Магнiтотерапiя

Вiнницький соцiально-економiчний iнститут

Унiверситету ВлУкраiнаВ»

Соцiально-гуманiтарний факультет

Кафедра ВлЗдоров`я людиниВ»

КУРСОВА РОБОТА

З дисциплiни ВлТехнiчнi засоби у фiзичнiй реабiлiтацiiВ»

на тему: ВлМагнiтотерапiяВ»

Вiнниця 2010

Вступ

Явища магнетизму були вiдкритi ще в глибокiй давнинi. Основнi властивостi магнiту стали вiдомi на початку сiмнадцятого столiття. В першiй половинi дев`ятнадцятого столiття Ерстед побачив зв`язок магнетизму i електричного струму, який протiкаi по провiднику.

В останнi роки розпочали застосовувати магнiтне поле у лiкувальних цiлях. Розрiзняють магнiтнi поля постiйнi та перемiннi, а останнi тАУ низькоi, високоi та ультрависокоi частоти.

Фiзiологiчна дiя магнiтного поля ще недостатньо вивчена. Воно надаi знеболюючу, розсмоктувальну i судиннорозширюючу дiю, впливаi на трофiку тканини. Магнiтне поле також дii антипаработично на переферичнi нерви i пiдсилюi процеси гальмування у корi головного мозку.

В теперiшнiй час постiйне магнiтне поле частiше використовують у виглядi магнiтофорних аплiкаторiв тАУ каучукових пластин, якi включають в себе порошок барiя феритол. Цi пластини закрiплююють на больових дiлянках, наприклад кiнцiвок або хребта. Довготривалiсть дii до 10 тАУ 12 годин.

Магнiтотерапiя тАУ метод, за якого на органiзм людини дiють постiйними або змiнними низькочастотними магнiтними полями (вiдповiдно ПМП або ЗМП). На вiдмiну вiд високочастотних електромагнiтних полiв дiя ПМП i ЗМП низькоi частоти практично не зумовлюi появу теплових ефектiв. Магнiтотерапiя i одним iз методiв фiзiотерапii. Сучасна фiзiотерапiя у своiму арсеналi нараховуi близько 80 лiкувальних методi [8, c. 58].

Актуальнiсть теми полягаi у тому, що цей метод фiзiотерапii маi найменьше протипоказань, а показань до застосування цього методу дуже багато. Нинi магнiтотерапiя знаходить широке застосування для лiкування рiзних хвороб. Однак при iндустрiальному пiдходi до лiкування мiсце магнiтотерапii серед iнших фiзiотерапевтичних методiв остаточно не визначене. Разом з тим магнiтотерапiя маi деякi переваги перед окремими з них: невелика кiлькiсть протипоказань, безпечнiсть та простота виконання процидур. При аутоiмунних i запально-дистрофiчних процесах з недостатнiстю глюкокортикоiдноi функцii кiрковоi речовини надниркових залоз ефективнiсть магнiтотерапii менша, нiж загальновизначених фiзiотерапевтичних методiв.

Нинi магнiтотерапiя знаходить широке застосування для лiкування рiзних запальних процесiв в органах малого таза у жiнок. Магнiтотерапiя справляi сприятливу дiю при ендометрiозi не лише на супутнiй запальний процес, а й полiпшуi дiтородну функцiю жiнок. У хворих з ендометрiозом формуiться iмунологiчна недостатнiсть, що виявляiться в ростi клону В-лiмфоцитiв з рецепторами до iмуноглобулiнiв А i зменьшенням числа Т-лiмфоцитiв. Протизапальну дiю магнiтного поля використовують для профiлактики маститiв у породiль, лiкування хронiчного сальпiнгоофориту в перiод загострення. При цьому наявнiсть фiбромiоми матки не i протипоказанням до застосування магнiтотерапii. Поряд з цим спазмолiтична, знеболювальна та протизапальна дiя ЗМП даi змогу рекомендувати його при нирковокам`янiй хворобi з супутнiм пiiлонефритом.

Мета даноi роботи полягаi у тому, щоб вивчити вплив магнiтного поля на органiзм людини. Знати, коли можна застосовувти магнiтотерапiю у фiзичнiй реабiлiтацii, вивчити методику i технiку проведення процедур, вивчити апаратуру, за допомогою якоi проводять магнiтотерапiю.

Для виконання даноi мети поставлено наступнi завдання:

1. Навчитись працювати з лiтературою.

2. Вивчити будову технiки та методику проведення процедур.

3. Зробити певнi висновки по данiй роботi.

РОЗДРЖЛ 1. Вивчення лiтературних джерел за темою: ВлТехнiчнi засоби у фiзичнiй реабiлiтацii. МагнiтотерапiяВ»

1.1Загальна характеристика магнiтотерапii. Сучаснi погляди на механiзм дii магнiтного поля

Магнiтотерапiя тАУ метод лiкування змiнним i постiйним магнiтним полем невеликоi напруги. Магнiтне поле пiдсилюi процеси гальмування у головному мозку, зменшуi хронiчний, але не гострий бiль, особливо запального характеру; позитивно дii на нейровегетативнi процеси мiкроциркуляцii, iмунiтет, викликаi гiпотензивний протинабряковий ефект, стимулюi регенеративнi процеси, консолiдацiю кiстковоi тканини.

Дiя магнiтного поля (в особливостi перемiнного) на речовини, в тому числi i тканин органiзму, вiдбуваiться через рухомi зарядженi електричнi частинки, або частинки з власними зарядженими магнiтними моментами.

