Вплив молодiжних субкультур на формування особистiсного "Я" в перiод ранньоi юностi

Змiст

Вступ

Роздiл 1. Загальне поняття про молодiжнi субкультури та iх вплив на формування особистiсного ВлЯВ» в перiод ранньоi юностi

1.1 Характеристика найпоширенiших груп молодiжних субкультур

1.2 Вплив молодiжних субкультур на формування особистiсного ВлЯВ» в перiод ранньоi юностi

1.3 Вплив молодiжних субкультур на мiжособистiснi стосунки

Роздiл 2. Аналiз дослiджень впливу молодiжних субкультур на формування особистостi

2.1 Результати дослiдження впливу молодiжних субкультур на становлення та розвиток особистостi

2.2 Дослiдження впливу молодiжноi субкультури на формування

iндивiдуальностi в перiод ранньоi юностi на базi НВК ВлШкола-колегiумВ» iм. Т.Г. Шевченка м. Сарни

Висновки

Список використаноi лiтератури

Додатки

Вступ

Кожне поколiння маi право в нагороду за свою працю i корисну дiяльнiсть шити собi штани на свiй смак i сидiти на стiльцях , якi йому подобаються. РЖ вiшати на стiни те, що йому хочеться, а не те, що викликаi вiдразу.

Н. Акiмов

Сучасне iнформацiйне суспiльство розвиваiться швидкими темпами. Не встигаi закрiпитись нова соцiальна цiннiсть, як на змiну приходить iнша. Зазвичай, бiльшостi старшого поколiння, яке виховувалось при авторитарному режимi, притаманнi риси непоступливостi та впевненостi в тому, що Влвони завжди правiВ». На iхнiй погляд, молодше поколiння маi лише виконувати iхнi вимоги, не сперечаючись з рiшеннями старших. Все це, звичайно, залишило вiдбиток на сучаснiй культурi нашоi краiни. Нова генерацiя зi своiми амбiцiями, схильнiстю до максималiзму, намагаiться зруйнувати стереотипи та отримати бiльше свободи, що обтАЩiктивно притаманне молодi завжди i субтАЩiктивно характерно для iнформацiйноi культури, оскiльки ii головним джерелом розвитку i сама унiкальнiсть людини. Тому, формуючи своi ставлення до життя, починаючи з перiоду ранньоi юностi, власнi цiнностi та норми, якi, звичайно, вiдрiзняються вiд прiоритетiв старшого поколiння, молодь шукаi своi унiкальне мiсце в соцiумi, поле для реалiзацii.

Нерозумiння дорослих примушуi молодь вiддалятися, обтАЩiднуватися та створювати власний свiт. Перш за все, це i зумовлюi формування неформальних молодiжних обтАЩiднань та молодiжноi субкультури в цiлому.

Кожному, напевно, доводилося йти по вулицi, iхати в транспортi або просто дивитись телевiзор i бачити людей, якi в чомусь не схожi на iнших. У когось на головi iрокез, хтось весь у металi, а хтось у чорнiй шкiрi проноситься повз вас на мотоциклi. Найчастiше це i i представники сучасних молодiжних субкультур.

Першi паростки молодiжноi субкультури зароджуються в перiод ранньоi юностi, коли молодь вiдчуваi багато сил та енергii, але не знаходить сфери для ii реалiзацii. Юнацтво вiдчуваi себе некорисним та безпощадним у великому суспiльствi, яке належить головним чином дорослим, воно потребуi й чекаi пiдтримки. Тому на допомогу повиннi прийти дорослi, спрямовуючи цю активнiсть у позитивне русло та пiдтримуючи ii. Проте, враховуючи амбiцiйнiсть, нестриманiсть, максималiзм юнацького вiку, пiдготовка маi ненавтАЩязливою, поради повиннi мати невимушене забарвлення, оскiльки невiрний пiдхiд викликаi бурхливий сплеск негативних емоцiй у молодоi людини. РЖснуi тенденцiя молодi робити навпаки порадам дорослих, але це знов-таки залежить вiд того, яким чином настроiнi старшi, наскiльки вони i терплячими.

Саме тому молодь обтАЩiднуiться за спiльними проблемами й iнтересами. Цi проблеми мають свiй ВлмiкросвiтВ», до якого дорослим вхiд заборонено. Це коло однодумцiв, як правило, заперечуi ВлдорослуВ» культуру. На цьому етапi створюються неформальнi молодiжнi обтАЩiднання, в яких домiнуючим питанням i ВлХто я?В» та проблема самоактуалiзацii. Тобто, поява рiзноманiтних обтАЩiднань, молодiжних субкультур, викликана, по-перше, iдентифiкацiiю себе з референтними однолiтками, щоб не бути Влбiлою вороноюВ», а по-друге тАУ намаганням досягти унiкальностi.

За останнi десятирiччя як в нашiй краiнi так i за кордоном проблема молодiжних субкультур, цiнностей i цiннiсних орiiнтацiй молодi набула особливоi актуальностi. Цi поняття i обтАЩiктом дослiдження багатьох наук зокрема, фiлософii, психологii, соцiологii, що говорить про iхню складнiсть та багатоплановiсть.

