Основи наукових дослiджень у молочному виробництвi

Реферат на тему:

Змiст

Вступ

1. Методика дослiдження

2. Утворення молока i молоковiддача

3. Характеристика молочноi продуктивностi

4. Вплив годiвлi корiв на молочну продуктивнiсть

5. Дози i правила годiвлi корiв коренеплодами

6. Вимоги ГОСТ, якi пред'являються до молочноi продукцii

Висновок

Список лiтератури

Вступ

З того часу, як людина почала займатися веденням сiльського господарства, поступово стали накопичуватися розрiзненi емпiричнi спостереження, то, що ми тепер називаiмо народним досвiдом, який довгий час був iдиним джерелом сiльськогосподарських знань.

Наукова агрономiя почала розвиватися пiд впливом безпосереднiх запитiв матерiального виробництва. Зi зростанням потреб у продуктах харчування виробництво сiльськогосподарськоi продукцii не могло на пiдставi одних емпiричних знань задовольнити потреби все збiльшуiться населення в харчових в харчових ресурсах. Необхiдно було бiльш детальне вивчення рослинницькоi i тваринницькоi продукцii, потрiбнi були науковi методи вивчення питань виробництва, i люди, що володiють цими методами.

Думка про необхiднiсть розвитку науковоi агрономii в нашiй краiнi висловилася давно, тому що землеробство забезпечуi не тiльки населення краiни рослинницькоi продукцiiю, але i i основним джерелом постачань кормiв для тваринництва. Значення експерименту у багатьох галузях матерiального виробництва, пiдкреслював ще Ломоносов М.В. Йому належить начерк проекту про заснування ВлКолегii з сiльського господарстваВ», яка займалася б вивченням сiльського господарства i органiзацiiю дослiдних дiлянок у рiзних зонах краiни.

Зародження досвiдченого справи в сучасних його формах i застосування експериментального методу до вивчення питань сiльського господарства пов'язане з iменами Д.РЖ. Менделiiва, К.А. Тiмiрязiва, О.М. Енгельгардта, РЖ.А. Стебута, А.РД. Зайкевiча, П.А. Костичева, Д.М. Прянишникова i iншi вченi.

1. Методика дослiдження

Наукове дослiдження, тобто вивчення i висвiтлення закономiрностей розвитку явищ в будь-якiй галузi науки, може бути теоретичним або експериментальним. Але дослiдження i комплексними, i важко провести грань мiж теоретичним i експериментальним дослiдженням.При розробцi теоретичних основ i нових практичних прийомiв пiдвищення продуктивностi виробництва користуються загальноприйнятими прийомами наукового дослiдження - спостереженням i експериментом (досвiдом), якi мають специфiчнi особливостi i проводяться за певною методикою.

Спостереження - це кiлькiсна або якiсна реiстрацiя цiкавлять дослiдника сторiн розвитку явища, констатацiя наявностi того чи iншого його стану, ознаки або властивостi. Для спостереження та реiстрацii тих або iнших властивостей або станiв явища застосовують рiзноманiтнi засоби вимiрювань, аж до найдосконалiших. У рядi випадкiв цього цiлком достатньо для встановлення зв'язку мiж окремими явищами, ознаками або властивостями i дозволяi передбачити цi явища, а отже, в деяких випадках чинити на них певний вплив.

Однак найчастiше спостереження не i самостiйним прийомом дослiдження, а становить важливу частину бiльш складного методу дослiдження - експерименту, який iнодi називають активним наглядом.

Експеримент, досвiд - це таке вивчення, при якому дослiдник штучно викликаi явище або змiнюi умови так, щоб краще з'ясувати сутнiсть явища, походження, причиннiсть i взаiмозв'язок предметiв i явищ. Досвiд - провiдний метод дослiдження, що включаi в себе спостереження, кореляцii, суворий облiк змiнених умов i облiк результатiв. Характерна риса i головна особливiсть будь-якого точного наукового досвiду - його вiдтворюванiсть.

При вивченнi впливу годiвлi корiв на iх молочну продуктивнiсть в основному використовують емпiричний або метод Влпроб i помилокВ». Даний метод даi вiдповiдi на багато практичних питань до розробки теорii. Також при вивченнi питання молочноi продуктивностi корiв використовують лабораторний метод при вивченнi отриманих в ходi експерименту результатiв. Використовують також i iншi методи дослiдження.

