Геополiтична характеристика Кавказько-Каспiйського регiону

Вступ

Актуальнiсть обраноi теми позначена тим, що за останнi десятилiття Кавказ i в бiльш широкому планi Кавказько-Каспiйський регiон, довгий час вважався далекiй периферiiю геополiтичних iнтересiв провiдних держав свiту, мало не вiдразу опинився в центрi суперництва рiзних краiн i полiтичних сил, оскiльки став розглядатися в якостi джерела надзвичайних природних ресурсiв, перш за все вуглеводневоi сировини. Вуглеводневi ресурси регiону на очах перетворилися в одну iз стрижневих проблем сучасноi мiжнародноi полiтики. Поряд з енергоресурсами регiон багатий запасами таких корисних копалин, як залiзнi, мiднi i хромовi руди, глауберова сiль, хлориди, фосфорити, азбест i так далi, а також бiоресурсами. У Каспiйському морi зосереджено близько 90% свiтових запасiв осетрових риб. Кавказько-Каспiйський регiон маi великi перспективи стати важливим вузлом комплексних трансконтинентальних транспортних систем по лiнii Пiвдень-Пiвнiч та Схiд-Захiд.

Вiн перетворився на епiцентр широкомасштабних подiй i процесiв всесвiтньо-iсторичного значення. Несподiвано тут зав'язалися багатоскладовi вузли мiсцевих, регiональних i глобальних iнтересiв. Все це робить Кавказько-Каспiйську регiональну систему полiтичних вiдносин важливим перехрестям для декiлькох великомасштабних проектiв, якi потребують спiвпрацi краiн усього континенту.

Мета роботи дати геополiтичну характеристику Кавказько-Каспiйського регiону.

Для досягнення поставленоi мети необхiдно розглянути ряд завдань:

- Описати полiтико-географiчнi параметри Кавказько-Каспiйського регiону;

- Провести геополiтичну iдентифiкацiю Кавказько-Каспiйського регiону.

1. Полiтико-географiчнi параметри Кавказько-Каспiйського регiону

Сьогоднi Кавказько-Каспiйський регiон знаходиться в фокусi iнтересiв Росii, Захiдноi РДвропи, США, а також впливових держав Сходу - РЖрану та Туреччини та iнших держав, що претендують на роль регiональних лiдерiв. Зростаючу увагу регiону придiляють Китай, Японiя та iншi держави. Все це робить Кавказько-Каспiйську регiональну систему полiтичних вiдносин важливим перехрестям для декiлькох великомасштабних проектiв, якi потребують спiвпрацi краiн усього континенту.

Кавказько-Каспiйський регiон пов'язаний з Росiiю якiсно бiльш тiсними iсторичними, економiчними, полiтичними i культурними вiдносинами, нiж iз Заходом. З iншого боку, росiйська геополiтика на Пiвнiчному Кавказi i пасивною, тодi як США, НАТО i РДвропейський Союз цiлеспрямовано реалiзують тут своi полiтичнi iнтереси.

Кавказько-Каспiйський регiон займаi в геополiтицi стратегiчну нiшу. З географiчноi точки зору Кавказько-Каспiйський регiон це:

-По-перше, плацдарм, який стягуi на себе Чорноморське i Каспiйське морськi простори;

-По-друге, з вiйськово-стратегiчноi точки зору - найважливiший плацдарм для тиску i наступу в будь-якому напрямку, на будь-яку краiну не тiльки даного регiону, а й прилеглих регiонiв;

-По-третi - це плацдарм для контролю над комунiкацiями;

-По-четверте, з економiчноi точки зору - це не тiльки свiтовiй перехрестя транспортних шляхiв по осях Схiд-Захiд, Пiвнiч-Пiвдень, але й регiон з прилеглими до нього величезними вуглеводневими ресурсами.

