Комплексна краiнознавча характеристика Австралii

Комплексна краiнознавча характеристика Австралii

Австралiйський Союз тАУ держава у пiвденнiй пiвкулi Землi, розташована на Австралiйському материку та прилеглих островах (найбiльший з них тАУ Тасманiя; а також Кокосовi (Кiлiнг), Рiздва, Герд, Кенгуру, Кiнг в РЖндiйському океанi; Бiшоп-енд-Кларк i Маккуорi в Тихому океанi, Грут-Айленд в затоцi Карпентарiя та iншi). Роком отримання державного суверенiтету став 1931, до того часу Австралiя була британським домiнiоном.

Австралiя тАУ iдина в свiтi держава, що займаi цiлий континент. РЗi площа становить 7,7 млн. км² (6 мiсце в свiтi), населення тАУ майже 19 млн. осiб. Гiгантська за площею держава i лише середньою за чисельнiстю населення.

Австралiйський Союз складаiться з 6 штатiв i 2 самоврядних одиниць (столиця Канберра i Пiвнiчна територiя), а отже i федеративною державою. За формою правлiння тАУ це держава в складi Британськоi спiвдружностi нацiй. Виконавчу владу очолюi генерал-губернатор, призначений британською королевою. Законодавча влада належить двопалатному парламенту.

Природнi умови i ресурси

Серед усiх континентiв Землi Австралiя вирiзняiться своiрiднiстю й специфiчнiстю природних комплексiв. Часто ii називають материком релiктiв та ендемiкiв. Зокрема ¾ вищих рослин i ендемiками. Евкалiпт iз сiмейства миртових i рослинним символом Австралii, а ii тваринним символом став кенгуру (цiкаво, що поголiвтАЩя цих сумчастих унiкумiв становить якраз 19 млн.). Тiльки в Австралii зустрiчаються качкодзьоб та iхидна (ссавцi, що вiдкладають яйця).

Континент лежить у 4-х клiматичних поясах тАУ субекваторiальному, тропiчному, субтропiчному та помiрному. Територiя отримуi велику кiлькiсть сонячного тепла. Середнi сiчневi (тобто лiтнi) температури коливаються в межах вiд +20В°С до +30В°С, липневi (зимовi) становлять вiд +12В° до +24В°С. Значнi морози бувають лише в Австралiйських Альпах (iх найвища точка г. Косцюшко маi абсолютну висоту 2230 м). Змiна пiр року повтАЩязана не стiльки з температурою повiтря, скiльки з опадами: Влвологий сезонВ» або Влсухий сезонВ» тАУ бiльш важливi поняття для австралiйцiв.

Переважна частина дослiджуваноi територii розташовуiться у континентальному секторi тропiчного поясу, тому отримуi дуже мало атмосферних опадiв. Австралiя тАУ це найсухiший материк. Пустелi, напiвпустелi та сухi рiдколiсся тАУ головнi типи мiсцевих ландшафтiв. Внутрiшнi й захiднi райони Австралii отримують вiд 100 до 250 мм опадiв, лише схiднi схили Великого Вододiльного хребта отримують бiльше 1000 мм, а найвища частина Австралiйських Альп тАУ навiть 1500 мм опадiв.

Нестача прiсноi води тАУ одна з найболючiших проблем Австралii. РЖ хоча Великий Артезiанський басейн i найбiльшим у свiтi, його водоноснi горизонти залягають на глибинах близько 2 км, до того ж вода тепла i солонувата. Вiдсутнiсть прiсноi води досi перешкоджаi освоiнню внутрiшнiх районiв континенту.

Отже, бiльша частина територii Австралii маi екстремальнi умови для життiдiяльностi людини, а величезнi вiдстанi утруднюють звтАЩязки мiж окремими районами. Австралiя майже щорiчно потерпаi вiд посух i лiсових пожеж.

Висока забезпеченiсть теплом дозволяi вирощувати в Австралii широкий спектр сiльськогосподарських культур: вiд зернових на пiвднi тАУ до цукровоi тростини, арахiсу й ананасiв на пiвночi. Але на бiльшiй частинi територii краiни надiйне землеробство можливе лише при зрошеннi. Тому рiлля займаi всього 6% територii Австралii. Натомiсть краiна володii найбiльшою в свiтi площею лукiв i пасовищ (414,5 млн. га).

Найважливiший сiльськогосподарський район тАУ басейн Муррею i Дарлiнгу володii лише 7% материкового рiчкового стоку. Дарлiнг тАУ найдовша рiчка краiни, Муррей тАУ найповноводнiша. Але половина рiчкового стоку припадаi на слабкоосвоiнi пiвнiчнi райони.