Сама молодь i обтАЩiктом вивчення багатьох наук: вiковоi психологii, демографii, соцiологii, соцiальноi антропологii, та чiльне мiсце посiдаi в педагогiцi. Врахування в педагогiчному процесi психологiчних особливостей, соцiокультурних умов тАУ складовi досягнення успiху та виховання юнацтва. Молодiжна субкультура i предметом дослiдження Г. Абрамовоi, Т. Алексiiнко, РД. Бреiвоi, Е. Ерiксона, М. Ейзенштадта, С. РЖконнiкова, РЖ. Кона, В. Лармiна, С. Левiкова, В. Лiсовського, Л. Мардахаiва, К. Манхейма, М. Мiда, В. Ольшанського, Д. Петрова, О. Семашко, З. Сiкевича, Е. Суiменка, О. Толстих, Т. Щепанськоi, О. Якуби. Проте соцiально-педагогiчний аспект цiii проблеми досi залишаiться не розкритим.

Представники рiзних субкультур намагаються показати свою iндивiдуальнiсть, сказати сiрiй масi: ВлЯ тАУ особистiсть!В», кинути виклик свiту з його нескiнченними буднями та вистроюванням всiх в один рядок. Все бiльше молодих людей кожного дня у всiх краiнах свiту приймають ту чи iншу субкультуру. Все бiльше зтАЩявляiться представникiв чи носiiв молодiжноi субкультури серед старшокласникiв. Все частiше i якiснiше iм вдаiться за допомогою свого епатажного вигляду шокувати вчителiв, батькiв, дорослих, якi деколи не знають, як правильно реагувати на такi випадки прояву iндивiдуальностi. Саме тому необхiдно знати про це культурне явище, розумiти його та бути готовим зустрiтися з його представниками у сучасному життi.

В умовах нестабiльного суспiльства обтАЩiктивнi процеси розвитку молодiжноi субкультури можуть набувати негативного спрямування. Аби зменшити стихiйнi процеси в молодiжнiй субкультурi та створити сприятливi умови соцiального розвитку молодi, необхiдно керувати цим процесом на науково обТСрунтованому рiвнi, аби не зашкодити анi молодiй людинi, анi суспiльству. Саме це i метою психолого-педагогiчноi науки i практики стосовно новоi генерацii.

Зважаючи на актуальнiсть даноi проблеми, ми обрали наступну тему курсового дослiдження: ВлВплив молодiжних субкультур на формування особистiсного ВлЯВ» в перiод ранньоi юностiВ».

ОбтАЩiкт дослiдження тАУ процес розвитку молодiжноi культури та ii особливостi.

Предметдослiдження тАУ змiст молодiжноi субкультури, ii вплив на психологiю юнацтва, формування цiннiсних орiiнтацiй, мiжособистiсних вiдносин та особистiсного та соцiального ВлЯВ» в перiод ранньоi юностi.

Метадослiдження полягаi у тому, щоб теоретично та практично дослiдити сутнiсть, змiст та характернi особливостi найпоширенiших молодiжних субкультур; виявити умови, причини та особливостi iх впливу на формування особистiсного ВлЯВ», вибiр цiннiсних орiiнтацiй у життi та вплив на мiжособистiснi стосунки; передбачити наслiдки впливу молодiжноi субкультури на особистiсть у перiод ранньоi юностi.

Для реалiзацii мети, згiдно з предметом дослiдження було визначено такi завдання:

В· зтАЩясувати сутнiсть, змiст, показники, особливостi молодiжноi культури та рiвень ii сформованостi у пiдлiткiв;

В· визначити сутнiсть та ознаки молодiжноi субкультури рiзних напрямкiв, ii функцii в становленнi особистостi старшокласникiв, вивчивши дослiдження психологiв, соцiологiв, педагогiв;

В· провести експериментальне дослiдження серед старшокласникiв та виявити вплив молодiжних субкультур на формування особистостi, iндивiдуальностi в перiод ранньоi юностi, на стосунки iз однолiтками та дорослими, на вибiр життiвих цiнностей;

В· виявити та обТСрунтувати сукупнiсть умов, якi забезпечують позитивний та негативний вплив молодiжноi субкультури на рiвень духовного розвитку старшокласникiв, формування iх особистостi.

Комплексний пiдхiд та специфiка обтАЩiкта дослiдження зумовили необхiднiсть використання сукупностi таких методiв:

тАУ теоретичних (вивчення та аналiз науковоi лiтератури з проблеми дослiдження, результати якоi були використанi для обТСрунтування сутностi, змiсту, структури, показникiв впливу молодiжноi субкультури на молодь);

тАУ емпiричних (бесiда, анкетування, педагогiчне спостереження, вивчення шкiльноi документацii); проведення яких дозволило визначити вихiдний стан дослiджуваного явища в практицi сучасноi школи.

Експериментальна база дослiдження. Дослiдно-експериментальна робота проводилася на базi середнiх та старших класiв НВК ВлШкола-колегiумВ» iм. Т.Г.Шевченка. Дослiдженням за повною програмою були охопленi учнi 9-11 класiв, працiвники закладу, серед них - класнi керiвники, психолог та соцiальнi педагоги. Структура дослiдження. Курсова робота складаiться iз вступу, двох роздiлiв, висновкiв, списку використаноi лiтератури, додаткiв. Список використаних джерел включаi 21 найменування.

Роздiл 1. Загальне поняття про молодiжнi субкультури та iх вплив на формування особистiсного ВлЯВ» в перiод ранньоi юностi

1.1 Характеристика найпоширенiших груп молодiжних субкультур

Молодiжна культура тАУ це неоднорiдне явище, що маi декiлька можливих рiвнiв втiлення iдеалу людини. Поняття ВлсубкультуриВ» (пiдкультури) як наукового термiну i досить широким та багатоскладовим. За даними новiтнього фiлософського словника ВлсубкультураВ» тАУ це система норм та цiнностей, що вiдрiзняi групу вiд бiльшостi суспiльства (див. Додаток 1).

