Мiжнародна морська органiзацiя

Змiст

Вступ

Роздiл 1. РЖсторiя створення Мiжнародноi Морськоi Органiзацii, ii цiлi i завдання

Роздiл 2. Участь Украiни в Мiжнароднiй Морськiй Органiзацii

Висновок

Лiтература

Вступ

Мiжнародна Морська Органiзацiя була створена як перший мiжнародний орган, який повинен займатись виключно морськими питаннями. Важливi завдання Органiзацii вiдображенi в ii девiзi: Вл Безпечне, захищене i ефективне судноплавство за умови чистих океанiвВ».

В листопадi 2009 року Мiжнародна Морська Органiзацiя налiчувала 169 держав-членiв i 3 асоцiйованi члени. Така кiлькiсть учасникiв i надзвичайно важливим елементом оцiнки мiсця органiзацii в системi мiжнародних вiдносин. Адже, вступаючи в органiзацiю, держави пiдтримують ii цiлi, беруть на себе зобовтАЩязання i налагоджують ефективнi механiзми спiвпрацi.

Безпека, охорона на морi, запобiгання забруднення тАУ це основнi цiлi, якi ставить перед собою Мiжнародна Морська Органiзацiя, в умовах сучасних мiжнародних вiдносин досягнення цих цiлей i надзвичайно важливим. Якщо зважати на мiжнародний характер сфери судноплавства, дiяльнiсть саме мiжнародноi органiзацii буде бiльш ефективною, а нiж дiяльнiсть чи рiшення, якi приймаються державою, в односторонньому порядку i без узгодження позицiй з iншими учасниками мiжнародних вiдносин.

Роздiл 1. РЖсторiя створення Мiжнародноi Морськоi Органiзацii, ii цiлi i завдання

У 1948 роцi на конференцii ООН була прийнята Конвенцiя, яка започаткувала створення Мiжнародноi Морськоi Органiзацii в якостi першого мiжнародного органа, який повинен займатись виключно морськими питаннями. Конвенцiя набула чинностi 17 березня 1958 року, i створена органiзацiя почала свою практичну дiяльнiсть. На 9-iй сесii Асамблеi цiii органiзацii (Резолюцiя A.358(IX)) ii назву було змiнено. Це було пов'язано з тим, що слово "консультативна" тлумачилося як обмежена в повноваженнях i вiдповiдальностi органiзацiя, а слово "мiжурядова" викликало недовiру i пiдозри. Тому нова назва - Мiжнародна Морська Органiзацiя (РЖМО) була необхiдна для пiдвищення статуту Органiзацii як мiжнародноi, вiдповiдальноi за впровадження рiзних мiжнародних конвенцiй i створення норм i стандартiв, що стосуються охорони людського життя на морi i охоронi морського середовища вiд забруднення. З 22 травня 1982 року дii ii нинiшня назва.

Дiяльнiсть РЖМО спрямована на скасування дискримiнацiйних дiй, що зачiпають мiжнародне торговельне судноплавство, а також прийняття норм (стандартiв) по забезпеченню безпеки на морi i запобiганню забрудненню з суден довкiлля, в першу чергу, морського.

На протязi десятилiтнього перiоду мiж тим, коли була прийнята Конвенцiя i коли вона вступила в силу, увагу мiжнародного спiвтовариства привернули i iншi проблеми, що стосувались безпеки, проте мали кiлька аспектiв. Однiiю з найбiльш важливих була загроза забруднення моря з кораблiв, особливо забруднення нафтою, яка перевозиться танкерами. Мiжнародна Конвенцiя з цього питання була прийнята в 1954 роцi, у сiчнi 1959 року РЖМО прийняла на себе вiдповiдальнiсть за впровадження цiii конвенцii i прийому нових членiв. Найважливiшими цiлями органiзацii, з моменту ii створення i пiдвищення безпеки на морi i запобiгання забруднення моря. Важливi завдання Органiзацii вiдображенi в ii девiзi: Вл Безпечне, захищене i ефективне судноплавство за умови чистих океанiвВ».

