Особливостi економiчноi моделi США

План

Вступ

1. Основна частина

2. Економiчна модель США

3. Роль держави в побудовi економiчноi моделi США

4. Мiфи про економiчноi моделi США

Висновок

Лiтература

Вступ

Незважаючи на загальний для всiх ринкових економiк механiзм функцiонування, заснований на домiнуваннi приватноi власностi, спiввiдношеннi попиту i пропозицii та дii сил конкуренцii, економiчний i соцiальний розвиток будь-якоi краiни багато в чому визначаiться набором характерних рис, якi формують специфiку тiii чи iншоi ринковоi моделi. Це i спiввiдношення ринку з державним регулюванням, i стан пiдприiмницького клiмату в краiнi, i панiвний характер ставлення громадян до працi, i багато iнших чинникiв, пов'язанi з iсторiiю i традицiями держави. Досвiд показуi, що в сукупностi цi фактори можуть вiдiгравати чи не бiльш iстотну роль, нiж базиснi принципи ринковоi економiки.

В основу економiчноi моделi США покладенi система всебiчного заохочення пiдприiмництва, досягнення особистого успiху, збагачення найбiльш активноi частини населення. Завдання соцiальноi рiвноваги при американськiй моделi не розглядаiться, пряме державне втручання в економiку незначно. Прийнятний рiвень малозабезпечених груп населення, як i регулювання iнших питань економiки забезпечуiться за рахунок перерозподiлу частини нацiонального доходу, а також податкових функцiй. Нацiональне господарство краiни характеризуiться високим рiвнем економiчного добробуту.

Мета даноi роботи:

Розглянути основнi риси економiчноi моделi США;

Виявити рiвень життя та економiчного розвитку краiни;

Визначити позицiю Сполучених Штатiв Америки у свiтовiй економiцi.

1. Основна частина

Моделi соцiально-економiчних процесiв у рiзних краiнах формувалися пiд впливом вiдповiдних об'iктивних i суб'iктивних чинникiв розвитку суспiльства, у тому числi пiд впливом розглянутих теоретичних концепцiй. У кожнiй краiнi реалiзувалися тi чи iншi з цих концепцiй, нерiдко в певному поiднаннi. Це знайшло втiлення насамперед у моделях розвитку iх економiки i в чималiй мiрi визначило iх специфiку.

Економiчна модель - це формалiзований опис економiчного процесу або явища, структура якого визначаiться його об'iктивними властивостями. Вiдображення економiчного явища в певнiй економiчнiй моделi грунтуiться на порiвняльному аналiзi, який полягаi у фiксацii дослiджуваного явища i розглядi специфiки його розвитку в рамках свiтового господарства.

Основу будь-якоi сучасноi державноi полiтики тiii чи iншоi краiни складаi не взагалi ринкова економiка, а ii нацiональна модель. У соцiально-економiчному дослiдженнi поняття "нацiональна економiка" передбачаi:

Просторово визначену i нацiонально специфiчну органiзацiю економiчного життя;

Економiчний потенцiал краiни;

Нацiональний ринок, мiсце краiни у свiтовiй економiцi;

Специфiку форм прояву унiверсальних економiчних причинно-наслiдкових зв'язкiв (зростання продуктивностi i зниження трудомiсткостi виробiв);

Пiдвищення частки заощаджень у мiру зростання доходiв;

Вплив експорту та iмпорту на економiчне зростання;

Ступiнь державного втручання в економiку (вiд майже вiльного ринкового господарства до його повного одержавлення);

Створення нацiонального економiчного порядку;

Традицii i нацiональну психологiю, що пояснюють поведiнковi реакцii членiв суспiльства.

Перерахованi елементи необхiднi для зведення економiчноi моделi тiii або iншоi краiни. Багато дослiдникiв вважають, що визначальним чинником економiчноi моделi i менталiтет. Дiйсно, економiчна наука маi справу з соцiумом, який маi iсторичнi традицii, нацiональний характер i менталiтет, полiтичнi пристрастi i пристосовуi до цих ознак iнструментарiй економiчноi полiтики. Сформувалися пiд впливом цих факторiв системи настiльки рiзнi, що часом важко видiлити iх економiчну спiльнiсть.

