Адаптивнi реакцii корiв при машинному доiннi
Реферат
на тему: Адаптивнi реакцii корiв при машинному доiннi
Змiст
Вступ
1. Фiзiологiчнi основи машинного доiння
2. Адаптивнi реакцii корiв до доiння доiльними апаратами
3. Адаптивнi реакцii корiв при доiннi в доiльних установках
4. Безумовнi i умовнi рефлекси молоковiддачi, як пристосувальнi реакцii корiв при машинному доiннi
5. Стереотип машинного доiння
Висновок
Список використовуваноi лiтератури
Вступ
Необхiднiсть вивчення проблеми пристосування органiзму - адаптацii - в промисловому тваринництвi звтАЩязна головним чином з новими i багато в чому незвичайними умовами утримання та годування тварин. Вiдбуваiться змiни i перетворення iсторично сформованих прийомiв i методiв ведення тваринництва. Тваринний свiт нерозривно пов'язаний з природою, i треба науково удосконалювати i прогнозувати розвиток тваринництва з урахуванням перформативiв, екстремальних (субекстримальних) i багатьох iнших факторiв. Пiд впливом останнiх можуть змiнювати фiзiологiчний статус, гомеостаз тварин, виникати хвороби адаптацii, тому що органiзм не завжди може пристосуватися до тих чи iнших факторiв середовища, iнодi довiльно змiнним без урахування особливостей органiзму тварини. Наприклад, до машинного доiння рiзними системами. При цьому слiд виходити iз загального поняття адаптацii, що фiзiологiчна адаптацiя - це процес досягнення стiйкого рiвня активностi функцiональних систем, органiв i тканин, а також механiзмiв управлiння, який забезпечуi можливiсть тривалоi життiдiяльностi органiзму i здатнiсть до вiдтворення здорового потомства.
корова молоковiддача машинне доiння
1. Фiзiологiчнi основи машинного доiння
Сiльське господарство - i використання людиною сонячноi енергii, падаючоi на землю (Чаянов А.В.). З цiii точки зору виробництво молока i поетапне перетворення енергii в системi Влсонячна енергiя - корм - тварина - молокоВ». Доiння завершуi цей весь багатоетапний процес.
Справжня доярка завжди мрii про великий молоцi. Високi надоi залежать вiд таких факторiв, як рясного годування тварин, повноцiнних рацiонiв; дбайливого поводження з тваринами, утримання iх у чистотi, добротних сухих примiщеннях, щоденних прогулянок. Але центральне мiсце займаi доiння. Операторам машинного доiння доручена заключна операцiя у виробництвi молочноi продукцii. Доiти корiв треба вмiти. Спосiб вилучення молока з молочноi залози впливаi на рiвень ii секреторноi активностi: при ссаннi продуктивнiсть вище, нiж при доiннi, при ручному доiннi вище, нiж при машинному.
Причина кращого результату при ссаннi - бiльш високий ступiнь адекватностi комплексу умовно-безумовних подразнень молочноi залози. Нижче ступiнь адекватностi подразнень при машинному доiннi обумовлена мiнливiстю параметрiв молоковiддачi у хордi лактацii, з одного боку, i жорсткiстю конструктивно закладених параметрiв доiльних апаратiв, - з iншого.
За величиною сила тиску на поверхню соска при доiннi на першому мiсцi знаходиться рука доярки пiд час ручного доiння. Стиснення соска при цьому вiдбуваiться поступово вiд основи до його вершинi. З найбiльшою силою стискаiться пiдставу соска i прилегла до нього зона (55-80 кПа), а верхiвка соска стискаiться з силою 25 - 30 кПа.
На другому мiсцi знаходиться смоктальний апарат теляти. У добуваннi молока iм беруть участь як вакуум в ротовiй порожнинi, так i сила тиску мови. Вакуум тут рiдко перевищуi 20 кПа, що значно нижче рiвня вакууму в сучасних доiльних апаратах. Тиск розподiляiться на дiлянки соска так само, як при ручному доiннi, проте величина сил тиску в 1,5 - 2 рази нижче.
