Дiагностика вагiтностi та акушерська термiнологiя
Контрольна робота
План
1. Дiагностика вагiтностi
Бiологiчнi методи дiагностики вагiтностi
Дiагностика термiну вагiтностi
2. Акушерська термiнологiя: визначення термiнiв "положення плоду", "позицiя", "вид", "предлежання"
3. Бiомеханiзм пологiв у передньому видi потиличного передлежання
Список лiтератури
1. Дiагностика вагiтностiВстановлення факту вагiтностi не викликаi великих труднощiв. Вони виникають лише в першi 5-8 тижнiв пiсля настання вагiтностi, коли ii ознаки не досить яскраво вираженi. В бiльш пiзнi термiни, пiсля правильного i повного обстеження, можливiсть помилки мiнiмальна. А в другiй половинi вагiтностi, коли визначаються достовiрнi ознаки, помилки в дiагностицi вагiтностi виникають лише при неуважному обстеженнi. В таких випадках питання зводиться не стiльки до встановлення дiагнозу - вагiтнiсть, скiльки до визначення термiну та характеру вагiтностi (фiзична чи патологiчна), термiну надання дородовоi вiдпустки, стану плода, його розмiрiв, положення i членорозмiщення в порожнинi матки, дати майбутнiх родiв та iн.
Ознаки вагiтностi - це характернi змiни в органiзмi вагiтноi жiнки, якi свiдчать про наявнiсть вагiтностi. Цi ознаки виявляються при оглядi вагiтноi, пальпацii ii живота, вагiнальному та дворучному дослiдженнi жiнки, а також за допомогою додаткових методiв обстеження. Усi ознаки вагiтностi розподiляються на сумнiвнi, вiрогiднi та достовiрнi.
Сумнiвнi ознаки вагiтностi зтАЩявляються на початку вагiтностi i обумовленi загальними змiнами в органiзмi вагiтноi. До них належать:
диспепсичнi розлади (слинотеча, нудота, ранкова блювання, змiна апетиту, смаковi примхи);
змiна нюхових вiдчуттiв (огида до парфумiв, тютюнового диму та iн.);
функцiональнi змiни з боку нервовоi системи та психiки (подразливiсть, сонливiсть, нестiйкiсть настрою та iн.);
пiгментацiя шкiри на обличчi, по бiлiй лiнii живота, соскiв та навколососкових кружалець.
Всi цi ознаки часто зустрiчаються у вагiтних, але не обовтАЩязково повтАЩязанi з тими змiнами в органiзмi, котрi вiдбуваються пiд впливом вагiтностi, що настала.
вагiтнiсть акушерська термiнологiя
До групи вiрогiдних ознак вагiтностi вiдносять змiни в менструальнiй функцii та у статевiй системi:
припинення менструацiй у молодоi здоровоi жiнки, котра живе статевим життям;
цiаноз слизовоi оболонки зовнiшнiх статевих органiв, пiхви та шийки матки;
нагрубання молочних залоз i поява в них молозива;
збiльшення розмiрiв матки, вiдповiдно до термiну затримки менструацii;
змiна форми та консистенцii матки.
Величину матки, ii форму та консистенцiю виявляють за допомогою дворучного дослiдження. З настанням вагiтностi розмiри матки збiльшуються, що стаi помiтним на 5-6 тижнi вагiтностi.
Нормальна не вагiтна матка маi грушоподiбну форму, щiльна, сплющена в передньозадньому напрямi, помiрно рухлива. З настанням вагiтностi матка набуваi кулеподiбноi форми (5-6 тижнiв), а до 7-8 тижнiв вагiтностi стаi асиметричною за рахунок вибухання одного з ii кутiв. Подалi з розвитком вагiтностi асиметрiя зникаi i матка знову набуваi округлоi форми.
Запропоновано ряд ознак раннього термiну вагiтностi:
1. Ознака Горвiца-Гегара - тканини матки на рiвнi ii перешийка настiльки розмтАЩякшенi, що вони не вiдчуваються при дворучному обстеженнi i пальцi дослiджуючоi руки нiби зустрiчаються мiж собою.
2. Ознака Снiгирьова - пiд час дворучного дослiдження, пiд впливом механiчного подразнення матка стаi щiльнiшою i зменшуiться в розмiрi. Пiсля припинення подразнення матка знову набираi мтАЩякоi консистенцii.