Хоча ресурси гiдроенергii обмеженi, але досить широко використовуються. Каскади ГЕС функцiонують в Австралiйських Альпах та на островi Тасманiя.

Лiсистiсть територii не перевищуi 6%, в цьому виннi як природнi чинники (ТСрунти з твердими латеритними панцирами), так i антропогеннi (фермери випалюють суху траву для полiпшення травостою). У пiвденних штатах Вiкторiя i Тасманiя показник лiсистостi зростаi до 25%. Найбiльшi площi зайнятi акацiями, зокрема срiблястою (так званою мiмозою), яка теж претендуi на звання Влнацiональноi рослиниВ». В Австралii зустрiчаiться близько 500 рiзновидiв акацii, вони i основними складовими знаменитоi рослинноi формацii скреб.

Але найбiльш цiнними у породному складi австралiйських лiсiв i евкалiпт (його деревина стiйка проти загнивання, корiння багате на дубильнi речовини, а листя тАУ на ефiри), араукарiя, пляшкове дерево тощо.

Краiна багата на мiнеральнi ресурси, особливо металоруднi. Австралiя вiдноситься до свiтових лiдерiв за покладами бокситiв, залiзноi, марганцевоi, мiдноi, хромовоi, свинцево-цинковоi руд, платини, золота й срiбла. Найважливiшим районом видобутку полiметалiчних руд i група родовищ навколо мiста Маунт-Айза (штат Квiнсленд). Основнi запаси золота зосередженi у виступах докембрiйського фундаменту на пiвденному заходi материка у штатi Захiдна Австралiя (Калгурлi, Леонора). Значнi родовища уранових руд експлуатуються поблизу мiст Дарвiн i Маунт-Айза.

Провiдним паливним ресурсом краiни виступаi вугiлля. Найбiльшi поклади камтАЩяного (у тому числi коксiвного) вугiлля розташованi в схiднiй частинi материка (Брiсбен, Ньюкасл, Лiтгоу, Коллiнсвiлл). Буре вугiлля видобуваiться на пiвднi краiни (Мельбурн). Нафта знайдена i видобуваiться в штатах Квiнсленд та Новий Пiвденний Уельс (родовища Мунi, Олтон, Беннет), а також на шельфi пiвденного узбережжя штату Вiкторiя (родовище Кiнгфiш). Природний газ видобуваiться поблизу озера Ейр, на заходi материка (Джералдтон), новi родовища вiдкритi на шельфi Тiморського й Арафурського морiв.

Серед нерудних багатств краiни тАУ алмази (в Австралii i плато i мiсто пiд назвою Кiмберлi). На Австралiю припадаi птАЩята частина свiтових покладiв та майже третина свiтового видобутку цього найтвердiшого мiнералу (беззаперечне 1 мiсце, щоправда австралiйськi алмази тАУ переважно технiчнi, а не ювелiрнi). Австралiя тАУ важливий експортер коштовного камiння (сапфiр, опал). З пiщаними вiдкладами вздовж схiдного та пiвденно-захiдного узбережжя повтАЩязанi величезнi родовища фосфоритiв, кухонноi солi, гiпсу тощо.

Населення i культура

Давно пройшли тi часи, коли на далекий материк як на Влкрай свiтуВ» британська влада висилала злочинцiв або повстанцiв з Шотландii та РЖрландii. Внаслiдок складного процесу етногенезу утворилася сучасна нацiя англоавстралiйцiв. Участь у ii формуваннi також прийняли iммiгранти з РЖталii, Грецii, Сербii, Хорватii, Польщi. Сальдо мiграцiй i зараз залишаiться додатнiм, щоправда переважають тепер iммiгранти з краiн Океанii, Китаю та РЖндii тощо.

Державною мовою i англiйська, хоча частина аборигенiв нею не володii. В релiгiйному вiдношеннi пануi християнство (представленi католики, протестанти i православнi), його сповiдують навiть аборигени, частка яких у населеннi становить сьогоднi лише 1,5%.

Австралiйська культура маi виразне британське корiння, але в нiй присутнi своiрiднi елементи. Наприклад, саме в Австралii народилися деякi новинки сучасноi архiтектури, зокрема геометризм. Найвiдомiша будiвля цього стилю тАУ Сiднейський театр опери та балету. До Влчудес свiтуВ» часто вiдносять сiднейський арочний мiст (висота арки тАУ 53 метри, довжина моста тАУ 4 км).

