi регулювання земельних вiдносин, використання, охорони та проведення монiторингу земель, ведення державного земельного кадастру, а також мiжгалузеву координацiю та державне регулювання у сферi встановлення меж областi, району, мiста, району в мiстi, села i селища. [12]

Контроль за використанням та охороною земель покладаiться на вiдповiднi державнi служби та iх органи на мiсцях: Державний комiтет Украiни по земельних ресурсах, який здiйснюi контроль за станом використання i охорони всiх земель незалежно вiд iх вiдомчоi належностi та форм власностi; Державний комiтет будiвництва, архiтектури та житловоi полiтики Украiни; Держкомлiсгосп Украiни; Держводгосп Украiни. Державний контроль за використанням та охороною земель в умовах ринковоi економiки набуваi важливого значення. Законодавство про земельну реформу надаi власникам, землекористувачам, орендаторам широкi права щодо самостiйного господарювання на землi.

2. Порядок здiйснення державного контролю за використанням та охороною земель

2.1 СубтАЩiкти здiйснення державного контролю за використанням та охороною земель

Порядок здiйснення державного контролю за використанням та охороною земель регламентовано ч. 2 ст. 188 Земельного Кодексу Украiни на виконання якоi прийнято Закон Украiни ВлПро державний контроль за використанням та охороною земельВ» вiд 19 червня 2003 р. [10]

Вiдповiдно до ст. 6 Закону ВлПро державний контроль за використанням та охороною земельВ», до повноважень спецiально уповноваженого органу виконавчоi влади з питань земельних ресурсiв у сферi державного контролю за використанням та охороною земель належать:

тАУ здiйснення державного контролю за використанням та охороною земель у частинi:

додержання органами державноi влади, органами мiсцевого самоврядування, юридичними та фiзичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття i реалiзацii права на землю;

виконання вимог щодо використання земельних дiлянок за цiльовим призначенням;

додержання вимог земельного законодавства в процесi укладання цивiльно-правових угод, передачi у власнiсть, надання у користування, в тому числi в оренду, вилучення земельних дiлянок;

ведення державного облiку i реiстрацii земель, достовiрностi iнформацii про земельнi дiлянки та iх використання;

розмiщення, проектування, будiвництво та введення в дiю обтАЩiктiв, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель;

виконання комплексу необхiдних заходiв щодо захисту земель вiд ерозii, селiв, пiдтоплення, заболочування, вторинного засолення, пересушення, ущiльнення, псування, забруднення, засмiчення вiдходами, заростання буртАЩянами, чагарниками та дрiбнолiссям;

дотримання строкiв своiчасного повернення тимчасово зайнятих земельних дiлянок та обовтАЩязкового виконання, заходiв щодо приведення iх у стан, придатний для використання за призначенням;

виконання умов зняття, збереження i використання родючого шару ТСрунту пiд час проведення гiрничодобувних, геологорозвiдувальних, будiвельних та iнших робiт, повтАЩязаних з порушенням ТСрунтового покриву, своiчасного проведення рекультивацii порушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивацii земель;

додержання встановленого законодавством порядку визначення та вiдшкодування втрат сiльськогосподарського та лiсогосподарського виробництва;

додержання строкiв розгляду заяв чи клопотань щодо набуття i реалiзацii прав на землю;

- внесення до органiв виконавчоi влади або органiв мiсцевого самоврядування клопотань щодо:

приведення у вiдповiднiсть iз законодавством прийнятих ними рiшень з питань регулювання земельних вiдносин, використання та охорони земель;

обмеження або зупинення освоiння земельних дiлянок у разi розробки корисних копалин, у тому числi торфу, проведення геологорозвiдувальних, пошукових та iнших робiт з порушенням вимог земельного законодавства;

припинення будiвництва та експлуатацii обтАЩiктiв у разi порушення вимог земельного законодавства до повного усунення виявлених порушень i лiквiдацii iх наслiдкiв;

припинення права користування земельною дiлянкою вiдповiдно до закону;

- одержання в установленому порядку вiд органiв державноi влади, органiв мiсцевого самоврядування, власникiв i користувачiв, у тому числi орендарiв, земельних дiлянок документiв, матерiалiв та iншоi iнформацii, необхiдноi для виконання покладених на нього завдань:;

- видачi спецiальних дозволiв на зняття та перенесення ТСрунтового покриву земельних дiлянок вiдповiдно до затверджених в установленому законом порядку проектiв;

- участь у розробцi нормативно-правових актiв з питань державного контролю за використанням та охороною земель;

- вжиття вiдповiдно до закону заходiв щодо повернення самовiльно зайнятих земельних дiлянок iх власникам або користувачам;

- вирiшення iнших питань вiдповiдно до закону.

