Фейр плей в системi олiмпiйськоi освiти

ЗМРЖСТ

олiмпiйська система освiти фейр плей

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1. СИСТЕМА ОЛРЖМПРЖЙСЬКОРЗ ОСВРЖТИ

1.1 РЖсторiя виникнення гуманiстичних iдеалiв олiмпiзму

1.2 Значущiсть олiмпiйськоi системи освiти

РОЗДРЖЛ 2. СУТНРЖСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТРЖ ФЕЙР ПЛЕЙ В СИСТЕМРЖ ОЛРЖМПРЖЙСЬКОРЗ ОСВРЖТИ

2.1 Сутнiсть Фейр Плей як основи освiтнiх програм

2.2 Принципи Фейр Плей та випадки недотримання основних з них

РОЗДРЖЛ 3. ЕТИКА СПОРТУ ТА КУЛЬТУРА ЧЕСНОРЗ ГРИ

3.1 Формальний та неформальний Фейр Плей

3.2 Проблема чесноi гри та рiвенства шансiв в конкурентнiй боротьбi олiмпiзму

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

РЖсторiя олiмпiйського руху налiчуi бiльше 100 рокiв, однак проблеми дотримання етики та механiзми впровадження цiнностей олiмпiзму у практику спорту i повсякденне життя i актуальними i сьогоднi.

Ще на початку iсторii розвитку людського суспiльства вiдбулося зародження елементiв спорту у виглядi змагальних вправ та iгор.

Автори що займалися проблемою. Теоретичним питанням дослiдження рiзних аспектiв системи олiмпiйськоi освiти та Фейр Плей присвятили своi роботи такi вченi i фахiвцi: Деметр Г.С., Лубишева Л.РЖ., Констанiстов А.Т., РДгоров А.П., Бальсевич В.К. та iншi.

В ходi дослiдження було виявлено досить низький рiвень засвоiння iдеалiв i цiнностей олiмпiзму серед соцiальних груп.

Не зменшуючи значущостi наукових робiт вищевикладених авторiв, слiд зауважити, що варто акцентувати увагу на деяких важливих аспектах, що вiдiграють принципову роль у розбудовi нацiональноi системи олiмпiйськоi освiти та ii складових.

Метою роботи на основi системного аналiзу видiлити та охарактеризувати основнi проблеми дотримання етики в сучасному олiмпiйському русi, показати шляхи iх подолання.

Реалiзацiя мети зумовила необхiднiсть виконання таких завдань:

- узагальнити теоретичнi засади Фейр Плей в сучасному олiмпiйському русi;

- сформувати прiоритети розвитку механiзму дотримання правил Фейр за етапами трансформацii для коригування його функцiонального призначення в напрямку задоволення потреб суспiльства;

- провести систематичний аналiз органiзацiйних i функцiональних важелiв регулювання етики олiмпiйськоi освiти;

- обТСрунтувати шляхи вдосконалення органiзацiйного забезпечення олiмпiйського етикету.

Предметом дослiдження i теоретичнi та прикладнi засади Фейр Плей в системi олiмпiйськоi освiти.

ОбтАЩiктом дослiдження i органiзацiйна складова механiзму Фейр Плей в системi олiмпiйськоi освiти.

Методи дослiдження. Методи дослiдження: iсторичнi (iсторико-логiчний, конкретно-iсторичний, порiвняльно-iсторичний, ретроспективний); системно-функцiональний аналiз, аналiз спецiальноi лiтератури, перiодичноi преси та матерiалiв мережi РЖнтернет.

РЖнформацiйна база. РЖнформацiйною базою курсовоi роботи i нормативнi, статистичнi данi, опублiкованi у засобах масовоi iнформацii, у науковiй лiтературi й мережi РЖнтернет.

Курсова робота маi певну структуру, що подiляiться на 3 роздiли, маi вступ та висновки. В першому роздiлi розглядаiться iсторичнi данi системи олiмпiйськоi освiти, значущiсть цiii системи в соцiальному середовищi. В другому роздiлi розглядаiться поняття фейр плей, як основи освiтнiх програм та його принципи, а також дослiдження випадкiв недотримання цих принципiв. Третiй роздiл присвячено розгляду формального та неформального Влфейр плеюВ».

В кiнцi роботи будуть зробленнi висновки та рекомендацii щодо покращення ефективностi органiзацii Фейр Плей в олiмпiйськiй освiтi.

РОЗДРЖЛ 1. СИСТЕМА ОЛРЖМПРЖЙСЬКОРЗ ОСВРЖТИ

1.1 РЖсторiя виникнення гуманiстичних iдеалiв олiмпiзму

олiмпiйська система освiти фейр плей

Олiмпiйський спорт - унiкальне явище, засноване на спiвпрацi мiж державами i народами. Учасниками олiмпiйського руху i глядачi, органiзатори спортивних змагань, тренери, суддi, науковцi, лiкарi, фахiвцi з допiнг-контролю, представники дiлових кiл i засобiв масовоi iнформацii, iнженери, режисери i т.д.

