Мiжнародна глобалiзацiя

Вступ

Актуальнiсть дослiдження зумовлена потребами соцiальноi практики в Украiнi, зокрема необхiднiстю реформування суспiльного життя за доби глобальних трансформацiй. На цьому шляху наша держава вирiшуi полiтичнi, економiчнi, соцiальнi, культурнi, нацiональнi, екологiчнi та iншi проблеми.

Нагальною потребою стаi подолання негативних проявiв глобалiзацii. Йдеться про наростання процесiв соцiокультурного вiдчуження, проявами якого i втрата нацiональноi iдентичностi, смисложиттiвих компонент, розповсюдження споживацькоi свiдомостi, якi деформують ментальнiсть в Украiнi, насамперед, молодого поколiння.

В iсторii фiлософii спроби побудови теорii вiдчуження, яка б мiстила шляхи його подолання, беруть свiй початок у нiмецькiй класичнiй фiлософii.

Аналiз дослiджень i публiкацiй

Проблемам глобалiзацii та ii наслiдкам присвячено багато найсучаснiших дослiджень. Зокрема, слушно згадати монографiю тАЬГлобалiзацiя та безпека розвиткутАЭ О.Г.Бiлоруса, Д.Г.ЛуктАЩяненка та iн. авторiв. Науковцi детально зупиняються на таких аспектах глобалiзацii як геополiтичнi змiни сучасного середовища; глобальнi трансформацii та безпека розвитку полiтичних, економiчних, соцiальних систем; еволюцii мiжнародних вiдносин; спiввiднесеннi глобальних та нацiональних факторiв; проблемах глобальних трансформацiй; мiжнароднiй економiчнiй безпецi та iнших. Досить цiкавою i праця Дж.Сороса тАЬКриза свiтового капiталiзму. Вiдкрите суспiльство в небезпецiтАЭ, у якiй розкриваються характернi особливостi соцiальноi, економiчноi та полiтичноi ситуацii у сучасному свiтi. Автор також зачiпаi морально-етичнi аспекти домiнування економiчного порядку в сучасному свiтi, що закрiплюi та поширюi цiнностi прагматизму, збагачення, накопичення.

У збiрцi наукових робiт А.РЖ.Неклесси, А.Н.Панарiна, В.Г.Хороса та iн.: тАЬГлобальне спiвтовариство: нова система координаттАЭ автори намагаються оцiнити негативи та позитиви сучасноi глобалiзацii, спрогнозувати розвиток подiй в економiчнiй, культурнiй, полiтичнiй сферах, осмислити роль та майбутню долю пострадянських краiн в епоху становлення на планетi Нового Свiтового Порядку. Особлива увага придiляiться негативним наслiдкам вестернiзацii свiту, американiзацii культури, iнформацiйноi експансii. Отже, проблеми глобалiзацii стають все частiше предметом дослiдження сучасних науковцiв

Постановка завдання

Метою даного дослiдження i вивчення соцiокультурних, полiтичних, економiчних детермiнант, що спричиняють негативнi прояви глобальних трансформацiй.

Сучаснi дослiдники намагаються спрогнозувати розвиток подiй в економiчнiй, полiтичнiй, культурнiй сферах, осмислити роль та майбутню долю рiзних краiн в епоху становлення на планетi Нового Свiтового Порядку (НСП). Проте вже першi наслiдки цього процесу для бiльшостi населення земноi кулi виявились негативними. Зокрема, зростаi вiдчуження мiж людьми. К.Маркс розглядав сутнiсть вiдчуження як втрату людиною деякого змiсту, без якого вона стаi нещасливою. Вiдчуження частково i економiчною категорiiю, оскiльки за вiдносинами виробництва воно приховуi вiдносини мiж людьми. Це процес, у якому вiд людей як членiв тих чи тих класiв i суспiльних груп вiддiляються iх сили, здiбностi, дiяльнiсть i ii результати. Останнi набувають вiдносноi самостiйностi i опановують субтАЩiктами, завдаючи iм руйнiвного впливу. Проте сучасне вiдчуження перетворюiться iз переважно економiко-полiтичного явища на комплексну проблему, у якiй тiсно переплетенi економiчнi, полiтичнi, антропологiчнi, культурнi, iнформацiйнi, релiгiйнi, психологiчнi та iншi аспекти. РЖгнорування будь-якого iз них може призвести до неадекватного розумiння сутностi процесiв, що вiдбуваються в сучасному свiтi. Ця коротка стаття не претендуi на остаточну iстину. РЗi мета полягаi в тому, щоб проаналiзувати сучаснi негативнi наслiдки глобальних трансформацiй.

