Методи свiтлолiкування

свiтлолiкування випромiнювання хромотерапiя фототерапiя

Свiтлолiкуванням називаiться дозований вплив на органiзм iнфрачервоного, видимого й ультрафiолетового випромiнювання. Про цiлющий вплив сонячних променiв на органiзм людини вiдомо з доiсторичних часiв. У медицинi цей напрямок одержав назву свiтлолiкування (чи фототерапii - вiд грецьке photos-свiтло). Вiдомо, що сонячний спектр на 10% складаiться з ультрафiолетових променiв, 40%- променiв видимого спектра i 50% - iнфрачервоних променiв. Цi види електромагнiтних випромiнювань широко застосовуються в медицинi. У штучних випромiнювачах звичайно застосовуються нитки накалювання, що нагрiваються електричним струмом. Вони використовуються як джерела iнфрачервоного випромiнювання i видимого свiтла. Для одержання ультрафiолетового випромiнювання у фiзiотерапii застосовуються люмiнесцентнi ртутнi лампи низького тиску чи ртутно-кварцовi лампи високого тиску. Енергiя електромагнiтного полю чи випромiнювання при взаiмодii з тканинами органiзму перетворюiться в iншi види енергii (хiмiчну, теплову й iн.), що служить пусковою ланкою фiзико-хiмiчних i бiологiчних реакцiй, що формують кiнцевий терапевтичний ефект. При цьому кожний з типiв електромагнiтних полiв i випромiнювань викликаi властивi тiльки йому фотобiологiчнi процеси, що визначають специфiчнiсть iхнiх лiкувальних ефектiв. Чим бiльше довжина хвилi, тим глибше проникнення випромiнювання. РЖнфрачервонi променi проникають у тканинi на глибину до 2-3 см, видимий свiтло - до 1 см, ультрафiолетовi променi - на 0,5-1 мм.

РЖнфрачервоне випромiнювання (теплове випромiнювання, iнфрачервонi променi) проникають у тканинi органiзму глибше, нiж iншi види свiтловоi енергii, що викликаi прогрiвання всiii товщi шкiри i почасти пiдшкiрних тканин. Бiльш глибокi структури прямому прогрiванню не пiддаються. Область терапевтичного застосування iнфрачервоного випромiнювання досить широка: негнiйнi хронiчнi i пiдгострi запальнi мiсцевi процеси, у тому числi внутрiшнiх органiв, деякi захворювання опорно-рухового апарату, центральноi i периферичноi нервовоi системи, периферичних судин, ока, вуха, шкiри, залишковi явища пiсля опiкiв i вiдморожень.

Лiкувальний ефект iнфрачервоного опромiнення визначаiться механiзмом його фiзiологiчноi дii - вiн прискорюi зворотний розвиток запальних процесiв, пiдвищуi тканинну регенерацiю, мiсцеву опiрнiсть i протиiнфекцiйний захист. Порушення правил проведення процедур може привести до небезпечного перегрiву тканин i виникненню термiчних опiкiв, а також до перевантаження кровообiгу, небезпечного при серцево-судинних захворюваннях. Абсолютними протипоказаннями i пухлини (доброякiснi чи злоякiснi) чи пiдозра на iхню наявнiсть, активнi форми туберкульозу, кровотеча, недостатнiсть кровообiгу.

Видиме випромiнювання (видиме свiтло) - дiлянка загального електромагнiтного спектра, що складаi з 7 кольорiв (червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, блакитний, синiй, фiолетовий). Маi здатнiсть проникати в шкiру на глибину до 1 см, однак дii, головним чином, через зоровий аналiзатор - сiткiвку ока. Сприйняття видимого свiтла i складових його колiрних компонентiв впливаi на центральну нервову систему i тим самим на психiчний стан людини. Жовтий, зелений i жовтогарячий кольори сприятливо впливають на настрiй людини, синiй i фiолетовий -негативно. Установлено, що червоний i жовтогарячий кольори збуджують дiяльнiсть кори головного мозку, зелений i жовтий врiвноважують процеси порушення i гальмування в нiй, синiй гальмуi нервово-психiчну дiяльнiсть. Видиме випромiнювання маi бiльш коротку довжину хвилi, чим iнфрачервонi променi, тому його кванти несуть бiльш високу енергiю. Однак вплив цього випромiнювання на шкiру здiйснюiться головним чином пов'язаними з границям його спектра iнфрачервоними й ультрафiолетовими променями, що роблять теплову i хiмiчну дiю. Так, у спектрi лампи накалювання, що i джерелом видимого свiтла, маiться до 85% iнфрачервоного випромiнювання.