Вiдповiдно сучасним уявам, всi структурнi елементи речовини являються джерелами магнетизму, так як володiють магнiтним моментом i, вiдповiдно, магнiтними властивостями. В основному магнетизм в речовинi виникаi внаслiдок того, що електрони володiють власним магнiтним моментом тАУ спином (електронний магнетизм). Атомнi ядра i iх складовi елементи також являються джерелом орбiтального i спинового ядерного магнетизму.

Одним iз провiдних механiзмiв взаiмодii МП (магнiтного поля) з живою тканиною являiться наведення електрорухомоi сили.

Вiдомо, що в регуляцii швидкостi фiзiологiчних процесiв важлива роль належить об`iмним електричним зарядам, якi формуються в бiологiчних мембранах i примембранних областях. Утворення цих зарядiв обумовлено вибiрковою прониклiвiстю мембран з рiзними зарядами (анiони катiони). Це в свою чергу призводить до нерiвномiрного розподiлу позитивних i негативних зарядiв i переходу iх електричноi енергii в механiчну, здатну проводити роботу по доставцi реагентiв до мембран i зон реакцiй, а також впливати на швидкiсть i напрямок обмiнних процесiв. Об`iмнi електричнi заряди локалiзуються, як правило, в кровоносних капiлярах. Фактично тут знаходжують вплив МП на проникливiсть капiлярiв i стан ендотелiю та його функцiю. Дiя на об`iмнi електричнi заряди являiться характерним для МП. Воно вiдбуваiться за рахунок енергii живоi системи, яка накопичуiться в ходi хiмiчних реакцiй розподiлу зарядiв, якi протiкають в бiологiчних мембранах. Магнiтне поле лише забезпечуi здатнiсть утилiзацii цiii енергii в рядi фiзико-хiмiчних процесiв, протiкаючих в примембранних областях живоi клiтини.

В рухомих електропровiдних середовищах (кров, плазма кровi, лiмфа) в постiйному МП виникаi рiзновиднiсть потенцiалiв i iндукуються струми. Величина струму залежить вiд швидкостi руху кровi в МП i особливо велика вона в тому випадку, коли силовi лiнii МП перпендикулярнi напрямку руху кровi. При наведеннiй електрорухомiй силi в судинi дii електричних струмiв пiдлягають клiтиннi i неклiтиннi компоненти кровi, якi пересiкають силовi лiнii. В механiзмi дii слабких електрорухомих сил, наводжувальних пiд впливом МП, важливу роль вiдiграi ВлтунельнийВ» перенiс протону. Це може лежати в основi впливу МП на локальнi змiни концентрацii водневих iонiв, на згортання кровi i ряд iнших бiологiчних процесiв.

Крiм того, наведена електрорухома сила активуi АДФ-iндуковану агрегацiю тромбоцитiв в пошкоджених судинах i сприяi утворенню в них тромбiв. Разом зi зниженням електрокiнетичного потенцiалу вона призводить до пiдвищення проникненостi судин, активiзацii факторiв гемокоагуляцii (тромбопластичних i антигепаринових сполук) i iнгiбiторiв фiбринолiзу. Вплив на систему гемостазу в пепошкоджених судинах неоднозначно: МП низькоi iнтенсивностi понижують згортання кровi, тодi як сильнi МП збiльшуюь ii на протязi 5-7 дiб вiд моменту дii. При подальшiй дii МП спостерiгаiться нормалiзацiя системи гемостазу. В еритроцитах також понижуiться поверхневий електричний заряд клiтин i видiляються тромбопластичнi i антигепериновi сполуки i iнгiбiтори гiбринолiзу. В пониженнi електричного заряду клiтин в МП важливу роль можуть вiдiгравати змiни фiбриногену, його перехiд у фiбрин i наступна абсорбцiя на поверхнi клiтин з активним електричним зарядом. При цьому, на вiдмiну вiд бiльшостi фiзичних факторiв, взаiмодiя з рухомим потоком кровi являiться специфiчним механiзмом бiологiчноi дii МП i супроводжуiться змiнами системи гемостазу.

Поряд з впливом на згортування кровi виникаючi в постiйному МП струми змiщення пiдвищують проникнiсть судин мiкроциркуляторного русла, що призводить до активацii транскапiлярного транспорту речовин, пiдсиленню метаболiзму в тканинах i вiдновленню iх електролiтного балансу. Цьому сприяi i збiльшення в тканинах вмiсту цитокинiв i простогландинiв, а також токоферолу, який являiться мiцним антиоксидантом i гальмуi окислення лiпiдiв у вогнищi запалення [7,c.195].

1.2 Бiологiчна i фiзiологiчна дiя магнiтотерапii

Магнiтне поле тАУ це вид матерii, за посередництвом якоi вiдбуваiться взаiмодiя мiж рухомими електричними зарядами, тобто вiдповiдними струмами в провiдниках або незкомпенсованими молекулярними струмами в постiйних магнiтах. Графiчно МП зображають силовими лiнiями, що утворюють у просторi замкнутi контури.

Напругу МП вимiрюють у системi CI в амперах на метр тАУ А/м (у системi CGS в ерстедах тАУ Е). Спiввiдношення мiж цими одиницями таке: 1Е = 80 А/м, або 1 А/м = 0,01256 Е. Для характеристики в речовинi слугуi величина, що маi назву магнiтноi iндукцii. РЖндукцiя вимiрюiться в системi CI у теслях тАУ Тл (у системi CGS у гаусах тАУ Гс): 1 Тл = 10 Гс, або 1 мiлiтесла (1мТл) = 10 Гс.

