Сiльськогосподарський комплекс Хакасii

Курсова робота на тему:

Сiльськогосподарський комплекс Хакасii

Змiст

фiнансування агропромисловий хакасiя табунний конярство

Вступ

Роздiл 1. Агропромисловий комплекс

1.1 Структура агропромислового комплексу

Роздiл 2 Порядок надання державноi пiдтримки на розвиток агропромислового комплексу Республiки Хакасiя

2.1 Придбання мiнеральних добрив, засобiв захисту рослин та фiнансування заходiв по елiтному насiнництву.

2.2 Фiнансування реконструкцii та експлуатацii мелiоративних систем та кошти на проведення агрохiмiчного обслуговування.

2.3 Субсидii на пiдтримку табунного конярства та маралiвництва i субсидування частини витрат на придбання дизельного палива, використаного на проведення сезонних сiльськогосподарських робiт.

2.4 Компенсацiя частини витрат по страхуванню сiльськогосподарських культур i субсидii на придбання мiнеральних добрив, засобiв захисту рослин.

2.5 Субсидii на придбання мiнеральних добрив, засобiв захисту рослин.

Роздiл 3 Основнi напрями державноi пiдтримки сiльгосп-товаровиробникiв на перспективу. Цiльовi програми

Висновок

Список використовуваноi лiтератури:

Вступ

Сiльське господарство - це галузь господарства, спрямована на забезпечення населення продовольством (iжею, iжею) та отримання сировини для ряду галузей промисловостi.

Галузь i однiiю з найважливiших представлених практично у всiх краiнах. У свiтовому сiльському господарствi зайнято близько 1,1 млрд. економiчно активного населення (ЕАН). Роль сiльського господарства в економiцi краiни чи окремого регiону показуi ii структуру i рiвень розвитку. Як показники ролi сiльського господарства застосовують частку зайнятих у сiльському господарствi серед ЕАН, а також питома вага сiльського господарства в структурi ВВП.

Хакасiя - розвинутий сiльськогосподарський район Схiдного Сибiру. Великi площi, зайнятi пасовищами i сiножатями, - основа розвитку тваринництва (тонкорунне вiвчарство, молочне тваринництво). Важливу роль граi - конярство. У рослинництвi головнi культури - пшениця, ячмiнь, овес, просо. З технiчних культур соняшник, цукровий буряк. Коефiцiiнт душового виробництва у тваринництвi становить - 1,2 вiдсотка. Сiльськогосподарськi угiддя складають менше 20 вiдсоткiв вiд площi регiону.

На сьогоднiшнiй день в сiльському господарствi республiки не передбачено певний план по мiрi фiнансування витрат у регiонi. Саме тому нiхто з селян про роботу профiльного мiнiстерства не може вiдгукнутися позитивно. Ситуацiя в галузi сiльського господарства Республiки Хакасiя, а так само i по всiй територii Росii в цiлому досить не проста. Сiльське господарство Росii виявилося вiдкинутим на кiлька десятилiть тому, з причини спотворення iстоти ринкових реформ. Серед основних проблем стоiть проблема молочного тваринництва, тому що не тiльки падаi його рентабельнiсть, а й скорочуiться поголiв'я дiйних корiв, це тiльки одна з основних проблем сiльського господарства Республiки Хакасiя. Без державноi пiдтримки сiльське господарство регiону не може розвиватися, посиленими темпами. Можливiсть регiонiв бюджету обмеженi i допомогу з iхнього боку сiльському господарству мала. Хоча постiйно робляться малопотужнi спроби пiдтримати розвиток виробництва, елiтного насiнництва, племiнного тваринництва, сiльських подвiр'iв. Поки спiввiдношення в засобах пiдтримки федерального i регiонального бюджетiв буде зберiгатися 1:6, ситуацiя не змiнитися. Тiльки з цiii причини проваленi в Хакасii федеральнi програми, такi як ВлСоцiальний розвиток селаВ», ВлПовiшення родючостi ТСрунтiвВ».

