Комплексна краiнознавча характеристика Новоi Зеландii

Комплексна краiнознавча характеристика Новоi Зеландii

Нова Зеландiя розташована у пiвденно-захiднiй частинi Океанii, на схiд вiд Австралiйського континенту. Саме Австралiйський Союз i найближчим сусiдом Новоi Зеландii (вiд Сiднея до головного новозеландського порту Окленд тАУ близько 2000 км через бурне Тасманове море). А Украiну та Нову Зеландiю роздiляi майже 18 тис. км.

Нова Зеландiя займаi 271 тис. км² (клас середнiх краiн), це бiльше нiж площа Великобританii, а чисельнiсть населення при цьому ледве перевищуi 3,5 млн. осiб (клас середнiх краiн). Густота населення таким чином становить лише 13 осiб/км². Поiднання доглянутостi i безлюддя тАУ ось чим вражаi краiна. А ще мандрiвники кажуть: ВлНайважче у Новiй Зеландii не втратити мову вiд красиВ».

Основу територii краiни становлять два великих острови тАУ Пiвнiчний i Пiвденний, що витягнулися у напрямку з пiвнiчного сходу на пiвденний захiд майже на 1600 км, роздiленi вони протокою Кука завширшки 26 км. На березi цiii протоки практично в центрi краiни у зручнiй та глибоководнiй бухтi розташована столиця держави мiсто Веллiнгтон. Безпосередньо до складу територii краiни входять такi острови як Кермадек, Чатем, Стьюарт, Баунтi та iншi, а ще Нова Зеландiя як метрополiя володii в Океанii островами Токелау, Нiуе, Кука.

Нова Зеландiя за формою правлiння i державою в складi британськоi Спiвдружностi Нацiй. Британську королеву представляi генерал-губернатор, що призначаiться нею за пропозицiiю новозеландського уряду. В краiнi немаi власного гiмну (виконуiться ВлБоже, бережи королевуВ»), немаi власних орденiв (за поданням уряду королева нагороджуi новозеландцiв англiйськими вiдзнаками) тощо.

Нову Зеландiю iнколи називають тричi вiдкритою краiною. Першим побував на цих островах напiвл
егендарний полiнезiйський мореплавець Купе. Потiм дiсталися сюди його сородичi, Нова Зеландiя стала iхньою батькiвщиною, саме вони сформували автохтонний (корiнний) етнос тАУ маорi.

Другий раз Нова Зеландiя була вiдкрита Абелем Тасманом у 1642 роцi, саме голландцi й дали iй сучасну назву (на честь однiii iз своiх провiнцiй). Але голландцям не вистачило людських ресурсiв на освоiння цих земель, до того ж i маорi виявилися дуже войовничими.

Було потрiбне трете вiдкриття тАУ Джеймсом Куком у 1769 роцi, щоб цi острови стали вiдомi свiту та зайняли своi мiсце на картах (до речi, саме моряки експедицii Кука стали першими iвропейцями, що навчилися у маорi наносити татуювання на тiло). Через деякий час до Новоi Зеландii вiдправилися першi переселенцi. На початку ХРЖХ столiття зтАЩявилися постiйнi iвропейськi поселення на землях, що ВлкупувалисяВ» в маорiйських вождiв iнколи за пару пляшок вiскi.

Природнi умови i ресурси

В геологiчному вiдношеннi територiя Новоi Зеландii дуже молода, вона i частиною знаменитого Влтихоокеанського вогняного кiльцяВ». Прояви вулканiзму зустрiчаються лише на Пiвнiчному островi (Вулканiчне плато являi собою заповiдник сучасного вулканiзму тАУ з гейзерами, грязьовими вулканами та iн.), сейсмiчна ж активнiсть висока на всiй територii краiни.

Геологiчна молодiсть територii пояснюi порiвняну бiднiсть мiнеральних ресурсiв. Економiчне значення мають лише окремi родовища камтАЩяного вугiлля, природного газу i золота.

Нова Зеландiя тАУ гiрська краiна, особливо Пiвденний острiв. Рiвнини й низовини займають лише ¼ територii. Головний гiрський хребет тАУ Новозеландськi Альпи, його найвища точка тАУ гора Кука (3764 метрiв н.р.м.). Вершини гiр мають численнi снiжники й льодовики, найвiдомiший серед яких тАУ льодовик Тасман (довжиною 29 км при ширинi 2 км).