Основна частина

мiжнародний глобалiзацiя трансформацiя

Розглядаючи економiчну iнтеграцiю, яка i головною складовою сучасноi глобалiзацii, слiд звернути увагу на такi ii ознаки як експлуатацiя й свiдома маргiналiзацiя економiчно слаборозвинених краiн мiжнародним капiталом, кримiналiзацiя мiжнацiональноi економiчноi дiяльностi. Наприклад, впадаi в око, що США свiдомо тримають астрономiчний (кiлька сотень мiльярдiв доларiв на рiк) торговий дефiцит. Насправдi, це означаi, що вони за своi паперовi долари (або ж ще електроннi) отримують доступ до реальних товарiв iнших краiн, насамперед, iх обмежених сировинних запасiв.

Сучасна глобалiзацiя характеризуiться трансформацiiю суспiльних iнститутiв, змiною усього соцiального та культурного середовища. Пiд прикриттям iдеологii тАЬлiбералiзмутАЭ (претендуючи на унiверсалiзм, вiн заперечуi цiннiсть нацiональних культур) вiдбуваiться полiтичний пресинг бiльшостi краiн. Крiм того, свiтовi лiдери на чолi зi США активно впроваджують у масштабах усiii земноi кулi власнi соцiально-культурнi моделi, що заснованi на споживацькому свiтоглядi. Надавши економiчну могутнiсть краiнам капiталiстичного Заходу, науково-технiчний прогрес (НТП) сприяi поширенню iх полiтично-духовного тотального диктату по всiй планетi. Сучаснi комунiкацiйнi технологii посилюють владу мiжнародних бюрократичних органiзацiй, що вiдстоюють економiчнi та полiтичнi iнтереси краiн-гегемонiв. Мова йде про сучасну форму технологiчного вiдчуження: iнформацiйно-технiчний неоколонiалiзм.

Науково-технiчний прогрес сприяв iнтенсифiкацii мiжнародних звтАЩязкiв та глобалiзацii суспiльних процесiв i явищ. Вiйськова й економiчна мiць сучасних краiн-лiдерiв значною мiрою базуiться на iх технiко-iнформацiйнiй могутностi. Завдяки прогресуючим можливостям сучасноi технiки, мас-медiйнi та комунiкативнi засоби стають головними факторами, що впливають на створення структурованого свiтового спiвтовариства, i задають напрямок суспiльним, полiтичним, економiчним, культурним процесам на Землi.

Виробництво iнтелектуального продукту й нових технологiй стаi все бiльш прибутковим i монополiзуiться краiнами тАЬзолотого мiльярдутАЭ. Розвиненi краiни сьогоднi виступають постачальниками якiсно нового необмеженого ресурсу тАУ iнформацii та знань, отримуючи за свiдомо заниженою вартiстю обмеженi матерiальнi ресурси iз краiн свiтовоi периферii. Такий розподiл працi спричинюi новий механiзм формування i розподiлу багатства. Насамперед, зростаi значення людського фактора. Стрiмкий прогрес нових технологiй призвiв до того, що головним фактором виробництва в розвинутих краiнах стали здiбностi та знання робiтникiв. В iнформацiйних суспiльствах пануi конкуренцiя знань та iнформацii, така ж жорстка, як i конкуренцiя власностi. Власники гiгантiв матерiального виробництва, якi ще декiлька десятилiть тому домiнували в суспiльствi, сьогоднi стають все бiльш залежними вiд власникiв засобiв масовоi iнформацii. Останнi починають встановлювати контроль над промисловими iмперiями як всерединi своiх краiн, так i в усьому свiтi.

