Розвиток i розширення туризму в Украiнi

КУРСОВА РОБОТА

НА ТЕМУ:

"РОЗВИТОК РЖ РОЗШИРЕННЯ ТУРИЗМУ В УКРАРЗНРЖ"

Розвиток туризму вiдiграi важливу роль у вирiшеннi соцiальних проблем держави. В багатьох краiнах свiту саме за рахунок туризму створюються новi робочi мiсця, пiдтримуiться високий рiвень життя населення, створюються передумови для полiпшення платiжного балансу краiни. Розвиток сфери туризму сприяi пiдвищенню рiвня освiти, вдосконаленню системи медичного обслуговування населення, впровадженню нових засобiв поширення iнформацii тощо. Туризм безпосередньо впливаi на соцiальне, культурне й економiчне життя держави.

У багатьох державах свiту туризм розвиваiться як система, що даi всi можливостi для ознайомлення з iсторiiю, культурою, звичаями, духовними i релiгiйними цiнностями даноi краiни i ii народу, i даi прибуток у скарбницю. Не говорячи вже про те, що ця система ВлгодуiВ» дуже багато фiзичних i юридичних осiб, так чи iнакше зв'язаних iз наданням туристичних послуг.

Туризм тАУ одна з найпопулярнiших форм активного вiдпочинку планети. Щорiчно десятки мiльйонiв людей подорожуючи знайомиться з багатствами i красотами, iсторичними культурними памтАЩятками досягненнями в економiцi будiвництвi рiзних краiн i народiв. Для багатьох краiн (Швейцарiя, Грецiя, РДгипет, Канада, США, РЖндонезiя тощо) туризм даi величезнi прибутки. В Украiнi туризму почали придiляти увагу лише в останнi роки.

Украiна маi значнi можливостi для динамiчного розвитку туристськоi та рекреацiйноi галузi, розширення мiжнародного спiвробiтництва в цiй сферi. Туристичний рух в Украiнi маi давнi iсторичнi традицii. Пiсля набуття Украiною (1991 рiк) незалежностi, туристичний рух, i особливо його приватний сектор, почав активно розвиватись. Розвиток в Украiнi туризму, який на сьогоднi перетворився на багатостороннi явище, що поiднуi економiчнi, соцiальнi, культурнi та екологiчнi аспекти, маi невичерпний потенцiал для постiйного прогресу, тiсно поiднуiться з багатьма галузями економiки, що зумовлюi його провiдне мiсце у соцiально-економiчному життi краiн i народiв. Туризм тАУ найдинамiчнiша галузь у свiтi, чинник економiчного та культурного розвитку, захисту навколишнього середовища та iсторико-культурноi спадщини, мiжнародного взаiморозумiння, миру, дотримання прав людини та основних свобод без рiзницi у расi, статi, мовi та релiгii. Туризм тАУ економiчне джерело створення нових робочих мiсць та отримання прибутку, розвитку iнфраструктури промисловостi.

В Украiнi з ii багатою iсторичною спадщиною i безцiнними рекреацiйними ресурсами туристичний бiзнес розвиваiться з переважною орiiнтацiiю на виiзд. Багато дiючих у нас туристичних фiрм вiддають перевагу перевезенням украiнцiв за кордон у новомоднi курорти Болгарii та до старовинних памтАЩяток iсторii Францii, Грецii, i лише невелика iх частина працюi на запрошення гостей в Украiну. У сучасному свiтi в Украiнi з ii економiчними проблемами надходження грошей iз сфери туризму могла б стати стабiльним джерелом прибутку.

Туризм в Украiнi, як галузь, як сектор економiки, сектор, що формуi позитивний iмiдж краiни, почав розвиватися на початку 90-х рокiв. Створення Державного комiтету з туризму стало першою сторiнкою в iсторii вiтчизняноi сфери надання туристичних послуг. Мiжнародний досвiд, врахування особливостей нацiональноi економiки та ментальностi украiнцiв допомогли науковцям, законодавцям та фахiвцям туристичноi галузi наблизитися до цивiлiзованого рiвня ведення цього бiзнесу.

Мета курсовоi роботи полягаi в дослiдженнi теоретичних i практичних аспектiв сутностi, змiсту та особливостей розвитку туризму в Украiнi.

Досягнення цiii мети передбачаi розв'язання таких дослiдницьких завдань:

Вз обТСрунтування розвитку туризму в Украiнi;

Вз дослiдити формування туризму в Украiнi;

Вз визначити перспективи туризму Украiни як засобу розвитку здоров'я та безпеки суспiльства;

Вз дослiдити сучаснi пiдходи до розвитку туризму в Украiнi;

Вз дослiдити розвиток перспективних видiв туризму в Украiнi.

ОбтАЩiктом дослiдження i публiкацii з тематики курсовоi роботи.

Предметом дослiдження i розвиток туризму в Украiнi.

Загальна методика дослiдження. Теоретичною та методологiчною основою дослiджень i дослiдження вiтчизняних i зарубiжних учених, офiцiйнi видання Украiни i Росii. Пiд час проведення дослiджень i при обТСрунтуваннi iхнiх результатiв використовувались методи логiчного узагальнення та системного пiдходу.