Проте центральне мiсце в олiмпiйському спортi належить спортсмену, який i зразком для наслiдування, прикладом, який зачаровуi, служить стимулом, надихаi i змушуi мрiяти про участь в Олiмпiйських iграх [11, с.22]. ВаВаВаВаВа Спортивна дiяльнiсть олiмпiйця спрямована на завоювання олiмпiйськоi медалi. РЖ на цьому шляху перед ним виникаi проблема вибору: перемогти, слiдуючи етичним нормам i принципам, або - за всяку цiну.

Гуманiзм вiд латинського словаHumanus - людський, людянiсть - визнання цiнностi людини як особистостi, ii права на свободу, розвиток, виявлення своiх здiбностей, утвердження блага людини як критерiю оцiнки всiх соцiальних iнститутiв вiд сiм'i до держави [5, с.52].

Своi виявлення гуманiзм знаходить у спiвчуттi людинi, готовностi прийти на допомогу тому, хто потрапив у бiду. Гуманною можна назвати ту людину, що прагне боротися проти жорстокостi, насильства, дискримiнацii, приниження людськоi гiдностi, що вiдстоюi добро i бориться проти зла. Абсолютно всi сфери людського життя вiдображають гуманiзм. Спортивна дiяльнiсть не i виключенням. Саме соцiальна сутнiсть спорту, його прогресивна роль у суспiльствi визначаiться гуманiстичною природою основного його компоненту. Ще на початку iсторii розвитку людського суспiльства вiдбулося зародження елементiв спорту у виглядi змагальних вправ та iгор.

Гуманiстичний характер практики спортивних змагань, що народжувались, визначався, пешзавсе, тими цiлями, якi ставила людина: бiльш ефективне засвоiння виробничих навичок, розвиток фiзичних якостей i змiцнення здоров'я, формування духовних i моральних цiнностей, задоволення найбiльш сильних людських потреб - потреб у спiлкуваннi й спiвчуттi [8,с. 36].

Змагання - складне явище. З одного боку, змаганням притаманний особливий дух боротьби та протирiч, а з другого, - в ньому закладена творча здатнiсть об'iднувати людей спiльними переживаннями, iнтересами, перспективами.

Змагання - це форма соцiальноi активностi, яка створюi фiзичнi i моральнi цiнностi особистостi людини.

З глибокоi давнини моральнi вимоги i Влзакони честiВ» належали до правил, якими регулювались змагання: рiвнiсть умов змагань i справедливе визначення переможця, неухильне виконання правил гри, толерантне ставлення до переможеного, особиста i колективна чеснiсть, повага до суперника, суддiв, глядачiв тощо.

Змагальна дiяльнiсть як форма суспiльного життя досягла значного розквiту у Стародавнiй Грецii. Саме у еллiнiв спорт проявився у тiсному взаiмозв'язку з суспiльно-полiтичним, культурним життям, спробами врегулювання мирних вiдносин мiж грецькими мiстами-полiсами. РЖ не дивно, що греки в Олiмпiйських iграх знайшли противагу вiйнi, як мирне суперництво у фiзичних вправах i мистецтвi.

Етика як практичне спрямування фiлософii бере початок з часiв Аристотеля. Мислителю належить першiсть i в обгрунтуваннi ii теорii. Поняття етика маi грецьке корiння: ethica вiд ethos - звичай, характер, тобто фiлософська дисциплiна, що вивчаi мораль та етичнi норми [5, с.53].

Олiмпiйськi iгри, що зародилися в Стародавнiй Грецii в VIII ст. до н.е., регулярно проводилися бiльше 1000 рокiв i були однiiю з найбiльш важливих складових розвитку еллiнськоi цивiлiзацii. Вже в тi часи iснував Кодекс честi спортсменiв-олiмпiйцiв, який базувався на наступних принципах:

тАв почесна i бажана великою працею перемога; випадкова чи легка перемога не приносить морального задоволення;

тАв атлет завжди повинен пам'ятати, завдяки чиiм зусиллям вiн став переможцем; слова подяки тренеру - ознака хорошого тону;

тАв не слiд загострювати увагу на негативних моментах змагань;

тАв необхiдна гармонiя фiзичноi сили i порядностi;

тАв спрага нагороди нерiдко перевершуi поряднiсть; нехай жага слави не змусить звернути з прямого шляху [16, с.19].

Однак у священному гаю в Олiмпii поруч з почесними статуями переможцiв Олiмпiйських iгор стояли й такi, на яких для повчання нащадкiв були висiченi iмена тих, хто порушив клятву й заплямував себе нечесною грою. Одним з перших порушникiв регламенту Олiмпiйських iгор був РДвропол з Фессалii: в 388 роцi до н.е. вiн пiдкупив трьох учасникiв змагань, якi повиннi були змагатися з ним у кулачному бою.

У 92 роцi до н.е. грецький спортсмен Аполлонiй був виключений з числа учасникiв Олiмпiйських iгор за те, що запiзнився до початку РЖгор. Атлет називав рiзнi поважнi причини своii затримки, проте, як виявилося, iстиною причиною була участь в iнших змаганнях - заради винагороди. У 12 роцi до н.е. Дамонiк, батько учасника олiмпiйських змагань, забезпечив перемогу синовi, пiдкупивши його суперника. Покарання зазнали батьки, про що свiдчать написи на статуях, встановлених за грошi винуватцiв [17, с.145].