Основнi функцii Мiжнародноi Морськоi Органiзацii :

1. i консультативною i дорадчою органiзацiiю;

2. несе вiдповiдальнiсть за органiзацiю забезпечення безпеки на морi i захисту довкiлля, а також вирiшення юридичних питань, пов'язаних з мiжнародним судноплавством;

3. сприяi полегшенню взаiмодii урядiв держав з технiчних питань для досягнення найвищих стандартiв в областi безпеки на море i запобiгання забрудненню;

4. приймаi i удосконалюi обов'язковi до виконання i рекомендацiйнi мiжнароднi конвенцii, кодекси, резолюцii, протоколи, циркуляри i рекомендацii.

Згiдно з Конвенцiiю 1948 року про створення Мiжнародноi Морськоi Органiзацii, ii цiлями були визначенi наступнi:

1. забезпечення механiзму для спiвробiтництва урядiв у сферi урядового регулювання i заходiв, що стосуються всякого роду технiчних питань, що торкаються мiжнародного торговельного судноплавства: заохочення i сприяння прийняттю всiма краiнами високих практично можливих норм у питаннях, що стосуються безпеки на морi, ефективностi судноплавства, запобiгання забрудненню iз суден морського середовища i боротьби з ним, i розгляд адмiнiстративних i правових питань, пов'язаних з цiлями, викладеними в цiй статтi;

2. заохочення усунення дискримiнацiйних заходiв i зайвих обмежень з боку урядiв, що стосуються мiжнародного торговельного законодавства, з тим, щоб свiтова торгiвля могла без дискримiнацii користуватися послугами судноплавства: сприяння i заохочення, що здiйснюються урядом з метою розвитку свого нацiонального судноплавства та з метою безпеки, не i самi по собi дискримiнацiiю за умови, що такi сприяння i заохочення не ТСрунтуються на заходах, розрахованих на обмеження свободи для суден усiх прапорiв брати участь у мiжнароднiй торгiвлi;

3. забезпечення розгляду Органiзацiiю будь-яких питань, що стосуються судноплавства, i впливу судноплавства на морське середовище, якi можуть бути переданi iй будь-яким органом або спецiалiзованою установою i впливу судноплавства на морське середовище, Органiзацii Об'iднаних Нацiй;

4. забезпечення обмiну iнформацiiю мiж урядами з питань, що розглядаються Органiзацiiю.

Органiзацiя i iдиною спецiалiзованою установою Органiзацii ОбтАЩiднаних Нацiй, яка маi свою штаб-квартиру в Сполученому Королiвствi. В листопадi 2009 року Мiжнародна Морська Органiзацiя налiчувала 169 держав-членiв i 3 асоцiйованi члени. РЖМО складаiться з Асамблеi, Ради, Секретарiату i Комiтетiв. Керiвний орган РЖМО - Асамблея - у складi представникiв усiх держав-членiв скликаiться один раз на два роки. Перша сесiя Асамблеi тодi ще РЖМКО вiдбулася в сiчнi 1959 року. Асамблея обираi Раду з 40 членiв, яка збираiться двiчi на рiк. Рада РЖМО i Виконавчим органом. У перiод мiж сесiями Асамблеi Рада виконуi робочi функцii органiзацii, координуi роботу комiтетiв. Рада складаiться за принципом балансу мiж державами-судновласниками i державами - вантажовласниками. Держави-члени обираються в Раду Асамблеiю. Держави роздiленi на три великi групи: 10 провiдних морських держав, 10 iнших держав, значних з точки зору мiжнародноi морськоi торгiвлi, i 20 морських держав, обраних в Раду з метою забезпечення географiчного представництва рiзних регiонiв свiту.