Британськi джерела австралiйськоi культури сильно вiдчуваються в одязi та харчуваннi. РЗдять австралiйцi традицiйну вiвсянку, бекон, ростбiф, але особливо люблять баранячi вiдбивнi на ребрах. Улюблений напiй тАУ пиво (1-е мiсце в свiтi за споживанням на душу населення).

В краiнi дуже популярна фiзична культура, особливо плавання, тенiс, кiнний i вiтрильний спорт, регбi, гольф, а останнiм часом тАУ серфiнг.

Демографiчна формула Австралii 15 тАУ 7 = 8тА° (перший тип природного вiдтворення населення). Середня тривалiсть життя наближаiться до 78 рокiв.

Густота населення становить всього 2,5 особи/км². На пiвденному сходi Австралii та на островi Тасманiя показник пiдвищуiться до 50 осiб/км². При такiй розпорошеностi населення велику роль в життi краiни вiдiграють радiо i телебачення, дiти фермерiв навiть навчаються Влпо телевiзоруВ».

Австралiйський Союз тАУ високоурбанiзована держава. В мiстах мешкаi близько 85% населення. Найбiльшi мiськi агломерацii тАУ Сiднейська (3,7 млн. мешканцiв) та Мельбурнська (3,2 млн.). Мiстами-ВлмiльйонерамиВ» також i Брiсбен (1,3 млн.), Перт (1,2 млн.), Аделаiда (1 млн.). Саме цi 5 мiст-столиць штатiв змагаються мiж собою в розвитку новiтнiх виробництв, закладiв науки i культури, фiнансовiй i дiловiй активностi. ВлВиключенимВ» з цiii боротьби виявився лише 300-тисячний Гобарт тАУ адмiнiстративний центр найменшого австралiйського штату Тасманiя.

Треба врахувати, що нинiшнi штати тАУ колишнi окремi колонii тАУ тривалий час розвивалися як самостiйнi та досить iзольованi одиницi. Ситуацiя жорсткоi конкуренцii адмiнiстративних центрiв штатiв за отримання столичного статусу, зумовила появу федеральноi столицi у мiстi Канберра (в перекладi Влмiсто зустрiчiВ»), люднiсть якого становить лише 200 тис. осiб. Розбудова Канберри почалася у 1913 роцi за спецiальним проектом.

Сiльське населення краiни, яка i одним iз найбiльших сiльськогосподарських виробникiв свiту, тАУ порiвняно нечисельне. Це пояснюiться високим рiвнем розвитку товарних вiдносин та високою продуктивнiстю працi. Екстенсивне скотарство не вимагаi багато робочих рук, а в землеробствi запровадженi ефективнi iндустрiальнi методи ведення господарства. Середнiй розмiр австралiйськоi ферми найбiльший у свiтi тАУ 2300 га.

Галузева структура господарства

Австралiя тАУ iндустрiальнависокорозвинена краiна. ВНП на душу населення становить 17070 $ на рiк.

Специфiкою господарства краiни i гiпертрофований розвиток сировинних галузей, продукцiя яких значно перевищуi потреби внутрiшнього ринку й орiiнтуiться переважно на експорт. Такими експортними галузями з часiв колонiального минулого залишаються гiрничо-видобувна промисловiсть (45% вартостi експорту) i сiльське господарство (ще 35%). Як експортер сiльськогосподарськоi продукцii Австралiя поступаiться лише США, Францii та Нiдерландам.

Натомiсть новiтнi наукомiсткi галузi i виробництво засобiв виробництва розвиненi слабко (на них припадаi ¾ iмпорту).

Серед галузей обробноi промисловостi важливе мiсце займаi металургiя. Пiсля реконструкцii чорноi металургii та оновлення ii виробничих фондiв Австралiя отримуi найдешевшу в свiтi сталь. Власнi паливнi ресурси дозволили розвинути потужну електроенергетику та на цiй базi створити кольорову металургiю, в останнiй особливе мiсце займають виплавка алюмiнiю та мiдi, цинку, свинцю, олова, нiкелю тощо. Основою електроенергетики виступають ТЕС на камтАЩяному i бурому вугiллi.

Машинобудування формувалося у серединi ХХ столiття пiд захистом протекцiонiстських бартАЩiрiв. Провiднi позицii в його структурi належать автомобiлебудуванню, сiльськогосподарському машинобудуванню, електротехнiцi й електронiцi. Машинобудування працюi виключно на внутрiшнiй ринок. Окремi галузi машинобудування не витримали зовнiшньоi конкуренцii i ВлзгорнулисяВ», у першу чергу це стосуiться суднобудування.