3. Ознака Пiскачека - в раннi строки вагiтностi нерiдко визначаiться асиметрiя матки, яка залежить вiд куполоподiбного випинання правого або лiвого ii рога. Випинання вiдповiдаi мiсцю iмплантацii плiдного яйця.
4. Губарiв i Гаус звернули увагу на легку рухомiсть шийки матки в раннi строки вагiтностi, що обумовлено значним розмтАЩякшенням перешийка.
5. Ознака Гентера - посилений перегин матки на перед, який виникаi в результатi значного розмтАЩякшення перешийка, гребнеподiбне стовщення, по середнiй лiнii передньоi поверхнi тiла матки.
Перерахованi вiрогiднi ознаки вагiтностi не завжди свiдчать про наявнiсть вагiтностi i можуть бути повтАЩязанi з iншими причинами. Так, затримка менструацii може стати наслiдком психогенних факторiв, емоцiйноi напруги. Збiльшення розмiрiв та змiна форми матки можуть бути викликанi зростаючою мiомою матки. Тому всi вiрогiднi ознаки вагiтностi мають значення, головним чином, у своiй сукупностi i дослiджуються в динамiцi при повторному оглядi жiнки, вираженi тiльки в раннi термiни (до 3 мiсяцiв).
Достовiрнi ознаки вагiтностi:
виявлення при пальпацii частин плода у РЖРЖ половинi вагiтностi;
вислуховування серцевих тонiв плода;
наявнiсть рухiв плода,
визначення наявностi плода за допомогою медичноi апаратури: данi фоно - та електрокардiографii плода, данi УЗД.
Першовагiтнi вiдчувають рухи плода з 20 тижня вагiтностi, повторновагiтнi з 18 тижнiв.
Бiологiчнi методи дiагностики вагiтностiБiологiчнi методи дiагностики вагiтностi використовують у тих випадках, коли на пiдставi клiнiчних методiв не можливо пiдтвердити, або заперечити вагiтнiсть.
Гормональнi (бiологiчнi) реакцii на вагiтнiсть ТСрунтуються на визначеннi пiдвищеного вмiсту хорiального гонадотропiну в сечi вагiтних жiнок. Найпоширенiшим в останнi роки i iмунологiчний метод дiагностики вагiтностi, котрий дозволяi в лабораторних умовах протягом 1,5-2 годин з високою достовiрнiстю (96-98%) визначити наявнiсть хорiального гонадотропiну у сечi. Метод ТСрунтуiться на реакцii мiж хорiальним гонадотропним гормоном вагiтноi жiнки з антисироваткою. ХГЛ видiляiться трофобластом, потiм хорiоном, плацентою i видiляiться з 7-8-го дня пiсля заплiднення, позитивна реакцiя на ХГЛ спостерiгаiться також при мiхуровому заносi i хорiонепiтелiомi, тому ця ознака належить до ймовiрних.
РЖснують одноразовi тести для швидкого та надiйного визначення вагiтностi за наявнiстю ХГЛ у сечi. У склад тесту входять: аналiтична пластина, склянка для збору сечi, пiпетка. Для проведення аналiзу треба одержати декiлька мiлiлiтрiв сечi, яку збирають у будь-який час доби. Перед аналiзом аналiтичну пластинку дiстають з герметичного пакета i наносять на неi 3 краплi сечi. У разi позитивноi реакцii на ХГЛ на мiсцi, куди була нанесена сеча, колiр пластини через 3 хв змiнюiться вiд рожевого до пурпурового.
РЖснують також методи дiагностики вагiтностi з використанням тварин. Гормональна реакцiя Ашгейма-Цондека проводиться на мишах вагою 6-8г. Вона також направлена на виявлення хорiонiчного гонадотропiну в сечi жiнки в першi тижнi вагiтностi. Сеча вагiтноi жiнки, введена не статевозрiлим мишам, викликаi у цих тварин рiст матки i фолiкулiв яiчника. При постановцi цiii реакцii в сечу за схемою (по 0,2-0,4мл 6 раз протягом двох днiв) вводять внутрiшньомтАЩязово мишам. Через 72 години мишей розтинають, оглядають матку i яiчники. Реакцiя вважаiться позитивною при наявностi росту матки i крововиливiв у порожнину збiльшених фолiкулiв. Достовiрнiсть методу 98-99%. Аналогiчну реакцiю можна ставити на статевозрiлих кролицях (реакцiя Фрiдмана). Сеча вагiтноi при цьому вводиться у вену вуха кролицi, а змiни в матцi i яiчниках визначаються через 48 годин.