Окрiм Асамблеi у межах РЖМО дiють 5 комiтетiв:

- Комiтет з безпеки на морi (Maritime Safety Committee, MSC - КБМ);

- Комiтет iз захисту морського середовища (Marine Environment Protection Committee, MEPC - КЗМС);

- Юридичний комiтет (LEG - ЮРКОМ);

- Комiтет з технiчноi спiвпрацi (КТС);

- Комiтет з полегшення формальностей судноплавства (FAL) а також 9 пiдкомiтетiв (у складi КБМ або КЗМС) i секретарiат на чолi з Генеральним секретарем.

РЖМО i технiчною органiзацiiю, велика частина ii роботи проводиться в декiлькох комiтетах i пiдкомiтетах. Найстарiшим з них i Комiтет з безпеки на морi (КБМ). У листопадi 1973 року Асамблея створила Комiтет iз захисту морського середовища ( КЗМС ). Вiн вiдповiдаi за координацiю дiяльностi органiзацii по запобiганню забруднення морського середовища кораблями i боротьбу з такими дiями.

Юридичний Комiтет створювався з метою розгляду юридичних проблем, якi виникли в результатi аварii Торрi Каньон, але пiсля цього випадку почав працювати на постiйнiй основi. Вiн вiдповiдаi за розгляд будь-яких юридичних питань, що входять в компетенцiю Органiзацii.

Комiтет з технiчноi спiвпрацi вiдповiдаi за координацiю дiяльностi Органiзацii з питань технiчноi допомоги в сферi морськоi безпеки, особливо надавати допомогу краiнам, що розвиваються.

Комiтет з полегшення формальностей судноплавства вiдповiдаi за дiяльнiсть i функцii РЖМО, що стосуються полегшення мiжнародного морського судноплавства. Дiяльнiсть цього Комiтета спрямована на з полегшення формальностей i документацii, якi потребують суди при пiдходi i вiдходi суден з портiв чи iнших термiналiв.

Всi Комiтети i вiдкритими для участi всiх урядiв-членiв на рiвнiй основi. Також i кiлька пiдкомiтетiв, назви яких вказують на питання, якими вони займаються : безпеки i судноплавства; радiозвтАЩязку, пошуку i порятунку; перевезення небезпечних вантажiв; протипожежного захисту та iн.

Секретарiат РЖМО складаiться з Генерального Секретаря РЖМО - головного адмiнистративного посадовця органiзацii - i персоналу Секретарiату. Генеральний Секретар РЖМО призначаiться Радою зi схвалення Асамблеi. Структура Секретарiату спрямована на забезпечення дiяльностi основних органiв органiзацii. Обов'язок Секретарiату - пiдготовка i ведення усiii документацii органiзацii. Усi нормативнi i правовi документи, пiдготовленi в пiдкомiтетах i розглянутi на сесiях комiтетiв розглядаються i приймаються, як правило, на чергових сесiях Асамблеi Органiзацii. Найбiльш серйознi, стратегiчнi рiшення можуть прийматися рiшеннями Дипломатичних Конференцiй.

Рiшення РЖМО оголошуються у формi Резолюцiй Органiзацii, до яких при необхiдностi можуть додаватися знову прийнятi документи (кодекси, циркулярнi листи, поправки до дiючих документiв - конвенцii, кодексу i так далi). З урахуванням обумовлюваних умов i термiнiв набуття чинностi такi обов'язковi рiшення повиннi впроваджуватися Адмiнiстрацiями. Рiшення Асамблеi РЖМО, якi не змiнюють або доповнюють прийнятi конвенцii, носять рекомендацiйний характер i можуть виконуватися нацiональними морськими адмiнiстрацiями шляхом включення рiшень (чи створення на iх основi власних рiшень) в нацiональне законодавство.