Прийнятi розрiзненi економiчнi та органiзацiйнi заходи пiдтримки виробництва сiльськогосподарськоi продукцii i регулювання продовольчого ринку через вiдсутнiсть державноi полiтики в галузi сiльського господарства не давали вiдчутних позитивних результатiв. У той же час необхiдно вiдзначити, що в останнi роки в цьому напрямi вiдбуваються позитивнi змiни. Реалiзуiться нацiональний проект ВлРозвиток АПК, прийнятiВл Про розвиток сiльського господарства В», Державна програма розвитку сiльського господарства та регулювання ринкiв сiльськогосподарськоi продукцii, сировини i продовольства на 2008-2012рр. У нiй передбачаються ряд напрямiв пiдтримки аграрного сектора. Зокрема використовуiться п'ятирiчний режим планування; в правовий обiг вводиться таке поняття як сталий розвиток сiльських територiй. Крiм того, придiляiться увага пiдвищенню рiвня життя населення та його зайнятостi та ряд iнших. Прiоритетнi нацiональнi проекти та цiльовi комплекснi програми на федеральному рiвнi покликанi вирiшувати глобальнi проблеми в масштабi краiни. У регiонах Сибiру iснуi також проблемнi напрями, без вирiшення яких блокуiться нормальний розвиток аграрного сектору, досягнення якiсних змiн в економiчному механiзмi його функцiонування.

Роздiл 1. Агропромисловий комплекс

1. Агропромисловий комплекс - сукупнiсть пов'язаних мiж собою суспiльних подiлiв працi галузей економiки, що забезпечують вiдтворення продуктiв харчування, i промислових предметiв споживання iз сiльськогосподарськоi сировини у вiдповiдностi з потребами суспiльства i попитом населення.

Агропромисловий комплекс являi собою сукупнiсть галузей народного господарства, пов'язаних мiж собою економiчними вiдносинами з приводу виробництва, розподiлу, обмiну та споживання сiльськогосподарськоi продукцii.

1.1 Структура агропромислового комплексу

- Це спiввiдношення галузей, що беруть участь у виробництвi продуктiв харчування i непродовольчих предметiв споживання сiльськогосподарського походження. В нього входять галузi, що забезпечують виробництво сiльськогосподарськоi продукцii, ii переробку, зберiгання i реалiзацiю, а також галузi, що спецiалiзуються на виробництвi засобiв виробництва для сiльського господарства та його обслуговуваннi.

Спiввiдношення галузей, що беруть участь у виробництвi продуктiв харчування i непродовольчих предметiв споживання сiльськогосподарського походження, складають галузеву структуру агропромислового комплексу, до складу якого входить три сфери.

Перша сфера включаi галузi промисловостi, що забезпечують АПК засобами виробництва: тракторне i сiльськогосподарське машинобудування, машинобудування для харчовоi та легкоi промисловостi, виробництво мiнеральних добрив i хiмiчних засобiв захисту рослин, будiвництво, ремонт обладнання та технiки.

Галузi, що входять в першу сферу покликанi забезпечувати ресурсами процес виробництва та переробки сiльськогосподарськоi продукцii, створювати базу для iндустрiалiзацii сiльського господарства i технiчного прогресу у переробнiй промисловостi, сприяти нормальному функцiонуванню всiх ланок комплексу. Вiд iх дiяльностi багато в чому залежить ритмiчнiсть, потоковiсть i стабiльнiсть темпiв зростання виробництва сiльськогосподарськоi продукцii i кiнцевого продукту в цiлому.

Другий сферою агропромислового комплексу i безпосередньо сiльське господарство (включаючи пiдсобнi господарства населення) i лiсове господарство. Це центральна ланка АПК. На даному етапi в РБ на частку даноi сфери припадаi близько 70% валовоi продукцii, виробленоi всiма галузями аграрно-промислового комплексу.

Третю сферу утворюють галузi i пiдприiмства, щоб забезпечити заготiвлю, переробку сiльськогосподарськоi сировини, а також реалiзацiю кiнцевого продукту. У цю сферу входить харчова промисловiсть (харчосмакова, молочна, м'ясна, рибна), борошномельно-круп'яна, комбiкормова промисловостi, а також легка промисловiсть переробки сiльськогосподарськоi сировини (текстильна, шкiряно-хутряна i взуттiва), заготiвельнi i торговельнi органiзацii. Процес виробництва багатьох видiв кiнцевоi продукцii завершуiться в галузях i пiдроздiлах третьоi сфери. Вони здiйснюють переробку сiльськогосподарськоi продукцii i доведення ii до готовностi до вживання, а також здiйснюють реалiзацiю кiнцевоi продукцii.

Одним з головних умов динамiчного розвитку АПК i пропорцiйнiсть, збалансованiсть всiх трьох сфер. У доперебудовний перiод сiльське господарство i переробна промисловiсть розвивалися на основi концентрацii та агропромисловоi iнтеграцii. Агропромисловi формування за короткий перiод добивалися високих економiчних i соцiальних результатiв. У них швидше освоювали передовi технологii виробництва i переробки, бiльш повно використовували виробничi ресурси, а також побiчну продукцiю та вiдходи, скорочували час просування продукцii вiд виробника до споживача.

