Клас нематоди

Реферат на тему:

Клас Нематоди

Змiст

Круглi черви або нематоди

Епiтелiально-м'язовий мiшок

Травна система

Кровоносна та дихальна системи

Видiльна система

Нервова система

Статева система

Фiтонематоди

Список використаноi лiтератури

Кру́глi че́рви або немато́ди

Бiологiчна класифiкацiя

Домен: Еукарiоти (Eukaryota)

Царство: Тварини (Animalia)

Пiдцарство: Справжнi багатоклiтиннi (Eumetazoa)

Тип:Двобiчно-симетричнi (Bilateralia)

Пiдтип: Первинноротi (Protostomia)

Тип:Nematoda (Rudolphi, 1808), Nematodes, Nemathelminthes

Класи

В· Хромадореi (Chromadorea)

В· Еноплеi (Enoplea)

Кру́глi че́рви або немато́ди тАФ тип двобiчно-симетричних червоподiбних тварин, який налiчуi близько 300 тис. видiв. Вони живуть у рiзних середовищах: морських i прiсних водах, ТСрунтi, органiчних речовинах, якi гниють або бродять. Багато круглих червiв пристосувалось до паразитування, деякi i паразитами людини.

Для тварин, якi вiдносяться до цього типу властивi:

ü тришаровiсть, тобто розвиток екто-, енто- i мезодерми у ембрiонiв;

ü наявнiсть первинноi порожнини тiла i епiтелiально-мускульного мiшка;

ü двобiчна симетрiя;

ü видовжене несегментоване тiло, яке на поперечному розрiзi круглясте;

ü наявнiсть систем органiв тАФ м'язовоi, травноi, нервовоi i статевоi;

ü роздiльностатевiсть;

ü поява третього, заднього вiддiлу травноi системи i анального отвору.

Епiтелiально-м'язовий мiшок

Вiн утворений кутикулою, гiподермою i мускулатурою. За даними Ю. К. Богоявленського, у аскариди людськоi кутикула складаiться з 10 шарiв. Вона виконуi функцiю зовнiшнього скелета (опори для м'язiв) i захисту вiд механiчних i хiмiчних факторiв. Гiподерма, яка розташована пiд кутикулою, складаiться iз суцiльноi маси протоплазми. Клiтини з рiдкими ядрами i вакуолями, меж мiж ними немаi (синцитiй). Гiподерма пронизана численними фiбрилами. У гiподермi активно вiдбуваються обмiннi процеси й iнтенсивний бiосинтез. Вона i також бар'iром, який затримуi шкiдливi для гельмiнта речовини. Пiд гiподермою розташована мускуВнлатура, яка складаiться з окремих клiтин, зiбраних у 4 тяжi поздовжнiх м'язiв, вiддiлених один вiд одного валиками гiподерми тАФ спинним, черевним i двома бiчними.

Всерединi шкiрно-м'язового мiшка розташована первинна порожнина тiла, або псевдоцель, заповнена рiдиною. Особливiсть цiii порожнини полягаi в тому, що вона не вистелена мезодермальним епiтелiiм. У нiй розташовуються внутрiшнi органи нематод. Крiм того, у порожнинi пiд великим тиском знаходиться рiдина, що створюi опору для соматичноi мускулатури.

Травна система

Травна система починаiться ротовим отвором, який розташований на передньому кiнцi тiла i оточений трьома ВлгубамиВ». Травна система являi собою пряму трубку, яка дiлиться на три вiддiли-переднiй, середнiй i заднiй. Переднiй i заднiй вiддiли ектодермального походження, середнiй тАФ ентодермального. Закiнчуiться кишка анальним отвором, який розташований на задньому кiнцi тiла з черепного боку. У деяких видiв анальний отвiр вiдсутнiй.

Кровоносна та дихальна системи

Кровоносна i дихальна системи вiдсутнi, що вказуi на примiтивнiсть органiзацii нематод. Дихання здiйснюiться через покриви або бiоенергетичний процес вiдбуваiться за типом аноксибiозу (бродiння).