Сучасне суспiльство представляi собою систему багато подiбних субкультур. Молодiжнасубкультура i одним з багатьох видiв субкультур i особливою частиною суспiльноi культури. Кожен представник субкультури приймаi норми, цiнностi, картини свiту, стиль життя та iнше тАУ за зразок свого iснування. Але паралельно з цим iснують i зовнiшнi атрибути, якi свiдчать про приналежнiсть до певного угрупування. Молодь створюi свою жаргонну мову тАУ своiрiдний сленг, моду, музику та моральний клiмат. Особливостi цiii субкультури пояснюються, з одного боку тАУ надлишком життiвоi енергii, а з iншого тАУ вiдсутнiстю у бiльшостi молодих людей економiчноi та соцiальноi самостiйностi. РЖ тому для такоi людини спосiб знаходження свого мiсця у молодiжному угрупуваннi i способом самоствердження та самореалiзацii себе в суспiльствi. Молодь у субкультурах приваблюi в основному можливiсть спiлкуватися з собi подiбними, а також зовнiшня атрибутика, яка даi можливiсть демонструвати свою позицiю у соцiумi.

За домiнуючими цiнностями та ознаками всi молодiжнi субкультури можна подiлити на такi групи:

- музичнi;

- епатажно-протестовi;

- розправно-самосуднi;

- романтико-ескапiтськi;

- гедонiстично-розважальнi;

- релiгiйно-мiстичнi.

Хоча у чистому варiантi жодного типу молодiжноi субкультури не iснуi, оскiльки iх угрупування не вiдзначаються стiйкiстю та перетинаються, взаiмопроникають один в одний, проте кожна субкультура маi своi вiдмiнностi та характеристики.

Музичнi молодiжнi субкультури виникли навколо рiзних музичних стилiв.

Металiсти тАУ молодiжна субкультура в стилi метал (екстремальна музика, що зародилась в другiй половинi ХХ столiття, i напрямком рок-музики, одним iз стилiв гiтарноi музики). Типова мода металiстiв: довге волосся, шкiряна куртка ВлкосухаВ», пасок з великою кiлькiстю заклепок, джинси або шкiрянi штани, чорнi футболки з логотипом гурту, ланцюги на шиi i заптАЩястi, короткi чоботи з ланцюгами або армiйськi чоботи.

РеперитАУ прихильники музичного напряму ВлrapВ», який виник в серединi 80-х, будучи музикою чорних кварталiв мiст США. В Украiнi поширився в 90-х. ОбовтАЩязковi вмiння всiх реперiв тАУ вмiти читати реп, танцювати ВлбрейкдансВ» (бi-боiнг), вмiти малювати графiтi. Також iм притаманна корпоративнiсть та психологiчна потреба в спiлкуваннi з однолiтками. Найбiльше цiнують iндивiдуальнiсть. Характерний одяг: штани ВлдизелiВ», дутi короткi куртки, всi речi на декiлька розмiрiв бiльшi.

Рейвери - прихильники музичного напряму ВлraveВ», який виник у 80-х роках. Це масова нiчна дискотека (Влкислотна тусовкаВ») iз виступом диск-жокеiв, що являi собою симбiоз музики стилiв ВлхаусВ» та ВлтехноВ». В Украiну потрапив у серединi 90-х. Зовнiшня атрибутика вiдрiзняiться синтетичнiстю, яскравiстю кольорiв, наявнiстю пiрсингу. Учасники рейв-клубiв схильнi до вживання наркотикiв, слабоалкогольних напоiв. Щороку в Криму проходить фестиваль рейверiв тАУ ВлРеспублiка КаZантипВ».

БрейкеритАУ обтАЩiднанi на основi спiльного iнтересу до танцiв типу брейк. Мета тАУ пропаганда брейк-танцю i виконання його великими групами. Зовнiшнiй атрибут тАУ вузькi темнi окуляри. Брейкери займаються спортом, не палять.

Епатажно-протестовим субкультурам початок поклали панки (пропагандисти iдеi Влшок-протестуВ»). Видiляються одягом i зачiсками. Мета тАУ самоствердження серед однолiткiв через заперечення загальноприйнятих норм поведiнки. Негативно ставляться до працi, вживають наркотики, алкоголь. Захоплюються рок-ансаблями.

Байкери тАУ вiддають перевагу романтизацii подорожей та вираженню своii iндивiдуальностi в зовнiшньому виглядi, володiннi мотоциклом тАУ байком. Найбiльше цiнують швидкiсть. Зовнiшнiй вигляд тАУ шкiряна куртка ВлкосухаВ», бандана, шкiрянi штани, ланцюги на шиi, пiрсинг, каблучки, татуювання, довга борода.

Панки тАУ виникли в 70-тi роки. На даний час кiлькiсть панкiв зменшуiться, найбiльше у Харковi. Панк-стиль характеризуiться низьким загальноосвiтнiм i культурним рiвнем, агресивним самоствердженням. Цiнностi панкiв тАУ епатацiя суспiльства, вiдторгнення буржуазних цiнностей, десоцiалiзацiя. Основний змiст стилю тАУ виклик, провокацiя, Влшок-ефектиВ». Це i незвичнi зачiски тАУ iрокез, i забарвлення волосся, демонстративна поведiнка. Захоплюються панк-роком.