З переходом до ринкових вiдносин сформованi економiчнi вiдносини мiж партнерами АПК, жорстко регульованi державою, в своiй основi виявилися мало ефективними. У цiй системi, основною формою органiзацii економiчних вiдносин мiж пiдприiмствами та органiзацiями, що займаються виробництвом, заготiвлею, переробкою, зберiганням i реалiзацiiю продукцii в системi АПК, i господарський договiр.

Обсяг iнвестицiй на розвиток АПК республiки Хакасiя у 2010 - 2012 рр. плануiться в розмiрi понад 3 млрд. рублiв, у тому числi 1,6 млрд. рублiв - з бюджету регiону, повiдомляi прес-служба республiканського уряду.

Як наголошуiться в повiдомленнi, республiканська цiльова програма ВлРозвиток агропромислового комплексу республiки Хакасiя i соцiальноi сфери на селi на 2010 - 2012 роки. Програмою передбачено пiдхiд спiвфiнансування заходiв з коштiв федерального i республiканського бюджетiв. Загальний обсяг фiнансування становить бiльше 3 млрд. рублiв, у тому числi кошти республiканського бюджету в обсязi 1,6 млрд. рублiв В», - йдеться в повiдомленнi.

Роздiл 2. Порядок надання державноi пiдтримки на розвиток агропромислового комплексу Республiки Хакасiя

1. Цей Порядок визначаi цiлi, умови надання державноi пiдтримки сiльськогосподарського виробництва Республiки Хакасiя.

1.1 Цiлями державноi пiдтримки i:

- Задоволення потреб населення Республiки у продовольчих товарах сiльськогосподарського виробництва, вироблених на територii Республiки Хакасiя;

- Пiдвищення ефективностi виробництва, переробки i реалiзацii сiльськогосподарського виробництва, вироблених на територii Республiки Хакасiя;

- Розвиток матерiально-технiчного забезпечення сiльськогосподарського виробництва;

- Збереження та вiдтворення використовуються в сiльськогосподарському виробництвi земельних та iнших природних ресурсiв;

- Пiдвищення фiнансовоi стiйкостi сiльського господарства за рахунок заходiв з розширення доступу сiльськогосподарських товаровиробникiв до кредитних ресурсiв.

1.2. Умови та порядок надання державноi пiдтримки.

Субсидii надаються при дотриманнi наступних умов:

- Надання сiльськогосподарським пiдприiмства, кооперативами в Мiнiстерство сiльського господарства i продовольства Республiки Хакасiя рiчноi та квартальноi бухгалтерськоi звiтностi за формами, затвердженими Мiнiстерством сiльського господарства Росiйськоi Федерацii;

- Надання селянським (фермерським) господарствам iнформацii за основними показниками дiяльностi за формою, затвердженою Мiнiстерством сiльського господарства Росiйськоi Федерацii.

- Надання документiв, що пiдтверджують право на отримання державноi пiдтримки, передбачених цим Порядком для вiдповiдного виду субсидiй.

Одержувачi державноi пiдтримки представляють у Мiнсiльгосппрод РХ довiдку-розрахунок на надання субсидiй та документи, що пiдтверджують пiдстави виплати субсидii.

Мiнсiльгосппрод РХ на пiдставi представлених довiдок-розрахункiв формуi звiти i представляi в Мiнiстерство фiнансiв Республiки Хакасiя зведенi заявки на фiнансування витрат з державноi пiдтримки сiльськогосподарського виробництва Республiки Хакасiя.

Мiнiстерство фiнансiв Республiки Хакасiя пiсля перевiрки поданих звiтiв виробляi перерахування грошових коштiв на особовi рахунки Мiнсiльгосппроду РХ для iх подальшого перерахування одержувачам субсидiй.

Перерахування субсидiй на рахунки одержувачiв здiйснюiться шляхом формування заявки на касовий витрата, оформленоi в установленому порядку.

Одержувачi бюджетних коштiв несуть вiдповiдальнiсть за iх цiльове використання вiдповiдно до чинного законодавства.

У разi виявлення недостовiрноi iнформацii, представленоi одержувачем бюджетних коштiв, що спричинила необгрунтоване надання державноi пiдтримки, бюджетнi кошти протягом 60 днiв пiдлягають поверненню в республiканський бюджет.