Хiмiчна промисловiсть переживаi пiдйом. Головнi галузi тАУ нафтохiмiя, продукування сiрчаноi кислоти, виробництво мiнеральних добрив та отрутохiмiкатiв для сiльського господарства (Влзелена революцiяВ» в сусiднiх доiндустрiальних краiнах сформувала пiдвищений попит на сiльськогосподарську хiмiю). З галузей органiчного синтезу найбiльше розвинуто виробництво синтетичного каучуку. Розвиток автомобiльного транспорту сформував попит на продукцiю гумотехнiчноi i шинноi промисловостi.

В будiвельнiй iндустрii краiни чiльнi позицii займають цементна (5 млн. тон на рiк), асфальтобетонна, скляна, фарфоро-фаянсова промисловiсть.

Традицiйно мiцнi позицii в нацiональнiй економiцi належить харчовiй промисловостi. В ii структурi потужно представленi мтАЩясна, молочна, борошномельна, цукрова, консервна промисловiсть i пивоварiння. Рiвень експортностi становить: борошна тАУ 80%, цукру тАУ 70%, мтАЩясопродуктiв тАУ 60%, масла i сиру тАУ 50%. Загалом харчова промисловiсть разом з тютюновою займаi 1-е мiсце в структурi вартостi виробленоi промисловоi продукцii.

А ось легка промисловiсть розвинута набагато гiрше. Лише завдяки протекцiонiзму протистоять iноземнiй конкуренцii на внутрiшньому ринку австралiйськi текстиль i трикотаж. РЖ це при тому, що краiна зосереджуi ⅓ свiтового виробництва вовни, до того ж австралiйська вовна поза конкуренцiiю як по цiновим, так i якiсним параметрам.

Специфiка сiльського господарства Австралii тАУ його екстенсивний характер. Це стосуiться обох головних галузей: зернового господарства в рослинництвi (врожайнiсть тАУ 16 ц/га) та вiвчарства у тваринництвi. Тваринництво i лiдером за вартiстю виробленоi продукцii, вдвiчi переважаючи рослинництво.

За поголiвтАЩям овець (180 млн. голiв), настригом вовни та ii експортом Австралiя перша в свiтi. Вiвцi тАУ переважно мериноснi тонкоруннi. Сприяють розвитку галузi сухий клiмат та величезнi площi природних кормових угiдь. Вовна тАУ продукт, що гарно зберiгаiться i легко транспортуiться, тому вовняне вiвчарство i найстарiшою спецiалiзацiiю господарства Австралii.

Скотарство i свинарство мають бiльш iнтенсивний характер, але за своiм значенням суттiво поступаються вiвчарству. Основним районом мтАЩясного скотарства i субекваторiальна савана на пiвнiч вiд пiвденного тропiка. В найбiльш посушливих районах Австралii розводять верблюдiв. На пiвденному сходi краiни представленi птахiвництво i бджiльництво; а у передмiстях найбiльших агломерацiй тАУ спортивне конярство.

Найбiльшi посiвнi площi в рослинництвi вiдведенi пiд зерновi i кормовi культури. Майже половину рiллi займаi пшениця. Краiна маi свiй Влпшеничний поясВ», що простягнувся вiд Брiсбена в штатi Квiнсленд тАУ до штату Пiвденна Австралiя. В природному вiдношеннi цей пояс вiдповiдаi субтропiчним степам. РЖншi зерновi представленi ячменем, вiвсом, кукурудзою (переважно для виробництва комбiкормiв). На зрошуваних землях культивуiться рис. Лiдерами серед кормових трав i люцерна, конюшина i люпин.

Технiчнi культури тяжiють до тропiкiв. Штат Квiнсленд i значним виробником цукровоi тростини i цукру. Вирощуються в Австралii бавовник i тютюн. Провiдна олiйна культура тАУ арахiс.

Важливими галузями рослинництва стали садiвництво й овочiвництво. В тропiчнiй частинi Австралii вирощують ананаси, манго, банани; в субтропiчних i помiрних широтах (пiвдень континенту) тАУ цитрусовi, персики, абрикоси, черешню. Острiв Тасманiя славиться яблуневими садами, яблука навiть експортуються. Овочiвництво (морква, капуста, цибуля), картоплярство i виноградарство найбiльше розвинутi на зрошуваних землях штатiв Вiкторiя, Новий Пiвденний Уельс та Пiвденна Австралiя.