Магнiтнi властивостi речовин характеризуються проникнiстю. Бiльшiсть тканин i середовищ органiзму за своiми властивостями належать або до дiа-, або до парамгнетикiв i iхня магнiтна проникнiсть вiдповiдно дещо бiльша або менша за одиницю. У феромагнетикiв магнiтна проникнiсть значно бiльша вiд одиницi, що зумовлюi збiльшення енергii взаiмодii МП з феромагнетиками порiвняно з пара- i дiамагнетиками.

У фiзiотерапii використовують постiйнi, пульсiвнi та змiннi МП у постiйному i переривчастому режимах. Поняття Влпереривчасте МПВ» близьке за змiстом поняття Влiмпульсне МП (РЖМП)В». Розподiл МП у просторi бiля джерела характеризуiться неоднорiднiстю, що вимiрюiться градiiнтом, тобто змiною величинполя зi змiною вiддалi на 1 см (мТл/см). Практичне застосування МП зумовило появу термiну Влбiотроннi параметри МПВ», пiд яким розумiють фiзичнi характеристик МП, що визначають первиннi бiологiчнi механiзми дii поля. До них належать iнтенсивнiсть МП, градiiнт, вектор, частота, форма iмпульсу, тривалiсть експозицii. Поряд з цим до числа чинникiв, що визначають реакцii-вiдповiдi, належать такi характеристики взаiмодii МП з органiзмом, як локалiзацiя дii, обiм тканин, що взаiмодiють з МП, а також вихiдний стан органiзму. Змiнююючи iх параметри та число, можна регулювати ефективнiсть дii МП.

Лiкувальний вплив МП визначають переважно фiзико-хiмiчнi механiзми його дii. На внутрiшньо клiтиннi компоненти тканин людини в ПМП дii механiчна сила, що сприяi вiдштовхуванню з поля дiамагнетика i втягуванню в поле парамагнетика. Реальне значення цього механiзму невелике, i спостерiгаiться вiн лише у високоградiiнтних (неоднорiдних) ПМП, якi не застосовують у фiзiотерапii. Однак фiзiкоградiiнтнiсть поля може виникати в ПМП навколо феромагнiтнiх включень екзогенноi природи, наприклад у легенях.

У ПМП з iндукцiiю 0,01-1 мТл спостерiгаються магнiтомеханiчнi ефекти у рiдкокристалiчних структурах. Рiдкокристалiчний стан притаманний лiпiдному компоненту бiологiчних мембран, i його змiни пiд впливом ПМП можуть визначити рiвень активностi ферментiв (ацетилхолiнестераза, Na тАУ i K-залежна АТФаза) i вторинно змiнювати проникнiсть клiтинних мембран.

На особливу увагу заслуговують ефекти дii ПМП на фазовi гель-, зольпереходи. Вони реiструються за змiною електричного опору в гелях i змiнюються в слабких ПМП порядку 0,8-2,0 мТл. За фазовими гель-золь переходами колоiдiв цитоплазми клiтин вiдзначають мiсцевий фiзiологiчний вплив навiть слабких ПМП у разi iх тривалоi дii.

Одним з основних механiзмiв взаiмодii ПМП i ЗМП з живою тканиною i наведення електрорушiйноi сили (ЕРС). Пiд час перемiщення в ПМП кровi. Що проводить електричний струм, у нiй виникаi електрична рiзниця потенцiалiв, яка залежить вiд швидкостi руху кровi та величини магнiтного потоку i i максимальною, коли сили МП перпендикулярнi до напряму руху кровi. При наведеннi ЕРС у судинi клiтиннi компоненти кровi, що перетинають силовi лiнii, зазнають змiни електричних струмiв змiщення й провiдностi. Це справляi вибiрковий вплив ПМП на згортання, лiмфоциркуляцiю та проникнiсть судин. Змiни згортання кровi виникають внаслiдок позитивного i негативного електричних потенцiалiв. Тим самим створюють умови для тромбозу бiля позитивного i тромболiзу бiля негативного потенцiалу. Явище знайшло застосування в методi тромбування судинних аневризм головного мозку. В основi його лежить стереотаксичне наведення позитивного електричного потенцiалу у напрямi аневризми, що зумовлюi локальне збiльшення згортання кровi, тромбування та наступне укрiплення дна аневризми. ПМП лише створюi передумови для тромбування у дiлянцi позитивного електричного потенцiалу. Вони реалiзуються лише в умовах утворення гемодинамiки та змiн поверхневого потенцiалу стiнки аневризми. Такi тромбози не спостерiгаються навiть у ПМП з iндукцiiю 0,02-0,03 мТл i залишаiться лише активацiя механiзмiв внутрiшньосудинного згортання кровi.

У регулюваннi швидкостi фiзiологiчних процесiв важлива роль належить об`iмним електричним зарядам, що формуються в бiомембранах та примембранних стiнках. РЗхнi утворення зумовлене вибiрковою проникнiстю мембран для iонiв з рiзним знаком (катiони, анiони). Це призводить до нерiвномiрного розподiлу позитивних зарядiв у примембранних дiлянках. Пiд впливом ПМП вiдбуваiться згортування мiкроскопiчних та об`iмних зарядiв i перехiд iхньоi електричноi енергii у енергiю, що здатна завершити роботу з доставки реагентiв до мембран i зон реакцiй, змiнювати товщину бар`iрiв i впливати на швидкiсть та напрям обмiнних реакцiй, вплив на об`iмнi заряди зростаi при збiльшеннi частоти ПМП до 10 тАУ 10 Гц.