2. Головним розпорядником коштiв республiканського бюджету щодо фiнансування агропромислового комплексу i Мiнсiльгосппрод РХ. Одержувачами субсидiй i сiльськогосподарськi товаровиробники, органiзацii незалежно вiд iх органiзацiйно-правовоi форми, селянськi та фермерськi господарства, сiльськогосподарськi виробничi, споживчi кооперативи, особистi пiдсобнi господарства, що входять до складу АПК Республiки Хакасiя.

Фiнансування здiйснюватися у межах асигнувань, передбачених у республiканському бюджетi Республiки Хакасiя.

1. Субсидii на тваринницьку продукцiю надаються:

а) на купiвлю племiнних i високопродуктивних тварин (велика рогата худоба, свинi, конi-ваговози, вiвцi, марали).

Субсидii на придбання племiнноi худоби надаються при дотриманнi наступних умов: Забезпечення кормами, станом на 1 грудня попереднього року, не менше 10 центнерiв кормових одиниць на умовну голову при придбаннi племiнноi худоби. Умова не приймаiться до сiльськогосподарським виробникам, державним i мунiципальним пiдприiмствам, якi не мали на 1 грудня попереднього року поголiв'я худоби;

Придбання племiнних тварин у господарствах, зареiстрованих в державному племiнному регiстрi Мiнiстерства сiльського господарства Росiйськоi Федерацii.

Договiр купiвлi-продажу племiнних тварин повинен бути узгоджений з Мiнсiльгосппродом РХ.

При покупцi високопродуктивних тварин з господарств, що не мають статус племiнних, субсидii виплачуються за наявностi племiнного облiку i при пiдтвердженнi племiнноi цiнностi тварин регiональним iнформацiйним центром.

Вiдшкодування проводитися в розмiрi 50%, але не бiльше 50 рублiв за 1 кг живоi ваги придбаних племiнних i високопродуктивних тварин (крiм овець).

Субсидii на придбання овець усiх порiд, порiд груп та iх помiсей виплачуються в розмiрi 1500 рублiв за одну голову.

Субсидii на придбання тварин з iнвестицiйного кредиту пiд заставу придбаних тварин видiляються на вiдшкодування 100% авансового обов'язкового внеску i 50% обов'язкових платежiв згiдно з графiком погашення кредиту.

У разi вiдчуження, забою тварин протягом 3 рокiв з дня презнаходження одержувач субсидii повертаi до республiканського бюджету грошовi кошти, отриманi на придбання цих тварин.

Для отримання субсидiй одержувачi субсидiй надають у Мiнсiльгосппрод РХ наступнi документи: копii рахункiв-фактур, копii договору, укладеного мiж продавцем i покупцем, узгодженого з Мiнсiльгосппродом РХ, акт прийому-передачi тварин, пiдписаний продавцем, покупцем, копii документiв, що пiдтверджують якiсть племiнних тварин ( племiннi свiдоцтва);

б) субсидii на фiнансування заходiв з племiнного тваринництва виплачуються при наданнi копiй договорiв, довiдок-розрахункiв та рахункiв-фактур на придбання насiння тварин у розмiрi 65 рублiв вiд вартостi спермадози.

в) субсидii на пiдтримку племiнного тваринництва направляються перспективним племiнним заводом Республiки Хакасii вiдповiдно до перелiку, затвердженого Мiнiстерство сiльського господарства Росiйськоi Федерацii, на утримання племiнного маточного поголiв'я великоi рогатоi худоби в розмiрi 1500 рублiв на одну голову, 500 рублiв на одну голову вiвцематки, переярки. Субсидii на пiдтримку племiнного тваринництва виплачуються щомiсячно з розрахункiв 1:12 ставки на маточне поголiв'я тварин.

Субсидii видiляються при дотриманнi наступних умов:

- Збереження маточного поголiв'я сiльськогосподарських тварин протягом року;

- Вихiд приплоду за племiнного стада, не менше 80 телят на сто корiв, 80 ягнят на 100 вiвцематок;

г) субсидii на пiдтримку вiвчарство виплачуються щомiсяця з розрахунку 1:12 ставки на маточне поголiв'я овець, наявнi за станом на перше сiчня 2009 року, але не менше 50 голiв, виходячи з розрахунку 110 рублiв на рiк на голову.

2.1 Придбання мiнеральних добрив, засобiв захисту рослин та фiнансування заходiв по елiтному насiнництву

Кошти спрямовуються на вiдшкодування частини вартостi витрат з придбання мiнеральних добрив для внесення пiд урожай поточного року, засобiв захисту рослин, пестицидiв i агрохiмiкатiв, дозволених до застосування на територii Росiйськоi Федерацii з розрахунку до 60% iх вартостi за видами, кiлькiстю та цiною, погодженим з Мiнсiльгосппродом .