2. Економiчна модель
США

Економiчну модель США можна роздiлити на двi групи: традицiйнi та формують новий вигляд економiки.

До першоi групи вiдносять риси, здавна притаманнi американськоi економiчноi моделi:

Всiляке заохочення американським суспiльством i державою пiдприiмницькоi активностi, сприятливий пiдприiмницький клiмат, громадська установка на досягнення успiху для кожноi людини, незалежно вiд його походження та соцiального статусу;

Вiдносно низький рiвень перерозподiлу ВВП через державний бюджет (менше 17-18% через федеральний i близько 30% через консолiдований бюджет, тобто набагато менше, нiж у бiльшостi iнших розвинених краiн);

Вiдносно низький питома вага держави у виробленому ВВП (близько 12%). Державна власнiсть представлена лише в атомнiй енергетицi, у виробничiй iнфраструктурi (мости, дороги, трубопроводи), в освiтi та охоронi здоров'я;

Бiльш обмежене, нiж у багатьох iнших розвинених краiнах, але дуже ефективне державне втручання в економiку;

Висока трудова мораль, багато в чому заснована на протестантськiй етицi, працьовитiсть i вiра бiльшостi громадян у власнi сили.

економiчна модель америка

Данi характеристики i основою американськоi лiберальноi економiчноi моделi. Але в останнi десятилiття великого значення набувають новi риси економiчноi моделi, пов'язанi з розвитком науково-технiчноi революцii. Зокрема, одна з найважливiших особливостей сучасного економiчного розвитку США - орiiнтацiя на гнучке, диверсифiковане i дрiбносерiйне виробництво, здатнiсть адаптуватися до швидко змiнюваних потреб економiки i населення. Це досягаiться за рахунок використання i в матерiальному виробництвi, i в сферi послуг новiтнiх технологiй, заснованих на мiкропроцесорах, мiкроелектронiцi, програмованоi автоматизацii та бiо iнженерii.

Ще одна принципова риса, що характеризуi стан американськоi економiки, - пiдвищення рiвня ii науко iмностi. Вiн визначаiться, з одного боку, загальним збiльшенням витрат на науково-дослiднi та дослiдно-конструкторськi розробки (НДДКР), вдосконаленням iх структури та кадрового забезпечення, а з iншого - становленням i видiленням групи галузей економiки, виробничi результати яких надзвичайно сильно залежать вiд витрат на НДДКР. Загальний обсяг витрат на НДДКР у США перевищив у 2005 р. $ 280 млрд. (близько 2,7% ВВП) - це рекордний за всю iсторiю краiни рiвень. При цьому витрати на цивiльнi НДДКР склали 2,2% ВВП. На частку США припадаi близько 46% всiх витрат на НДДКР у розвинених краiнах свiту.

Якiсно новою рисою зрушень у суспiльному виробництвi США на початку ХХРЖ ст. стала роль сформувалася всеосяжноi iнформацiйноi iнфраструктури. РЗi принципова значення полягаi в тому, що вона стала найважливiшим i необхiдним елементом всiii виробничоi iнфраструктури. Без неi ефективне функцiонування економiки та суспiльства в даний час неможливо.

В основi iнформацiйноi iнфраструктури лежить створення комплексноi iндустрii обробки iнформацii на базi новiтньоi електронноi технiки i засобiв зв'язку. На частку США на початку ХХРЖ ст. припадало понад 40% всiх працюючих у свiтi комп'ютерiв. Все бiльш помiтну роль в економiцi вiдiграi РЖнтернет: за оцiнками, обсяг комерцiйних угод через РЖнтернет в 2003 р. досяг $ 1,3 трлн. Помiтних масштабiв розвитку досягла принципово нова галузь - спецiалiзованi комп'ютернi послуги, якi представляють бiльше 80 тис. фiрм.

