Розвиток групового туризму в Украiнських Карпатах
Змiст
Вступ
1. Сутнiсть та особливостi групового туризму в Украiнських Карпатах
1.1 Мiсце i роль групового туризму в Украiнських Карпатах в розвитку рекреацiйно-туристичного комплексу Украiни
1.2 Природнi ресурси Карпат
1.3 РЖсторико-культурнi ресурси Карпатського регiону
1.4 Соцiально-економiчнi умови розвитку групового туризму в Карпатах
2. Опис туру ВлПодорож до ГуцульщиниВ»
Висновки
Список використаноi лiтератури
ВступУ багатьох державах свiту туризм розвиваiться як система, що даi всi можливостi для ознайомлення з iсторiiю, культурою, звичаями, духовними i релiгiйними цiнностями даноi краiни i ii народу, i даi прибуток у скарбницю. Туристична дiяльнiсть у розвинутих краiнах i важливим джерелом пiдвищення добробуту держави, не говорячи вже про те, що ця система тАЬгодуiтАЭ дуже багато фiзичних i юридичних осiб, так чи iнакше зв'язаних iз наданням туристичних послуг. ВлЩорiчно число подорожуючих збiльшуiться на 5-7% i вже досягло 700 млн. чол. в рiкВ»[1]
. Розвиток сфери туризму залежить вiд багатьох факторiв, серед яких найважливiшу роль вiдiграють територiальнi умови. До них слiд вiднести загальний економiчний рiвень розвитку; стан туристичноi iнфраструктури; екологiчний стан регiону; наявнiсть ресурсiв тощо[2]
. Слiд зауважити, що в Украiнi з ii багатою iсторичною спадщиною i безцiнними рекреацiйними ресурсами туристичний бiзнес розвиваiться з переважною орiiнтацiiю на виiзд. Тому тема цiii курсовоi роботи в сучасних економiчних умовах виглядаi актуальною. Актуальнiсть дослiдження групового туризму в Карпатському регiонi обумовлена його недостатнiм розвитком у сучасних умовах за наявностi значноi кiлькостi лiкувально-оздоровчих ресурсiв та умов як для лiтнього вiдпочинку, так i для занять зимовими видами спорту.
Значення дослiдження, проведеного при написаннi цiii курсовоi роботи, полягаi в тому, що воно покликано виявити реальнi можливостi та конкретнi напрямки розвитку групового туризму в Украiнських Карпатах.
Вiчнозеленi Карпати тАУ царство неповторних краiвидiв, край, який називають перлиною украiнськоi землi. Над дорогами, що ведуть мандрiвникiв Карпатськими горами, шумлять пралiси. Мальовничi краiвиди змiнюються, як у калейдоскопi. Неповторна природа, унiкальнi памтАЩятки iсторii та культури, самобутнi риси в народному мистецтвi i побутi горян завжди приваблюють у Карпати туристiв. Цi оповитi легендами гори величнi та красивi як лiтом, так i зимою.
ОбтАЩiктом дослiдження в курсовiй роботi i рекреацiйнi ресурси Украiнських Карпат. Географiчнi межi дослiдження, проведеного при написаннi курсовоi роботи, охоплюють Карпатський регiон, в який входять Львiвська, Закарпатська, РЖвано-Франкiвська, Чернiвецька областi, що займають загальну площу 56,6 тис. км, де проживаi близько 6,5 млн. чол.
До джерельноi бази дослiдження належать науковi працi, автори яких подають оцiнку рекреацiйно-туристичних ресурсiв Карпатського регiону, розглядають питання, повтАЩязанi з якiсною i кiлькiсною характеристикою його рекреацiйно-туристичних ресурсiв. Мета курсовоi роботи тАУ виявлення перспектив розвитку групового туризму в Украiнських Карпатах. Для реалiзацii поставленоi мети пiд час написання курсовоi роботи виконуються такi завдання:
В· проаналiзувати природнi та iсторико-культурнi умови групового туризму в Украiнських Карпатах на прикладi обтАЩiктiв, розташованих в РЖвано-Франкiвськiй областi;
В· охарактеризувати сучасний стан розвитку групового туризму в Украiнських Карпатах;
В· Виявити проблеми i перспективи розвитку групового туризму в Украiнських Карпатах.
Робота складаiться зi змiсту, вступу, трьох роздiлiв, висновкiв, списку використаноi лiтератури та додаткiв. Перший роздiл курсовоi роботи маi теоретичний характер. В ньому розглядаються теоретичнi та методологiчнi аспекти групового туризму. У другому роздiлi аналiзуiться сучасний стан розвитку групового туризму в Карпатах. У третьому роздiлi викладено результати розробки туру ВлПодорож до ГуцульщиниВ».
1. Сутнiсть та особливостi групового туризму в Украiнських
Карпатах
1.1 Мiсце i роль групового туризму в Украiнських Карпатах в
розвитку рекреацiйно-туристичного комплексу Украiни
туризм карпатський вiдпочинок курорт
Насамперед необхiдно визначити, що таке тур. Згiдно зi ст. 1 Закону Украiни ВлПро туризмВ», Влтур тАУ туристична подорож (поiздка) за визначеним маршрутом у конкретнi термiни, забезпечена комплексом туристичних послуг (бронювання, розмiщення, харчування, транспорт, рекреацiя, екскурсii тощо)В»[3]
.
