Кредити банкiв: порядок оформлення та вiдображення в облiку

Вступ

У процесi функцiонування пiдприiмства, можуть виникнути ситуацii коли власних фiнансових ресурсiв стаi недостатньо для фiнансового забезпечення операцiйноi, фiнансовоi та iнвестицiйноi дiяльностi, що зумовлюi необхiднiсть залучення зовнiшнiх фiнансових ресурсiв. Основною формою залучення фiнансових ресурсiв iз зовнiшнiх джерел i кредитування. Пiдприiмства можуть тимчасово поповнювати своi фiнансовi ресурси оформляючи банкiвськi кредити. Вiд форми та умов кредитування пiдприiмницькоi дiяльностi залежить швидкiсть обертання обiгових коштiв пiдприiмства, його витрати та прибуток. Слiд обирати такi способи кредитування, якi могли б забезпечувати найефективнiшу його господарську дiяльнiсть, тому тема курсовоi роботи ВлКредити банкiв: порядок оформлення та вiдображення в облiкуВ» i досить актуальною в даний час.

Мета курсовоi роботи дослiдити порядок оформлення кредитiв банкiв, iх значення, роль i мiсце в дiяльностi пiдприiмства запропонувати шляхи вдосконалення облiку кредитiв банкiв.

Задачi курсовоi роботи:

- розглянути сутнiсть облiку кредитiв банкiв та його методику;

- проаналiзувати нормативно-правову базу, яка регламентуi порядок органiзацii облiку кредитiв банкiв;

- проаналiзувати органiзацiю бухгалтерського облiку на базовому пiдприiмствi;

- оцiнити господарську дiяльнiсть пiдприiмства ii результати;

- зробити аналiз фiнансового стану пiдприiмства, розглянути методику формування облiковоi iнформацii в первинних документах;

- дослiдити дiючi на пiдприiмствi iнформацiйнi системи i технологii облiку.

Дослiдженням курсовоi роботи i порядок оформлення i облiк кредитiв банкiв.

Предметом дослiдження i порядок оформлення i облiк кредитiв банкiв на ТОВ ВлАстор ЛТДВ».

Курсова робота складаiться з трьох роздiлiв. У першому роздiлi даноi курсовоi роботи розглядаiться економiчна сутнiсть кредитiв банкiв, даiться характеристика нормативно-правовоi бази, яка регламентуi порядок органiзацii облiку кредитiв банкiв. Другий роздiл роботи присвячено аналiзу та оцiнцi дiяльностi ТОВ ВлАстор ЛТДВ», що дозволяi вiдповiсти на запитання: наскiльки правильно пiдприiмство здiйснювало управлiння фiнансовими ресурсами протягом дослiджуваного перiоду. У третьому роздiлi розкриваiться методика формування облiковоi iнформацii в первинних бухгалтерських документах; даiться характеристика аналiтичного i синтетичного облiку; звiтностi i порядок ii складання, а також проводиться дослiдження дiючих на пiдприiмствi iнформацiйних систем i технологiй облiку.

Джерелами для написання даноi курсовоi роботи стали Закони Украiни та iншi нормативно-правовi акти, навчальнi посiбники, звiтнiсть пiдприiмства.

1. Теоретико-методологiчнi основи банкiвських кредитiв та iх законодавче регулювання

1.1 Економiчна сутнiсть кредитiв, iх значення, роль i мiсце в дiяльностi пiдприiмства

кредит облiк банк

Кредит тАУ це позичка в грошовiй або товарнiй формi, що надаiться банком чи юридичною або фiзичною особою (кредитором), iншiй особi (позичальниковi) на умовах термiновостi, повернення, платностi, цiльового характеру i забезпечення. Кредит i формою вияву кредитних вiдносин мiж тим хто надаi кредит i тим, хто його отримуi i водночас i формою позичкового капiталу (у грошовiй або товарнiй формi) [9, стор. 320]. За користування кредитом позичальники сплачують процент, суму якого не включають до собiвартостi продукцii (робiт, послуг), а вiдносять до витрат фiнансовоi дiяльностi пiдприiмства. У податковому облiку витрати пiдприiмства на сплату вiдсоткiв за користування кредитними ресурсами вiдносять до складу валових витрат пiдприiмства, унаслiдок чого зменшуiться сума обтАЩiкту оподаткування податку на прибуток.