Державний комiтет Украiни по земельних ресурсах i центральним органом виконавчоi влади, який здiйснюi контроль за використанням та охороною земель. [16]

Держкомзем Украiни у своiй дiяльностi керуiться Конституцiiю Украiни, законами Украiни, указами Президента Украiни, актами Кабiнету Мiнiстрiв Украiни, спецiальними директивними наказами Мiнiстра екологii т природних ресурсiв Украiни, а також Положенням ВлПро державний комiтет Украiни по земельних ресурсахВ», затвердженим Указом Президента Украiни вiд 14 серпня 2000 року №970/2000.

Держкомзем Украiни узагальнюi практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенцii, розробляi пропозицii щодо вдосконалення цього законодавства i в установленому порядку вносить iх на розгляд Президентовi Украiни i Кабiнету Мiнiстрiв Украiни. У межах своiх повноважень Держкомзем Украiни органiзовуi виконання актiв законодавства та здiйснюi систематичний контроль за iх реалiзацiiю.

Основними завданнями Держкомзему Украiни i:

- пiдготовка пропозицiй щодо формування державноi полiтики у сферi регулювання земельних вiдносин, використання, охорони та монiторингу земель, ведення державного земельного кадастру та забезпечення ii реалiзацii;

- координацiя проведення земельноi реформи в Украiнi;

- здiйснення державного контролю за використанням та охороною земель

- органiзацiя i забезпечення ведення державного земельного кадастру, здiйснення землеустрою;

- розроблення та участь у реалiзацii державних, галузевих i регiональних програм з питань регулювання земельних вiдносин, рацiонального використання, охорони та монiторингу земель, вiдновлення родючостi ТСрунтiв, ведення державного земельного кадастру.

Держкомзем Украiни вiдповiдно до покладених на нього завдань:

- готуi пропозицii щодо вдосконалення регулювання земельних вiдносин, державного контролю за використанням i охороною земель, а також змiсту, органiзацii та порядку ведення державного земельного кадастру, здiйснення монiторингу земель;

- розробляi державнi програми з питань розвитку земельних вiдносин, рацiонального використання, охорони та здiйснення монiторингу земель, ведення державного земельного кадастру, а також здiйснюi нормативно-методичне забезпечення iх виконання;

- бере участь у розробленнi проектiв Державного бюджету, Державноi програми економiчного i соцiального розвитку Украiни, Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв Украiни;

- органiзовуi та забезпечуi проведення робiт з грошовоi, в тому числi експертноi оцiнки земель, готуi пропозицii щодо вдосконалення методики та порядку проведення таких робiт;

- забезпечуi розроблення та здiйснення органiзацiйних, економiчних, екологiчних та iнших заходiв, спрямованих на рацiональне використання земель, iх захист вiд шкiдливих антропогенних впливiв, а також на вiдтворення та пiдвищення родючостi ТСрунтiв, продуктивностi земель, забезпечення режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреацiйного та iсторико-культурного призначення;

- бере участь у розробленнi та здiйсненнi заходiв щодо розвитку ринку земель, кредитних вiдносин та вдосконалення системи оподаткування;

- здiйснюi в межах своiх повноважень державний контроль за додержанням земельного законодавства, в тому числi встановленого порядку вилучення i надання земельних дiлянок, режиму використання земельних дiлянок вiдповiдно до iх цiльового призначення та умов надання, власниками земельних дiлянок i землекористувачами;

- готуi разом з iншими центральними органами виконавчоi влади пропозицii щодо вдосконалення захисту права власностi на землю та права користування землею;

- бере участь у формуваннi iнвестицiйноi полiтики, виходячи з прiоритетних напрямiв структурноi перебудови економiки;

- розглядаi та в межах своii компетенцii бере участь у затвердженнi нормативно-технiчних документiв з питань розроблення землевпорядноi документацii, цiноутворення у проектуваннi, будiвництвi, експлуатацii обтАЩiктiв i споруд;

- здiйснюi в межа державного земельного кадастру реiстрацiю землеволодiнь, земле користувань, договорiв оренди земельних дiлянок та забезпечуi ведення вiдповiдних реiстрiв;

- органiзовуi в установленому порядку землевпоряднi роботи;

- здiйснюi вiдповiдно до законодавства монiторинг земель, органiзовуi здiйснення заходiв щодо вiдновлення корисних властивостей земельних дiлянок;

- виступаi в установленому порядку державним замовником науково-дослiдних, проектно-розвiдувальних робiт, що здiйснюються в межах заходiв з охорони земель, реформування земельних вiдносин, землеустрою, ведення державного земельного кадастру, здiйснення монiторингу земель;