Мiнiстерство енергетики США оцiнюi ресурси Каспiйського басейну у таких цифрах:

- Нафта - вiд 17 до 33 млрд. барелiв, потенцiйнi запаси 230 млрд. барелiв (близько 27,5 млрд. т.);

- Газ - розвiдано 232 трлн. куб. футiв, потенцiйно 350 трлн. куб. футiв. Таким чином, Каспiйський регiон Державним департаментом США визначаiться як Влнайбiльш значний гравець на свiтовому нафтовому ринку в майбутньому десятилiттiВ». Як зауважив колишнiй держсекретар США Д. Бейкер, Влв XXI ст. каспiйська нафта може мати таке ж значення для iндустрiального свiту, яке сьогоднi маi нафту Перськоi затоки В».

Кавказько-Каспiйський регiон довгий час був периферiйним i не грав скiльки-небудь активноi ролi у геополiтичнiй стратегii провiдних учасникiв мiжнародного процесу. Його становлення як самостiйноi спiльностi стало наслiдком розпаду СРСР i наступного ослаблення позицiй Росii в пiвденних пострадянських державах. Прагнення республiк Закавказзя та Центральноi Азii закрiпити новий, суверенний статус послужило для великих свiтових i регiональних полiтичних сил приводом для початку цiлеспрямованих дiй щодо залучення цих краiн до сфери свого впливу. Процес усвiдомлення центрально-азiатськими i закавказькими республiками своii незалежностi вiд Росii, що i базовою умовою для реалiзацii цiлого ряду iнтересiв провiдних держав i недержавних чинникiв, багато в чому iнiцiювалося i координувався останнiми.

В даний час Кавказько-Каспiйський регiон притягуi до себе практично всiх провiдних свiтових геополiтичних гравцiв. Особливий iнтерес з боку багатьох провiдних держав свiту пов'язаний не тiльки i не стiльки з наявнiстю величезних запасiв вуглеводневоi сировини, але i з тим, що регiон поступово стаi ключовим у гео стратегii свiтових конкуруючих сил. Зростаюча напруженiсть у регiонi неминучий наслiдок геополiтичноi ситуацii, сприяi гео стратегiчноi конкуренцii.

Необхiдно вiдзначити, що Кавказько-Каспiйський регiон маi ряд особливостей, якi впливають на нацiональну безпеку Росii:

- Специфiчнi нацiональнi особливостi народiв, що проживають на Пiвнiчному Кавказi;

- Високий ризик загострення етнiчних i релiгiйних проблем;

- Довгострокова основа для виникнення внутрiшнiх збройних конфлiктiв;

- Безперервнi спроби Заходу формувати i пiдтримувати прозахiдну орiiнтацiю в пiвденно-кавказьких i центрально - азiатських державах.

Винятково важливою, ключовою геополiтичною проблемою надаi важливе значення у процесах полiтичноi iнтеграцii i ВлГеополiтичний статус Каспiйського моряВ». Тривалi дискусii з приводу мiжнародно-правового статусу Каспiю призвели лише до того, що вiн набув статусу Влморя розбратуВ». Суть проблеми полягаi в тому, що Каспiйська п'ятiрка нiяк не може подiлити найбiльше в свiтi озеро (яке давно вже прийнято iменувати морем), а з ним i його надра, зокрема, нафту.

З точки зору норми мiжнародного морського права, Каспiй вiдноситься до закритих (замкнутим) морiв. Вiдповiдно до цiii класифiкацii можливi два пiдходи до керування ним:

а) або за допомогою подiлу на нацiональнi сектори,

б) або шляхом спiльного управлiння.

Загальноi, принциповою основою для всiх краiн-учасниць численних переговорiв i переконання в тому, що:

а) характер мiжнародноi взаiмодii на Каспiйському морi - проблема глобальна;

б) забезпечення спiвпрацi всiх прибережних держав на Каспii необхiдно, для реалiзацii цього доцiльно створення центру регiонального спiвробiтництва;

в) взаiмодiя можливо тiльки на основi повного паритету всiх прикаспiйських держав.

Кавказько-Каспiйський регiон вiдноситься до типу ВлфункцiональнихВ» регiонiв i його формування було покликане сприяти вирiшенню завдань цiлого ряду полiтичних чинникiв. Концепцiя регiону спочатку формулювалася як iнструмент експансiонiстських устремлiнь великих захiдних держав, пов'язаних з проникненням на ранiше ВлзакритеВ» пострадянський простiр.

