Планування роботи МТП з розробкою технологii оранки поля пiсля вирощування озимоi пшеницi

Мiнiстерство аграрноi полiтики Украiни

Нiкопольський коледж Днiпропетровського аграрного унiверситету

Кабiнет МЗ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до курсового проекту на тему:

Планування роботи МТП з розробкою технологii оранки поля пiсля вирощування озимоi пшеницi

2009р.

Вступ

В курсовому проектi на заданi сiльськогосподарськi культури розрахованi технологiчнi карти, по яких складений план механiзованих робiт i побудований та скорегований графiк машиновикористання.

Виконаний тяговий та кiнематичний розрахунок агрегату для оранки пiсля збирання озимоi пшеницi, знайдена його продуктивнiсть та витрати палива.

Розглянута органiзацiя роботи агрегату в загiнцi, розробленi основнi положення технiки безпеки, та питання зберiгання технiки, зроблений розрахунок по визначенню затрат працi та коштiв на 1 гектар при оранцi пiсля збирання озимоi пшеницi.

Курсовий проект представлений пояснювальною запискою обтАЩiмом листiв та графiчною частиною на 2 листах формату А-1.

1. Теоретична частина

1.1 Стан та перспективи розвитку АПК краiни

Шляхом реформування сiльськогосподарського сектору в Украiнi був значною мiрою унiкальний. У груднi 90-го року ще за радянських часiв, Верховна Рада Украiнськоi РСР ухвалила Постанову ВлПро земельну реформуВ», вiдповiдно до якоi всi землi було оголошено обтАЩiктом земельноi реформи.

А вже з березня 92-го року Верховна Рада прийняла Постанову ВлПро прискорення земельноi реформи та приватизацii землiВ», у перше постановивши завдання з приватизацii землi. Нашi аграрнi перетворення здiйснювалися у птАЩяти напрямках.

Перший тАУ земельна реформа. Вона була спрямована на втiлення в життя гасла ВлЗемля належить тим, хто на нiй працюiВ», треба було навiки закрiпити й надiйно захистити права власностi селян на землю.

Другий тАУ господарська реформа. Вона передбачала перетворення колгоспiв i радгоспiв у приватно-ринковi структури, збереження цiлiсностi земельних масивiв та майнових комплексiв великих пiдприiмств, вiльний вибiр селянами рiзних форм господарювання.

Третiй тАУ формування аграрного ринку на мiстi староi планово-розподiльчоi системи, збуту продукцii. Мiльйони працiвникiв, спецiалiстiв та керiвникiв господарств треба навчити ринкових методiв ведення господарства, заробляти доходи не в державi, а на вiльному ринку, зокрема й на зовнiшньому.

Четвертий тАУ фiнансова стабiлiзацiя. Належить фiнансово оздоровити галузь, зняти з неi непосильний борговий та податковий тягар, вiдкрити шлях iнвестицiями i кредитом, зупинити наростання цiнових диспропорцiй, безробiття та падiння доходiв селян.

ПтАЩятий тАУ соцiальний розвиток. Перед державою постала глобальна проблема тАУ перетворити село з трудових придаткiв колгоспiв i радгоспiв у самостiйнi територiальнi громади, створити в них нормальнi умови для життя, побуту, працi й вiдпочинку.

Рiшучi заходи з реформування стали рубежем, який чiтко вiддiляi часи кризи вiд перiоду пiднесення.

Перелом настав, коли на бiльшостi напрямкiв тАУ це передусiм приватизацiя землi, створення господарських структур ринкового типу, формування аграрного ринку та фiнансове оздоровлення галузi тАУ було досягнуто реальних зрушень. Лише тодi кризу змiнила стабiлiзацiя, а згодом почалось економiчне зростання.

За птАЩять рокiв по-реформованого перiоду (2000-й тАУ 2004-й, з урахуванням прогнозу на поточний рiк) середньорiчний прирiст сiльськогосподарського виробництва в Украiнi становить 6%.

Формування прозорого аграрного ринку тАУ необхiдна передумова вступу Украiни до Свiтовоi органiзацii торгiвлi. Практика реформування свiдчить, що тiльки на органiзованому ринку можна заробляти грошi, i насамперед на свiтових ринках.

Треба активнiше просувати, а головне тАУ продавати вiтчизняну продукцiю на зовнiшнi ринки. Можливiсть дуже велика. За поточний рiк експорт сiльськогосподарськоi продукцii зрiс порiвняно з 1994-м у 2,5 рази, а сальдо зовнiшньоекономiчноi торгiвлi збiльшився у тричi.