Розвиток напiвпровiдниковоi технологii за останнi кiлька рокiв призвело до створення ряду приладiв медичного призначення з використанням напiвпровiдникових свiтлодiодiв великоi яскравостi i рiзного спектра. Клiнiчнi iспити цих приладiв показали iхню високу ефективнiсть i вiдкрили додатковi перспективи для технiчних рiшень в областi свiтло - та кольоротерапii.

Ультрафiолетове випромiнювання несе найбiльш високу енергiю. По своiй активностi воно значно перевершуi всi iншi дiлянки свiтлового спектра. Разом з тим ультрафiолетовi променi мають найменшу глибину проникнення в тканинi - усього до 1 мм. Тому iхнiй прямий вплив обмежений поверхневими шарами дiлянок шкiри, що опромiнюються, i слизуватих оболонок. Найбiльш чуттiва до ультрафiолетових променiв шкiра поверхнi тулуба, найменш - шкiра кiнцiвок. Чутливiсть до ультрафiолетових променiв пiдвищена в дiтей, особливо в ранньому вiцi. Ультрафiолетове опромiнення пiдвищуi активнiсть захисних механiзмiв, оказуi десенсибiлiзуючу дiю, нормалiзуi процеси згортання кровi, полiпшуi показники лiпiдного (жирового) обмiну. Пiд впливом ультрафiолетових променiв полiпшуються функцii зовнiшнього подиху, збiльшуiться активнiсть кори надпочечникiв, пiдсилюiться постачання мiокарда киснем, пiдвищуiться його скорочувальна здатнiсть. Застосування ультрафiолетових променiв у лiкувальних цiлях при добре пiдiбранiй iндивiдуальнiй дозi i чiткому контролi даi високий терапевтичний ефект при багатьох захворюваннях. Вiн складаiться зi знеболюючоi, протизапальноi, десенсибiлiзуючоi, iмуностимулюючоi, загальнозмiцнюючоi дiй. РЗхнi використання сприяi епiтелiзацii враженоi поверхнi, а також регенерацii нервовоi i кiстковоi тканини.

Показаннями до використання ультрафiолетового випромiнювання служать гострi i хронiчнi захворювання суглобiв, органiв подиху, жiночих полових органiв, шкiри, периферичноi нервовоi системи, рани (мiсцеве опромiнення), а також компенсацiя ультрафiолетовоi недостатностi з метою пiдвищення опiрностi органiзму рiзним iнфекцiям, загартовування, профiлактики рахiту, при туберкульознiй поразцi кiсток.

Протипоказання - пухлини, гострi запальнi процеси i хронiчнi запальнi процеси в стадii загострення, кровотечi, гiпертонiчна хвороба РЖРЖРЖ стадii, недостатнiсть кровообiгу РЖРЖ-РЖРЖРЖ стадii, активнi форми туберкульозу й iн.

РЖнфрачервоне опромiнення. РЖнфрачервоним випромiнюванням називаiться оптичне випромiнювання з довжиною хвилi бiльш 780 нм. Джерелом iнфрачервоного (РЖЧ) випромiнювання i будь-як нагрiте тiло. РЖнфрачервоне випромiнювання складаi до 45-50% сонячного випромiнювання, що падаi на Землю. У штучних джерелах свiтла (лампа накалювання з вольфрамовою ниткою) на його частку приходиться 70-80% енергii усього випромiнювання. Що вiдбуваiться при поглинаннi енергii РЖЧ випромiнювання утворення тепла приводить до локального пiдвищення температури шкiрних покривiв, що опромiнюються, на 1-2В°С и викликаi мiсцевi теплорегуляцiйнi реакцii поверхневоi судинноi мережi.

Судинна реакцiя виражаiться в короткочасному спазмi судин (до 30 с), а потiм збiльшеннi локального кровотоку i зростаннi обсягу циркулюючоi у тканинах кровi. Теплова енергiя, що видiляiться, прискорюi тканинний обмiн речовин. Активацiя мiкроциркуляторного русла i пiдвищення проникностi судин сприяi дегiдратацii запального вогнища i видаленню продуктiв розпаду клiток. Активацiя пролiферацii i дифференцировки фiбробластiв приводять до прискорення загоiння ран i трофiчних виразок. Також здiйснюiться нейрорефлекторний вплив на внутрiшнi органи, що виявляiться розширенням судин цих органiв, посиленням iхньоi трофiки.