Як наголошуi В.Ф. КiфтАЩяк, Влфiнансовi можливостi клiiнта в бiльшостi визначають майбутнiй маршрут подорожi, рiвень комфортностi та засiб пересування. Крiм цього, фiнансовий стан впливаi i на вид подорожiВ»[4]
. За цiiю ознакою В.Ф. КiфтАЩяк видiляi наступнi види туризму:
тАв Груповий по вiдпрацьованих маршрутах тАУ найбiльш дешева форма при iнших рiвних умовах. Низька цiна пояснюiться знижками, якi надаються туристичним групам. Знижки мають мiсце i при виборi традицiйного для туристичних фiрм маршруту (iх надають пiдприiмства транспорту, розмiщення, харчування, якi обслуговують маршрут);
тАв РЖндивiдуальний по вiдпрацьованих маршрутах тАУ бiльш дорогий вид подорожi, оскiльки при його оформленнi не дiють знижки, якi надаються групам;
тАв Груповий по iндивiдуальних маршрутах тАУ знижки надаються у випадку оптимального розмiру групи (наприклад, визначеного по кiлькостi мiсць в туристичному автобусi), а також залучення в iндивiдуальний маршрут традицiйних мiсць вiдпочинку;
тАв РЖндивiдуальний по iндивiдуальних маршрутах тАУ найбiльш дорога форма обслуговування, оскiльки всi перерахованi вище знижки тут не дiють. При органiзацii такоi подорожi необхiдна розробка та додаткове вiдпрацювання маршруту.
Туризм маi, серед iншого, важливе зовнiшньоекономiчне значення, оскiльки вiн i iндустрiiю експорту, яка, однак, вiдрiзняiться вiд iнших експортних галузей одним важливим аспектом. У бiльшостi експортних галузей товари вивозяться з краiни до споживача. В туристичнiй галузi споживач прибуваi в краiну для того, щоб придбати та спожити виробленi продукти та послуги.
Украiна в цiлому та Карпатський регiон зокрема можуть пропонувати саме такi види вiдпочинку. Карпатський регiон маi незабруднене навколишнi середовище, прекрасне повiтря, чистi рiки, гори, сiльськi мiсцевостi, де збереженi нацiональнi традицii, музеi, церкви та iншi прекраснi архiтектурнi памтАЩятки. Регiон також може пишатись багатим фольклором та традицiями. Такi риси притаманнi не багатьом iншим регiонам свiту.
Як зазначають активiсти Спiлки сприяння розвитку сiльського зеленого туризму, Влнайпопулярнiшими агротуристичними продуктами в Карпатському регiонi виступають такi, що повтАЩязанi з нацiональною кухнею, проведенням фестон (вечорницi, народнi обряди). Значного поширення набули зимовi розваги (катання на санях). У всiх карпатських областях поширений збiр ягiд i грибiв та активний туризм (пiшi, кiннi прогулянки). Усе бiльшоi популярностi набувають форми пiзнавального туризму (вiдвiдування народних умiльцiв, домашнiх музеiв).В»[5]
Органи державного управлiння ведуть роботу в напрямку переорiiнтацii фiнансових i матерiальних ресурсiв на створення й розвиток рекреацiйно-бальнеологiчних зон в Украiнських Карпатах: зокрема, в РЖвано-Франкiвськiй областi розроблено програму розвитку туризму на 2002-2010 рр., проекти "точковоi" спецiальноi економiчноi зони "Яремче", створення рекреацiйноi зони "Вигода-Мiзунь", проект "Прикарпатський трамвай", що передбачаi вiдродження й використання вузькоколiйних залiзниць.
Природно-клiматичний потенцiал, мальовничi краiвиди, чисте повiтря гiрських лiсiв, цiлющi мiнеральнi джерела, туристичнi маршрути, гiрськолижнi й спортивнi траси, туристичнi бази, пансiонати, санаторii, спецiалiзованi лiкувальнi заклади (понад 800) можуть набути вирiшального значення для майбутнього економiчного розвитку регiону. Найбiльш розвинутi на Прикарпаттi рекреацiйний, дiловий (проведення конференцiй, семiнарiв) та екскурсiйний туризм. Украiнськi Карпати мають значну туристично-оздоровчу базу. Понад сто об'iктiв (готелi, турбази, санаторii, пансiонати) можуть одночасно прийняти 14 тис. вiдпочиваючих. Так, в Закарпатськiй областi в 2003/2004 роках дiяло 68 санаторно-курортних i оздоровчих закладiв, що становило 2,1% вiд загальноi кiлькостi таких закладiв в Украiнi. В РЖвано-Франкiвськiй областi дiяло, вiдповiдно, 43 заклади (1,3%), у Львiвськiй тАУ 133 (4,1%), в Чернiвецькiй тАУ 15 (0,5%)[6]
.
Туристичнi послуги в 2004 роцi надавали в Закарпатськiй областi 45 субтАЩiктiв туристичноi дiяльностi, в РЖвано-Франкiвськiй тАУ 56, у Львiвськiй тАУ 160, в Чернiвецькiй тАУ 74[7]
. Так, в РЖвано-Франкiвськiй областi найзначнiшими серед них i "РЖвано-Франкiвськтурист", Генеральне агентство по туризму в РЖвано-Франкiвськiй областi, Центр туризму i краiзнавства учнiвськоi молодi. Гостей iз-за кордону приймають спiльне пiдприiмство "Аускопрут" та фiрма ВлНадiяВ». Кiлькiсть туристичних пiдприiмств областi постiйно зростаi. Сервiс на рiвнi класу ''три зiрки" забезпечують готель "Аускопрут" в м. РЖвано-Франкiвську, санаторiй "Карпати" в м. Яремче, пансiонат "Гута" в Богородчанському районi.