Кредити, що iх можуть отримати пiдприiмства, класифiкуються за такими ознаками:

- за кредиторами;

- за формами та видами;

- за метою використання;

- за термiном надання;

- за забезпеченням;

- за порядком надання.

Кредиторами пiдприiмств можуть бути:

- банки та спецiалiзованi фiнансово-кредитнi РЖнститути (банкiвський, лiзинговий кредити);

- пiдприiмства (комерцiйний кредит);

- держава (державний кредит, який надаiться через уповноваженi банки);

- мiжнароднi фiнансово-кредитнi установи (вiдкриття кредитних лiнiй через уповноваженi банки).

До видiв кредитiв належать [13, стор. 387]:

- банкiвський;

- комерцiйний;

- державний;

- лiзинговий.

Банкiвський кредит тАУ це економiчнi вiдносини мiж кредитором та позичальником з приводу надання коштiв банком пiдприiмству на умовах термiновостi, платностi, повернення, матерiального забезпечення. Банкiвський кредит надаiться суб'iктам господарювання всiх форм власностi на умовах, передбачених кредитним договором.

Комерцiйний кредит тАУ це економiчнi, кредитнi вiдносини, якi виникають мiж окремими пiдприiмствами.

Державний кредит тАУ це економiчнi, кредитнi вiдносини мiж державою та суб'iктами господарювання.

Лiзинговий кредит тАУ це стосунки мiж суб'iктами господарювання, якi виникають за орендування майна (майновий кредит або лiзинг-кредит) [13, стор. 387].

Банкiвський та державний кредити надаються пiдприiмствам у грошовiй формi, лiзинговий та комерцiйний тАУ у товарнiй. Банкiвський та державний кредити погашаються у грошовiй формi Комерцiйний кредит також повертаiться переважно в грошовiй формi. У перiод становлення ринкових вiдносин можлива його сплата як у товарнiй, так i у змiшанiй формах (товарнiй i грошовiй одночасно). Лiзинговий кредит може погашатися в грошовiй, товарнiй та змiшанiй формах.

Слiд зазначити, що традицiйно в краiнах з розвинутою ринковою економiкою факторинговi та лiзинговi кредитнi послуги пiдприiмствам надаються переважно спецiалiзованими фiнансово-кредитними iнститутами тАУ факторинговими та лiзинговими компанiями.

В Украiнi кредитнi послуги у виглядi факторингу надають тiльки комерцiйнi банки. Лiзинговi послуги надають переважно лiзинговi компанii. У зв'язку з цим лiзинговий кредит умовно вiднесений до групи небанкiвських кредитiв [9, стор. 319].

Залежно вiд мети використання розрiзняють кредити, що спрямованi на фiнансування:

- оборотних коштiв;

- основних засобiв.

Пiдприiмство маi можливiсть отримувати кредити на придбання товарно-матерiальних запасiв, обладнання, iнших активiв, розширення та модернiзацiю виробничих потужностей, викуп окремих виробничих комплексiв або цiлих пiдприiмств.

За термiном надання розрiзняють короткостроковi, середньо-строковi, довгостроковi кредити.

Короткостроковi кредити пiдприiмства можуть отримувати у разi фiнансових труднощiв, якi виникають у зв'язку з витратами виробництва та обороту. Термiн короткострокового кредиту не перевищуi одного року.

Середньостроковi кредити (вiд одного до трьох рокiв) надаються на поточнi витрати, оплату обладнання та фiнансування капiтальних вкладень.

Довгостроковi кредити (понад З роки) можуть надаватися для формування основних фондiв. Об'iктами кредитування i капiтальнi витрати на реконструкцiю, модернiзацiю, розширення вже дiючих основних фондiв, нове будiвництво, приватизацiю та корпоратизацiю пiдприiмств тощо.