Об`iмнi заряди локалiзуються, зокрема, у кровоносних капiлярах. Так вiдбуваiться вплив ПМП i ЗМП на проникнiсть капiлярiв i стан ендотелiю, його функцiю. Вище згаданнi електричнi заряди тАУ характерна ознака МП. Вiн здiйснюiться за рахунок енергетичноi системи, що накопичуiться в ходi електромеханiчних реакцiй подiлу зарядiв, що утворюються в бiологiчних мембранах. МП лише забезпечуi можливiсть утилiзацii цих фiзико-хiмiчних процесiв, що вiдбуваються в примембранних дiлянках живих клiтин.

В останнi роки обгрунтовано механiзм дii МП на деякi механiчнi реакцii. В процесi хiмiчних реакцiй вiдповiдно до законiв квантовоi механiки вiдбуваються хiмiчнi переходи. МП здатне змiнювати ймовiрнiсть електронних переходiв i також впливати на швидкiсть хiмiчних реакцiй. У МП змiнюiться хiд реакцiй, що вiдбуваiться за участю деяких металiв (залiзо, мiдь, мангат та iн.), якi вiдiграють роль у побудовi нативних бiоструктур. Пiд впливом МП змiнюiться взаiмодiя рiзних металiв, що призводить до змiни проникностi бiологiчних мембран i фiзiологiчноi дii клiтини. РЖстотним у механiзмi впливу МП на хiмiчнi процеси може бути тунелем перенесення електрона, що реалiзуiться в окремих бiологiчних структурах в мiтохондрiях. В основi впливу МП на тунельний перенос електрона лежать змiни iмовiрностi електронних переходiв. У механiзмi дii слабких ЕРС, навколишнiм впливом МП, важливу роль вiдiграi тунельне перенесення протона за естафенiзмом. Це може лежати в основi впливу МП на локальнi змiни концентрацii гемогену, на згортання кровi та низку iнших бiологiчних процесiв. Вперше був розкритий нетепловий квантово-механiчний механiзм дii МП, що, по сутi, лежить в основi взаiмодii фiзичних чинникiв з живим органiзмом.

Реакцii органiв i систем органiзму на вплив МП грунтуються на мiсцевому, так i на гуморально-рефлекторному механiзмi дii, що виникаi в результатi фiзико-хiмiчних змiн у тканинах при iхнiй взаiмодii з чинниками. У людини не знайдено специфiчних рецепторiв, що сприймають МП. Однак у результатi змiн гемодинамiки та метаболiзму самих тканин i клiтин, що оточують рiзнi типи рецепторiв, можлива модуляцiя iхньоi дiяльностi. Ступiнь вираженостi i характер спрямованостi реакцiй органiзму залежить здебiльшого вiд параметрiв МП. Так, ефективнiсть ЗМП та РЖМП вища, нiж ПМП. Це вiдповiдаi загальному положенню по те, що збiльшення числа параметрiв та iхня iнтенсивнiсть пiдвищуi ефективнiсть впливу МП. Магнiтнi поля i слабшим подразником, нiж бiльшiсть широко застосовуваних у фiзiотерапii чинникiв, що слiд враховувати при дозуваннi магнiтотерапевтичних процедур.

На вiдмiну вiд багатьох iнших терапевтичних чинникiв взаiмодiя з рухомим потоком кровi i специфiчним механiзмом бiологiчноi дii МП i супроводжуiться змiною системи гемостазу. Якщо дiя МП слабка, то первинно спостерiгаiться гiпокоагуляцiйний ефект. Зi збiльшенням числа бiотронних параметрiв та iхньоi iнтенсивностi спостерiгаються первинна фаза гiперкоагуляцii та пiдвищення антизгоральноi дii системи кровi, що настаi на 5-7-й день. Якщо вплив продовжуiться, то спостерiгаiться нормалiзацiя системи гемостазу i наступнi ii хвилеподiбнi змiни.

Пiд впливом МП вiдбуваiться стимуляцiя АДФ-iндуктивноi агрегацii тромбоцитiв i зниження iх електрокiнетичного потенцiалу. При цьому з клiтин видiляються чинники гемокоагуляцii та сполуки, що пригнiчують фiбринолiз. В еритроцитах також знижуiться поверхневий електричний заряд клiтин, видiляються тромбопластичнi i антигепариновi сполуки та iнгiбiтори фiбринолiзу. У зниженнi поверхневого електронного заряду клiтин у МП певну роль може вiдiграти змiна фiбриногену, його перехiд у фiбрин i наступна адсорбцiяйого на поверхнi клiтин.

Реактивнiсть лейкоцитiв кровi i, насамперед, лiмфоцмтiв та нейтрофiлiв змiнюiться пiд час проходження iх через МП. Клiтинний склад кровi також змiнюiться пiд впливом МП i значною мiрою визначаiться вихiдним станом органiзму та характером нейроендокринних перебудов, спричиненних впливом МП.

У формуваннi ендокринних перебудов нервовiй системi належить провiдна регулювальна i координуюча роль. Вплив МП на нервову систему супроводжуiться в перiод пiсля дii дифузною електроенцефалографiчною реакцiiю синхронiзацii, на вiдмiну вiд реакцii десинхронiзацii на звичайнi подразники (свiтло, звук). За чутливiстю до МП структури головного мозку розмiщуються в такому порядку: гiпоталамус, кора великих пiвкуль, таламус, гiпокамп. Виявлено чутливiсть гiпофiза до слабкого ПМП.