Найгострiшою на сьогоднi i проблема технiчноi модернiзацii галузi. РЗi розвтАЩязання потребуi багато часу тАУ не рiк i не два.

Це справдi загальнодержавна проблема вирiшення якоi маi обтАЩiднати аграрний, промисловий, банкiвський капiтал тАУ за активного державного стимулювання.

Украiнi потрiбно Державна конкретна, пiдкрiплена фiнансовими ресурсами й економiчними механiзмами, програмами механiчноi полiтики в аграрному секторi.

1.2 Характеристика господарства

Приватне пiдприiмство ВлАгрофiрма ВлСлавутичВ» створене 20 березня 2000 року на базi бувшого КСП ВлДнiпроВ» Нiкопольського району, але не i його правонаступником. Пiдприiмство знаходиться на територii селища Червоногригорiвка, яке розташоване в степовiй зонi, зонi ризикованого землеробства. Селище Червоногригорiвка розташоване в 17 км. вiд м. Нiкополя та в 13 км вiд м. Марганець, що даi змогу вести свою виробничу та торгiвельну дiяльнiсть в повному обсязi, не маючи незручностей щодо реалiзацii продукцii сiльськогосподарського виробництва.

Пiдприiмство межуi з ТОВ ДП ВлАгро-АврораВ», ПП ВлОазисВ», ТОВ ВлАтлантВ» та iншими пiдприiмствами.

ТРрунти на територii пiдприiмства переважно чорноземи, але також i поля iз змитими чорноземами тому, що в КСП ВлДнiпроВ» проводилося зрошування посiвiв.

Погоднi умови на територii пiдприiмства переважно такi: зима холодна та суха, весна затяжна та суха, лiто жарке, опади випадають у видi ливнiв, що не даi можливостi поповнити вологу в ТСрунтах i лиш восени випадають дощi, що даi можливiсть вкоренитися озимим культурам. В середньому за рiк випадаi 250-350 мм опадiв.

Приватне пiдприiмство ВлАгрофiрма ВлСлавутичВ» налiчуi 14 пiдроздiлiв, з яких: 5 виробничих пiдроздiлiв: 4 тАУ по рослинництву, 1- по тваринництву та 9 обслуговуючих. Всього працюi 201 чоловiк. Пiдприiмство обробляi 6118 га сiльськогосподарських угiдь, з них 5780 га рiллi та 338 га багаторiчних насаджень. Землi розташованi на територiях Червоногригорiвськоi селищноi, Покровськоi та Приднiпровськоi сiльських рад. ПП ВлАгрофiрма ВлСлавутичВ» орендуi земельнi дiлянки у 1542 власникiв.

Метою дiяльностi ПП ВлАгрофiрми ВлСлавутичВ» i виробництво сiльськогосподарськоi продукцii, ii переробка та реалiзацiя, iншi види господарськоi дiяльностi, в т.ч. прискорення впровадження новоi технiки в виробництвi, побутi, соцiальнiй сферi, а також отримання прибутку шляхом задоволення попиту на товари, роботи, послуги на внутрiшньому i зовнiшньому ринку.

Пiдприiмство займаiться вирощуванням зернобобових та технiчних культур, з них бiля 1500 га озимоi пшеницi, 600 га озимого рапсу, 400 га озимого ячменю, 400 га гороху, 600 га кукурудзи зерновоi та 1200 га соняшнику. Також iз року в рiк утримуi бiля 900 га чорних парiв. В 2004 роцi пiдприiмство отримало паспорт тАУ патент на вирощування оригiнального та елiтного насiння гороху та озимоi пшеницi. В сприятливий рiу для сiльського господарства пiдприiмство отримуi понад 12 тисяч тонн зерна та бiля 3 тисяч тонн насiння соняшнику. В структурi багаторiчних насаджень бiля 50 вiдсоткiв займаi черешня, 25 вiдсоткiв яблуня, iншi 25 вiдсоткiв тАУ груша, слива, персик, абрикос.

Машино-тракторний парк пiдприiмства налiчуi 7 одиниць комбайнiв, з яких 2 одиницi iноземного виробництва та 53 одиницi тракторiв, з яких один ВлДжон-ДiрВ», три тАУ ХТЗтАУ170, сiм тАУ Т-150, iншi колiснi ЮМЗ-6 та МТЗ-80,82. Автопарк налiчуi 55 машин, з яких 42 вантажнi, 11 легковi та 2 спецiальнi.