Теоретична та практична цiннiсть роботи полягаi у обтАЩiднаннi i узагальненнi матерiалiв рiзних видань в одному документi та поглибленнi власних знань стосовно предмету дослiдження.

Структура i обсяг роботи. Курсова робота складаiться з вступу, трьох роздiлiв, що обтАЩiднують 6 пiдроздiлiв, висновкiв та списку використаноi лiтератури. Результати курсовоi роботи викладено на 30 сторiнках. Список використаноi лiтератури включаi 17 найменувань.

У джерельнiй базi дослiдження можна виокремити кiлька блокiв:

а) законодавчi акти та нормативнi документи;

б) електроннi документи;

в) опублiкованi документи та науково-методичнi розробки;

г) спецiальнi перiодичнi видання.

Для написання курсовоi роботи використовувалась вiтчизняна лiтература: Хвостенко С. ВлТуризм на УкраiнiВ», Федорченко В.К., Дьорова Т.А. ВлРЖсторiя туризму в УкраiнiВ», Тiмець О. ВлКраiзнавство i туризмВ», Мальська М., Худо В., Цибух В. ВлОснови туристичного бiзнесуВ» та зарубiжна лiтература: Котлер Ф., Мейкенз Дж., Маркетинг. Гостеприимство и туризмВ», якi сформували науково-методичний свiтогляди по предметнiй областi цього дослiдження.

1.1 Туристична Украiна

Украiна дивна по красi краiна щедро обдарована природою, де кожен куточок по своiму унiкальний: вiковi лiси Полiсся, гаi Полтавщини i Харкiвщини, сонячнi пляжi Чорного й Азовського морiв, незрiвняннi вершини Карпат.

Сьогоднi вона являi собою вiдмiнне мiсце, де можна прекрасно провести свiй вiльний час, познайомитися з iсторiiю, культурою i самобутнiми традицiями украiнського народу, оглянути церкви, архiтектурнi пам'ятники тисячолiтньоi давнини, побувати на численних курортах i в санаторiях.

Украiна тАУ одна з найбiльших краiн Схiдноi РДвропи, розташована в басейнi рiки Днiпро, що роздiляi краiну на двi частини. РЗi загальна площа тАУ 603,7 тис. кв. кiлометрiв, населення тАУ близько 50 мiльйонiв. Украiна межуi на пiвночi з Бiлоруссю, на пiвночi i сходi тАУ з Росiйською Федерацiiю, на заходi тАУ з Польщею, Словаччиною, на пiвденно-заходi тАУ з Угорщиною, Румунiiю i Молдовою. На пiвднi Украiна омиваiться Чорним i Азовським морями. Довжина береговоi лiнii в границях Украiни тАУ 1758 кiлометрiв (чорноморська тАУ 1533 км, азовська тАУ 225). [14 с. 10]

Рослинний свiт Украiни нараховуi близько 30 тисяч видiв рослин, з яких понад 400 занесенi в Червону книгу.

За останнi сторiччя рослинний свiт випробував iстотнi антропогеннi змiни. Природна рослиннiсть збереглася на 20% територii, переважно в лiсах, на заповiдних територiях, схилах ярiв i балок, лугах i пасовищах. Особливо сильно змiнився рослинний свiт степовоi зони внаслiдок збiльшення ii розораностi бiльш нiж у 10 разiв.

Особливе значення для туризму мають лiси, що займають 14,3% територii Украiни (8,6 млн. га). За цими показниками Украiна i однiiю iз самих найбiльш лiсистих краiн РДвропи. Однак лiсистiсть рiзних територiй нерiвномiрна i зменшуiться з заходу i пiвночi на схiд i пiвдень. [8 с. 5]

Тваринний свiт Украiни багатий, нараховуi понад 44 тисячi видiв тварин. Вiн пiддався значним змiнам внаслiдок антропогенного впливу, викликаного як прямими дiями людини (полювання, риболовля, браконьiрство), так i змiнами природних умов i навколишнього середовища.

Особливо важливим для розвитку визначених видiв туризму i наявнiсть i поширенiсть мисливських тварин тАУ копитних, хутряних, а також пернатоi дичини. У заповiдно-мисливських господарствах, що i практично у всiх областях Украiни, органiзовуiться полювання на лося, оленя, дикого кабана, зайця, лисицю, диких гусакiв, качок i т. п.