Про значнi обсяги наданих туристичних послуг в Украiнських Карпатах свiдчать наступнi данi.
В 2004 роцi в Закарпатськiй областi було обслуговано 66,8 тис. туристiв, що становить 2,3% вiд загальноi кiлькостi туристiв в Украiнi.
Кiлькiсть туристiв в РЖвано-Франкiвськiй областi зросла з 30,1 у 2003 роцi до 56,3 тис. осiб в 2004 роцi, а за перше пiврiччя 2005 року досягла 86,3 тис. З них 82,7% вiдвiдали область для вiдпочинку та проведення дозвiлля, 14,2% тАУ в службових, дiлових цiлях, з метою бiзнесу та навчання[8]
. Частка регiону в загальнiй кiлькостi обслуговуваних в Украiнi в 2004 р. туристiв склала 2,1%[9]
.
У Львiвськiй областi в 2004 р. було обслуговано майже 128,6 тис. туристiв (4,5% вiд за нагальноi кiлькостi туристiв в Украiнi)[10]
.
В Чернiвецькiй областi цi показники становили, вiдповiдно, 61,9 тис. осiб (2,2%)[11]
.
Серед туристiв, якi вiдвiдують Карпати, дедалi бiльшу частину становлять закордоннi тАУ в Закарпатськiй областi кiлькiсть втАЩiзних (iноземних) туристiв склала в 2004 роцi майже 12,6 тис. осiб, що становило 2% вiд загальноi кiлькостi таких туристiв в Украiнi в цiлому[12]
.
В РЖвано-Франкiвськiй областi у 2004 роцi було обслуговано майже 2,6 тис. втАЩiзних (iноземних) туристiв (0,4% вiд загальноi кiлькостi таких туристiв в Украiнi)[13]
, а в першому пiврiччя 2005 р. таких було 2,1 тис. осiб тАУ на 43,7% бiльше проти вiдповiдного перiоду 2004 року. У 2003 р. Влдо обласного бюджету надiйшло 10 млн. грн. вiд туристичноi галузi, щороку спостерiгаiться зростаючий iнтерес до цього перспективного напрямку народного господарства з боку вiтчизняних та iноземних iнвесторiвВ»[14]
.
У Львiвськiй та Чернiвецькiй областях число втАЩiзних (iноземних) туристiв становило, вiдповiдно, 32,0 та 4,2 тис. осiб (5,1% i 0,7%)[15]
.
Зазначаючи, що наразi Карпатський регiон поступаiться за числом туристiв i розвитком вiдповiдноi iнфраструктури Криму, слiд звернути увагу на iстотнi переваги, якi мають Карпати. Головною з них i те, що, на вiдмiну вiд Кримського морського узбережжя, де туризм носить чiтко виражений сезонний характер, Карпати однаково цiкавi туристам у будь-яку пору року. У першу чергу, Карпати приваблюють вiдпочиваючих своiми унiкальними природними, мiнеральними та рекреацiйними ресурсами, лiкувальними можливостями. Тут у будь-яку пору року можна знайти зайняття за власними iнтересами: катання на лижах, сплав по гiрських рiчках, походи в гори, полювання, рибальство тощо[16]
.
Важливу роль у розвитку туризму в Украiнi вiдiграi зокрема зимовий туризм. Взимку Карпати зустрiчають шанувальникiв гiрськолижного спорту. Для них побудованi канатнi дороги й траси спускiв рiзноi складностi. Навчанням гiрськолижнiй технiцi займаються iнструктори туристських баз i готелiв.
Стрiмкий розвиток туризму, органiзацiя масового вiдпочинку гiрськолижникiв, забезпечення необхiдного при цьому комфорту призвели до створення в рядi розвинутих краiн цiлоi iндустрii зимового вiдпочинку, що посiла провiднi позицii в нацiональнiй економiцi. Сучасний гiрськолижний центр включаi готельнi комплекси, систему маятникових канатно-крiсельних i буксировочних дорiг тАУ пiдйомникiв, траси спускiв рiзноi протяжностi й складностi, навчальнi схили, службу трас i контрольно-рятувальну службу, спортивнi органiзацii й споруди, магазини, пункти прокату спортiнвентарю, гiрськолижнi школиВ»[17]
.
Отже, Украiнськi Карпати сприятливi для розвитку групового туризму. Незважаючи на достаток мiсць для вiдпочинку, можливостi Карпат далеко не вичерпано. Туристськi групи, що приiздять на вiдпочинок, зупиняються в готелях, на турбазах, у притулках, на спортивних базах i у приватному секторi. ВлУ Карпатах розмiщено 53 туристськi бази, готелi, кемпiнги, а також кiлька десяткiв гiрськолижних пiдйомникiв. Потужнiсть туристських закладiв на день максимального розгортання становить понад 10 тис. мiсць. Двi третини туристських обтАЩiктiв i майже половина туристських мiсць (45%) припадаi на ЗакарпаттяВ»[18]
.
1.2 Природнi ресурси Карпат
Гiрськi масиви Украiнських Карпат розташованi на заходi нашоi краiни мiж рiчкою Днiстер i державним кордоном. Це центральна частина великоi дуги Карпатських гiр, вiдомоi пiд назвою Схiднi Карпати.