Головними природними ресурсами Новоi Зеландii i ii земля i клiмат.

Клiмат тАУ переважно помiрний, на пiвночi тАУ субтропiчний. Морський вплив робить його дещо прохолоднiшим, натомiсть мтАЩякiшим. На рiвнинах цiлий рiк температури додатнi.

Пануючi захiднi вiтри пояснюють диференцiацiю кiлькостi опадiв: вiд 5000 мм на захiдних схилах тАУ до 500 мм на схiдних. На Пiвнiчному островi рiзниця не така значна. Типове явище для Новоi Зеландii тАУ вiтри-фени.

Новозеландськi ТСрунти досить родючi: бурi, червоно-коричневi, мiсцями тАУ чорноземоподiбнi, але часто пошкодженi ерозiiю через кроликiв. Сiльськогосподарськi угiддя займають 55% територii (переважно це пасовища).

Лiсистiсть становить 25%. Рослинний i тваринний свiт краiни тАУ унiкальнi. ¾ рослин тАУ ендемiчнi. Багатояруснi лiси Новоi Зеландii з великою кiлькiстю лiан, епiфiтiв, папоротi зовсiм не схожi на лiси помiрного поясу пiвнiчноi пiвкулi. Фауна настiльки своiрiдна, що доводиться видiляти особливу новозеландську фаунiстичну область (вiдсутнiсть копитних та хижакiв). Символом краiни став нелiтаючий птах кiвi. Не менш дивовижна тварина тАУ гаттерiя, яка жила на Землi ще до появи мамонтiв.

Населення i культура

90% населення становлять представники iвропеоiдноi раси (англоновозеландцi та сучаснi iммiгранти), 9% тАУ австралоiди (маорi), 1% тАУ монголоiди (переважно китайцi) та перехiднi мiжрасовi форми.

Англоновозеландська нацiя почала складатися ще наприкiнцi ХРЖХ столiття в результатi етнiчноi консолiдацii нащадкiв вихiдцiв з Англii, Шотландii, РЖрландii тощо. Англоновозеландцi так себе не називають (мовляв, це довго, складно i незручно), вони називають себе ВлкiвiВ».

Державною мовою i англiйська, точнiше ii дiалект з включенням деяких маорiйських слiв. Всi маорi та китайцi i двомовними. Становище маорi вважаiться найкращим серед доiвропейського населення усiх колишнiх британських переселенських колонiй, оскiльки iм вдалося зберегти свою мову i культуру.

Серед конфесiй найбiльшого поширення набули англiканство i католицизм.

Демографiчна формула краiни: 16 тАУ 8 = 8тА° (перший тип природного вiдтворення населення). Сальдо мiграцiй додатне, але з другоi половини ХХ столiття мiграцii суттiво обмеженi. Зростаi населення переважно за рахунок природного вiдтворення. Бiльш високий природний прирiст у маорi веде до повiльного збiльшення iх частки в етнiчнiй структурi населення. Середня тривалiсть життя перевищуi 75 рокiв (у маорi показник дещо нижчий).

¾ населення мешкаi на Пiвнiчному островi, тут i густота вище вiд середньоi тАУ 25 осiб/км², на Пiвденному показник падаi до 6 осiб/км², на островах Стьюарт, Чатем, Баунтi та iнших тАУ 1 особа/км².

Рiвень урбанiзацii тАУ 86%. Але у Новiй Зеландii немаi надвеликих мiст з iх слiпучою рекламою й галасливими розвагами. Найбiльше мiсто краiни Окленд маi 800 тис. населення, а столиця Веллiнгтон тАУ 350 тис. В краiнi цiлковитий спокiй тАУ нiби зупинився час. У розкiшнi краiвиди вплiтаються невеликi мiстечка i селища. Архiтектура iхнiх будинкiв i церков немов перенесена iз середньовiчноi Англii. Великий британський натуралiст Джеральд Даррел навiть назвав свого часу Нову Зеландiю Влдругим виданням АнглiiВ».