По певним ознакам ландшафту на рiвниннiй частинi територii Украiни видiляють 3 географiчнi зони: змiшаних лiсiв (Полiсся), лiсостеповi i степовi. Природнi комплекси Карпатських i Кримських гiр також утворюють специфiчнi фiзико-географiчнi областi. Полiсся знаходиться на пiвночi Украiни в межах пiвденноi частини Полiськоi низовини i займаi близько 20% територii Украiни. Полiсся тАУ найбiльший нагромаджувач прiсноi води в Украiнi. Найбiльше рекреацiйне значення мають воднi ресурси i лiси. Проте, на визначенiй територii рекреацiйна дiяльнiсть обмежена внаслiдок забруднення радiонуклiдами пiсля аварii на Чорнобильськоi АЕС. Лiсостеп займаi близько 34% територii краiни. Важливе значення для туристичноi дiяльностi мають рекреацiйнi лiсовi масиви бiля великих мiст i водойм. Лiсостепова зона сприятлива для органiзацii як активного так i пасивного вiдпочинку. Степ займаi пiвденну i пiвденно-схiдну частину краiни. У межах Украiни це найбiльша природна зона, ii площа складаi близько 49% територii. У рекреацiйнiй дiяльностi використовуються водойми, прибережнi смуги, велике значення мають узбережжя Чорного й Азовського морiв. Украiнськi Карпати до складу цього природного комплексу входять кiлька гiрських хребтiв, Передкарпатська горбиста рiвнина (Прикарпаття) i Закарпатська низовина. Особливостi природних умов власне Карпат визначаються гiрським рельiфом, великою кiлькiстю рiчок (найбiльшi тАУ Днiстер, Тиса, Прут, Черемош), гiрськими лiсами (40% територii) i луговими полонинами (35% площi). Поширенi дубовi, дубово-грабовi, смереково-буковi, яворовi лiси. Вiдомi води мiнеральних джерел Карпат: ВлНафтусяВ», ВлЛужанскаяВ», ВлСваляваВ», ВлПоляна КвасоваВ» i iн. Чудовi гiрничо-лiсовi ландшафти, наявнiсть мiнеральних вод, стiйкий снiговий покрив узимку, м'який клiмат тАУ усе це створюi прекраснi умови для розвитку оздоровчого i спортивного туризму. Кримськi гори простираються уздовж пiвденного узбережжя Кримського пiвострова на 180 км, ширина iх досягаi 50 км. Кримськi гори подiляються на 3 природно-географiчнi областi: Передгiрну, Головну гряду i Пiвденний берег Криму. Для туристичо-рекреацiйноi сфери найбiльше значення маi Пiвденний берег Криму, ширина якого складаi всього 10 км. Завдяки цiлющому клiматовi, мальовничим горам, теплому морю, екзотичнiй рослинностi цей край здавна вважаiться здравницею.

На туристичнiй картi Украiни видiляють сiм регiонiв, сприятливих для розвитку туризму:

1. Карпатський (захiдний): Львiвська, Закарпатська, РЖвано-Франкiвська, Чернiвецька областi;

2. Волинсько-Тернопiльський (пiвнiчно-захiдний або полiський): Волинська, Тернопiльська, Хмельницька, Ровенська областi;

3. Житомирсько-Вiнницький (буферний): Житомирська, Вiнницька областi;

4. Киiвський (центральний): Чернiгiвська, Киiвська, Черкаська, Кiровоградська областi;

5. Харкiвський (пiвнiчно-схiдний): Сумська, Полтавська, Харкiвська, Луганська областi;

6. Днiпровсько-Донецький (пiвденно-схiдний): Днiпропетровська, Донецька, Запорiзька областi;

7. Причорноморський (пiвденний): Одеська, Миколаiвська, Херсонська областi й Автономна Республiка Крим.

Розвиток туристичноi дiяльностi в цих регiонах визначаiться наявнiстю багатих туристичних ресурсiв: природно-рекреацiйними й iсторико-культурних укупi з вiдповiдними соцiально-економiчними умовами.

Украiна належить до краiн з високою iнтенсивнiстю використання природних ресурсiв, що обумовленi iхнiм багатством i приступнiстю разом iз постiйно зростаючою потребою населення в рекреацii. Важливу роль у розвитку туристичноi й рекреацiйноi дiяльностi грають об'iкти природно-заповiдного фонду тАУ мiсця органiзацii масового вiдпочинку й екскурсiй. В Украiнi створено 11 нацiональних природних паркiв, 4 бiосферних заповiдники, 16 природних заповiдникiв, численнi дендропарки, пам'ятники садово-паркового мистецтва [14 с. 15]. Найбiльш вiдомими i Асканiя-Нова (Херсонська область, кiнець ХРЖХ в.), Шацький нацiональний природний парк (Волинська область), дендрологiчнi парки тАУ ВлСофiiвкаВ» (Черкаська область), ВлОлександрiяВ» (Киiвська область), Тростянецький дендропарк (Чернiгiвська область), а також пам'ятники природи тАУ Скелi Довбуша на РЖвано-франкiвщинi i Львiвщинi, Кам'янi Могили в Донецькiй i Запорiзькiй областях, Великий каньйон у Криму.

Бiльш нiж 500 населених пунктiв мають 900-лiтню iсторiю, 4500 селам Украiни тАУ понад 300 рокiв. РЖсторичнi мiста i села тАУ наше нацiональне багатство. В Украiнi 147 тисяч пам'ятникiв культури, iсторii, археологii, мiстобудування й архiтектури, палацово-паркового мистецтва, а також понад 300 музеiв. Створено 7 нацiональних iсторико-культурних заповiдникiв. Найцiннiшими i пам'ятники епохи держави ВлКиiвська РусьВ» (РЖХ-ХРЖРЖ ст.) тАУ 80% пам'ятникiв цього перiоду зосереджено саме на територii Украiни. Найвiдомiшi пам'ятники Украiни тАУ Киiво-Печерська лавра, Софiйський собор i iсторичний центр м. Львова тАУ внесенi в Список всесвiтньоi спадщини ЮНЕСКО.