На територii Украiни Влдовжина опуклоi на пiвнiчний схiд гiрськоi дуги складаi близько 280 км. Площа Украiнських Карпат разом iз Передкарпатською височиною й Закарпатською низовиною досягаi 37 тис. кв. кмВ»[19]
.
Розташування Украiнських Карпат на порiвняно невеликiй вiдстанi вiд центральних районiв держави сприяi залученню туристiв з ii iнших регiонiв, а iх наближенiсть до Центральноi РДвропи тАУ вiдвiдуванню краю гостями з-за кордону.
ВлУкраiнськi Карпати тАУ це оригiнальний природно-територiальний комплекс, який займаi широке пасмо середньо-високих гiр. Долинами рiк воно роздiлене на окремi гiрськi масиви тАУ Бескиди, Верховинський, або Вододiльний хребет, Боржаву, Красну, ТРорТСани, Свидовець, Чорногору, Чивчини, Мармароськi гори та iн.В»[20]
Особливою популярнiстю при органiзацii зимового вiдпочинку користуються схили Свидовицького масиву, Чорногори, Гринявських полонин, Боржави, Стрийсько-Санськоi Верховини, Покутсько-Буковинських гiр. Для бiльш досвiдчених туристiв-гiрськолижникiв чималу цiкавiсть являi багатоденна подорож по Головному вододiльному хребту.
Таким чином, рельiф Украiнських Карпат сприяi розвитку гiрськолижного туризму й зимового вiдпочинку в цiлому.
Украiнськi Карпати укритi густою мережею мальовничих долин i ущелин, по яких несуть своi води гiрськi води. ВлНа територii гiр нараховуiться близько 500 рiчок, кiлька тисяч перiодично дiючих водотокiв (пiд час снiготанення й проливних дощiв) i бiльше 1200 водоймВ»[21]
. Бiльшiсть iз них належать до басейнiв рiчок Днiстра, Прута й Серету у Прикарпаттi й Тиси тАУ в Закарпаттi. Озер на територii Карпат небагато. В центральнiй частинi Украiнських Карпат тАУ на Свидовцi, Горганах i Чорногорi тАУ находиться близько 20 гiрських озер льодовикового походження.
Достаток водойм, iх краса слугують ще одним обтАЩiктом Карпат, що приваблюють туристiв. Для водотокiв Карпат характернi повенi i пiдйоми води. ВлДолини гiрських рiчок неширокi, з крутими схилами, глибоко врiзанi (вiд 150-250 м до 600-800 м). Падiння становить 60-80 м/км у верхiвтАЩях i 5-10 м/км у низовтАЩях. Швидкiсть течii значна тАУ вiд 1-2 м/с до 3-5 м/с, що обумовлюi розвиток водноi ерозii й виникнення селевих потокiвВ»[22]
. Для рiчок Карпат характернi дощовi паводки. Гiрськi рiчки Карпати пересихають рiдко. Взимку на них бувають затори; малi рiчки iнодi перемерзають.
В Украiнських Карпатах клiмат помiрно континентальний, з теплим вологим лiтом i помiрно-холодною зимою. Початок i кiнець зими припадаi на рiзний час залежно вiд географiчного й висотного положення району. В цiлому зима нехолодна, з вiдлигами. В сiчнi середня температура коливаiться вiд тАУ 3В°до тАУ 8В°, в горах до тАУ 9В°. Тiльки iнодi в горах буваi тАУ 35 тАУ 37В°. Тривалiсть зими рiзна тАУ в Закарпатськiй низовини вона 2-2,5 мiсяцi, а в горах досягаi 4-5 мiсяцiв.
В Прикарпаттi тАУ частинi територii Львiвськоi, РЖвано-Франкiвськоi й Чернiвецькоi областей, що прилягаi до Украiнських Карпат з пiвночi, тАУ зима починаiться наприкiнцi листопада, а в Закарпатськiй низовинi тАУ в першiй декадi грудня i закiнчуiться вiдповiдно в першiй декадi березня i наприкiнцi лютого. В горах снiг випадаi в окремих районах в першiй декадi листопада i тримаiться до кiнця травня. Тому тривалiсть зими рiзна: якщо на рiвнинах Закарпаття вона триваi 70-75 днiв, то в горах на висотi 900 м i вище тАУ приблизно 120-160 днiв. Стiйкий снiговий покрив спостерiгаiться в гiрських районах з кiнця листопаду i до кiнця травня. В окремi роки глибина снiгового покриву мiсцями досягаi 2,5-3,5 м.
Весна в Прикарпаттi триваi 70-85 днiв, а в Закарпаттi тАУ 70-80 днiв. В горах через кожнi 100 м висоти початок весни затримуiться на 2 днi, а кiнець тАУ на 8 днiв. Весною погода нестiйка, з частими похолоданнями.
Лiто порiвняно стiйке, тепле, часом спекотне. В Закарпаттi тАУ на рiвнинi тАУ воно починаiться в другiй половинi травня i триваi до кiнця вересня, в горах тАУ до початку вересня. В Прикарпаттi лiто настаi наприкiнцi травня тАУ на початку червня i закiнчуiться в другiй декадi вересня. В горах через кожнi 100 м висоти лiто спiзнюiться на 8-9 днiв i на 5-6 днiв закiнчуiться ранiше.