У людини вплив ПМП 5-10 мТл на глову незначно збiльшуi час реакцii на свiтловий, звуковий i тактильний подразники, тобто посилюi гальмiвнi процеси в центральнiй нервовiй системi. Вивчення залежностi дiii вiд частоти ПМП ( 1, 10, 100, 1000 Гц) виявило найбiльшу бiологiчну ефективнiсть частоти 10 Гц. У механiзмi дii МП на нервову систему важлива роль належить глiальним клiтинам i судиннiй системi. Важливо знати, що при дii ЗМП на голову людини (iндукцiя близько 20 мТл) виникаi вiдчуття свiтлових спалахiв тАУ явище фосфену, максимум якого спостерiгаiться за частот 20-30 Гц.

При дii МП на голову вiдбуваiться активацiя гiпоталамiчних ядер i гiпофiзу. У результатi спостерiгаiться пiдвищення активностi деяких ендокринних залоз (щитоподiбна, кiркова речовина надниркових залоз, статевi залози). Подiбна реакцiя спостерiгаiться лише при локалiзацii впливу на центральну нервову систему i при використаннi ЗМП у переривчастому режимi. При дii на периферiйнi дiлянки ПМП i ЗМП у постiйному режимi спостерiгаiться менше виражена активацiя ендокриних залоз, однак можуть бути бiльшою мiрою вираженi змiни процесiв мiкроциркуляцii та трофiки тканин у зонi впливу. Поiднання рiзних локалiзацiй дii у процесi лiкування даi змогу оптимально регулювати як мiсцевi, так i загальнi адаптацiйнi перебудови цiлiсного органiзму.

У реальних умовах змiни в нейроендокриннiй системi, iмунологiчнiй реактивностi й станi рiзних систем органiзму бувають тiсно повязанi в межах загальних адаптацiйних реакцiй, що формуються при дii МП. Важливу роль при цьому вiдiграють i нейрорефлекторнi та гуморальнi механiзми.

Серед загальновизнаних лiкувальних ефектiв МП можна видiлити незначну протизапальну, протинабрякову, знеболювальну i стимулювальну ряду тканин дiю. Протизапальний механiзм МП вiдрiзняiться вiд дii стероiдiв, ефект яких грунтуiться на пiдвищеннi рiвня глюкокортикоiдiв, наступних змiнах стабiльностi клiтинних мембран i внутрiшньоклiтинного метаболiзму за пригнiчення iмунологiчноi реактивностi. У дозах i при iнтенсивностях, якi застосовують у клiнiцi, МП здатне викликати лише м`яку активацiю глюко- та мiнералокортикоiдноi функiй кiрковоi речовини надниркових залозi щитоподiбноi залози. Разом з цим МП пiдвищуi iмунологiчну реактивнiсть, посилюi мiкроциркуляцiю. Провiдну роль у цiй перебудовi вiдiграють змiни у згортальнiй та калiкреiн-кiнiновiй системах кровi. Локальна дiя МП може зумовити загальну адаптацiйну перебудову всього органiзму. У зв`язку з цим можна вiдзначити повну подiбнiсть протизапальних ефектiв МП, гепарину та похiдних салiциловоi кислоти.

Вiдповiдно до загальних механiзмiвдii МП знаходить застосування у хворих з шийним остеохондрозом з руховими й чутливими розладами. ЗМП 20-30 мТл здатне зменшувати больовий синдром у зонi iнервацii шийних корiнцiв, збiльшувати об`iм рухiв у шийному вiддiлi хребта i руках. Магнiтотерапiя справляi виражений лiкувальний ефект при хворобах вегетативноi нервовоi системи. У хворих з дiабетичними полiневритами, iшемiчними невритами та iнфекцiйно-алергiйнимкорiнцевим синдромом пiсля 3-5 процедур зменшуiться, а пiсля 12-зникаi бiль, регресують чутливi та трофiчнi змiни, руховi ж порушення утримуються стiйкiше. Застосування магнiтотерапii корисне при невритах, попереково-куприкових радикулiтах у дiтей, вираженому фантомному болю.

Змiна коагуляцiйних властивостой кровi та процесiв мiкроциркуляцii тiсно пов`язана зi станом серцево-судинноi системи. При дii ПМП формуiться адаптацiйна реакцiя з м`якою гiпотензивною дiiю, гiпокоагуляцiiю кровi, гальмуванням перiферiйних бетаадренорецепторiв. Подiбнi результати можуть бути отриманi i при дii слабкого ЗМП та ПМП. Тому застосування ЗМП 9-35 мТл у хворих з iшемiчною хворобоюсерця полiпшуi показники гемодинамiки, обмiн у мiокардi, кислото-основний баланс кровi та толерантнiсть до фiзичного навантаження, але не змiнюi порушення ритму серця. При цьому знижуiться пiдвищена функцiя системи згортання кровi. Здобула визнання магнiтотерапiя при лiкуваннi хвороб периферiйних судин за допомогою великих iндукторiв соленоiдiв з локалiзацiiю дii на ноги або нижню частину тулуба. Пiсля курсового лiкування у хворих з облiтеруючим ендартерiiтом i атеросклеротичними оклюзiями периферiйних судин iстотно полiпшуiться артерiальний, венозний та капiлярний кровообiг, зникають набряки, бiль i важкiсть у ногах, полiпшуiться трофiка танин i шкiрних покривiв, пiдвищуiться фiбринолiтична активнiсть i вмiст гепарину.