В 2007 роцi введено в експлуатацiю зерносушильний комплекс, придбане обладнання для калiбрування насiння, введено в експлуатацiю критий тiк, будуiться друга майстерня для ремонту технiки на територii тракторно-польовоi дiльницi.

В 2003 роцi за кошти пiдприiмства вiдремонтовано дитячий садок, який в 2006 роцi був переданий на баланс селищноi ради, реконструйовано селищний стадiон, побудовано два дитячих майданчики, надавалася допомога по ремонту селищного Будинку культури. За роки роботи пiдприiмства за його кошти утримують тренерiв по футболу та вiльнiй боротьбi, якi мають своi високi здобутки.

2. Розрахунковий роздiл

2.1 Розрахунок технологiчних карток на заданi сiльськогосподарськi культури

Основою планування механiзованих робiт у с/г пiдприiмствi i технологiчнi карти з виробництва с/г культур.

Розробку технологiчноi карти починаiмо з визначення попередникiв, площi на якiй плануiмо виробництво культури: плановоi врожайностi (основноi i побiчноi), норм висiву насiння та внесення добрив, вiдстанi перевезення продукцii, засобiв захисту рослин.

На пiдставi цих даних визначаiмо групу поля, ТСрунту. Цi данi необхiднi для визначення роботи, згiдно з визначеною групою поля чи господарства.

Технологiчна карта складаiться з частин:

1. Агрономiчна (назва операцiй, обсяг роботи, строки виконання операцiй, тривалiсть робочого дня);

2. Технiчна (склад агрегату, кiлькiсть обслуговуючого персоналу);

3. Технiчно-економiчна (продуктивнiсть агрегату, затрати працi, необхiдна кiлькiсть обслуговуючого персоналу, вироблено нормозмiн, обсяг роботи в ум. ет. га, витрати працi, палива на одиницю роботи i на весь обсяг роботи);

Послiдовнiсть операцiй iдина для всiх культур. Перелiк операцiй вiдповiдаi технологii iх виконання i доцiльно користуватися рекомендацiями науково-дослiдних iнститутiв або технологiчними картами, що розробленi спецiалiстами даного господарства. У перелiку слiд враховувати забезпеченiсть комплексноi механiзацii з метою зменшення кiлькостi ручних робiт.

Розмiрнiсть технологiчноi операцii:

1. Обробiток ТСрунту, внесення добрив i сiвба, мiжрядний обробiток, збирання, площа, га;

2. Навантаження, розвантаження, т;

3. Транспортнi роботи для тракторних МТА, для автотранспорту, т/км;

4. Землерийнi роботи;

Обсяг робiт (графа 3) повинен вiдповiдати плановому та кратностi iх виконання.

Проти виконання операцii з одиницею вимiру ВлгаВ» записуiмо площу с/г культури по завданню, а транспортнi та навантажувальнi роботи, якi вимiрюються в ВлтВ» знаходимо обсяг множенням площi на: норму внесення добрив, норму висiву (садiння) насiння; врожайнiсть (зерна, соломи, картоплi, соняшнику, силосу, коренiв i т.д.).

Календарнi строки виконання операцiй приймають з урахуванням оптимальних строкiв виконання робiт та досвiду господарства (графа 4). Для сумiжних операцiй календарнi строки повиннi бути однаковими. Наприклад пiдвезення насiння i добрив, передпосiвна культивацiя та сiвба календарнi строки виконання операцii встановлюють на основi агротехнiчних вимог.

Кiлькiсть робочих днiв (графа 6) встановлюiмо в залежностi вiд продуктивностi агрегату i коефiцiiнта змiнностi, при цьому враховуiмо, що кiлькiсть робочих днiв може бути рiвна, або менша кiлькостi календарних днiв (графа 5). Для взаiмозвтАЩязкiв операцiй значення (графа 6) повинно бути однаковим.

Склад агрегату для виконання кожноi технологiчноi операцii (графа 7,8,9) необхiдно вибирати так, щоб забезпечити задану якiсть роботи, максимальну продуктивнiсть МТА, повне використання тягових можливостей трактора при мiнiмальних витратах коштiв на одиницю роботи.

МТА пiдбирають так, щоб вони були взаiмозвтАЩязанi у виробничому циклi за ряднiстю та продуктивнiстю.

Норму виробiтку за змiну (графа 10) та норму витрати палива на одиницю роботи (графа 19) встановлюють за типовими нормами виробiтку i витрати палива на механiзованi польовi роботи.