Представляючи основнi геополiтичнi образи Кавказько-Каспiйського регiону слiд видiлити наступнi:

 образи Вленергетичноi комориВ»,

 Влтранспортного коридоруВ»,

 Влбуферноi зониВ»,

 Влзони нестабiльностiВ».

Взаiмодiя цих та iнших образiв простору формуi кiлька концептуальних меж регiону, iнодi збiгаються з державними, а iнодi перетинають iх. Кожен з таких образiв, будучи результатом осмислення власних iнтересiв i просторових реалiй, чинить серйозний вплив на динамiку полiтичних процесiв у регiонi, багато в чому визначаючи становлення i задаючи вектор розвитку регiональноi системи полiтичних вiдносин.

Разом з тим ситуацiя, що склалася в останнi роки у Кавказько-Каспiйському регiонi, набуваi все бiльш глобальну значимiсть. Надзвичайно актуальними стають проблеми нафти i газопроводiв, умови видобутку мiнералiв, а також розгорнулося геополiтичне суперництво регiональних i свiтових держав.

Ситуацiя ускладнюiться ще й тим, що в стратегiчному планi прилегла до регiону територiя Росii маi низький рiвень промислового розвитку, вiдставання по бiльшостi соцiально-економiчних показникiв, високий рiвень безробiття, тiньовоi економiки i органiзованоi злочинностi. Все це негативно позначаiться на безпецi Росii, особливо з позицiй можливого пiдвищення ролi Кавказько-Каспiйського регiону в перспективi.

Сьогоднi напруженiсть посилюiться через активне вiйськового, полiтичного та економiчного проникнення США i НАТО до Грузii, Азербайджан i в перспективi до Вiрменii.

Вiдсутнiсть належноi уваги до питань Кавказько-Каспiйського регiону з боку колишнього керiвництва краiни пiсля розпаду Радянського Союзу призвело до того, що Росiя ледь не втратила свiй вплив у цьому стратегiчно важливому мiсцi. Частково цим пояснюiться той факт, що в регiонi набув певного поширення релiгiйний екстремiзм, i ми i свiдками спроб мiжнародного тероризму пустити своi корiння в прикаспiйських регiонах.

Висока значимiсть Кавказько-Каспiйського регiону в аспектi росiйських нацiональних iнтересiв зумовлюiться тим, що Росiя i i прикаспiйських державою, i територiiю потенцiйного i реального транзиту каспiйських енергоресурсiв, i державою, в значнiй мiрi включеним в глобальний рiвень полiтики. Займане Росiiю положення пов'язане з особливими труднощами, але одночасно створюi для неi додатковi можливостi - як у дослiджуваному регiонi, так i за його межами. При цьому ситуацiя в регiонi характеризуiться стрiмким розвитком гострих полiтичних процесiв, радикалiзацiiю суспiльно-полiтичного життя, активним зовнiшнiм втручанням в регiональнi подii, що ставить пiд загрозу полiтичну стабiльнiсть i на прилеглих росiйських територiях.

У Кавказько-Каспiйському регiонi в Росii можна вже сьогоднi окреслити як мiнiмум три варiанти геополiтичного сценарiю:

Несприятливий - вихiд Росii з регiону в якостi активного i самостiйного геополiтичного гравця. При цьому варiантi Росiя стаi провiдником чужих iдей та iнтересiв, а Каспiй потрапляi в зону мiжнародних вiдносин Влтретiх краiнВ», заочно вирiшальних його долю. При такiй ситуацii краiни-суб'iкти регiону повнiстю усуваються з безпосереднього живого дiалогу i стають марiонетковими.

Сприятливий - Росiя стаi гравцем-лiдером i через Каспiй виходить у зону РЖндо - Перського регiону. Даний варiант буде свiдчити про повну залученнi РЖрану в росiйську гео стратегiчну гру i посилення конфронтацii з США.

