Роль i призначення мiжнародних фiнансiв

Курсова робота.

На тему:

ВлРоль i призначення мiжнародних фiнансiвВ»

Змiст.

Вступ

1. Теоретико методологiчнi аспекти

2. Сутнiсть i призначення мiжнародних фiнансiв

3. Мiжнароднi фiнансовi органiзацii та мiжнароднi фiнансовi iнституцii

4. Мiжнародний фiнансовий ринок

Висновки

Список використаноi лiтератури

Вступ

Найхарактернiшою рисою мiжнародних фiнансiв i те, що вони призначенi ефективно обслуговувати мiждержавний рух товарiв та послуг i перерозподiл грошового капiталу мiж конкуруючими агентами свiтового ринку. Вони ж вчасно подають сигнали про стан свiтовоi фiнансовоi кон'юнктури, якi служать певними орiiнтирами для швидкого прийняття адекватних рiшень суб'iктами мiжнародних фiнансiв.

Особливу актуальнiсть своiчасного реагування на змiни мiжнародноi фiнансовоi кон'юнктури пiдкреслили подii, пов'язанi з серiiю валютно-фiнансових обвалiв (азiйська криза 1998 р., подii в Росii, згодом в Украiнi та iнших краiнах СНД). Саме в цей час гостро постала проблема необхiдностi бiльш чiткого регулювання мiжнародних фiнансiв з метою iх стабiлiзацii. Така необхiднiсть стаi особливо актуальною в умовах глобалiзацii мiжнародних фiнансових ринкiв.

Глобалiзацiя тАФ складна i багатоаспектна проблема, за якою стоiть багато реальних явищ i процесiв, а також проблем, якi зачiпають все людство. Сьогоднi мiжнародний фiнансовий капiтал може вiльно, без будь-яких перешкод перемiщуватися з внутрiшнього на свiтовий фiнансовий ринок i навпаки. Завдяки новiтнiм технологiчним iнновацiям у сферi мiжнародних фiнансiв у свiтi сформувалися грандiознi потоки "гарячих" грошей, якi шукають свого над прибуткового застосування i якi сьогоднi можуть бути миттiво переказанi натисканням на клавiатуру комптАЩютера з одного регiону в iнший, з однiii валюти в iншу, чим здатнi розладнати валютно-фiнансову систему будь-якоi краiни, навiть найрозвиненiшоi.

ОбтАЩiктивний процес глобалiзацii економiчного життя ,виявом якого i зростання обсягiв свiтовоi торгiвлi та руху капiталiв , посилюi значення мiжнародних валютно-фiнансових i грошово-кредитних вiдносин ,водночас загострюючи проблему зовнiшнього фiнансування субтАЩэктiв системи свiтового господарства.[9]

Метою написання даноi курсовоi роботи i розкриття економiчноi сутностi мiжнародних фiнансiв , вивчення мiжнародного фiнансового ринку , мiжнародних фiнансових органiзацiй, та iнституцiй , а також функцii та мету iх дiяльностi. Адже знання теоретичних та практичних засад функцiонування мiжнародних фiнансiв i необхiдними для кожного молодого спецiалiста.

1. Теоретико-методологiчнi аспекти

Виникнення i розвиток мiжнародних фiнансiв зумовлено глобалiзацiiю економiчних зв'язкiв, посиленням iнтеграцiйних процесiв у економiчнiй, полiтичнiй та соцiальнiй сферах.[1.]

Визначаючи мiжнароднi фiнанси як економiчну категорiю, можна стверджувати, що це фонди фiнансових ресурсiв, якi утворилися на основi розвитку мiжнародних економiчних (ринкових) вiдносин i використовуються для забезпечення безперервностi й рентабельностi суспiльного вiдтворення на свiтовому рiвнi та задоволення спiльних потреб, якi мають мiжнародне значення. З iнституцiйноi точки зору тАФ це сукупнiсть банкiв, валютних та фондових бiрж, мiжнародних фiнансових iнституцiй, регiональних фiнансово-кредитних установ, мiжнародних та регiональних економiчних органiзацiй i об'iднань, через якi здiйснюiться рух свiтових фiнансових потокiв.[10]

Мiжнароднi органiзацii тАФ це створенi на основi мiжнародного договору i статуту для виконання певних функцiй об'iднання суверенних держав, якi мають систему постiйно дiючих органiв, володiють мiжнародною правосуб'iктнiстю i заснованi вiдповiдно до мiжнародного права.[4]

Спiвробiтництво з мiжнародними фiнансовими органiзацiями ,зокрема МВФ,СБ,РДБРР,РДС допомогло запровадити програми фiнансовоi стабiлiзацii i залучити в економiку краiни пiльговi кредити .Спiвпраця iз зазначеними органiзацiями i краiнами стала для Украiни принципово новою формою фiнансово-економiчних вiдносин.[2]

Оскiльки на сьогоднi функцiонування РДВС, як валютноi зони ,що обтАЩiднуi найрозвиненiшi краiни, уже накопичило тривалий досвiд створення союзних фiскальних процедур , то дослiдження сучасних проблем фiскальноi полiтики в зонi iвро можна вважати актуальними ,зокрема у контекстi iвроiнтеграцiйного курсу Украiни.[14]