Враження украiнських емiгрантiв: ВлТут тихо, спокiйно. У новозеландцiв вiд комфорту життя зник характер. Вони користуються благами своii краiни i не рвуть жили, аби заробити бiльше. Вибирають собi простi професii, аби не мати зайвих клопотiв. Освiта у них слабка i до неi не прагнуть. Тому мiсцевi ВлпрограютьВ» новоспеченим iммiгрантам, якi не шкодують сил, аби чогось досягтиВ». Але всi визнають: Нова Зеландiя тАУ найкраща краiна для життя. За багатьма прогресивними перетвореннями вона була першою: 1877 року тут запроваджена система обовтАЩязковоi безкоштовноi шкiльноi освiти; 1893 року жiнки вперше у свiтi отримали право виборчого голосу; 1898 року краiна першою у свiтi встановила мiнiмальну заробiтну плату i запровадила виплату пенсiй. Електричне освiтлення в новозеландських мiстах зтАЩявилося ранiше, нiж в Лондонi.

Цiкаво, що коли 1901 року створювався Австралiйський Союз (ще як британський домiнiон), то Новiй Зеландii пропонувалося стати одним iз штатiв новостворюваноi краiни. Але з погляду на рiзне походження населення цих двох колонiй, новозеландськi ВларистократиВ» не забажали обтАЩiднуватися з австралiйськими ВлкаторжникамиВ». Вiдтодi жителi двох краiн не припиняють кпинити одне з одного з будь-якого приводу.

Галузева структура господарства

Нова Зеландiя тАУ iндустрiальнависокорозвинена краiна. ВНП на душу населення становить 12060 $ на рiк.

В структурi промисловостi абсолютно переважаi обробна. РЗi фундаментом виступаi енергетика, що базуiться на власному вугiллi й купованiй нафтi. В електроенергетицi важливими i ГЕС. А ще Нова Зеландiя вiдноситься до свiтових лiдерiв у використаннi геотермальноi енергii (Пiвнiчний острiв).

Металургiя маi невеликi масштаби через вiдсутнiсть власноi сировини: працюють сталеливарнi пiдприiмства на австралiйському чавунi та низка алюмiнiiвих комбiнатiв на австралiйських бокситах.

Машинобудування зростаi найшвидшими темпами, але досi лишаiться другою галуззю пiсля харчовоi промисловостi. Транспортне машинобудування представлене автоскладальними пiдприiмствами тАУ фiлiями вiдомих японських i британських компанiй. Провiднi позицii в структурi машинобудування залишаються за виробництвом рiзноманiтноi сiльськогосподарськоi технiки.

Хiмiчна промисловiсть виробляi мiнеральнi добрива, пестициди, вiтамiннi добавки, харчовi барвники та iнше.

Стрiмко розвиваiться лiсова й деревообробна промисловiсть. З ii продукцiiю Нова Зеландiя зумiла навiть вийти на свiтовий ринок. Цiкавою особливiстю i те, що лiсозаготiвля ведеться переважно в Влштучних лiсахВ» iз калiфорнiйськоi сосни. В природних лiсах ведуться лише санiтарнi рубки.

Серед пiдгалузей легкоi промисловостi лiдируi текстильна. Нова Зеландiя чудово забезпечена власною натуральною сировиною тАУ вовною i льоном. Хiмiчна промисловiсть додаi також деякi синтетичнi волокна. Значний експортний потенцiал маi шкiряно-взуттiва промисловiсть. Вичинка i дублення шкiр налагодженi ще з ХРЖХ столiття.

Але 1-е мiсце у вартостi виробленоi промисловоi продукцii займаi харчова промисловiсть. В ii структурi стiйке лiдерство маi мтАЩясна промисловiсть. За експортом баранини Нова Зеландiя i першою в свiтi. Молочна промисловiсть Новоi Зеландii також i надзвичайно конкурентоспроможною: 90% виробленого сиру та 80% вершкового масла експортуються.

Умови для розвитку сiльського господарства в краiнi дуже сприятливi. Особливо вони сприяють тваринництву: мтАЩякий клiмат, вiдсутнiсть посух, цiлорiчна вегетацiя кормових трав. Головнi галузi тАУ це вiвчарство i скотарство.