Виплата субсидiй проводитися на пiдставi поданих копiй договорiв, рахункiв-фактур, накладних на оприбуткування товару або платiжних доручень, сертифiкатiв вiдповiдностi й актiв застосування.

Кошти спрямовуються на компенсацiю вартостi витрат з придбання насiння вищих репродукцiй зернових, олiйних, зернофуражних, круп'яних, зернокормових, зернобобових культур, однорiчних i багаторiчних трав, картоплi в розмiрi:

- До 60% вартостi оригiнального насiння зернових, зернобобових культур, злакових i бобових трав;

- До 60% вартостi насiння елiти зернобобових, зернобобових кормових, олiйних культур, злакових i бобових трав, картоплi, зернових, круп'яних, зернокормових, зернофуражних культур;

2.2 Фiнансування реконструкцii та експлуатацii мелiоративних систем та кошти на проведення агрохiмiчного обслуговування

Субсидii видiляються:

- На спiвфiнансування витрат у розмiрi 90% вартостi придбаних запасних частин для мелiоративних систем. Кошти видiляються сiльськогосподарським товаровиробникам усiх форм власностi, якi мають на балансi мелiоративнi системи, на пiдставi наданих копiй договорiв та рахункiв-фактур;

- На спiвфiнансування витрат у розмiрi 90% на проведення реконструкцiй i капiтального ремонту внутрiшньогосподарських зрошувальних систем, здiйснюванi господарським способом. Кошти видiляються сiльгосптоваровиробником всiх форм власностi на пiдставу затвердженоi проектно-кошторисноi документацii, погодженоi з Мiнсiльгосппродом, та копii акта виконаних робiт. Попереднi фiнансування проводитися в обсязi 20% вiд суми укладеного договору, остаточний розрахунок пiсля надання копii приймально-здавального акту виконаних робiт.

Мiнсiльгосппрод РХ здiйснюi оплату робiт з проведення комплексного агрохiмiчного обстеження земель сiльськогосподарського призначення Усть-Абаканського району на пiдставi укладеного державного контракту. Оплата за контрактом проводитися пiсля пiдписання актiв прийому-здачi виконаних робiт з агрохiмiчного обстеження (вiдбiр грунтових зразкiв).

Виплата на пiдтримку табунного конярства проводитися щомiсяця з розрахунку 1 / 12 ставки на маточне поголiв'я коней, наявних за станом на 1 сiчня 2009р. i використовуються для вiдтворення помесного молодняку м'ясного напряму, виходячи з розрахунку 1500 рублiв в рiк на голову, за умови збереження маточного поголiв'я протягом року. Табуном вважаiться поголiв'я не менше 20 голiв конематок.

Виплата на пiдтримку маралiвництва проводитися щомiсяця з розрахунку 1 / 12 ставки на поголiв'я маралiв, наявних за станом на 1 сiчня 2009 року, виходячи з розрахунку 1500 рублiв в рiк на одну голову, за умови збереження маточного поголiв'я протягом року. Виплата проводитись за наявностi поголiв'я не менше 20 голiв важенок.

Одержувачами субсидiй i сiльськогосподарськi товаровиробники, органiзацii незалежно вiд iх органiзацiйно-правовоi форми, селянськi (фермерськi) господарства, державнi та мунiципальнi пiдприiмства, вiдповiдно до iх Статутом (положенням), що здобувають дизельне паливо на проведення польових робiт, заготiвлю кормiв i збирання врожаю, згiдно ставкою субсидування на 1 га посiвних площ по групах сiльськогосподарських культур:

1 група (кормовi культури, багаторiчнi трави) - до 150 рублiв;

2 група (озимi та ярi зерновi та зернобобовi технiчнi та олiйнi культури) - до 310 рублiв;

3 група (овочi вiдкритого грунту, картопля) - 800 рублiв.

Остаточна виплата субсидiй проводитися вiдповiдно до даних форм статистичноi звiтностi 4 СХ, 1-фермер.

2.4 Компенсацiя частини витрат по страхуванню сiльськогосподарських культур i субсидii на придбання мiнеральних добрив, засобiв захисту рослин

Субсидii надаються одержувачами, якi уклали договори страхування сiльськогосподарських культур зi страховими органiзацiями, що мають лiцензiю, i представили в Мiнсiльгосппрод РХ копii договорiв страхування i платiжних документiв по сплатi ними страхового внеску за договорами страхування, у розмiрi 20% вiд суми фактичноi оплати страховоi премii.