Ще одна дуже важлива особливiсть економiчного розвитку США i iх економiчноi моделi - роль i масштаби сфери послуг, що не мають аналогiв в iнших розвинених краiнах. Про роль сфери послуг в економiцi США говорить вже те, що на початку 2000-х рр. тут було зосереджено близько 80% зайнятих (причому, понад 85% всiх кадрiв вищоi квалiфiкацii), близько 40% основних виробничих фондiв, створювалося близько 80% ВВП.

Значення сфери послуг, однак, аж нiяк не вичерпуiться зростанням ii частки у ВВП i концентрацiiю в нiй ресурсiв i капiталу. Багато галузей послуг придбали ключове значення для функцiонування економiки в довгостроковому планi, стали "локомотивами" науково-технiчного та соцiально-економiчного розвитку краiни. У першу чергу, це стосуiться розвитку науки i наукового обслуговування, освiти та охорони здоров'я, збiльшення рiзноманiтностi професiйних послуг, зв'язку, iнформацiйного обслуговування i т.д. Цi галузi також вносять головний внесок у розвиток людського чинника, який придбав особливе значення у сучаснiй високорозвиненiй економiцi.

Сучасна економiчна модель зазнаi iстотнi змiни, пов'язанi з вiдносинами власностi. Ключовою рисою домiнуючого приватного сектора господарства i еволюцiя структури виробничого капiталу. На початку ХХРЖ ст. близько 90% усiх доходiв в економiцi створювалося в корпоративному секторi господарства, частка якого у створеннi ВВП в порiвняннi з 1970 р. зросла на 20 процентних пунктiв. Таким чином, корпоративна приватна власнiсть стала в США переважною в порiвняннi з iншими формами приватноi власностi (партнерство, iндивiдуальна приватна власнiсть) i проявила себе як найбiльш ефективна з точки зору залучення додаткових капiталовкладень, можливостей використання новiтнiх управлiнських методiв, пiдвищення продуктивностi працi та вдосконалення трудових вiдносин. Набули поширення i зайняли свою нiшу на ринку i новi форми приватноi власностi: компанii, що належать iнвесторам (понад 80% акцiонерного капiталу корпоративного сектора краiни) або працiвникам (8%); компанii, що належать споживачам, а також неприбутковi органiзацii (разом - решту 12% акцiонерного капiталу).

Чималi змiни вiдбулися й у механiзмi функцiонування рiзних ринкiв. Характерною рисою американськоi економiчноi моделi, що впливаi на функцiонування ринку працi та трудовi вiдносини, i тенденцiя зниження рiвня охоплення працiвникiв профспiлками. Тiльки за останнi 12 рокiв вона зменшилася з 0,1% в 1983 р. до 1,5% у 2005 р. Це робить ринок бiльш мобiльним внаслiдок зменшення впливу профспiлок на процес укладення колективних договорiв, зайнятiсть i рiвень заробiтноi плати.

Вiдчутнi змiни вiдбулися у функцiонуваннi товарних ринкiв i в динамiцi економiчного циклу. Розповсюдження iнформацiйних технологiй революцiонiзувало, наприклад, всю систему управлiння матерiальними запасами: цi технологii дозволяють уникати пере накопичення запасiв i таким чином зменшують матерiальну основу пере накопичення виробничого капiталу в цiлому. Як наслiдок, зазнав змiни економiчний цикл, що, безсумнiвно, призвело до принципових зрушень у всьому механiзмi вiдтворення. У останнi 50 рокiв економiчнi спади стали набагато менш хворобливими для американськоi економiки. Так, 14 циклiчних спадiв у перiод з 1900 р. по 1953 р. означали в середньому втричi бiльшi втрати ВВП, нiж наступних криз. Перiоди пiдйому в рамках одного циклу збiльшилися майже вдвiчi - з 2,5 рокiв у 1900-1953 рр. до 5 рокiв в подальшому. Одночасно перiод спаду виробництва скоротився в останнi п'ять десятилiть з 17 до 11 мiсяцiв.