Лiкувальнi ефекти - протизапальний, лiмфодренуючий, судинорозширювальний.

Показання: пiдгострi та хронiчнi негнiйнi запальнi захворювання внутрiшнiх органiв, опiки, вiдмороження, рани що в'яло загояться, i трофiчнi виразки, захворювання периферичноi нервовоi системи з болючим синдромом, вегетативнi дисфункцii, симпаталгiя.

Протипоказання: пухлини, гострi запальнi процеси i хронiчнi запальнi процеси в стадii загострення, кровотечi, гiпертонiчна хвороба РЖРЖРЖ стадii, недостатнiсть кровообiгу РЖРЖ - РЖРЖРЖ стадii, активнi форми туберкульозу й iн.

РЖнфрачервоне випромiнювання буваi короткохвильовим, середньохвильовим, довгохвильовим. РЖнфрачервонi променi виникають у речовинi при його нагрiваннi i поглинаються речовиною, тобто променi служать засобом переносу тепла, передачi тепловоi енергii. Звичайно для одержання iнфрачервоного випромiнювання в медицинi використовують спецiальнi iнфрачервонi лампи, електричнi нагрiвальнi елементи, квантовi (лазернi) напiвпровiдниковi генератори.

Теплота визначаiться безладним коливальним рухом мiкрочастинок (електронiв, молекул, атомiв i т.д.). Вона властива всiм матерiальним часткам. Передача тепла вiд бiльш нагрiтих тiл до менш нагрiтого здiйснюiться трьома способами: проведенням, конвекцiiю, випромiнюванням. Тiло людини як поглинаi, так i випромiнюi тепло. Будь-який вплив на органiзм iнфрачервоними променями приводить до пiдвищення функцiональноi активностi молекул. Прискорюються розмноження клiток, ферментативнi процеси, регенерацiя.

РЖнфрачервоне випромiнювання стимулюi утворення в тканинах бiологiчно активних речовин (брадикiнiн, гiстамин, ацетилхолiн), що визначають швидкiсть кровотоку.

На тепловi променi реагують терморецептори шкiри, слизуватих, гiпоталамуса i спинного мозку (якi реагують на пiдвищення температури кровi, що притiкаi,). РЖмпульси з терморецепторiв по афферентним шляхах надходять у центри терморегуляцii (гiпоталамус, спинний мозок), вiдкiля повертаються по афферентним шляхах i розширюють судини, пiдсилюють потовидiлення i т.д. Червонi й iнфрачервонi променi поглинаються дермою, але 30% променiв проникають глибше - до 3-4 см, досягаючи пiдшкiрно-жирового шару i внутрiшнiх органiв. Середнi i довгохвильовi променi поглинаються епiдермiсом.

На шкiрi людини пiд впливом iнфрачервоного випромiнювання з'являiться еритема в мiсцi впливу, що маi плямистий характер, не маi чiтких границь i зникаi пiсля припинення опромiнення. РЖнфрачервоне випромiнювання широке застосовуiться в косметологii при роботi з обличчям: для розслаблення мiмiчноi мускулатури, полiпшення кровообiгу, розширення пiр, через якi активно виводяться продукти обмiну. РЖнфрачервоне випромiнювання застосовуiться в сполученнi з лiкувальною гiмнастикою i масажем. Воно прискорюi розсмоктування гематом, iнфiльтратiв, полiпшуi загальну i мiсцеву гемодинамiку.

Хромотерапiя - роздiл фототерапii, у якому застосовуються рiзнi спектри видимого випромiнювання.

На долю видимого випромiнювання приходиться до 15% випромiнювання штучних джерел i до 40% спектрального складу сонячного свiтла.

Для кожного кольору можна визначити визначений спектр видимого випромiнювання:

Фiолетовий - 380-420 нм.

Синiй - 421-495 нм.

Зелений - 496-566 нм.

Жовтий - 567-589 нм.

Жовтогарячий - 590-627 нм.

Червоний - 628-780 нм.

Видиме випромiнювання представляi гаму рiзних колiрних вiдтiнкiв, що роблять виборчу дiю на збудливiсть коркових i пiдкiркових нервових центрiв, а отже модулюють психоемоцiйнi процеси в органiзмi.