При машинному доiннi особливе мiсце вiдводиться доiльних верстатах, який контактуi з вим'ям тварини. Жорсткiсть i характер впливу сосковоi гуми на сосок вименi визначаi адекватнiсть доiльного апарату i повноту молоковиведення. Соскова гума вiдсмоктувальних доiльних апаратiв при тактi стиснення маi слабку механiчний вплив на соски вименi, якого недостатньо для забезпечення нормальноi молоковiддачi без застосування ручноi працi. З найбiльшою силою стискаiться тут вершина соска (20 - 25 кПа), пiдстава соска, де розташована найбiльш важлива рефлексогеннi зона його, масажуiться незначно (4 - 6 кПа).
Мистецтво доiння полягаi в тому, щоб найбiльш доцiльно використовувати фiзiологiчнi реакцii органiзму, якi лежать в основi утворення молока i молоковiддачi. Правильна органiзацiя машинного доiння дозволяi значно пiдвищити продуктивнiсть працi та отримувати молоко високоi якостi.
У зв'язку з масовим введенням машинного доiння виникла необхiднiсть в стандартизацii вименi корiв по ряду ознак. Основними технологiчними ознаками, що характеризують приналежнiсть придатнiсть корiв до машинного доiння, i форма вименi та соскiв, а також тривалiсть, iнтенсивнiсть доiння i одночаснiсть видоювання чвертей вименi, резистентнiсть до маститу.
Для машинного доiння найбiльш придатнi корови з ванно-i чашоподiбним формами вим'я, з рiвномiрно розвинутими чвертями i сосками довжини 6 - 8 см, дiаметром в межах 2-3 см, вiдстань мiж сосками 10-14 см.
Функцiональнi властивостi вим'я визначають за допомогою доiльного апарату для роздiльного видоювання окремих часток вименi. Чим нерiвномiрнiше розвинене вим'я, тим довший неодружене доiння iнших видоюють чвертей.
Вiд рiвномiрностi розвитку чвертей вименi корiв залежить одночаснiсть видоювання окремих чвертей вименi, ефективнiсть затрат ручноi працi, тривалiсть холостого доiння, захворюванiсть iх маститами, реалiзацiя генетичного потенцiалу, отримання конкурентно спроможноi продукцii.
Для характеристики процесу молоко виведення визначають наступнi показники:
1. Латентний перiод виведення перших 100 грам молока;
2. Машинний удiй;
3. Тривалiсть машинного доiння;
4. Середня iнтенсивнiсть молоко виведення;
5. Удiй за послiдовнi однохвилинний iнтервали часу;
6. Машинний удiй;
7. Тривалiсть машинного удою;
8. Сумарний удiй;
9. Сумарний час доiння.
До переваг машинного доiння вiдноситься наступне. При ручному доiннi одночасно видоюють двi частки (чвертi), а доiльний апарат - всi чотири. Машинне доiння бiльш доцiльно, тому що роздратування одного або двох соскiв викликаi рефлекторну молоковiддачу у всiх чвертях вименi. РЖ якщо при доiннi вручну по черзi видоюють одну чверть за одною, то з чвертей видоюють останньоi надоюють менше молока.
Виробництво молока на тваринницьких фермах залежить вiд ефективностi функцiонування технологiчноi системи машинного доiння, що включають в себе тварин, доiльнi установки, обслуговуючий персонал. У сучасних умовах вiдзначаiться вiдхилення вiд заданих режимiв технологiчноi системи машинного доiння, що призводитиме до втрати молока, захворюванню на мастит дiйного стада i скорочення лактацiйного перiоду.
Основною ланкою технологiчноi системи машинного доiння i тварина, на яке дii певним чином пiдсистема Вллюдина-машинаВ» з метою одержання молока. При цьому дана пiдсистема повинна викликати у тварини позитивний рефлекс молоковiддачi, видавати припущене молоко, пiдтримувати рефлекс у процесi доiння, не травмувати вим'я корови.
Основними причинами, що знижують ефективнiсть функцiонування технологiчноi системи машинного доiння, i: 1) невiдповiднiсть мiж енергетичними потребами тварини на стимуляцiю рефлексу молоковiддачi та енергетичними можливостями оператора; 2) невiдповiднiсть функцiональних можливостей доiльних апаратiв фiзiологiчним потребам тварини; 3) вихiд параметрiв доiльних апаратiв i вакуумноi системи в перiод експлуатацii за пiсля допуску.