Мiжнародна Морська Органiзацiя сприяла прийняттю близько 50 конвенцiй i протоколiв, а також бiльш нiж 1000 кодексiв i рекомендацiй, якi стосуються безпеки i охорони на морi, запобiгання забрудненням i iншими питаннями, що стосуються цiii сфери.

Дiяльнiсть Мiжнародноi Морськоi Органiзацii спрямована в 4 напрямках:

1. Безпека;

2. Охорона на морi;

3. Запобiгання забруднення;

4. РЖншi питання, що стосуються судноплавства.

Безпека мореплавання - найважливiша мета РЖМО, тому досить характерно, що перша конференцiя, скликана в 1960 роцi, стосувалась саме цiii проблеми. Ця конференцiя прийняла Конвенцiю по охоронi людського життя на морi (СОЛАС), яка вступила в силу в 1965 роцi. Конвенцiя СОЛАС охопила широке коло заходiв, спрямованих на пiдвищення безпеки судноплавства. Вони включали протипожежний захист, рятувальнi засоби, безпеку мореплавства. В 1974 роцi РЖМО прийняла нову Конвенцiю СОЛАС. Вона включала прийнятi поправки та iншi оновлення. Державам - учасникам Конвенцii СОЛАС для реалiзацii державноi полiтики з питань захисту суден i портових об'iктiв вiд пiратства, тероризму й актiв незаконного втручання пропонуiться виконати низку вимог, найбiльше важливими з яких i:

1. створення мiжнародноi структури, що використовуi спiвробiтництво мiж урядами, урядовими закладами, мiсцевими адмiнiстрацiями, судноплавними компанiями i портами з виявлення погрози та вжиття заходiв, з попередження подiй, якi пов'язанi з порушенням безпеки суден або портових об'iктiв, що використовуються у мiжнароднiй торгiвлi;

2. призначення або заснування у рамках державного апарату "призначеного органу" (органу державного управлiння зi спецiальними повноваженнями в областi охорони суден i портових засобiв);

3. введення до штату суден, судноплавних компанiй та портiв посади офiцера охорони судна, судноплавноi компанii, порту (портового засобу);

4. утворення в портах (на портових засобах) Служб морськоi безпеки (охорони);

5. проведення оцiнок охорони суден i портiв (портових засобiв);

6. розробку i впровадження Планiв охорони суден i портiв (портових засобiв);

7. встановлення рiвнiв (1, 2, 3) захисту суден i портiв (портових засобiв);

8. встановлення вимог щодо Декларацii з охорони;

9. видачу Мiжнародних свiдоцтв з охорони суден;

10. обладнання суден автоматичними iдентифiкацiйними системами та технiчними засобами захисту.

РЖншi Конвенцii, прийнятi РЖМО, що стосуються безпеки це МАРПОЛ, ПДНВ, Про вантажну марку та iншi. В 1976 роцi РЖМО прийняла Конвенцiю про Мiжнародну органiзацiю морського супутникового звтАЩязку (РЖнмарсат). Компанiя управляi групою одинадцяти геосинхронних телекомунiкацiйних супутникiв. Акцii компанii котируються на лондонськiй бiржi (ISAT). Послуги включають в себе як звичайний телефонний зв'язок, так i передачу даних, а також передачу сигналiв лиха. Зв'язок здiйснюiться за допомогою спецiальних цифрових радiопередавачiв термiналiв. Сигнал передаiться на один iз супутникiв i потiм ретранслюiться на наземну станцiю. Таким чином забезпечуiться надiйний зв'язок у вiддалених районах.

РЖМО завжди надавала великого значення пiдготовцi суднового персоналу, тому в 1978 роцi була скликана конференцiя, яка прийняла Мiжнародна конвенцiя про пiдготовку i дипломування морякiв та несення вахти. Конвенцiя вступила в силу в 1984 роцi. Вона вперше встановила, прийнятi на мiжнародному рiвнi, мiнiмальнi стандарти для екiпажiв. В 1995 Конвенцiя була переглянута з метою надати органiзацii право на ряд процедур по пiдготовцi i контролю кадрiв. Поправки вступили в силу в 1997 роцi.