Частка Украiни в статутному капiталi ЧБТР становить 135 млн. СПЗ (14%). Фiнансовим посередником ЧБТР в Украiнi i ВлМiкрофiнансовий банк УкраiниВ». Дiяльнiсть ЧБТР В Украiнi спрямована на пiдтримку таких секторiв економiки, як енергетика , транспорт,суднобудування, машинобудування, банки, а також експортно-орiiнтованi банки.[15]

Традицiйно науково-технiчна полiтика РДС Базувалася на лiнiйнiй моделi ВлпоштовхуВ»,тобто поiднаннi ринкового та державного пiдходу. Вiн передбачаi пiдтримку фундаментальних дослiджень державним фiнансуванням, захист iнтелектуальноi власностi законом.[11]

РДвросоюз i найбiльшою економiчною спiльнотою у свiтi, на частку якоi припадаi близько четвертi свiтового виробництва товарiв та мiжнародноi торгiвлi. Малi та середнi пiдприiмства в РДС посiдають передовi позицii в таких галузях, як оптова та роздрiбна торгiвля ,будiвництво , ресторанний та туристичний бiзнес, забезпечуючи двi третини вiд загальноi кiлькостi працiвникiв i бiльше половини сукупного ВВП. Слiд особливо зазначити, що на вiдмiну вiд iнших мiжнародних економiчних i фiнансових структур в РДвропейському Союзi кардинально змiнилися пiдходи до вироблення механiзму реалiзацii спiльних iнтересiв РДС. Досить сказати, що в разi необхiдностi визначення спiльноi валютноi полiтики у Радi РДвропейського центрального банку при голосуваннi дii принцип "одна голова тАФ один голос". [12]

Спiвпраця Украiни iз Свiтовим Банком у реалiзацii спiльних проектiв передбачаi довгострокове фiнансування проектiв забезпечення украiнськiй сторонi грошових надходжень необхiдних для досягнення проектних цiлей .РЖ в подальшому пiдтримка СБ при пiдготовцi i реалiзацii проектiв гарантуi досягнення стратегiчноi мети розвитку.[8]

Вступ Украiни до Мiжнародного валютного фонду забезпечив iй членство в МБРР (квоту тАФ 10 678 акцiй на загальну суму близько 5 млрд дол. США), що даi можливiсть нашiй державi залучати iноземнi iнвестицii для вирiшення таких актуальних проблем, як стабiлiзацiя економiки, ii структурна перебудова, iнтеграцiя Украiни у свiтове господарство.Банк взяв участь у двох проектах : у 1994роцi iнвестував 49 млн. iвро у проект ВлITURВ»(кабельна система ,що зтАЩiднуi РЖталiю, Туреччину, Украiну та Росiю) ,а в 1997роцi- 14млн.iвро у приватне спiльне пiдприiмство ВлУкраiнська хвиляВ» (розширення телефонноi мережi у Львiвськiй областi , з використанням бездротовоi цифровоi технологii.[3]

Мiжнародний фiнансовий ринок нинi i глобальною системою акумулювання вiльних фiнансових ресурсiв та надання iх позичальникам iз рiзних краiн на принципах ринковоi конкуренцii. Сьогоднi цей ринок набув величезних масштабiв i перетворився в одне з найважливiших джерел фiнансових ресурсiв, став визначальним фактором господарського життя всiх без винятку краiн свiту.[13]

Валютний ринок тАФ це: 1) пiдсистема валютних вiдносин у ходi операцiй купiвлi-продажу iноземних валют i платiжних документiв у iноземних валютах; 2) iнституцiйний механiзм (сукупнiсть установ i органiзацiй тАФ банкiв, валютних бiрж, iнших фiнансових iнститутiв), що забезпечують функцiонування валютних ринкових механiзмiв.[4]

На ринку iвробондiв випускаються i продаються облiгацiйнi зобов'язання, вираженi в iвровалютах. До його складу входять iвроемiсiя i вторинний ринок. РДвробонди гарантуються або виносяться на ринок на користь позичальника синдикатом банкiв iз рiзних краiн i розмiщуються в краiнах, якi вiдрiзняються вiд валюти позики. Ринок iвробондiв не маi нацiональних кордонiв. В обiгу переважають бонди з фiксованою вiдсотковою ставкою, меншу частину вiд загального обсягу складають бонди з плаваючою ставкою. Цей ринок розпочав свою дiяльнiсть у 1963 р.[5]

Проблема глобалiзацii мiжнародних фiнансiв на сьогоднi ще недостатньо викристалiзувалася для того, щоб однозначно ii тлумачити. За цим поняттям стоiть багато реальних явищ i процесiв, а також складних проблем, якi торкаються всього людства i якi i вирiшальною складовою сукупностi глобальних проблем сучасностi.[7]

2. Сутнiсть i призначення мiжнародних фiнансiв

глобалiзацiя фiнансовий мiжнародний

Зарубiжна фiнансова наука трактуi фiнанси взагалi досить широко, не обмежуючись конкретними чiткими рамками: де iснують товар i грошi, там i й фiнанси. У наукових дослiдженнях зарубiжних авторiв фiнанси постають як категорiя економiчного життя, що випливаi з об'iктивних процесiв у економiцi та i невiд'iмною частиною ринковоi економiки.

Саме таке розширене трактування переноситься i на категорiю "мiжнароднi фiнанси". Так, за визначенням Дж. Менвiла Херрiса, мiжнароднi фiнанси тАФ це економiчна сукупнiсть часу i невизначеностi щодо рiшень, якi стосуються декiлькох рiзних краiн з урахуванням того, що кожна суверенна держава маi власну валюту, своi закони бiзнесу i полiтичнi системи.

У сферi мiжнародних фiнансiв, крiм нацiональних суб'iктiв тАФ держави, пiдприiмств, громадян, видiляються наднацiональнi суб'iкти тАФ мiжнароднi органiзацii i мiжнароднi фiнансовi iнституцii. На основi такого умовного подiлу деякi вiтчизнянi автори дають досить звужене трактування мiжнародних фiнансiв, вважаючи, що вони вiдображають тiльки дiяльнiсть мiжнародних органiзацiй i фiнансових iнститутiв.

Насправдi мiжнароднi фiнанси сьогоднi i досить розгалуженою структурою з множиннiстю державних, приватних i власне мiнжнародних елементiв, через якi здiйснюються координацiя i регулювання мiжнародних фiнансових зв'язкiв.

Суб'iктами мiжнародних фiнансiв виступають приватнi юридичнi особи, якi беруть участь у кредитно-фiнансових операцiях: наданнi банками кредитних ресурсiв, одержаннi кредитiв, у операцiях на мiжнародних валютних ринках та ринках цiнних паперiв тощо.

Спiвробiтництво тiii чи iншоi краiни з мiжнародними кредитно-фiнансовими структурами здiйснюiться через мiжнароднi органiзацii унiверсального характеру системи ООН; мiжнароднi кредитно-фiнансовi iнституцii, такi як Мiжнародний валютний фонд (МВФ) та група Свiтового банку (СБ); мiжнароднi органiзацii регiонального характеру тАФ регiональнi банки розвитку та iн.

Крiм того, активний процес регулювання мiжнародних фiнансiв здiйснюiться сьогоднi через щорiчнi наради "великоi сiмки" (нинiтАФ "велика вiсiмка"), яка приймаi найбiльш важливi стратегiчнi рiшення; Паризький клуб, який об'iднуi державних кредиторiв, котрi регулюють i унiфiкують пiдходи кредиторiв до того чи iншого боржника; Лондонський клуб, який об'iднуi найбiльших приватних кредиторiв, котрi виробляють спiльну полiтику приватних комерцiйних банкiв стосовно боржникiв i т. iн.

З науковоi точки зору, фiнанси можна подiлити, з певним ступенем умовностi, на нацiонально-державнi та мiжнароднi, причому нетiльки залежно вiд простору iх функцiонування, а й вiд природи iх суб'iктiв. Так, нацiонально-державнi, як правило, не виходять за межi територii однiii держави, не залучають iноземних суб'iктiв, здiйснюються на основi нацiонального законодавства i мають виключно внутрiшньонацiональний характер. До них можна вiднести внутрiшнi мiжбанкiвськi перекази, розрахунки мiж пiдприiмствами, внутрiшньодержавнi кредити тощо. Мiжнароднi включають мiждержавнi й транснацiональнi кредитно-фiнансовi вiдносини i характеризуються участю в них iноземного елементу. Причому мiжнароднi фiнанси не можна розглядати як наслiдок вiдносин у цiй сферi абстрактних держав як монолiтних блокiв. Це спiвробiтництво з метою рацiональноi розстановки внутрiшнiх сил для вироблення рацiональних зовнiшньо-економiчних i полiтичних рiшень.

Таким чином, фiнансовi вiдносини реалiзуються у двох дiалектичних формах: нацiонально-державнiй i мiжнароднiй. РЖ хоч об'iктивно нацiонально-державна виступаi як первинна стосовно до мiжнародноi, все ж мiжнародна форма може розглядатись як бiльш висока, досконала та краще системно структурована. Проте це твердження маi дискусiйний характер.Об'iктивною основою становлення i розвитку мiжнародних фiнансiв виступають закономiрностi мiжнародного кругообiгу функцiонуючого капiталу, на одному полюсi якого виникають тимчасово вiльнi кошти, на iншому тАФ постiйно з'являiться попит на них.

З одного боку, невiдворотно "старiючий" з демографiчноi точки зору розвинутий свiт постiйно шукаi вигiднi сфери вкладання заощаджень i намагаiться максимально диверсифiкувати iх. З iншого боку, краiни зi всiх куточкiв земноi кулi, традицiйно зарахованi до категорii "ринкiв, що формуються", об'iднуi характерна риса тАФ вони гостро страждають вiд нестачi притоку довгострокових iнвестицiй. РЖ саме сфера мiжнародних фiнансiв даi змогу i розвинутим краiнам, i тим, що розвиваються, а також постсоцiалiстичним задовольнити тiiю чи iншою мiрою своi нагальнi потреби.

Рух мiжнародних фiнансiв здiйснюiться такими основними каналами:

1.Валютнi операцii.

2.Валютно-кредитне i розрахункове обслуговування купiвлi-продажу товарiв (у тому числi й особливого товару тАФ золота).

3.Операцii з цiнними паперами i рiзними фiнансовими iнструментами.

4.Зарубiжнi iнвестицii в основний i оборотний капiтал.

5.Перерозподiл частки нацiонального доходу через бюджет у формi допомоги бiдним краiнам та внескiв держав до мiжнародних органiзацiй та iн.

Таким чином, визначаючи мiжнароднi фiнанси як економiчну категорiю, можна стверджувати, що це фонди фiнансових ресурсiв, якi утворилися на основi розвитку мiжнародних економiчних (ринкових) вiдносин i використовуються для забезпечення безперервностi й рентабельностi суспiльного вiдтворення на свiтовому рiвнi та задоволення спiльних потреб, якi мають мiжнародне значення.[10]

З iнституцiйноi точки зору тАФ це сукупнiсть банкiв, валютних та фондових бiрж, мiжнародних фiнансових iнституцiй, регiональних фiнансово-кредитних установ, мiжнародних та регiональних економiчних органiзацiй i об'iднань, через якi здiйснюiться рух свiтових фiнансових потокiв.

Мiжнародна фiнансова система, з одного боку, обслуговуi мiждержавний рух товарiв, послуг та факторiв виробництва, з iншого тАФ вiдiграi самостiйну роль, яка виявляiться через функцiонування мiжнародних фiнансових ринкiв.

Однiiю з новiтнiх тенденцiй у розвитку мiжнародних фiнансiв останнього часу i iх глобалiзацiя, яка i складною, багатоаспектною проблемою, у зв'язку з чим породжуi численнi науковi дискусii. Саме тому проблема глобалiзацii мiжнародних фiнансiв на сьогоднi ще недостатньо викристалiзувалася для того, щоб однозначно ii тлумачити. За цим поняттям стоiть багато реальних явищ i процесiв, а також складних проблем, якi торкаються всього людства i якi i вирiшальною складовою сукупностi глобальних проблем сучасностi.

Значно активiзували процеси глобалiзацii мiжнародних фiнансових потокiв новiтнi технологiчнi iнновацii у цiй сферi. Так, сучаснi новiтнi засоби зв'язку пiдвищили швидкiсть здiйснення мiжнародних фiнансових операцiй та привели до швидкого зростання iх обсягiв. Телекомунiкацii дають змогу банкам залучати заощадження практично з усього свiту i направляти засоби позичальникам на умовах найвищого прибутку i найнижчих затрат. РЖнвестицiйнi банки мають змогу укладати угоди як в облiгацiях, так i в iноземнiй валютi через систему СВРЖФТ. Комерцiйнi банки також можуть направляти акредитиви через електроннi системи платежiв зi своiх штаб-квартир у закордоннi представництва.

Такi зростаючi потоки мiжнародного фiнансового капiталу значно посилюють фiнансову конкуренцiю мiж краiнами. Ця тенденцiя здiйснюi вiдповiдний тиск на уряди окремих краiн, примушуючи iх сприяти скороченню обсягiв втручання держави в дiяльнiсть внутрiшнiх валютно-фiнансових ринкiв, та призводить до подальшоi лiбералiзацii мiжнародного руху капiталу.

Сьогоднi мiжнародний фiнансовий капiтал може вiльно, без будь-яких перешкод перемiщуватися з внутрiшнього на свiтовий фiнансовий ринок i навпаки. Фiнансовi iнституцii засновують своi фiлii у провiдних фiнансових центрах для виконання функцiй запозичення, кредитування, iнвестування та надання iнших фiнансових послуг.

Потенцiйно сам процес глобалiзацii надаi значнi переваги як iнвесторам, так i позичальникам, оскiльки, надаючи суб'iктам ринку максимально рiзнорiдний вибiр, дозволяi укладати бiльш ефективнi, з точки зору iхнiх потреб, угоди, а також завдяки глибинi й високiй лiквiдностi ринкiв швидко переключатися з одних операцiй на iншi, вчасно реагуючи на змiну фiнансового довкiлля в режимi реального часу. Однак тут невiдворотно на повний зрiст постаi питання про адекватнiсть премiй, закладених у рiвнях прибутковостi iнструментiв, якi мають обiг на ринку, а також про ризик, пов'язаний з цими вкладами. Мова йде про реальнi економiчнi iнтереси як кредиторiв, так i позичальникiв.

Таким чином, глобалiзацiя мiжнародних фiнансiв тАФ явище далеко не однозначне. Цей процес неминуче вступаi в суперечнiсть з дiючими нацiональними режимами регулювання i пов'язаний iз серйозними макроекономiчними обмеженнями i ризиками.

Крiм того, в умовах вiльного перемiщення капiталiв всякий вiдступ краiни-емiтента вiд сувороi фiнансовоi дисциплiни жорстко караiться чисто ринковими методами тАФ перш за все вiдтоком засобiв iз фiнансових активiв, падiнням iх котирувань i пiдвищенням вартостi залучених у майбутньому фiнансових ресурсiв. Це особливо небезпечно для краiн зi слабкими i неадекватними системами регулювання i нагляду, з недостатньою капiталiзацiiю банкiвських систем.

РЖ дiйсно, мiжнароднi фiнансовi потрясiння останнiх рокiв (мексиканська криза 1994тАФ1995 рр., азiйська 1998 р., подii в Росii, згодом в Украiнi та iнших краiнах СНД) безпосередньо були пов'язанi з рiзкими змiнами капiтальних потокiв. Характерно також i те, що цi подii сталися головним чином у так званих трансформацiйних ринкових економiках. Адже саме цi економiки, виступаючи головними центрами припливу iноземних iнвестицiй, одночасно стали й основними жертвами нагально наростаючоi панiки, що призвела до поспiшноi втечi капiталiв, кризи платiжних балансiв i обмiнних курсiв, а також до цiлого ряду iнших негативних наслiдкiв.

Становлення сучасноi мiжнародноi фiнансовоi системи було викликано цiлою низкою об'iктивних економiчних факторiв, найважливiшим з яких i iнтернацiоналiзацiя господарського життя. Стрибкоподiбна активiзацiя економiчних зв'язкiв мiж краiнами, нацiональними компанiями, а також змiцнення транснацiональних корпорацiй поставили на порядок денний необхiднiсть вiдповiдноi перебудови i банкiвських послуг.

Сьогоднi найбiльшi банки мають розгалужену мережу закордонних фiлiй та вiддiлень, через якi вони контролюють фiнансовi операцii на мiжнародному рiвнi. Це тАФ транснацiональнi банки (ТНБ), основною клiiнтурою яких i промисловi транснацiональнi корпорацii (ТНК). Останнi часто самi беруть активну участь у мiжнародних фiнансових операцiях. Важливе мiсце серед учасникiв мiжнародних фiнансових операцiй займають краiни, якi виступають як у ролi крериторiв, так i позичальникiв. Ця дiяльнiсть також здiйснюiться як через нацiональнi, так i транснацiональнi банки.

Крiм того, iснуi цiла система мiжнацiональних банкiвських iнституцiй, серед яких тАФ група Свiтового банку (СБ), що спецiалiзуiться на наданнi кредитiв окремим краiнам для економiчного розвитку. РДвропейський банк реконструкцii та розвитку (РДБРР) здiйснюi кредитну пiдтримку краiн Схiдноi РДвропи. Банк мiжнародних розрахункiв. Процеси iнтернацiоналiзацii господарського життя приводить до виникнення своiрiдних виробничих комплексiв. Цi комплекси iнтегруються в iдину транснацiональну систему, в якiй провiдна роль переходить до торговельного i промислового капiталу до фiнансового капiталу одержуючи прибуток зi всiх краiн свiту, ТНК досить швидко накопичуi i такi резерви валют, якi за своiми обсягами в декiлька разiв перевищують резерви всiх центральних банкiв свiту разом узятих. РЖ зрозумiло, що багато ТНК не вiдмовляються вiд спокуси одержати прибуток на обмiнних валютних операцiях, на операцiях з цiнними паперами, або на ринках державних запозичень

Настiйна необхiднiсть бiльш чiткого регулювання мiжнародних фiнансiв iз метою iх стабiлiзацii особливо гостро постала пiсля серii регiональних валютно-фiнансових обвалiв.

По-перше, як показуi свiтовий досвiд, краiни, котрi залучають значнi обсяги приватного капiталу, бiльш вразливi у разi несподiваноi змiни рiвня довiри iнвесторiв.

По-друге, за аналогiiю з "Великою депресiiю" (1929тАФ1933 рр.) свiтова фiнансова криза пов'язана з надвиробництвом. Диспропорцiя, що сформувалася протягом двох останнiх десятилiть мiж постiйно зростаючими можливостями нарощування виробництва i невiдповiдною йому базою споживання обернулася неймовiрним збiльшенням обсягiв "гарячих грошей". Саме завдяки цьому Новi iндустрiальнi краiни Пiвденно-Схiдноi Азii, створивши найбiльш динамiчний виробничий потенцiал, могли протягом тривалого часу абсорбувати у своi економiки стiльки грошей, скiльки було необхiдно для потреб iнвестицiйного розвитку. Це дало можливiсть цим краiнам завантажити свiтовi ринки дешевою товарною масою, яка за обсягами значно перевищувала масштаби свiтового платоспроможного попиту.

РЖ, по-третi найсуттiвiше полягаi в тому, що свiтова фiнансова криза з якихось причин вдарила насамперед по основних конкурентах США (маiться на увазi Японiя). Наслiдком кризи стало те, що i необхiдно було очiкувати: свiт повернувся обличчям до Америки, куди почали стiкатися зростаючi потоки свiтових фiнансiв.

Свiт стоiть сьогоднi на порозi формування та утвердження нових правил гри, якi, безперечно, зменшать значення стихiйних сил ринку i пiдвищать регулятивну роль мiжнародних фiнансових iнститутiв та держав iз метою зменшення впливу дестабiлiзуючого фактора мiжнародних фiнансiв у сучаснiй свiтогляднiй системi. Мова йде про спiльну розробку свiтовим спiвтовариством новiтнiх стратегiчних напрямкiв регулювання мiжнародних фiнансiв, спiвзвучних сьогоднiшнiй добi.[16]

3. Мiжнароднi фiнансовi органiзацii i мiжнароднi фiнансовi iнституцii

Дiяльнiсть мiжнародних органiзацiй пов'язана з виконанням певних функцiй, що визначаються iхнiми статутами. Фiнансове забезпечення таких функцiй здiйснюiться через фонди, створюванi цими органiзацiями. Це можуть бути узагальненi фонди, наприклад бюджет Органiзацii Об'iднаних Нацiй, i цiльовi тАФ пiд конкретнi заходи i програми. Тому суб'iктами мiжнародних фiнансiв на наднацiональному рiвнi виступають, з одного боку, мiжнароднi економiчнi органiзацii, з iншого, тАФ мiжнароднi фiнансовi iнституцii.

Мiжнароднi економiчнi органiзацii вступають у взаiмовiдносини з урядами окремих краiн з приводу формування власного бюджету чи iнших фондiв. Отриманi кошти використовуються на фiнансування централiзованих заходiв, проектiв i програм цих органiзацiй, на утримання iхнього апарату та на фiнансову допомогу окремим краiнам. Таким чином, кожна краiна може отримувати кошти вiд мiжнародних органiзацiй як у виглядi прямого фiнансування (як правило, тiльки в окремих випадках), так i в опосередкованiй формi через рiзнi централiзованi заходи, проекти i програми, що стосуються ii чи поширюються на неi.

Мiжнароднi фiнансовi iнститути можуть мати взаiмовiдносини як з урядами, так i з суб'iктами господарювання окремих краiн. Взаiмовiдносини з урядами складаються за двома напрямами. Перший вiдображаi процес формування статутного капiталу за рахунок внескiв окремих краiн. Другий характеризуi кредитнi взаiмовiдносини тАФ надання кредитiв урядам та iх погашення i сплату процентiв. Взаiмовiдносини з пiдприiмствами мають двостороннiй кредитний характер. Мiжнароднi фiнансовi iнститути фiнансово забезпечують певнi проекти, надають кредити окремим пiдприiмствам, як правило, на конкурснiй основi Отже, як мiжнароднi економiчнi органiзацii, так i фiнансовi iнститути забезпечують централiзацiю певноi частини мiжнародних фiнансових ресурсiв для забезпечення потреб свiтового господарства. Вони фiнансують окремi проекти i програми, керуючись iнтересами саме свiтового господарства в цiлому, а не окремих краiн, якими б важливими тi iнтереси для цих краiн не були. При цьому iнтереси окремих краiн на стадii розгляду та затвердження таких проектiв i програм обов'язково присутнi.

Наростання процесiв iнтеграцii, iнтернацiоналiзацii та глобалiзацii господарського життя зумовлюi як посилення ролi дiючих органiзацiй та iнститутiв, так i створення нових, що, у свою чергу, веде до пiдвищення рiвня централiзацii фiнансових ресурсiв, збiльшення як iхньоi маси, так i обсягiв мiжнародних фiнансових потокiв.

Найвiдомiшою такою органiзацiiю i Органiзацiя Об'iднаних Нацiй (ООН), яка функцiонуi понад пiвстолiття. Аналiз практики дiяльностi цiii органiзацii показуi, що поряд iз всестороннiм зростанням ролi свiтових полiтичних проблем, все бiльше мiсця в ii дiяльностi вiдводиться вирiшенню економiчних i фiнансових питань розвитку сучасного свiту.

Значення економiчноi дiяльностi ООН зростаi у зв'язку з ускладненням процесiв, якi вiдбуваються у всесвiтнiх економiчних взаiмовiдносинах i мiжнародному подiлi працi, рiзноманiтнiстю проблем, що виникають у свiтовiй економiцi, динамiзмом мiжнародного господарського життя. Усе це викликаi необхiднiсть прийняття вчасних i ефективних рiшень.

РЖ все ж слiд зазначити, що здiйснюючи економiчну дiяльнiсть ООН залишаiться перш за все полiтичною органiзацiiю.

Економiчна дiяльнiсть ООН включаi в себе чотири головнi напрями:

1.Вирiшення загальних для всiх краiн глобальних економiчних проблем;

2.Сприяння економiчному спiвробiтництву держав iз рiзними рiвнями соцiально-економiчного розвитку;

3.Сприяння господарському розвитку краiн, що розвиваються;

4.Вирiшення проблем регiонального економiчного розвитку

Основними структурними пiдроздiлами системи органiв економiчного i фiнансового спiвробiтництва в рамках ООН i три iз шести Головних органiв, вказаних у Статутi: Генеральна Асамблея, Економiчна i Соцiальна Рада та Секретарiат.

Генеральна Асамблея (ГА) згiдно з вiдповiдними статтями Статуту несе вiдповiдальнiсть за виконання функцiй ООН у сферi мiжнародного спiвробiтництва i керiвництво конкретною дiяльнiстю у цiй сферi Економiчноi i Соцiальноi Ради. Головне завдання Асамблеi тАФслужити вищим форумом у рамках Органiзацii для обговорення найбiльш важливих, ключових проблем економiчного характеру. Своi функцii в цьому напрямку Асамблея здiйснюi головним чином через Другий комiтет (з економiчних i фiнансових питань), який i одним iз головних комiтетiв Асамблеi.

Економiчна i Соцiальна Рада (ЕКОСОР) i другим за старшинством органом у системi економiчного механiзму ООН i по сутi координуi всю дiяльнiсть Органiзацii в соцiально-економiчнiй сферi. Членами Ради i 54 краiни тАФ члени ООН, яких обираi Генеральна Асамблея ООН, причому 5 постiйних членiв Ради Безпеки i незмiнними членами Ради.

У дiяльностi Ради можна видiлити три головнi функцii. Вона виступаi як:

1.Вiдповiдальний спецiалiзований форум держав у рамках ООН для квалiфiкованого обговорення мiжнародних економiчних i соцiальних проблем i розробки принциповоi полiтичноi лiнii;

2.Координатор всiii дiяльностi ООН з економiчних i соцiальних питань та дiяльностi спецiалiзованих установ ООН;

3.Органiзатор пiдготовки квалiфiкованих дослiджень iз загальнiх i спецiальних проблем економiчного i соцiального розвитку та мiжнародного спiвробiтництва.

Секретарiат ООН тАФ третя основна ланка в системi органiв економiчного спiвробiтництва. Це адмiнiстративно-виконавчий орган ,який обслуговуi нормальне функцiонування iнших ООНiвських iнститутiв та установ i виконуi конкретнi доручення. Переважна бiльшiсть спiвробiтникiв центрального апарату працюють на економiчну службу. До складу економiчного апарату ООН входять також декiлька спецiальних пiдроздiлiв, найбiльшим з яких i Департамент з економiчних i соцiальних питань.

Крiм вищеназваних трьох головних органiв економiчного i фiнансового спiвробiтництва в рамках ООН успiшно функцiонують й iншi органiзацii ООН, дiяльнiсть яких у сферi економiчних i фiнансових , вiдносин досить активна i помiтна. Серед них тАФ Органiзацiя Об'iднаних Нацiй з промислового розвитку (ЮНРЖДО), Програма розвитку Органiзацii Об'iднаних Нацiй (ПРООН) та регiональнi економiчнi комiсii.[21]

Органiзацiя Об'iднаних Нацiй з промислового розвитку (ЮНРЖДО) тАФ спецiалiзована установа ООН для сприяння iндустрiалiзацii краiн, що розвиваються, iх промисловому розвитку шляхом мобiлiзацii нацiональних i мiжнародних матерiальних i фiнансових ресурсiв. ЮНРЖДО була створена в 1966 р. ii вищим органом i Генеральна конференцiя, яка скликаiться один раз на два роки. Керiвнi органи ЮНРЖДО тАФ Рада з промислового розвитку i Комiтет з програмних i бюджетних питань. Штаб-квартира знаходиться у Вiднi.

З початку 1986 р. ЮНРЖДО набула статусу спецiалiзованоi установи системи ООН, що привело до ii реорганiзацii. Сьогоднi ЮНРЖДО. маi власний регулярний бюджет, який формуiться з обов'язкових внескiв краiн-членiв i призначений головним чином для утримання Секретарiату ООН.

Фiнансування оперативноi дiяльностi здiйснюiться з коштiв Програми розвитку ООН i Фонду промислового розвитку ЮНРЖДО, який складаiться з добровiльних внескiв краiн тАФ членiв Органiзацii.

Оперативна дiяльнiсть ЮНРЖДО згiдно з резолюцiiю Генеральноi Асамблеi ООН включаi крiм управлiнських, науково-дослiдницьких та технiчних питань здiйснення конкретних проектiв, також розробку рекомендацiй i надання конкретноi допомоги краiнам у пiдготовцi програм iндустрiалiзацii з урахуванням полiтичних, економiчних та фiнансових обставин.

Якщо ЮНРЖДО маi статус спецiалiзованоi установи ООН, яка працюi з краiнами, що розвиваються, то iнша органiзацiя тАФ Програма розвитку Органiзацii Об'iднаних Нацiй (ПРООН) тАФ i допомiжним органом Генеральноi Асамблеi ООН, мiжнародною програмою з надання багатосторонньоi технiчноi i передiнвестицiйноi допомоги краiнам, що розвиваються, у найважливiших секторах економiки.

Допомога ПРООН фiнансуiться за рахунок добровiльних внескiв i надаiться тiльки урядами, через iх посередництво або за iхнiм проханням.

Стосовно регiональних економiчних комiсiй, то вони були створенi згiдно з резолюцiями Економiчноi i Соцiальноi Ради (ЕКОСОР), яка координуi iхню дiяльнiсть.

РДвропейська економiчна комiсiя ООН (РДЕК) була створена в 1947 р. як тимчасовий орган ООН з 5-рiчним строком повноважень для сприяння економiчному вiдродженню пiслявоiнноi РДвропи. Однак уже в 1951 р. РДЕК отримала статус постiйного органу ООН.

РДЕК сприяла розвитку торгiвлi, економiчного i науково-технiчного спiвробiтництва. У ii складi функцiонуi ряд галузевих комiтетiв тАФ з питань сiльського господарства, хiмii та iн. тАФ всього близько 15. В останнi роки РДЕК сконцентрувала свою дiяльнiсть головним чином у галузях екологii, особливо в питаннях транскордонного характеру й ефективного використання енергii (програма "Енергетична ефективнiсть в 2000 р."); транспорту (з позицiй екологii) i лiсових ресурсiв.

Економiчна i соцiальна комiсiя для Азii i Тихого океану (ЕСКАТО) створена в 1947 р. як регiональний орган. ii членами i бiльшiсть краiн регiону, включаючи США, Нiдерланди, Велику Британiю, Францiю. Комiсiя провадить роботу в рамках програми дiй з регiонального економiчного i фiнансового спiвробiтництва в галузi передачi технологii пiд iнвестицiйнi проекти. Досягнуто певних результатiв у рамках реалiзацii програми "Транспорт i зв'язок" i програми розвитку iнфраструктури, якi мають вкрай важливе значення для регiону, де мешкаi бiльше половини населення земноi кулi.

Економiчна комiсiя для Латинськоi Америки i Карибського басейну (ЕКЛАК) створена в 1948 р. Вищий орган тАФ сесiя, а в перiод мiж сесiями тАФ Комiтет у складi представникiв усiх 40 краiн-членiв: краiн Латинськоi Америки, СПРЖА, Канади, Великоi Британii, Францii, Нiдерландiв, РЖспанii. У складi ЕКЛАК дiють постiйнi органи: Комiтет з економiчного спiвробiтництва краiн Центральноi Америки; Комiтет з розвитку i спiвробiтництва краiн Карибського регiону; Комiтет з торгiвлi; Комiтет урядових експертiв. Основнi напрямки роботи тi самi, що й у вище перелiчених комiсiй.

Економiчна комiсiя для Африки (ЕКА) була створена в 1958 р. з метою сприяння африканським народам у вивченнi й аналiзi проблем розвитку континенту. ЕКА розробляi заходи щодо економiчного розвитку цього регiону, надаi консультативнi послуги вiдповiдно до запитiв краiн-членiв. Комiсiя маi чотири субрегiональнi вiддiлення.

У цiлому, незважаючи на докладенi зусилля мiжнародного спiвтовариства щодо розв'язання проблем розвитку економiчного i фiнансового спiвробiтництва через систему i механiзми ООН, на сьогоднi залишаiться багато принципових питань, до успiшного вирiшення яких поки що не знайдено вiдповiдних пiдходiв.

США i Канада в 1960 р. приiдналися до 18 iвропейських краiн, пiдписавши Конвенцiю про створення Органiзацii економiчного спiвробiтництва i розвитку. Сьогоднi до складу цiii органiзацii входить 29 краiн: Австралiя, Австрiя, Бельгiя, Велика Британiя, Грецiя, Данiя, РЖрландiя, РЖсландiя, РЖспанiя, РЖталiя, Канада, Люксембург, Мексика, Нiдерланди, Нiмеччина, Нова Зеландiя, Норвегiя, Польща, Португалiя, Республiка Корея, США, Туреччина, Угорщина, Фiнляндiя, Францiя, Чехiя, Швейцарiя, Швецiя, Японiя.

У краiнах тАФ членах ОЕСР проживаi 16 % населення земноi кулi, тодi як iхня частка у свiтовому виробництвi становить двi третини, що пiдтверджуi центральну роль цих краiн у свiтовiй економiцi.

Основними напрямами дiяльностi ОЕСР i:

1.Сприяння ефективному використанню економiчних i фiнансових ресурсiв, дослiдженням i професiйнiй пiдготовцi в галузi науки i технiки;

2.Проведення полiтики забезпечення економiчного зростання, а також внутрiшньоi i зовнiшньоi фiнансовоi стабiльностi;

3.Зменшення або усунення перешкод на шляху обмiну товарами, послугами, а також поточних платежiв, подальша лiбералiзацiя руху капiталiв;

4.Сприяння розвитку краiн, що розвиваються з визначених конкретних спiльних питань

Ця органiзацiя досить швидко вiдреагувала на перший "нафтовий шок", створивши у 1974 р. Мiжнародне енергетичне агентство (МЕА), завданням якого i сприяння краiнам в економii енергii i в розробцi замiнникiв нафти. Крiм того, члени ОЕСР прийняли рiшення про взаiмний перерозподiл своiх нафтових ресурсiв на випадок перебоiв у постачаннi нафти, подiбних до тих, що були викликанi краiнами ОПЕК наприкiнцi 1973 р. У межах ОЕСР з 1958 р. функцiонуi Агентство з ядерноi енергii (АЯЕ), яке до 1972 р. носило назву РДвропейське агентство з ядерноi енергii. З 1968 р. дii Центр дослiджень i нововведень у галузi освiти (ЦДНО).

Крiм того. Органiзацiя економiчного спiвробiт

Вместе с этим смотрят:

Regulation of international trade within the framework of the world trade organization (WTO)

The Experience of transnational corporationsтАЩ development in the conditions of world financial crisis

РЖнтеграцiйнi процеси в РДвропi та участь в них Украiни

Вiйна як форма збройного насилля: проблеми теорii

Валютные опционы