Розправно-самосуднi субкультури.Переважно вихiдцi з робiтничих сiмей, якi за допомогою сили борються з рiзними вiдхиленнями вiд певних iдеалiв.

Скiнхеди (скiни)- сучасна субкультура, яка зтАЩявилася 1968 року в Лондонi. Це представники робiтничого класу, якi бунтували проти лiберальноi влади та виступали проти негрiв з Ямайки та вихiдцiв з Азii, якi були дешевою робочою силою. Згодом рух поширився в iншi краiни. В Украiнi зтАЩявилися ще наприкiнцi 80-х рр. ХХ ст. На сьогоднiшнiй день скiнхеди подiляються на течii нацистiв та пацифiстiв. Зовнiшнiй вигляд: побрита голова, татуювання, важкi черевики зi стальними вставками фiрми ВлDoc MartensВ», дута куртка без комiрця зi змiйкою та резинками на рукавах, пiдтяжки темного кольору, вузькi джинси чи камуфляжнi штани.

Гопники(слово походить з рос. мови тАУ ГОП тАУ городское общество презрения) тАУ територiальнi корпоративнi самодiяльнi угрупування ВлпацанiвВ», переважно вихiдцiв з робочих сiмей, що фiзичною силою ВлочищаютьВ» мiста вiд ВлнеформалiвВ». Орiiнтуються на систему цiнностей дорослоi кримiнальноi субкультури, культ сили, земляцтва, взаiмовиручки та взаiмозалежностi. Властива iнтелектуальна нерозвиненiсть, агресивнiсть. Можуть вимагати грошi чи цiннi речi вiд iнших людей, ходять групами по декiлька осiб. Носять ВлкепкуВ» та спортивнi штани.

Романтико-ескапiтськi субкультури тАУ (англ. тАУ втекти, уникнути, позбавитися). Вiдрiзняються орiiнтацiiю на створення паралельного свiту, витворення власного ВлмiфуВ».

Хiпi тАУ зтАЩявилися на зламi 60-70 рокiв ХХ столiття в Америцi, а 1972 року тАУ в Украiнi. Приводом до появи цього угруповання став британський гурт ВлBeatlesВ». Хiпi тАУ це своiрiдний протест проти iндустрiального суспiльства того часу, прихильники музичного стилю панк-рок. Видiляються довгим волоссям, саморобними прикрасами тАУ ВлфiнiчкамиВ», розiрваним одягом, романтикою автостопу, можливiстю втекти вiд реалiй життя. Девiз угрупування тАУ ВлВiдмовся вiд всього соцiального тАУ помри молодимВ». Тому вони не жили в будинках, не дотримувались особистоi гiгiiни, вживали алкогольнi i наркотичнi речовини, iздили на великих швидкостях. Нова течiя хiпi звертаi бiльшу увагу на зовнiшню атрибутику, нiж на iдеологiю тАУ втечу вiд соцiуму.

Готи тАУ представники готичноi субкультури, натхненнi естетикою готичного роману, естетикою смертi, готичноi музики й вiдносять себе до готики-сцени. ЗтАЩявилися в 1979 роцi на хвилi пост-панка. Характерний зовнiшнiй вигляд готiв: чорний одяг, чорне довге волосся, високi шнурованi черевики, чорний корсет, облягаючи чорнi нарукавники, шипований нашийник, срiбнi прикраси окультноi тематики, чорний макiяж i в дiвчат, i в хлопцiв. Мiсце зборiв тАУ цвинтар вночi.

Емо тАУ (вiд ВлемоцiiВ») тАУ субкультура, основним змiстом якоi i прояв емоцiй. Емо-кiди нiколи не приховують свого емоцiйного стану, завжди i при будь яких обставинах проявляючи його. Вони вважають свiт занадто жорстоким, тому вiдгороджуються вiд нього довгим косим, рваним чубом, який закриваi одне око та фарбують очi i нiгтi в чорний колiр, i хлопцi також. Кольорова гама одягу тАУ поiднання чорного з рожевим.

Гедонiстично-розважальнi субкультури тАУ це субкультури, члени яких отримують насолоду вiд рiзного роду розваг, якими займаються.

Хакери тАУ комптАЩютернi злочинцi, здатнi зламувати будь-якi захиснi системи, коди на лiцензiйних iграшках, запустити в систему вiруси. В Украiнi зтАЩявилися у 60-70 рр. ХХ ст. Мають своi iнтернет-видання, культовi сайти.

ТРеймери тАУ прихильники комптАЩютерних iгор, якi вбачають в iграх сенс свого життя. ТРеймери самi вiдокремлюють себе вiд спiлкування з людьми. В основному, це тАУ залежнi люди, якi проводять за комптАЩютером до дванадцяти годин на день.

Фуррi тАУ субкультура поiднуi людей, якi захоплюються антропоморфними (людиноподiбними) тваринами в образотворчому мистецтвi, анiмацii, художнiй лiтературi та дизайнi. Зовнi нiчим не вiдрiзняються, спiлкуються мiж собою через мережу РЖнтернет.

Релiгiйно-мiстичнi субкультури тАУ постають унаслiдок синтезу мiстичних та релiгiйних культiв. Проповiдають вирiшення глобальних проблем людини, держави й усього свiту загалом.