Використовуючи всi цi методи вивчення сiльськогосподарськоi продукцii, можна зробити певнi висновки про вплив годiвлi корiв коренеплодами на молочну продуктивнiсть.

2. Утворення молока i молоковiддача

Великий винахiдник Едiсон сказав: ВлМолоко створено хiмiком, який вище за насВ». РЖ це дiйсно так. Механiзм утворення молока в молочнiй залозi до цих пiр точно не з'ясовано й чекаi своiх першовiдкривачiв.

Молокоутворення - складний процес. Воно пов'язане з роботою не тiльки молочноi залози (вименi), а й iнших органiв i систем органiзму корови: центральноi нервовоi системи, органiв травлення, кровообiгу, залоз внутрiшньоi секрецii i, можна сказати, всiх iнших органiв. Регулюiться утворення молока нервовоi та гуморальноi системою.

Молоко утворюiться з речовин кровi, якi молочною залозою переробляються в складовi частини молока. У порiвняннi з плазмою кровi в молоцi корови цукру бiльше в 90-95 разiв, жиру - в 20, кальцiю - в 14, калiю - у 9 разiв, але мiстить бiлкiв менше в 2 рази, а натрiю - в 7 разiв.

Органiчнi речовини молока за своiю структурою i властивостями характеризуються притаманною тiльки iх специфiчнiстю. Молоко мiстить молочний цукор (лактоза), якого немаi в кровi, бiлки (казеiн, альбумiн) i молочний жир, рiзко вiдрiзняiться вiд бiлкiв i жирiв кровi.

Молочна залоза корiв добре забезпечуiться кров'ю. Доказатель-11 ном цього служить те, що для утворення 1 л молока необхiдно, щоб через вим'я пройшло 400-500 лiтрiв кровi або для освiти 10 30 л молока - 8-15 т кровi, а для рекордного показника вищого добового надою корови Убре Бланки - 110,9 кг - 44-55 т. Це колосальна робота, якщо врахувати, що питома вага кровi в тiлi великоi рогатоi худоби складаi всього 4,2% (для прикладу: у корови живою масою 500 кг i кровi всього 21 кг; для отримання 1 л молока через вим'я проходить уся кров 20-24 рази, а удою 20-30 л - необхiдно 400-720 разiв). Швидкiсть кровообiгу в молочнiй залозi лактуючоi корови в кiлька разiв бiльше, нiж у нелактуючоi. Всi речовини, що входять до складу молока, синтезуються секреторним епiтелiiм альвеол i епiтелiiм, що вистилаi молочнi ходи. Кожна клiтина секреторного епiтелiю вименi виробляi молоко з усiма його складовими частинами. При цьому на утворення 1 л молока рекордистки Убре Бланка витрачаi близько 13 хвилин.

Пiд секрецiiю молока розумiють синтез молока в протоплазмi епiтелiю молочноi залози. Механiзм утворення молока у вименi грунтуiться на поживних речовинах корму, що надходить в молочну залозу з кров'ю. Вiдбiр цих речовин - фiзiологiчно активний процес, а не просто фiльтрацiя з кровi. Молокоутворення здiйснюiться шляхом абсорбцii (поглинання) ВлпопередникiвВ» молока з кровi, а потiм на основi бiосинтезу складових частин молока у секреторних клiтинах.

При цьому встановлено, що секрецiя молока здiйснюiться пiд дiiю гормону пролактину, що видiляiться з передньоi долi гiпофiза в кров i доставляiться в молочну залозу, i вiдбуваiться це в iнтервалах мiж доiння, протiкаi рiвномiрно до заповнення iмностi вименi до 80-90%, а потiм рiзко знижуiться у зв'язку зi зростанням тиску усерединi вименi. У зв'язку з цим при оптимальних iнтервалах мiж доiння, коли не вiдбуваiться пiдвищення тиску в вименi, секрецiя молока протiкаi з великою швидкiстю i, отже, пiдвищуiться добова продукцiя молока.

Секрецiя молока тiсно пов'язана з молоковидiленням i молоковiддачею. Утворення молока вiдбуваiться безперервно, якщо вим'я звiльняiться вiд нього перiодично.

Молоко накопичуiться в альвеолах. З альвеол воно надходить в найдрiбнiшi молочнi протоки, що утворюють молочнi канали, якi укрупнюються i формують молочнi ходи, вiдкриваються в молочну цистерну, окрему для кожноi чвертi вименi. З цистерни залози молоко переходить в цистерну соска, а потiм надходить у сосковий канал. Складну систему порожнин (альвеоли → протоки → канали → ходи → цистерна вименi → цистерна соска → сосковий канал) називають iмнiсний системою молочноi залози.