В Украiнi кредити за термiном надання можна подiлити на двi групи: короткостроковi та довгостроковi. Кредити, термiн надання яких перевищуi один рiк, уважаються довгостроковими.

Сьогоднi в Украiнi перевагу вiддають короткостроковим кредитам.

Залежно вiд забезпечення кредити подiляють на 2 групи:

- забезпеченi;

- бланковi.

Забезпеченi кредити гарантуються певними видами активiв, зокрема:

- нерухомiстю;

- цiнними паперами;

- товарно-матерiальними цiнностями;

- дебiторською заборгованiстю тощо.

Забезпечення кредитiв може також здiйснюватись: правами пiдприiмств на iнтелектуальну власнiсть, землю гарантiями (банкiв, коштами чи майном третьоi особи); iншим забезпеченням (поручительство, полiс страховоi компанii) [14, стор. 295].

В Украiнi як забезпечення кредиту використовують, головним чином, товарно-матерiальнi цiнностi та нерухомiсть.

Кредити, якi надаються банками пiдприiмствам пiд заставу державних цiнних паперiв називаються ломбардними. У мiру розвитку, ринку державних цiнних паперiв значення цього кредиту в дiяльностi украiнських пiдприiмств зростатиме.

Бланковi кредити отримують тiльки фiнансове стiйкi пiдприiмства на короткий термiн (1тАУ10 днiв). У вiтчизнянiй практицi бланковi кредити практично не використовуються.

Порядок надання кредиту передбачаi такi види позик:

- прямi;

- консорцiальнi;

- позики участi.

Надання прямих позик передбачаi кредитування пiдприiмства безпосередньо одним кредитором.

Консорцiальнi позики надаються тодi, коли пiдприiмству-пози-чальнику потрiбнi кошти в обсязi, який не може бути забезпечений одним кредитором. У цьому разi кiлька кредиторiв об'iднуються, i кожен з них надаi частину загального кредиту.

У консорцiальнiй угодi можуть брати участь не тiльки кiлька банкiв, а й кiлька пiдприiмств-позичальникiв, яких стосуiться конкретний кредитний проект.

Пiдприiмство-позичальник, що бажаi отримати кредит у великому розмiрi, може самостiйно визначити банк, який бере на себе зобов'язання з органiзацii банкiвського консорцiуму та виконання функцiй головного банку у кредитнiй угодi. Як правило, головним банком визначають один iз великих банкiв, який маi досвiд проведення великомасштабних кредитних операцiй [12, стор. 307].

Для отримання консорцiумного кредиту пiдприiмство-позичальник готуi i надаi головному банку, як правило, таку iнформацiю:

1) клопотання на отримання кредиту, iз зазначенням характеру дiяльностi, фiнансового стану пiдприiмства;

2) данi про мету та направленiсть кредиту, термiн надання, перiоди його погашення;

3) технiко-економiчне обТСрунтування проекту;

4) iншi документи, що потрiбнi для прийняття рiшення про кредитування.

Кредитнi взаiмовiдносини мiж консорцiумом та пiдприiмством-позичальником регулюються кредитною угодою, яку пiдписують усi учасники.

Головний банк акумулюi кошти банкiв-учасникiв i кредитуi пiдприiмство вiдповiдно до кредитноi угоди.

За настання строкiв погашення зобов'язань пiдприiмство повертаi кредиторам не тiльки позиченi кошти та вiдсотки за кредит, а й вiдшкодовуi всi витрати, пов'язанi з органiзацiiю та здiйсненням кредитноi операцii у тiй сумi та строках, якi обумовленi в кредитному договорi.

У зв'язку iз низькою кредитоспроможнiстю бiльшостi украiнських пiдприiмств у вiтчизнянiй практицi позики участi не практикуються.