Растамани (растафарiани) тАУ рух зародився серед чорношкiрого населення Ямайки, в Украiнi запозичений вiд iноземних студентiв тАУ африканцiв та iвропейцiв. Растамани пропагують iдею рiвностi людей перед Джа (Богом), слухають музику стилю реггi, носять дреди та червоно-жовто-зеленi берети, курять ТСанджу (марiхуану).

Сатанiти тАУ цю субкультуру ще називають ВлблекстерамиВ» - вiд назви найжорстокiшого напряму в рок-металi тАУ ВлблекаВ», виконавцi якого не спiвають, а хриплять та кричать. ВлБлекметалВ» вбираi в себе iдеi язичництва, агресiю та протистояння християнству. Сатанiсти носять чорний одяг, iхнi груди прикрашаi перевернутий хрест або пентаграма.

Отож, вплив молодiжних субкультур маi як негативнi, так i позитивнi сторони. Тому формування особистiсного ВлЯВ» кожноi молодоi людини буде залежати вiд того, яку течiю молодiжноi субкультури вона обере та що визначатиме змiст ii дiяльностi в данiй субкультурi. Також, вiдповiдно до типiв, на якi дiляться молодiжнi субкультури за характером своii дiяльностi, можна визначити iхнi позитивнi сторони, такi як творчiсть, спiлкування тощо. Негативних сторiн у змiстi дiяльностi молодiжних субкультур найбiльше в деструктивних течiй, або ж тАУ розправно-самосудних. Найбiльшим фактором негативного впливу майже всiх течiй молодiжних субкультур i нездоровий спосiб життя.

1.2 Вплив молодiжноi субкультури на формування особистiсного ВлЯВ» в перiод ранньоi юностi

За статистичними даними, саме молодь в перiод ранньоi юностi складаi найбiльший кiлькiсний показник серед учасникiв молодiжноi субкультури, адже в цей перiод вiдбуваiться вибiр життiвих цiннiсних орiiнтацiй та формування на iх основi особистiсного ВлЯВ». Належнiсть до молодiжноi субкультури тАУ це своiрiдний спосiб продемонструвати свiтовi своi власнi погляди на життя, адже молодi характерне протиставлення себе дорослим, прагнення до незалежностi та самостiйностi. Саме тому тiнейджери обтАЩiднуються з iншими однодумцями та демонструють те, що у них i власнi життiвi позицii.

Для цього перiоду життя властиве прагнення до самоствердження, самореалiзацii. Вiдносячи себе до молодiжноi субкультури, молода людина знаходить потрiбнi йому засоби самовираження, тАУ чи то у цiнностях, iдеях угрупування, чи у зовнiшньому виглядi, манерi одягатися, спiлкуватися, чи у музицi. Не менш важливим для молодоi людини юнацького вiку i оцiнка iнших людей, передусiм, однолiткiв, що також сприяi активному самовираженню.

Майже у всiх молодiжних субкультурах важливу роль вiдiграi зовнiшнiй вигляд. В цьому також проявляiться i реалiзуiться надзвичайно важливе для особистостi, що формуiться, почуття приналежностi: щоб бути повнiстю ВлсвоiмВ», потрiбно виглядати Вляк всiВ», i роздiляти загальнi захоплення. Крiм того, зовнiшнiй вигляд, мода це тАУ засiб самовираження: молодiжний стиль претендуi на унiкальнiсть i експериментальнiсть, всiляко пiдкреслюючи свою вiдмiннiсть вiд ВлiншихВ»; як тiльки суспiльство прийме його, як цей стиль вiдразу ж втрачаi свiй динамiзм.

Мода також i засобом комунiкацii та iдентифiкацii: сприйнятi зором (одяг, зачiска) та слухом (мова, музика) знаки служать молодiй людинi засобом показати, хто вiна така, i розпiзнати ВлсвоiхВ». Нарештi, це засiб придбання статусу в своiму середовищi, оскiльки норми i цiнностi молодiжноi субкультури являються груповими, набуття iх (наприклад, вмiння розбиратися в рок-музицi) стаi обовтАЩязковим i служить засобом самоствердження.

Бажання видiлитися, зробити так, щоб оточуючi тебе помiтили, звернути на себе увагу властиве майже всiм людям будь-якого вiку. Доросла, самостверджена людина робить це непомiтно, використовуючи своi суспiльне становище, досягнення в роботi, освiченiсть, культурний багаж, досвiд спiлкування i багато iншого. У перiод ранньоi юностi, коли людина тiльки починаi жити, соцiальний багаж, як i умiння його використовувати, значно бiднiший. Разом з тим, зустрiчаючись з новими людьми, молодi люди значно частiше за дорослих опиняються в ситуацii ВлоглядинВ». Звiдси тАУ особлива цiннiсть яскравих зовнiшнiх аксесуарiв, розрахованих на привертання уваги. Адже серед багатолюдного натовпу на охайно одягненого юнака ми просто не звернемо увагу, а варто йому лише одягнути ланцюг на шию, а на заптАЩястя тАУ залiзний браслет, чорну футболку з логотипом якогось рок-гурту чи шкiряну куртку i Влхлопчик без iменiВ» перетвориться на ВлметалiстаВ». В такому виглядi кожен його помiтить.

Отже, такий своiрiдний маскарад допомагаi молодiй людинi вирiшити багато особистих проблем, в тому числi, i найважливiшу: оточуюче людство безвiдмовно признаi факт його iснування на землi. Багато молодих людей використовуi такий прийом, вiдносячи себе до тоi чи iншоi субкультури, iмiтуючи тiльки зовнiшнiй вигляд, деколи навiть не цiкавлячись iсторiiю чи iдеями угрупування. Таких ВлнеформалiвВ» називають ВлпозерамиВ», навiдмiну вiд ВлtryВ» - ВлсправжнiхВ», якi сповiдують всi ВлзакониВ» та iдеi молодiжного угрупування.