3. Характеристика молочноi продуктивностi

Хiмiчний склад молока. До складу молока входять бiльше 300 компонентiв: жири, бiлки, вуглеводи, мiнеральнi речовини та iн. Порiвняльнi данi хiмiчного складу молока рiзних видiв тварин (ссавцiв) наведенi в таблицi 3.1. У коров'ячому молоцi мiститься в середньому 12,5-13% сухих речовин, у тому числi жиру - 3,8%, бiлка - 3,3%, молочного цукру - 4,8% i мiнеральних речовин (макро-i мiкроелементiв) 11% . У ньому виявлено в незначним кiлькостi бiологiчно активнi речовини: ферменти, гормони, пiгменти, вiтамiни, виконують важливу роль в обмiнi речовин i i необхiдними в органiзацii повноцiнного харчування людини. Окремi компоненти молока за своiю структурою, фiзiологiчному стану та хiмiчним складом являють собою досить складнi речовини. Основнi iнгредiiнти молока майже повнiстю засвоюються органiзмом людини: жири - на 95%, бiлок - на 96% та цукор - на 98%.

Не випадково РЖ.П. Павлов сказав, що стало крилатим вислiв, Що Влмолоко дивовижна iжа, приготована самою природоюВ». РЖ поки цiii iжi немаi нiчого рiвного в свiтi кулiнарii.

Порiвняльнi данi за хiмiчним складом молока рiзних видiв тварин (ссавцiв) рiзнi.

4. Вплив годiвлi корiв на молочну продуктивнiсть

Цей фактор найбiльш iстотно впливаi на молочну продуктивнiсть корiв. РЖ цей вплив всебiчне: як на удiй, так i вмiст жиру в молоцi i, взагалi, на склад молока. При недостатньому годiвлi знижуiться, в першу чергу, удiй, а жирнiсть може навiть злегка пiдвищитися, а потiм i вона знижуiться.

При збалансованому, протеiновому харчуваннi корiв збiльшуiться удiй, полiпшуiться якiсть молока i, в першу чергу, його жирнiсть. Згодовування соняшниковоi, бавовняного, лляних макух сприяi пiдвищенню жирностi молока на 0,2-0,4%, а при згодовуваннi макового, рiпаковоi, конопляного макух жирнiсть молока знижуiться. Це пояснюiться кiлькiстю, якiстю, складом i властивостями мiстяться в них рослинних масел.

До кормiв, позитивно впливаi на величину надою i склад молока, вiдносять соняшниковий та лляноi макухи, доброякiсне сiно з молодоi трави, зелену масу бобових або травосумiшi злакових i бобових культур. Згодовування зелених кормiв та пасовищноi рослинностi у весняно-лiтнiй перiоди, а в зимовий - доброякiсних силосованих кормiв та сiнажу дозволяi отримувати молоко, збагачене каротином i вiтамiном А.

При недостатньому i нерiвномiрному годiвлi надоi знижуються на 25-50%. Вкрай несприятливо позначаiться на молочноi продуктивностi корiв також недостатнi годування у перiод сухостою i першi мiсяцi лактацii. Найчастiше пiдвищення молочноi продуктивностi гальмуiться недолiком кормiв, вiдсутнiстю пiдготовки кормiв до згодовування та неправильною органiзацiiю годування. Створення оптимальних умов годiвлi дозволяi пiдвищити удiй корiв за лактацiю в 2 рази.

Вуглеводно-бiлкове спiввiдношення кормiв повинна бути на рiвнi 1,5:1. При годiвлi молочних корiв на 1 корм. од. маi припадати 100-120 г перетравного протеiну. Вiд недокорму знижуiться добовий удiй, коротшаi лактацiйна дiяльнiсть. При виробництвi молока необхiдно враховувати, що при включеннi в рацiон великоi кiлькостi коренеплодiв (турнепс, кормовий буряк, гичка коренеплодiв) молоко набуваi гiркоту i кормовий присмак. Склад i властивостi молока погiршуються при згодовуваннi недоброякiсних кормiв - загнили або загниваючих коренеплодiв, сiна, силосу, сiнажу. До таких же результатiв призводить згодовування коровам у великiй кiлькостi барди, пивноi дробини, кислого жому, а також при випасаннi на пасовищах з кислою рослиннiстю i на низинних луках. При цьому отримують молоко, що даi в'ялий, поганоi якостi згусток. З нього не можна приготувати сир хорошоi якостi.