Багату iсторико-культурну спадщину являють собою Андрiiвська i Кирилiвська церкви в Киiвi; пам'ятники iсторii, зв'язанi з iсторико-культурною спадщиною запорiзького козацтва, а також перiоду нацiонально-визвольноi боротьби украiнського народу 1648тАУ1654 р. i другоi свiтовоi вiйни; музеi архiтектури i побуту пiд вiдкритим небом у Киiвi; Переяславi-Хмельницькому, Львовi, Ужгородi, Чернiвцях, Галичi; картиннi галереi в Киiвi, Одесi, Феодосii, Львовi, Харковi i т.п. Значний iнтерес у багатьох туристiв викликають пам'ятники архiтектури рiзних епох i стилiв: пам'ятники оборонноi архiтектури (мiцностi в Луцьку, Меджiбожi, Кам'янець-Подiльську, Хотинi, Бiлгород-Днiстровському, Ужгородi, Мукачевому; палацовi комплекси в Криму, на Львiвщинi i Чернiгiвщинi; пам'ятники дерев'яноi культовоi i цивiльноi архiтектури в Карпатах.

Туризм упродовж усiii iсторii свого економiчного iснування переконливо утримуi репутацiю специфiчноi сфери, яка динамiчно розвиваiться у складi галузей обслуговування i посiдаi все бiльш помiтне мiсце в свiтовiй економiцi за показником швидкостi обiгу капiталу, кiлькiстю зайнятих, обсягом експорту послуг, в якостi джерела доходiв для нацiональних бюджетiв. Рiвень споживання туристичних послуг i одним з важливих iндикаторiв якостi життя.

Процес прискореного розвитку туризму i результатом науково-технiчного прогресу, зростання пiзнавальних, оздоровчих потреб людей i необхiдностi в мiжнародних дiлових контактах. Наявнiсть багатого iсторико-культурного i природно-рекреацiйного потенцiалу дало багатьом краiнам, окремi з яких навiть не вiдносяться до високорозвинених, завоювати серйознi позицii на свiтовому туристичному ринку.

Матерiальною основою туризму в Украiнi та вагомою структурною складовою ii економiки стаi рекреацiйно-туристичний комплекс, для розвитку якого iснують необхiднi природнi умови, iсторико-культурнi, матерiальнi та трудовi ресурси.

Територiя Украiни маi унiкальнi передумови формування рекреацiйно-туристичного комплексу. Це, насамперед, комплекс фiзико-географiчних, гiдрологiчних, структурно-геологiчних та iнших параметрiв, що й зумовило формування значноi кiлькостi багатьох видiв природних ресурсiв. Наявнiсть кiлькох природно-клiматичних зон та розташування в межах водозаборiв трьох морiв тАУ Чорного, Азовського та Балтiйського тАУ сприяло формуванню рiзноманiття ТСрунтово-рослинного покриву та гiдрографiчноi мережi.

Найбiльш цiнними серед природних ресурсiв, за оцiнками Ради з вивчення продуктивних сил Украiни, i земельнi та мiнерально-сировиннi. Але це не знижуi значення водних, лiсових, рекреацiйних ресурсiв, тваринного i рослинного свiту у формуваннi рекреацiйно-туристичного комплексу держави.

Однак, наявнi природно-рекреацiйнi ресурси ще не гарантують безумовний успiх формування ринку туристичноi дiяльностi. В кiнцевому рахунку визначальним фактором i рiвень соцiально-економiчного розвитку i, зокрема, туристичноi iнфраструктури та належно сформованого економiко-правового механiзму в краiнi.

Рекреацiйно-туристичний комплекс Украiни може розглядатися у двох аспектах: з однiii сторони, як мiжгалузевий комплекс у складi сфери послуг, де виникають i розвиваються економiчнi вiдносини з виробництва, обмiну та споживання рекреацiйно-туристичного продукту; з другоi тАУ як складова частина соцiальноi iнфраструктури територiй рiзного рiвня, що являi собою комплексну систему (мережу) пiдприiмств i закладiв з виробництва, просування i реалiзацii рекреацiйно-туристичних послуг.

Рекреацiйно-туристичний комплекс видiляiться ознаками самостiйного об'iкта: спецiалiзованою матерiально-технiчною базою; специфiчними природно-антропогенними ресурсами; унiкальнiстю продукування послуг i власною технологiiю обслуговування; формуванням принципово новоi схеми мiжгалузевого i територiального управлiння; суспiльною значимiстю, в тому числi економiчною, соцiальною, екологiчною та полiтичною. Практично, туризм i вiдправною точкою формування мiжгалузевого рекреацiйно-туристичного комплексу, складовими якого i пiдприiмства, заклади та органiзацii рiзних сфер економiки.

Розвиток рекреацiйно-туристичного комплексу Украiни i прiоритетним напрямком нацiональноi економiки i культури, важливим фактором пiдвищення мiжнародного престижу краiни, джерелом соцiально-економiчного розвитку регiонiв, важливою умовою збереження iсторико-культурноi спадщини [7 с. 27].