Кошти спрямовуються на вiдшкодування частини вартостi витрат з придбання мiнеральних добрив для внесення пiд урожай поточного року, засобiв захисту рослин, пестицидiв i агрохiмiкатiв, дозволених до застосування на територii Росiйськоi Федерацii, з розрахунку до 50% iх вартостi за видами, кiлькiстю та цiною, погодженим з Мiнсiльгосппродом РХ.

Виплата субсидiй проводитися на пiдставi поданих копiй договорiв, рахункiв-фактур, накладних на оприбуткування товару, сертифiкатiв вiдповiдностi й актiв застосування, представлених до 1 жовтня 2009 року.

Субсидування пiдлягають мiнеральнi добрива, засоби захисту рослин, придбанi в 2008-2009 роках i внесенi в 2009 роцi.

2.5 Субсидii на придбання мiнеральних добрив, засобiв захисту рослин

а) одержувачами субсидiй з вiдшкодування частини витрат на вiдновлення сiльськогосподарськоi технiки та тваринницького обладнання i сiльськогосподарськi товаровиробники, органiзацii незалежно вiд iх органiзацiйно-правовоi форми, селянськi (фермерськi) господарства, що мають на балансi (у володiннi) зареiстровану в установленому порядку сiльськогосподарську технiку. Особистi пiдсобнi господарства i одержувачами субсидiй за умови, якщо у власностi (орендi на термiн 3 i бiльше рокiв) i не менше 15 га сiльгоспугiдь.

б) субсидii на вiдшкодування витрат на придбання сiльськогосподарськоi технiки та технологiчного устаткування видiляються в розмiрi 50% на придбання технологiчного обладнання, новоi сiльськогосподарськоi технiки, вузлiв i агрегатiв до неi, а також капiтально вiдремонтованоi сiльськогосподарськоi технiки в спецiальних пiдприiмствах, що мають вiдповiдний сертифiкат, з гарантiiю не менше 12 мiсяцiв.

в) кошти на вiдшкодування частини витрат на придбання насiння спрямовуються на придбання насiння спрямовуються на придбання репродукцiйного насiння в розмiрi до 50% вартостi насiння зернобобових, кормових, олiйних культур, злакових i бобових трав, зернових, круп'яних, зернокормових, зернофуражних, овочевих культур, картоплi , гiбридного насiння кукурудзи, озимих культур.

г) субсидii на молоко нараховуються щомiсяця виходячи з обсягiв фактично реалiзованого молока:

- На соцiальнi потреби;

- Пiдприiмствам, переробним молоко;

- Кооперативам, якi закуповують молоко в особистих подвiр'ях за цiнами не нижче склалися на ринку без урахування субсидiй;

Ставка за одну тонну молока встановлюiться в розмiрi 2400 рублiв.

Субсидii виплачуються при дотриманнi наступних умов:

- Збереження маточного поголiв'я худоби протягом року;

- Забезпечення молочноi продуктивностi корiв за попереднiй рiк не менше 1300 кг на одну фуражну корову (крiм селянських (фермерських) господарств, сiльськогосподарських кооперативiв);

- Наявнiсть не менше 15 дiйних корiв;

Виплата субсидiй проводиться щомiсяця за розрахунками, що надаються господарствами та завiреним райсiльгоспуправлiннями (вiддiлами), адмiнiстрацiiю мунiципального освiти, пiдприiмством, переробним молоко;

д) виплата субсидiй на часткову компенсацiю витрат по виробництву продукцii м'ясного скотарства проводиться щомiсячно з розрахунку 1 / 12 ставки на маточне поголiв'я великоi рогатоi худоби м'ясного напряму, наявного станом на 1 сiчня 2009 року в кiлькостi не менше 20 корiв, виходячи з розрахунку 1500 рублiв на рiк на голову, при збереженнi маточного поголiв'я протягом року;

е) субсидii з реалiзацii комплексу заходiв, що забезпечують стале використання земельних ресурсiв, видiляiться на:

- Проведення комплексного агрохiмiчного окультурення полiв;

- Проведення протиерозiйних заходiв;

Кошти видiляються сiльськогосподарським товаровиробникам, органiзацiям незалежно вiд iх органiзацiйно-правовоi форми, селянським (фермерським) господарствам у вiдповiдностi з представленими актами виконаних робiт, завiреними управлiннями (вiддiлами) сiльського господарства мунiципальних утворень, згiдно з робочими проектами на первинне окультурення полiв, актами на внесення органiчних добрив ;

ж) субсидування витрат по утилiзацii заборонених i непридатних пестицидiв проводитися сiльськогосподарським товаровиробникам до 90% вартостi витрат з утилiзацii заборонених i непридатних пестицидiв.

