Комплексна краiнознавча характеристика Куби

Комплексна краiнознавча характеристика Куби

Куба тАУ iдина соцiалiстична держава в захiднiй пiвкулi. Площа цiii унiтарноi республiки становить 111 тис. км² (мала краiна), з них 104 тис. км² припадаi на острiв Кубу, ще 2,2 тис. км² тАУ на острiв Хувентуд, до складу територii краiни також входить 1600 дрiбних населених островiв, а разом з незаселеними кораловими кiлькiсть островiв перевищуi 4 тис. Чисельнiсть населення Куби становить 11,2 млн. осiб (середня краiна). Столиця тАУ Гавана (2 млн. осiб).

Стилiзоване зображення ключа на гербi Куби символiзуi ii дiйсно стратегiчно важливе положення в регiонi, який iнколи називають Вламериканським СередземномортАЩямВ». Вiд Куби до США 180 км через Флоридську протоку, до Мексики тАУ 210 км через Юкатанську протоку, в ясну погоду з кубинського мiста Майсi можна бачити гори на островi Гаiтi (ширина Навiтряноi протоки всього 80 км), а з кубинських вершин Сьiрра-Маестра видно Ямайку (ширина протоки Колон становить 140 км). На пiвнiч вiд Куби розташовуються Багамськi Острови, а на пiвдень тАУ Каймановi Острови. Обидвi цi краiни i дуже цiкавими новими iндустрiальними краiнами-ВлготелямиВ» з суцiльними офшорними зонами.

Саме завдяки дуже вигiдному географiчному положенню ще на початку ХVРЖ столiття Куба стала першою колонiiю в Америцi, своiрiдною базою для подальших iспанських захоплень. Наприкiнцi ХРЖХ столiття Куба в результатi важкоi 30-рiчноi вiйни практично здобула незалежнiсть, але США, скориставшись загадковим вибухом на своiму крейсерi в Гаванському порту, оголосили вiйну РЖспанii та у 1898 роцi окупували Кубу. Краiна залишалася колонiiю США до 1959 року, коли легендарнi Фiдель i Рауль Кастро, Камiло Сьiнфуегос та Ернесто Че Гевара проголосили незалежну соцiалiстичну державу. ЦРУ США пiдготувало декiлька провокацiйних акцiй (затока Кочiнос, Плайя-Хiрон тощо), але вони провалилися. СРСР заради пiдтримки новоi влади пiшов на встановлення на Кубi ядерних ракет. 1962 рiк ввiйшов в iсторiю як рiк Влкарибськоi кризиВ», коли свiт опинився на волосинцi вiд початку Третьоi свiтовоi вiйни. У Микити Хрущова i Джона Кеннедi тодi на щастя вистачило розуму i витримки, допомогло i встановлення Влгарячого телефонуВ».

США органiзували економiчну блокаду Куби (ембарго дii по сьогоднiшнiй день), Кубi довелося повнiстю переорiiнтуватися на Радянський Союз та краiни соцiалiстичноi спiвдружностi. Нееквiвалентний обмiн на користь кубинськоi економiки iснував до початку 90-х рокiв ХХ столiття, надалi для Куби настали важкi часи.

Природнi умови i ресурси

Рельiф краiни переважно рiвнинний, значних перешкод для розвитку господарства i транспорту не представляi. Гори займають незначнi площi. Вони багатi на руднi й лiсовi ресурси.

Бiльш гористим i схiд краiни тАУ тут знаходяться гори Сьiрра-Маестра з найвищою точкою Куби пiком Туркiно (1972 м). На заходi у провiнцii Пiнар-дель-Рiо простягаiться невисокий хребет Органос, а в центрi тАУ масив Гуамуая (найвища точка тАУ гора Сан-Хуан висотою у 1156 м). Внаслiдок поширення вапнякових вiдкладiв на Кубi досить потужно представлений карст.