- створюi iнформацiйну базу даних з питань реформування земельних вiдносин, землеустрою, охорони земель, ведення державного земельного кадастру, здiйснення монiторингу земель;

- використовуi в установленому законодавством порядку бюджетнi та позабюджетнi кошти для реалiзацii програм освоiння нових технологiй, iншоi науково-технiчноi дiяльностi у сферi рацiонального використання та охорони земель;

- здiйснюi державну експертизу програм i проектiв з питань землеустрою, державного земельного кадастру, охорони земель, реформування земельних вiдносин, управлiння земельними ресурсами, землеустрою та охорони земель i ведення державного земельного кадастру, науково-технiчне спiвробiтництво з науковими установами та органiзацiями;

- бере участь у пiдготовцi мiжнародних договорiв Украiни, готуi пропозицii щодо укладення, денонсацii таких договорiв, у межах своii компетенцii укладаi мiжнароднi договори Украiни та забезпечуi виконання зобовтАЩязань Украiни за мiжнародними договорами у сферi регулювання земельних вiдносин, використання та охорони земель;

- здiйснюi заходи щодо галузевого спiвробiтництва Украiни з РДвропейським Союзом, у межах своiх повноважень забезпечуi виконання украiнською стороною зобовтАЩязань за Угодою про партнерство i спiвробiтництво мiж Украiною та iвропейськими спiвтовариствами i iх державами-членами, адаптацiю законодавства Украiни до законодавства РДвропейського Союзу, виконання iнших заходiв щодо iнтеграцii Украiни до РДвропейського Союзу.

До iнших спецiально уповноважених державних органiв, що здiйснюють земельний контроль, вiдносяться:

тАУ Мiнiстерство охорони навколишнього природного середовища та ядерноi безпеки Украiни;

тАУ Мiнiстерство охорони здоровтАЩя Украiни;

тАУ Державний комiтет будiвництва, архiтектури та житловоi полiтики Украiни.

2.2 ОбтАЩiкти здiйснення державного контролю за використанням та охороною земель

З прийняттям у 1992 р. новоi редакцii Земельного кодексу Украiни держава перестала бути iдиним, монопольним субтАЩiктом права власностi на землю та iншi природнi ресурси. Згiдно з цим Кодексом земля може бути обтАЩiктом права не лише державноi, а й комунальноi, колективноi i приватноi власностi. Конституцiя Украiни 1996 р. проголосила землю та iншi природнi ресурси обтАЩiктом права власностi Украiнського народу (ст. 13), а також громадян, юридичних осiб i держави (ст. 14). Юридично право власностi народу Украiни на свою землю було закрiплено в Декларацii про державний суверенiтет Украiни вiд 16.07.1990 р., законi Украiни ВлПро власнiстьВ» та в Конституцii Украiни. Земля як обтАЩiкт надбання Украiнського народу повтАЩязана з правом на всю територiю, яку займаi Украiна i яка обмежена кордонами з iншими краiнами, з правом територiального верховенства народу вiд iменi якого виступаi держава. Конституцiя Украiни (ст. 13) вiдображаi ставлення Украiнського народу до землi, як до територii i закрiплюi право територiального верховенства народу як вираз полiтичного панування держави над певною частиною земноi кулi. Конституцiйна норма про землю як обтАЩiкт права власностi укра\нського народу засвiдчуi територiальний подiл держави на регiони: Автономна республiка Крим, областi, мiста, селища i села. Право територiального верховенства народа на землю, право на землю органiв державноi влади та органiв мiсцевого самоврядування i iнститутом конституцiйного, державного права, норми якого вiдносяться до публiчного права.

У звтАЩязку з встановленням в Украiнi рiзних форм власностi на землю i подiлом земель за цiльовим призначенням на категорii землi мають рiзний правовий режим. Земля як iдиний державний земельний фонд або ж землi вiдповiдних категорiй можуть розглядатися як обтАЩiкт державного суверенiтету, тобто як територiя держави чи мiсцевого адмiнiстративного формування. З метою забезпечення цiльового i рацiонального використання на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреацiйного та iсторико-культурного призначення забороняiться дiяльнiсть, що суперечить iх цiльовому призначенню або може негативно впливати на якiсний стан земель (глава 10 ЗК Украiни).

В умовах ринковоi економiки i товарно-грошових вiдносин земельна дiлянка i побудованi на нiй будiвлi i споруди розглядаються як iдиний обтАЩiкт права власностi. У разi переходу права власностi на будiвлю i споруду разом з цими обтАЩiктами переходить у розмiрах, передбачених земельним законодавством, i право власностi чи право користування на земельну дiлянку без змiни ii цiльового призначення, якщо iнше не передбачено договором.