Гормональна реакцiя на жабах (Галлi-Майнiнi). Самцi деяких жаб видiляють сперматозоiдiв пiд впливом хорiонiчного гонадотропiну, який мiститься в сечi вагiтноi. Сечу жiнки (2,5мл) вводять у спинний лiмфатичний мiшок жаб. Через 1-2 години з клоаки скляною пiпеткою набирають рiдину i дослiджують ii пiд мiкроскопом. Реакцiя вважаiться позитивною, коли виявляють рухливi сперматозоiди. Достовiрнiсть 98-99%.
Дiагностика термiну вагiтностiВагiтнiсть у жiнки триваi в середньому 280 дiб, тобто 40 тижнiв. Для визначення термiну вагiтностi
використовують рiзноманiтнi показники:
дата останньоi менструацii;
строк овуляцii;
данi перших вiдвiдин лiкаря;
перше ворушiння плоду;
обтАЩiктивнi данi про величину матки i плоду.
Кожен з цих показникiв маi нерiвноцiнне значення i тiльки спiльна iх оцiнка даi можливiсть правильно визначити термiн вагiтностi.
1. По менструацii термiн вагiтностi вираховуiться за часом, який минув з першого дня останньоi менструацii. Визначаiться вiн орiiнтовано, оскiльки в перший тиждень циклу вагiтнiсть настати не може, адже ще не вiдбулося дозрiвання яйцеклiтини.
2. Бiльш правильним i встановлення термiну вагiтностi по овуляцii - для цього до першого дня останньоi менструацii додають 10-14 днiв, необхiдних для дозрiвання яйцеклiтини i овуляцii, пiсля чого пiдраховують термiн вагiтностi.
3. Одним з найважливiших показникiв для встановлення термiну вагiтностi i данi першого вiдвiдання лiкаря, якщо воно стосуiться раннього термiну вагiтностi (до 12 тижнiв). При вагiнальному дослiдженнi жiнки по величинi матки в раннi термiни вагiтностi можна доволi точно з похибкою 1-2 тижнi визначити термiн
вагiтностi i вiд даних першоi явки вирахувати термiн даноi вагiтностi.
4. При визначеннi термiну вагiтностi враховуiться дата першого ворушiння плоду, яке жiнка, вагiтна вперше, вiдчуваi в 20 тижнiв, а вагiтна повторно ранiше - 18 тижнiв. Ворушiння плоду - ознака доволi субтАЩiктивна, нерiдко вагiтнi приймають перистальтику кишечнику за рух плоду, тому ця ознака повинна враховуватись як допомiжна.
5. Для встановлення термiну вагiтностi велике значення мають данi обтАЩiктивного дослiдження - визначення величини матки, обтАЩiму живота, розмiрiв плоду.
В першi мiсяцi термiн вагiтностi встановлюiться за величиною матки, що визначаiться при вагiнальному дослiдженнi. Найбiльш раннiй термiн, коли можна дiагностувати вагiтнiсть на основi визначення розмiрiв матки становить 5 тижнiв:
РЖРЖ акушерських мiсяцi (8 тижнiв) величина матки вiдповiдаi розмiру гусячого яйця;
РЖРЖРЖ акушерських мiсяцi (12 тижнiв) досягаi голiвки новонародженого i дно ii перебуваi на рiвнi верхнього краю лонноi дуги.
Починаючи з IV мiсяця вагiтностi дно матки пальпуiться через черевну стiнку i про строк вагiтностi судять за висотою стояння дна матки над лоном.
IV акушерських мiсяцi (16 тижнiв) дно матки розташовуiться на чотири поперечних пальцi вище симфiзу (6-7см).
V акушерських мiсяцiв (20 тижнiв) дно матки на два поперечних пальцi нижче пупка (12-14см).
VI акушерських мiсяцi (24 тижнi) дно матки на рiвнi пупка (20-24см).
VII акушерських мiсяця (28 тижнiв) дно матки розташовуiться на 2-3 пальцi вище пупка (24-28см).
VIII акушерських мiсяця (32 тижнi) дно матки визначаiться посерединi мiж пупком та мечоподiбним вiдрiзком (28-30см). Пупок починаi згладжуватись. Живiт на рiвнi пупка - 80-85см.