Осiннiй перiод охоплюi три мiсяцi тАУ вересень, жовтень i листопад. В горах осiнь настаi ранiше на 5-6 днiв i продовжуiться на 2-3 днi менше, нiж у низовинi.
Високу диференцiацiю мають i опади, що випадають в Карпатах: чим вище мiсцевiсть, тим бiльше опадiв. Але збiльшення кiлькостi опадiв вiдбуваiться нерiвномiрно.
На пiвденно-захiдних схилах iз збiльшенням висоти кiлькiсть опадiв зростаi швидше, нiж на пiвнiчних i схiдних схилах. Найбiльша кiлькiсть опадiв, понад 1500 мм, випадаi на висотi понад 1200 м над рiвнем моря. Основна iх кiлькiсть припадаi на червень тАУ початок липня i кiнець жовтня тАУ листопад. Взимку (грудень-березень) випадаi 150-450 мм опадiв, пiд час як у квiтнi-листопадi тАУ 400-1100 мм.
Снiжний покрив стiйкий тiльки в горах. Випадаючи наприкiнцi листопада, снiг наприкiнцi мiсяця стаi постiйним i тримаiться до кiнця березня тАУ початку квiтня, а на висотi понад 1500 м подекуди зберiгаiться до другоi декади травня.
У передгiр'ях снiжний сезон коротше тАУ з грудня до лютого, причому в схiдних районах Прикарпаття вiн встановлюiться на 6-7 днiв ранiше, нiж в Закарпаттi. Снiжний покрив досягаi наприкiнцi сiчня тАУ в лютому 7-14 см, у середньогiртАЩi тАУ 13-33 см, а мiсцями в горах 3,5 м.
У горах снiговий покрив зтАЩявляiться в першiй частинi листопада, а з грудня стаi стiйким, але 2005 року на вiдомому гiрськолижному курортi Буковелi вже в жовтнi було 40 см снiгу. Танення снiгу в горах розпочинаiться наприкiнцi березня.
Розглядаючи можливостi, якi мають Карпати для розвитку групового туризму, доречно звернути особливу увагу на перспективи розвитку гiрськолижного туризму. Лижнi траси у Карпатах проходять на спецiально пiдготовлених схилах iз трав'яною основою. Всi траси обладнанi снiговими гарматами та захищенi вiд прямого сонячного промiння, завдяки чому снiг утримуiться значно довше, нiж в iнших мiсцях. Траси готуються для катання спецiальною снiгонапилюючою та снiготрамбувальною технiкою. Освiтлення схилiв дозволяi кататися у вечiрнiй перiод.
Карпати характеризуються багатою рослиннiстю. В украiнських Карпатах налiчуiться бiльше 2000 видiв судинних i квiткових рослин, тобто майже 60% всiii флори Украiни, близько 500 видiв листяних мохiв i 860 видiв лишайникiв. Схили гiр укритi густими лiсами: внизу тАУ буковими й дубовими, а вище тАУ ялиновими й ялицевими. Ростуть також ясень, явiр, береза, граб, осина та iншi породи. Карпати тАУ найбiльш лiсиста територiя Украiни, тут Влзосереджено 20% площi ii лiсiвВ»[23]
.
Територiя Украiнських Карпат, особливо Передкарпаття i Закарпаття, давно заселена людиною (за часiв палеолiту), широко використовуються ii природнi ресурси. Крiм надмiрного використання на окремих територiях природних ресурсiв, в Украiнських Карпатах людина доклала багато зусиль до збереження цiнних природних об'iктiв, територiй та унiкальних ландшафтiв. На iх основi тут створенi i функцiонують бiосфернi i природнi заповiдники, нацiональнi природнi парки, рекреацiйно-лiкувальнi парки, заказники, дендропарки тощо. Найбiльш вiдомими i Карпатський бiосферний заповiдник, Карпатський нацiональний природний парк, Джурджинецький, Свидовецький, Брадульський, Кузинський ландшафтнi державнi заказники, НПП Синевiрське озеро, Стужиця та iн. Природно-заповiдна зона на площi близько 10 тис. га призначена для збереження природних ландшафтiв та iхнього вiдновлення в умовах iнтенсивного рекреацiйного використання; рекреацiйно-господарська зона тАУ для створення баз вiдпочинку i господарськоi дiяльностi, якi б не порушували природнi ландшафти.
Всi ландшафтнi областi Украiнських Карпат тою чи iншою мiрою забезпеченi значними туристсько-рекреацiйними ресурсами. Про регiональнi особливостi привабливих ландшафтiв унiкальноi краси свiдчать висока розчленованiсть рельiфу рiчковою мережею, рiзноманiтнiсть i змiна рослинного покриву (лiси, криволiсся, луки, полонини тощо).
Великi потенцiйнi можливостi для розширення масового туризму i рекреацii маi Вододiльно-Верховинська область Карпат. Багато туристiв вiдвiдуi мальовниче озеро Синевiр, розташоване бiля верхiвтАЩя рiчки Тереблi на висотi 987 м, площею 7 га i глибиною до 21 м.
В областi Вулканiчних Карпат (Закарпаття) численнi мiнеральнi джерела, особливо в районi м. Сваляви, смт. Поляни та iн., i добрi ландшафтно-географiчнi умови сприяли розвитку туристсько-оздоровчих пiдприiмств. Загалом Закарпатське передгiртАЩя маi сприятливi природнi умови для розвитку туристсько-рекреацiйноi галузi.