Червоне i жовтогаряче випромiнювання збуджують корковi центри i пiдкiрковi структури, синi i фiолетове - гнiтять iх, а зелене i жовте врiвноважують процеси гальмування i порушення в корi головного мозку i мають антидепресивну дiю. Величезну роль у життiдiяльностi i працездатностi людини граi бiле свiтло. Саме його недолiк унаслiдок скорочення тривалостi дня в осiнньо-зимовий перiод приводить до розвитку сезонноi емоцiйноi депресii (seasonal affective disorder, SAD), основними симптомами якоi i сонливiсть, малорухомiсть, булiмiя, анорексiя.

Бiле свiтло в 5 разiв пiдвищуi змiст мелатонiну в головному мозку й адаптивнiй функцii епiфiза. Вiн гнiтить серотонiнергичнi й активуi адренергичнi нейрони стовбура головного мозку, у результатi чого вiдновлюiться спiввiдношення серотонину й адреналiну, а також фаз сну i бадьоростi в хворих.

При поглинаннi видимого випромiнювання в шкiрi вiдбуваiться видiлення тепла, що змiнюi iмпульсну активнiсть чуттiвих волокон шкiри, активуi рефлекторнi i мiсцевi реакцii мiкроциркуляторного русла i пiдсилюi метаболiзм тканин, що опромiнюються. Синi i блакитне випромiнювання викликають фотобiологiчне руйнування гематопорфiрину, що входить до складу бiлiрубiна, що успiшно використовуiться в терапii жовтяницi немовлят, пiдвищуi енергетичнi можливостi органiзму за рахунок посилення синтезу енергii в мiтохондрiях клiток. Крiм того, на вiдмiну вiд iнших дiапазонiв оптичного випромiнювання, синi свiтло iнтенсивно поглинаiться численними фоторецепторами бiологiчного об'iкта, викликаючи фотохiмiчнi реакцii, що забезпечують його нормальну життiдiяльнiсть.

Хромотерапiя з застосуванням синього i червоного свiтла застосовуiться в лiкуваннi вугревоi хвороби.

Ультрафiолетове випромiнювання - несе найбiльш високу енергiю. По своiй хiмiчнiй активностi воно значно перевершуi всi iншi дiлянки свiтлового спектра. Разом з тим ультрафiолетовi променi мають найменшу глибину проникнення в тканинi - усього до 1 мм. Тому iхнiй прямий вплив обмежений поверхневими шарами дiлянок шкiри, що опромiнюються, i слизуватих оболонок. Найбiльш чуттiва до ультрафiолетових променiв шкiра поверхнi тулуба, найменш - шкiра кiнцiвок.

Застосування ультрафiолетових променiв у лiкувальних цiлях при добре пiдiбранiй iндивiдуальнiй дозi i чiткому контролi даi високий терапевтичний ефект при багатьох захворюваннях. Вiн складаiться зi знеболюючоi, протизапальноi, десенсибiлiзуючоi, iммуностимулюючоi, загальнозмiцнюючоi дii. РЗхнi використання сприяi епiтелiзацii раневоi поверхнi, а також регенерацii нервовоi i кiстковоi тканини.

Показаннями до використання ультрафiолетового випромiнювання служать гострi i хронiчнi захворювання суглобiв, органiв подиху, жiночих полових органiв, шкiри, периферичноi нервовоi системи, ранi (мiсцеве опромiнення), а також компенсацiя ультрафiолетовоi недостатностi з метою пiдвищення опiрностi органiзму рiзним iнфекцiям, загартовування, профiлактики рахiту, при туберкульознiй поразцi кiст.

Протипоказання: пухлини, гострi запальнi процеси i хронiчнi запальнi процеси в стадii загострення, кровотечi, гiпертонiчна хвороба РЖРЖРЖ стадii, недостатнiсть кровообiгу РЖРЖ-РЖРЖРЖ стадii, активнi форми туберкульозу й iн.

Ультрафiолетове випромiнювання пiдроздiляють на три областi:

довгохвильовi променi (УФА) - 400-320 нм.

середньохвильовi (УФБ) - 320-280 нм.

короткохвильовi (УФС) - менш 280 нм.

У довгохвильовому дiапазонi видiляють спектр УФА-1 - 340-400 нм i УФА-2 - (320-340 нм).

Ультрафiолетове опромiнення пiдвищуi активнiсть захисних механiзмiв, робить десенсибiлiзуючу дiю, нормалiзуi процеси згортання кровi, полiпшуi показники лiпiдного (жирового) обмiну. Пiд впливом ультрафiолетових променiв полiпшуються функцii зовнiшнього подиху, збiльшуiться активнiсть кори наднирника, пiдсилюiться постачання мiокарда киснем, пiдвищуiться його скорочувальна здатнiсть.

