Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"

Курсова робота

з курсу: "Банкiвськi iнформацiйнi системи"

на тему "Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк""

Змiст

Вступ

Роздiл 1. РЖнформацiйнi системи та технологii в банкiвськiй системi

1.1 Еволюцiя становлення iнформацiйних банкiвських систем в Украiнi

1.2 Принципи проектування та функцiонування автоматизованих банкiвських систем

1.3 РЖнформацiйна iнфраструктура автоматизованоi банкiвськоi системи

1.4 Схема побудови автоматизованоi банкiвськоi системи

Роздiл 2. Характеристика АБС бершадського вiддiлення вiнницькоi фiлii ЗАТ КБ "ПриватБанк"

2.1 Економiко-правова характеристика Бершадського вiддiлення Вiнницькоi фiлii ЗАТ КБ "ПриватБанк"

Роздiл 3. Банкiвськi iнформацiйнi системи та технологii у ЗАТ КБ "ПриватБанк"

3.1 Структурно-органiзацiйна схема АБС у Бершадському вiддiленнi Вiнницькоi фiлii ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ii iнформацiйне забезпечення

3.2 Функцiонування автоматизованих банкiвських системах у Бершадському вiддiленнi Вiнницькоi фiлii ЗАТ КБ "ПриватБанк" та режими роботи з мережею

3.3 Захист iнформацii у Бершадському вiддiленнi Вiнницькоi фiлii ЗАТ КБ "ПриватБанк"

3.4 Оцiнка ефективностi та надiйностi АБС у Бершадському вiддiленнi Вiнницькоi фiлii ЗАТ КБ "ПриватБанк"

Висновки та пропозицii

Список використаноi лiтератури

В останнi роки банкiвська система нашоi краiни переживаi бурхливий розвиток. Не зважаючи на iснуючi недолiки украiнського законодавства, що регулюi дiяльнiсть банкiв, ситуацiя неухильно змiнюiться на краще. Пройшли часи, коли можна було легко заробляти на спекулятивних операцiях з валютою. Сьогоднi все бiльше банкiв роблять ставку на професiйнiсть своiх спiвробiтникiв i новi технологii.

Важко уявити собi бiльш сприятливий ТСрунт для запровадження комптАЩютерних технологiй, нiж банкiвська дiяльнiсть. Майже всi завдання, якi виникають у процесi роботи банку, пiддаються автоматизацii. Швидка i безперебiйна обробка значних потокiв iнформацii i одним iз головних завдань будь-якоi великоi фiнансовоi органiзацii. Тому необхiдна наявнiсть обчислювальноi мережi, яка дозволяi обробляти iнформацiйнi потоки, що все збiльшуються i збiльшуються. Крiм того, банки мають достатнi фiнансовi можливостi для використання найсучаснiшоi технiки. Однак не слiд вважати, що середнiй банк готовий витрачати величезнi суми на комптАЩютеризацiю. Банк i, насамперед, фiнансовою органiзацiiю, яка призначена для отримання прибутку, тому затрати на модернiзацiю повиннi бути спiвставленими з очiкуваною користю вiд ii проведення. Вiдповiдно до загальносвiтовоi практики, в середньому затрати банку на комптАЩютеризацiю складають не менше 17 % вiд загальноi суми рiчних витрат.

РЖнтерес до розвитку комптАЩютеризованих банкiвських систем визначаiться, головним чином, стратегiчними iнтересами. Як показуi практика, iнвестицii в такi проекти починають приносити прибуток лише через певний перiод часу, необхiдний для навчання персоналу та адаптацii системи до конкретних умов. Вкладаючи кошти в програмне забезпечення, комптАЩютерне i телекомунiкацiйне обладнання та створення бази для переходу до нових обчислювальних платформ, банки, в першу чергу, прагнуть до здешевлення i прискорення рутинноi роботи та перемоги в конкурентнiй боротьбi.

Новi технологii допомагають банкам, iнвестицiйним фiрмам та страховим компанiям змiнити вiдносини з клiiнтами i знайти новi засоби для отримання прибутку. Аналiтики сходяться на думцi, що новi технологii найбiльш активно впроваджують iнвестицiйнi фiрми, потiм йдуть банки, а останнiми iх приймають на озброiння страховi компанii.

Завдання, що стоiть перед фiнансовими органiзацiями, однакове. Це iнтеграцiя нових систем у розподiлену архiтектуру локальних та глобальних мереж.