Украiна для формування ринку туристичноi дiяльностi маi всi об'iктивнi передумови: особливостi географiчного положення та рельiфу, сприятливий клiмат, багатство природного, iсторико-культурного та туристично-рекреацiйного потенцiалiв. Загальна площа придатних для туризму i вiдпочинку природних ландшафтiв становить 9,4 млн. га. На територii нашоi держави налiчуiться понад 125 тис. пам'яток археологii, архiтектури, мiстобудування, працюють сотнi музеiв. Крiм того, Украiна розташована на перехрестi шляхiв мiж РДвропою та Азiiю: важливi залiзничнi та автомобiльнi магiстралi, порти Чорного та Азовського морiв, багатостороннi зв'язки з багатьма краiнами тощо.

Держава маi сприяти розвитку туризму, рацiональному використанню та збереженню туристичних ресурсiв. Про ефективнiсть заходiв державного стимулювання туризму свiдчить той факт, що в останнi чотири роки збiльшувалась кiлькiсть наших спiввiтчизникiв, якi вiдпочивали i оздоровлювались за туристичними путiвками.

Нинi рекреацiйно-туристичний комплекс реалiзуi своi можливостi на третину. Це зумовлено рядом причин, серед яких: невирiшенiсть питань з приватизацii землi та захисту приватного капiталу; недостатня державна пiдтримка суб'iктiв державного пiдприiмництва; вiдсутнiсть системи регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi у сферi послуг; недостатнi кадрове забезпечення сфери туризму тощо.

Поки що в украiнському туризмi переважають чисто комерцiйнi започаткування, що не вiдповiдають економiчним можливостям держави: виiзний туризм супроводжуiться вивозом iз Украiни мiльйонiв доларiв щорiчно, що не компенсуiться в'iзним туризмом.

На мiжнародному ринку краiнами активного туризму прийнято вважати такi, де кiлькiсть iноземних туристiв перевищуi кiлькiсть виiздiв власних громадян за кордон. Перевищення доходiв вiд iноземних туристiв над видатками власних громадян за кордоном визначаiться як активний платiжний баланс з позитивним сальдо. Отже, очевидно, що розвиток украiнського туризму маi передбачати доступнiсть туристських послуг широким верствам населення, а також захист нацiональних iнтересiв Украiни.

Причина несприятливоi ситуацii на сьогоднiшньому внутрiшньому ринку туристичних послуг в Украiнi зумовлена iх дефiцитом i низькою якiстю. В умовах сьогодення не бiльше 8% працюючого населення можуть претендувати на послуги високоi якостi, в тому числi i в туризмi [9 с. 8].

Нинi мають мiсце ознаки пожвавлення формування внутрiшнього туристичного ринку та розвитку туристичноi дiяльностi в Украiнi. Однак, сучасний туристичний ринок потребуi нового пiдходу до органiзацii будь-якого виду туристичноi дiяльностi, в тому числi екскурсiйноi.

Без сумнiву, рекреацiйно-туристичнi ресурси Украiни досить значнi тАУ рiзноманiтнi та унiкальнi природнi ландшафти, велика культурна i духовна спадщина, традицiйна гостиннiсть. Однак, рекреацiйно-туристичнi ресурси краiни не на належному рiвнi облаштованi та в неповнiй мiрi затребуванi. Тому доцiльно звернути увагу на розробку i використання механiзму туристичноi ренти. Важливо знайти необхiднi важелi впливу на туристичний ринок як з боку держави, так i з боку пiдприiмцiв. Можна до певноi мiри стверджувати, що для стратегiчного формування ринку туристичних послуг в Украiнi i необхiднi соцiальнi, економiчнi та iсторичнi передумови.

2.1 Перспективи туризму як засобу розвитку здоров'я та безпеки суспiльства

На розвиток туризму в свiтi здiйснюють вплив науково-технiчний прогрес, пiдвищення якостi життя населення, збiльшення тривалостi вiльного часу, вiдпусток, економiчна i полiтична стабiльнiсть i ряд iнших чинникiв.

Для розвитку в'iзного туризму в Украiнi iснують об'iктивнi дуже сприятливi перспективи: вiдвертiсть для масового туризму, великий природний i культурний потенцiал, привабливий, остаточно не подiлений i дуже перспективний ринок.

Майбутнi перспективне розвитку туризму багато в чому залежать вiд полiтичноi стабiльностi в Украiнi та свiтi. Туризм може розвиватися тiльки в мирних умовах. Вiйни, депресii, спади в економiцi та цивiльнi розбiжностi перешкоджають розвитку туризму. Страх туриста за свою безпеку тАУ серйозний стримуючий чинник при виборi подорожi. Турист повинен бути упевнений в своiй безпецi пiд час поiздки. Тому розвиток туризму спонукаi державу розвивати сферу здоров"я та безпеки суспiльства.

Десятилiття глибоких змiн i перетворень, що значно змiнили полiтичнi, соцiально-економiчнi умови i духовне життя нашоi краiни запам'ятаiться тим, що визначена нова система цiнностей i покладено початок вироблення стратегii розвитку Украiни в новому тисячолiттi. Народжуiться нове, орiiнтоване на здоров'я суспiльство, яке вимагаi вiд кожноi людини володiння сучасними знаннями, професiйними навиками, культурою мирного iснування.