Значна протяжнiсть береговоi лiнii (5700 км) тАУ це, звичайно, позитивний фактор для розвитку господарства. Але бiльшiсть кубинських берегiв i низькими та заболоченими, покритими мангровими заростями. Для рекреацii й портового господарства вiдповiднi умови створюються лише там, де близько до морiв пiдходять гори або височини; тодi затопленi пониззя рiчок утворюють дуже зручнi бухти-ВлсумкиВ» (Сантьяго-де-Куба, Гуантанамо, Мансанiльо та iншi).

Глибини бiля кубинських берегiв дуже контрастнi тАУ вiд 7 км у западинi Бартлетт до кiлькох метрiв у затоцi Батабано (мiж островами Куба та Хувентуд). Вiдмiлини, як правило, багатi рибою та iншими морськими органiзмами, але, водночас, i кораловими рифами, що заважають розвитку морських промислiв. Температура води взимку +20В°С, влiтку вiд +27В°С до +30В°С. До речi, кубинцi взимку не купаються.

Клiмат в цiлому характеризуiться як тропiчний. Температури повiтря в сiчнi становлять +22В°С тАУ +23В°С, в липнi +27В°С тАУ +28В°С. Пересiчна кiлькiсть опадiв 1200 тАУ 1500 мм. В горах тАУ 2200 мм i бiльше. Сезон дощiв триваi з травня по жовтень. Постiйна висока вологiсть (>80%). До несприятливих погодних явищ вiдносяться також антильськi тропiчнi циклони.

Серед ТСрунтiв найбiльше поширення мають червоноземи середньоi родючостi. На заходi краiни переважають менш родючi бурi пiдзолистi, а на сходi тАУ чорнi глинистi.

Корiннi тропiчнi лiси збереглися лише в горах (зустрiчаiться навiть червоне дерево). Але загалом Куба лiсом себе не забезпечуi. Показник лiсистостi територii становить всього 10%.

Серед тваринних ресурсiв окрiм промислових риб, молюскiв, лангустiв та черепах слiд вiдзначити велике господарське значення кубинських крокодилiв. Наявнiсть низки крокодилячих розплiдникiв на пiвостровi Сапата дозволяi Кубi розвивати таку екзотичну галузь як виробництво рiзноманiтноi галантереi з крокодилячоi шкiри.

Кориснi копалини характеризуються переважанням рудних ресурсiв. Руди i комплексними (кобальто-нiкелево-залiзнi або мiдно-нiкелевi). Майже птАЩята частина свiтових запасiв нiкелевоi сировини концентруiться у пiвнiчно-схiднiй частинi Куби (мiста Нiкаро i Моа). Крiм того, гiрськi хребти Сьiрра-Маестра багатi на мiдну, залiзну i марганцеву руди. В центрi краiни (масив Гуамуая) видобуваються пiрити. На заходi (хребет Органос) тАУ свинцево-цинковi i мiднi руди. На островi Хувентуд експлуатуiться iдине родовище вольфрамових руд. Як бачимо, Куба дуже багата на руднi ресурси, але вiдсутнiсть паливних ресурсiв (крiм торфу на пiвостровi Сапата та низькоякiсних асфальтитiв мiж Гаваною i Карденасом) стримуi розвиток багатьох галузей господарства. Натомiсть Куба багата нерудними корисними копалинами тАУ вапняками, мергелями, доломiтами, мармуром. РД невеликi родовища камтАЩяноi солi.

Населення

Етнiчну та расову основу кубинськоi нацii складають нащадки змiшаних шлюбiв iвропейських переселенцiв (переважно iспанцiв) та африканських негрiв, що завозилися для роботи на цукрових плантацiях. Корiнне iндiанське населення при захопленнi острова iспанцями було повнiстю винищено.

Державна мова тАУ iспанська. Пануюча релiгiя тАУ католицизм.

Куба маi 1-й тип природного вiдтворення населення (демографiчна формула 14 тАУ 7 = 7тА°). Середня тривалiсть життя досить висока для Латинськоi Америки тАУ 75,3 роки.