2. Адаптивнi реакцii корiв до доiння доiльними станками
У високопродуктивних корiв виникають два перехiдних стану при адаптацii до машинного доiння. Якщо доiльний апарат адекватно дратуi рецептори вименi, то спостерiгаiться стимуляцiя активностi бiопотенцiалiв кори головного мозку, встановлюiться позитивний зворотний зв'язок, корова добре роздоюють, i надоi збiльшуються. Навпаки, неадекватнi (сильнi) подразнення рецепторiв вименi при завищеному умови вакууму (бiльше 360 мм ртутного стовпа) гальмують молокоотдачу. У корi пiвкуль мозку з'являються швидкi бiопотенцiали 18-24 кол / с, встановлюiться зворотний негативний зв'язок на гормональний фактор у другiй фазi рефлексу, корова знижуi удiй.
Дослiдження гормонального спорiдненостi показали, що змiни кратностi доiння або переведення корiв з ручного доiння на машинне вiдбиваiться на функцiональному станi гипотоламо-гiпофiзарно-наднирковоi системи.
Найвищий рiвень видiлення кортикостероiдiв з сечею i збiльшення iх концентрацii в кровi спостерiгаються в першi днi пiсля змiни режиму або способу доiння. До нових умов машинного доiння корови адаптуються протягом 5-10 дiб, залежить це вiд iндивiдуальних особливостей органiзму, молочноi продуктивностi. У високомолочних корiв ставлення кортизолу до кортикостероiдiв на 20-25% вище, нiж пов'язано з бiльш вираженими адаптацiйними можливостями високопродуктивних корiв.
Швидкому розвитку пристосувальних можливостей в органiзмi при змiнi кратностi або способу машинного доiння сприяi повноцiнне, збалансоване годування i дотримання технологii машинного доiння корiв.
Необхiдно враховувати, що сучаснi доiльнi апарати не забезпечують повноту видоювання, тому рекомендуiться машинне додаiванiе. У корiв виробляють рефлекс на додаiванiе. Тимчасове припинення додаiванiя викликаi падiння надоiв, на 8,2-8,4% i зниження жирностi молока, причому зниження тривало дуже довго - 9 тижнiв пiсля припинення досвiду. У корiв, яких не додаiвалi, виникли незворотнi структурнi змiни в моторно-залозистому апаратi вименi супутньоi чвертi. Звiдси можна зробити висновок, що машинне додаiванiе корiв слiд вважати фiзiологiчно виправданою i необхiдним заходом.
При адаптацii корiв - первiсток до машинного доiння треба враховувати пристосувальнi реакцii рецепторiв соскiв, так як вони першими ВлзустрiчаютьсяВ» з незвичайним подразником - доiльним станком, сприймають температурнi, тактильнi, механiчнi та iншi подразники. У цьому напрямку i лише досвiдченi дослiдження.
Згiдно сучасним уявленням i фiзiологiчним доказам наявностi в залозi рiзноманiтних рецепторiв, що сприймають механiчнi, термiчнi, хiмiчнi подразнення, iмпульси вiд них досягають гiпоталамуса та iнших вiддiлiв, включаючи кору головного мозку. Цi теоретичнi дають пiдставу розглядати деякi практичнi уявлення з урахуванням навантаження на рецепторний апарат. Так К.РЖ. Кавешнiкова, показала, що пiдвищення тривалостi такту ссання в доiльному апаратi на 12%, при незмiннiй величинi такту стиснення, веде до пiдвищення видоювання: разовий удiй пiдвищуiться на 18,1%. У той же час збiльшення тривалостi такту ссання до 0,60 - 0,75 с, навпаки, викликало зниження показникiв молочноi продуктивностi.
Доiння корiв з гiпертонiiю по загальному вакууму, приiмний iнструкцiiю, небажано, тому що зiткнення сильного вакууму i високого артерiального тиску викликаi подразнення рецепторiв вименi, розрив капiлярiв та iншi ускладнення.