Банкiвськi комптАЩютернi системи на сьогоднiшнiй день набули найбiльшого розвитку серед галузей прикладного мережевого програмного забезпечення (ПЗ). Потрiбно вiдзначити, що БС - дуже вигiдний ринок для будь-якого виробника комптАЩютерiв та ПЗ.

Як приклад передових технологiй, що використовуються в банкiвськiй дiяльностi, можна назвати бази даних на основi моделi тАЬклiiнт-сервертАЭ (характерним i використання ОС Unix та БД Oracle); засоби мiжмережевоi взаiмодii для мiжбанкiвських розрахункiв; служби розрахункiв, цiлком орiiнтованi на РЖnternet, i багато iншого.

На цей час банкiвська дiяльнiсть просто немислима без використовування комп'ютерноi технiки i рiзних систем автоматизацii дiяльностi. Благо, сучасний РЖT-ринок достатньо насичений рiзним програмним забезпеченням вiтчизняного i зарубiжного виробництва. Проте щоб вибрати правильну "автоматизовану банкiвську систему" (АБС), яка надалi виправдаi всi очiкування, потрiбно враховувати ряд чинникiв, що стосуються, в першу чергу, банка: розмiри банку, кiлькiсть фiлiалiв, вид дiяльностi банку, можливостi наявноi комп'ютерноi технiки i т.п. Власне, сама АБС складаiться з ядра (центральна частина системи) i додаткових модулiв, кiлькiсть яких залежить вiд потреб банку в автоматизацii того або iншого процесу. Основними вимогами, що пред'являються до сучасноi АБС, i надiйнiсть iнформацiйноi системи, оперативнiсть iнформацii, система захисту, можливiсть швидко ухвалювати рiшення на пiдставi iнформацii АБС, швидкiсть роботи, можливiсть швидкоi замiни технологiй.

Класифiкацiя АБС:

РЖ поколiння

Апаратна платформа - автономнi персональнi комп'ютери пiд управлiнням MS-DOS; СУБД - Clipper, FoxPro, Clarion; базовий елемент технологii - бухгалтерська проводка; структура АБС - автономнi Автоматизованi Робочi Мiсця (АРМ), не зв'язанi або слабо зв'язанi за даними через обмiн файлами (у тому числi шляхом фiзичного перенесення на гнучких дисках з комп'ютера на комп'ютер). Зараз практично не зустрiчаiться.

РЖРЖ поколiння

Апаратна платформа - персональнi комп'ютери пiд управлiнням MS-DOS, працюючi в локальнiй мережi Novell NetWare; СУБД - Clipper, FoxPro, Clarion; базовий елемент технологii - бухгалтерська проводка; структура АБС - автономнi АРМи, зв'язанi за даними через загальнi файли, що лежать на серверi i не зв'язанi по функцiях. Широко поширено дотепер, особливо в невеликих банках i в провiнцii.

РЖРЖРЖ поколiння

Апаратна платформа - персональнi комп'ютери пiд управлiнням MS-DOS (MS Windows), працюючi в локальнiй мережi Novell NetWare; СУБД - власна розробка на базi менеджера записiв Brtieve; базовий елемент технологii - бухгалтерська проводка, рiдше - документ; структура АБС - автономнi АРМи, сильно зв'язанi за даними через загальнi структури бази даних i слабо зв'язанi по функцiях. Технологiя, перехiдна вiд тАЬфайл-сервер до тАЬклiiнт-сервер. Широко поширено, у тому числi у рядi крупних банкiв.

РЖV поколiння

Апаратна платформа - персональнi комп'ютери пiд управлiнням MS-DOS (MS Windows), працюючi в локальнiй мережi, або ж хост-комп'ютер з термiналами; СУБД - професiйна реляцiйна (може бути постреляцiйна або мережний); базовий елемент технологii - бухгалтерська проводка (рiдше), документ, операцiя; структура АБС - автономнi АРМи, сильно зв'язанi за даними через загальнi структури бази даних, в окремих випадках зв'язанi по функцiях через загальне ядро. Технологiя тАЬхост-термiнал або дворiвнева тАЬклiiнт-сервер. Досить поширено, але не у нас.