Не менш важливою для членiв кожноi субкультури i музика, яку вони слухають. Психологiчнi функцii цiii музики такi ж рiзнобiчнi, як i вона сама та ii прихильники. Одному вона даi розрядку емоцiйного напруження. Другому тАУ вiдчуття внутрiшнього духовного звiльнення, вiдключення вiд прози буднiв. Третьому тАУ вiдчуття комунiкативноi легкостi, злиття з гуртом. Причому одна i та ж сама музика може по-рiзному впливати на рiзних людей.

В залежностi вiд того, яку молодiжну субкультуру обираi молода людина, формуiться ii iндивiдуальнiсть, визначаються життiвi цiнностi. Завдяки належностi до тоi чи iншоi молодiжноi субкультури, у пiдлiткiв та молодi вiдбуваiться пiдвищення значущостi власних цiнностей. Тим самим способом вирiшуiться проблема диференцiацii самооцiнки. Зазвичай, у членiв молодiжноi субкультури вона завищена, адже вони вiдчувають свою перевагу над оточуючими.

Будучи учасниками певного молодiжного обтАЩiднання, молодi люди забезпечують свою потребу в неформальному, довiрливому спiлкуваннi, головною метою якого i розумiння й саморозкриття; вiдкриття свого внутрiшнього свiту, який може не спiвпадати iз зовнiшньою поведiнкою.

Також молодiжна субкультура впливаi на розвиток творчостi, адже тут молодь тiсно повтАЩязана з музикою, дехто починаi грати на музичних iнструментах, здебiльшого, це гiтара, дехто тАУ писати тексти пiсень, малювати тощо. Ще одним з позитивних факторiв впливу молодiжноi субкультури i те, що у пiдлiткiв зменшуiться рiвень тривоги, загостреноi потреби в розумiннi. Молодi люди створюють власну систему цiнностей, прагнуть пiдвищувати свiй культурний рiвень, створюють глобальнi плани, спрямованi на майбутнi. Вiдбуваються також i iншi позитивнi змiни, повтАЩязанi з належнiстю пiдлiтка до певноi субкультури, але головною серед них i те, що особистiсть знаходить свiй шлях реалiзацii, самоствердження та розкриття своiх здiбностей. Все це в подальшому життi сприяi його активнiшiй соцiалiзацii та розвитку як особистостi.

Проте, звiсно, i i негативнi сторони окремих молодiжних субкультур. У розважально-музичних тАУ це iнфантильнiсть (дорослi дiти), у ескапiстських тАУ десоцiалiзацiя (невмiння спiвжити в суспiльствi, досягати в ньому успiху, безнадiйна втеча), у деструктивних тАУ кримiнальна вiдповiдальнiсть. Майже у всiх тАУ нездоровий спосiб життя.

Отож, якщо дiяльнiсть молодiжноi субкультури не виходить за межi здорового глузду i не веде до ВлрозлученняВ» зi свiтом, то такi захоплення i навiть корисними, сприятливими для здорового способу життя й розвитку вольових та фiзичних якостей. Водночас треба стежити за всебiчним розвитком особистостi, не замикатися в наявних межах.

1.3 Вплив молодiжноi субкультури на мiжособистiснi стосунки

Процес формування та розвитку особистостi характеризуiться визначеними психологiчними закономiрностями. Насамперед, це почуття дорослостi, показниками якого i потреба молодоi людини, щоб до неi ставились як до дорослоi; прагнення до самостiйностi i бажання захистити деякi сфери свого життя вiд втручання дорослих та наявнiсть власноi лiнii поведiнки. Провiдним фактором самоутвердження людини в перiод ранньоi юностi i усвiдомлення своii ролi у двох iснуючих системах взаiмовiдносин з оточуючими тАУ ровесниками та дорослими. У кожнiй з цих систем молодь проявляi себе по-рiзному.

Взаiмини з дорослими характеризуються складним протирiччям внутрiшньоi позицii молодоi людини тАУ прагнення до самостiйностi поiднуiться з тривогою, що вiн не впораiться з новими завданнями, якi поставленi перед ним. У цьому йому потрiбна пiдтримка дорослого, але вiдверто визнати це вiн не хоче, шукаючи замiну такому спiлкуванню в середовищi субкультури. Нерозумiння i типовою особливiстю взаiмин юнацтва з дорослими, i як наслiдок цього виникають конфлiкти з приводу як захоплень та повсякденних звичок (одяг, макiяж, час вiдсутностi вдома, тощо), так i з приводiв належностi молодоi людини до субкультури, його шкiльного життя та особистих принципiв, норм.

Емансипацiя вiд влади дорослих проявляiться у замiненнi iх ролi групою однолiткiв, що являiться феноменом з точки зору впливу оточуючих на дану особистiсть. Нестримний потяг до спiлкування, до колективу, до спiльних дiяльностi та дозвiлля являються причинами обтАЩiднання юнацтва у субкультури i сумiсноi дiяльностi у них. Спрямованiсть таких обтАЩiднань лякаi i вчителiв, i батькiв, тому що вмовити молоду людину залишити угрупування буваi дуже важко.