Поряд з впровадженням iнформацiйних технологiй i впливом науково-технiчного прогресу в цiлому, найважливiшим чинником змiн механiзму циклу стало i державне регулювання економiки, зокрема, стабiлiзуюча роль фiскальноi та грошово-кредитноi полiтики. Манiпулювання розмiрами податкових надходжень до бюджету, а також регулятори грошово-кредитноi полiтики - облiкова ставка Федеральноi резервноi системи, норми обов'язкового резервування комерцiйних банкiв, операцii на вiдкритому ринку з державними цiнними паперами - дозволяють в потрiбний момент помiтно знижувати "перегрiв" економiки або, навпаки, стимулювати ii зростання. В цiлому вся сукупнiсть дiй держави в економiчнiй i соцiальнiй сферi дозволяi розглядати його як важливий системо утворюючий елемент економiчноi моделi.

3. Роль держави в побудовi економiчноi моделi США

Характерна риса економiчноi моделi США початку ХХРЖ ст. - Дедалi бiльша орiiнтацiя бюджету на вирiшення соцiально-економiчних завдань. Частка витрат федерального бюджету на соцiальнi цiлi, включаючи розвиток людського капiталу (освiта, охорона здоров'я), соцiальне страхування та соцiальна виплата перевищила в 2005 р.60%; частка цих витрат у консолiдованому бюджетi ще вище. Позiрна протирiччя мiж соцiальною орiiнтацiiю бюджету та загальноi досить низькою часткою перерозподiлу нацiонального доходу через федеральний i консолiдований бюджет пояснюiться досягненням якогось оптимуму мiж економiчними i соцiальними цiлями макроекономiчноi полiтики та шляхiв iх реалiзацii.

Констатуючи досить високу ефективнiсть сучасного державного регулювання в США, необхiдно вiдзначити його якiсно нову особливiсть - прагнення знайти оптимальну пропорцiю мiж ринком i державним втручанням незалежно вiд вiдмiнностей в iдеологiчних i полiтичних поглядах тiii чи iншоi американськоi адмiнiстрацii.

Основнi пiдходи Дж. Буша до економiчноi моделi були чiтко визначенi ним пiд час його першоi президентськоi кампанii. Квiнтесенцiiю iх було iстотне зниження податкiв (як прибуткових iндивiдуальних, так i податкiв на прибутки корпорацiй) i всiляке заохочення пiдприiмництва. Треба визнати, що в бiльш широкому контекстi економiчна стратегiя республiканцiв мало чим вiдрiзнялася вiд економiчних прiоритетiв демократiв. Основнi пункти економiчноi стратегii республiканцiв:

прискорення економiчного зростання за рахунок пiдтримки сприятливого пiдприiмницького клiмату (в тому числi шляхом зниження податкiв), використання податкових пiльг, активне манiпулювання iнструментами грошово-кредитного регулювання;

прискорення науково-технiчного прогресу за рахунок активноi iнновацiйноi полiтики (шляхом введення податкових пiльг та амортизацiйноi полiтики) i масштабноi державноi пiдтримки фундаментальноi науки;

здiйснення масованих iнвестицiй в "людський капiтал", тобто зростання державних витрат у сферi освiти, перепiдготовки робочоi сили та охорони здоров'я, а також заохочення витрат приватного сектора економiки на цi цiлi (невипадково витрати федерального бюджету на соцiальнi та економiчнi цiлi, включаючи освiту та охорону здоров'я, перевищили 62% всiх бюджетних витрат, а iх частка в консолiдованому бюджетi ще вище);

забезпечення соцiальноi функцii держави через оптимiзацiю програм у сферi пенсiйного та медичного страхування i допомоги, пiдтримка сiмейних цiнностей;

нарощування позитивного ефекту вiд iнтеграцii американськоi економiки в свiтове господарство i вiд глобалiзацii свiтовоi економiки;

полiпшення стану навколишнього природного середовища, вдосконалення екологiчних регуляторiв, вироблення вiдповiдноi полiтики у зв'язку iз змiнами свiтового клiмату.