Характерна риса новозеландського тваринництва тАУ висока iнтенсивнiсть такоi традицiйно екстенсивноi галузi як пасовищне господарство. Бездоганна смарагдова зелень новозеландських лукiв i пасовищ тАУ не дар природи, а результат копiткоi працi багатьох поколiнь. Трави обовтАЩязково пiдсiваються, вносяться добрива, при потребi здiйснюються полив або осушення, ведеться боротьба з кролями i заростанням кущами.

Всi пасовища подiленi живоплотом на паддоки тАУ окремi дiлянки з водопоями та укриттями на випадок негоди (кошарами). Вiвцi на одному паддоцi пасуться 3-4 днi, а потiм повертаються на нього через 2-3 тижнi, коли травтАЩяний покрив вiдновлюiться.

Велику допомогу фермерам надають собаки тАУ шотландськi вiвчарки коллi. РЗх навiть спецiально навчають не гавкати голосно, щоб даремно не лякати овець. Одна пiдготована собака замiнюi працю 2-3 пастухiв на конях. Велику допомогу фермерам надаi сiльськогосподарська авiацiя.

За поголiвтАЩям овець на душу населення Нова Зеландiя (20 тварин) виходить на 1-е мiсце в свiтi. В краiнi переважають напiвтонкоруннi мтАЩясо-вовнянi породи (тонкоруннi вiвцi погано переносять вологий клiмат). За валовим настригом вовни Нова Зеландiя займаi 3 мiсце в свiтi, за ii експортом тАУ 2-е (пiсля Австралii). Експортуiться 90% вовни.

У 1882 роцi перша партiя новозеландського мороженого мтАЩяса була доставлена першим у свiтi рефрижератором в Лондон. Таким чином, це науково-технiчне досягнення дозволило краiнi збувати на свiтовому ринку не тiльки вовну, але й мтАЩясо (баранину i телятину), масло, сир. Тваринницька спецiалiзацiя внаслiдок цього лише пiдсилилася.

Такi галузi як свинарство, птахiвництво, бджiльництво розвиненi порiвняно слабко i мають виключно мiсцеве значення.

Рослинництво маi допомiжний характер. В окремi роки Нова Зеландiя навiть вiдчуваi дефiцит зерна (хоча врожайнiсть висока, але посiвнi площi недостатнi). Серед технiчних культур слiд вiдзначити льон-довгунець.

Самостiйне значення мають спецiалiзованi овочiвницькi та садiвницькi ферми. Нова Зеландiя експортуi яблука i грушi, абрикоси, цитрусовi, виноград. Але найвiдомiшим ii рослинницьким продуктом i фрукт кiвi. Кiвi тАУ цiлком новозеландський винахiд, хоча насправдi це китайський аТСрус, завезений сюди на початку ХХ столiття. Мiсцевi селекцiонери зумiли збiльшити вагу плода з 30 до 100 грамiв, а у 1970-х роках зтАЩясувалося, що охолодженi плоди можуть зберiгатися до 6 мiсяцiв, залишаючись при цьому рекордсменами по вмiсту вiтамiну С. Ця обставина ВлвиштовхнулаВ» кiвi на свiтовий ринок. Багато новозеландських фермерiв-садiвникiв тодi за нiч ставали мiльйонерами.

Туризм забезпечуi майже 10% ВВП краiни. Сплеск у його розвитку вiдбувся пiсля виходу на екрани 2003 року фiльму ВлВолодар перснiвВ» за творами Толкiiна. Розвитку туризму сприяi високий показник збереженостi природних комплексiв: 8% територii краiни займають нацiональнi природнi парки, 6% тАУ абсолютнi резервати (бiосфернi заповiдники), 2% тАУ рiзноманiтнi заказники.

Транспорт

Значення залiзниць в Новiй Зеландii не таке велике, як в iнших iндустрiальних краiнах. З одного боку це наслiдок природних умов (гористий рельiф, висока сейсмiчнiсть), а з iншого тАУ конкуренцii автомобiльного транспорту. Протяжнiсть автошляхiв у 20 разiв перевищуi протяжнiсть залiзниць. Рiвень автомобiлiзацii тАУ один з найвищих у свiтi.

В силу особливостей географiчного положення у зовнiшнiх вантажоперевезеннях лiдируi водний (морський) транспорт.