Середнiй (промiжний) варiант - збереження у Кавказько-Каспiйському регiонi багато полярностi й посилення напруженостi у справi врегулювання так званого Влкаспiйського вузлаВ».

Фактори, що визначають першочерговi завдання кавказько-каспiйськоi геополiтики Росii, такi:

- Володiння енергетичними ресурсами Каспiю, у розробку яких вже зробленi значнi капiталовкладення;

- Пiдтримка конкурентоспроможностi росiйських маршрутiв виведення енергоносiiв на свiтовий ринок;

- Модернiзацiя трубопроводiв i диверсифiкованiсть iхнiх напрямкiв;

- Визначення правового статусу Каспiю шляхом угоди всiх 5 приморських краiн;

- Недопущення в Каспiйський басейн ВМС зовнiшнiх для нього краiн або всебiчна локалiзацiя збитку вiд iх появи;

- Модернiзацiя транспортних комунiкацiй;

- Протидiя вiйськово-полiтичним загрозам, сприяння у вирiшеннi регiональних конфлiктiв;

- Збереження i рацiональне управлiння природним середовищем Каспiю.

При аналiзi мiсця i ролi Кавказько-Каспiйського гео стратегiчного регiону як у свiтовiй полiтицi, так i в полiтичнiй стратегii Росii слiд розглядати як iдине цiле безвiдносно до державних, адмiнiстративних, етно нацiональним та iншим кордонiв, що роздiляють його зсередини. ОбТСрунтованiсть такого пiдходу визначаiться спiльнiстю тiсних багатовiкових економiчних, культурних, полiтичних та iнших зв'язкiв, iсторичних доль, близькiстю форм, стандартiв i стереотипiв велiння, особливостями менталiтету та iнше. У народiв Кавказу i i загальнi справи, iнтереси, особливо у забезпеченнi та пiдтримцi в регiонi миру i стабiльностi, подоланнi наслiдкiв воiн i конфлiктiв, запобiгання нового витка конфронтацii, захисту його етнокультурного та природно-екологiчного своiрiдностi.

2. Геополiтична iдентифiкацiя Кавказько-Каспiйського регiону

регiон кавказький каспiйський геополiтичний

Хронiчна вiйськово-полiтична нестабiльнiсть останнього десятилiття на Кавказi i нагнiтаються на цьому тлi страхи розпаду регiону, його т.зв. балканiзацii i т.п. залучаi до регiону пильну увагу регiональних держав, свiтових центрiв сили, суб - транснацiональних полiтичних авантюристiв, мiжнародних терористичних органiзацiй, iноземних спецслужб. Мабуть, усiм здаiться, що Кавказ i весь Чорноморсько-Каспiйський регiон можуть стати для них легкою здобиччю.

Традицiйне значення Кавказу i Каспiю визначаiться насамперед його промiжним положенням на стику культур i цивiлiзацiй, на важливому перехрестi транспортних шляхiв Схiд-Захiд, Пiвнiч-Пiвдень. Кавказ як iвразiйський пограниччi протягом двох-трьох останнiх тисячолiть був ареною суперництва континентальних iмперiй. РЖсторiя боротьби за Пiвнiчний Кавказ мiж Росiiю, Туреччиною та РЖраном нараховуi кiлька столiть. Починаючи з ХIХ ст. в цю боротьбу стали втручатися держави Заходу, а з кiнця ХХ ст., поряд з новою активiзацiiю ролi Туреччини та РЖрану, посилилося участь у регiональних процесах держав з Близького i Середнього Сходу. При цьому учасники кавказькоi iнтриги переслiдують рiзнi цiлi i реалiзують власнi стратегii.

Кавказько-Каспiйський регiон як геополiтична конструкцiя, з одного боку, i наслiдок ланцюговоi реакцii розпаду СРСР, а з iншого - результат цiлеспрямованих зусиль (проектування) ряду регiональних, нерегiональних, глобальних полiтичних та економiчних акторiв, спрямованих на полiтичне та економiчне домiнування в даному гео стратегiчному районi за допомогою рiзного роду експансiй: економiчноi, духовно-культурноi, iнформацiйноi.