Отже, кредит тАУ це позичка в грошовiй або товарнiй формi, що надаiться банком чи юридичною або фiзичною особою (кредитором), iншiй особi (позичальниковi) на умовах термiновостi, повернення, платностi, цiльового характеру i забезпечення. Банкiвський кредит тАУ це економiчнi вiдносини мiж кредитором та позичальником з приводу надання коштiв банком пiдприiмству на умовах термiновостi, платностi, повернення, матерiального забезпечення. Кредити, що iх можуть отримати пiдприiмства, класифiкуються за такими ознаками: за кредиторами, за формами та видами, за метою використання, за термiном надання, за забезпеченням, за порядком надання. В Украiнi як забезпечення кредиту використовують, головним чином, товарно-матерiальнi цiнностi та нерухомiсть.

1.2 Огляд нормативно-правовоi бази, яка регламентуi порядок органiзацii облiку кредитiв банкiв

Закон Украiни ВлПро бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в УкраiнiВ» визначаi правовi засади регулювання, органiзацii, ведення бухгалтерського облiку витрат за елементами та складання фiнансовоi звiтностi в Украiнi. Цей Закон встановлюi, що пiдприiмство самостiйно визначаi облiкову полiтику пiдприiмства; обираi форму бухгалтерського облiку як певну систему регiстрiв облiку, порядку i способу реiстрацii та узагальнення iнформацii в них з додержанням iдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своii дiяльностi i технологii обробки облiкових даних; розробляi систему i форми внутрiшньогосподарського (управлiнського) облiку, звiтностi i контролю господарських операцiй, визначаi права працiвникiв на пiдписання бухгалтерських документiв; затверджуi правила документообороту i технологiю обробки облiковоi iнформацii, додаткову систему рахункiв i регiстрiв аналiтичного облiку [2].

Методологiчнi вимоги до формування в бухгалтерському облiку та фiнансовiй звiтностi iнформацii про зобовтАЩязання, а також принципи вiдображення зобовтАЩязань у фiнансовiй звiтностi визначаi П(С) БО 11 ВлЗобовтАЩязанняВ» [7].

Вiдповiдно до нього зобовтАЩязання тАУ це заборгованiсть пiдприiмства, що виникла внаслiдок минулих подiй i погашення якоi в майбутньому, як очiкуiться, призведе до зменшення ресурсiв пiдприiмства, що втiлюють у собi економiчнi вигоди.

З метою правильноi органiзацii бухгалтерського облiку слiд чiтко розрiзняти зобовтАЩязання, групи яких видiленi в П(С) БО 11:

- поточнi зобовтАЩязання тАУ короткостроковi фiнансовi зобовтАЩязання, якi мають бути погашенi протягом поточного операцiйного циклу пiдприiмства чи протягом 12 мiсяцiв з дати складання бухгалтерського балансу (короткостроковi кредити банкiв, поточна заборгованiсть за довгостроковими зобовтАЩязаннями, короткостроковi векселi виданi та iншi поточнi зобовтАЩязання);

- довгостроковi зобовтАЩязання тАУ зобовтАЩязання, якi не виникають в ходi нормального операцiйного циклу та будуть погашенi пiсля 12 мiсяцiв з дати балансу (довгостроковi кредити банкiв, iншi довгостроковi фiнансовi зобовтАЩязання, та iншi);

- забезпечення тАУ зобовтАЩязання з невизначеною сумою або часом погашення на дату балансу;

- непередбаченi зобовтАЩязання [7].

Порядок реалiзацii застави обумовлюiться договором про заставу мiж банком i позичальником, який складаiться вiдповiдно до Закону Украiни ВлПро заставуВ» та iнструкцii НБУ ВлПро методичнi рекомендацii по використанню банками Закону Украiни ВлПро заставу»» вiд 08.10.93 №23015/11.

Статтею 136 Податкового кодексу Украiни визначаiться, що основна сума отриманих кредит
iв, позик не враховуiться для визначення об'iкта оподаткування при розрахунку податку на прибуток, а стаття 139 тАУ що витрати на погашення основноi суми отриманих позик, кредит
iв не враховуються при визначеннi оподатковуваного прибутку [1].

Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 2 ВлБалансВ» (п. 50) визначаi, що у статтi Балансу (форма 1) ВлКороткостроковi кредити банкiвВ» вiдображаiться сума поточних зобов'язань пiдприiмства перед банками за отриманими вiд них позиками.

Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 2 ВлБалансВ» (п. 46) визначаi, що у статтi Балансу (форма 1) ВлДовгостроковi кредити банкiвВ» показуiться сума заборгованостi пiдприiмства банкам за отриманими вiд них позиками, яка не i поточним зобов'язанням [4].

Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 3 ВлЗвiт про фiнансовi результатиВ» (п. 29), визначаi, що у статтi Звiту про фiнансовi результати (форма 2) ВлФiнансовi витратиВ» показуються витрати на проценти та iншi витрати пiдприiмства, пов'язанi iз запозиченнями [5].

Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 4 ВлЗвiт про рух грошових коштiвВ» визначаi, що фiнансова дiяльнiсть тАУ дiяльнiсть, яка призводить до змiн розмiру i складу власного та позикового капiталу пiдприiмства, тобто, отримання кредиту i фiнансовою дiяльнiстю пiдприiмства. Метою складання звiту про рух грошових коштiв i надання користувачам фiнансовоi звiтностi повноi, правдивоi та неупередженоi iнформацii про змiни, що вiдбулися у грошових коштах пiдприiмства та iх еквiвалентах (далi тАУ грошовi кошти) за звiтний перiод.
У звiтi про рух грошових коштiв наводяться данi про рух грошових коштiв протягом звiтного перiоду в результатi операцiйноi, iнвестицiйноi та фiнансовоi дiяльностi, вiдображаються надходження грошових коштiв у результатi утворення боргових зобов'язань (позик, векселiв, облiгацiй, а також iнших видiв короткострокових i довгострокових зобов'язань, не пов'язаних з операцiйною дiяльнiстю), а також у статтi ВлПогашення позикВ» вiдображаються виплати грошових коштiв для погашення отриманих позик.

РЖнструкцiя про застосування Плану рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобов'язань i господарських операцiй пiдприiмств i органiзацiй встановлюi призначення i порядок ведення рахункiв бухгалтерського облiку для узагальнення методом подвiйного запису iнформацii про наявнiсть i рух активiв, капiталу, зобов'язань та факти фiнансово-господарськоi дiяльностi пiдприiмств, органiзацiй та iнших юридичних осiб незалежно вiд форм власностi, органiзацiйно-правових форм i видiв дiяльностi, а також видiлених на окремий баланс фiлiй, вiддiлень та iнших вiдособлених пiдроздiлiв юридичних осiб [8].

Отже, порядок органiзацii облiку кредитiв банкiв регламентуiться Податковим кодексом Украiни, ЗУ ВлПро бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiстьВ», ЗУ ВлПро заставуВ», iнструкцiiю НБУ ВлПро методичнi рекомендацii по використанню банками ЗУ ВлПро заставу»», П(С) БО 2 ВлБалансВ», П(С) БО 3 ВлЗвiт про фiнансовi результатиВ», П(С) БО 4 ВлЗвiт про рух грошових коштiвВ», П(С) БО 11 ВлЗобовтАЩязанняВ», РЖнструкцiiю про застосування Плану рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобов'язань i господарських операцiй пiдприiмств та iншими нормативно-правовими актами.

2. Характеристика ТОВ ВлАстор ЛТДВ» та аналiз фiнансового стану пiдприiмства

2.1 Характеристика ТОВ ВлАСТОР ЛТДВ», його галузевих особливостей i технологiчного процесу

Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю ВлАСТОР ЛТДВ», створене у 2003 роцi i дii згiдно Цивiльного та Господарського кодексiв Украiни, законiв Украiни ВлПро господарськi товаристваВ», ВлПро власнiстьВ».

Основною метою дiяльностi ТОВ ВлАСТОР ЛТДВ» i виконання виробничо-господарчоi та iншоi дiяльностi у сферах, визначених видами дiяльностi, якi спрямованi на створення нових робочих мiсць, одержання прибутку на вкладений капiтал, а також для задоволення на ii основi соцiально-економiчних iнтересiв Учасникiв ТОВ ВлАСТОР ЛТДВ».

Предметом дiяльностi ТОВ ВлАСТОР ЛТДВ» i:

- оптова торгiвля будiвельними матерiалами;

- iншi види оптовоi торгiвлi.