IX акушерських мiсяцiв (36 тижнiв) дно матки пiднiмаiться до мечоподiбного вiдростку (32-34см) - це найвищий рiвень стояння дна вагiтноi матки. Обвiд живота в середньому 90см. Пупок згладжений.
X акушерських мiсяцiв (40 тижнiв) дно матки опускаiться до рiвня, який було вiдмiчено у VIII акушерських мiсяцiв, тобто до середини вiдстанi мiж пупком i мечоподiбним вiдростком (28-30см). Пупок випинаiться. Обвiд живота 95-98см, голiвка опускаiться, у першовагiтних притискуiться до входу в таз або стоiть малим сегментом у входi в таз.
При однаковому рiвнi стояння дна матки VII i X мiсяцi вагiтностi розрiзняються за обводом живота (при VIII мiсяцях обвiд живота 80-85см, при X мiсяцях - 95-98см), за положенням голiвки (при VIII мiсяцях - високо над входом у таз балотуi, при X мiсяцях опущена, у першовагiтних фiксована у входi в таз), за станом пупка (при VIII мiсяцях - згладжування, при X мiсяцях - випинання).
2. Акушерська термiнологiя: визначення термiнiв "положення плоду", "позицiя", "вид", "предлежання"Точне знання положення плода в матцi, маi велике значення для практичного акушерства. Воно досягаiться дослiдженням жiнки в кiнцi вагiтностi, коли i змога визначити членорозмiщення плода, його положення, передлежання, позицiю та вид.
Членорозмiщенням (habitus) - називаiться вiдношення кiнцiвок плода та голiвки до його тулуба. При найбiльш сприятливому членорозмiщеннi - хребет декiлька зiгнутий, внаслiдок чого спинка вигнута на зовнi, голiвка зiгнута, пiдборiддя наближене до грудноi клiтки. Нiжки зiгнутих в кульшових i колiнних суглобах, схрещеннi i притиснутi до нижньоi частини живота. Ручки зiгнутi в лiктьових суглобах i схрещеннi на грудях.
Положенням плода (situs) - називаiться вiдношення осi плода до осi (довжника) матки. Вiсь плода - це лiнiя, що проходить через потилицю та сiдницi. Можуть зустрiчатись наступнi варiанти положення плода:
вiсь плода збiгаiться з довжником матки - поздовжнi положення (situs longitudinalis) - спостерiгаiться в 99% випадкiв;
вiсь плода перетинаiться з довжником матки - поперечне (situs transversus) чи косе положення плода (situs obliguus).
Позицiiю плода (positio) - називаiться вiдношення спинки плоду до лiвоi (РЖ позицiя, 2/3 випадкiв) або правоi (РЖРЖ позицiя, 1/3 випадкiв) стiнки матки. При поперечному положеннi плода позицiя визначаiться за розмiщенням голiвки.
Вид позицii (visus) - вiдношення спинки плоду до передньоi, чи задньоi стiнки матки. При передньому видi спинка плоду повернута до передньоi стiнки матки, при задньому видi - до задньоi стiнки матки.
Передлежання плода (presentatio) - називаiться вiдношення найнижче розмiщеноi крупноi частини плоду до входу в таз (головне чи тазове передлежання).
Наведенi данi про розмiщення плода в порожнинi матки зустрiчаються в самих найрiзноматнiших спiввiдношеннях.
3. Бiомеханiзм пологiв у передньому видi потиличного передлежанняБiомеханiзм пологiв - це закономiрна сукупнiсть обертальних та поступальних рухiв, якi здiйснюються плодом в процесi його просування по пологовому каналу.
Наприкiнцi вагiтностi плiд звичайно встановлюiться в подовжньому положеннi. При цьому в 95% випадкiв буваi головне передлежання, а у 3-3,5% сiдничне, рiдко зустрiчаiться поперечне або косе положення плоду.
Голiвка плоду перебуваi в станi помiрного згинання. РЗi стрiлоподiбний шов розмiщуiться на однаковiй вiдстанi вiд лонного зчленування i мису (синклетичне вставлення). При цьому пiдборiддя наближаiться до грудноi клiтки, спинка дугоподiбно зiгнута, ручки схрещенi на грудях, нiжки зiгнутi у колiнах i тазостегнових суглобах i наближенi до живота. Наприкiнцi вагiтностi передлегла частина звичайно максимально наближена до входу в малий таз або дещо притиснута до нього.