V поколiння

Апаратна платформа - персональнi комп'ютери пiд управлiнням MS Windows, MS-DOS, рiдше UNРЖX, в розподiленiй мережi (WAN) з декiлькома фiзичними серверами додаткiв (якi працюють пiд багатозадачними розрахованими на багато користувачi Операцiйними Системами (Ос)); СУБД - професiйна реляцiйна плюс менеджер транзакцiй; базовий елемент технологii - документ або операцiя; структура АБС - логiчнi АРМи, сильно зв'язанi як за даними, так i по функцiях в межах локальноi мережi або хоста i слабо зв'язанi за даними в межах розподiленоi мережi. Технологiя трьохрiвнева тАЬклiiнт-сервертАЬ з використанням менеджерiв транзакцiй. Одиничнi розробки.

VРЖ поколiння

Апаратна платформа - гетерогенне мережне середовище; СУБД - професiйнi реляцiйнi з вiдкритим iнтерфейсом (можливо одночасно дещо рiзних СУБД); базовий елемент технологii - операцiя або документ; структура АБС - логiчнi АРМи динамiчно формованi за компонентною технологiiю, сильно зв'язанi за даними i функцiями в межах мережi РЖntranet. Перспективна технологiя, що з'явилася трохи бiльше року назад. Одиничнi розробки, але за ними майбутнi.

Найбiльша частина украiнських банкiв (бiльше 60%) при рiшеннi автоматизацii вiддають перевагу вiтчизняним розробникам програмних продуктiв. Самими вiдомими рiшеннями, представленими на украiнському ринку банкiвських АСУ, i ProFРЖX/BANK (ООО "Компания ПроФИКС"), "ИСАОД-БАНК" и "ИРБИС" (ООО "ИБИС"), RS-Bank (R-Style Ukraine), "БИС ГРАНТ" (СНПФ "АРГУС"), "Scrooge-РЖРЖРЖ" и "Scrooge-РЖРЖ" ("Lime Systems"), Б2 (CS Ltd.), SftBank (ООО СП "40.5 Plus"), "UniCorn" (ООО "Юникорн") та iн.

Сьогоднi упровадженням зарубiжних систем можуть похвалитися не багато украiнських банкiв (Приватбанк, Перший Украiнський Мiжнародний банк (ПУМБ), "Райффайзен Украiна", "Аваль"). Такi банки, в першу чергу, шукають не технiчнi рiшення, а методологiчнi, якi дозволили б забезпечити якiсний прорив банку на певнi сегменти ринку.

Банкомати були першою спробою банкiв обiйти обмеження на здiйснення розрахункiв через те, що вiддiлення вiдкритi тiльки в робочий годинник, i понизити витрати на iх змiст. Потiм з'явилися послуги по телефону. Приблизно пiвтора роки тому виник новий пiдхiд до взаiмодii банку з клiiнтом - багато банкiв почали надавати банкiвськi послуги вдома за допомогою спецiалiзованих систем "банк-клiiнт". Спочатку такi послуги надавалися тiльки по закритих приватних каналах. В даний час ситуацiя мiняiться у бiк використовування РЖnternet. Зараз найбiльш популярнi змiшанi рiшення.

РД три моделi надання банкiвських послуг вдома, кожна з яких покладаi рiзну вiдповiдальнiсть на фiнансову установу, що пропонуi дану послугу:

1. Банк надаi призначений для користувача iнтерфейс, мережу i наповнення рiшення. При цьому може використовуватися система "банк-клiiнт", розроблена самим банком або спецiалiзованою фiрмою виробляючоi ПЗ.

2. Посередник або провайдер послуг, наприклад РЖntuit Services, бере на себе вiдповiдальнiсть за призначений для користувача iнтерфейс i за мережу, в той час, як банк вiдповiдаi за наповнення.

3. Надання послуг вдома за допомогою РЖnternet. В даному випадку iнтерфейс i програмою перегляду Web, як мережа виступаi РЖnternet, а наповнення залежить вiд банку. Взагалi кажучи, через вузол Web фiнансовi iнститути можуть запропонувати широкий спектр послуг.

Таких, наприклад, як уявлення оперативноi iнформацii про фiнансовi новини, можливiсть управлiння рахiвницями, електронна пошта i видалений доступ до персональноi фiнансовоi iнформацii.

Схема використовування системи "банк-клiiнт" така: банк купуi (або розробляi) систему i потiм продаi або безкоштовно надаi доступ до неi своiм клiiнтам.