Пiдприiмство виготовляi бетон та будiвельнi сумiшi широкоi номенклатури, фiбробетон, керамзитобетон, шлакобетон, виготовляi та реалiзуi бетоннi та залiзобетоннi вироби, якi застосовуються у будiвництвi. Продукцiя виготовляються як типова: фундаментнi блоки стiн та пiдвалiв, фундаментнi блоки пiд бiлл-борди, плити стрiчечних фундаментiв, пояснi блоки, брусковi перемички так i за iндивiдуальними кресленнями замовника.

Основними ринками збуту продукцii являiться Днiпропетровська обл.

ТОВ ВлАСТОР ЛТДВ» у своiй дiяльностi керуiться чинним законодавством Украiни, наказами та iншими нормативними актами Державного комiтету будiвництва, архiтектури i житловоi полiтики Украiни.

Майно пiдприiмства становлять основнi фонди та оборотнi кошти, а також iншi цiнностi, вартiсть яких вiдображаiться на самостiйному балансi пiдприiмства.

В певнiй мiрi робити висновки про ефективнiсть використання фiнансових ресурсiв можна шляхом зiставлення досягнутого результату господарськоi дiяльностi пiдприiмства тАУ прибутку тАУ з сумою фiнансових ресурсiв, що були в розпорядженнi пiдприiмства за вiдповiдний перiод.

Навiть iдеально розпорядившись фiнансовими ресурсами, пiдприiмство не гарантоване вiд збиткiв, зниження обсягу виробництва в результатi збою у виробничому процесi з технологiчних причин (незадовiльного стану дорiг, що в свою чергу призводить до часткового виходу з ладу машин, та iх ремонту), в наслiдок зниження трудовоi дисциплiни, неспритних природних явищ.

Управлiння будь-яким пiдприiмством вимагаi систематичноi iнформацii про здiйснюванi господарськi процеси, iх характер i обсяг, про наявнiсть матерiальних, трудових i фiнансових ресурсiв, iх використання, про фiнансовi результати дiяльностi. Основним джерелом такоi iнформацii i данi поточного бухгалтерського облiку.

В бухгалтерському облiку формуiться iнформацiя про: наявнiсть та рух рiзних запасiв та грошових коштiв, якими володii ТОВ ВлАСТОР ЛТДВ», обсяг виробництва i реалiзацii продукцii, ii собiвартiсть; стан розрахункiв з iншими пiдприiмствами, органiзацiями i приватними особами; витрати на заготiвлю матерiалiв; розмiр статутного капiталу, резервного капiталу, кредитiв банку; фiнансовi результати господарськоi дiяльностi тощо.

Бухгалтерський облiк вiдображаi господарськi операцii систематично i послiдовно в мiру iх здiйснення, що забезпечуi суцiльне i безперервне спостереження i контроль за дiяльнiстю пiдприiмства.

Облiковим пiдроздiлом на ТОВ ВлАСТОР ЛТДВ» i спецiальна управлiнська служба тАУ бухгалтерiя. Бухгалтерiя тАУ це самостiйний структурний пiдроздiл апарату управлiння. В бухгалтерii працюi спецiальний апарат, який здiйснюi бухгалтерський облiк фiнансово-господарськоi дiяльностi пiдприiмства.

Як складова частина управлiнського апарату бухгалтерiя тiсно повтАЩязана з усiма службами i вiддiлами, виробничими пiдроздiлами пiдприiмства i отримуi вiд них необхiдну для облiку iнформацiю про результати роботи. Таким чином, бухгалтерiя здiйснюi безпосереднiй вплив на виконання плану постачання, виробництва i збуту продукцii, рентабельнiсть та iншi економiчнi показники дiяльностi ТОВ ВлАСТОР ЛТДВ».

Важливим питанням органiзацii роботи облiкового апарату i правильне розмiщення облiкових кадрiв на окремих дiлянках облiкового процесу i найбiльш ефективне використання технiчних засобiв облiку, що забезпечують економiчне, високоякiсне ведення бухгалтерського облiку i контролю.