При головному передлежаннi найтиповiшим i переднiй вид потиличного передлежання. При цьому видi передлежання в бiомеханiзмi пологiв видiляють чотири моменти: згинання голiвки, внутрiшнiй поворот голiвки, розгинання голiвки, внутрiшнiй поворот плiчок i зовнiшнiй поворот голiвки.
Перший момент - згинання голiвки (flexio capitis). Вiдбуваiться при входi в малий таз.
Внаслiдок зганяючих сил голiвка плода притискуiться до площини входу в малий таз. При максимальному згинаннi голiвка притискуiться пiдборiддям до грудноi клiтки i встановлюiться своiм найменшим розмiром - малим косим (suboccipito bregnaticum) бiля входу в малий таз. Стрiлоподiбний шов - у поперечному або одному iз косих розмiрiв площини входу. Найнижче (провiдна точка) розташоване мале тiмтАЩячко, яке далi просовуiться по провiднiй лiнii тазу.
Другий момент (rotatio capitis internum) - внутрiшнiй поворот голiвки проходить при переходi з широкоi частини малого тазу у вузьку та закiнчуiться в площинi виходу малого тазу. У процесi цього повороту спереду потилиця пересуваiться по дузi 900, при цьому стрiлоподiбний шов знаходиться спочатку в поперечному розмiрi, проходить у косий розмiр (при РЖ позицii - правий, при РЖРЖ - лiвий) та встановлюiться у прямому розмiрi виходу тазу.
Другий момент бiомеханiзму пологiв закiнчуiться, коли потилиця у станi виразного згинання торкаiться областю малого тiмтАЩячка до нижньоi поверхнi симфiзу, лоб повернений до крижовоi впадини, стрiлоподiбний шов встановлений в прямому розмiрi виходу таза.
Третiй момент - розгинання голiвки (deflexio capitis). Розгинання голiвки проходить у площинi виходу таза. Стрiлоподiбний шов встановлюiться у прямому розмiрi виходу таза. Утворюiться точка фiксацii мiж нижнiм краiм лонного склепiння та пiдпотиличною ямкою. Навколо точки фiксацii проходить розгинання голiвки плоду та народжуiться тiмтАЩя, лоб, обличчя, пiдборiддя. Голiвка народжуiться малим косим розмiром 9,5см, по колу 32см.
Четвертий момент - внутрiшнiй поворот тулуба i зовнiшнiй поворот голiвки (rotacio trunci internum et capitis externum). При розгинаннi голiвки поперечний розмiр плечикiв встановлюiться у поперечному розмiрi входу або частiше у одному з косих розмiрiв (при першiй позицii - у лiвому, при другiй - у правому).
Пiсля народження голiвки у процесi руху плечики своiм поперечним дiаметром поступово встановлюються у прямому розмiрi виходу. Це перемiщення плечового поясу передаiться голiвцi, що народилася, в результатi
чого вона повертаiться обличчям до правого або лiвого стегна матерi, в залежностi вiд позицii (при першiй - до правого, при другiй - до лiвого). В цей час одне з плечикiв пiдходить до симфiзу, iнше розташовуiться у впадинi крижiв.
Переднi плече впираiться у нижнiй край симфiзу (точка фiксацii - мiсце прикрiплення дельтоподiбного мтАЩязу до плечовоi кiстки та нижнiй край симфiзу), також проходить згинання тулуба у грудному вiддiлi. Першим народжуiться заднi плечико та ручка. Пiсля народження плечового поясу проходить вигнання решти частин плоду.
Список лiтератури1. Громовоi А.М. Акушерство та гiнекологiя / А.М. Громовоi, В.К. Лiхачова // - Полтава "Полтава", 2000. - 600с., iл.
2. Персианинова Л.С. тАЬСправочник по акушерству и гинекологии" / Л.С. Персианинова, И.В. Ильина // М., тАЬМедицинатАЭ, 1980.
3. Айламазяна Э.К. Акушерство: национальное руководство. / Э.К. Айламазяна, В.И. Кулакова, В.Е. Радзинского, Г.М. Савельевой // М. - тАЬГЕОТАР-МедиатАЭ. - 2009.
Вместе с этим смотрят:
РЖсторiя виникнення та розвитку масажу
Анализ медицинских информационных систем для лечебно-профилактических учреждений санаторного типа
Анатомо-физиологические особенности детей и подростков
Ассортимент лекарственных средств для лечения аллергии
Вiтамiни та iх вплив на здоровтАЩя людини