З погляду реалiзацii фiнансових послуг для банкiв система "банк-клiiнт" не i нiчим принципово новим, основнi змiни торкаються органiзацiйноi сфери дiяльностi. Система "банк-клiiнт" дозволяi всього лише виключити з технологiчного ланцюжка обробки фiнансового документа процедуру передачi паперового оригiналу з рук клiiнта в руки операцiонiста i перекладу його в електронну форму. Супутнi цьому процесу операцii iдентифiкацii i аутентифiкацii документа теж виконуються автоматично. Надалi документ в електронному виглядi проходить абсолютно тi ж етапи обробки, передбаченi iснуючою банкiвською технологiiю, що i паперовий документ.

Обмеження обумовленi лише готовнiстю банку довiрити виконання фiнансових операцiй автоматизованiй системi.

В Украiнi автоматизацiя банкiвських технологiй в нових ринкових умовах почала проводитися з початку 1990-х рокiв, коли зтАЩявилися першi комерцiйнi банки. Вiдразу ж на ринку програмного забезпечення для банкiвськоi справи засобiв зтАЩявилося ряд зарубiжних та вiтчизняних фiрм-розробникiв, що його заповнили. Розвиток процесу автоматизацii обумовив появу рiзноманiтних автоматизованих банкiвських систем, що пояснюiться не тiльки великою кiлькiстю фiрм-розробникiв, але i широким спектром функцiй, якi банки виконують, рiзноманiтнiстю структур i розмiрiв банкiвськоi справи.

БС, звичайно реалiзуються за модульним принципом. Широко використовуються спецiалiзованi могутнi або унiверсальнi комп'ютери, об'iднуючi декiлька ЛОМ. У БС застосовуiться мiжмережевий обмiн i видалений доступ до ресурсiв центрального офiсу банку для виконання операцiй "електронних платежiв". Банкiвськi системи повиннi мати засоби адаптацii до конкретних умов експлуатацii. Для пiдтримки оперативноi роботи банку БС повинна функцiонувати в режимi реального часу OLTP (On-line Transaction Processing).

Перерахуiмо основнi функцii БС (звичайно вони реалiзуються у виглядi незалежних модулiв iдиноi системи):

В· Автоматизацiя всiх щоденних внутрiшньобанкiвських операцiй, ведення бухгалтерii i складання зведених звiтiв.

В· Системи комунiкацiй з фiлiалами i iногороднiми вiддiленнями.

В· Системи автоматизованоi взаiмодii з клiiнтами (так званi системи тАЬбанк-клiiнттАЭ).

В· Аналiтичнi системи. Аналiз всiii дiяльностi банку i системи вибору оптимальних в данiй ситуацii рiшень.

В· Автоматизацiя роздрiбних операцiй - застосування банкоматiв i кредитних карток.

В· Системи мiжбанкiвських розрахункiв.

В· Системи автоматизацii роботи банку на ринку цiнних паперiв.

В· РЖнформацiйнi системи. Можливiсть миттiвого отримання необхiдноi iнформацii, що впливаi на фiнансову ситуацiю.

Створення та вибiр банкiвських iнформацiйних систем базуiться на плануваннi всiх систем, що повтАЩязанi з функцiонуванням повноi iнфраструктури банку, побудованоi на iнформацiйних технологiях. Пiд iнформацiйною iнфраструктурою автоматизованоi банкiвськоi системи (АБС) розумiють сукупнiсть, спiввiдношення i змiстовне наповнення окремих складових процесiв дiяльностi банку на основi автоматизацii банкiвських технологiй. В iнфраструктурi, крiм концептуальних складових, видiляють пiдтримуючi i функцiональнi пiдсистеми. До пiдтримуючих пiдсистем вiдносять iнформацiйне забезпечення, технiчне оснащення, системи звтАЩязку i комунiкацiй, програмнi засоби, системи безпеки, захисту i надiйностi. Функцiональнi пiдсистеми реалiзують банкiвськi послуги, бiзнес - процеси та будь-якi комплекси задач з сфери змiстовноi чи предметноi спрямованостi банкiвськоi дiяльностi. Крiм цього створення автоматизованих банкiвських технологiй поряд iз загальносистемними (системотехнiчними) принципами вимагаi врахування особливостей структури, специфiки i обсягiв банкiвськоi дiяльностi. Характерною особливiстю банкiвських технологiй i рiзноманiтнiсть i складнiсть видiв забезпечення автоматизацii дiяльностi банку.