Дж. Буш пiдкреслював, що саме його економiчна модель i перш за все прийнятий закон про зниження податкiв протягом 10 рокiв на $ 1,35 трлн. дозволили вивести краiну з економiчноi кризи i надалi будуть стимулювати ii економiчне зростання.

Критики новоi економiчноi моделi США вважають, що пропонованi реформи розмивають i знижуi соцiальнi гарантii. Очевидно, що соцiальнi проблеми, пов'язанi з грубими полiтичними розрахунками, ставлять проблеми соцiального страхування на чiльне мiсце всiii соцiально-економiчноi стратегii держави.

4. Мiфи про економiчноi моделi
США

Велика рецесiя дозволяi перевiрити на вiдповiднiсть дiйсностi деякi широко поширенi переконання з приводу економiки США, якi протягом останнiх декiлькох десятилiть були джерелом безлiчi проповiдей. Цього слiд було очiкувати, оскiльки Сполученi Штати стали епiцентром урагану грубих полiтичних прорахункiв, якi призвели до свiтовоi рецесii.

Працiвники Центру економiчних i полiтичних дослiджень Джон Шмiтт i Натан Лейн показали, що США не i краiною малого бiзнесу, як iх постiйно прикрашають для передвиборчих промов i передовиць. Якщо подивитися, який вiдсоток вiд загального числа працюючих працюi на власному пiдприiмствi, або який вiдсоток промислових робiтникiв або працiвникiв високотехнологiчних галузей зайнятий у малих пiдприiмствах, то виявиться, що США займають останнi мiсце або поруч з ним серед краiн з високим рiвнем доходiв.

Як зазначив економiст Пол Кругман, прочитавши це дослiдження, "помер ще один американський мiф". На мою думку, це дiйсно так. Як вiдзначають i автори дослiдження i сам Кругман, iснуi правдоподiбне пояснення невисоких показникiв США у змаганнi малого бiзнесу: вiдсутнiсть нацiональноi системи медичного страхування. РЖснуi досить ризикiв, пов'язаних з початком своii справи замiсть роботи за наймом, але iвропейцям не потрiбно турбуватися про те, що вони збанкрутують через вiдсутнiсть медичноi страховки.

Також i мiфами та iншi уявнi переваги "економiчного динамiзму" Америки. Бiльшiсть людей думають, що в Америцi бiльше економiчноi мобiльностi, нiж у РДвропi. США знову ближче до останнього мiсця в цiй категорii серед багатих краiн, наприклад, якщо оцiнювати по вiдсотку домогосподарств з низькими доходами, якi щорiчно покидають цей статус (малозабезпечених). РЖдея про те, що Сполученi Штати бiльш "конкурентоспроможнi на зовнiшнiх ринках", з економiчноi точки зору вже багато десятилiть не маi пiд собою пiдстав, оскiльки визначаiться найбiльш очевидним показником: зовнiшньоторговельним дефiцитом, який в 2006 роцi досяг максимуму в 6% ВВП. (Протягом цiii рецесii цей показник рiзко впав з пiкового значення, але коли економiка вiдновиться, буде рiзкий стрибок). До недавнього часу широко поширена серед провiдних експертiв та осiб США, якi визначають полiтику, таких як Алан Грiнспен, iдея про те, що менш регульована, бiльш "сприятлива для ринку" фiнансова система цiii краiни була бiльш iнновацiйноi та ефективноi зазнала краху разом з лопнули "бульбашкою "на ринку нерухомостi розмiром в 8 трильйонiв доларiв.