Захоплюi велика бiорiзноманiтнiсть рослинних i тваринних видiв; вiдносно допустиме антропогенне навантаження гiрсько-лiсових басейнових екосистем головних рiк Украiнських Карпат; достатня природна лiсистiсть територii гiрських басейнiв рiк тощо. Таким чином, ВлУкраiнськi Карпати володiють великими можливостями для розвитку iх у рекреацiйно-туристськiй iндустрii. Достатнiсть та реальна освоiнiсть людиною територii екосистеми i бiогеоценозiв Украiнських Карпат дають пiдстави для можливого додаткового антропогенного навантаження на окремi природнi ландшафти у виглядi рекреацiйно-туристського використанняВ»[24]
.
Проте важливою умовою при iнтенсивному розвитковi туризму i рекреацii i максимальне збереження природних ландшафтiв та iх структурно-функцiональних особливостей з дотриманням основноi iдеi тАУ туристична галузь повинна бути прибутковою, але не руйнiвною для природи.
Великi перспективи для органiзацii масового вiдпочинку й лiкування мають Яремче, Ворохта, Гута, Шешори, Мiзунь, Косiв, Верховина, Болехiв. Вiдкритi нещодавно мiнеральнi джерела привертають до себе тисячi гостей з усiii Украiни та з-за кордону.
Вуглекислi води типу ВлНарзанВ» поширенi у верхiвтАЩi Чорного Черемоша (с. Буркут), у районi Верховини. Вуглекислi води вiдомi в районi р. Цибни. У с. Мiзунь виявлено мiнеральну воду типу ВлНафтусiВ». Сiрководневi води видобуваються в районi курорту ВлЧерчеВ». Бiля с. Коршiв виявленi води мацестинського типу.
Пiдсумовуючи викладене, доходимо висновку, що в Карпатах i великi природно-ресурснi можливостi для органiзацii i розвитку зимових видiв вiдпочинку, зокрема гiрськолижного. На сьогоднi в регiонi освоiно до 30 гiрськолижних полiв, хоча iх кiлькiсть можна б збiльшити вдвiчi й обслужити за сезон понад чверть мiльйона любителiв зимового вiдпочинку при двотижневiй тривалостi вiдпочинку. Отже, Украiнськi Карпати характеризуються значним рекреацiйним потенцiалом, тому розвиток туристично-рекреацiйного комплексу цього регiону i джерелом його реального економiчного зростання.
Одним з важливих чинникiв забезпечення туристичноi дiяльностi, i в зимовий перiод зокрема, i наявнiсть iсторико-культурних ресурсiв. Однiiю iз складових цих ресурсiв i архiтектурнi памтАЩятки. Тiльки на територii РЖвано-Франкiвськоi областi пiд охороною держави знаходиться 1423 пам'ятки архiтектури, з них 513 культових споруд: 482 церкви (335 дерев'яних i 127 мурованих), 24 костьоли та 7 синагог.
Пiсля Другоi свiтовоi вiйни було зроблено вдалу спробу вiдродження й розвитку гуцульського стилю, пошуки якого велися з кiнця XIX столiття. Яскравий приклад новоi хвилi будiвництва в гуцульському стилi тАУ ресторан "Гуцульщина" в Яремче й турбаза пiд цiiю ж назвою.
У Карпатах можна помилуватися не тiльки мальовничими гiрськими ландшафтами, але й красивими старовинними будiвлями, створеними у гармонii iз самою природою. Традицiйнi будiвлi у Карпатах мають стiни зрубного типу, складенi iз горизонтально покладених один на одного брусiв або пiвкруглякiв, найчастiше смерекових. Також використовували бук, i тiльки для зведення церков тАУ дуб.
Найбiльш довершеними спорудами гуцульського будiвництва, що дiйшли до нас iз далекоi минувшини, i дерев'янi церкви. У старiй гуцульськiй колядi спiваiться, що там, де краплини кровi Христовоi впали на землю, виросла церква. Свою власну церкву маi кожне, навiть найменше село. РЖ до наших днiв у Карпатах збереглися сотнi дерев'яних храмiв, споруджених вiд XVI до початку XX столiття.
Велику iсторико-культурну цiннiсть мають архiтектурнi ансамблi та iсторичнi споруди Ужгорода, Виноградова, Мукачева, Долини, Берегова, Чернiвцiв, Дрогобича, Самбора, Коломиi. До памтАЩяток садово-паркового мистецтва, що перебувають пiд охороною держави, до ХVII-XVIII ст. належать Виноградiвський, Самбiрський, Мiженецький (Старосамбiрський район) та iн., а з унiкальних памтАЩяток ХРЖХ ст. тАУ парк санаторiя ВлКарпатиВ» (Свалявський район), Чертизький (Ужгородський район), Чернiвецького унiверситету, Вишневський (Самбiрський район) та iн.
На окрему увагу заслуговуi Манявський Скит у с. Манява Богородчанського району. За вiрогiдними джерелами у Скитi похований гетьман Украiни РЖ. Виговський (1664 р.). Протягом 1970-1980 рр. тут були проведенi значнi реставрацiйнi роботи. Пiсля цього Скит був оголошений iсторико-архiтектурним заповiдником. Тепер в ньому розташований Хрестовоздвиженський монастир УПЦ КП.