Густота населення становить близько 100 осiб/км². У заболочених регiонах (пiвострiв Сапата, острiв Хувентуд) вона падаi до 2 тАУ 3 осiб/км², у столичнiй провiнцii Орьiнте зростаi до 300 осiб/км². На густоту сiльського населення iстотно впливаi спецiалiзацiя сiльського господарства. В тютюнових районах провiнцiй Пiнар-дель-Рiо i Сьiнфуегос, а також в гiрських долинах Сьiрра-Маестра, де вирощуiться кава, вона i найвищою та сягаi 200 осiб/км².

Рiвень урбанiзацii становить 75%. Окрiм Гавани, Куба маi ще 8 великих мiст (>100 тис. населення кожне).

Галузева структура господарства

РЖсторично склалося так, що Куба ще з ХРЖХ столiття вважалася ВлдесертноюВ» краiною, пiзнiше ii називали Вламериканською цукроварнеюВ», а також краiною зимового вiдпочинку багатих американцiв та iвропейцiв.

У другiй половинi ХХ столiття на Кубi вiдбулася структурна перебудова економiки, повтАЩязана з iндустрiалiзацiiю радянського типу за допомогою СРСР. Але при цьому стрижнем економiки по сьогоднiшнiй день лишився АПК, а в ньому тАУ виробництво цукру. До революцii Куба була першою в свiтi по обсягам вирощування цукровоi тростини, зараз пропустила наперед Бразилiю та РЖндiю. Сумарна потужнiсть цукрових заводiв Куби складаi майже 8 млн. тон на рiк, реально у ХХРЖ столiттi вироблялося 4-5 млн. тон цукру-сирцю щорiчно.

Куба i класичною середньорозвиненою (1010 $ ВНП на особу за рiк) новою iндустрiальною краiною.

Кубинське сiльське господарство характеризуiться iстотним переважанням рослинництва (70 : 30).

Сiльськогосподарськi угiддя займають ⅔ територii краiни, рiлля тАУ майже ⅓. Але при цьому Куба не забезпечуi себе основними продуктами харчування, зокрема зерновими культурами i тваринницькими продуктами. Структура сiльського господарства з колонiальних часiв залишаiться деформованою: 40% вартостi його продукцii припадаi на цукрову тростину.

Цукрова тростина вирощуiться в усiх провiнцiях Куби, окрiм Пiнар-дель-Рiо (тут умови бiльше вiдповiдають вирощуванню тютюну). Особливо висока щiльнiсть посiвiв тростини в центральнiй частинi краiни. Врожайнiсть становить 450 тАУ 500 ц/га, це менше нiж в iнших краiнах-виробниках, але ситуацiя компенсуiться вищою цукристiстю кубинських сортiв. Сафра триваi 4-5 мiсяцiв сухого сезону, пiсля згортання поставок дешевоi радянськоi нафти рубка ведеться переважно вручну за допомогою мачете. При цьому Куба забезпечуi 8% свiтових зборiв цукровоi сировини.

Друга за значенням сiльськогосподарська культура також технiчна тАУ це тютюн. Вважаiться, що саме на Кубi iвропейцi вперше з ним i познайомилися. Найкращий тютюн, з якого виробляються вiдомi гаванськi сигари, росте на плантацiях в провiнцii Пiнар-дель-Рiо. На Кубу припадаi 4% свiтового виробництва тютюну (краiна потрапляi в Вл10В» найбiльших виробникiв).

Постiйна висока вологiсть повiтря сприяi розведенню кави (3% свiтового виробництва, також потрапляння в свiтову Вл10В»). Супутня кавi ще одна культура-ВлстимуляторВ» тАУ какао.

На болотистих ТСрунтах пiвнiчного узбережжя вирощуiться ще одна технiчна культура тАУ хенекен (рiзновид агави), з листя якоi отримують грубе волокно для виробництва мiшковини, канатiв та iн.