Швидко зростаi роль повiтряного транспорту в мiжнародних перевезеннях як пасажирiв, так i деяких вантажiв.

Зовнiшня торгiвля

Тривалий час весь зовнiшньоторговельний оборот Новоi Зеландii здiйснювався лише з Великобританiiю, але з 1973 року остання почала iвропейську iнтеграцiю. Зараз на колишню метрополiю припадаi лише 6% зовнiшньоi торгiвлi. На сьогоднi головними торговими партнерами краiни стали Японiя й США тАУ найбiльшi покупцi новозеландського продовольства та, водночас, найбiльшi постачальники до Новоi Зеландii високотехнологiчного обладнання. Важливими i торговi стосунки з Австралiiю, Тайванем, Саудiвською Аравiiю.

Незважаючи на диверсифiкацiю експорту, досi половину його вартостi забезпечуi сiльськогосподарська сировина. В iмпортi переважають нафта й продукцiя машинобудування.

Територiальна структура господарства

нова зеландiя природа господарство

Вона i досить простою: 2 економiчних райони, що вiдповiдають двом головним островам.

1. Пiвнiчний район дещо менший за площею, але густiше заселений та бiльш освоiний. Головним господарським центром району та й всiii Новоi Зеландii i Окленд. Сучаснi пiдприiмства хiмiчноi i текстильноi промисловостi ВлвинесенiВ» в його передмiстя. В самому Оклендi залишилися машинобудування i харчова промисловiсть та найбiльший в краiнi унiверситет. Оклендський порт приймаi та вiдправляi виключно генеральнi вантажi. На 1-е мiсце за вантажообiгом вийшов вузькоспецiалiзований нафтовий порт Фангареi.

Мiсто Роторуа тАУ це великий туристичний i курортний центр, знаменитий Влтермальний заповiдникВ», Влрозплiдник вулканiвВ», Влстолиця мiнеральних джерелВ» тощо. Саме в цьому мiстi працюi одна з найстарiших (1958 р.) та найпотужнiших в свiтi геотермальна електростанцiя ВлУiракеiВ».

На пiвднi району розташувалася столиця краiни тАУ Веллiнгтон. Порт Веллiнгтону займаi 3-е мiсце в краiнi за вантажообiгом (не в останню чергу завдяки поромнiй переправi, що зтАЩiднуi Пiвнiчний i Пiвденний економiчнi райони). Великих заводiв в столицi немаi, вони знаходяться в ВлсупутникуВ» Лоуер-Хатт (автозавод ВлФордВ» i найбiльша в краiнi текстильна фабрика).

В сiльському господарствi району переважаi тваринництво, а в структурi останнього поруч з вiвчарством потужно представлене скотарство (як молочного, так i мтАЩясного спрямування). Гарно розвиненi овочiвництво, садiвництво й виноградарство, особливо у пiвнiчнiй (субтропiчнiй) частинi району.

2. Пiвденний район i бiльш лiсо- та сiльськогосподарським. У сiльському господарствi переважаi тваринництво, а в ньому тАУ вiвчарство. Найбiльш суха схiдна частина острова iз степовою рослиннiстю та каштановими i черноземоподiбними ТСрунтами стала головним зерновим районом Новоi Зеландii (переважаi пшениця). Вирощуються також льон i картопля.

Найбiльше мiсто району тАУ Крайстчерч (320 тис. осiб). У його виробничiй структурi представленi сiльськогосподарське машинобудування, сiльськогосподарська хiмiя, текстильна i харчова промисловiсть. У Кентерберiйському унiверситетi Крайстчерча отримав вищу освiту Ернест Резерфорд тАУ батько сучасноi ядерноi фiзики.

Данiдiн (120 тис.) тАУ найбiльш ВлшотландськеВ» мiсто Новоi Зеландii, точна копiя Единбургу, навiть вулицi мають такi точно назви. Данiдiн тАУ це важливий рибальський порт, центр лiсовоi i харчовоi промисловостi, ядро провiдного ареалу золотовидобутку.

Подальша iндустрiалiзацiя району повтАЩязана з будiвництвом каскадiв ГЕС на гiрських рiчках та алюмiнiiвих комбiнатiв поруч з ними (найбiльший комплекс тАУ у мiстi Блафф).