Олiмпiйська етика сучасного спорту маi логiчний зв'язок з iсторiiю змагань стародавнiх грекiв i принципами iхньоi поведiнки, що дiйшли до нас з глибини столiть. Саме у Стародавнiй Грецii спорт починаi вiдокремлюватись у самостiйне суспiльне явище. Складаються основнi визначальнi риси спорту:

- з'являiться термiн ВлагонiстикаВ» (вiд слова ВладвиВ» - змагання, боротьба) для визначення публiчних змагань з фiзичних вправ;

- визначаються фiзичнi вправи, якi можна використовувати для змагальноi дiяльностi, а досягнення в них краще пiддаються кiлькiсним i якiсним оцiнкам;

- створюiться матерiальна основа спорту у виглядi двох типiв споруд: стадiону та гiмнасiя, як мiсце для тренувань;

- стають публiчними змагання iз забезпеченням контролю за iх ходом i результатами;

- започатковуiться моральний кодекс i технiчнi правила, якi регламентують дух рiвностi та чесностi при проведеннi змагань; створюiться iнститут суддiв, який спостерiгаi за дотриманням учасниками змагань етичних i технiчних вимог й визначаi переможцiв;

-утверджуються ритуали нагородження та вшанування переможцiв.

Минуло багато часу, перш нiж П'iр де Кубертен, iнiцiатор вiдродження сучасних Олiмпiйських iгор, змiг перенести кращi традицii Стародавньоi Грецii в побудову та розвиток олiмпiйського руху сьогодення. Йому належить концепцiя сучасногоолiмпiзму, який i життiвою фiлософiiю, що звеличуi та об'iднуi в гармонiйне цiле якостi тiла, волi й розуму.

1.2 Значущiсть олiмпiйськоi системи освiти

Олiмпiйська освiта, виступаючи одним з головних системоутворюючих факторiв поширеннi iдей олiмпiзму, являi собою спецiально органiзований педагогiчний процес оволодiння молоддю цiнностями олiмпiзму, перетворення останнiх у дiючi мотиви поводження iндивiдiв i норми здорового способу життя.

Потреба суспiльства в пiдвищення уваги до цiнностей олiмпiзму викликана рядом проблем з якими зiштовхнулось людство в рiзних сферах життiдiяльностi, i насамперед - освiтi й вихованнi дiтей i молодi. Саме пiдростаюче поколiння i тiiю стрижневою ланкою, вiд якоi залежить подальший прогрес суспiльства.

У зв'язку з цим, проведення дослiджень пов'язаних з вивченням олiмпiйськоi освiти як потужного засобу виховання дiтей i молодi i актуальним.

Активний розвиток олiмпiйського руху - одне iз прогресивних явищ сучасного соцiуму. Олiмпiзм, який складаi духовну основу спортивного руху визнано як соцiокультурну освiту, де закладенi гуманiстичнi цiнностi: добра воля людей, iх прагнення до миру, спiвробiтництва, взаiморозумiння. Гуманiстична природа визначаi його суттiвий змiст - служiння людинi, особистостi, суспiльству. Ведучими тенденцiями спорту i:

- ВаВаВаВаВаВа по-перше, посилення впливу спорту на всi види дiяльностi людини, культуру, освiту;

- по-друге, активна iнтеграцiя спорту у соцiальну органiзацiю суспiльства, його тiсний зв'язок з iншими суспiльними явищами;

- по-третi, суттiвий вплив спорту на соцiалiзацiю i виховання особистостi. Завдання педагогiв, тренерiв, органiзаторiв спортивного руху не тiльки залучити дiтей у фiзкультурно-спортивну дiяльнiсть, але й орiiнтувати iх на засвоiння гуманiстичних цiнностей спорту, щоб виростити не просто спортсмена високого класу, а насамперед особистiсть, громадянина, здатного захищати спортивну честь, чесно боротися, протистояти грубощам, агресивно - стi, насильству, всьому тому, що руйнуi спорт i особистiсть.

Олiмпiйська культура складаi сукупнiсть накопичених людством знань, норм, цiнностей, зразкiв поведiнки, якi вiдповiдають Олiмпiйськi й хартii, фiлософii олiмпiзму, на основi яких формуiться гуманiстичний спосiб життя особистостi. Трансляцiя цiнностей олiмпiйськоi культури вiдбуваiться через систему освiти i виховання [4, с. 15].

В рамках традицiйного фiзичного виховання вирiшувати завдання ол iмпiйського виховання i освiти молодi дуже важко.

Змiст педагогiчного процесу по засвоiнню цiнностей олiмпiйськоi культури повинен включати в себе такi складовi частини:

1) процес формування знань про Олiмпiйськi iгри, про цiнностi олiмпiзму;

2) процес формування iнтересу до спорту, потреби до спортивних занять, прагнення до перемоги у змаганнях, досягнення високого результату;

3) процес активного включення дiтей i молодi у фiзкультурно -спортивну дiяльнiсть рiзноi спрямованостi.

За останнi роки в межах системи освiти дiтей i молодi все бiльше уваги придiляiться педагогiчнiй дiяльностi, метою якоi i залучення пiдростаючого поколiння до iдеалiв i цiнностей олiмпiзму.

Олiмпiйська освiта з'явилась в галузi педагогiки фiзкультурноi освiти i зайняла там свою нiшу, постiйно притягуючи розум багатьох дослiдникiв як у нас, так i за кордоном.