Виробiток агрегату за годину змiнного часу (графа 11) визначають за формулою:

Ваабо графа 1 =

де Т_зм - час змiни, Т_зм = 7 год

W_р.зм тАУ виробiток агрегату за змiну, га/зм (графа 10)

W_р.год тАУ виробiток агрегату за годину змiнного часу

Кiлькiсть нормозмiн всього (графа 12) визначаiмо дiленням обсягу робiт (графа 3) на змiнну продуктивнiсть агрегату (графа 10) округлюючи результати до 1тАж2 знакiв пiсля цiлого числа.

Кiлькiсть нормозмiн на один день (графа 13) визначаiмо дiленням кiлькостi нормозмiн всього (графа 12) на прийняту кiлькiсть робочих днiв (графа 6).

Коефiцiiнт змiнностi (графа 14) приймаiмо в залежностi вiд кiлькостi нормозмiн на один день при цьому враховуючи що двозмiнна праця зменшуi кiлькiсть агрегатiв, але по агротехнiчним вимогам сiвбу, мiжрядний обробiток не можна проводити за межами свiтлового дня. У графi 14 можуть бути тiльки цифри 1; 1,5; 2.

Кiлькiсть агрегатiв (графа 15) необхiдних для виконання даноi операцii визначають:

де n тАУ кiлькiсть агрегатiв, приймаiмо цiле число

Q тАУ обсяг робiт (графа 3), га,т.

W_доб тАУ виробiток агрегату за добу, га/доб, т/доб

Д_р тАУ тривалiсть робочих днiв.

Кiлькiсть с/г машин (графа 16) приймаiмо маючи на увазi, що числовi значення iх повиннi бути цiлими i враховуючи значення графи 9.

Необхiдна кiлькiсть робiтникiв (графа 17) для виконання операцiй визначаiмо за формулою:

де nр тАУ численнiсть механiзаторiв необхiдно для роботи

nm тАУ численнiсть механiзаторiв, що обслуговують 1 агрегат

nq тАУ численнiсть допомiжних працiвникiв, що обслуговують один агрегат.

Обсяг транспортних робiт в умовних еталонних гектарах (графа 18), визначають за формулою:

W_е.зал тАУ обсяг транспортних робiт в ум.ет.га для виконання заданоi операцii

H_зм тАУ кiлькiсть виконаних нормозмiн, шт

W_е.зм.тр тАУ еталонний виробiток даноi марки трактора за змiну, ум.ет.га

Витрати палива для виконання даноi операцii визначаiмо за формулою (графа 20):

Ваабо гр.20 = гр.19гр.3

де Q_заг тАУ витрати палива на одиницю роботи, кг/га

W_заг тАУ загальний обсяг роботи, га, т.

Затрати працi на одиницю роботи визначаiмо за формулою (графа 21):

Ваабо гр.21 =

Затрати працi на всю операцiю (графа 22):

Ваабо гр.22 = гр.21гр.3

2.2 План механiзованих робiт

Пiсля уточнення окремих операцiй i розрахунку технологiчних карт на вирощування всiх сiльськогосподарських культур приступають до складання рiчного плану механiзованих робiт. Рiчний план складаiться за такою ж формою, що i технологiчнi карти. Всi операцii по вирощуваннi сiльськогосподарських культур записуiться в рiчний план механiзованих робiт i розмiщуiться в послiдовностi за початком iх виконань. Однаковi операцii по вирощуванню декiлькох культур, якi виконуються в один i той же час одним i тим же агрегатом з однаковою продуктивнiстю можна обтАЩiднати. Так наприклад: можна виконати снiгозатримання чи весняне боронування i другi операцii в один строк для декiлькох культур. Обсяг робiт в цьому випадку додаiться. Технологiчнi операцii рiчного плану механiзованих робiт повиннi мати нумерацiю.

2.3 Графiк машиновикористання

Для зтАЩясування повноi картини завантаження комплексу машин протягом перiоду виробництва заданоi культури на пiдставi розробленоi технiчноi карти будують графiк машиновикористання.

Графiком машиновикористання називаiться дiаграма, яка показуi скiльки тракторiв певного типу повинно працювати в рiзний час польових робiт.

Графiк будують у прямокутниках декартових координат. З плану механiзованих робiт використовуiмо гр. 15 i 18. У прийнятому масштабi на вiсь абсцис вiдкладають (1тАж2мм на один рiвень) календарнi строки по мiсяцям, а по вiсi ординат вiдкладають кiлькiсть тракторiв (наприклад, 30мм тАУ один трактор). При цьому на графiку одержують прямокутник, площа якого вiдображаi необхiдну кiлькiсть тракторiв (тракторо-днiв) необхiдних для виконання виробничоi операцii.