Дiя МП спричинюi iстотнi змiни в гемодинамiцiпечiнки та ii метаболiзмi. Найбiльшi змiни гемодинамiкивiдбуваються при перших процедурах, до 7-9-i процедури вони нормалiзуються. На цей час у печiнцi вiдбуваiться посилення деяких процесiв бiосинтезу (РНК, глюконеогенез).

МП знаходить застосування в лiкуваннi хворих з гострою пневмонiiю затяжного перебiгу. ЗМП (50 Гц) з iнтенсивнiстю 15-35 мТл i вище деякою мiрою полiпшуi вентиляцiю легень, знижуi пiдвищений вмiст iмуноглобулiнiв А, пiдвищуi число Т-лiмфоцитiв i знижений рiвень 17-ОКС у кровi. Суттiвi змiни пiд впливом ЗМП спостерiгаються у станi калiкреiн-кiнiновоi системи, що характеризуi вираженiсть запального процесу i алергiзацiю органiзму хворого. ЗМП (50 гц) 25-35 мТл при дii на великi обiми грудноi клiткисприятливо впливаi на лiкування бронхiальноi астми, якi ранiше вживали преднiзолон, лiкувальний ефект МП не спостерiгаiться.

Нинi МП знаходить широке застосування для лiкування рiзних запальних процесiвв органах малого таза в жiнок. Магнiтотерапiя справляi сприятливу дiю при ендометрiозi не лише не лише на супутнiй запальний процес, а й полiпшуi дiтородну функцiю жiнок. У хворих з ендометрiозом формуiться iмунологiчна недостатнiсть, що виявляiться в ростi клону В-лiмфоцитiв з рецепторами до iмуноглобулiнiв А i зменшенням числа Т-лiмфоцитiв. Протизапальну дiю МП використовують для профiлактики маститiв у породiль, лiкуваня хронiчного сальпiнгоофориту в перiод загострення. При цьому наявнiсть фiбромiоми матки не i протипоказанням до застосуваня магнiтотерапii. Поряд з цим спазмолiтична, знеболювальна та протизапальна дiя ЗМП даi змогу рекомендувати його при нирковокамянiй хворобi з супутнiм пiiлонефритом.

ЗМП знайшло засосуваня в лiкуваннi переломiв довгих трубчастих кiсток. Справляючи протизапальну, протинабрякову i знеболювальну дiю, МП полiпшуi мiкроциркуляцiю в зонi перелому i прискорюi регенерацiю кiсткового дефекту. У дii МП на регенерацiю кiстковоi тканини важливу роль може вiдiграти механiзм синхронiзацii вступання клiтин у фазу подiлу[7, c. 198].

1.3 Показання

Розлади мозкового кровообiгу минущi та пiсля iнсульту, травми з парезами i без них, неврити рiзноi локалiзацii, фантомний бiль, невралгii, вегетативнi полiневрити, ганглiолiти, трунцити, iшемiчна хвороба серцялегкого i середнього ступеня тяжкостi, облiтеруючий ендартериiт та атеросклеротичнi оклюзii судин нiг та рук 1 i 2 стадii, гiпертонiчна хвороба 1-2 стадii, хронiчна венозна недостатнiсть, у тому числi й з трофiчними порушеннями, бронхiальна астма, пневмонiя тривалого перебiгу, виразкова хвороба шлунка i дванадцятипалоi кишки у стадii неповноi ремiсii, пiдгострий гепатит, у тому числi й вiрусний, гострий i пiдгострий панкреатит, мiжхребцевий остеохондроз, спондильоз, дистрофiчнi та запальнi хвороби суглобiв, переломи трубчастих кiсток i нижньоi щелепи, аднексити, сальпiнгоофорити, метрити, у тому числi й при мiомi матки, хронiчнi дерматити, псорiаз, вогнищева склеродермiя, нейродермiт, рани мяких тканин, що не загоюються, гострий i пiдгострий отит, вазомоторний i алергiйний ринiт, одонтогенний гайморит, пародонтоз, пiсля операцiйнi абсцеси i флегмони щелепно-лицевоi дiлянки.

Протипоказання. Схильнiсть до кровотеч, гiпокоагуляцiя кровi, тяжкий перебiгiшемiчноi хвороби серця, iндивiдуальна пiдвищена чутливiсть до МП [8, c. 61].

Роздiл 2. Технiка та методика проведення процедур

магнiтотерапiя методика процедура

2.1 Апарати. В теперiшнiй час iснуi бiльше 20 рiзноманiтних апаратiв та засобiв для магнiтотерапii

ВлПолюс-1В» - переносний апарат, який являiться джерелом перемiнного i пульсуючого магнiтних полiв з частотою 50 Гц, якi можна використовувати в неперервному та переривчастому режимах. При останньому тривалiсть посилання i паузи складаi по 2 с. в комплект апарату ВлПолюс-1В» входять два цiлендричних iндуктора з дiаметром робочоi поверхнi 110 мм, два прямокутних iндуктора розмiром 160*55*47 мм з пятьма робочими поверхнями, полостний iндуктор розмiром дiаметра 25*165 мм i пасок з фiксатором.