Результати багаточисельних дослiджень (Деметр Г.С., 1986; Лубишева Л.РЖ., 1997; Констанiстов А.Т., 2003; РДгоров А.П., 2001; Бальсевич В.К., 1995 та iншi) переконливо пiдтверджують низький рiвень засвоiння iдеалiв i цiнностей олiмпiзму серед соцiальних груп.

Цей факт пояснюiться недосконалою системою фiзичного виховання, спортивного тренування i пiдготовки спецiалiстiв, прiоритети якоi змiщенi в бiк фiзичного розвитку без урахування iнтересiв i орiiнтацii на духовне самовдосконалення. Аналiз спецiальних робiт, мiжнародного досвiду свiдчить про те, що в дослiдженнi олiмпiйськоi освiти видiляються двi взаiмопов'язанi тенденцii. З одного боку - науково-пiзнавальний аспект, з iншого - соцiально-педагогiчний аспект, що виходить з розробленоi Пьiром де Кубертеном концепцii олiмпiйського руху перш за все як педагогiчного феномену. Вирiшення даного питання дозволить конкретизувати основнi напрямки реалiзацii i оптимальнi форми здiйснення олiмпiйськоi освiти в процесi фiзичного виховання , спортивного тренування.

Вивчення рiвня олiмпiйськоi освiти здiйснювалось методом соцiологiчного опитування юних спортсменiв декiлькох шкiл рiзних мiст Украiни. В дослiдженнi брали участь спортсмени з таких видiв спорту: баскетболу, акробатики, боротьби, спортивноi гiмнастики, якi вiдвiдували заняття в групах початковоi пiдготовки та групах спортивного вдосконалення. Загальна кiлькiсть опитуваних юних спортсменiв 120 осiб.

Анкета включала 16 запитань, якi висвiтлювали знання про Олiмпiйськi iгри, джерела отримання iнформацii про олiмпiзм, вiдношення юних спортсменiв до олiмпiйських цiнностей.

В результатi соцiологiчного дослiдження було встановлено, що юнi спортсмени володiють певною iнформацiiю щодо знань з олiмпiзму. Рiвень знань про Олiмпiйськi iгри представлено.

В залежностi вiд складностi запитань юнi спортсмени показали рiзний рiвень знань. Вiрнi вiдповiдi на поставленi запитання у юних спортсменiв груп початковоi пiдготовки коливаються у межах вiд 7% до 40% респондентiв.

У групах спортивного вдосконалення зростаi кiлькiсть юних спортсменiв, якi володi ють точною iнформацiiю про Олiмпiйськi iгри. Найбiльша кiлькiсть юних спортсменiв, якi дали правильнi вiдповiдi, знаходяться у групах з баскетболу та боротьби (вiд 30% до 73%).

Юнi спортсмени груп початковоi пiдготовки показали низький рiвень знань про заснувника Олiмпiйських iгор П'iра де Кубертена. Добрi знання мають про вигляд Олiмпiйського пра пора, про олiмпiйських чемпiонiв Украiни.

Юнi спортсмени груп спортивного вдосконалення мають вищий рiвень знань про Олiмпiйськi iгри. Найбiльше неправильних вiдповiдей на поставленi запитання дали юнi спортсмени з груп спортивноi акробатики, баскетболу. Деякi спортсмени не змогли назвати видатних спортсменiв зi своii спецiалiзацii.

Проведене дослiдження дало змогу з'ясувати питання про джерела iнформацii, якими користуються юнi спортсмени.

Найбiльш поширеним джерелом iнформацii про олiмпiзм i радiо та телебачення - 33% - 73% респондентiв. Тренери, якi ведуть заняття, мало уваги придiляють пропагандi знань про олiмпiзм. Тiльки вiд 7% до 20% респондентiв вказали, що вони отримують iнформацiю про Олiмпiйськi iгри через тренерiв. Газетами та журналами користуються вiд 13% до 40% юних спортсменiв. РЖнформацiю отримують через РЖнтернет вiд 6% до 13% юних спортсменiв.

Бiльшiсть юних спортсменiв схвалюють проведення рiзних заходiв з метою отримання цiкавоi iнформацii про олiмпiзм. На нашу, думку олiмпiйська освiта ще не стала складовою частиною навчально-тренувального процесу в ДЮСШ.

В останнi роки значна увага вчених, спецiалiстiв спрямована на пiдвищення рiвня знань шкiл. Сьогоднi для вирiшення цiii проблеми розроблено i реалiзуiться на практицi ряд iнновацiйних проектiв i програм (програма ВлСпартВ», ВлФейр ПлейВ», клуби Влюних олiмпiйцiвВ»).

Дослiдження показало, що юнi спортсмени володiють певними моральними якостями, що пов'язанi з реалiзацiiю олiмпiйських iдеалiв, цiнностей. Правило Фейр Плей (чесноi гри) пiдтримують бiльшiсть юних спортсменiв (вiд 80% до 93% респондентiв). Але деякi юнi спортсмени могли б порушити правило Влчесноi гри в iм'я перемоги. РЖ таких спортсменiв у процесi дослiдження виявлено вiд 13% до 20%. Основна причина слабкоi орiiнтацii юних спортсменiв на принцип Влчесноi гриВ» криiться не в слабкiй пояснювальнiй роботi, а перш за все, в тiй моделi органiзацii i проведеннi спортивних змагань, яка використовуiться на практицi i стимулюi реальну поведiнку спортсменiв.