Виникла нова форма вiдчуження: iнтелектуально-технологiчна. Мова йде про те, що нове, iнформацiйне суспiльство надаi рiзнi можливостi розвитку на основi обмежень доступу до комптАЩютерних технологiй. РЖснують та паралельно розвиваються двi системи комунiкацiй. Одна тАУ для освiчених та забезпечених сучасними комунiкативними засобами, iнша тАУ для тих, у кого таких засобiв немаi. Такий розподiл вiдбуваiться як на рiвнi окремих краiн, так i у свiтовому масштабi. тАЬБiльше 840 млн. людей на Землi неграмотнi, а розвиненi краiни переходять до всезагальноi вищоi професiйноi освiтитАЭ [2, с. 138]. У серединi розвинених краiн зростають новi класовi суперечностi мiж класом iнтелектуалiв (тАЬбiлими комiрцямитАЭ) та рештою населення, яка маi обмежений доступ до iнформацii (тАЬсинiми комiрцямитАЭ). Ця обставина i одним iз витокiв антиглобалiстських настроiв у захiдному свiтi.

Загострюiться мiждержавна економiчна конкуренцiя, що ще бiльш посилюi економiчну асиметрiю у взаiмозалежностi найбiльш розвинених та найменш розвинених краiн. РЖнакше кажучи, менш розвиненi краiни стають чим далi, тим бiльш залежними вiд багатих краiн. У ходi глобалiзацii технологiчне вiдчуження породжуi свiтовий розподiл працi. У теперiшньому свiтi мають мiсце такi негативнi явища, як нерiвнiсть економiчного розвитку держав i монополiзацiя контролю за свiтовими ресурсами. Останнiй заснований на глобальних диспаритетах у розподiлi свiтових матерiальних i iнтелектуальних ресурсiв й вiдповiдному iiрархiчному розподiлi краiн за полiтичним, економiчним, культурним рiвнем. Краiни, що не здатнi вписатися в iнформацiйне господарство, стають зайвим елементом у свiтовому масштабi тАУ краiнами-маргiналами, населення яких (насамперед, бiльшостi краiн Африки й Азii) складаi справжнiй пролетарiат сучасностi, про революцiйний потенцiал якого писали ще неомарксисти, зокрема Г.Маркузе. Якщо за часи К.Маркса вiдчуження мiж капiталiстами i найманими робiтниками зумовлювалось суспiльним розподiлом працi всерединi окремих краiн, то в результатi розподiлу працi на мiжнародному рiвнi, суспiльства розвинених краiн самi перетворились на аналоги марксiвських панiвних класiв, оскiльки займають привiлейоване мiсце в системi глобального виробництва i, вiдповiдно, отримують бiльшу винагороду i кращу частину виробленого продукту. У свою чергу, економiчне вiдчуження призводить до поглиблення мiжнацiонального, мiжкультурного i мiжрелiгiйного вiдчуження, яке iнодi виливаiться в антагонiстичнi форми, зокрема тероризм. Навiть економiки ряду краiн РДвропейського регiону (у тому числi й Украiни), втрачають мiжнародну конкурентну спроможнiсть, оскiльки держави не мають можливостi захистити нацiональних виробникiв.

РЖнтеграцiя свiтових економiк у глобальну тАЬпризводить до перекачування капiталiв, перемiщення квалiфiкованоi робочоi сили та iнтелекту нацii з вiдсталих краiн у передовi краiнитАж Людськi спiльноти вiдсталих краiн бiднiють, деградують, зростаi вплив кримiнальних органiзацiйтАЭ [1, с. 53]. Кримiналiзацiя господарчо-фiнансовоi дiяльностi вiдбуваiться на тлi недосконалоi правовоi бази щодо захисту нацiональних економiк вiд транснацiональноi економiчноi дiяльностi, анонiмностi iнформацiйних коридорiв, iнтенсивного розвитку транснацiональноi органiзованоi злочинностi. Краiни тАЬголодного мiльярдутАЭ дiють як система деструктивноi параекономiки, що i синтезом кримiнальноi економiки та тiньовоi економiки, у ходi якого поглинаються ресурси зовнiшнього свiту. Така антицивiлiзацiя поступово зростаi i поширюi регресивнi процеси на зони стабiльностi, що створюi реальну загрозу впорядкованому свiту. Свiтовий андеграунд розповсюджуi антисоцiальнiсть через рiзнi канали: зброю, тероризм, наркотики, тАЬживий товартАЭ тощо. У такiй ситуацii розвиненi краiни (насамперед, США) намагаються виконати функцiю свiтового полiцейського. Але iх спроби введення бiльш жорсткого контролю часто призводять до ще бiльшоi дестабiлiзацii (Колумбiя, Сомалi, Руанда, Лiберiя, Афганiстан, РЖрак та iншi).