Процес проектування, розробки та впровадження iнформацiйних систем в банкiвських установах подiляються на стадii:

1. Допроектна - розробник спiльно з замовником проводять органiзацiйнi заходи з пiдготовки обтАЩiкта автоматизацii до обстеження i створення iнформацiйноi бази. Складають технiко-економiчне обТСрунтування, постановку задачi i технiчне завдання на розробку системи. Визначають очiкувану ефективнiсть системи та вартiсть робiт з проектування та розробки системи. Всi документи на цiй стадii затверджуються в двосторонньому порядку.

2. Проектна - здiйснюiться розробка техно-робочого проекту, програмування складових частин, налагодження та тестування програмного забезпечення. Створюються два документа: технiчний та робочий проект.

3. Впровадження - система здаiться спочатку в дослiдну, а потiм в промислову експлуатацiю. Включаi апробацiю окремих елементiв, та впровадження системи в цiлому.

4. Експлуатацii - здiйснюiться супровiд програмного та технiчного забезпечення, виконання робiт щодо введення iнформацii та рiшення вiдповiдного класу задач автоматизованим способом.

У 1968 р. була почата робота над проектом створення мiжбанкiвськоi системи SWРЖFT (Society for Worldwide РЖnterbank Financical Telecommunication).

Метою ii створення було забезпечення всiх банкiв, що беруть участь в проектi (i iнших фiнансових органiзацiй) захищеноi вiд несанкцiонованого доступу, надiйною, високошвидкiсною i цiлодобово працюючою системою для передачi банкiвськоi iнформацii.

На початку 70-х рр. система почала функцiонувати. У 1987 р. був подоланий бар'iр в 1 млн. мiжбанкiвських операцiй в день. Зараз швидкими темпами вiдбуваiться упровадження новоi модернiзованоi системи SWРЖFT-2.

Вартiсть передачi одного повiдомлення в системi SWРЖFT опиняiться менше, нiж вартiсть його передачi по телексу.

Стандартизацiя типiв повiдомлень передаваних по мережi SWРЖFT була виконана Мiжнародним комiтетом iз стандартизацii. У 1974-80 рр. розробка типових повiдомлень була завершена. В кiнцi 1993 р. була додана група нових фiнансових стандартiв SWРЖFT Alliance, де визначаються iнтерфейси для зв'язку з нацiональними глобальними мережами комп'ютерiв по телексу i факсу.

Застосування стандартних форматiв повiдомлень в рамках системи SWРЖFT даi наступнi переваги:

В· виключаiться можливiсть рiзноi iнтерпретацii повiдомлень вiдправником i одержувачем;

В· можливий повний контроль за передачею iнформацii на основi постiйноi фiксацii трансакцiй в системi;

В· банк-користувач системи може автоматично генерувати щоденний звiт по проведених операцiях.

В цiлому система SWРЖFT i глобальною обчислювальною мережею на основi комп'ютерних центрiв, сполучених рiзними каналами зв'язку. Основнi оброблювальнi комп'ютернi центри розташованi в США i Голландii. Цi центри пов'язанi з регiональними хост-комп'ютерами, якi встановлюються в краiнах, що вступили в спiвтовариство SWРЖFT. Повiдомлення вiд банку-вiдправника поступаi через модем по вiдповiдних каналах (наприклад комутованим або видiленим телефонним лiнiям) в регiональний хост-комп'ютер.

Вiдповiдальнiсть за передачу повiдомлення до регiонального хост-комп'ютера несе банк-вiдправник. У регiональному центрi системи SWРЖFT повiдомлення перевiряються на вiдповiднiсть стандартам, накопичуються, шифруються i передаються за призначенням.

У системi SWРЖFT застосовуiться багаторiвнева система захисту iнформацii, яка забезпечуi гарантii збереження i конфiденцiйностi передаваних даних. Широко використовуються криптографiчнi методи, вiдповiднi стандартам РЖSO.

Кажучи про програмно-апаратну реалiзацiю системи SWРЖFT слiд зазначити той факт, що всi можливi варiанти такоi реалiзацii теж чiтке стандартизованi. Як iнтерфейси рiзних рiвнiв для пiдключення до мережi SWРЖFT використовуються iнтерфейси ST200, ST400 i ST500. якi володiють рiзною продуктивнiстю i можуть бути реалiзованi на основi рiзних комп'ютерних платформ.