Специфiка Кавказько-Каспiйський геополiтичного конструкту визначаiться його прикордонним положенням, близькiстю до пiвденного флангу НАТО, безпосереднiм сусiдством з Закавказзям i Центральною Азiiю, виходами до Каспiйського i Чорного морiв; близькiстю територii регiону до нафтовим запасам i до транснацiональних iвроазiатських транспортних комунiкацiй та енерго мостiв; особливоi стратегiчноi значимiстю регiону для РФ; найвищою концентрацiiю суб'iктних адмiнiстративно-територiальних утворень в регiонi з високою щiльнiстю населення, наявнiстю в межах його кордонiв вогнищ суспiльно-полiтичноi нестабiльностi, мiжнацiональних та релiгiйних конфлiктiв.

Сучасна конфiгурацiя Кавказько-Каспiйськоi системи полiтичних вiдносин визначаiться геополiтичними (вiйськово-стратегiчними, логiстскiмi), економiчними, етно конфесiйними, демографiчними та екологiчними факторами, причому економiчна складова вiдносин не i простою проекцiiю геополiтичноi, тому що ряд промислових транснацiональних груп використовують конфликто генну складову цих факторiв для досягнення вузько корпоративних iнтересiв. Специфiка конфiгурацii полiтичних вiдносин в даному регiонi обумовлена, з одного боку, спiльнiстю економiчних, культурних, полiтичних та iнших зв'язкiв, iсторичних доль, близькiстю форм, стандартiв i стереотипiв поведiнки та мислення регiональних акторiв, а з iншого - зiткненням глобалiзацiйних векторiв - не лiберального, iсламського , китайського.

Внутрiшнiй контур полiтико-iнтеграцiйних вiдносин в Кавказько-Каспiйському регiонi визначаiться процесами внутрiшньодержавноi, мiжрегiональноi та мiж партiйноi полiтичноi iнтеграцii, що приводять до того, що проекти, планованi як iнтеграцiйнi для одних регiональних авторiв, розцiнюються iншими як дезiнтеграцiйнi, оскiльки в структурi мотивацii всерединi регiональних полiтичних суб'iктiв домiнують мотиви неекономiчного характеру (iсторична пам'ять про конфлiкти та iн.) Полiтична iнтеграцiя в Кавказько-Каспiйському регiонi i необхiдним передумовою економiчноi, що визначаi специфiку iнтеграцiйних процесiв в даному регiональному просторi.

Зовнiшнiй контур полiтико-iнтеграцiйного розвитку регiону, специфiка реалiзовувати полiтичнi проектiв визначаються системою геополiтичних iнтересiв рiзно полярних авторiв. При всьому рiзноманiттi iнтеграцiйних проектiв у Кавказько-Каспiйському регiонi найбiльш значима iх ВлполяризацiяВ» на основi опозицii ВлросiйськихВ» i ВлантиросiйськихВ» геополiтичних iнтересiв.

Умовами успiху росiйськоi регiональноi полiтики i: конструювання образу економiчно i полiтично розвиненоi краiни, що володii глибоким корiнням в регiонi, вiдповiдальноi за його долi i що граi роль ВлмостуВ», ВлгарантаВ» мирного Влдiалогу цивiлiзацiйВ»; упереджу вальноi активнiсть, спрямована на iдеологiчне та iнституцiйне об'iднання реалiзованих пiд росiйською егiдою iнтеграцiйних проектiв; залучення в сферу свого впливу не антагонiстично орiiнтованих по вiдношенню до неi авторiв.