Юнi спортсмени вказали у своiх вiдповiдях олiмпiйськi принципи, якi вони пiдтримують. Принцип Влчесноi гриВ» пiдтримують вiд 20% до 40% респондентiв; принцип взаiмоповаги - 10% - 60% респондентiв; принцип ВлмируВ» - 20%-70% респондентiв. Спортсмени спортивних спецiалiзацiй - боротьба, спортивна гiмнастика, не визнають принцип ВлвзаiмоповагиВ».

Таким чином, вченi i практичнi фахiвцi все бiльше усвiдомлюють, що ефективнiсть нових форм олiмпiйськоi освiти тiсно пов'язана з необхiднiстю подальшого розвитку нових форм i нових моделей спортивних змагань для дiтей i молодi. Одним iз основних векторiв розвитку сучасного суспiльства i глобальна iнформатизацiя i як наслiдок тотальна комп'ютеризацiя практично усiх галузей життiдiяльностi людини. В останнi два десятирiччя вiдбуваiться принципова змiна характеру iнформацiйних процесiв: ускладнюiться системна структура, пiдвищуються швидкiсть обмiну та щiльнiсть iнформацiйних потокiв. У сучасному суспiльствi виникаi об'iктивна не обхiднiсть у впровадженнi новiтнiх iнформацiйних технологiй, i олiмпiйська освiта повинна активно залучатися до цього процесу. У практицi роботи з олiмпiйськоi освiти дiтей i молодi сьогоднi застосовуiться досить широке коло рiзноманiтних форм, методiв та засобiв.

До основних напрямкiв пiдвищення ролi олiмпiйськоi освiти в процесi виховання молодого поколiння належать: вдосконалення структури пiдготовки кадрiв; органiзацiя системи конференцiй, семiнарiв, тренiнгiв; розробка методичних рекомендацiй, зокрема й широке використання iнформацiйних технологiй. РЖнформацiйнi технологii знайшли своi широке впровадження i в педагогiчнiй практицi. Особливо ефективно вони застосовуються серед учнiвськоi молодi (школи, вузи), оскiльки комп'ютерна технiка користуiться великою популярнiстю [9, с.22].

Результати анкетування свiдчать, що комп'ютер у себе вдома мають 84 % школярiв, 41 % мають доступ до мережi РЖнтернет. Вмiння вiльно користуватися комп'ютером засвiдчили 66 % опитуваних, з яких 41 % постiйно користуються програмами зразка мультимедiйних енциклопедiй. Бiльш того, 52 % школярiв стверджують, що iм набагато легше отримувати необхiдну iнформацiю iз електронних джерел.

РОЗДРЖЛ 2. СУТНРЖСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТРЖ ФЕЙР ПЛЕЙ В СИСТЕМРЖ ОЛРЖМПРЖЙСЬКОРЗ ОСВРЖТИ

2.1
Сутнiсть Фейр Плей як основи освiтнiх програм

Головна мета олiмпiйського руху - поставити спорт на служiння людинi. Спорт першим з громадських iнститутiв офiцiйно обрав для себе як напрямок дiяльностi етику - абсолютно необхiдну приналежнiсть тiii сфери, в якiй завжди i небезпека насильства, агресивностi, нечесних прийомiв як в будь-якiй конкурентноi сферi дiяльностi людини. Етика олiмпiйського спорту передбачаi реалiзацiю принципiв Фейр Плей (ВлFair playВ» - чесна, чиста, справедлива гра). Сама назва вiдображаi сутнiсть даного поняття: це бiльше нiж просте дотримання етичних норм у спортивнiй дiяльностi, це спосiб мислення, а не тiльки поведiнка, що повнiстю виключаi обман, грубiсть, насильство, застосування допiнгу та iн [4, с.12].

Провiдна роль у координацii зусиль рiзних мiжнародних органiзацiй i громадських рухiв, спрямованих на реалiзацiю спортивноi етики, належить Мiжнародному олiмпiйському комiтету [8, с.37].

Для залучення уваги спортсменiв-олiмпiйцiв до дотримання етичних норм поведiнки в спортивнiй дiяльностi НОК Украiни розробив Кодекс честi олiмпiйця Украiни - сукупнiсть моральних принципiв, якими необхiдно керуватися спортсмену.

Кодекс честi олiмпiйця Украiни - це фундаментальний та унiверсальний документ, який i нормативною основою украiнськоi системи спортивного виховання i самовдосконалення. Кодекс честi розроблений з урахуванням норм i вимог Конституцii Украiни, законiв, що дiють у сферах освiти, фiзичноi культури i спорту, положень Олiмпiйськоi хартii, Етичного кодексу МОК, Антидопiнгового кодексу. Норми i вимоги Кодексу спрямованi на формування гармонiйно розвиненоi особистостi з глибокими морально-етичними переконаннями. ВаВаВаВа Вiдповiдно до вимог Кодексу, атлети Украiнi повиннi дотримуватися наступних основних положень:

1. Ставити метою збагачення нашого суспiльства шляхетнiстю, чеснiстю, добрими вчинками, якi несуть у суспiльство свiт, благополуччя, злагоду, гуманiзм, братерство та взаiмоповагу.