Для зручностi користування в прямокутники проставляють номер операцii. Прямокутник штрихують залежно вiд того, яким енергетичним засобом виконуiться операцiя.

Корегування виконують наступним чином:

1. Збiльшення кiлькостi годин роботи тракторiв за добу за рахунок введення двох змiн роботи в напружений перiод, якщо це не зашкодить якостi роботи.

2. Перерозподiл робiт мiж тракторами рiзних марок i другими енергетичними засобами.

3. Змiною часу виконання операцii в межах агротехнiчного строку чи деякою змiною строку виконання робiт, якi технологiчно не повтАЩязанi з другими операцiями.

Отже iнвентарна кiлькiсть тракторiв визначаiться враховуючи коефiцiiнт технiчноi готовностi парку, який становить 0,85 тАУ 0,95%.

3. Технологiчний роздiл

3.1 Агротехнiчнi вимоги до оранки пiсля збирання озимоi пшеницi

Мета: розрихлити шар ТСрунту, що оброблюiться, для створення благоприiмного водно-повiтряного, теплового режимiв i умов для накопичення, збереження та використання вологи атмосферних опадiв; заорати в ТСрунт мiнеральнi i органiчнi добрива, а також буртАЩяни та пожнивнi рештки.

Агротехнiчнi вимоги:

1. Початок, глибину та тривалiсть оранки встановлюi агроном господарства, враховуючи фiзичну стиглiсть ТСрунту, потужнiсть орного шару та засмiченiсть поля

2. Полицеву оранку (крiм оранки зябу, пару та заорювання добрив) проводять плугами з передплужниками.

3. Швидкiсть руху повинна складати для орних агрегатiв зi звичайними корпусами 1,4тАж2,2 м/с (5тАж8 км/год), зi швидкiсними тАУ 2,2тАж3,3 м/с (8тАж12).

4. Пiсля закiнчення оранки вирiвнюють звальнi гребенi, заорюють розвальнi борозни, розорюють поворотнi смуги.

3.2 Тяговий розрахунок агрегату

1. З технологiчноi карти на вирощування озимоi пшеницi знаходимо запланований склад агрегату для виконання оранки i записуiмо:

марку трактора Т-150К

С/г машину ПЛН-5-35

2. Визначаiмо iнтервал робочих швидкостей, на яких у вiдповiдностi з агротехнiчними вимогами рекомендовано виконувати задану операцiю i записуiмо iх. (8..12 км/год)

3. З технiчноi характеристики трактора, який виконуi операцiю, знаходимо передачi, на яких теоретична швидкiсть знаходиться в межах, рекомендованих агровимогами, причому цих передач повинно бути не менше двох i записуiмо числовi значення швидкостей i вiдповiдно зусилля на гаку:

V^н₁= 8,53 км/год Р^н_гак1= 35,0 кН

V^н₂= 10,08 км/год Р^н_гак2= 33,2 кН

4. Уточнюiмо площу поля F_поля= 95 га, нахил поля i= 2%, буксування δ= 5%, питомий опiр с\г машини К_о= 45 кН/м, опiр кочення трактора f_тр=0,08, опiр кочення с/г машини f_см = 0,14, вага с/г машини G_м= 8,0 кН, ширина захвату b_мк = 1,75кН.

5. Визначаiмо тягове зусилля (кН) трактора з урахуванням умов роботи на прийнятих передачах:

Ва(3.1)

де Р^н_гак тАУ номiнальне тягове зусилля на прийнятiй передачi;

G_тр тАУ вага трактора;

f_тр тАУ коефiцiiнт опору кочення трактора;

i тАУ нахил поля.