На територii Карпат збереглись руiни Старостинського замку в м. Галичi, феодальних замкiв на Днiстрi, в смт. Чернелицi i с. Раковцi Городенкiвського району та с. Пнiв на Надвiрнянщинi. Справжнiми шедеврами украiнськоi архiтектури i дерев'янi храми Гуцульщини, зокрема хати-гражди, якi також представленi в скансенах тАУ музеях пiд вiдкритим небом у Киiвi, Львовi та в с. Крилос Галицького району.
Карпати i Прикарпаття зокрема тАУ важливий центр розвитку народного мистецтва. Створенi тут iсторичнi та лiричнi пiснi, коломийки, гаiвки вiдомi далеко за межами краю. Своiрiднi народнi легенди i уснi перекази, казки й мiфи вiдтворюють давнiй свiт народних уявлень i вiрувань. Рахви й шкатулки, топiрцi й писанки, лiжники й вишиванки, кахлi й кептарi, череси й ТСердани, створенi мiсцевими умiльцями, викликають загальне захоплення.
Розглядаючи iсторико-культурнi ресурси Карпатського регiону, слiд згадати iмена видатних людей, що повтАЩязали з ним свою долю. Нащадки не забувають великих князiв Ярослава Осмомисла i Данила Галицького, народних ватажкiв Олексу Довбуша i Муху. На теренах нашого краю мiцнiв могутнiй дух великого церковного й культурного дiяча Андрiя Шептицького. Тут зростав i виховувався визначний провiдник Органiзацii Украiнських Нацiоналiстiв Степан Бандера. Тут розквiтла лiтературна творчiсть Василя Стефаника, Марка Черемшини, Леся Мартовича, Гната Хоткевича. РЖз цим краiм пов'язана художня дiяльнiсть РЖвана Франка, Лесi Украiнки, Михайла Коцюбинського, Ольги Кобилянськоi. Тут розвивався талант РЖрини Вiльде i Мирослава РЖрчана, Романа РЖваничука i Романа Федорова, Дмитра Павличка i Степана Пушика.
Навеснi 1915 р. в околицях гори Макiвки украiнськi сiчовi стрiльцi вели важкi боi проти росiйськоi армii. Цвинтар полеглих у цих боях стрiльцiв знаходиться близько вершини гори Макiвки, на ii пiвденних схилах. Тут створено меморiальний комплекс. В рiзних карпатських мiстах i селах споруджено символiчнi могили украiнських сiчових стрiльцiв.
Характеризуючи iсторико-культурнi ресурси Карпатського регiону, неможна залишити поза увагою памтАЩятки Другоi свiтовоi вiйни, повтАЩязанi з героiчною боротьбою украiнського народу проти загарбникiв, з бойовими дiями Украiнськоi повстанськоi армii та Червоноi армii.
Яскравими прикладами боротьби проти фашистських окупантiв стали рейди партизанських зтАЩiднань С.А. Ковпака, Н.РЖ. Шукаiва, М.РЖ. Наумова, дii партизанського загону А.Б. Тканка.
Мiсце, що не може залишити байдужим жодного нацiонально свiдомого украiнця тАУ памтАЩятник Степану Бандерi в с. Старий Угринiв Калуського району РЖвано-Франкiвськоi областi.
Поряд з памтАЩятками, повтАЩязаними з iменами видатних iсторичних осiб, до iсторико-культурних ресурсiв належить народне мистецтво. Його цiкава складова тАУ виробництво сувенiрiв. Унiкальне й самобутнi мистецтво Гуцульщинi, своiю чарiвною силою вабить людей з усього свiту. Вироби народних майстрiв Гуцульщини вже бiльше 100 рокiв прикрашають десятки музеiв РДвропи й Америки. Червоно-золотавi писанки, iграшки з сиру, шкатулки, тарелi роботи рiзьбярiв по дереву, вироби з керамiки, шкiри, металу сьогоднi знаi весь свiт. Туристи можуть вибрати собi щось iз цих рiзноманiтних сувенiрiв на сувенiрних ринках у Косовi та в Яремчi.
Отже, пiдсумовуючи викладене, доходимо висновку про те, що Украiнськi Карпати тАУ це край, багатий рекреацiйними ресурсами, памтАЩятками iсторii i архiтектури. На iх базi можна розвивати всi складовi рекреацiйноi iндустрii: клiматолiкування, туризм, гiрськолижний туризм, санаторно-курортне оздоровлення. Важливе мiсце помiж ними посiдаi груповий вiдпочинок, а пiд час його проведення тАУ екскурсiйна дiяльнiсть.
1.4
Соцiально-економiчнi умови розвитку групового туризму в
Карпатах
Розпочинаючи розгляд соцiально-економiчних умов розвитку зимового вiдпочинку в Карпатському регiонi, слiд вiдзначити, що це один з старих освоiних районiв Украiни, маi надзвичайно вигiдне географiчне положення, яке в поiднаннi з багатою природно-ресурсною базою, значним трудовим потенцiалом дозволили командно-адмiнiстративнiй системi здiйснювати екстенсивне нарощування промислових потужностей, сiльськогосподарського виробництва.
За цiii системи роками iгнорувались соцiальнi прiоритети, екологiчнi блага та рекреацiйнi цiнностi регiону, що призвело до формування структури господарського комплексу, в якому домiнуючу роль вiдiграють природо експлуатуючi галузi матерiального виробництва.
Надмiрна експлуатацiя природних ресурсiв фактично склала економiчне ядро регiону. Орiiнтована на внутрiшнi ринки колишнього Союзу, регiональна економiчна система виявилась нежиттiздатною в кризових умовах. Внаслiдок того назрiла потреба в ii докорiннiй реконструкцii, пошуку нових перспективних напрямкiв економiчного росту, розвитку окремих регiонiв (областей) на основi туризму, як екологiчно чистого i надзвичайно привабливого сектора економiки.