з) кошти на пiдготовку, перепiдготовку кадрiв, пiдвищення квалiфiкацii фахiвцiв АПК видiляються згiдно з кошторисом i договорами з пiдприiмствами та установами, якi безпосередньо виробляють роботу з навчання;

i) одержувачами субсидiй на часткову компенсацiю витрат з вирощування овочiв в умовах захищеного ТСрунту i сiльськогосподарськi товаровиробники, органiзацii незалежно вiд iх органiзацiйно-правовоi форми, селянськi (фермерськi) господарства, якi займаються вирощуванням овочiв у закритому ТСрунтi (теплицях), з розрахунку 70 рублiв за одну Гкал тепловоi енергii, спожитоi на вирощування овочiв.

Виплата субсидiй проводитися на пiдставi показань приладiв облiку тепла, встановлених в тепличному комплексi, i представлених копiй документiв, що пiдтверджують право володiння i розпорядження теплицями, договорiв на отримання тепловоi енергii, рахункiв-фактур.

Роздiл 3. Основнi напрями державноi пiдтримки сiльгосптоваровиробникiв на перспективу. Цiльовi програми

Основнi напрями державноi пiдтримки сiльськогосподарського виробництва умовно можна роздiлити на наступнi категорii: за видами пiдтримки, по територiях, по типам пiдприiмств, що розрiзняються за формами господарювання та ступеня фiнансовоi стiйкостi, за часом.

Враховуючи свiтовий досвiд доцiльно збiльшувати обсяги пiдтримки в основному по тих напрямках, по яких можна на стадii планування точно розрахувати необхiдну суму коштiв. Крiм того, у зв'язку зi вступом Росii до СОТ необхiдно використовувати класифiкацiю видiв пiдтримки, встановлену вiдповiдно до правил цiii органiзацii, якi передбачають розподiл бюджетноi пiдтримки на заходи Влжовтоi скринькиВ», заходи Влзеленоi скринькиВ», заходи Влблакитний кошика" i заходи Вл de minimis В». Основнi напрямки пiдтримки сiльського господарства за рахунок регiонального бюджету значною мiрою визначаються iснуючою практикою розподiлу фiнансових коштiв, що йдуть на цi цiлi з федерального бюджету.

Цiльовi програми:

1) Заходи Влжовтого кошикаВ»

- Цiнова пiдтримка;

- Збутовi кредити;

- Виплати з розрахунку площi сiльськогосподарських угiдь;

- Виплати з розрахунку чисельностi сiльськогосподарських тварин;

- Субсидii у вiдношеннi засобiв виробництва;

- Окремi програми субсидованих кредитiв;

2) Заходи Влзеленоi скринькиВ»

- Загальнi послуги (науковi дослiдження; ветеринарнi та фiтосанiтарнi заходи; пiдготовка i пiдвищення квалiфiкацii кадрiв; iнформацiйно-консультацiйне обслуговування; контроль за безпекою продуктiв харчування; маркетинговi i збутовi послуги; iнфраструктурнi послуги);

- Змiст стратегiчних запасiв;

- Внутрiшня продовольча допомога нужденним верствам населення;

- Пiдтримка доходу (не пов'язане з виробництвом);

- Допомога при стихiйних лихах;

- Охорона навколишнього середовища;

- Допомога виробникам в неблагополучних регiонах;

- Сприяння структурноi перебудови шляхом вiдшкодування раннього виходу виробникiв на пенсiю, шляхом вiдшкодування замовлення вiд використання ресурсiв, i шляхом iнвестицiйноi допомоги.

3) Заходи Влблакитноi кошикаВ»

- Виплати, заснованi на фiксованих площах i врожаi;

- Виплати здiйснюються стосовно не бiльш нiж 85% вiд базового рiвня виробництва;

- Тваринницькi виплати, здiйснюванi на фiксоване поголiв'я худоби.

ВлDe minimisВ»

- Пiдтримка, орiiнтована на конкретний продукт, у розмiрi до 5% (для краiн, що розвиваються 10%) вартостi сiльськогосподарського продукту;

- Пiдтримка, не орiiнтована на конкретний продукт до 5% (для краiн, що розвиваються 10%) вартостi сiльськогосподарського продукцii краiни.