Молоко вiд корiв, що утримуються на злаково-бобових травостоях, а також на альпiйських i субальпiйських пасовищах (2-3,5 тис. м над рiвнем моря), вiдрiзняiться вираженим ароматом i хорошою згортуванiстю пiд дiiю сичужного ферменту. З такого молока виробляються сири та iншi молочнi продукти вiдмiнноi якостi.

Годiвля корiв недоброякiсними кормами викликаi синтез молока зниженоi якостi. Наприклад, згодовування гiрких (полинових) кормiв надаi молоку гiркоту. У зв'язку з цим годiвлi корiв у всi сезони року необхiдно придiляти велику увагу, органiзовуючи його так, щоб отримувати високу молочну продуктивнiсть i екологiчно чисте молоко доброi якостi Коренеплоди (кормова i цукровий буряк, морква, топiнамбур) i дiiтичними кормами, що мiстять багато води. РЗх необхiдно задавати коровi разом з грубими кормами. Дiйноi корови можна згодовувати на добу кормових бурякiв 15-20 кг, цукровоi - 5-8, моркви - 10-15 кг. У рiк потрiбно заготовити 20-25ц коренеплодiв на корову. Годiвля корiв морквою дозволяi отримувати молоко i молочнi продукти високоi якостi.

5. Дози i правила годiвлi корiв коренеплодами

1. Коренеплоди (кормова i цукровий буряк, морква, топiнамбур) i дiiтичними кормами, що мiстять багато води, тому iх необхiдно давати коровi разом з грубими кормами.

2. Буряк рекомендуiться згодовувати через кiлька тижнiв пiсля збирання, так як Щойно зiбране плоди можуть викликати розлад травлення.

3. Дiйноi корови можна згодовувати на добу кормових бурякiв 15-20 кг, цукровоi - 5-8, моркви - 10-15 кг.

4. Корнеклубнеплоди необхiдно очистити i вимити, iнакше при годуваннi корiв забрудненоi буряком вiдзначаiться зниження молочноi продуктивностi, в предшлункахх виявляiться 12-18 кг землi (пiску), а також стираються рiзцi.

5. Картопля i цiнним кормом, який можна задавати в сирому i вареному виглядi, але слiд враховувати, що згодовування сироi картоплi значно пiдвищуi удiй молока.

6. Картопля, особливо середнього розмiру, може викликати у корови закупорку стравоходу, тому його обов'язково подрiбнюють безпосередньо перед згодовуванням.

7. Оптимальна кiлькiсть картоплi в рацiонi корови становить 10-12 кг, в рiк необхiдно заготовити 5ц на голову.

6. Вимоги ГОСТ, якi пред'являються до молочноi продукцii

годiвля корова молочна продуктивнiсть

Вiдповiдно до вимог ГОСТ 13264-88 коров'яче молоко повинно бути натуральним, бiлого або слабо - кремового кольору, без осаду i пластiвцiв. Заморожування молока не допускаiться. Воно не повинно мiстити iнгiбуючих i нейтралiзуючих речовин (антибiотикiв, амiаку, соди, перекису водню та iн) Наявнiсть у молоцi важких металiв, миш'яку, афлатоксину М1 не маi перевищувати допустимого рiвня, затвердженого Мiнiстерством охорони здоров'я. Щiльнiсть молока - не менш 1027 кг / кубометр.

Молоко, призначене для виробництва продуктiв дитячого харчування, стерилiзованих продуктiв i вироблення сичужних сирiв, вiдповiдаi вимогам вищого або 1 сорту, але з вмiстом соматичних клiтин не бiльше 500 тис / куб.см. Молоко, яка направлена на вироблення продуктiв дитячого харчування та стерилiзованих продуктiв, по термостiйкостi повинно бути не нижче 2 групи, а направляiться на вироблення сирiв - по сичуговоi-бродильноi пробi вiдповiдати вимогам не нижче 2 класу. Змiст суперечка мезофiльних анаеробних лактозброджуючих бактерiй в такому молоцi маi бути не бiльше 10 в 1 куб.см (для сирiв з високою температурою другого нагрiвання не бiльше 2 в 1 куб.см).