У полiтичнiй сферi iнтеграцiя за принципом тАЬсилового глобалiзмутАЭ спричиняi тАЬдемократичний дефiциттАЭ у взаiмовiдносинах мiжнародних органiзацiй та нацiональних урядiв. Очевидною стаi загроза суверенiтету, полiтичнiй безпецi нацiональних держав. У правовiй сферi спостерiгаiться тенденцiя до кримiналiзацii господарськоi дiяльностi у результатi недосконалостi правовоi бази мiжнародноi економiчноi дiяльностi, передусiм, транснацiональних корпорацiй. Дискримiнацiйна полiтика краiн тАЬзолотого мiльярдутАЭ виправдовуiться правовими регулятивами та iдеологiчними засобами.

Диспаритети глобальноi iнтеграцii виявляються також у рiвнi розвитку освiти та iнформацiйноi сфери. Вiдбуваiться вiдставання абсолютноi бiльшостi краiн, що розвиваються, вiд розвинених краiн у використаннi новiтнiх засобiв iнформацii. Краiни, що монопольно володiють високими технологiями, впроваджують полiтику уповiльнення й обмеження НТП у краiнах, що такими технологiями не володiють. У повнiй мiрi таку дискримiнацiйну полiтику вiдчуваi й Украiна.

Перехiд вiд бiполярного до монополярного свiту актуалiзуi проблему цивiлiзацiйного диктату. Захiдна культура поширюiться на весь свiт, а iншi культури фактично самоiзолюються. Цивiлiзацiйний тиск, культурнi деформацii обертаються втратою традицiйних цiнностей, нацiональноi iдентичностi та солiдарностi, руйнацiiю звичних етичних iмперативiв i господарських традицiй. Вiдповiдно, пiдвищуiться вразливiсть незахiдного суспiльства щодо зовнiшньоi iнформацiйноi та iнтелектуальноi експансii. Очевидним стаi нееквiвалентний обмiн iнформацiiю мiж свiтовим центром (Заходом) та периферiiю, а оскiльки будь-який нееквiвалентний обмiн i експлуатацiiю, то можна зробити висновок про культурну й iнформацiйно-iнтелектуальну експлуатацiю Заходом усього iншого свiту.

Однiiю зi складових системноi кризи сьогодення i духовна криза, що виявляiться, наприклад, у домiнуваннi споживацькоi моралi над релiгiйною. Саме гонитва за матерiальними цiнностями призвела до втрати моральних орiiнтирiв i справжнього сенсу життя. Духовнi вимiри буття: любов, релiгiя, краса, добро тАУ набувають кiлькiсних характеристик i перетворюються на продукти споживання. Цiнностi прагматизму, iндивiдуалiзму, гедонiзму вiдбиваються в системi освiти i науки. Навiть такi тАЬапостолитАЭ захiдного лiбералiзму, як Дж.Сорос, вбачають у даних явищах загрозу i вважають, що iз ними необхiдно нещадно боротися [2, с. 145]. Прагнення матерiального збагачення, агресивнiсть, iндивiдуалiзм й егоiзм поступово стають звичними характеристиками пересiчних громадян навiть у незахiдних краiнах. Конфлiкт цiнностей мiж сучасною захiдною (гедонiстською) та схiдною (традицiоналiстською) культурами i однiiю з головних причин мiжнацiонального вiдчуження.

Спiльнiсть природно-клiматичних умов проживання, перебiгу головних подiй iсторii, характеру виробничоi дiяльностi, мови формують особливостi психологii (тАЬнацiональний характертАЭ), етнiчну мораль, сукупнiсть традицiйних цiнностей, норм, правил, вимог, покликаних регулювати вчинки, дiяльнiсть як окремих iндивiдiв, так i суспiльства у цiлому. Засвоiння цих норм сприяi формуванню в окремих iндивiдiв адекватних уявлень про свiт. Оскiльки етнос i складною культурною, iсторичною, антропологiчною конструкцiiю, то будь-яке втручання в неi, а тим бiльше нехтування й унiфiкацiя культурноi мозаiчностi антропосфери приховуi загрозу для життя всього людства. Населення периферiйних краiн (особливо суспiльна елiта) послiдовно вiдокремлюiться вiд мiсцевих iнтересiв, норм та традицiй. Дискредитацiя духовних i культурних принципiв та святинь народiв по сутi стаi технологiiю iх духовного знищення. У ходi глобальних трансформацiй розбiжностi мiж краiнами, народами й етнiчними групами нiвелюються, що призводить до зниження розмаiття свiтового спiвтовариства як системи. Спрощення системи, як правило, призводить до ii деградацii i, вiдповiдно, знижуi ii життiздатнiсть.