2. Жити у вiдповiдностi з загальнолюдськими цiнностями, якi i визначальними в досягненнi вершин спортивноi майстерностi: вiрою, надiiю, любов'ю, мудрiстю, справедливiстю, хоробрiстю, волею, стриманiстю, доброзичливiстю.

3. Вчитися стiйко i гiдно переносити поразку, несправедливiсть, не допускати фiзичноi розправи над своiм суперником або кривдником.

4. Пам'ятати, що спортивний дух - це сплав людськоi волi, тiла i розуму, а застосування допiнгу принципово цьому суперечить.

5. Не допускати ВлбрудуВ», злоби i обману по вiдношенню до суперникiв, як у думках, так i в дiях; служити правдi i добрим справам, не допускати дискримiнацii, залишатися неупередженим щодо полiтичних, расових, нацiональних, релiгiйних переконань, не пiддаватися комерцiйному i корупцiйному впливу.

6. Пам'ятати, що спортивна дiяльнiсть несумiсна з ганебними рисами характеру людини: заздрiстю, гнiвом, лiнню, приниженням людськоi гiдностi; не забувати, що найтяжчим злочином i позбавлення людини життя, а юридично i морально неприпустимим дiiю - умисне нанесення йому тiлесних ушкоджень. Сьогоднi олiмпiйська перемога i ii творцi сприймаються як нацiональне надбання. Серед причин, якi негативно впливають на дотримання моральностi в спортi, можна видiлити полiтизацiю, комерцiалiзацiю, професiоналiзацiю. Вони провокують допiнг-скандали, випадки корупцii в олiмпiйському русi, агресiю, нечесну гру i т.п. Зупинимося на типових порушеннях етики в сучасному олiмпiйському спортi: застосування допiнгу, корупцiя, агресiя, нечесна гра, апартеiд, шовiнiзм i iн.

Допiнг, на думку фахiвцiв, i серйозною загрозою олiмпiйськоi етики та чесноi гри. Сподiвання на Фейр Плей виглядають iлюзорними, якщо звернутися до динамiки розповсюдження допiнгу. Кiлькiсть заборонених препаратiв збiльшилася за останнi 50 рокiв бiльш нiж у 400 разiв i становить сьогоднi понад 24 тис. найменувань.

Головнi з правил Фейр Плей :

- не жадай перемоги будь-якою цiною;

- зберiгай честь i шляхетнiсть на спортивних аренах;

- головне - вдосконалення своii особистостi, подолання особистих слабкостей, а не перемога над суперником.

Недаремно давньогрецький фiлософ Платон, учасник античних Олiмпiйських iгор, зазначав: Влнема бiльшоi перемоги, нiж перемога над собою!В».

Чесна гра включаi доброзичливiсть i повагу до суперника, незалежно вiд того, переможець вiн чи переможений; повагу до суддiв та вмiння достойно переносити поразки i скромнiсть пiсля досягнення перемоги.

Важливо, щоб людина дотримувалась цих правил не тiльки пiд час змагань на спортивних аренах, а й у повсякденному життi. Недаремно спортсменiв, якi володiють такими якостями, називають лицарями спорту.

Мiжнародний комiтет Фейр Плей заохочуi лицарську поведiнку спортсменiв своiми нагородами. ВлТрофеiм П'iра де Кубертена за благородний жестВ» щорiчно нагороджують спортсмена за видатний приклад чесноi гри. Нагорода ВлТрофей П'iра де Кубертена за благородство протягом спортивноi кар'iриВ» присуджуiться спортсмену, який припинив виступати у змаганнях, але протягом всього свого спортивного життя демонстрував у змаганнях iстинно спортивний дух чесноi гри.

В цьому роцi Швецiя, Данiя i Фiнляндiя зайняли три перших мiсця в рейтингу Фейр Плей за що будуть винагородженi додатковими путiвками в перший вiдбiрковий раунд наступного розiграшу Лiги РДвропи УРДФА. Украiна в цьому рейтингу опинилася на 23-му мiсцi.

У залiк йдуть зустрiчi, якi проводилися пiд егiдою УРДФА з 1 травня 2009 по 30 квiтня 2010 року.

При складаннi остаточного рейтингу враховувалися тiльки тi краiни, чиi команди за зазначений термiн провели не менше 32 зустрiчей. Таке число вийшло пiд час подiлу кiлькостi всiх матчiв пiд егiдою УРДФА на 53 - стiльки нацiональних асоцiацiй представлено в iвропейському футбольному союзi.

Критерii оцiнки Фейр Плей, встановленi функцiонерами УРДФА, базуються на позитивному ставленнi до гри, повазi до суперника i суддiв, поведiнцi уболiвальникiв i представникiв команд, а також кiлькостi жовтих i червоних карток.

Кожна з трьох нацiональних асоцiацiй, яким дiсталися додатковi мiсця в квалiфiкацii Лiги РДвропи, запропонуi свого кандидата, що перемiг у внутрiшньому рейтингу Фейр Плей.