Отже, високотоварнi технiчнi культури вiдтiснили на другий план власне продовольчi, зокрема зерновi культури.

Головною зерновою культурою Куби i рис. Клiмат дозволяi отримувати два врожаi на рiк (при зрошеннi в сухий сезон), але посiвних площ просто недостатньо. Куба постiйно iмпортуi зерновi (переважно пшеницю). Серед бобових культур найбiльшого поширення набула квасоля. Значну роль у харчуваннi населення мають також коренебульбоплоди (батат, ямс). Тропiчне садiвництво краiни маi як внутрiшнi споживче, так i експортне значення. Куба i значним виробником бананiв, апельсинiв i, особливо, грейпфрутiв. Найбiльшi плантацii концентруються поблизу Гавани та на островi Хувентуд. На узбережжi поблизу Баракоа вирощуiться кокосова пальма.

Тваринництво залишаiться досить вiдсталою та екстенсивною галуззю тАУ це своiрiдна ВлтрадицiяВ» для тропiкiв. Мiсцевi породи зебу (велика рогата худоба) вiдзначаються пристосованiстю до важких клiматичних умов, але дуже низькою продуктивнiстю. При 7 млн. поголiвтАЩя зебу Куба не здатна забезпечити себе молоком i мтАЩясом. ВРХ використовуiться переважно як робоча худоба.

Свинарство маi непогану кормову базу (вiдходи цукрозаводiв), але нестача фуражу i комбiкормiв стримуi розвиток галузi. Це ж стосуiться i птахiвництва. Фактично цi 2 галузi тваринництва представленi лише в примiськiй зонi Гавани.

ПомтАЩякшити гостроту продовольчоi проблеми мало б рибальство. Але про Кубу завжди казали, що вона Влживе спиною до моряВ». Вiдсутнiсть сучасного флоту i традицiй рибальства не даi можливостi повнiстю використати бiологiчнi ресурси оточуючих морських акваторiй. З метою популяризацii цiii галузi та для розвитку мiжнародного туризму щорiчно у травнi Куба проводить конкурс по вилову меч-риби за умовами хемiнгуеiвського твору ВлСтарий та мореВ». Для цього у Гаванi навiть створено туристичний порт ВлМарина ХемiнгуейВ».

Галузева структура промисловостi Куби цiлком вiдповiдаi поняттю Влнова iндустрiальна краiнаВ».

ВлАхiллесовою птАЩятоюВ» кубинськоi економiки залишаiться енергетика (з власних паливних ресурсiв i лише торф). Краiна потребуi щорiчно 10-11 млн. тон нафти i нафтопродуктiв. Росiя зараз в обмiн на 3 млн. тон цукру-сирцю постачаi 3 млн. тон нафти. Потужностi 3-х великих нафтопереробних заводiв (Гавана, Сьiнфуегос, Сантьяго-де-Куба) фактично простоюють. Куба намагаiться переорiiнтуватися на венесуельську нафту. Натомiсть мiсцевi ТЕЦ активно використовують богассу (сухий твердий залишок вiд переробки цукровоi тростини). Бiомаса зараз становить майже ¼ ПЕБ краiни.

Основою кубинськоi електроенергетики виступають ТЕС, що працюють на iмпортнiй нафтi. Найпотужнiша електростанцiя тАУ ТЕС ВлМарiельВ» неподалiк Гавани (600 тис. кВт). Внаслiдок переважно рiвнинного рельiфу та незначноi довжини рiчок (найбiльша рiчка Кауто маi протяжнiсть 370 км) кубинськi ГЕС спроможнi забезпечити лише 3% ЕЕБ. Куба розпочала будiвництво АЕС ВлХурагуаВ» потужнiстю 880 тис. кВт поблизу Сьiнфуегоса, але внаслiдок соцiально-економiчноi кризи будiвництво було припинено.