Висновок

Таким чином, нинiшнi геополiтичнi процеси, що вiдбуваються на Пiвнiчному Кавказi, з усiiю очевиднiстю показали провал колишньоi кавказькоi полiтики Росii. Протягом всього останнього перiоду вона характеризувалася коливаннями i непослiдовнiстю, помилками в оцiнцi ситуацii та сумнiвними рiшеннями, вiдсутнiстю полiтичноi волi у досягненнi поставлених цiлей. В даний час йде складний процес осмислення концепцii кавказькоi полiтики Росii стосовно життiдiяльностi ЮФО, зокрема, Пiвнiчнокавказького регiону. При цьому захiдне спiвтовариство активно намагаiться брати участь в кавказьких справах, веде пошук i нав'язуi своi бачення регiональноi системи колективноi безпеки, пропонуi новi форми спiвiснування народiв, пiдштовхуючи процеси у вигiдному для себе напрямку.

Сьогоднi ситуацiя на Пiвднi помiтно змiнюiться. Це пов'язано з початком реформи влади в Росii, змiцненням ii вертикалi, пiдвищенням ефективностi дiй влади. Робляться кроки з оздоровлення основ росiйського федералiзму. Приводяться у вiдповiднiсть з росiйською Конституцiiю та федеральними законами конституцii i законодавчi акти суб'iктiв Федерацii. Москва намагаiться уважно вiдслiдковувати вiдбуваються в окрузi подii i тенденцii i своiчасно вживати таких заходiв, якi не дали б розгойдати суспiльно-полiтичну ситуацiю, не давали змоги розвиватися незворотнiм, деструктивним процесам.

Геополiтичний аспект мiжнародних вiдносин стосовно ЮФО - лише одна зi сторiн складноi взаiмодii iнтересiв численних учасникiв, залучених у що вiдбуваються в регiонi процеси. Як показують подii, цi процеси мають як внутрiшнi, так i зовнiшнi коренi.

Щоб бути ефективною, росiйська полiтика на Пiвднi краiни в ii геополiтичному вимiрi повинна спиратися на ясно усвiдомлювати i чiтко вираженi нацiональнi росiйськi iнтереси, переслiдувати чiтко визначенi цiлi i мати реалiстичну стратегiю iх досягнення. Якщо iнтерес Росii полягаi в збереженнi територiальноi цiлiсностi та змiцненнi загальнонацiональноi iдностi, то головним напрямком державноi полiтики маi стати активний розвиток федеративних вiдносин. Мляве реагування на швидко мiнливу ситуацiю - найгiрший варiант дiй.

Завдання росiйськоi зовнiшньоi полiтики i дипломатii - створення сприятливих зовнiшнiх передумов для реалiзацii головних цiлей, тобто збереження цiлiсностi держави та змiцнення його iдностi. Для цього необхiдно виробити i реалiзувати iдину скоординовану стратегiю стосовно ПФО i кавказького регiону.

РЗi основними напрямками могли б стати:

Пiдвищення зацiкавленостi iноземного капiталу в стабiлiзацii ситуацii на Пiвнiчному Кавказi, залучення захiдних нафтових i газових компанiй до реалiзацii комерцiйних проектiв на територii Пiвдня Росii, включаючи будiвництво трубопроводiв, експлуатацiю ресурсiв росiйського шельфу Каспiю, реконструкцiя та будiвництво портiв на росiйському узбережжi Чорного та Каспiйського морiв; максимальне використання транзитного потенцiалу Пiвдня Росii, активiзацiя участi Росii у проектах ТРАСЕКА; розвиток, у тому числi за участю iноземного капiталу, транспортноi, комунiкацiйноi та рекреацiйноi iнфраструктури регiону, реалiзацiя у додаток до ТРАСЕКА iнiцiативи про розвиток транзитних зв'язкiв через територiю Пiвдня Росii та Кавказу у меридiональному напрямку; залучення територiй ЮФО в проекти, здiйснюванi в рамках Чорноморського економiчного спiвробiтництва; нормалiзацiя вiдносин з безпосереднiми сусiдами - державами Закавказзя, вiдновлення довiрчих вiдносин з Грузiiю, створення умов для вiдновлення колишнього прикордонного режиму; активiзацiя зусиль щодо врегулювання грузино-абхазького i грузино тАУ пiвденно осетинського конфлiктiв; досягнення домовленостей про вiдновлення транспортних комунiкацiй Пiвнiч-Пiвдень через територiю Абхазii. У вiдносинах з Грузiiю i Азербайджаном Росiя повною мiрою повинна використовувати той економiчний аргумент, що до цих пiр одним з основних джерел життiзабезпечення населення Азербайджану i Грузii i не мiжнароднi нафти проекти, а торгово-пiдприiмницька дiяльнiсть азербайджанцiв i грузинiв на територii Росii. Саме росiйський ринок, а не каспiйська нафта залишаться основним джерелом розвитку цих краiн i в майбутньому.