ВакН

ВакН

6. Визначаiмо робочу швидкiсть (кН) агрегату з урахуванням буксування:

Ва(3.2)

де V^н тАУ швидкiсть номiнальна;

δ тАУ буксування

км/год

км/год

7. Визначаiмо питомий опiр (кН/м) з урахуванням швидкостi:

Ва(3.3)

де К_о тАУ питомий опiр с/г машини

П тАУ коефiцiiнт приросту, П=0,02тАж0,03, V_о = 5 км/год

ВакН/м

ВакН/м

8. Визначаiмо опiр (кН), який припадаi на один плужний корпус

Ва(3.4)

ВакН

кН

Ва(3.5)

де a тАУ глибина оранки, м

b тАУ ширина захвату одного корпуса, м

q тАУ вага, що припадаi на один корпус

Gпл тАУ вага плуга, кН

n тАУ кiлькiсть корпусiв

c тАУ корегуючий коефiцiiнт, який враховуi вагу грунту на корпусi, с=1,2

9. Визначаiмо кiлькiсть корпусiв:

Ва(3.6)

ВаПриймаiмо n₁ =5

ВаПриймаiмо n₂=4

10. Визначаiмо опiр агрегату (кН) по прийнятому числу корпусiв:

Ва(3.7)

кН

кН

10. Визначаiмо коефiцiiнт використання тягового зусилля на прийнятих передачах:

Ва(3.8)

12. Визначаiмо годинну продуктивнiсть (га/год):

Ва(3.9)

де τ тАУ коефiцiiнт використання часу змiни

Ва(3.10)

Вам

Вам

де β тАУ коефiцiiнт використання конструктивноi ширини захвату агрегату

га/год

Вага/год

Висновок: Агрегату в заданих умовах краще працювати на 1-й передачi, нiж на 2-й тому, що коефiцiiнт використання тягового зусилля на нiй вищий, продуктивнiсть теж бiльша i склад агрегату не змiнюiться.

3.3 Спосiб руху агрегату. Його кiнематичний розрахунок

РЖз тягового розрахунку оранку пiсля озимоi пшеницi на полi площею 95 га проводяться агрегатом у складi трактора Т-150К та плуга ПЛН-5-35 на 1-й передачi з робочою швидкiстю V_р=8,1 км/год.

Поле маi розмiри: довжину 1000 м, ширину 950 м. (рис. 1).

Рис. 1

1. Вiдповiдно з рекомендацiями додатку №37 агрегат для передпосiвноi культивацii може рухатись по полю човниковим способом, всклад, врозгiн, з чергуванням загонiв всклад та врозгiн, беззагiнковим круговим способами. Приймаiмо з чергуванням загонiв всклад та врозгiн.

2. Знаходимо величину Х, тобто вiдстань мiж двома сумiжними проходами по центру агрегату, в залежностi вiд вибраного способу руху i повороту.

Ва(3.11)

м

де Ва- коефiцiiнт використання конструктивноi ширини захвату агрегату, знаходимо числове значення в додатку №15

3. Мiнiмальний радiус повороту агрегату (м), який залежить вiд типу агрегату та швидкостi на поворотi знаходимо користуючись рекомендацiями додатку №18.

Ва(3.12)

м

Приймаiмо R_min=7 м, тому що з технiчноi характеристики трактора Т-150К його мiнiмальний радiус R_min=6,7 м

4.Записуiмо одержанi числовi значення Х та 2R_mini встановлюiмо, який мiж ними треба поставити знак(<,=,>).

Ставимо потрiбний знак i керуючись даними додатку №19 вибираiмо вид повороту

Х=1,9<2Rmin=2*7=14

При роботi агрегату першi повороти на 180º будуть петльовi, тобто до тих пiр поки Х<2Rmin, як тiльки Х=2Rmin тАУ агрегат буде повертати по колу i далi, коли Х> R_minтАУ повороти будуть виконуватися без петлi з прямолiнiйною дiлянкою.

5. Знаходимо кiнематичну довжину агрегату L_а(м), тобто вiдстань мiж центром агрегату i лiнiiю розмiщення останнього (заднього) органу по формулi:

Ва(3.13)

де: l_тр тАУ кiнематична довжина трактора (вiдстань вiд кiнематичного центру трактора до точки причiпки чи навiски машини)

l_м тАУ кiнематична довжина сiльгоспмашини (вiдстань мiж мiсцем причiпки машини до трактора i до лiнii заднiх робочих органiв)

м

6. Довжину виiзду агрегату е (м), тобто вiдстань, яку необхiдно проiхати агрегатом вiд контрольноi лiнii на початку або завершення повороту з тим, щоб запобiгти огрiхам, визначаiмо для начiпних агрегатiв iз заднiм начiплюванням так:

Ва(3.14)

Вам

7. Враховуючи, що бiльшiсть полiв захищена лiсосмугами i розворот агрегату за межами поля неможливий або утруднений, в кiнцi гонiв залишаiмо смугу, яка називають поворотною.