Питання охорони на морi вперше зайняло важливе мiсце в дiяльностi РЖМО в жовтнi 1985 року, коли був захоплений iталiйський круiзний лайнер. РЖМО прийняла резолюцiю про мiри по запобiганню незаконних актiв проти безпеки суден, пасажирiв та екiпажiв. В березнi 1988 року була прийнята Конвенцiя по боротьбi з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства (Конвенцiя БНА). Надзвичайно важливим було прийняття Мiжнародного кодексу по охоронi суден i портових засобiв. Цей кодекс встановив ряд вимог, що стосуються забезпечення безпеки на суднах i портах. Також Органiзацiя прийняли цiлий ряд найважливiших мiжнародних конвенцiй, резолюцiй, кодексiв i рекомендацiй, спрямованих на забезпечення безпеки мореплавства i охорону довкiлля. Основна мета цих документiв - пiдвищення безпеки мореплавства шляхом обов'язкового застосування iдиних для усiх встановлених стандартiв як при управлiннi суднами з берега, так i в процесi iх експлуатацii екiпажами.

Важливим напрямком дiяльностi РЖМО i запобiгання забруднення. Конвенцiя по запобiганню забруднення моря нафтою була прийнята в 1954 роцi, а в 1969 роцi були прийнятi ряд поправок з метою оновлення документа. Протягом наступних декiлькох рокiв з середини 60-х рокiв ХХ столiття РЖМО представила ряд заходiв, спрямованих на запобiгання аварiям танкерiв, а також мiнiмiзацiю наслiдкiв цих аварiй. Вона також зайнялася питаннями погроз довкiллю, викликаними рутинними дiями, такими як чищення нафтових танкiв, а також скидання вiдходiв машинних примiщень - по тоннажу вони викликають бiльш велику загрозу нiж випадкове забруднення. Найбiльш важливою з цих заходiв стала Мiжнародна конвенцiя по запобiганню забруднення з суден (International Convention for the Prevention of Pollution from Ships, MARPOL - МАРПОЛ), прийнята в 1973 роцi, i змiнена Протоколом 1978 року (МАРПОЛ 73/78). Вона охоплюi не лише випадковi i/або експлуатацiйнi забруднення довкiлля нафтопродуктами, але також i забруднення моря хiмiкалiями, вантажами в пакетованiй формi, стiчними водами, смiттям i забруднення повiтряного середовища.

мiжнародний морський органiзацiя

Роздiл 2.
Участь Украiни в Мiжнароднiй Морськiй Органiзацii

Украiна стала членом Мiжнародною морською органiзацiiю (РЖМО) 28 березня 1993 року (постанова ВРУ вiд 04.02.94р. № 3938). За час свого членства Украiна приiдналася до 17 правових документiв РЖМО, i ця робота триваi.

За 2003 рiк членський внесок Украiни до Мiжнародноi морськоi органiзацii IMO склав 43,657 фунтiв стерлiнгiв.

Державний департамент морського та рiчкового транспорту Украiнi було створено Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 30 березня 2000 року. Однiiю з найважливiших дiлянок роботи Департаменту i впровадження Мiжнародного кодексу з охорони суден i портових об'iктiв (Кодекс ISPS) в морську галузь Украiни. Цi мiжнароднi документи вводять у морську галузь Украiни нову сферу дiяльностi - забезпечення i пiдтримування морськоi безпеки ("морська безпека" - комплекс заходiв, а також людськi i матерiальнi ресурси, якi призначенi та застосовуються для пiдтримування стану захищеностi iнтересiв особи, суспiльства i держави суден, вантажу та iнфраструктури портiв вiд пiратства, тероризму та актiв незаконного втручання в iх дiяльнiсть).