В залежностi вiд структури величини завдань технiчних i технологiчних можливостей банку автоматизована банкiвська система може бути побудована за одною iз чотирьох схем:

1. Централiзована (для введення всiх баз даних використовують iдиний обчислювальний комплекс, що знаходиться в головному офiсi банку. Доступ до нього з фiлiй здiйснюiться в режимi термiнал сервер, а обробка iнформацii в цiлому здiйснюiться центральним комптАЩютером.

2. Консолiдована (кожна фiлiя маi власнi обчислювальнi потужностi i практично автономна. Для введення баз даних використовуiться обчислювальний комплекс фiлiй де виконуються всi банкiвськi операцii. розрахунки мiж банкiвськими фiлiями здiйснюються за клiринговою схемою шляхом пiдключення робочих станцiй фiлiй до центрального комптАЩютера головноi установи для клiрингу i консолiдацii балансу.

Переваги такоi схеми:

- низькi умови до телекомунiкацii;

- необмежене число рiвнiв iiрархii в структурi банку.

Негативнi сторони:

автоматизована банкiвська система

- банк не маi оперативного уявлення про поточний стан своiх активiв в звтАЩязку з тим, що операцii виконуються не в реальному часi, а з деякими запiзненнями;

- клiiнти не можуть розраховувати на одержання в усiх установах банку однакового набору послуг, бо повний доступ до особового рахунку i тiльки в тому вiддiленнi де рахунок був вiдкритий;

3. Реплiкацiйна (кожна установа банку маi свiй обчислювальний комплекс, що працюi в автономному режимi. Перiодично виконуються сеанси звтАЩязку мiж фiлiями та головним банком, однак на вiдмiну вiд попередньоi схеми, здiйснюiться не просто консолiдацiя балансу, а повна актуалiзацiя баз даних.

Недолiки:

- високi вимоги до обчислювальноi технiки;

- високi вимоги до телекомунiкацiй, якi забезпечують вiдповiдний обтАЩiм передачi даних при реплiкацiях;

- актуальнiсть даних зберiгаiться фактично лише деякий час пiсля реплiкацii, тому реплiкацii повиннi здiйснюватись досить часто. Дана проблема вирiшуiться за допомогою управлiння перiодичнiстю реплiкацiй, яка враховуi статистику трансакцiй у фiлiях.

Перевагою даноi схеми i можливiсть використання стандартних автоматизованих банкiвських систем);

4. Розподiлена ( (вiдповiдаi всьому комплексу вимог до деценталiзованоi обробки даних) при коректнiй роботi необхiдне використання менеджера трансакцiй, що iзолюi клiiнтську частину вiд серверноi. Менеджер трансакцiй виглядаi як звичайний сервер, з боку сервера як звичайний клiiнт.

Комерцiйний банк ПриватБанк був заснований у 1992 роцi. На сьогоднiшнiй день ПриватБанк i одним з банкiв, якi найбiльш динамiчно розвиваються в Украiни, i займаi лiдируючi позицii банкiвського рейтингу краiни. За станом на 1 сiчня 2006 року розмiр чистих активiв ПриватБанку складаi 22 058 млн. грн. Статутний фонд банку складаi 1 130 млн. грн., власний капiтал - 2 034 млн. грн. Кредитний портфель банку складаi 16,095 млрд. грн., в тому числi кредити фiзичним особам - 6,356 млрд. грн. Фiнансовий результат ПриватБанку за пiдсумками роботи 2005 року складаi 475,655 млн. грн. Банк маi стiйкi позицii на ринку це зумовлено його економiчною стабiльнiстю. Економiчну характеристику розглянуто в таблицi 1 (Додаток 1).

Наприкiнцi 2005 року в рамках рейтингу Best Bank Award журналу Global Finance третiй рiк поспiль визнаi ПриватБанк "Кращим банком в Украiнi". Global Finance також в черговий раз визнав ПриватБанк кращим банком Украiни за пiдсумками щорiчного рейтингу Best Emerging Market Banks 2005. Авторитетний мiжнародний фiнансово-аналiтичний журнал "The Banker" за результатами проведеного в 2000 i 2002 роках дослiдження, привласнив ПриватБанку звання "The Bank of Year". РЖнший впливовий журнал - "Euromoney" п'ять рокiв поспiль - у 1999, 2000, 2001, 2002 та 2005 роках визнаi ПриватБанк кращим банком Украiни.