Транспорт

Реалiзацiя господарських та пасажирських звтАЩязкiв всерединi Австралii залишаiться серйозною проблемою.

У бiльшостi краiн свiту виключне значення у внутрiшнiх вантажоперевезеннях належить залiзничному транспорту. Австралiя i виключенням iз цього правила. Загальна довжина залiзниць тАУ 40 тис. км (приблизно як в Украiнi), але цього недостатньо для гiгантськоi краiни. До того ж австралiйськi залiзницi не стандартизованi по ширинi колii та не електрифiкованi, часто ще й одноколiйнi. РЖз сходу на захiд краiну перетинаi лише одна магiстраль ВлСiдней тАУ ПертВ», а з пiвночi на пiвдень залiзничного сполучення немаi.

Довжина шосейних шляхiв перевищуi 1 млн. км. Автотранспорт вийшов на 1-е мiсце у внутрiшньому сполученнi (як у вантажо-, так i пасажирообiгу). За кiлькiстю автомобiлiв на душу населення Австралiя знаходиться на рiвнi iз США i Канадою. Автомобiль маi кожна австралiйська сiмтАЩя.

Морський транспорт обслуговуi переважно зовнiшнi звтАЩязки, хоча певне значення маi i каботаж, зокрема паромнi переправи iз Тасманii до Сiднею i Мельбурну. Далекi ж морськi перевезення здiйснюють, як правило, iноземнi кампанii. Лiдерами за вантажообiгом i порти Сiднею, Мельбурну, Ньюкасла i Аделаiди. Головним вiйськово-морським портом i Перт.

Австралiя маi високий рiвень розвитку авiацiйного транспорту, у тому числi й на внутрiшнiх лiнiях. Навiть невеликi ферми повтАЩязанi постiйним авiасполученням з найближчими мiстами. Широкого розвитку набула сiльськогосподарська авiацiя.

Краiна маi розвинену мережу трубопроводiв, найважливiше iх використання тАУ для транспортування води (iнколи на сотнi кiлометрiв). Пiвденний схiд вирiзняiться густою мережею нафто- i газопроводiв. Всi трубопроводи доводиться захищати спецiальною цементною оболонкою вiд термiтiв.

Зовнiшня торгiвля

австралiйськiй материк господарство природа

Тривалий час майже весь австралiйський експорт спрямовувався до Великобританii, Австралiя була такою собi Влзаморською фермоюВ» метрополii.

На сьогоднi головним торговим партнером краiни i Японiя тАУ найбiльший покупець австралiйськоi мiнеральноi сировини, кольорових металiв i продовольства та, водночас, найбiльший постачальник до Австралii високотехнологiчного обладнання, автомобiлiв та запчастин до них. На другому мiсцi за обсягами товарообiгу тАУ США, на третьому тАУ сусiдка Нова Зеландiя. З кiнця ХХ столiття активiзувалися звтАЩязки з новими iндустрiальними краiнами Азii: 4-ту позицiю зайняв Китай, за ним розташувалися Пiвденна Корея i Тайвань. На Великобританiю зараз припадаi лише 4% австралiйського товарообiгу.

Аграрно-сировинна спецiалiзацiя Австралii на свiтовому ринку маi як своi переваги, так i певнi вади. Але вона дозволяi зосередити увагу середньоi за чисельнiстю населення краiни в одному напрямку.

Територiальна структура господарства

Закладалася вона ще у колонiальному минулому. Австралiйськi колонii часто були тiснiше повтАЩязанi з метрополiiю, нiж мiж собою. Тому в сучаснiй територiальнiй структурi на основi яскравих вiдмiнностей природи i господарства досить чiтко вiдокремлюються 4 економiчних райони.

1. Пiвденно-Схiдний район (штати Новий Пiвденний Уельс, Пiвденна Австралiя, Вiкторiя та столична територiя) тАУ провiдний в Австралii. Тут мешкаi майже ¾ населення, виробляiться 80% продукцii обробноi промисловостi та 60% сiльськогосподарськоi продукцii.

Район вирiзняiться найсприятливiшими природними умовами та найвищим рiвнем урбанiзацii. Саме тут були заснованi першi англiйськi колонii, тут почали розводити овець, звiдси почався розвиток гiрничо-видобувноi промисловостi (родовище полiметалiв Брокен-Хiлл).