Видiльна система

Видiльна система своiрiдна. Вона представлена 1тАФ2 одноклiтинними шкiрними залозами, якi замiнили протонефридii. Вiд залози вiдходять вирости у виглядi двох бiчних каналiв, якi лежать у бiчних валиках гiподерми. Ззаду канали закiнчуються слiпо, а в переднiй частинi сполучаються у один непарний канал, який вiдкриваiться назовнi порою позаду ВлгубВ». Функцiя видiлення властива i особливим фагоцитарним клiтинам, якi розташованi вздовж видiльних каналiв. У клiтинах нагромаджуються нерозчиннi продукти дисимiляцii, а також чужi тiла, якi потрапляють у порожнину тiла.

Нервова система

Нервова система складаiться з навкологлоткового кiльця, вiд якого вiдходять нервовi стовбури тАФ спинний, черевний i 4 бiчнi. Стовбури сполученi мiж собою комiсурами. Органи вiдчуттiв розвиненi слабо. Вони представленi органами дотику i, ймовiрно, органами хiмiчного вiдчуття тАФ горбиками, якi розташованi переважно навколо рота, а в самцiв i дотикових горбикiв на задньому кiнцi тiла.

Статева система

Нематоди роздiльностатевi, притаманний статевий диморфiзм. Статевi органи трубчастоi будови. У самки вони звичайно парнi, а у самця тАФ непарнi. Чоловiчий статевий апарат складаiться iз сiм'яника. За ним iде сiм'япровiд, який переходить у сiм'явипорскувальний канал, що вiдкриваiться у задню кишку. Жiночий статевий апарат починаiться правим i лiвим яiчниками, потiм iдуть правий i лiвий яйцеводи у виглядi трубок великого дiаметра, права i лiва матки, якi мають невеликий дiаметр. Обидвi матки сполучаються i вiдкриваються назовнi на черевi. Розмноження тiльки статеве.

Заплiдненi яйця починають розвиватися в матцi, але остаточне формування личинки у бiльшостi видiв вiдбуваiться тiльки у зовнiшньому середовищi при наявностi повiтря. У деяких нематод спостерiгаiться живородiння. Рiст i розвиток личинок супроводжуються рядом послiдовних линянь, при яких личинка звiльняiться вiд староi кутикули, яка замiнюiться новою. Для життiвого циклу бiльшостi видiв паразитичних круглих червiв властива вiдсутнiсть змiни хазяiнiв.

Physaloptera caucasica тАФ вид гельмiнтiв родини Physalopteridae класу нематод; кiнцевий хазяiн тАФ мавпа, рiдше людина, у яких Physaloptera caucasica паразитуi у шлунку, стравоходi, тонкий кишцi; промiжнi хазяiни тАФ рiзноманiтнi хребетнi тварини.

Anguillicoloides crassus

Anguillicoloides crassus - i паразитичною нематодою, що паразитуi в плавальному мiхурi вугрiв. Паразит i вселенцем в РДвропейських водах, походить iз Далекого Сходу, де кiнцевим хазяiном i японський вугор. На даний час вiдзначаiться в iвропейського i американського вугрiв. Паратенiчними хазяями виступають планктоннi ракоподiбнi, а також дрiбно-розмiрнi види риб.

Гострик паразитуi в прямiй кишцi людини, головним чином у дiтей. Вiн живиться вмiстом кишки й бактерiальною флорою. Для дозрiвання заплiднених яiць необхiдний кисень, тому самка ночами виповзаi крiзь анальний отвiр назовнi, вiдкладаi яйця, що викликаi свербiж у дiлянцi промежини. Яйця з личинками, що розвиваються в них, залишаються пiд нiгтями дитини i легко потрапляють до рота, досягають товстого кишечника i перетворюються на дорослi особини.

Аскариди (Ascaris)

Аскариди тАФ рiд паразитичних нематод. Включаi два види: свину аскариду (A. suum), що зазвичай заражаi свиней, а також людську аскариду (A. lumbricoides), що заражаi людину. A. lumbricoides. Аскариди викликають захворювання тАФ аскаридоз.

Людська аскарида (Ascaris lumbricoides) тАФ паразитичний круглий черв, що викликаi захворювання аскаридоз. Космополiт. Живе у просвiтi тонкого кишечнику людини, живиться його вмiстом або верхнiми шарами слизовоi оболонки. Тривалiсть життя тАФ 11-12 мiсяцiв.