Виходячи з проведеного аналiзу державноi пiдтримки сiльського господарства, пропонуються наступнi напрями державноi пiдтримки сiльськогосподарського виробництва на перспективу:

- Пiдтримка заходiв, спрямованих на стимулювання розвитку регiонального продовольчого ринку;

- Пiдтримка заходу, спрямованих на збiльшення виробництва сiльськогосподарськоi продукцii в необхiдному обсязi;

- Пiдтримка заходiв, спрямованих на оздоровлення сiльськогосподарських пiдприiмств;

- Пiдтримка заходiв з науково-технiчного прогресу i переходу до iнновацiйного типу розвитку АПК.

Висновок

Фiнансування агропромислового комплексу Республiки Хакасiя здiйснюiться в рамках ВлДержавноi програми розвитку сiльського господарства та регулювання ринкiв сiльськогосподарськоi продукцii, сировини i продовольства на 2008-2012 роки та завдання щодо кредитування та фiнансування агропромислового комплексу в 2010 роцiВ».

Витрати бюджету на сьогоднiшнiй день значнi у всiх вiдносинах, зазначено, що зростання витрат збiльшуiться щорiчно. Це викликаi дефiцит бюджету i збiльшуi державний борг. Проблему фiнансування бюджетного дефiциту не можна розглядати тiльки щодо зобов'язань федерального бюджету. Насправдi вона охоплюi бюджети суб'iктiв

Федерацii та мiсцевi бюджети, багато з яких мають потребу в одержаннi фiнансовоi допомоги, субвенцii i дотацii.

Сьогоднi ж у бiльшiй мiрi розвиваються в якостi безоплатного видiлення коштiв суб'iктам Федерацii - трансферти.

Дуже часто вiдбуваiться несвоiчасна виплата коштiв на фiнансування таких напрямкiв як: сiльське господарство, рибальство, сприяння науково-технiчному прогресу. Збiльшення тимчасового боргу мiж встановленими та фактичними термiнами видiлення бюджетних асигнувань призводить до зростання заборгованостi бюджету перед пiдприiмствами i населенням, а також взаiмноi заборгованостi пiдприiмств.

Не дивлячись на це, завдяки фiнансовоi пiдтримки агропромислового комплексу з республiканського бюджету досягаються основнi цiлi державноi аграрноi полiтики, якi полягають у досягненнi фiнансовоi стiйкостi сiльського господарства, прискорений розвиток тваринництва, створення умов для ефективного виробництва сiльськогосподарськоi продукцii, i створення умов для зростання рiвня життя сiльського населення . Звертаючи увагу на цi цiлi, сiльське господарство Республiки Хакасiя, може виявитися на новому етапi розвитку сiльськогосподарськоi продукцii.

Список використовуваноi лiтератури:

1) ВлДержавна пiдтримка сiльськогосподарського виробництва на регiональному рiвнiВ» - Донченко А.С. 2007 рiк.

2) Мiнiстерство сiльського господарства РФ - http://" onclick="return false">

3) Постанова ВлПро порядок надання державноi пiдтримки на розвиток агропромислового комплексу Республiки ХакасiяВ» вiд 11.09.2009.

4) Владика А.Д. Продуктивнiсть працi в сiльському господарствi та шляхи ii пiдвищення. - Л.: Лениздат - 1990.

5) Добринiн В.А. Економiка сiльського господарства. - М, Агропромиздат, 1994. - 186 с.

6) Злобiн. РД. Фактори мотивацii аграрноi працi / / АПК: економiка, управлiння - 1999.

7) Кованов С.РЖ. Економiчнi показники дiяльностi сiльськогосподарських пiдприiмств.: - М.: Агропромиздат - 2004.

8) Кузьмiн В.В., гидота Л.РЖ. Пiдвищення продуктивностi працi - основа iнтенсифiкацii виробництва М.: Знання. - 1999.

9). Морозова С.РЖ., Cкворцова З.РД. Актуальнi напрями стабiлiзацii i розвитку агропромислового виробництва. Воронеж: Видавництво ВДУ, 2004.

10) Рослинництво. Пiд ред. Муратова В.А. - М.: Наука, 2005.

11) Сабантуй Б.М. Теорiя фiнансiв: Навчальний посiбник. 1998 рiк.

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi

Аграрна полiтика Бiлорусi

Агротехника возделывания чечевицы, раннего картофеля и кормовой моркови

Агротехнические особенности возделывания полевых культур