На сьогоднi свiтова цивiлiзацiя характеризуiться глобальною морально-духовною та соцiокультурною кризою, яка базуiться на дуетi гносеологiчноi та аксiологiчноi криз, що заглиблюються через культурно-iнформацiйний диктат-монолог Заходу. Цю кризу не здатна зафiксувати споживацька свiдомiсть. Аксiологiчна криза полягаi в поширеннi споживацьких цiнностей i формуваннi споживацького свiтогляду. Гносеологiчна криза сьогодення виявляiться в нездатностi особистостi з вестернiзованою свiдомiстю адекватно зрозумiти й вiдповiдно вiдреагувати на складнi реалii глобальних свiтових трансформацiй.

РЖнформацiйний колонiалiзм виявляiться, насамперед, у розповсюдженнi iнтелектуально спрощених, примiтивних зразкiв мас-культури. Технологiчна рацiональнiсть стаi витоком матерiальних та духовних хибних (збочених) потреб, надаючи iх розповсюдженню глобального характеру, використовуючи для цього новiтню технiку й технологiю (наочним прикладом може слугувати розповсюдження порнографii через РЖнтернет). Глобалiзм атакуi свiдомiсть псевдокультурною продукцiiю захiдноi вiдеоiндустрii та шоубiзнесу. Остання розрахована на первинний (дорефлексивний, iнстинктивний) рiвень сприйняття примiтивноi, естетично нерозвиненоi людини, формуi в неi специфiчнi зразки поведiнки i стиль життя. Некритичне сприйняття творiв масовоi культури справляi деморалiзуючий вплив на свiдомiсть, породжуi людину маси, провiдними характеристиками якоi i вiдсутнiсть глибоких iнтересiв, нерозвинена емоцiйна сфера i якiй властивi водночас як агресивнiсть (прагнення домiнувати будь-якою цiною), так i конформiзм (прагнення бути таким, як усi). Така людина легко пiддаiться манiпулюванню.

Мовi мас-медiа, окрiм функцiоналiзму та алогiчностi, притаманна ще одна властивiсть, яка закрiплюi характернi для сучасного суспiльства соцiальнi взаiмозвтАЩязки: це репресивнiсть мови, яка приховуiться за фамiльярнiстю, образнiстю, безпосереднiстю, цiкавiстю. Пiзнання свiту перетворюiться на сприймання змонтованого образу, який постiйно повторюiться в загальному використаннi: кожна рiч одразу ж впiзнаiться та ототожнюiться зi своiю функцiiю. Судження набувають форми наказiв, вони скорiше спонукають, нiж констатують. Комунiкацiя чинить авторитарний тиск на iндивiда, перманентно наказуючи дiяти таким чи iншим способом.

Вiдбуваiться iстотне скорочення мовних форм, що призводить до скорочення форм мислення. Унiфiкована, функцiональна мова i антикритичною. Мова мас-медiа антиiсторична, тому що багато iсторичних понять заради кращого iх функцiонування визначенi за допомогою нових якостей, смислiв, образiв. Людина навчаiться забувати i живе у свiтi, де не iснуi незрозумiлого, за кожною рiччю та обличчям впiзнаються вже баченi образи, вiд яких очiкують лише певноi дii. Можна назвати цей процес фальсифiкацiiю, яка означаi перетворення неправди в соцiально визнану тАЬiстинутАЭ.

Реклама стаi основою поведiнки в рiзних ситуацiях, а ситуацii також стандартнi та однотипнi. Мова фiксуi соцiальну одномiрнiсть i закрiплюi за словами тi значення, якi слугують iснуючiй системi. ЗМРЖ дiють, що люди починають мислити i жити у вигiдному для манiпуляторiв напрямку. Масова культура набуваi ознак мозаiчностi. Для бiльшоi частини суспiльства культура тАУ продукт впливу засобiв масовоi комунiкацii на соцiальне поле, яке вони насичують величезною кiлькiстю повiдомлень.