Металургiйний комплекс краiни характеризуiться переважанням кольоровоi металургii. Сучаснi гiрничо-металургiйнi комбiнати в мiстах Нiкаро, Моа, Пунта-Горде вивели Кубу в ВлтрiйкуВ» свiтових виробникiв кобальтово-нiкелевих концентратiв та рафiнованого нiкелю. Але саме розвиток кольоровоi металургii ВлзатисВ» краiну в лещатах жорсткоi енергетичноi кризи. Чорна металургiя представлена комбiнатом iменi Хосе Мартi в Гаванi. Його потужнiсть у 600 тис. тон сталi замала для потреб краiни, особливо якщо врахувати рiвень забезпеченостi залiзною та марганцевою рудами. На жаль, Куба зовсiм не володii покладами коксiвного вугiлля, що й виступаi основним обмеженням для створення повного циклу виробництва в чорнiй металургii.

Машинобудування традицiйно спрямовано на обслуговування потреб власного сiльського господарства. Флагманом сiльськогосподарського машинобудування був завод тростинозбиральних комбайнiв у мiстi Ольгiн (зараз завод простоюi, комбайни немаi чим заправляти, Куба повернулася до ручного збирання тростини). Обладнання для цукрових заводiв виробляiться у мiстi Санта-Клара. РЖнструментальне виробництво розвинене в Гуантанамо.

В мiстах Гавана i Карденас представлене суднобудування. Важливим для Куби i виробництво велосипедiв (Гавана, Кайбарьене). Виробництво рiзноманiтних товарiв народного споживання (телевiзорiв, кондицiонерiв, холодильникiв тощо) переважно зосереджено у столицi (фактор споживача).

Хiмiчна промисловiсть розвинена порiвняно слабко внаслiдок вiдсутностi вуглеводневоi сировини. Серйозною проблемою для Куби i нестача мiнеральних добрив. Натомiсть краiна почала реалiзацiю програми з використання богасси для отримання пластмаси, целюлози та iнших напiвпродуктiв. Гавана i давнiм центром парфумерно-косметичноi i фармацевтичноi промисловостi.

Куба маi розвинену промисловiсть будiвельних матерiалiв. Найважливiшою ii складовою i цементне виробництво (Марiель, Сьiнфуегос), добре забезпечене якiсною сировиною (мергелi, доломiти, вапняки). Але виробництво цементу i енергомiстким, що обмежуi розвиток галузi. Зараз Куба зупинилася на виробництвi 3 млн. тон цементу на рiк. Невеликi масштаби маi виробництво природних будiвельних матерiалiв, зокрема з власного мармуру. Переробка i пресування богасси даi легкi плити.

Лiсова, деревообробна i целюлозно-паперова промисловiсть розвинутi недостатньо в звтАЩязку з вiдсутнiстю сировини. Нестачу деревини Куба намагаiться компенсувати використанням вiдходiв переробки цукровоi тростини. Зокрема, в центрi краiни (Санктi-Спiрiтус) працюi великий завод з виробництва високоякiсного паперу, який практично повнiстю експортуiться.

Харчова промисловiсть. В краiнi працюi 150 цукрових заводiв (так званих ВлсентралiвВ»). Кiнцевим продуктом i цукор-сирець, процес рафiнування вiдбуваiться переважно в краiнах-iмпортерах. Сама Куба здатна рафiнувати не бiльше 1 млн. тон цукру на рiк. Супутнi цукровiй промисловостi галузi тАУ виробництво спирту i рому. Борошномельна промисловiсть зосереджуiться в портах, тому що зерно iмпортуiться. Сокоекстрактнi i консервнi пiдприiмства також тяжiють до портiв (обслуговування експорту). Найбiльшим центром рибноi промисловостi i Гавана. Куба виловлюi небагато риби (170 тис. тон на рiк), але у виловах переважають цiннi тунець i трiска, також на узбережних мiлководдях заготовляють лангустiв, креветок, черепах (у тому числi на експорт).