Величина iнтенсивностi дii регулюiться 4 ступенями переключення i залежать вiд використовуваного iндуктора. На панелi керування апарату розмiщенi: 1-ВлМережаВ»; 2 тАУ свiтловий iндикатор мережi; 3 тАУ клавiша ВлФорма струмуВ»; 4 тАУ клавiша ВлРежимВ»; 5 тАУ процедурний годинник; 6 тАУ ручка ВлРЖнтенсивнiстьВ»; 7 тАУ два iндикатора магнiтного поля.

Включення апарату. 1) перевести клавiшу ВлМережаВ» (1) в положення ВлВкл.В». При цьому включаiться свiтловий iндикатор мережi (2); 2) перевести клавiшу ВлФорма струмуВ» (3) в положення для отримання перемiнного або пульсуючого магнiтного поля; 3) Перевести клавiшу ВлРежимВ» (4) в положення неперервного або переривчастого режиму магнiтного поля; 4) ручку процедурного годинника повернути по годинниковiй стрiлцi до упору, а потiм зворотнiм поворотом встановити заданий час процедури; 5) поворотом ручки ВлРЖнтенсивнiстьВ» (6) вправо вiд нульового положення встановити вказану в призначеннi лiкаря iнтенсивнiсть дii. При цьому вмикаються свiтловi iндикатори магнiтного поля (7, 8), причому кожний iндикатор вiдповiдаi одному iз iндукторiв. Лампи iндикаторiв повиннi свiтитися неперервно або з переривами в залежностi вiд положення клавiшi ВлРежимВ» (4).

По проходженню часу процедури подача магнiтного поля на пацiiнта автоматично вимикаiться i подаiться звуковий сигнал. Пiсля закiнчення процедури необхiдно повернути ручку ВлРЖнтенсивнiстьВ» (6) в положення Вл0В» i перевести клавiшу ВлМережаВ» (1) в положення ВлВимкл.В». При цьому гасне iндикатор мережi. Пiсля закiнчення роботи штепсельну вилку апарату витягнути iз мережноi розетки.

При проведеннi процедури цiлендричний та прямокутний iндикатори фiксуються на тiлi хворого iндуктотримачами, прикрiплених на корпусi апарату за допомогою паска. Дозволяiться використання з цiiю метою i еластичного бiнта, а полостний iндуктор крiпиться тiльки за допомогою паска. На тильнiй (неробочiй) поверхнi цилiндричного i прямокутного iндукторiв позначенi полюса: пiвнiчний (N) i пiвденний (S) i стрiлка, яка показуi при пульсуючому полi напрямок магнiтних силових лiнiй iндукцii мiж полюсами. При змiнному магнiтному полi цi позначки умовнi, так як напрямок магнiтних силових лiнiй в кожний напiвперiод змiнюiться на зворотнiй. Стрiлка вiдображаi тiльки загальний напрямок силових лiнiй iндукцii вiдносно осi тiла або кiнцiвки пацiiнта.

Магнiтотерапiю за допомогою апарату ВлПолюс-1В» можна проводити за допомогою одного або двух одночасно працюючих iндукторiв. Максимальна магнiтна iндукцiя при застосуваннi перемiнного магнiтного поля з використанням цiлендричного iндуктора з П- подiбним осереддям складаi не меньше 35 мТл, з використанням прямокутного iндуктора з прямим осереддям тАУ не меньше 25 мТл, полостного тАУ не меньше 30 мТл. Про розподiл силових лiнiй магнiтноi iндукцii i глибинi проникнення перемiнного магнiтного поля можливо судити по картинi цього поля для кожного iз iндукторiв.

При одночасному використаннi двох iндукторiв, вiдстань мiж якими 5-6 см i розташуваням один до одного рiзноiменними полюсами тканин органiзму, розташованi мiж ними, будуть пiдлягати дii магнiтного поля за рахунок розповсюдження його з двух iндукторiв. При розташуваннi одноiменними полюсами один до одного дiя магнiтного поля на цi тканини дещо зменшуiться.

ВлПолюс-101В» - переносний апарат, призначений для лiкувальноi дii перемiнним (синусоiдальним) магнiтним полем частотою 700 i 1000 Гц, головним чином на кiнцiвках хворого, якi помiщаюь в соленоiд.

В комплект апарату входять два iндуктори соленоiда розмiрами дiаметру 264*220*35 мм. Частота змiн магнiтного поля iндуктора-соленоiда-2 -700 Гц. Апарат забезпечуi неперервний та переривчастий режими при роботi одного iндуктора i переривчастий режим при роботi двух iндукторiв (поперемiнне iх включення та виключення).

В переривчастому режимi тривалiсть посилання магнiтного поля дорiвнюi 1,5 с, тривалiсть паузи тАУ також 1.5 с. регулювання магнiтноi iндукцii проводиться чотирьома ступенями. При цьому магнiтна iндукцiя на перших трьох ступенях складаi вiдповiдно 0,25; 0,50; 0,75 вiд амплiтудного значення магнiтноi iндукцii на четвертiй ступенi, яка складаi 1,5 мТл в геометричному центрi соленоiда.

На панелi управлiння апарату ВлПолюс-101В» розмiщенi: 1 i 2 тАУ перевимикачi 1-го i 2-го iндукторiв; 3 i 4 тАУ iндикатори магнiтного поля 1-го i 2-го iндукторiв; 5- перевимикачi iнтенсивностi; 6 тАУ перевимикачi режиму роботи; 7 тАУ процедурний годинник; свiтловий iндикатор мережi.