Свiтовою Влстолицею пригодВ» та екстремального туризму (рафтинг, стрибки з парашутом, гiрськi лижi) вважаiться мiстечко Куiнстаун. Спецiальними лiтаками ВлзiрвиголiвВ» доставляють на початок льодовика Тасман, звiдки можна почати унiкальний карколомний спуск довжиною 28-29 км. До речi, саме новозеландець Ей Джей Хаккет започаткував такий убивчий атракцiон як Влбангi джампiнгВ», стрибнувши 1986 року з Ейфелевоi вежi, а в Куiнстаунi сьогоднi це роблять iз найвищоi в свiтi точки.

Пiвденний острiв вiдзначаiться великою часткою заповiданих земель. Найбiльший та найкрасивiший тАУ це нацiональний парк ВлФьордлендВ» (бiльшi за нього лише ВлСеренгетiВ» в Африцi та ВлВуд-БаффалоВ» в Канадi). Саме у цих мiсцях знiмали фiльм ВлВолодар перснiвВ».

Район i головним у видобутку золота (Калгурлi, Леонора), залiзноi (гори Хамерслi), урановоi (Дарвiн), титановоi (Банберi) та нiкелевоi (Куiнана) руд. На плато Кiмберлi розвiданi найбiльшi у свiтi поклади технiчних алмазiв (родовище Аргайл). Видобуваються на територii району також фосфорити, кухонна сiль, нафта й iнша хiмiчна, а також будiвельна сировина.

Головним мiстом району i Перт з глибоководним аванпортом Фрiмантл. Навколо Перта утворився потужний iндустрiальний комплекс, що включаi в себе чорну металургiю, нафтопереробку, важке i середнi машинобудування (зокрема виробництво вiйськовоi технiки), легку i харчову промисловiсть, виробництво будiвельних матерiалiв, зокрема цементу. Перт залишаiться найбiльшим центром суднобудування в краiнi.

У важкодоступних внутрiшнiх районах своiрiдним Влполюсом ростуВ» стало нове мiсто Алiс-Спрiнгс.

Район тАУ найбiльш посушливий в краiнi, тому в структурi сiльського господарства переважаi вiдгонно-пасовищне вiвчарство вовняного спрямування. Рослинництво (пшениця, овес i бавовник) можливе лише в умовах зрошення. На пiвденно-захiдному узбережжi у примiських зонах Джералдтона, Перта, Банберi, Албанi розвинутi садiвництво i виноградарство.

Джералдтон, Перт i Албанi тАУ важливi центри рибальства (головний обтАЩiкт вилову тАУ тунець) й iнших морських промислiв (заготiвля водоростей, кальмарiв, перлин та перламутру).

4. Тасманiя тАУ це однойменнi острiв, штат i економiчний район. Тасманiя найменший за площею та населенням економiчний район, але вiн густозаселений, оскiльки маi комфортнi природно-клiматичнi умови.

Фундаментом господарського комплексу стали каскади ГЕС на повноводних гiрських рiчках, що дозволило успiшно розвивати енергомiсткi виробництва. Виплавка алюмiнiю, мiдi й цинку в Австралii розпочиналася саме з острова Тасманiя (найперший в краiнi алюмiнiiвий комбiнат Бiлл-Бей). Найбiльший в свiтi цинковий комбiнат зараз функцiонуi в мiстi Рiсдон (передмiстя Гобарта), використовуючи виключно мiсцеву сировину. На власнi лiсовi ресурси орiiнтуiться деревообробна i целюлозно-паперова промисловiсть.

При цьому Тасманiя вiдзначаiться iнтенсивним сiльським господарством, в якому представленi молочне скотарство, садiвництво, картоплярство.

Найбiльше мiсто й головний органiзуючий центр економiчного району тАУ Гобарт. Окрiм кольоровоi металургii та потужноi харчовоi промисловостi (у тому числi рибоконсервноi) в ньому збереглося суднобудування

Вместе с этим смотрят:

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

РЖсторiя сiл (Грабовець, Бiлоскiрка, Козiвка)

РЖсторико-краiзнавче дослiдження мiста Рiвне

Аптские обстановки осадконакопления на северо-западе воронежской антеклизы (территория листа N-37-XXXI)

Архангельская область