3. Адаптивнi реакцii корiв при доiннi в доiльних установках
У дослiдних господарства ВлКутузiвкаВ» та ВлУкраiнкаВ» дослiджували рiзнi режими доiння в умовах доiльного залу. При затримцi початку доiння на 45-47 хв надоi збiльшилися до 0,5 кг i бiльше, а при доiннi на 45-47 ранiше графiка зазначено вiдповiдне зниження надоiв. Доiння на установках ВлялинкаВ» та ВлтандемВ» викликаi рiзке зниження надоiв тiльки спочатку доiння, до другого величина надоiв встановлюiться на колишньому рiвнi. Вiдзначено позитивний вплив годування, як чинника, що зменшуi напругу корiв у зв'язку з обстановкою в доiльних залах.
Цi дослiдження показали порiвняно швидку i стiйку адаптацiю корiв до змiни режиму доiння, але слiд пiдкреслити, що i передчасне доiння не забезпечуi оптимального удою, що пояснюiться порушенням стереотипу доiння.
Трохи гiршi результати отриманi при доiннi на УДЕ-8 ВлялинкаВ». При безприв'язно-боксовому утриманнi кiлькiсть жуйних перiодiв було менше на 32% (P <0,01), тривалiсть одного жуйного перiоду коротше на 34,5% (P <0,001), а час, витрачений на жуйку на добу, на 52,5 % менше (P <0,01).
Таким чином, безприв'язно-боксове утримання i доiння на установцi УДЕ-8 ВлялинкаВ» негативно впливало на фiзiологiчнi функцii i молочну продуктивнiсть лактуючих корiв, тому потрiбно продовжувати вдосконалювати систему технологii комплексiв.
Поведiнка корiв при доiннi на доiльних установках пов'язано з типологiчними особливостями iх центральноi нервовоi системи. Необхiдно систематично привчати корiв до нових технологiчних приладiв. У корiв самостiйного руху до верстата i виходiв спостерiгаiться висока готовнiсть до реалiзацii рефлексу молоковiддачi, що проявлялося пiдвищенням тиску i коротким лактацiйний перiодом молоковiддачi (в середньому 0,83 хв, а в 11% випадкiв - 0,33 хв).
Навпаки, у корiв, не зайшли самостiйно на майданчик i у верстат, спостерiгалося збiльшення латентного перiоду, часу доiння, зниження швидкостi молоковiддачi, збiльшення кiлькостi молока, отриманого при ручному додоюваннi. У таких тварин спостерiгалися сечовипускання, дефекацiя, м'язове тремтiння, що свiдчать про стресовому станi.
4. Безумовнi i умовнi рефлекси молоковiддачi, як пристосувальнi реакцii корiв при машинному доiннi
Рефлекс молоковiддачi здiйснюiться в результатi взаiмодii нервовоi, ендокринноi та судинноi системи.
Рефлекс молоковiддачi генеруiться по двох каналах: безумовного i умовного. Безумовний рефлекс виникаi при подразненнi рецепторiв молочноi залози. Умовнi рефлекси молоковiддачi формуються в результатi в результатi збiгу в часi з безумовнорефлекторним подразненням рецепторiв молочноi залози, супутнiх доiння або ссанню факторiв, що сприймаються iншими рецепторами: зоровим, слуховим, нюховим, смаковими, тактильними. Внаслiдок формування умовних рефлексiв ранiше iндиферентнi для тварини подразники: вид, запах, звуки власних дитинчат, а також час i обстановка доiння - в результатi iх поiднання з ссанням набувають сигнальне значення i починають викликати в матерi рефлекс молоковiддачi.
Основнi фактори, що впливають на молоковiддачу, можна роздiлити на три категорii: безумовнорефлекторнi, умовнорефлекторнi властивостi i стан органiзму.
Безумовнорефлекторна стимуляцiя (безпосереднiй вплив на молочну залозу) подiляiться на преддоiльну (обмивання, масаж, здоювання перший цiвок) i доiльних (дiя параметрiв доiльного апарату, машинне та ручне додоювання). Умовнорефлекторна стимуляцiя - дiя факторiв (ранiше iндиферентних для тварини), адресованих до будь-якого аналiзатору (зоровому, слуховому та iн), якi купують сигнальне значення для молоковiддачi, внаслiдок виникнення умовних рефлексiв при регулярному збiгу цих чинникiв з доiнням.