У перiод ранньоi юностi людина бiльш вiдчуваi необхiднiсть мати друга, що також i однiiю з причин належностi пiдлiтка до певноi субкультури. Спостерiгаiться пiдвищення iнтересу до ровесника, як до людини з певними внутрiшнiми якостями. В процесi спiлкування з однолiтками молодь вибираi друзiв з схожiстю поглядiв на життя, та чiтко усвiдомлюi рiзницю мiж товаришем i другом, якому можна довiритись.

Одним з негативних наслiдкiв належностi юнацтва до субкультури може бути завищена самооцiнка, що також впливаi на вiдносини з оточуючими. У молодих людей iз завищеною самооцiнкою дуже яскраво помiтна така вада характеру, як негативiзм, тобто протидiя усякому зовнiшньому втручанню в своi життя. У поiднаннi з почуттям дорослостi негативiзм часто виявляiться у таких проявах пiдлiтковоi поведiнки, як словесна грубiсть, розбещенiсть, тютюнопалiння, вживання спиртних напоiв та наркотикiв, гра в азартнi iгри, схильнiсть до суiциду, тощо. До того ж, у деяких субкультурах такий спосiб життя i нормою.

Бажання належати до якоiсь субкультури можна пояснити прагненням до довiри у взаiмодii з оточуючими. Довiра до товариша реалiзуiться у сферi iнтимно-особистiсного спiлкування, головна мета якого тАУ розумiння й саморозкриття. Адже юнацькому вiцi потреба в спiлкуваннi з дорослими не завжди знаходить своi задоволення, що негативно позначаiться на розвитку особистостi. Юнаки та дiвчата значно частiше, нiж люди старшого вiку, вiдчувають себе самотнiми. Але вiдчуття самотностi виникаi не вiд зовнiшньоi iзоляцii, не вiд поганого оточення, а вiд неможливостi висловити в спiлкуваннi всю повноту вiдчуттiв. Належнiсть до субкультури даi таку можливiсть.

Мiж членами субкультури часто виникають дружнi стосунки. Однiiю з головних неусвiдомлюваних функцiй такоi дружби i пiдтримка самоповаги. Юнацька дружба iнодi виступаi як своiрiдна форма ВлпсихотерапiiВ», дозволяючи молодим людям висловити почуття й знайти пiдтвердження iх у того, хто подiляi iх сумнiви, тривоги, надii. Юнацька потреба в саморозкриттi часто переважаi iнтерес до розкриття внутрiшнього свiту iншого, спонукаючи не тiльки обирати друга, скiльки вигадувати його.

У субкультурi кожен прагне знайти своi, особливе мiсце в колективi, для молодих людей важливо не ВлзлитисяВ» з групою, а зробити так, щоб його чули i цiнували. Лише наймолодшi учасники субкультури тАУ пiдлiтки можуть слiпо пiдкорятися колективу i вважати його iдиним авторитетом.

Зовнiшнiй вигляд, одяг чи зачiска молодiжноi субкультури часто викликаi нарiкання i роздратування дорослих. Справа не тiльки в рiзницi смакiв батькiв та дiтей, а в тому, що дiти хочуть вiдрiзнятися вiд старших, i найлегше це зробити саме за допомогою зовнiшнiх аксесуарiв. Одяг та зовнiшнiй вигляд людини i не що iнше, як засiб комунiкацii, за допомогою якого особистiсть iнформуi оточуючих людей про свiй статус, смаки, тощо.

Вiдношення до молодiжноi субкультури найвиразнiше проявляiться у суперечках про музику. Тут представленi два полюси. Однi представники старшого поколiння категорично заперечують сучасну рок- та iншу музику, вважаючи ii антихудожньою, аморальною, шкiдливою для здоровтАЩя, соцiально небезпечною i прямо-таки демонiчною. РЖншi вiдносяться до неi лiберально-поблажливо, пояснюючи музичнi захоплення молодi виключно вiковими особливостями, мовляв, музика ця, звичайно ж, несерйозна, але забороняти ii немаi сенсу, з вiком молодь це зрозумii. Але i осуд, i поблажливiсть дуже рiдко поiднуються з дiйсним знанням i розумiнням предмету. А мiж тим, ця музика достатньо складна. Тому для вихователiв молодi, будь то батьки чи вчителi, не обовтАЩязково роздiляти всi захоплення, в тому числi i музичнi, молодi, але обовтАЩязково знати, якi вони, i враховувати це в своiй роботi.

Не потрiбно iдеалiзувати молодiжну субкультуру, адже на рiвнi з потенцiалом оновлення вона маi свою небезпеку. Звична для всiх стратегiя тАУ осуду i заборони тАУ вже доказала свою неефективнiсть. Нетерпимiсть суспiльноi думки тiльки сприяi розвитку пiдлiткового нiгiлiзму i манiрностi. Друга стратегiя тАУ всеобiймаюче прийняття будь-яких молодiжних течiй теж нереальна: не всi течii молодiжноi субкультури нас влаштовують, до того ж, вони самi на таку асимiляцiю не пiдуть. Залишаiться лише дiалог. Потрiбно вмiти спiвпрацювати i ламати однобiчнi уявлення про власне суспiльство. Зрозумiти його внутрiшню структуру, не вiдрiзуючи елементiв, що здаються зайвими. Працюючи з неформальною молоддю, ми самi повиннi навчитися жити в неформальному суспiльствi.