Молоко, призначене для виробництва продуктiв дитячого харчування, стерилiзованих продуктiв i сичужних сирiв, беруть з надбавкою до закупiвельноi цiни. Молоко, що вiдповiдаi вимогам вищого, 1 або 2 сорту, температура якого перевищуi 10 град., Приймають як "неохолоджене" зi знижкою з закупiвельноi цiни.

Масова частка жиру i бiлка в молоцi повинна вiдповiдати базисним нормам. За кожний 0.1процент жиру i бiлка вище встановлених норм передбачаються надбавки до закупiвельноi цiни, а за кожен 0.1 вiдсоток жиру i бiлка нижче базисноi норми - вiдповiднi знижки з цiни.

Молоко щiльнiстю 1026 кг / куб.м., Кислотнiстю 15 i вiд 19 до 21 В° Т допускаiться до приймання на пiдставi контрольноi (стойловоi проби) 1 або 2 сортом, якщо вона за своiми органолептичними показниками, чистотою, бактерiального обсiменiння та утримання соматичних клiтин вiдповiдаi вимогам стандарту. Результати аналiзу контрольноi проби дiйснi протягом мiсяця.

Молоко, отримане вiд корiв у неблагополучних господарствах щодо iнфекцiйних хвороб i дозволене для використання в iжу ветеринарним законодавством, повинно бути профiльтрувати, пiддана господарствi термiчнiй обробцi вiдразу пiсля доiння та охолоджене до температури не вище 10 градусiв. Чи не допускаiться змiшування такого молока з молоком, отриманим вiд здорових тварин. Молоко, термiчно оброблене, вiдносять до несортових. За якiстю воно повинно вiдповiдати вимогам стандарту.

Органолептичнi показники. температуру, щiльнiсть, чистоту, кислотнiсть, масову частку жиру, а також ефективнiсть термообробки визначають у кожнiй партii молока, а масову частку бiлка, змiст соматичних клiтин, кiлькiсть бактерiй та наявнiсть iнгiбуючих речовин - не рiдше одного разу на декаду.

При виявленнi iнгiбiторiв сире молоко, прийняте у господарства в день аналiзу, вiдносять до несортових, а пiддане термообробцi, оплачують зi знижкою з цiни, якщо за iншими показниками вона вiдповiдаi вимогам ГОСТу. Приймання наступноi партii молока з господарства затримують до отримання результатiв аналiзу на наявнiсть iнгiбiторiв i бактерiального обсiменiння.

Молоко з наявнiстю iнгiбiторiв, а також молоко сире, що не вiдповiдаi вимогам 2 сорту, молоко з неблагополучних з iнфекцiйноi обстановцi господарств, що не вiдповiдаi вимогам стандарту, молоко з вмiстом нейтралiзаторiв, важких металiв, миш'яку, афлатоксину М1 i залишкових кiлькостей пестицидiв, що перевищують допустимий рiвень, прийманню не пiдлягаi.

Вiдповiдно до вимог до сухого знежиреного молока, що виробляiться з пастеризованого знежиреного коров'ячого молока або сумiшi його з пахтою шляхом згущення i подальшого висушування., Вiн повинен вiдповiдати наступним вимогам вiдповiдно до ГОСТ 10970-87, введеним 01.01.88:

Висновок

Нормальний перебiг фiзiологiчних процесiв i вiдповiдна спадковостi i рiвню годiвлi продуктивнiсть тварин досягаiться збалансованим годуванням, заснованим на використаннi деталiзованих норм годiвлi.

Як ми з'ясували - годування корiв коренеплодами iстотно пiдвищуi удiй i жирнiсть молока. Але, тим не менш, не варто забувати i про iншi важливi фактори, такi як, пiдгодiвля вiтамiнами, напування корiв, правильна органiзацiя вiдпочинку тварини, про саму технiку годування. Не варто випускати з уваги моцiон тварини. Це теж важливий фактор, на який треба орiiнтуватися при формуваннi рацiону корiв.

Список лiтератури

1. Голiков А.М. Адаптацiя сiльськогосподарських тварин. - Москва: Агропромиздат, 1985, 215с.

2. Кокорiна Е.П. Умовнi рефлекси i продуктивнiсть тварин. - Москва: Агропромиздат, 1986, 335с.

3. Любiн Н.А. Фiзiологiя лактацii. Фiзiологiчнi основи машинного доiння корiв. - К.: УГСХА, 2004.

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi

Аграрна полiтика Бiлорусi

Агротехника возделывания чечевицы, раннего картофеля и кормовой моркови

Агротехнические особенности возделывания полевых культур