Чисельнiсть облiкового апарату i його структура значною мiрою були визначеннi обсягом контрольних i облiкових робiт, формою органiзацii та автоматизацii облiку, а також пiд впливом такого фактору, як масштаб виробництва i структура управлiння ним. До складу бухгалтерii входять:

- головний бухгалтер;

- бухгалтер-економiст

- бухгалтер з розрахунку оплати працi;

- бухгалтер-касир;

- бухгалтер з облiку матерiальних цiнностей.

Коло обовтАЩязкiв бухгалтерii визначаiться Законом Украiни ВлПро бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в УкраiнiВ», на пiдставi якого ТОВ ВлАСТОР ЛТДВ» розробляi своi положення про бухгалтерську службу.

Важливу роль в успiшному розвтАЩязаннi завдань, покладених на апарат бухгалтерii, вiдiграi чiтке розмежування обовтАЩязкiв мiж окремими ii працiвниками. Функцii кожного облiкового працiвника, його обовтАЩязки, вiдповiдальнiсть за ведення облiку i права визначаються службовими характеристиками i посадовими iнструкцiями. Це даi змогу уникнути знеособлення у виконаннi облiкових робiт, створюi умови для злагодженоi i планомiрноi роботи облiкового апарату, одержання своiчасноi i якiсноi економiчноi iнформацii, потрiбноi для управлiння господарством.

Основою удосконалення бухгалтерського облiку i пiдвищення рiвня економiчних знань та дiловоi квалiфiкацii працiвникiв облiку, оскiльки в сучасних умовах правильно i рацiонально органiзувати облiковi роботи в господарствi можуть тiльки спецiалiсти, якi знають як методологiю i технiку облiку, так i економiку виробництва.

Вони повиннi володiти певним рiвнем знань в галузi планування, фiнансування, кредитування, економiчного аналiзу, права, ефективно використовувати сучаснi засоби обчислювальноi технiки для опрацювання облiково-економiчноi iнформацii.

Головний бухгалтер призначаiться на посаду i звiльняiться з посади генеральним директором пiдприiмства (Додаток 1).

Головний бухгалтер (або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського облiку) пiдприiмства:

тАУ забезпечуi дотримання на пiдприiмствi встановлених iдиних методологiчних принципiв бухгалтерського облiку, складання i подання в установленi строки фiнансовоi звiтностi;

тАУ органiзовуi контроль за вiдображенням на рахунках всiх господарських операцiй;

тАУ забезпечуi перевiрку стану бухгалтерського облiку в фiлiях, представництвах, вiддiлах та iнших вiдокремлених пiдроздiлах пiдприiмства;

тАУ бере участь в оформленнi матерiалiв, пов'язаних з нестачею i вiдшкодуванням втрат вiд нестачi, крадiжок i псування, активiв пiдприiмства. Разом з iншими службами головний бухгалтер повинен забезпечити економiчний аналiз фiнансово-господарськоi дiяльностi пiдприiмства для виявлення внутрiшньогосподарських резервiв i визначення шляхiв подальшого розвитку пiдприiмства.

Усi працiвники, зайнятi облiком i звiтнiстю, пiдпорядковуються головному бухгалтеру i призначаються керiвником пiдприiмства за рекомендацiiю головного бухгалтера. Вiн встановлюi для кожного облiкового працiвника службовi обов'язки i контролюi iх виконання.

Розпорядження головного бухгалтера щодо порядку i строкiв документального оформлення господарських операцiй, подання в бухгалтерiю належних документiв i обов'язковими для всiх працiвникiв пiдприiмства, якi причетнi до облiку.

Право розпоряджатися господарськими засобами i пов'язане з цим право першого пiдпису на грошових i розрахункових документах, фiнансових i кредитних зобов'язаннях, господарських угодах (контрактах) тощо належить генеральному директору ТОВ ВлАСТОР ЛТДВ». Головний бухгалтер контролюi дотримання чинного законодавства i маi право другого пiдпису: його пiдпис i контролюючим. Без пiдпису генерального директора чи головного бухгалтера документ вважаiться недiйсним.