Здоров'я населення i ключовою проблемою нашоi краiни. ii витоки лежать, практично, у всiх сферах життя i дiяльностi держави i найбiльш яскраво виявляються в кризовому станi систем охорони здоров'я i соцiального захисту населення, стрiмкого зростання споживання алкоголю i наркотичних речовин. Наслiдками цього глибокого системного процесу i рiзке скорочення народжуваностi та середньоi тривалостi життя, погiршення здоров'я людей, деформацiя демографiчного i соцiального складу суспiльства, пiдрив трудових ресурсiв як основи розвитку виробництва, ослаблення фундаментального осередку суспiльства тАУ родини. Такий розвиток демографiчних процесiв обумовлюi зниження етичного, духовного i творчого потенцiалу суспiльства. Проте необхiдно вiдзначити, що, не дивлячись на серйознiсть вказаних проблем, фактично не зроблено жодних серйозних дiй. В результатi, ми спостерiгаiмо розвиток процесу деградацii та руйнування генофонду народiв Украiни. Так, нашi державнi керiвники по охоронi здоров'я наводять данi про те, що за останнi п'ять рокiв, зросло число насильницьких смертей тАУ вiд нещасних випадкiв, отруiнь, травм тАУ в 1,8 разу, вiд отруiнь алкоголем в 2,7 разу. У доповiдях про розвиток людського потенцiалу в Украiнi за 2004 рiк наведенi наступнi факти: знижуiться кiлькiсть реiстрованих бракiв, зростаi кiлькiсть розлучень; зростаi частка позашлюбних народжень; продовжуi знижуватися чисельнiсть населення; змiнилася система цiнностей i прiоритетiв украiнцiв (охорона здоров'я i, тим бiльше, здоровий спосiб життя займають одне з останнiх мiсць, наприклад, мати можливiсть забезпечити дiтям хорошу освiту вiддають перевагу 31,8%, проти 1,7% що вiддають перевагу можливостi вести здоровий спосiб життя) [9 с. 10].

В цiлях виходу з цiii складноi ситуацii, забезпечення нацiональноi безпеки, захисту культурноi, духовно-етичноi спадщини, iсторичних традицiй i норм суспiльного життя новi доктрини здорового способу життя повиннi включати такi найважливiшi складовi, як: освiченiсть, турботу про власне здоров'я, потребу в творчiй працi, духовнiсть i чисте навколишнi середовище. Саме розвитку цих цiнностей, а особливо тАУ полiпшенню здоровтАЩя i безпеки суспiльства сприяi розвиток туризму.

Таким чином, здоровий спосiб життя представлений як цiлiсна система життiвих цiнностей людини. При цьому фiксуiться активна життiва позицiя суспiльства по вiдношенню до свого здоровтАЩя. Об'iднання зусиль суспiльних i державних владних структур дають першi реальнi результати тАУ робота по формуванню здорового способу життя увiйшла до повсякденного життя освiтнiх установ, трудових колективiв. Нам необхiдно забезпечити збереження свого великого культурного надбання, iсторичноi спадщини. Вирiшенню цiii проблеми також сприяi туризм. Особливоi уваги вимагаi пропаганда нацiональних культур народiв Украiни i розповсюдження досвiду роботи з пропаганди дiяльностi творчих, громадських колективiв дiтей, молодi, нацiональних общин на благо людини, народу i держави.

Украiна особливо гостро усвiдомлюi значущiсть широкомасштабного пiдйому державних i суспiльних зусиль в питаннях змiцнення i збереження здоров'я населення, i туризму як основи формування економiчного i соцiального потенцiалу регiону. Рiзкий мiграцiйний вiдтiк, що почався в 90-х роках, помiтно знизив чисельнiсть працездатного населення нашоi держави. Сьогоднi на територii нашоi держави проживаi 47 млн. чоловiк.

Здорове середовище перебування тАУ не лише могутнi джерело духовностi народу, умови продуктивностi працi, але i найнадiйнiший природний захист генофонду народу вiд усiх дестабiлiзуючих чинникiв. Слiд зазначити, що в нашiй державi вже прийнятий ряд законодавчих актiв i програм у областi охорони здоров'я населення. До них вiдносяться: Закон Украiни: ВлПро санiтарно-епiдемiологiчне благополуччя населенняВ», ВлПро якiсть i безпеку харчових продуктiвВ», цiльовi програми: ВлРадiацiйна безпека: монiторинг навколишнього середовища i здоров'я населенняВ», Державна екологiчна полiтика та iншi.

Одним з першочергових прiоритетiв Державноi екологiчноi полiтики i вживання державних заходiв з охорони генофонду народiв нашоi держави. Робота в цьому напрямi заснована на концепцii охорони генофонду народiв Украiни, розробленоi iз залученням наукового потенцiалу НАН Украiни та iнших державних iнститутiв. Видiленi медико-генетичний, екологiчний, iнтелектуальний i соцiальний аспекти охорони генофонду, як найбiльш актуальнi та перспективнi в планi вживання практичних заходiв.