Мiнiмальну ширину поворотноi смуги (м) знаходимо по формулi:

Ва(3.15)

м

8. Остаточно прийнята ширина поворотноi смуги маi бути кратною робочiй ширинi захвату агрегату, що виключаi проiзди з неповним захватом.

Знаходимо кiлькiсть проходiв агрегату при обробцi поворотноi смуги шириною Е_min.

Ва(3.16)

м Приймаiмо n_cm=12м

Таким чином, фактична ширина поворотноi смуги буде:

Ва(3.17)

Вам

9. Довжина робочого шляху (м) агрегату за один прохiд на загiнцi

Ва(3.18)

Вам

10. Оптимальну ширину загiнки, тобто таку, при якiй для даного (вибраного) способу руху забезпечуiться мiнiмальна довжина холостих ходiв i максимальний коефiцiiнт робочих ходiв знаходимо по формулi:

Ва(3.19)

де К_с тАУ коефiцiiнт пропорцiйностi; К_с =2

м

11. З технологiчноi карти на вирощування озимоi пшеницi вибираiмо значення змiнноi продуктивностi агрегату W_зм тАУ 8,9га/зм. Використовуючи це значення розраховуiмо ширину загiнки з умови, щоб площа загiнки F_заг в га чисельно дорiвнювала змiннiй продуктивностi W_зм в га/зм. Це даi змогу уникнути переiзду агрегату пiд час змiни з одноi загiнки на iншу.

Ширину загiнки (м) з умови F_заг=W_зм знаходимо по формулi:

Ва(3.20)

м

12. Визначаiмо кiлькiсть робочих ходiв агрегату на загiнцi шириною С_зм=93,25м.

Ва(3.21)

ВаПриймаiмо П_рх=50

13. Фактична ширина загiнки.

Ва(3.22)

м

Таким чином, остаточно вибрана фактична ширина загiнки буде кратна парному числу проходiв агрегату, що виключаi переiзди з неповним захватом i даi змогу закiнчувати обробiток загiнки на тому боцi, з якого вона розпочалася.

14. Кiлькiсть загiнок.

Ва(3.23)

Вашт.

15. В залежностi вiд способу руху агрегату та користуючись рекомендацiями додатку №32 знаходимо кiлькiсть робочих ходiв та холостих поворотiв за змiну.

(3.24)

Ва(3.25)

16. Знаходимо довжину робочого та холостого шляху, пройденого агрегатом за змiну.

Ва(3.26)

Ва(3.27)

м

Ва(3.28)

Ва(3.29)

де l_пх тАУ довжина холостого повороту залежить вiд типу повороту i знаходимо по формулах, приведених в додатку №31, №32.

l=0,5С_ф+ R_min тАУ 0,5В_р (3.30)

Ва(3.31)

Ва(3.32)

ВаПриймаiмо п_пп=7

ВаПриймаiмо п_бп=42

l=0,5С_ф+ R_min тАУ 0,5В_р=0,595+7-0,51,9=53,55м

7(67+22,16)+42(3,147+53,55+22,16)=3677,94м

17. Коефiцiiнт робочих ходiв, який оцiнюi ефективнiсть вибраного способу руху та поворотiв.

Ва(3.33)

18. РЖз балансу часу змiни Т_зм=Т_пз+Т_обс+Т_р+Т_особ+Т_дод знаходимо чистий робочий час змiни (год).

Ва(3.34)

де Т_зм тАУ продовження змiни Т_зм=7 год.

Т_пз тАУ пiдготовчо-заключний час, що витрачаiться на здавання i приймання агрегату, щозмiнне технiчне обслуговування, комплектування агрегату, переiзд до мiсця роботи i назад.

Т_обс тАУ час на очищення робочих органiв, перевiрку якостi роботи та усунення можливих порушень технологiчних регулювань.

Т_особ тАУ рекомендований час на вiдпочинок i особовi потреби

Т_дод тАУ допомiжний час, що враховуi час на холостi повороти (заiзди) Т_пов, час на технологiчне обслуговування агрегату (заправка насiнням, добривами, вивантаження зерна з бункера комбайна тощо) Т_то, час на переiзди на протязi змiни на iншi загiнки Т_пер (при F_заг=W_зм Т_пер = 0). Числовi значення Т_пз, Тобс, Т_особ в залежностi вiд операцii знаходимо по додатку№33.