В ходi дослiдження ринку банкiвських послуг, проведеного компанiiю GFK-USM, 19,8% опитаних жителiв Украiни назвали ПриватБанк найбiльш привабливим для себе украiнським банком. ПриватБанк також маi найбiльш високий рiвень впiзнаваiмостi серед населення i найвищий показник привабливостi: бiльше 26% опитаних, якi знають бренд ПриватБанку, вважають його послуги i якiсть обслуговування найбiльш привабливими.

ПриватБанк також i лiдером серед украiнських комерцiйних банкiв за кiлькiстю клiiнтiв: його послугами користуiться понад 16% населення Украiни.

Проводячи послiдовну полiтику укрiплення стабiльностi банку та вдосконалення якостi обслуговування, ПриватБанк вважаi одним з прiоритетних напрямiв своii роботи розвиток комплексу сучасних послуг для iндивiдуального клiiнта. Зараз банк пропонуi громадянам Украiни понад 150 видiв найсучаснiших послуг, серед яких поточнi, вкладнi операцii, картковi продукти, рiзноманiтнi програми споживчого кредитування, якi здiйснюються в партнерствi з провiдними вiтчизняними торговими, рiелтерськими компанiями та автовиробниками. ПриватБанк i уповноваженим Урядом Украiни банком з виплати пенсiй та соцiальноi допомоги громадянам, а також з виплати компенсацiй жертвам нацистських переслiдувань. Сьогоднi свою пенсiю та соцiальнi виплати у ПриватБанку отримуi понад 1 мiльйон громадян.

Нацiональна мережа банкiвського обслуговування ПриватБанку, яка включаi в себе 1 845 фiлiй та вiддiлень по всiй Украiнi, дозволяi будь-якому клiiнту отримати найвищий рiвень обслуговування практично у будь-якому мiсцi краiни. Широке коло закордонних партнерiв ПриватБанку не лише демонструi його визнання як повноправного учасника свiтовоi банкiвськоi системи, але й, найголовнiше, дозволяi найбiльш широко задовольняти потреби клiiнтiв банку, повтАЩязанi з iх мiжнародною дiяльнiстю. ПриватБанк пiдтримуi кореспондентськi вiдносини з найбiльшими iноземними банками, ефективно спiвпрацюючи з ними на рiзних сегментах фiнансового ринку. ПриватБанк i уповноваженим банком з обслуговування кредитних лiнiй Свiтового банку реконструкцii та розвитку (СБРР), РДвропейського банку реконструкцii та розвитку (РДБРР) i Украiнсько-Нiмецького Фонду, спрямованих на розвиток малого та середнього бiзнесу.

ПриватБанк i визнаним лiдером вiтчизняного ринку платiжних карток. На сьогоднi банком випущено понад 6,74 мiльйона пластикових карток (40% вiд загальноi кiлькостi карток, емiтованих украiнськими банками). У мережi обслуговування пластикових карток банку працюi 2 306 банкоматiв, пластиковi картки банку приймають до оплати понад 16 тисяч торговельно-сервiсних точок по всiй Украiнi. Наявнiсть широкоi мережi обслуговування карткових продуктiв дозволяi ПриватБанку активно впроваджувати послуги з автоматизованоi видачi корпоративним клiiнтам заробiтноi плати з використанням пластикових карток.

ПриватБанк також i лiдером на ринку послуг фiзичним особам. Так, понад 40% клiiнтiв банкiв, якi оформлюють кредити на купiвлю побутовоi технiки, користуються кредитними програмами ПриватБанку. Також послугами ПриватБанку користуються 27,8% усiх клiiнтiв депозитних програм, понад 26% клiiнтiв, якi здiйснюють обмiн валюти. Близько 21% клiiнтiв украiнських банкiв обирають ПриватБанк для вiдкриття поточного рахунку та понад 15% користуються послугами банку пiд час здiйснення грошових переказiв.