Включення апарату: 1) встановити перевимикач ВлРЖнтенсивнiстьВ» в одне iз 4 положень у вiдповiдностi з призначенням лiкаря; 2) встановити перевимикач ВлРежимВ» в положення ВлНеперерив.В» або ВлПерерив.В»; 3) якщо викорисовуiться iндуктор Вл1В», то повинна бути натиснута клавiша перевимикача ВлРЖндукторВ», якщо iндуктор тАУ клавiша цього перевимикача, i слiд вимкнути клавiшу (повторним ii нажимом). У випадку використання обох iндукторiв слiд натиснути на обидвi клавiшi перевимикача ВлРЖндукторВ»; 4) повернути ручку процедурного годинника по годинниковiй стрiлцi до кiнця, при цьому горять: iндикатор ВлМережаВ» i в залежностi вiд використаних iндукторiв i режиму роботи тАУ один або двоi iндикаторiв магнiтного поля, вiдповiдно в неперервному та переривчастому режимi освiтлення; 5) встановити ручку процедурного годинника на час, який вiдповiдаi тривалостi процедури.

При проходженню термiну процедури гаснуть усi iндикатори, процедурний годинник подаi звуковий сигнал i буде вiдключена подача магнiтного поля на пацiiнта. Пiсля закiнчення процедури всi перевимикачi вернути в попереднi положення, а штепсельну вилку апарату витягнути з розетки.

ВлПолюс-2В» - передвижний апарат, який являiться джерелом перемiнного з астотою 50 Гц i пульсуючого з частотою 10, 17, 25 i 50 Гц магнiтних полiв, якi можна використовувати в непреривному та переривчастому (2с тАУ посилання, 2с тАУ пауза) режимах роботи апарату.

В комплект апарату ВлПолюс-2В» входять два цiлендричних iндуктора з дiаметром робочоi поверхнi 110 мм (з П-подiбним осереддям), два прямокутних iндуктори (з пятьма працюючими поверхнями) розмiрами 175*55*40 мм (з прямим осереддям), полостний iндуктор з дiаметром 25*165 мм i два iндуктори соленоiда з дiаметром 240*265*150 мм. Найбiльш амплiтудне значення магнiтноi iндукцii на робочiй поверхнi перших трьох iндукторiв при четвертiй степенi переключення iнтенсивностi апарату складаi при застосуваннi перемiнного магнiтного поля не меньше 50 мТл, пульсуючого магнiтного поля тАУ не меньше 75 мТл, а при застосуванi iндуктора-соленоiда тАУ вiдповiдно 1,5 i 5 мТл.

Регулювання магнiтноi iндукцii проводиться чотирьома ступенями у спiввiдношеннi: 0,3; 0,5; 0,7; i 1,0 вiд ii максимального амплiтудного значення. На панелi керування апарату ВлПолюс-2В» розташованi: 1-клавiша ВлМережаВ»; 2- свiтловий iндикатор мережi; 3 -ручка переключення iнтенсивностi магнiтного поля; 4-ручка переключенняформи магнiтного поля i йоо частоти (Гц); 5-клавiшi переключення неперервного та переривчастого режимiв роботи апаратiв; 6-ручка процедурного годиника; 7-свiтловi iндикатори магнiтного поля.

Включення апарату. 1. Встановити перевимикач ВлЧастотаВ» у вiдповiдностi з призначенням лiкаря. 2. Встановити клавiшами переключення режимiв неперервний та перервний режим подачi магнiтного поля. 3. Натиснути клавiшу ВлМережаВ», при цьому повинен загорiтися iндикатор мережi. 4. Поворотом ручки процедурного годинника до вiдмiтки Вл30 хвВ», а потiм зворотнiм обертом встановити час процедури. 5. Встановити перевимикач ВлРЖнтенсивнiстьВ» в одне iз чотирьох його положень. При цьому свiтловi iндикатори магнiтного поля повиннi свiтитися неперервно або переривчасто в залежностi вiд встановленого режиму. При одноiндукторнiй методицi дii буде свiтитися тiльки одинi з 2 iндикаторiв.

По проходженню встановленого часу процедури годинник подаi звуковий сигнал i виключаi подачу магнiтного поля з iндукторiв, при цьому гаснуть свiтловi iндикатори магнiтного поля. Пiсля закiнчення процедури встановити ручку переключення ВлРЖнтенсивнiстьВ» в положення Вл0В», виключити клавiшу ВлМережаВ».

ВлАмiт-01В» - переносний апарат, який являiться джерелом iмпульсного магнiтного поля високоi iнтенсивностi, яке передаiться на пацiiнта у виглядi посилань, якi складаються iз двох iмпульсiв. Вiдмiнною особливiстю апарату являiться використання його для магнiтостимуляцii нервово-м`язового апарату, в особливостi пiсля парезiв та паралiчу.

Апарат маi два iндуктори, iндуктор ВлNВ» позначений кружком синього кольору, iндуктор ВлSВ» - кружком червоного кольору. РЖндуктори включенi так, що створюванi ними магнiтнi поля направленi на зустрiч один одному (ВлNВ» i ВлSВ»), i при достатньо близькому розташуваннi вони пiдсилюють свою дiю. Разом з тим, для запобiгання виходу апарату iз строю категорично забороняiться при включеному апаратi зближувати робочi пове

Вместе с этим смотрят:

РЖсторiя виникнення та розвитку масажу

Аборты

Азотные и кислородные ванны, нафталановая нефть

Акушерська операцiя - накладання акушерських щипцiв

Анаболические стероиды и здоровье спортсменов