Вiд вименi по доцентровим нервах аферентнi iмпульси передаються в аферентнi нейрони спинномозкових вузлiв i дорсальнi стовпи сiроi речовини спинного мозку, звiдси через вставнi нейрони сiроi речовини сигнал надходить на еферентнi нейрони вентральних стовпiв сiроi речовини сигнал надходить на еферентнi нейрони вентральних стовпiв сiроi речовини i по рухових аксонах передаються в молочну залозу.
У рефлекс молоковiддачi видiляють двi фази. Перша фаза - чисто нервова, характеризуiться видiленням молока з великих проток i цистерн внаслiдок подразнення рецепторiв молочноi залози та передачi iмпульсiв у центри i назад по короткiй рефлекторноi дузi. Друга фаза - нейро-гуморальна, характеризуiться надходженням окситоцину в кров, а потiм в молочну залозу i виведення молока з альвеол i дрiбних протокiв внаслiдок скорочення мiоепiтелiя пiд впливом нейро-гуморального механiзму. Основна ланка в цьому механiзмi - вплив окситоцину на мiоепiтелiй альвеолярного апарату (на зiрчастi клiтини).
У механiзмi молоковiддачi велике значення маi не тiльки окситоцин, але i вазопресин, а також медiатор - ацетилхолiн, здатнi також викликати скорочення мiоепiтелiя.
РЖснуi зв'язок мiж особливостями прояву рефлексу молоковiддачi i рухливiстю i врiвноваженiстю коркових нервових процесiв. У корiв iз сильним урiвноваженим типом вищоi нервовоi дiяльностi швидко виробляiться рефлекс на мiсце доiння, повнiше вiддаiться молоко i зберiгаiться постiйний рiвень лактацii, в той час як корови зi слабким типом нервовоi дiяльностi менш стiйкi до змiни умов доiння, а надоi у них схильнi до значних коливань.
Стимуляцiя лактогенезу та виведення молока чiтко проявляiться при попередньому масажi вименi, обмиваннi теплою водою, при дотриманнi стереотипу доiння.
Обстановка пiд час доiння при постiйному пiдкрiпленнi набуваi сигнальне значення: у корiв виробляiться умовний рефлекс на мiсце доiння i прийому корму, створюiться стiйкий стереотип. У результатi вiдбуваiться стимуляцiя i прискорення рефлекторних реакцiй, швидке видiлення необхiдних гормонiв, збiльшення надою молока.
При наявностi адекватних доiльних подразникiв у рецепторах вименi виникаi стан оптимуму, при якому в кору мозку по чутливих нервах надходить певна програма iнформацii, закодована ритмом бiострумiв. У вiдповiдь на це в корi головного мозку збуджуються центри молоковiддачi, реалiзуiться гормональне ланка i формуiться домiнанта лактацii. У випадку неадекватних подразнень утворюiться стан песимуму i вiдбуваiться гальмування молоковiддачi. Щоб уникнути цього, необхiдно пiдбирати вiдповiдний режим доiння, усувати сильнi зовнiшнi подразники i стрес-фактори.
5. Стереотип машинного доiння
Фактори, пов'язанi з доiнням, утворюють так званий Влстереотип доiнняВ», який надаi iстотний вплив на молоковiддачу. Стереотип машинного доiння - це зовнiшнi умови, тобто комплекс умовних i безумовних подразнень, що слiдують один за одним i поiднуються в строго визначеному порядку. С. РЖсраiлжанов (1974) при вивченнi впливу на прояв рефлексу молоковiддачi окремих елементiв машинного доiння (прихiд доярок на ферму, включення мотора вакуумного насоса, початок доiння iнших корiв, доiння та годування сусiднiй корови, пiдхiд доярки, годування, пiдмивання вименi, включення пульсатора доiльного апарату, початок доiння) довiв, що значення окремих подразникiв, що входять в якостi складових елементiв в стереотип машинного доiння, для виклику рефлексу молоковiддачi неоднаково.