Якщо переможець вже здобув право на участь в iврокубках, бонусна путiвка дiстанеться клубу, який посiв друге мiсце в рейтингу. У разi, якщо i вiн забезпечив потрапляння в iврокубки, можливiсть спробувати себе в Лiзi РДвропи отримаi перша команда рейтингу, яка не заслужила цього за спортивними пiдсумками внутрiшнiх баталiй. Рейтинг Фейр Плей: 1. Швецiя - 8275 очок; 2. Данiя тАУ 8189; 3. Фiнляндiя тАУ 8147; 4. Норвегiя тАУ 8146; 5. Шотландiя тАУ 8129; 6. РЖрландiя тАУ 8126; 7. Англiя тАУ 8120; 8. Нiмеччина тАУ 8101; 9. РЖсландiя тАУ 8082; 10. РЖспанiя тАУ 8067; .. 15. Росiя тАУ 8019; .. 23. Украiна - 7933

Отже, в ходi дослiдження було виявлено, що чесна гра включаi доброзичливiсть i повагу до суперника, незалежно вiд того, переможець вiн чи переможений; повагу до суддiв та вмiння достойно переносити поразки i скромнiсть пiсля досягнення перемоги.

Таке порушення принципiв Фейр Плей, як допiнг i серйозною загрозою олiмпiйськоi етики та чесноi гри. Сподiвання на Фейр Плей виглядають iлюзорними, якщо звернутися до динамiки розповсюдження допiнгу. Кiлькiсть заборонених препаратiв збiльшилася за останнi 50 рокiв бiльш нiж у 400 разiв i становить сьогоднi понад 24 тис. найменувань.

2.2
Принципи Фейр Плей та випадки недотримання основних з них

Однiiю зi складових концепцii сучасного олiмпiзму i гуманiстична iдея -рiвнiсть людей незалежно вiд кольору шкiри, расовоi чи нацiональноi приналеж-ностi та соцiального статусу.

Серед проблем сучасного олiмпiйського руху можна видiлити i корупцiйну дiяльнiсть деяких його учасникiв. Керуватися принципами Фейр Плей повиннi всi суб'iкти олiмпiйського руху, в тому числi i суддi. Ряд фахiвцiв вважають суддiвськi скандали породженням сучасностi, вiдображенням недолiкiв суспiльства. Однак проблеми об'iктивностi суддiв вiдомi з часiв Олiмпiйських iгор Древньоi Грецii. Так, на однiй iз статуй Зевса, зведеноi за грошi, якi були зiбранi у виглядi штрафiв за порушення норм моралi олiмпiйцями, був напис: ВлПеремога в Олiмпii досягаiться не грошима, а швидкiстю нiг i мiцнiстю тiлаВ» [10, с.47].

Глядачi розглядали нечесне суддiвство як особисту образу. Суддями олiмпiйських змагань, як правило, призначалися громадяни Еллади, якi славилися своiю чеснiстю. Для царiв грецьких мiст-держав перемога на Олiмпiйських iграх була питанням престижу, а для менш знатних атлетiв - способом збагатитися i прославитися. Проте суддi неодноразово впливали на результат змагань. Так, в 67 р. суддi, одностайно проголосили героiм Олiмпiйських iгор iмператора Нерона - дисквалiфiкувавши всiх, хто не побоявся iмператора i не вiдмовився вiд участi у змаганнях.

Подiбнi випадки вiдбуваються i сьогоднi. Так, першими Олiмпiйськими iграми, де суддi допомагали господарям змагань, були РЖгри 1912 р. в Стокгольмi. ВлЗавдякиВ» зусиллям арбiтрiв шведи перемогли майже у всiх борцiвських поiдинках. Найсильнiших суперникiв суддi ставили боротися один з одним, а при рiвному рахунку обом зараховували поразку. Багато протестiв учасникiв, тренерiв, представникiв команд викликало суддiвство змагань з тенiсу, кiнного спорту, веслування та фехтування.

Олiмпiйськi iгри в Лос-Анджелесi (1932 р.) увiйшли в iсторiю численними умисними суддiвськими помилками. Наприклад, пiд час забiгу на 3000 м з перешкодами суддя, який повинен був вважати кола, самовiльно покинув свiй пост. Результати забiгу не вiдмiнили, переможцем визнали фiнна Волмар Исо-Хол-ло, який став iдиним в iсторii олiмпiйським чемпiоном на дистанцii 3450 м.

На Олiмпiйських iграх в Афiнах (2004 р.) чемпiоном зi спортивноi гiмнастики став американець Поль Хамм, хоча корейський спортсмен Таi Енг Янг виступав краще. Суддi ВлпрорахувалисяВ», а коли iх помилка була встановлена - результат не змiнили. На цих же РЖграх вiдбувся небачений ранiше випадок. У виступах гiмнастiв на перекладинi суддi занизили оцiнку Олексiю Немову, обурення уболiвальникiв тривало 12 хвилин, поки Олексiй iх не заспокоiв. Суддi змушенi були переглянути своi рiшення i поставити бiльш високий заслужений бал.