Роздiл 2. Аналiз дослiджень впливу молодiжноi субкультури на формування особистостi

2.1 Результати дослiджень впливу молодiжноi субкультури на становлення та розвиток особистостi в перiод ранньоi юностi

Дослiдження музичних уподобань та належностi до молодiжних субкультур учнiв 10 класiв Киiвськоi середньоi школи №70. Дослiдження проводилось методом анкетування, в якому прийняли участь 28 учнiв, з яких було 16 хлопцiв та 12 дiвчат вiком 14-15 рокiв. В анкетi було поставлено 7 запитань:

тАУ Скiльки тобi рокiв?

тАУ Стать (чоловiча/жiноча)

тАУ Чи подобаiться тобi слухати музику?

тАУ Який стиль музики тобi подобаiться бiльше всього?

тАУ Який твiй улюблений гурт чи виконавець?

тАУ Чи вмiiш ти грати на якомусь музичному iнструментi?

тАУ Чи вiдносиш ти себе до якоiсь iз молодiжних субкультур?

На питання ВлЧи подобаiться тобi слухати музику?В» тАУ зi 100% опитуваних 89,28% вiдповiли ВлтакВ», а 10,71% тАУ Влдивлячись якуВ». Це було дуже передбачуване питання, оскiльки, часто пiдлiтки не уявляють без музики свого життя i це тАУ одне з найпоширенiших iхнiх захоплень.

На питання ВлЧи вмiiш ти грати на якомусь музичному iнструментi?В» тАУ 75% вiдповiли ВлнiВ» (з них 35,71% хлопцiв та 39,28% дiвчат), 25% вiдповiли ВлтакВ» (з них 17,85% дiвчат та 7,14% хлопцiв). Серед iнструментiв переважало фортепiано, гiтара; зустрiчались також тАУ скрипка, акордеон, ударнi. Саме на таких музичних iнструментах учнi найчастiше вчаться грати в музичнiй школi, або ж тАУ самостiйно. Для останнього варiанту найчастiше використовують гiтару.

На запитання ВлЧи вiдносиш ти себе до якоiсь iз молодiжних субкультур?В» тАУ 71,42% вiдповiли ВлнiВ» (з них 50% дiвчат та 24,42% хлопцiв), 17,85% вiдповiли ВлтакВ» (з них 14,28% хлопцiв та 3,57% дiвчат), 10,7% вiдповiли Влнi, але хотiв (-ла) биВ» (з них 7,14% хлопцiв та 3,5% дiвчат). Серед найбiльш популярних молодiжних субкультур тАУ емо, рокери, репери, рейвери, металiсти, панки. З вiдповiдей видно, що серед пiдлiткiв мало прихильникiв молодiжноi субкультури, тому що найбiльш впливовими ii учасниками i юнацтво.

Запитання: ВлЯкий стиль музики тобi подобаiться бiльше всього?В» та ВлЯкий твiй улюблений гурт чи виконавець?В» передбачали довiльну вiдповiдь. Опитуванi вказали iнодi по декiлька стилiв та назв гуртiв. На основi iх вiдповiдей складенi наступнi таблицi (див. Додаток 2). Кiлькiсть названих гуртiв та виконавцiв дорiвнюi тридцяти трьом та демонструi рiзноманiтнiсть музичних шляхiв пiдлiткiв. Названi ними молодiжнi субкультури також вказують на рiзнi напрями самоствердження та вибору життiвих цiнностей, вiдповiдно до iдей цих субкультур.

Дослiдження вибору цiннiсних орiiнтацiй у життi, проведене студентами кафедри загальноi та соцiальноi педагогiки Прикарпатського унiверситету iм. Василя Стефаника.

Дослiдження було проведене навеснi 2001 р. для нього було взято три групи школярiв захiдного регiону Украiни: А тАУ 438 респондентiв 10-11 класiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв обласних центрiв РЖ-РЖРЖРЖ ступеня, В тАУ 576 учнiв такого ж типу навчальних закладiв, але районних i сiльських, iС тАУ 488 учнiв 8-9 класiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв РЖ-РЖРЖ ступеня (переважно сiльських шкiл). У ходi дослiдження було звернено увагу на проблеми, що найбiльше цiкавлять шкiльну молодь. Важливо було зтАЩясувати iнформацiйний простiр старшокласникiв, коло iхнiх iнтересiв. Крiм того, вивчався стан самовиховання старшокласникiв, iхню участь у громадськiй роботi.

Особливий iнтерес викликало питання з приводу того, чи читають старшокласники твори сучасних украiнських письменникiв. Проте отриманi результати виявилися невтiшними. Практично кожний другий респондент групи С за останнiй рiк не прочитав жодноi книжки. Аналогiчну картину (рiзниця у 5% у кращий бiк) отримали й у школярах групи А i В. Свою позицiю в даному питаннi вони пояснили так: Влнемаi часуВ», ВлнецiкавоВ», Влнемаi цiкавих книжокВ» тощо.

Аналiз телепрограм, якi дивляться старшокласники, показав, що основна маса учнiв групи А (65%) i групи В (49%) надають перевагу розважальним програмам. На одному рiвнi в усiх групах залишаiться iнтерес до пере

Вместе с этим смотрят:

Cистема роботи шкiльного психолога з профiлактики та подолання проблем статево-рольовоi поведiнки старшокласникiв

Features of evaluation and self-esteem of children of primary school age

Positive and negative values of conformism

РЖндивiдуально-психологiчнi особливостi здiбностей людини

Агрессивное разрушение личности тоталитарной сектой