Дефiцит ультрафiолетових променiв веде до авiтамiнозу, зниженню iмунiтету, слабкiй роботi нервовоi системи, появi психiчноi нестiйкостi.

Ультрафiолетове випромiнювання впливаi на фосфорно-кальцiiвий обмiн, стимулюi утворення вiтамiну D i полiпшуi всi метаболiчнi процеси в органiзмi. Короткохвильовi ультрафiолетовi променi при тривалiй експозицii викликають денатурацiю бiлкових полiмерiв, що утрачають свою бiологiчну активнiсть. Опромiнена клiтка спочатку втрачаi здатнiсть до розподiлу, а потiм гине. Цей ефект використовуiться для знезаражування i стерилiзацii за допомогою спецiальних ламп короткохвильового ультрафiолетового спектра. Процеси фотолiзу i денатурацii, викликанi ультрафiолетовим опромiненням, вiдбуваються в шиповидному шарi епiдермiсу; при цьому звiльняiться гiстамiн, бiогеннi амiни, ацетилхолiн. Цi продукти фотохiмiчноi реакцii ведуть до розвитку еритеми, що виникаi протягом 2-8 годин пiсля опромiнення. РЖнтенсивна ультрафiолетова еритема всього тiла спричиняi посилення гостро i хронiчно протiкають запальних процесiв. Тому варто уникати одночасного опромiнення всiii поверхнi тiла середньо - i короткохвильовими ультрафiолетовими чи променями строго контролювати процес опромiнення.

Строго дозоване ультрафiолетове випромiнювання володii десенсибiлiзуючими властивостями, пiдсилюi фагоцитоз, прискорюi процеси газообмiну. У мiсцi впливу ультрафiолетових променiв пiдсилюiться кровотiк i лiмфотiк, полiпшуiться регенерацiя епiтелiю, прискорюiться синтез коллагенових волокон. У дерматологii для терапii застосовуiться ультрафiолетове випромiнювання в середньохвильовому i довгохвильовому спектрах.

Максимальним пiгментоутворюючою дiiю володiють довгохвильовi ультрафiолетовi променi. Тому в косметичних установках для засмаги (солярiях) використовуються джерела довгохвильового ультрафiолетового випромiнювання. У солярiях, на вiдмiну вiд природних умов, застосовуються фiльтри, що поглинають короткохвильовi i середньохвильовi променi. Опромiнення в солярiях починаiться з мiнiмального часу, а потiм поступово тривалiсть iнсоляцii збiльшуiться. Передозування ультрафiолетовими променями приводить до передчасного старiння, зниженню еластичностi шкiри, розвитку шкiрних i онкологiчних захворювань.

При використаннi ультрафiолетового випромiнювання використовують бiодозиметрiю, основану на iндивiдуальнiй чутливостi. Для цього використовуiться бiодозиметр Горбачова-Дальфельда.

Для свiтолiкування використовують наступнi апарати:

РЖнфрачервоне випромiнювання: лампи iнфрачервоних променiв стацiонарнi пересувнi (ЛРЖК -5) та настiльнi.

Видиме випромiнювання: лампа "Солюкс", лампа Мiнiна, свiтова ванна.

Ультрафiолетове випромiнювання: люмiнесцентнi лампи рiзноi потужностi ДРТ-220, ДРТ-375, ДРТ-1000Вт, бактерицидний випромiнювач ДБ-30-1.

Список лiтератури

1. Боголюбов В.М., Пономаренко Г.Н. Общая физиотерапия: тАУ М., 1999 г.

2. Клячкин Л. М., Виноградова, Физиотерапия. М."Медицина", 1995

3. Ясинский И.И., Лекции по физиотерапии. ГРИ университета "Украина", кафедра физической реабилитации. 2009г.

4. Боголюбов В.М. Физические факторы в профилактике, лечении и медицинской реабилитации. тАУ М.: Медицина. тАУ 1987г.

5. Пономаренко Г.Н. Физические методы лечения: Справочник. тАУ СПб., 2002 г.

6. Улащик В.С., Лукомский И.В. Общая физиотерапия, Минск, "Книжный дом", 2003 г.

Вместе с этим смотрят:

РЖсторiя виникнення та розвитку масажу

Анализ медицинских информационных систем для лечебно-профилактических учреждений санаторного типа

Анатомо-физиологические особенности детей и подростков

Ассортимент лекарственных средств для лечения аллергии

Вiтамiни та iх вплив на здоровтАЩя людини