Настав час кардинально змiнити своi ставлення до здоров'я: кожна людина повинна сама творити своi здоров'я, а туризм сприяi виробленню непереборноi потреби в змiцненнi та збереженнi власного здоров'я як несучоi конструкцii здорового суспiльства.

Закони i нормативнi акти визначають, що гiгiiнiчне виховання i навчання громадян, направлене на пiдвищення iх санiтарноi культури, профiлактику захворювань, розповсюдження знань про здоровий спосiб життя, про охорону навколишнього середовища, i обов'язковим. Закони також визначають стратегiю i систему заходiв у областi профiлактики iнфекцiйних захворювань, на полiпшення якостi та структури харчування, як одного з основних чинникiв, що визначають здоров'я населення тощо.

Стратегiчною метою розвитку туристськоi iндустрii Украiни i вихiд ii на свiтовий рiвень туристських послуг. Основними передумовами для цього виступають: географiчне положення, наявнiсть природного, iсторико-археологiчного туристського потенцiалу, полiтична стабiльнiсть та економiчне зростання, конкурентоздатнiсть туристських послуг. Якщо першi чотири умови в теперiшнiй час у державi забезпеченi, то двi останнi гальмують входження нацiонального туризму в мiжнародний туристський простiр.

Порiвнюючи свiтовий досвiд в органiзацii туризму з сьогоднiшнiм станом його в Украiнi, треба констатувати, що мiж ними iснуi значний розрив. Так в першi роки незалежностi, Украiна стала в основному виiзною краiною, що деформувало структуру i баланс туризму. Був продемонстрований у мiжнародних вiдносинах новий феномен: при низькому ВВП на душу населення спостерiгався виiзний масовий туризм ii громадян за кордон, щороку не менше 6 млн. чол., переважно з комерцiйно-торгiвельною метою. В той же перiод в Украiну приiхало iноземних туристiв: 620 тис. чол. тАУ в 1994 роцi, 2,5 млн. чол. тАУ в 1996 роцi. Така деформацiя балансiв туристських потокiв спричинила значний вiдплив валютних коштiв за кордон [17 с. 65].

В 2001тАУ2003 рр. намiтились позитивнi зрушення у збiльшеннi туристських потокiв в'iзного туризму в Украiнi, що в свою чергу ставить бiльш високi вимоги до формування туристськоi iнфраструктури (готельного i ресторанного господарства, транспорту, зв'язку тощо).

Так, кiлькiсть в'iзних туристiв, якi вiдвiдали краiну в 2001 р., становила близько 7 млн. чол., в 2002 р. тАУ 10,5 млн., в 2003 р. тАУ 12,5 млн. В той же час треба вiдмiтити, що виiзний туризм залишився досить значним, бiльшим за в'iзний i становив у 2001 р. тАУ 14,8 млн. чол., в 2002 р. тАУ 14,7 млн. чол., в 2003 р. тАУ 17,79 млн. чол. Така тенденцiя спiввiдношення в'iзного i виiзного туризму в Украiнi не i позитивною в органiзацii туризму [17 с. 68].

У свiтовiй практицi туризм вiдiграi значну роль в забезпеченнi розвитку соцiально-економiчних процесiв у краiнi та i важливим елементом ii загальноi стратегii. Значна роль туризму полягаi в розвитку зовнiшньоi дiяльностi тАУ це один iз напрямкiв участi Украiни в мiжнародному подiлi працi, як фактор розвитку зовнiшньоi торгiвлi, як один iз елементiв, що формують iмiдж держави у фiнансових i полiтичних колах свiту.

Якщо розглядати туризм як внутрiшнiй фактор, вiн являi собою: джерело валютних надходжень до бюджету; засiб здiйснення структурних зрушень в господарствi краiни за рахунок появи на ринку конкурентоспроможних послуг; залучення в обiг iндиферентних ресурсiв (природно-клiматичних, iсторико-археологiчних, культурно-побутових та iн.); вирiшення соцiального питання розширення ринку робочих мiсць i за рахунок цього зменшення безробiття в цiлому та особливо в регiонах зi слабо розвинутою промисловiстю.

Змiни в життi свiтового суспiльства, викликанi соцiально-економiчними факторами i технiчним прогресом у XX столiттi, суттiво трансформували соцiальний статус людини, тобто пiдвищився рiвень життя, скоротився робочий час i зрiс обсяг вiльного часу. Але в той же час i зросли психологiчнi навантаження на людський органiзм, пiдвищилась iнтенсивнiсть ритму життя i працi, погiршився екологiчний стан навколишнього середовища. В таких неоднозначних умовах вiдбуваiться трансформацiя людських цiннiсних орiiнтацiй, зростаi потреба у вiльному часi та активному вiдпочинку, що i невiд'iмним елементом суспiльного життя поряд з матерiальним благополуччям. Зважаючи на цi фактори, туризм i тiiю сферою дiяльностi, яка здатна частково задовольнити вище наведенi потреби суспiльства, i в той же час вiн i найбiльш високорентабельною галуззю економiки в розвинутих краiнах свiту, оскiльки представляi собою цiлу iндустрiю, що включаi в себе окрiм готельно-ресторанного господарства, транспорту i зв'язку цiлу систему iнших галузей та сфер дiяльностi, що обслуговують туристську iндустрiю (торгiвля, промисловiсть, соцiальна iнфраструктура, iндустрiя розваг тощо), що мають шанс розвиватись за рахунок туризму.