Основна мета Кодексу ISPS полягаi в розробцi стандартизованих, унiфiкованих методiв i процедур для оцiнки ступеня загрози, даючи Урядам можливiсть протидii iй шляхом введення вiдповiдних рiвнiв безпеки (охорони) на суднах i на портових засобах.

Для забезпечення функцiонування новоi сфери дiяльностi (морськоi безпеки) на морському i рiчковому транспортi, на сьогоднiшнiй день Державним департаментом морського i рiчкового транспорту, що призначений органом державного управлiння зi спецiальними повноваженнями в областi охорони суден i портових засобiв, проведенi наступнi заходи:

1. Регiстром судноплавства Украiни з залученням представникiв Комiтету з безпеки на морi проведено семiнар щодо впровадження Кодексу ISPS в морську галузь Украiни для судноплавних компанiй;

2. розроблена та затверджена Програма пiдготовки фахiвцiв служб морськоi безпеки;

3. визначенi учбовi заклади, яким доручаiться проводити пiдготовку за цiiю програмою;

4. розробляються понад 30 нормативне правових документiв щодо виконання вимог Кодексу ISPS.

Виходячи з нових завдань, що постали перед водним транспортом в умовах зростання обсягiв перевезень та вiдновлення реального сектору економiки, зростання попиту на транспортнi послуги, активiзацii процесiв iнтеграцii транспортно-дорожнього комплексу Украiни до iвропейськоi та свiтовоi транспортних систем все важливiшою стаi проблема задоволення потреб економiки та соцiальноi сфери у повному та якiсному забезпеченнi перевезеннями.

Висновок

Дiяльнiсть Мiжнародноi Морськоi Органiзацii i надзвичайно важливою, оскiльки вона спрямована на скасування дискримiнацiйних дiй, що зачiпають мiжнародне торговельне судноплавство, а також прийняття норм (стандартiв) по забезпеченню безпеки на морi i запобiганню забрудненню з суден довкiлля, в першу чергу, морського. Важливим напрямком дiяльностi РЖМО i запобiгання забруднення, це надзвичайно важлива сфера спiвпрацi держав, адже забруднення морiв та океанiв нафтою, яка перевозиться на танкерах, може спричинити техногеннi катастрофи, наслiдки яких важко усунути. Найважливiша мета РЖМО - безпека мореплавання, це теж надзвичайно важлива сфера, яка на сучасному етапi потребуi плiдноi спiвпрацi держав. Зважаючи на численнi випадки морського пiратства, захоплення суден та заручникiв з вимогою викупу, мiжнародне спiвтовариство повинне активно спiвпрацювати у сферi забезпечення безпеки, прийняти новi декларацii i рiшення, якi б мали вiдповiдати сучасним загрозам.

Лiтература

1. Мiжнароднi органiзацii: Навч. посiб. / За ред. О.С. Кучика. - 2-ге вид., перероб. i доп. - К.: Знання, 2007. - 749 с.

2. Мiжнародне право: Навч. Посiбник. / За ред. М.В. Буроменського.- Юрiнком РЖнтер, 2006. - 336 с.

3. Офiцiйна сторiнка Мiжнародноi Морськоi Органiзацii тАУ Доступно з " onclick="return false">

4. Коротка iсторiя Мiжнародноi Морськоi Органiзацii тАУ Доступно з http://" onclick="return false">

5. Комiтет РЖМО з безпеки тАУ Доступно з http://" onclick="return false">

6. Комiтет з питань навколишнього середовища тАУ Доступно з http://" onclick="return false">

Вместе с этим смотрят:

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

Regulation of international trade within the framework of the world trade organization (WTO)

The Experience of transnational corporationsтАЩ development in the conditions of world financial crisis

РЖнтеграцiйнi процеси в РДвропi та участь в них Украiни

РЖнформацiйнi вiйни НАТО на схiдноiвропейському театрi бойових дiй