Особливе мiсце в структурi економiки Куби займаi тютюнова промисловiсть. Високоякiснi сорти тютюну обробляються i згортаються в сигари виключно вручну (Гавана, Тринiдад). Куба i значним експортером як сигар, так i цигарок.

Легка промисловiсть розвинута недостатньо (наслiдок соцiалiстичноi iндустрiалiзацii). Важливою складовою кубинськоi легкоi промисловостi i текстильне виробництво (на iмпортному бавовнику) у мiстах Гавана i Матансас. Практично iдиним центром швейноi промисловостi слугуi столиця. Матансас вiдомий продукуванням мiшковини та iнших технiчних тканин з хенекена, джуту i кенафу. Шкiряно-взуттiва промисловiсть (Гавана, Камагуей, Матансас) спроможна виробити за рiк лише 20 млн. пар взуття, що не задовольняi потреб населення краiни.

Транспорт

Для таких краiн як Куба, що виробляють багатотоннажну продукцiю на експорт, сильно залежать вiд iмпорту паливних ресурсiв, а до того ж мають дуже витягнуту територiю, тАУ транспорт перетворюiться на дуже важливу галузь господарства.

У внутрiшнiх вантажоперевезеннях лiдирують автомобiльний i залiзничний транспорт, морський каботаж використовуiться тiльки для доставки нафтопродуктiв i цементу. Певне значення у внутрiшнiх вантажоперевезеннях зберiгаi гужовий транспорт. Зовнiшнi вантажоперевезення виконуi морський транспорт. У пасажирських звтАЩязках всерединi краiни лiдируi автотранспорт, зовнiшнi пасажироперевезення здiйснюi майже виключно авiацiйний транспорт.

За густотою залiзниць Куба лiдируi в усiй Латинськiй Америцi. Хоча залiзницi неелектрифiкованi та одноколiйнi, вони виконують важливi завдання пiдвезення сировини до ВлсентралiвВ», а потiм вивезення цукру в порти. Найбiльшими ВлцукровимиВ» портами Куби i Сьiнфуегос i Матансас. Загалом зовнiшнi звтАЩязки краiни обслуговуi близько 20 портiв. Бiльшiсть з них працюi на вивiз. На прийманнi вантажiв (особливо тАУ генеральних) спецiалiзуiться найбiльший за вантажообiгом та найсучаснiший порт краiни тАУ Гавана.

Зовнiшнi звтАЩязки

Ембарго з боку США призвело до орiiнтацii Куби на iншу наддержаву тАУ СРСР. Пiсля його розпаду головним торговим партнером Куби стала Росiя. З краiн Латинськоi Америки найбiльшi обсяги торгiвлi Куба маi з Венесуелою. Серед iнших пострадянських краiн мiцнi традицii економiчних, культурних, освiтнiх звтАЩязкiв у Куби збереглися з Украiною.

У вартостi експорту лiдерами i цукор-сирець, нiкелевий концентрат i нiкель, тютюновi вироби. В iмпортi переважають нафта i нафтопродукти, зерно, мтАЩясо та iнше продовольство, рiзноманiтна продукцiя машинобудування.

куба господарство ресурс

Територiальна структура господарства

Внаслiдок потужноi мiжнародноi спецiалiзацii Куби на виробництвi цукру та можливостей вирощування цукровоi тростини на всiй територii краiни, видiлити економiчнi райони на пiдставi вiдмiнностей у господарськiй спецiалiзацii окремих територiй досить важко. Ще бiльше це завдання ускладнюiться переважанням Гавани в промисловостi, транспортi, торгiвлi, освiтi, туризмi тощо. Але на основi наявностi незначного схiдно-захiдного градiiнту в господарствi краiни можна видiлити 4 економiчних райони.