Характеристика

Не маi органiв прикрiплення, постiйно рухаються назустрiч харчовим масам. Кутикула складаiться з 10 шарiв. Кишечник трубкоподiбний. Всмоктування поживних речовин вiдбуваiться в середнiй кишцi.

З органiв чуття розвиненi лише дотиковi горбики (папiли) навколо ротового отвору. Розмiри самиць до 44 см, самцiв тАФ 25 см. У самця заднiй кiнець тiла загнутий на черевний бiк. Органи розмноження мають вигляд звивистих тонких ниткоподiбних трубочок. У самиць i два яiчники, у самця один сiм'яник.

Життiвий цикл

Самицi аскарид за добу можуть видiляти понад 240 тис. яiць. Яйця вкритi товстою оболонкою, поверхня iх бугриста, легко чiпляiться за рiзнi предмети. В навколишньому середовищi яйця можуть зберiгатися до 7 рокiв i бiльше (здатнi заражати людину). Весь цикл розвитку вiдбуваiться в одному хазяiнi. Час мiграцii аскариди по органiзму людини триваi близько 2, 5 мiсяцiв. Для органiзму хазяiна токсичнi продукти обмiну аскарид. Яйця аскарид виводяться в зовнiшнi середовище з кишечнику людини. Вони повиннi потрапити до вологого ТСрунту. Для iх розвитку необхiднi певна температура (12˚С i вище), вологiсть, доступ кисню. У серединi яйця формуiться личинка (при сприятливих умовах тАФ через 2-3 тижнi можуть заразити людину). До органiзму хазяiна потрапляють iз немитими овочами, ягодами, фруктами, водою. У кишечнику личинки виходять та iммiгрують тАФ проникають до кровоносних судин, потрапляють до печiнки, звiдти тАФ до серця, з серця через легеневу артерiю тАФ до легень, потiм до повiтроносних шляхiв, до глотки i заковтуються знов у кишечник, де стають статевозрiлими. У легенях личинки кiлька разiв линяють, а також руйнують стiнки пухирцiв, легеневих капiлярiв, у кровоносних судинах тАФ стiнки судин, а в iнших органах тАФ тканини цих органiв.

Життiвий цикл людськоi аскариди. Симптоми захворювання

Джерелом розповсюдження аскариди людськоi i хворi люди. Хвора людина вiдчуваi гострi болi в животi, розлад функцiй кишечнику, порушення сну тощо. Для профiлактики захворювання iх треба лiкувати, не вживати в iжу немитих овочiв, ягiд, мити руки перед iжею.

Бiогельмiнти тАФ це круглi черви (паразити), що розвиваються за участю промiжних хазяiнiв. Представники: трихiнела, рiшта, нитчатка Банкрота.

Трихiнела (лат. Trichinella, волосяний) тАФ паразитичний круглий черв'як, який спричинюi трихiнельоз; тирхiна. Личинки трихiнели потрапляють у поперечносмугастi м'язи, де вкриваються щiльною оболонкою (iнкапсулюються).

Життiвий цикл

Копуляцiя рiзностатевих черв'якiв вiдбуваiться в просвiтi тонкого кишечнику остаточного господаря. Ембрiональний розвиток i вилуплення личинок iз яйця вiдбуваiться в статевих шляхах самки (яйце живонародження). Самки трихiнелли укорiнюють переднiй кiнець тiла в кишковий епiтелiй i народжують 1-2 тисячi личинок, якi розносяться через кровоноснi i лiмфатичнi судини по всьому тiлу господаря. Виживають лише тi личинки, якi потрапляли в поперечно-смугастi м'язи з гарним кровопостачанням (жувальнi, окоруховi м'язи, м'язи дiафрагми). Там вони функцiонуючим лише на цiй стадii стилетом руйнують м'язову тканину i викликають формування господарем капсули веретеновидной форми. Згодом капсула просочуiться вапном, однак обмiн речовиною мiж паразитом i господарем не припиняiться. Ця стадiя (м'язова трихiна) може iснувати кiлька рокiв. Зараженiсть м'язiв личинками трихiнел може досягати 15 тисяч на кiлограм тканини. Для замикання життiвого циклу необхiдно, щоб м'язи господаря з'iв iнший ссавець. При попаданнi в тонкий кишечник протягом декiлькох днiв трихiнелла зазнаi чотири линьки, досягаючи статевоi зрiлостi. Таким чином, для розвитку одного поколiння необхiдна змiна господаря, який послiдовно виступаi в ролi остаточного для батькiвських форм та промiжного - для дочiрнiх.