З iншого боку, бiльшiсть американцiв платять високу цiну за встановленi заходи, якi приносять цi мiфiчнi успiхи. Американцям дiсталася сумнiвна честь бути iдиною "краiною без вiдпусток" (тобто без встановленого законом оплачуваноi неробочого часу) i, звичайно, вони мають на кiлька тижнiв менше реальних вихiдних на рiк, нiж iвропейцi. Збанкрутiла система охорони здоров'я, яка обходиться майже в два рази дорожче на людину, нiж у краiнах з тим же рiвнем життя, даi гiршi результати, якщо вимiрювати ii тривалiстю життя або дитячою смертнiстю. Америка майже на самому першому мiсцi в планi нерiвностi серед краiн з високим рiвнем доходiв, i на одному з останнiх мiсць у вiдношеннi полiтики вiдпустки по догляду за дитиною i сплаченого вiдпустки через хворобу. Список довгий.

Нiколя Саркозi домiгся успiху на президентських виборах у Францii, стверджуючи, що французи не можуть дозволити собi держава загального добробуту, i iм доведеться погодитися на серiю реформ, якi зроблять французьку економiку бiльш "динамiчною", як у Сполучених Штатах. Цi реформи включали скорочення податкiв для багатих i змiни у трудовому законодавствi, якi спрощують роботодавцям звiльнення людей. Багато французiв тепер жалкують, що вони проголосували за цього хлопця, i дуже радi, що бiльш захищенi вiд спустошуючоi рецесii, нiж бiльшiсть американцiв. Звичайно, вони також могли б використовувати бiльше економiчних стимулiв, але тим фактом, що цього не вiдбуваiться, вони зобов'язанi нелiберальноi полiтицi свого власного уряду i РДвропейського Союзу, особливо РДвропейського Центрального Банку.

РД ще одна сфера, де порiвняння мiж американською та iвропейською моделлю маi серйознi наслiдки для майбутнього планети: це змiна клiмату. "Стара РДвропа" використовуi приблизно вдвiчi менше енергоресурсiв на душу населення в порiвняннi зi Сполученими Штатами. Велика частина цiii рiзницi пов'язана з тим, що iвропейцi в останнi десятилiття набагато бiльше використовували своi пiдвищення продуктивностi у формi зрослого дозвiлля, а не працювали стiльки ж (або бiльше) годин для того, щоб бiльше споживати.

За оцiнкою дослiдникiв даного питання, США могли б споживати приблизно на 20% менше енергii, якщо б тривалiсть робочого дня була, як у 15 краiнах-членах РДС. Це зробило б значний вплив на вуглецевi викиди в свiтi. До того ж, коли свiтова економiка вийде з кризи, ряд краiн iз середнiм рiвнем доходiв у доступному для огляду майбутньому наблизяться до статусу краiн з високим рiвнем (Пiвденна Корея i Тайвань вже досягли цього). Чи оберуть вони американську чи iвропейську модель, надасть ще бiльший вплив на змiни свiтового клiмату.

Великi ЗМРЖ в РДвропi та Сполучених Штатах зiграли важливу роль, протягом багатьох десятилiть допомагаючи полiтикам найкращим чином використовувати економiчну мiфологiю для того, щоб проштовхувати полiтичний курс в руйнiвному економiчно i соцiально напрямку по обидвi сторони Атлантики. Поки ще не ясно, наскiльки Велика рецесiя вплине на мислення та висвiтлення подiй цими впливовими iнститутами.

Висновок

Отже, становлення i розвиток, вироблення особливостей економiчноi моделi США супроводжувалися чергуванням перiодiв посилення ринкового конкурентного механiзму з перiодами державного регулювання економiки. Незважаючи на традицiйну прихильнiсть до цiнностей економiчноi та особистоi свободи, бiльшiсть американцiв роздiляло в перiод кейнсiанства багато положень теорii i практики соцiально вiдповiдальноi держави або так званоi держави загального благоденства.

З початку 80-х рр. стало очевидним, що роль держави в ринковiй економiцi маi межi, що воно не повинне пригнiчувати основи ринкового механiзму, конкуренцiю, самостiйнiсть товаровиробникiв, порушувати виправданi пропорцii мiж накопиченням i споживанням.