На наш погляд туризм в Украiнi повинен розглядатись Урядом, як один iз важливих чинникiв стабiльного i динамiчного збiльшення надходжень до бюджету, збiльшення ВВП на душу населення, позитивного впливу на стан справ у багатьох сферах дiяльностi, особливо це стосуiться в'iзного туризму, тому що на сьогоднi створенi принципово новi умови для розвитку туризму у зв'язку з вiдкритiстю територii Украiни для вiдвiдування iноземними туристами i прагненням краiни iнтегруватись у РДС. Першi кроки в цьому напряму вже зробленi, оскiльки вирiшуiться питання щодо безвiзового в'iзду до Украiни пiд час проведення ВлРДвробачення-2005В». Розглядаiться також питання про проведення в Украiнi та Польщi фiнальноi частини чемпiонату РДвропи з футболу 2012 року. Пiдготовка до цих заходiв вимагаi вкладання бюджетних та iнвестицiйних коштiв у розвиток iнфраструктури готельно-ресторанного бiзнесу як в м. Киiвi, так i в Украiнi в цiлому.

3.1 Стан та перспективи розвитку дiлового та яхтового туризму в Украiнi

Останнiм часом в усьому свiтi прискореними темпами розвиваiться дiловий туризм, оскiльки вiн i найбiльш прибутковим i маi величезне значення для приймаючоi краiни з економiчноi точки зору. Дiловий туризм тАУ це подорожi, що здiйснюються з метою участi в конгресах, зборах, семiнарах i iнших важливих заходах. Залежно вiд мети дiловi подорожi можуть включати зустрiчi i конференцii, торговi виставки i ярмарки, а також подорожi (заохочувальнi).

Якщо класифiкувати зустрiчi з урахуванням цiлей iндустрii дiлового туризму, то можна видiлити наступнi форми: конгрес (формальна зустрiч делегатiв, що звичайно належать до певноi сфери, для обговорення питань), конференцiя (формальний обмiн думками на зустрiчi), саммiт (та ж конференцiя за участю високих посадовцiв), зтАЩiзд (зустрiч людей, що мають загальнi цiлi, наприклад збори делегатiв полiтичних партiй), симпозiум (захiд, що супроводжуiться бесiдами в невимушенiй обстановцi, або формальна зустрiч, коли фахiвцi роблять короткi повiдомлення на певну тему) i семiнар (лекцiя, що супроводжуiться обмiном думок учасникiв).

Звичайно, всi цi зустрiчi можуть бути рiзноманiтними, оскiльки перед ними стоять i рiзнi завдання. Наприклад комерцiйнi або некомерцiйнi, короткi або довгостроковi, численнi або нечисленнi. У мiжнароднiй термiнологii органiзацiя зустрiчей i конференцiй носить назву Влконгресова дiяльнiстьВ».

Поняття дiлового туризму включаi наступнi види дiяльностi:

В· дiловi зустрiчi,

В· переговори,

В· iнсентив-заходи,

В· конференцii,

В· виставки.

В iнфраструктурi дiлового туризму одне з центральних мiсць займають готелi i бiзнес-центри, при цьому дiловi мандрiвники потребують iнших умов проживання i послуг, якi не потрiбнi Влзвичайним туристамВ».

Органiзацiя дiлових поiздок тАУ дуже складна справа. Проте вже чимало украiнських фiрм займаються цим бiзнесом. Зростаi iхнiй професiоналiзм, напрацьовуiться досвiд. Цей факт разом iз зростанням мiжнародних контактiв вiтчизняних бiзнесменiв даi надiю на повноцiнний розвиток цього виду туризму вже в недалекому майбутньому.

Актуальнiсть проблеми створення iнфраструктури дiлового туризму в Украiнi випливаi з того, що вона буде значно сприяти всебiчному розвитку мiст зокрема i держави загалом. Сьогоднi iснуi нагальна необхiднiсть модернiзацii засобiв розмiщення для дiлових вiдвiдувачiв Украiни. Майже всi готелi, що мають в своiму розпорядженнi сучасний рiвень комфорту тАУ найвищого бiзнес-класу. За висновками дослiдження мiжнародних дiлових органiзацiй столиця i iншi мiста Украiни виявляються далеко не на висотi за якiстю дiловоi iнфраструктури. Менше 20% украiнських готелiв сьогоднi вiдповiдають вимогам свiтових стандартiв за рiвнем комфорту [15].

Свiтова iндустрiя водного туризму i парусний спорт iнтенсивно розвиваiться i сьогоднi маi багато мiльярднi обороти. Цей вид туризму особливо характерний для морських i рiчкових мiст. У вс

Вместе с этим смотрят:

Multiple negation

РЖндустрiальна спадщина Украiни

Адаптивная физическая культура как наука

Аквааеробiка

Анализ историко-культурного и природно-рекреационного потенциала Орехово-Зуевского района Московской области