Базою для розвитку машинобудування i металообробки стала власна чорна металургiя (Ньюкасл, Вуллонгонг, Порт-Кембла, Уайалла). Порт-Огаста, Порт-Пiрi, Ньюкасл, Сiдней i Вуллонгонг i також крупними центрами кольоровоi металургii.

Найбiльше мiсто району Сiдней тАУ важливий фiнансовий i бiзнесовий центр краiни, вузол машинобудування i хiмiчноi промисловостi. Харчова промисловiсть представлена виробництвом мтАЩясопродуктiв, масла i твердих сирiв, фруктових консервiв i сокiв.

Мельбурн схожий за спецiалiзацiiю iз Сiднеiм та намагаiться в усьому суперничати з ним. Вiн утримуi першiсть в галузi автомобiлебудування i банкiвськiй сферi, а також став лiдером в текстильнiй промисловостi.

Важливим центром металообробки, автомобiлебудування, текстильноi промисловостi та виноробства стала Аделаiда. Поруч з нею функцiонуi технополiс Хайтек-сiтi та космодром ВлВумераВ».

Столиця держави Канберра промислово-виробничих функцiй не виконуi зовсiм. Мiсто спецiалiзуiться на полiтико-адмiнiстративних, наукових, культурних i туристичних функцiях. У Канберрi розташованi нацiональний унiверситет, установи Академii наук, неподалiк вiд мiста на горi Маунт-Стромло розташовуiться вiдома астрономiчна обсерваторiя.

Субтропiчне сiльське господарство Пiвденного Сходу i найбiльш iнтенсивним в краiнi. В басейнi рiчки Муррей багато зрошуваних земель, на яких вирощують рис, виноград, цитрусовi, персики, абрикоси, черешню. Тваринництво окрiм традицiйного мтАЩясо-вовняного вiвчарства представлене молочним скотарством, птахiвництвом, бджiльництвом, спортивним конярством тощо.

2. Пiвнiчно-Схiдний район (штат Квiнсленд) i другим за економiчним потенцiалом. Ядро цього потенцiалу становить гiрничо-видобувна промисловiсть i кольорова металургiя. Найважливiшим регiоном видобутку мiдноi, хромовоi, урановоi та полiметалiчних руд з високим вмiстом срiбла стали околицi мiста Маунт-Айза. Кернс тАУ важливий пункт видобутку оловтАЩяних руд, а Таунсвiлл тАУ нiкелевих. Пiвострiв Кейп-Йорк володii унiкальними запасами бокситiв.

Пiвнiчно-Схiдний економiчний район став лiдером також за розвитком вугiльноi (Рокгемптон, Брiсбен), мiдеплавильноi (найбiльший в краiнi мiднорафiнувальний завод у мiстi Таунсвiлл), алюмiнiiвоi (найбiльший у свiтi глиноземний завод у мiстi Гладстон) промисловостi. Значними центрами кольоровоi металургii i Маунт-Айза, Клонкаррi, Маккай тощо. В Мерiборо функцiонуi великий сталеливарний комбiнат.

Найбiльше мiсто району тАУ Брiсбен. Це важливий центр машинобудування, нафтопереробки, сiльськогосподарськоi хiмii, тютюновоi та рiзноманiтноi харчовоi промисловостi.

В сiльськогосподарському вiдношеннi Пiвнiчний Схiд i головним виробником мтАЩяса (яловичини, свинини, баранини), цукровоi тростини, кукурудзи, бананiв, ананасiв. Потужна сировинна база сприяi розвитку харчовоi промисловостi (мтАЩясноi, цукровоi, консервноi, сокоекстрактноi) у мiстах Брiсбен, Маккай, Таунсвiлл, Кернс та iнших.

Новою галуззю спецiалiзацii господарства Пiвнiчно-Схiдного економiчного району стала рекреацiя. Сформована приморська курортна зона ВлЗолотий берегВ»; багатьох туристiв приваблюi Великий БартАЩiрний риф.

3. Захiдно-Центральний економiчний район займаi половину площi краiни (штат Захiдна Австралiя i Пiвнiчна територiя), але тут мешкаi всього 10% населення. Значнi площi зайнятi пустелями (Велика Пiщана, Гiбсон, Сiмпсон та Велика пустеля Вiкторiя).

Вместе с этим смотрят:

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

РЖсторiя сiл (Грабовець, Бiлоскiрка, Козiвка)

РЖсторико-краiзнавче дослiдження мiста Рiвне

Аптские обстановки осадконакопления на северо-западе воронежской антеклизы (территория листа N-37-XXXI)

Архангельская область