Т_пз = 30хв = 0,5 год

Т_обс = 6хв = 0,1 год

Т_особ = 26хв = 0,43 год

Додатковий час розраховуiмо по формулi:

Т_дод = Т_пов + Т_то (3.35)

Плугу не потрiбне технологiчне обслуговування, тобто не потрiбно заправляти насiнням, добривами i т.п, отже Т_то=0, таким чином

Т_дод = Т_пов = n_пх* t_пов (3.36)

де t_пов тАУ тривалiсть 1-го повороту, знаходимо в додатку №33

Т_дод =49*30= 1470с=0.41 год

Вагод

19. Коефiцiiнт використання часу змiни:

Ва(3.37)

3.4 Визначення продуктивностi агрегату i витрат паливно-мастильних матерiалiв

1. Змiнна продуктивнiсть (га/зм) агрегату в заданих умовах.

Ва(3.38)

2. Витрати основного (дизельного) палива (кг/га) знаходимо по формулi:

Ва(3.39)

де G_р, G_х, G_з тАУ вiдповiдно витрати пального двигуном трактора при роботi з навантаженням пiд час поворотiв, заiздiв та зупинок трактора з працюючим двигуном. Числовi значення беремо з додатку №20 (врахувати, що 1 кг/год = 1,2л/год при щiльностi дизельного палива γ = 0,825 кг/л).

Т_р = 5,56 тАУ чистий робочий час, год

Т_х = Т_пов = 0,41год тАУ час холостих переiздiв, год

Т_з = Т_обс + Т_то тАУ час роботи двигуна на зупинках трактора, год

Т_з = Т_обс = 0,1 год

3. Витрати мастильних матерiалiв беруться у вiдсотках вiд витрат основного палива. Числовi значення знаходимо у додатку №34

Моторна олива тАУ 4,5%=0,84л/га

Олива для гiдравлiки тАУ 0,27%=0,05л/га

Солiдол тАУ 0,1%= 0,02л/га

Трансмiсiйна олива тАУ 0,2%=0,04л/га

3.5 Розробка операцiйно-технологiчноi карти

Операцiйно-технологiчна карта являi собою основний робочий документ, що вмiщаi перелiк необхiдних i обовтАЩязкових правил виконання кожноi технологiчноi операцii.

Вона розробляiться загально, враховуючи прийняту технологiю вирощування с/г культур в даному регiонi та систему машин для комплексноi механiзацii.

Перелiк основних питань, якi повиннi бути розкритi в операцiйно-технологiчнiй картi:

ü Агротехнiчнi вимоги до виконання операцii.

ü Пiдготовка агрегату до роботи включаi:

2.1. Пiдготовку трактора (розстановку ходових колiс на потрiбну колiю, встановлення необхiдного тиску в шинах, встановлення механiзму зчеплення, освiтлення для роботи в нiчний час).

2.2. Пiдготовка машини (розстановка робочих органiв та iх регулювання).

2.3. Складання агрегату (приiднання до трактора, перевiрка правильностi складання агрегату).

ü Пiдготовка поля до роботи:

3.1. Огляд поля, видалення побiчних предметiв, огородження небезпечних мiсць.

3.2. Розбивання поля на загiнки з урахуванням потрiбного напрямку руху агрегату.

3.3. Помiтку на полi мiсць заправки, протипожежнi оборювання загiнок.

ü Схема агрегату (привести схему трактора, машини, вказати кiнематичну довжину, кiнематичну ширину).

ü Схема технологiчного процесу (показати роботу машини, з приведенням ескiзiв складних регулювань).

ü Робота агрегату в загiнцi (вiдмiчаiмо на схемi поля лiнii перших проходiв агрегату, спосiб i напрям руху, напрям повороту, послiдовнiсть роботи в загiнцi, забезпечення технологiчного обслуговування)

ü Заходи, щодо охорони працi, i положення безпеки повиннi вiдображати специфiку роботи даного агрегату.

ü Контроль i оцiнка якостi включаi:

8.1. Перелiк способiв i послiдовнiсть контролю, порядок проведення, кiлькiсть необхiдних вимiрювань i числову оцiнку показникiв якостi.

8.2. Вказiвки та порядок обробки вимiрювань i градацii з оцiнки якостi ( за середнiм балом або для коефiцiiнта якостi).

9) Технiчно-економiчнi показники (вказувати кiлькiсть агрегатiв, швидкiсть, змiну та годину продуктивнiсть, витрату палива, заробiтну плату механiзатора, номер поля, його площу, термiн виконання, агротехнiчнi строки, тощо).

Примiтка: операцiйно-технологiчна карта на форматi А1, розмiщення матерiалiв приведено нижче в додатку.

4. Органiзацiйний ро

Вместе с этим смотрят: