Автоматизацiя в банкiвськiй сферi

Автоматизацiяв банкiвськiйсферi

Вступ

В останнi десятилiття банкiвська дiяльнiсть в Росii переживаi перiод бурхливих змiн, якi викликанi, з одного боку, радикальним перетворенням економiчноi системи, а з iншого тАУ впровадженням нових iнформацiйних технологiй та глобалiзацiiю фiнансових ринкiв. На хвилi радикальних ринкових реформ банкiвська система краiни докорiнно змiнилася: вона придбала дворiвневу структуру, збiльшилася кiлькiсть банкiвських органiзацiй, при цьому всi вони засновують свою дiяльнiсть на ринкових принципах, що створюi умови для розбиття конкуренцii на ринку банкiвських послуг.

Впровадження iнформацiйних технологiй вiдкрило перед банками новi можливостi по управлiнню ризиками, розвитку прогресивних форм обслуговування клiiнтiв, подальшоi диверсифiкацii iх дiяльностi. РЖнформацiйнi технологii стали основою багатьох фiнансових iнновацiй, привели до створення рiзних фiнансових iнструментiв, якi скоротили ступiнь неповноти i недосконалостi фiнансових ринкiв.

У нових умовах банки змушенi протистояти широкому колу потенцiйних конкурентiв. РЖнформатизацiя фiнансовоi дiяльностi прискорили процеси глобалiзацii, що означають для банкiв необхiднiсть орiiнтуватися у своiй дiяльностi не на нацiональнi, а бiльшою мiрою на глобальнi ринки, вiдповiдати мiжнародним стандартам банкiвських операцiй та вимогам до управлiння ризиками. Як правило, впровадження сучасних банкiвських технологiй знижуi рiвень ризикiв, що супроводжують проведення розрахункiв.

Таким чином, актуальнiсть теми курсовоi роботи полягаi у необхiдностi критичного аналiзу традицiйних i нових банкiвських технологiй проведення розрахункових, платiжних, валютних та iнших операцiй, а так само пошуку шляхiв iх синтезу.

Метою дослiдження i вивчення практики освоiння банкiвських iнфо комунiкацiй для проведення розрахункових, платiжних, валютних та iнших операцiй вiтчизняними кредитними органiзацiями та розробка рекомендацiй щодо пiдвищення ефективностi iх використання.

Об'iктом дослiдження виступаi ЗАТ ВТБ 24-фiлiя ЦВК ВлНовослобiдськийВ», а предметом тАУ економiчнi вiдносини, що складаються в процесi проведення рiзних операцiй на основi банкiвських технологiй та автоматизована банкiвська система ВлБРЖСКВРЖТВ».

1. Аналiз ЗАТ ВТБ 24

1.1 РЖсторiя розвитку

банкiвський платiжний розрахунковий кредитний

Банк ВТБ 24В» (колишня назва тАУ ЗАТ ВлКомерцiйний банк розвитку пiдприiмницькоi дiяльностiВ» ГУТА-БАНКВ») був створений на пiдставi рiшення загальних зборiв Учасникiв Комерцiйного банку розвитку пiдприiмницькоi дiяльностi ТОВВ» ГУТА-БАНКВ». Банк i правонаступником ТОВ КБВ» ГУТАтАУБАНК Влпо всiх його прав i обов'язкiв згiдно з передавальним актом.

До 16 липня 2004 року банк входив до складу групи афiлiйованих компанiй тАУ ВлГрупаВ» ГУТАВ», здiйснюючи функцii основного розрахункового центру групи.

На загальних зборах акцiонерiв вiд 6 червня 2005 року ЗАТ ВлКБВ» ГУТА-БАНК Влбув перейменований в ЗАТВ» Зовнiшторгбанк Роздрiбнi послугиВ». На роздрiбному ринку його дiяльнiсть здiйснювалася з використанням торговоi маркиВ» Зовнiшторгбанк-24В». 14 листопада 2006 ЗАТВ» Зовнiшторгбанк Роздрiбнi послуги Влбув перейменований в ЗАТВ» ВТБ 24В».

Банк маi генеральну лiцензiю, видану Центральним банком Росiйськоi Федерацii на проведення банкiвських операцiй у рублях i в iноземнiй валютi з юридичними та фiзичними особами, лiцензiю на здiйснення операцiй з дорогоцiнними металами, лiцензiю дилерiв на ринку цiнних паперiв, лiцензiю брокера на ринку ф'ючерсiв i опцiонiв i т.д. Банк i учасником системи страхування внескiв.

ВлВТБ 24В» спецiалiзуiться на наданнi банкiвських послуг i кредитування населення i пiдприiмств малого бiзнесу.

Основним акцiонером ВлВТБ24В» i ВАТ ВлБанк ВТБВ».

Фiлii: Мережа банку формують понад 500 фiлiй i додаткових офiсiв в 68 регiонах краiни.

Число спiвробiтникiв близько 20000 чоловiк.

Додатковий офiс ЦВК (центр iпотечного кредитування) Новослобiдський спецiалiзований на обслуговування фiзичних та юридичних осiб, а також спецiалiзований на iпотечному кредитуваннi.

Штат фiлii складаi 70 спiвробiтникiв, де основна частина спiвробiтникiв займаiться обслуговуванням фiзичних осiб (вiддiл обслуговування i продажiв), частина тАУ обслуговуванням юридичних осiб, частину тАУ iпотечним кредитуванням. До штату також входять адмiнiстратори залу, секретар i керiвництво.

1.2 Автоматизацiя у фiлii ВТБ 24

Основнi iнформацiйнi системи, якi використовуються в роботi тАУ АБС ВлБРЖСКВРЖТВ», Ломбардi, Аналiтик, Телебанк, Word, Exel, Entranet, Outlook.

Всi основнi операцii проводяться в АБС ВлБРЖСКВРЖТВ», тому на ньому акцентуiмо увагу.

Основна оргтехнiка, застосовувана при обслуговуваннi клiiнтiв це: комп'ютери, принтери, сканери, копiювальний апарат, факс.

На сьогоднiшнiй день практично всi бiзнес-процеси автоматизованi. Автоматизована система складаiться з трьох компонентiв:

1) клiiнтськоi частини системи;

2) об'iктiв сервера даних;

3) процедур додаткiв сервера.

Клiiнтська частина системи забезпечуi взаiмодiю користувача з системою. Нiякоi обробки даних в клiiнтськiй частинi не вiдбуваiться. РЗi призначення зводиться до того, щоб прийняти вiд користувача запит на виконання операцii системи i необхiднi для виконання цього запиту данi. Пiсля того, як запит реалiзований, клiiнтська частина даi користувачевi можливiсть ознайомитися з результатами виконання операцii. Об'iкти сервера даних i центральною частиною системи. Тут зберiгаються всi данi системи та процедури, що забезпечують виконання ii операцiй. Збереженi процедури отримують запит вiд клiiнтськоi частини на виконання операцiй i готують для неi результати своii роботи. Для виконання деяких специфiчних операцiй збереженi процедури можуть викликати процедури сервера додаткiв. На серверi додаткiв виконуються спецiалiзованi AS-процедури, якi викликаються за запитами вiд процедур сервера даних. Процедури сервера додаткiв забезпечують функцiонування системи безпеки та управлiння доступом, а також виконують ту частину прикладних операцiй, для якоi реалiзацiя засобами сервера даних неефективна. AS-процедури можуть звертатися i до об'iктiв сервера даних, якщо це необхiдно для iх роботи. Клiiнтська частина системи. Основне призначення клiiнтськоi частини системи тАУ забезпечити взаiмодiю користувача з системою, що припускаi органiзацiю iнтерфейсу користувача (вiдображення та обробка подiй) i зв'язок з сервером даних (Manager SQL).

РЖнтерфейс користувача складаiться з процедур вiдображення результатiв роботи системи, представлених у виглядi екранних форм або звiтiв, а також з процедур обробки подiй, що виникають в результатi дiй користувача або за повiдомленнями сервера даних. Об'iкти сервера даних. Об'iкти сервера даних тАУ це таблицi та процедури. За своiм призначенням вони подiляються на системнi (у контекстi банкiвськоi системи, а не бази даних) i прикладнi. Системнi об'iкти реалiзують завдання ВлтаiмностiВ» i управлiння доступом (цим правом володii тiльки уповноважений оператор тАУ так званий Влофiцер безпекиВ»). Доступ до прикладних об'iктiв клiiнтiв можливий лише через вузькi ВлщiлинуВ», певну системою безпеки. Система побудована так, що всi функцii, необхiднi клiiнту, реалiзуються через виклик збережених процедур. Останнi надiйно захищенi системою управлiння доступом, i тому давати дозвiл користувачевi на використання таблиць немаi необхiдностi. РЖнакше довелося б дбати про те, кому з персоналу банку слiд передати таблицю для виконання певних дiй.

2. Аналiз автоматизованоi системи ВлБiсквiтВ»

2.1 Основнi характеристики АБС ВлБiсквiтВ»

Створена в 1991 р. фiрма ВлБанкiвськi iнформацiйнi системиВ» (ВлБРЖСВ») одразу приступила до розробки власноi банкiвськоi системи, використовуючи досвiд своiх фахiвцiв iз застосування СУБД Прогрес американськоi компанii Progress Software Корпорацiя Хоча ця компанiя та ii продукти (СУБД, iнструментарiй розробки i налагодження додаткiв, засоби взаiмодii з iншими СУБД i адмiнiстрування) на ринку Росii не так вiдомi, як продукти Oracle, за кордоном на них створенi й успiшно функцiонують рiзнi корпоративнi iнформацiйнi системи, в тому числi i АБС. Слiд врахувати i той факт, що, за оцiнкою системних iнтеграторiв в Америцi, компанiя неодноразово опинялася в числi лiдерiв за рiвнем пiдтримки своiх партнерiв. Це дало пiдставу фiрмi ВлБРЖСВ» стати одним з дистриб'юторiв продуктiв Прогрес i розвивати АБС ВлБiсквiтВ» на цiй платформi.

Розробники визначають ii як iнтегровану масштабовану банкiвську систему, придатну як для невеликих, так i великих комерцiйних банкiв. В даний час i досвiд експлуатацii системи ВлБiсквiтВ» у банках з кiлькiстю проводок понад 10 тис. на день. Використана в ii основi СУБД Прогрес додаi системi повну незалежнiсть вiд платформи i можливiсть вибору оптимальноi конфiгурацii апаратних засобiв i операцiйноi системи. Крiм того, активний словник даних ядра СУБД дозволяi автоматично здiйснювати контроль за цiлiснiстю i не проти iдиноi для всiх функцiональних модулiв ВлбiсквiтаВ» бази i вiдновлювати ii цiлiснiсть пiсля збоiв. З числа функцiональних можливостей Прогрес, якi надають додатковi якостi АБС, варто вiдзначити також повну обробку розподiлених транзакцiй i повноцiнну роботу в режимi вiддаленого доступу.

Ядро системи забезпечуi загальнi функцii адмiнiстрування, управлiння доступом, ведення довiдникiв i базовi функцii банкiвського бухгалтерського облiку, а також набiр функцiональних модулiв тАУ екранних i вихiдних форм, процедур розрахунку. Така структура даi користувачам можливiсть оптимально налаштувати параметри АБС стосовно конкретних умов роботи банку тАУ задати коло користувачiв i визначити права iхнього доступу до даних, процедур, рахунками, пристроiв виведення. У результатi можна пiдготувати гнучко настроюiться набiр робочих мiсць для спiвробiтникiв банку i сформувати маршрути документопотокiв в системi з урахуванням банку органiзацiйноi структури.

Сама система складаiться з двох дiалогових вiкон. Перше тАУ це так звана ВлреплiкаВ», вона служить базою даноi, де можна iнформацiю тiльки переглядати. За функцiональнiстю вона не представляi нiяких труднощiв. Тут операцiонiст знаходить потрiбного клiiнта i переглядаi всю необхiдну iнформацiю: вiдомостi про клiiнта, його персональнi данi, номери, види рахункiв, вкладiв, кредитiв, термiни i т.д.

Основна ж програма, це так званий Влбойовий БiсквiтВ», в ньому вiдбуваються всi основнi операцii, вiдкриваються i закриваються операцiйнi днi.

Робочий ВлБiсквiтВ» складаiться у свою чергу з двох модулiв: базовий i модуль роздрiбних послуг. Такi основнi операцii, як вiдкриття рахункiв, закриття, видача кредитiв та iн. проводяться в модулi роздрiбних послуг. У базовому модулi здiйснюються перекази, оформляються виписки, проводиться збiр iнформацii про послуги, якими користуiться клiiнт.

Кожному об'iкту системи тАУ особовому рахунку, клiiнту, банкiвськоi проводцi, фiнансовим iнструментом тАУ вiдповiдаi форма екранна, дозволяi конкретному спiвробiтнику, якщо адмiнiстратор надiлив його такими правами, проводити передбаченi даною реалiзацiiю АБС операцii. А за рахунок рекурсивноi навiгацii пов'язаних в базi даних об'iктiв спiвробiтник може, не виходячи з режиму обробки документа, переглянути реквiзити клiiнта, данi про вiдкритi клiiнтом рахунках i залишки на них, ранiше виконаних за ним операцiях, реквiзити банкiв-кореспондентiв та пр. При цьому будь-яка змiна даних, пов'язане з виконанням операцii, стаi доступним всiм користувачам системи одразу по завершеннi транзакцii тАУ внесення змiн в усi взаiмопов'язанi частини бази даних.

Незалежно вiд того, в якiй архiтектурi тАУ клiiнт тАУ сервер або центр тАУ термiнал тАУ реалiзована система, користувач завжди буде бачити перед собою iдинi екраннi форми i виконувати iдиний набiр дiй. Разом з тим АБС ВлБiсквiтВ» передбачаi розробку i власних прикладних рiшень користувачiв рiшення. Можна, зокрема, вносити змiни в меню системи, довiдники та класифiкатори, що поставляються у складi системи ВлзовнiшнiВ», що не торкаються роботи ядра процедури, а також розробляти iндивiдуальнi процедури, якi можуть включатися до складу iснуючих технологiй банку.

Фахiвцi ВлАвто банкаВ», якi аналiзували можливостi ВлбiсквiтаВ», вiдзначили той факт, що до середини 1997 р. ця АБС була впроваджена в 49 банках. Причому в одному з них, ВлТвер Унiверсал банкуВ», система була встановлена, налаштована i експлуатувалася в 19 регiональних фiлiях, т.е. умови для iнсталяцii системи виявилися близькими до тих, якi склалися в фiлiальноi мережi ВлАвто банкаВ». Це стало ще одним з факторiв, що визначив вибiр АБС фiрми ВлБРЖСВ».

У складi ВлбiсквiтаВ» окрiм базового ядра реалiзованi такi модулi (набори функцiональних процедур i форм), як ВлФiнансова звiтнiсть i аналiзВ», ВлКредити та депозитиВ», ВлОбмiн електронними документамиВ», ВлРозрахунок заробiтноi платиВ», ВлОблiк цiнних паперiвВ», ВлОблiк матерiальних цiнностейВ» та ВлЗведена звiтнiсть банкуВ». Для фiлiальноi мережi ВлАвто банкаВ» на момент впровадження АБС цього набору виявилося бiльш нiж достатньо. Але все бiльшого розвитку ринкових операцiй з цiнними паперами (дилiнг) змушуi керiвництво банку шукати шляхи впровадження сучасних технологiй i в цю сферу дiяльностi, оскiльки вiд швидкостi i чiткостi виконання операцiй залежить приплив нових клiiнтiв i iх задоволенiсть послугами банку.

Традицiйно росiйськi АБС зосереджувалися на виконаннi всiх операцiй, передбачених основною дiяльнiстю будь-якого банку i що об'iднуються в Влоперацiйнi днiВ». У результатi будь-який аналiз дiяльностi зводився до аналiзу фактично проведених операцiй i представляв по сутi обробку звiтiв. В умовах розвитку дилiнгу банкам потрiбнi кошти для аналiзу планованих на майбутнi операцiй тАУ позицiйного облiку. У ВлБiсквiтВ» розробники створили пiдсистема ВлАналiз XLВ», що забезпечуi iнтерфейс модуля ВлФiнансова звiтнiсть i аналiзВ» до Microsoft Excel i можливiсть виконання аналiзу засобами електронних таблиць з вiдображенням результатiв у графiчнiй формi.

Зауважимо, що для цього не потрiбно змiнювати структуру бази даних або розробляти будь-якi спецiальнi функцiональнi модулi i процедури в рамках АБС тАУ в iдинiй базi даних видiлена аналiтична частина, до якоi користувач отримуi доступ через iнтерфейс ВлАналiз XLВ» у межах визначених для нього адмiнiстратором прав. РЖ результати аналiзу даних у вiдповiдному розрiзi стають для нього доступними одразу пiсля завантаження iнтерфейсноi пiдсистеми, виклику вiдповiдних таблиць i запуску макрокоманд.

Запропоноване ВлБРЖСВ» рiшення виявилося достатньо гнучким, не знижуi функцiональнi можливостi системи i не перевантажують сервери БД. Бiльше того, оскiльки в АБС ВлБiсквiтВ» використана iдина база даних, яка забезпечуi повну iнтеграцiю функцiональних модулiв, розробники пiшли далi. Ними створюiться окремий пакет, названий ВлАсамблеяВ», який дозволить забезпечити багатовимiрне представлення та аналiз фiнансовоi iнформацii також з вiдображенням результатiв аналiзу в графiчному виглядi. Його поява мала залучити до системи пильну увагу iнших банкiв, якi прагнуть переходити вiд систем фактичного облiку до систем, якi забезпечують можливостi широкого аналiзу i прогнозування своii дiяльностi.

2.2 Переваги i недолiки системи

Основними переваги системи:

В· висока продуктивнiсть, що дозволяi системi в головному офiсi пiдтримувати одночасну роботу кiлькох сотень користувачiв iз заданими тимчасовими характеристиками;

В· максимальна надiйнiсть;

В· можливiсть побудови схеми, що дозволяi додатковим офiсах працювати на центральному комп'ютерi в режимi он-лайн;

В· наявнiсть вiдпрацьованого рiшення для фiлiй;

В· ВлвiдкритiстьВ» системи в планi ii адаптацii до технологii банку i розширення функцiональних можливостей.

В· легке меню управлiння

В· зручний iнтерфейс

В· зручна пошукова система

В· дозволяi побачити i систематизувати великий обсяг iнформацii

В· висока система безпеки

В· iснуi можливiсть автоматичноi перевiрки даних

В· можливiсть роботи вiдразу в декiлькох операцiйних днями

В· i повний набiр готових звiтним форм

В· Недолiки системи:

В· вiдсутнiсть редактора форм для друкованих документiв.

В· погано реалiзована пошта.

В· якщо вiдбуваiться збiй в ВлреплiкиВ», то в ВлБойовому БiсквiтВ» працювати складно.

В· перевантаженiсть системи.

В· збоi в системi.

В· вимагаiться модернiзацiя.

Висновок

З усього сказаного можна зробити висновок, що використання найсучаснiших комп'ютерних технологiй приносить банкам великi прибутки i допомагаi iм перемогти в конкурентнiй боротьбi. Будь-яка автоматизована банкiвська система являi собою складний апаратно-програмний комплекс, що складаiться з безлiчi взаiмозалежних модулiв. Цiлком очевидна роль мережних технологiй у таких системах. По сутi БС представляi з себе комплекс, що складаiться з безлiчi локальних i глобальних обчислювальних мереж. У БС сьогоднi застосовуiться найсучаснiше мережне i телекомунiкацiйне устаткування. Вiд правильноi побудови мережевоi структури БС залежить ефективнiсть i надiйнiсть ii функцiонування.

Оскiльки попит на БС досить високий, а цiна висока, багато великi компанii-виробники комп'ютерноi технiки, ПЗ пропонують на ринку своi розробки в данiй областi. Перед вiддiлом автоматизацii банку постаi важке питання вибору оптимального рiшення. Банкiвська сфера визначаi двi основнi вимоги до БС тАУ забезпечення надiйностi та безпеки передачi комерцiйноi iнформацii. Останнiм часом для взаiмодii з клiiнтами та здiйснення розрахункiв все частiше використовуються вiдкритi глобальнi мережi (наприклад РЖнтернет). Остання обставина ще бiльш посилюi значимiсть захисту переданих даних вiд несанкцiонованого доступу.

Судячи з усього, найближчим часом темпи розвитку БС (особливо в нашiй краiнi) будуть стрiмко рости. Практично всi з'являються мережевi технологii будуть швидко братися банками на озброiння. Неминучi процеси iнтеграцii банкiв у рамках нацiональних i свiтових банкiвських спiвтовариств. Це забезпечить постiйний рiст якостi банкiвських послуг, вiд якого виграють, у кiнцевому рахунку усе тАУ i банки i iхнi клiiнти.

Лiтература

1. Автоматизацiя банкiвськоi дiяльностi. / / ВлМосковське Фiнансове Об'iднанняВ». -1994, 288 с.

2. РДрмошкiн М.М. РЖнформацiйнi технологii в роздрiбному банку / М.М. РДрмошкiн / / Розрахунки i операцiйна робота в КБ, №5, 2005

3. " onclick="return false">

4. " onclick="return false">

5. " onclick="return false">

6. " onclick="return false">

Вместе с этим смотрят:

Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"

Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения

Актуальные проблемы и споры в автостраховании

Акцiонернi банки в Росii в XVIII-XIX столiттях

Аналiз економiчноi дiяльностi ВАТ "Украiнська страхова компанiя "Дженералi Гарант"