Отже, репресивна свiдомiсть i мова цивiлiзованого iндивiда виступають як форми вiдчуженого iснування людини. ЗМРЖ виступають як засоби створення вiдчуженоi життiдiяльностi. Репресивна мова i репресивна свiдомiсть стають формами, у якi виливаiться вiдчуження.

ЗМРЖ перетворюються на ЗММ (засоби масовоi манiпуляцii), а iх володарi-манiпулятори, створюючи та втiлюючи новi цiннiснi настанови й орiiнтацii, формують якiсно нову свiдомiсть суспiльства. Постаi загроза втрати елiтою вiдчуття реальностi, оскiльки зростаi прiрва мiж iдеями та уявленнями, що визрiли у серединi суспiльства, та картиною свiту, що навтАЩязуiться манiпуляторами. Отже, з одного боку, навколишнiй свiт манiпулятори розглядають як додаток до свого тАЬЯтАЭ i вживають будь-якi заходи для того, щоб стати першими у свiтi, а, з другого боку, iнформацiйний авторитаризм, надаючи окремим соцiальним групам безпрецедентну владу, загрожуi навтАЩязуванням цiлому свiту утопiчних, фантасмагоричних образiв i моделей поведiнки, що породжуються вiдчуженим вiд свiту iнтелектом.

Панування, що ТСрунтуiться на управлiннi свiдомiстю, стаi непереборним, оскiльки i непомiтним i всюдисущим. Окремий iндивiд виступаi в ролi соцiально скерованого споживача матерiальних та духовних благ, яким надаiться важлива функцiя соцiальних орiiнтирiв: вони перетворюються на агентiв соцiального управлiння. РЖснуi загроза того, що технологiчний розвиток призведе до встановлення тоталiтарноi держави, у якiй людина втратить свою iндивiдуальнiсть, перетворившись на один iз гвинтикiв величезного механiзму. Панування проникаi у свiдомiсть кожноi людини, навтАЩязуючи iндивiдовi спектр визначених ЗММ тАЬхибнихтАЭ потреб i перетворюючи всiх членiв суспiльства на функцiонерiв. Бiльшiсть потреб належить до категорii хибних. Механiзм соцiального контролю стаi дуже простим: спочатку створити певнi потреби, а потiм надати задоволення, щоб кожний вiдчував себе щасливим. Проте, не зважаючи на масове задоволення i навiть щастя, це тАУ штучнi потреби, якi мають суспiльний змiст та функцii i визначаються зовнiшнiми силами, контроль над якими недоступний iндивiдовi. Вони i продуктами суспiльства, iнтереси якого вимагають пригнiчення. Життiдiяльнiсть на основi хибних потреб i формою вiдчуженого буття цивiлiзованоi людини.

Панування поширилось на свiдомiсть кожноi людини, дiбравши риси тотального панування на iндивiдуальному рiвнi, воно не зустрiчаi спротиву, оскiльки стаi непомiтним. Функцiонери не здатнi протистояти власнiй експлуатацii та духовному закрiпаченню. ЗМРЖ стають iнструментом створення матерiальних та iнтелектуальних потреб та надають iх розповсюдженню та закрiпленню глобального, тотального характеру, використовуючи новiтню технiку та технологiю, можливостi масового виробництва однорiдних думок засобами масовоi iнформацii. Нова iдеологiя несе iз собою могутнi технологiчне панування, бо новi форми контролю та управлiння дiють тотально та непомiтно, стверджуючи та уособлюючи собою процес вiдчуження. Сучасна глобалiзацiя характеризуiться, насамперед, трансформацiiю суспiльних iнститутiв, змiною усього соцiального та культурного середовища. Одним з негативних проявiв iнформацiйнотАУтехнiчноi глобалiзацii i масоване поширення свiтоглядних настанов тАЬлiбералiзмутАЭ та полiтичний пресинг життiдiяльностi бiльшостi краiн.