Розумною альтернативою подальшiй промисловiй ескалацii може служити економiчно, соцiально та екологiчно обТСрунтоване освоiння рекреацiйного потенцiалу Карпатського регiону. Тут зосередженi найбiльшi на Украiнi запаси мiнеральних вод усiх вiдомих типiв, значнi поклади лiкувальних грязей та озокериту, якi i основою розвитку санаторно-курортноi справи. Сприятливий клiмат, мальовничi природнi ландшафти (полонини, гори, рiчки, лiси), багата iсторико-культурна спадщина сприяють створенню сучасноi туристичноi iндустрii в краi.
Не менш важливо i те, що вигiдний геополiтичний фактор зможе активiзувати iнтеграцiю рекреацiйноi системи регiону в РДвропейський рекреацiйний простiр.
Перейдемо до розгляду транспортноi доступностi мiсць вiдпочинку в Карпатах. Гiрськi райони вкритi густою мережею асфальтових дорiг, якi зтАЩiднують села з районними центрами. Через карпатськi села проходять такi дороги загальнодержавного значення, як траси РЖвано-Франкiвськ тАУ Ужгород, Чернiвцi тАУ Ужгород тощо. Через рiчки побудовано мiцнi, залiзобетоннi мости, що мають велику пропускну потужнiсть[25]
.
Традицiйнi дерев'янi мiстки з поручнями i кладки будують i зараз на невеликих рiчках i потоках. Значного поширення набули пiдвiснi мости над бурхливими рiками.В наш час основним видом транспортного сполучення у Карпатах i автобуснi перевезення пасажирiв. Автобуснi лiнii звтАЩязують гуцульськi села i мiстечка з обласними центрами. Поряд з ними важливе мiсце в транспортному сполученнi вiдiграi залiзничний транспорт. По Карпатському регiону пролягаi залiзницi Львiв тАУ Рахiв та Львiв тАУ Ужгород (2 лiнii). Райцентр Косiв РЖвано-Франкiвськоi областi зв'язаний повiтряною лiнiiю iз Львовом i РЖвано-Франкiвськом.
Для багатьох гостей Карпат шлях до гiр проходить через Львiв. Доiхати до Львова гостi можуть поiздами (в дужках вказанi цiни на квитки в плацкартi i в купе): Киiв-Львiв (35; 53 грн.), Киiв-Ужгород (27; 40), Харкiв-Трускавець (24-28; 36-42 грн.), Сiмферополь-Львiв (50; 75), Донецьк-Львiв (44; 67), Черкаси-Львiв (27; 40), Солотвино-Львiв (20; 28), Суми-Львiв (32-37; 48), Запорiжжя-Львiв (39; 50), Херсон-Львiв (37; 55), Москва-Львiв (130; 230)[26]
.
Популярний гiрськолижний курорт Украiнських Карпат тАУ село Славське, розташоване у 120 км вiд Львова. Славське вiдомо як один iз найбiльш облаштованих гiрськолижних комплексiв. На горi Тростян (1 230 м), у 4 км вiд центру Славського, обладнано багато протяжних трас, прокладена найдовша в Украiнi канатно-крiсельна дорога (2 700 м). Крiм того, на горi працюють сiм довгих i чотири малих лижобуксири. Гiрськолижники розмiщуються на багаточисельних базах вiдпочинку й спортивних базах. Турбаза ВлДжерела КарпатВ», що маi власнi малi лижобуксири, органiзуi комплексне обслуговування туристiв-гiрськолижникiв. Освоiно схили гори Менчул, де першi два пiдйомники близько тридцяти рокiв тому встановив Львiвський полiтехнiчний iнститут. Прекрасна траса спускаiться з гори Менчул до села Грабовець.
Туристськi групи, що приiхали у Славське, можуть зупинятися у приватних садибах. У святковi днi вартiсть проживання збiльшуiться у 2-4 рази. Розглянемо для прикладу умови вiдпочинку в садибi ВлУ РЖгоряВ». Так, чотирьохмiсний номер у цiй садибi в перiод рiздвяних канiкул 2005-2006 рр. коштував 2800 грн. або 400 грн./добу з особи (влiтку тАУ 120 грн.), двохмiсний номер тАУ 1750 грн. або 250 грн./добу (влiтку тАУ 80 грн.). В котеджi тАУ чотири двохмiснi й два чотиримiснi номери з номери з iвроремонтом i телевiзором. Вигоди тАУ на поверсi. У дворi i мангал i стоянка для авто. Година в саунi з басейном коштуi 100 грн., двi години тАУ 160 грн. Для гiрськолижного спорядження i спецiальнi сушарки. РЗду можна замовляти на кухнi. Орiiнтовна вартiсть дворазового харчування тАУ 25-30 грн.[27]
.
Комплекс славськоi гiрськолижноi бази ВлДинамоВ» складаiться з двох готелiв. Два кор
Вместе с этим смотрят:
Адаптивная физическая культура как наука
Аквааеробiка
Анализ историко-культурного и природно-рекреационного потенциала Орехово-Зуевского района Московской области
Анализ мировых гостиничных цепей как основы для оптимизации и модернизации индустрии гостеприимства современной России
Бег: проблемы обучения и тренировки