Необхiднi подальше змiцнення повномасштабного i всебiчного спiвробiтництва з Вiрменiiю; постiйного полiтичного дiалогу з РЖраном i Туреччиною, створення передумов для розумiння керiвництвом цих краiн користi стратегiчного взаiморозумiння з Росiiю, введення в практику регулярних консультацiй на рiвнi генеральних штабiв; здiйснення комплексу заходiв, спрямованих на перетворення традицiйного iсламу на Пiвнiчному Кавказi в союзника в боротьбi з тероризмом i екстремiзмом.

Забезпечення зовнiшньополiтичних iнтересiв Росii у зв'язку з Пiвнiчним Кавказом вимагаi координацii зусиль федерального Центру i регiонiв ЮФО. Не полiтика переваг для одних народiв та обмеження iнших, а полiтика культурного плюралiзму та поваги цивiльних прав повинна лежати в основi суспiльного устрою, що прагне уникнути криз i конфлiктiв.

Список використаноi лiтератури

1. Аббасбейлi О.М. Проблеми вiйськово-полiтичноi безпеки краiн каспiйського басейну / / Каспiйський регiон: полiтика, економiка. культура. - 2007. - № 4. - С. 11.

2. Буянов B.C. Росiя i Кавказький регiон / / Геополiтика: Пiдручник / За заг. ред. В.А. Михайлова; Вiдп. ред. Л.О. Тернова, С.В. Фокiн. - М.: Изд-во РАГС, 2007. - З 197-218.

3. Буров А.А. Специфiка Кавказько-Каспiйського регiону як геополiтичноi конструкцii / / Вченi записки № 4, 2008 - С. 6.

4. Буров А.А. Характеристика внутрiшнього контуру полiтико-iнтегрованих вiдносин Кавказько-Каспiйського регiону / / Вiсник ПГЛУ. - 2008. - № 3. - С. 353 - 359.

5. Буров А.А. Реалii та тенденцii iнтеграцiйного розвитку Кавказько-Каспiйського регiону / / Каспiйський регiон. - 2009. - № 1 (18). - С. 73 - 79.

6. Вiйськово-полiтична обстановка в зонi Пiвденного федерального округу Росii. / / Доповiдь пiдготовлена експертами Об'iднаного бюро iнформацii i стратегiчних оцiнок "Вектор" / / Журнал теорii i практики iвразiйства № 12. 2001

7. Гусейнов В. Каспiйська проблема: геополiтичнi та економiчнi аспекти / / Вiсник аналiтики. 2001. № 2. С. 89-144.

8. РЖсаiв Б.А. Геополiтика: Хрестоматiя. - СПб.: Пiтер, 2007. - 512 с.:

9. Мешканцiв С.С., Зонн РЖ.С., Ушков А.М. Геополiтика Каспiйського регiону. - М., 2003. - 280 с.

10. Михайлов В.А. Мiжнароднi аспекти полiтики Росii в Кавказькому регiонi / / Украiна в свiтовiй полiтицi. М., 2002.

11. РДжiiв РЖ.Б. Геополiтика Каспiйського регiону - М.: Изд-во Андалус. 2007. - 208 с.

Вместе с этим смотрят:

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

РЖсторiя сiл (Грабовець, Бiлоскiрка, Козiвка)

РЖсторико-краiзнавче дослiдження мiста Рiвне

Аптские обстановки осадконакопления на северо-западе воронежской антеклизы (территория листа N-37-XXXI)

Архитектурно-градостроительный памятник А.П. Зенкова Свято-Вознесенский собор города Алматы и его использование в туристско-экскурсионном потенциале