1. Захiдний район займаi найбiльш густозаселену частину краiни та маi найвищий рiвень економiчного розвитку. На район припадаi ¾ промислового виробництва Куби, особливо помiтно його переважання в електроенергетицi, машинобудуваннi, текстильнiй, швейнiй i тютюновiй промисловостi.

Гiрничо-видобувна промисловiсть орiiнтуiться на свинцево-цинковi та мiдноруднi родовища Органосу.

Структура сiльськогосподарського виробництва також бiльш диверсифiкована, нiж на iншiй територii краiни. Окрiм цукровоi тростини i високоякiсного тютюну вирощуються банани, цитрусовi, олiйна i кокосова пальма; тiльки у примiськiй зонi Гавани представленi молочне скотарство, свинарство i птахiвництво.

Поблизу Гавани знаходиться найвiдомiший кубинський курорт тАУ Варадеро.

Захiдний район i лiдером i в транспортному вiдношеннi, зокрема через його порти проходить половина зовнiшнього вантажообiгу краiни (Гавана, Матансас, Карденас, Марiель).

2. Захiдно-Центральний район i другим за своiм господарським значенням. Помiтною стаi спецiалiзацiя на вирощуваннi цукровоi тростини i виробництвi цукру. Машинобудування у зародковому станi (велосипедний завод у Кайбарьене).

Найбiльше мiсто району тАУ Санта-Клара (випуск обладнання для цукрових заводiв, цукрова i ромова промисловiсть, обсмаження кавових зерен, швейна i шкiряна промисловiсть). Мiсто Сьiнфуегос тАУ глибоководний i зручний порт на пiвденному узбережжi. Тут переробляiться iмпортна нафта, виробляiться цемент, завантажуiться на експорт безтарний цукор-сирець. Поруч iз Сьiнфуегосом тАУ недобудована АЕС ВлХурагуаВ». Важливий центр цукровоi i спиртовоi, а також целюлозно-паперовоi промисловостi тАУ мiсто Санктi-Спiрiтус.

3. Схiдно-Центральний район в основi спецiалiзацii маi вирощування цукровоi тростини та мтАЩясо-молочне тваринництво (40% кубинського мтАЩяса). Значнi масштаби маi виробництво цитрусових, манго, ананасiв.

Найбiльше мiсто району тАУ Камагуей (цукрова, ромова, консервна, шкiряно-взуттiва промисловiсть). Провiдним портами i: на пiвночi тАУ Нуевiтас, на пiвднi тАУ Гуаябаль. Обидва стали важливими центрами рафiнування цукру, сокоекстракцii та консервацii тропiчних фруктiв.

4. Схiдний район маi досить iндивiдуальнi риси господарства. По-перше, цукрова тростина поступаiться тут значною частиною посiвних площ таким важливим експортним культурам як кава i какао, кокосова пальма тощо. Значнi площi зайнятi банановими плантацiями. Тваринництво (скотарство), як i в iнших економiчних районах, суттiво поступаiться рослинництву.

По-друге, саме тут сформувався енерговиробничий
цикл (виробничий кластер) кольоровоi металургii (Нiкаро, Моа, Пунта-Горде). Зараз цикл маi усiчений характер, повтАЩязано це з енергетичними проблемами Куби.

На територii Схiдного економiчного району ведеться видобуток залiзноi i марганцевоi руд.

Найбiльше мiсто району тАУ Сантьяго-де-Куба (нафтопереробка, металообробка, текстильна, меблева промисловiсть). Його конкурент тАУ Ольгiн i найбiльшим центром сiльськогосподарського машинобудування краiни, значним центром цукровоi i консервноi промисловостi. Важливими портами i Гуантанамо i Мансанiльо.

Вместе с этим смотрят:

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

РЖсторiя сiл (Грабовець, Бiлоскiрка, Козiвка)

РЖсторико-краiзнавче дослiдження мiста Рiвне

Аптские обстановки осадконакопления на северо-западе воронежской антеклизы (территория листа N-37-XXXI)

Архангельская область