РЖнновацiйна полiтика ПриватБанку орiiнтована на впровадження на украiнському ринку принципово нових, провiдних банкiвських послуг, якi надають клiiнтам новi можливостi управлiння своiми фiнансами. ПриватБанк першим в Украiнi запропонував своiм клiiнтам послуги РЖнтернет-банкiнгу "Приват24" та GSM-банкiнгу, а також послуги з продажу через мережу своiх банкоматiв та POS-термiналiв електронних ваучерiв провiдних операторiв мобiльного звтАЩязку та РЖP-телефонii.

Надiйнiсть та якiсть банкiвських операцiй, якi проводяться, багато в чому залежать вiд досвiду та компетентностi спецiалiстiв банку. Сьогоднi персонал банку - це команда висококвалiфiкованих фахiвцiв, здатних оперативно вирiшувати найскладнiшi задачi та задовольнити швидко зростаючi потреби клiiнтiв у банкiвському обслуговуваннi. На сьогоднi у банку працюють понад 23 тисячi спiвробiтникiв, iз них 2 400 - у головному офiсi банку. Середнiй вiк працiвникiв банку становить 34 роки. Бiльшiсть працiвникiв ПриватБанку (75%) мають вищу освiту, яка вiдповiдаi профiлю займаноi посади. У банку створенi сприятливi умови для отримання вищоi та пiслядипломноi освiти, понад 50% спiвробiтникiв щорiчно пiдвищують свою квалiфiкацiю.

Опис обраноi облiковоi полiтики

У своiй дiяльностi ЗАТ КБ "ПриватБанк " керувався принципами, методами та процедурами, що визначенi Облiковою полiтикою ЗАТ КБ "ПриватБанк " на 2007рiк, яка встановлюi iдинi методологiчнi пiдходи до здiйснення бухгалтерського облiку та складання звiтностi для установ Банку. Бухгалтерський облiк та звiтнiсть складались в нацiональнiй валютi Украiни.

Основним принципом оцiнки статей балансу, який, в основному приймався для складання рiчноi звiтностi i оцiнка окремих активiв i пасивiв за iсторичною (первiсною) вартiстю.

Перед складанням рiчного звiту за 2007рiк станом на 01.11.2007 року проведена iнвентаризацiя активiв та зобов'язань, залишкiв за балансовими та позабалансовими рахунками, за результатами якоi складено акти, описи та вiдомостi iнвентаризацii, якi звiренi з даними облiку. Бухгалтерський облiк в установах Банку здiйснюiться у вiдповiдностi до нормативних документiв НБУ та внутрiшнiх документiв Банку. В 2008 роцi до Облiковоi полiтики Банку змiни не вносились. Виправлення в фiнансових звiтах не здiйснювались, суттiвi помилки не допускались. Коригування нерозподiленого прибутку на початок звiтного року не здiйснювалось.

Опис обраноi полiтики щодо фiнансування дiяльностi емiтента

Фiнансова полiтика Банку орiiнтувалась на збiльшення обсягiв i доходностi активiв. Збiльшення обсягiв i доходностi активiв здiйснювалося шляхом додаткового залучення грошових ресурсiв, якi надходять до Банку з рiзних джерел (кошти до запитання, депозити тощо), та iх оптимального розподiлу мiж рiзними видами активiв, залежно вiд термiну i джерела iхнього утворення, ступеня ризику i доходностi. При цьому особлива увага придiлялась мiнiмiзацii ризикiв (кредитного, валютного, ризику лiквiдностi тощо) шляхом встановлення необхiдних лiмiтiв. Основним завданням на даному напрямку були i залишаються: - створення щоденного реструктурованого балансу; - визначення фактичноi середньозваженоi процентноi ставки залучення i розмiщення ресурсiв; - визначення поточних доходiв та видаткiв; - оцiнка середнього рiвня процентного доходу у розрiзi окремих операцiй; - визначення процентноi маржi на кожен вид активних операцiй; - встановлення процентних ставок на окремi види операцiй з урахуванням вiдповiдностi iх ринковим ставкам з метою досягнення прибутковостi здiйснюваних банком операцiй. Розвиток вiтчизняноi економiки та зрiст доходiв населення сприяли позитивному розвитку Банку за усiма показниками. ЗАТ КБ "ПриватБанк " досяг впевнених результатiв передусiм, завдячуючи правильностi обраноi програми заходiв та виваженостi прийнятих рiшень.

Згiдно з щорiчною фiнансовою звiтностi банку ми здiйснили оцiнку прибутковостi ЗАТ "ПриватБанк" за показниками, наведеними в таблицi 1:

Таблиця 1