Подразники, що дiють на органiзм тварини в преддоiльний перiод, пiдвищують ступiнь збудливостi лактацiйного центру i готовнiсть молочноi залози до сприйняття пускового роздратування, що викликаi рефлекс молоковiддачi. Пускову роль вiдiграють подразники, що несуть сигнальну iнформацiю про безпосереднi початку доiння. Залежно вiд технологii машинного доiння пускова роль може належати як умовним, так i безумовним подразникiв.
Молоковiддачу слiд розглядати не тiльки як рефлекс, що викликаiться безпосереднiми стимулами доiння (ссання), але i як цiлеспрямований акт поведiнки, пiдготовка органiзму до якого починаiться задовго до початку доiння пiд впливом комплексу умовних i безумовних подразникiв, складових стереотип машинного доiння. Пiдсумовування дискретного впливу окремих елементiв стереотипу полегшуi прояв i пiдвищуi iнтенсивнiсть рефлексу молоковiддачi.
В умовах прив'язного утримання та доiння корiв надзвичайно важливу роль у формуваннi умовних рефлексiв молоковiддачi граi доярка. При обслуговуваннi корiв постiйноi дояркою найбiльш сильнi i мiцнi умовнi рефлекси виникають у корiв саме на доярку (ii вид, запах, наближення до корови з доiльним апаратом) - до 98%, в середньому 80,9% молока i 63,1% молочного жиру отримуi доярка умовнорефлекторним шляхом.
В умовах промисловоi технологii при доiннi корiв на доiльних установках, у зв'язку зi значними коливаннями часу очiкування черги доiння корiв у накопичувачi, у тварин не виробляiться мiцних умовних рефлексiв молоковiддачi. (Келпiс, Каулс, 1982). Л.Г. Краснопьорова i К.Ю. Кавешнiкова (1983) показали, що при доiннi корiв на доiльних майданчиках мiцнi умовнi рефлекси молоковiддачi можуть бути сформованi лише при штучному введеннi потужного пускового умовного подразника, що сигналiзуi про початок доiння, дiя якого стовiдсотково збiгаiться з початком доiння. Роль такого сигналу може грати корм або свiтловий сигнал, що вводяться в стереотип доiння за 30с до початку обмивання вименi. Формування умовних рефлексiв молоковiддачi на цi умовнi подразники пiдвищуi молочну продуктивнiсть за лактацiю в середньому на 14,1%. У дослiдах К.РЖ. Кавешнiковой, Л.Г. Краснопьорова i М.М. Луценко (1980) продуктивнiсть
за лактацiю при доiннi на доiльноi установки ВлялинкаВ» iз застосуванням корму в якостi умовного подразника становила 3907 кг без корму - 3148 кг в середньому на голову (P = 0,01).
Висновок
По вивченню адаптивних реакцiй корiв при машинному доiннi було проведено багато дослiджень. За результатом цих робiт можна зробити висновок, що необхiдно виробляти в корiв умовнi рефлекси до машинного доiння. Вироблення умовних рефлексiв - це шлях до пiдвищення продуктивностi корiв. При машинному доiннi на корову впливають рiзнi фактори. Якщо всi цi фактори оптимiзувати, виробляти полiпшення, то виробити умовнi рефлекси i пiдвищити продуктивнiсть у корiв буде легше i швидше.
Потрiбно продовжувати вивчення адаптивних реакцiй корiв, щоб пiдвищити iх продуктивнiсть i знизити виробничi витрати.
Знання про адаптивних реакцiях корiв при машинному доiннi дозволить прогнозувати майбутню продуктивнiсть, спираючись на наявнi знання.
Список лiтератури
1. Голiков А.М. Адаптацiя сiльськогосподарських тварин. - Москва: Агропромиздат, 1985, 215с.
2. Кокорiна Е.П. Умовнi рефлекси i продуктивнiсть тварин. - Москва: Агропромиздат, 1986, 335с.
3. Любiн Н.А. Фiзiологiя лактацii. Фiзiологiчнi основи машинного доiння корiв. - К.: УГСХА, 2004.
Размещено на аllbest.ru
Вместе с этим смотрят:
Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье
РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi
Аграрна полiтика Бiлорусi
Агротехника возделывания чечевицы, раннего картофеля и кормовой моркови
Агротехнические особенности возделывания полевых культур