ОбтАЩiктом особливоi охорони держави i всi землi в межах територii Украiни. [9] Вiн здiйснюiться на таких принципах: забезпечення рацiонального використання та охорони земель як основного нацiонального багатства, що перебуваi пiд особливою охороною держави; прiоритет вимог екологiчноi безпеки у використаннi земельних ресурсiв над економiчними iнтересами; повне вiдшкодування шкоди, заподiяноi довкiллю внаслiдок порушення земельного законодавства Украiни; поiднання заходiв економiчного стимулювання i вiдповiдальностi у сферi використання та охорони земель.

Всi землi, що знаходяться в межах територii Украiни складають iдиний земельний фонд. В залежностi вiд цiльового призначення iдиний земельний фонд краiни пiдроздiляють на сiмь категорiй земель:

1) землi сiльськогосподарського призначення;

2) землi населених пунктiв (мiст, селищ мiського типу i сiльських населених пунктiв);

3) землi промисловостi, транспорту, зв'язку, оборони та iншого призначення;

4) землi природоохоронного, оздоровчого, рекреацiйного та iсторико-культурного призначення;

5) землi лiсового фонду;

6) землi водного фонду;

7) землi запасу.

Наведенi категорii земель за своiм цiльовим призначенням, за своiм внутрiшнiм складом не однорiднi. Вони включають в себе землi, що використовуються для рiзних господарсько-економiчних цiлей, якi визначають особливостi iх правового режиму в рамках загального правового режиму вiдповiдноi категорii земель; i тому вони володiють певними особливостями режиму використання i охорони з урахуванням правового режиму всiх категорiй земель.

Власники землi i землекористувачi, в тому числi орендарi, здiйснюють:

рацiональну органiзацiю територii;

збереження i пiдвищення родючостi ТСрунтiв, а також полiпшення iнших корисних властивостей землi;

захист земель вiд водноi та вiтровоi ерозii, селiв, пiдтоплення, заболочування, вторинного засолення, висушування, ущiльнення, забруднення вiдходами виробництва, хiмiчними i радiоактивними речовинами та вiд iнших процесiв руйнування;

захист вiд заростання сiльськогосподарських угiдь чагарниками i дрiбнолiссям, iнших процесiв погiршення культур технiчного стану земель;

рекультивацiю порушених земель, заходи щодо пiдвищення iх родючостi та полiпшення iнших корисних властивостей землi;

знiмання, використання i збереження родючого шару ТСрунту при проведеннi робiт, пов'язаних iз порушенням земель;

тимчасову консервацiю деградованих сiльськогосподарських угiдь, якщо iншими способами неможливо вiдновити родючiсть ТСрунтiв.

Державнi органи здiйснюють необхiднi заходи у рамках мiжнародних, державних i регiональних програм щодо охорони земель.

2.3 Стадii здiйснення державного контролю за використанням та охороною земель

Для того, щоб прийняти квалiфiковане рiшення за результатами контролю, кожний орган контролю повинен володiти точною й обтАЩiктивною iнформацiiю про те, чи i порушення земельного законодавства, в чому воно проявляiться, хто винен у цьому, що необхiдно вжити стосовно зупинення правопорушення, яка шкода спричинена правопорушенням, а якщо правопорушення ще не почалося, як йому можна запобiгти. Виникають i iншi питання на початковiй стадii земельного контролю. РЗх рiшення вимагаi збирання матерiалiв, проведення перевiрок, ревiзiй, дослiдження цих матерiалiв. У необхiдних випадках може призначатись експертиза матерiалiв, отриманих у ходi контролю. [10]

Незалежно вiд того, чи проводить державний iнспектор планову перевiрку використання того чи iншого обтАЩiкта природи чи здiйснюi виiзд за скаргою, закон даi йому право виконувати ряд правових дiй:

тАУ перевiрку законностi пiдстав користування земельною дiлянкою;

тАУ обстеження фактичного стану використання чи невикористання даного обтАЩiкта;

тАУ перевiрку його використання вiдповiдно до цiльового призначення та згiдно зi статусним станом субтАЩiкта природокористування.

Характер рiшення, що приймаiться, i його змiст ТСрунтуються на даних проведених перевiрок, обстежень та аналiзу одержаних матерiалiв.

Рiшення, що приймаiться, може носити попереднiй характер. Це буваi тодi, коли необхiдне проведення додаткових робiт (лабораторних аналiзiв, економiчних розрахункiв, оцiнки екологiчних наслiдкiв тощо) пiд час довготривалих порушень i вiдсутностi можливостей iх негайного усунення. В подальшому у разi отримання державним iнспектором усiх мате

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi

Аграрна полiтика Бiлорусi

Агролесомелиорация пахотных склонов Поволжья на адаптивно-ландшафтной основе

Агротехника возделывания чечевицы, раннего картофеля и кормовой моркови