Головному бухгалтеру забороняiться приймати до виконання документи по операцiях, що порушують чинне законодавство, фiнансову дисциплiну. При отриманнi вiд керiвника пiдприiмства розпорядження на здiйснення такоi операцii головний бухгалтер, не пiдписуючи такий документ, повинен письмово попередити керiвника про незаконнiсть даного розпорядження. Якщо керiвник письмово наполягаi на здiйсненнi такоi операцii, головний бухгалтер пiдписуi документ. У цьому випадку всю повноту вiдповiдальностi за незаконнiсть операцii несе керiвник пiдприiмства.

Отже, головний бухгалтер повинен бути економiчно i юридично освiченим, знати рiзнi методи формування тих або iнших показникiв i результатiв дiяльностi, повинен вмiти вибрати i запропонувати керiвництву той варiант облiковоi полiтики, який найбiльш повно забезпечуi реалiзацiю прийнятоi на пiдприiмствi фiнансовоi стратегii.

Збiльшення i ускладнення господарських зв'язкiв в умовах ринку, а звiдси зростання оперативноi iнформацii, необхiдноi для управлiння, вимагають подальшого удосконалення органiзацii бухгалтерського облiку, а також пiдвищення рiвня економiчних знань та дiловоi квалiфiкацii всiх облiкових працiвникiв. Рацiонально органiзувати облiк можуть тiльки спецiалiсти, якi володiють глибокими знаннями як з методологii i технiки бухгалтерського облiку, так i з економiки, права, аналiзу й аудиту.

Бухгалтер з облiку матерiальних цiнностей та iнших господарських операцiй веде облiк матерiальних цiнностей та розрахункових операцiй (з постачальниками, покупцями та iншими дебiторами) у вiдповiдностi дiючому законодавству, функцiональнi обовтАЩязки, права та вiдповiдальнiсть визначаiться посадовою iнструкцiiю бухгалтера (Додаток 2).

Положення про облiкову полiтику на ТОВ ВлАСТОР ЛТДВ» визначаi:

- на пiдприiмствi ведеться автоматизована форма ведення облiку;

- при облiку застосовуються всi класи Плану рахункiв бухгалтерського облiку;

- застосування первинних документiв та регiстрiв бухгалтерського облiку;

- органiзацiю внутрiшнього облiку i внутрiшнього контролю;

- термiни проведення рiчноi iнвентаризацii тАУ у листопадi поточного року;

- вiдповiдальнiсть генерального директора та головного бухгалтера;

- порядок переоцiнки основних засобiв;

- нарахування амортизацii основних засобiв проводиться податковим методом;

- порядок облiку транспортно-заготiвельних витрат;

- методику визначення резерву сумнiвноi заборгованостi.

Отже, Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю ВлАСТОР ЛТДВ», виготовляi бетон товарних та будiвельнi сумiшi широкоi номенклатури, фiбробетон, керамзитобетон, шлакобетон, виготовляi та реалiзуi бетоннi та залiзобетоннi вироби, якi застосовуються у будiвництвi. Основнi замовники ТОВ ВлАСТОР ЛТДВ» тАУ пiдприiмства Днiпропетровськоi областi. Облiковим пiдроздiлом на ТОВ ВлАСТОР ЛТДВ» i спецiальна управлiнська служба тАУ бухгалтерiя на чолi з головним бухгалтером.

2.2 Оцiнка господарськоi дiяльностi ТОВ ВлАСТОР ЛТДВ» та ii результатiв, аналiз фiнансового стану

Аналiз фiнансового стану ТОВ ВлАСТОР ЛТДВ» проведемо на основi Балансу та Звiту про фiнансовi результати за 2009 рiк наведених у додатках 3, 4.

Здiйснiмо аналiз динамiки складу та структури джерел власних та залучених коштiв вiдображаiться за даними форми №1 ВлБалансВ» за 2009 рiк (Додаток 3). Для наочностi данi сформуiмо у таблицi 2.1.

Таблиця 2.1. Аналiз складу та структури джерел коштiв ТОВ ВлАСТОР ЛТДВ»