Фiтонематоди

нематод тварина статева червоподiбний

Нематоди, що харчуються рослинами, або фiтонематоди, вiдносяться до мiкроскопiчних органiзмiв, довжина iх не перевищуi 0,5-2 мм. Тiло нитко-i веретеновидное, поступово звужуiться на кiнцях, у поперечному зрiзi кругле, тому iх називають iнодi круглими хробаками. Галловим i цiстообразующiе нематоди мають грушi-й кулясту форму. Тiло iх несегментировано, стiнки його представляють собою шкiрно-м'язовий мiшок без видимих придаткiв. У тiлi розрiзняють 3 вiддiли, якi не мають рiзких меж мiж собою, - переднiй, середнiй i заднiй. На передньому головному вiддiлi знаходяться ротовий отвiр i органи чуття. У ротовiй порожнинi i спецiальний голкоподiбних орган - стилет, призначений для проколювання тканини рослин i всмоктування iжi. У середньому вiддiлi розташованi середня кишка (трубка, частiше з резервуаром), статевi залози i iншi внутрiшнi органи. Середня кишка переходить у задню кишку, яка вiдкриваiться назовнi анальним отвором.

Нематоди - роздiльностатевi тварини та розмножуються статевим шляхом. В iндивiдуальному розвитку проходять фазу яйця, личинки та дорослоi особини. Одна самка може вiдкласти до 2500 яiць. Вiдродженi личинки кiлька разiв линяють i поступово перетворюються на дорослих нематод.

Розвиваються зазвичай у кiлькох генерацiях, i швидкiсть iх розвитку залежить вiд умов зовнiшнього середовища, головним чином температури. За несприятливих умов вони здатнi впадати в стан анабiозу, При якому пiдвищуiться стiйкiсть до низьких i високих температур. Нематоди не тiльки ушкоджують рослини, але й можуть бути активними переносниками iнфекцiйних хвороб рослин, зокрема вiрусних.

Вiдносяться до 2 видiв (Tylénchida, Dorylaimida). Довжина тiла фiтонематод вiд 0,2 до 3-5 мм, товщина вiд 10-15 до 100 мкм. Деякi з роду Longidorus досягають довжини 10-11 мм. Серед фiтонематод видiляють групи, що паразитують у надземних частинах рослин, або в кореневiй системi або в рiзних органах рослин. Деякi види фiтонематоди викликають утворення специфiчних для даного паразита галлiв (Див. Галли). При ураженнi фiтонематодами рослини, як правило, вiдстають у ростi i розвитку, спостерiгаються деформацii окремих органiв (розростання, викривлення, карликовiсть i т. д. ). У СРСР близько 400 видiв фiтонематод, але серйозними шкiдниками вважають кiлька десяткiв видiв. Найбiльш шкiдливi картопляна i бурякова нематоди з родiв Globodera i Heterodera, стебловi нематоди, що вражають картоплю та цибулю; сильно шкодять галловим нематоди з роду Meloidogyne, особливо в теплицях i вiдкритому ТСрунтi пiвд. районiв краiни. Див також нематодних хвороби рослин. Роздiл науки, що вивчаi фiтонематод, називаiться фiтогельмiнтологiя.

Список використаноi лiтератури

1. Бiологiя: Навч. посiб. / А. О. Слюсарiв, О. В. Самсонов, В. М. Мухiн та

iн. ; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. тАФ 3тi вид. , випр. i допов.

тАФ К. : Вища шк. , 2002. тАФ 622 с. : iл.

2. Мала енциклопедiя. Зоологiя. тАУ К. , 2001.

Вместе с этим смотрят:

Бiологiчне рiзноманiття людських рас

Биологические ритмы человека

Биоморфологические особенности эфиромасличных растений Крыма и перспективы их использования

Биосфера и предельные возможности Земли

Биосфера как система взаимодействия живого и неживого