В останнi десятилiття, i особливо в 90-i рр. XX ст., Можна було констатувати зниження частки державних витрат в економiчному зростаннi, обумовлене, з одного боку, посиленням ринкових сил в економiцi, упором на всебiчний розвиток i заохочення пiдприiмництва, а з iншого - факторами геополiтичного плану (закiнченням "холодноi вiйни", можливiстю зменшення витрат на вiйськовi потреби).

Була визнана роль держави в побудовi економiчноi моделi США в XXI ст.:

Подальша стабiлiзацiя зростання економiки, вироблення збалансованоi макроекономiчноi полiтики з метою досягнення сталого розвитку з урахуванням екологiчних i соцiальних вимог;

Сприяння зростанню продуктивностi працi в здiйсненнi iнновацiйноi полiтики, перш за все щодо прискореного розвитку НТР i в першу чергу фундаментальноi науки, пiдтримки iнформацiйних технологiй;

Всебiчне сприяння розвитку освiти та пiдвищення квалiфiкацii робочоi сили, посилення його впливу на економiчне зростання i рiвень життя американцiв;

Забезпечення соцiальноi функцii держави за допомогою оптимiзацii програм у сферi пенсiйного та медичного страхування i допомоги, пiдтримка сiмейних цiнностей;

Реалiзацiя позитивного ефекту вiд глобалiзацii американськоi економiки.

Але i одночасно з цим, економiчна модель США сильно деформована. Прикладом може послужити вiйна в РЖраку, яка змiнила характер розподiлу ризикiв: не приватний капiтал, а саме держава, покликана представляти публiчнi iнтереси, стало найбiльш активним агентом в ринкових операцiях. Активнi вiйськово-полiтичнi iнтервенцii вимагають збiльшення федеральних витрат, а отже, збiльшення податкового тягаря i бiльш активного втручання держави в економiчне життя краiни. Суперечливiсть такоi позицii вiдображаi коливання всерединi полiтичноi елiти.

Також велика кiлькiсть американцiв вважають, що економiчна модель США складаiться з грубих полiтичних прорахункiв, що призвело до великого розриву в доходах багатих i бiдних, низькому рiвню соцiальноi вiддачi на вкладений капiтал.

Лiтература

1. Агапова Т.А., Серьогiна С.Ф. Макроекономiка: Пiдручник / Пiд загальною ред. А.В. Сидоровича. - М.: МГУ, ДРЖС, 1997.

2. Анiкiн А.В. Економiка США на кiнець столiття: пiдсумки та проблеми // Свiтова економiка i мiжнароднi вiдносини, № 11, 1998.

3. Богачова О.В. Економiчний пiдйом у США - друге дихання // Свiтова економiка i мiжнароднi вiдносини, № 3, 1997.

4. Бункин М.К., Семенов В.А. Макроекономiка (основи економiчноi полiтики): Пiдручник. - М.: ДРЖС, 1997.

5. Клiнов В.Г. Економiчне зростання США: ретроспектива i перспектива // США економiка, полiтика, iдеологiя, № 7, 1998

6. Курс економiчноi теорii. Загальнi основи. Мiкроекономiка. Макроекономiка. Перехiдна економiка: Учеб. Посiбник / За ред. А.В. Сидоровича. - М.: ДРЖС, 1997.

7. Люсов О.М. Моделi ринковоi економiки // Грошi i кредит, № 1, 2000

8. Рогов С.М. Американська держава напередоднi третього тисячолiття. // США економiка, полiтика, iдеологiя, № 11, 1998.

9. Супян В.Б. "Економiчнi стратегii - Центральна Азiя", № 4-2007, стор 20-29

Вместе с этим смотрят:

Regulation of international trade within the framework of the world trade organization (WTO)

The Experience of transnational corporationsтАЩ development in the conditions of world financial crisis

РЖнтеграцiйнi процеси в РДвропi та участь в них Украiни

Аналiз зовнiшньоi торгiвлi Украiни послугами

Анализ основных тенденций социально-экономического развития Индии