Глобалiзацiя як нова iдеологiя, як новий образ життя за свою основу маi формування так званоi тАЬпланетарноi свiдомостiтАЭ, яка i похiдною вiд iвроатлантичного бачення свiту та вестернiзованоi споживацькоi моралi. Вразливiсть незахiдного свiту щодо соцiокультурних iнновацiй загрожуi зниженням культурного розмаiття людства (свiтовою унiфiкацiiю). Негативнi наслiдки духовного колапсу набувають глобального розповсюдження. Щоб зберегти себе, людство вимагаi змiни духовноi основи сучасноi цивiлiзацii (змiни системи цiнностей, що заснованi на споживацькiй моралi), пошуку нових принципiв життiустрою. Подолання вiдчуження свiдомостi, створення iмунiтету проти iнтелектуальноi, iнформацiйноi експансii Заходу стаi нагальною потребою i для Украiни.

В умовах глобальноi iнтеграцii держав у свiтове спiвтовариство постаi питання про оптимальну економiко-полiтичну модель майбутнього розвитку Украiни. За умови глобалiзацii сучасного свiту та розпаду соцiалiстичноi системи, оптимальною задля ефективного подолання проблем людства вважаiться шлях конвергенцii, спосiб поiднання лiбералiзацii i протекцiонiзму, державного i ринкового регулювання, демократii i сильноi влади, здатноi забезпечити права людини i верховенство закону, поiднати глобальне мислення та нацiональнi iнтереси. Тому, на нашу думку, оптимальним сценарiiм розвитку Украiни може бути той, що базуiться на цiнностях ринковоi економiки, рiвних правах перед законом усiх громадян, на iдеi справедливоi держави, створеноi для захисту iнтересiв усiх громадян незалежно iх вiд етнiчноi, расовоi, полiтичноi приналежностi i соцiального статусу. Отже, рiзноплановi соцiальнi системи асимiлюються за допомогою лiбералiзацii економiчного життя та полiтично-культурного плюралiзму.

Висновки

Отже, проаналiзувавши сучасну ситуацiю в глобальному просторi, можна зробити висновок про чинники зростаючоi глобальноi кризи. Насаджування вiдчуженоi життiдiяльностi вiдбуваiться внаслiдок глобалiзацii новiтнiх технологiй масових комунiкацiй. Особистiсними вимiрами вiдчуження в глобальному просторi стають деiндивiдуалiзацiя, психiчна деструкцiя, спрощення i прагматизацiя сприйняття, мислення та поведiнки.

На даному етапi розвитку цивiлiзацii актуалiзуiться як технологiчне вiдчуження тАУ вiдчуження людини вiд досягнень науки та технiки, однонаправленiсть НТП, що не спiввiдноситься iз моральними орiiнтацiями та загальнолюдськими цiнностями тАУ з одного боку, так i полiтичне вiдчуження, яке полягаi у вiдмежуваннi народних мас вiд реальних полiтичних подiй, у прийняттi полiтичними лiдерами невиважених рiшень, що заснованi на особистих амбiцiях та якi загострюють внутрiшнi проблеми та мiжнароднi вiдносини. Здругого боку вiдчуження стаi провiдною характеристикою протирiч, що характеризуi людську дiяльнiсть у системi соцiальних iнститутiв.

Отже, окреслення причин кризових явищ глобалiзацii надаi можливiсть майбутнього бiльш докладного дослiдження ряду сучасних процесiв i явищ, повтАЩязаних з глобальними трансформацiями i встановленням Нового Свiтового Порядку на Землi. Отриманi результати сприяють подальшому розробленню цiлiсноi антикризовоi концепцii сучасностi.

Список лiтератури

Глобальные трансформации и стратегии развития // Белорус О.Г., Лукьяненко Д.Г. и др. // Под ред. Белоруса О.Г. тАУ К.: Орияне, 2000. тАУ 424 с.

Сорос Дж. Кризис мирового капитализма. Открытое общество в опасности. тАУ М.: ИНФРА-М, 1999. тАУ ХХVI, 262 с.

Вместе с этим смотрят:

Regulation of international trade within the framework of the world trade organization (WTO)

The Experience of transnational corporationsтАЩ development in the conditions of world financial crisis

РЖнтеграцiйнi процеси в РДвропi та участь в них Украiни

Валютные опционы

Венчурний бiзнес в РДвропi та його адаптацiя до украiнських умов