Серед зимових видiв спорту перше мiсце за суддiвськими скандалами займаi фiгурне катання, де оцiнка суддiв за виконання програми базуiться не тiльки на об'iктивних показниках, а й суб'iктивних вiдчуттях i емоцiях. Перший суддiвський скандал у фiгурному катаннi стався в Лондонi в 1908 р. Необ'iктивнiсть суддiв у довiльному катаннi не дозволила росiяниновi Миколi Панину-Коломенкина стати олiмпiйським чемпiоном, хоча вiн був поза конкуренцiiю. ВаВаВаВаВа Грандiозний скандал вiдбувся на Олiмпiйських iграх у Солт-Лейк-Сiтi в 2002 р. У парному катаннi перемогли росiяни Олена Бережна i Антон Сихарулiдзе. Проте в результатi протесту канадськоi делегацii другий комплект золотих медалей вручили парi Джемi Сале i Даувазi пелету. Була проведена повторна церемонiя нагородження з пiдняттям прапорiв та виконанням нацiональних гiмнiв двох краiн. Китайська пара Чен-Ю i Чжао Хон, що завоювала бронзу, категорично вiдмовилася брати участь у повторному нагородження.

Ще однiiю проблемою сучасного олiмпiйського спорту i агресiя та жорстокiсть деяких його учасникiв. Спортивна агресiя i важливою складовою досягнення успiху в змагальнiй дiяльностi. Провiднi фахiвцi [16, с. 21] найбiльш перспективними вважають спортсменiв з яскраво вираженою Влспортивною злiстюВ», прагненням до домiнування.

Тим не менш, у спортi мають мiсце випадки невиправданоi жорстокостi. У 70-х роках минулого сторiччя серед спортивних психологiв, якi вивчали психологiчний стан радянських футболiстiв, ходив жарт: ВлГравець отримуi бiльше задоволення, коли б'i не по м'ячу, а по нозi суперникаВ». Найчастiше спортсмени, викритi в жорстокому поводженнi, не несуть вiдповiдальностi за скоiне. Безкарнiсть породжуi черговi спалахи агресii. Так, пiд час матчу плей-офф росiйського чемпiонату з хокею ледь не загинув капiтан клубу ВлМеталургВ» (Магнiтогорськ) РДвген Варламов, якому захисник команди ВлЛадаВ» (Тольяттi) Олексiй РДмелiн завдав удар ключкою. Попереднiй дiагноз лiкарiв - зсув шийних хребцiв - на щастя, виявився передчасним. У Варламова було сильний струс головного мозку. Кримiнальну справу не було вiдкрито через вiдсутнiсть складу злочину. РДмелiна дисквалiфiкували лише на 5 iгор. Конфлiкт був вичерпаний, але проблема жорстокостi залишилася вiдкритою.Спрямованiсть до рекордiв провокуi гру на межi фолу, прагнення перемогти будь-яку цiну породжуi нечеснiсть. Швейцарський фiлософ Жанна Херш зазначаi: ВлШахрайство - ось що вбиваi спортВ». Реалiзацiя принципiв Фейр Плей повинна захищати олiмпiйський рух та його учасникiв вiд порушення норм моралi. ВаВаВа Спортсмени i славою i гордiстю своiх краiн, в iх честь пiднiмаються нацiональнi прапори i звучать гiмни, iм аплодують мiльйони. Тим не менш, хiба все це може виправдати неправеднi вчинки деяких чемпiонiв?Так, на РЖграх 1976 р. у Монреалi видатний радянський п'ятиборець Борис Онищенко вмонтував у свою шпагу таiмну кнопку. Вiн фактично не завдавав уколи супернику, а з'iднував контакти пальцями на рукоятцi шпаги - лампочка загоралась, i суддя зараховував переможний укол. Викриття було ганебним: збiрну СРСР дисквалiфiкували, а пляма з прапора радянського спорту довелося змивати ще довгi роки.

Ще одним прикладом i протест, поданий представниками iталiйського футбольного клубу ВлПармаВ» в Контрольно-дисциплiнарний комiтет з вимогою анулювати результати пiвфiнального матчу Кубка УРДФА. РЖталiйцi обгрунтували протест тим, що пiд час гри був навмисне травмований воротар Бучi, представивши медичну довiдку. Контрольно-дисциплiнарний комiтет УРДФА вiдхилив вимогу ВлПармиВ», оскiльки документ виявився фальшивим.Мають мiсце випадки нечесноi гри i в iнших видах спорту. Так, у взуття пiдкладаiться бите скло, пiдрiзають ВлблискавцiВ», псуються ребра на ковзанах, пiдкручують шурупи та iн.

Однiiю зi складових концепцii сучасного олiмпiзму i гуманiстична iдея - рiвнiсть людей незалежно вiд кольору шкiри, расовоi чи нацiональноi приналежностi та соцiального статусу.

РЖдея боротьби з апартеiдом у спортi маi давню iсторiю. Наприклад, протягом багатьох рокiв державною полiтикою Пiвденно-Африканськоi Республiки (ПАР) був апартеiд. Це виражалося в системi органiзованого гноблення i дискримiнацii темношкiрих африканцiв i емiгрантiв з краiн Азii. На початку минулого столiття краiна перебувала пiд контролем бiлоi меншостi, а нацiональнi спортивнi федерацii створювалися Вллише для бiлихВ». Спорт в краiнi в 50-тi роки XX ст. базувався на таких принципах:

- спортивний рух бiлого i кольорового населення органiзуiться окремо;

- мiжрасовi змагання в межах краiни забороненi;

- спортивнi органiзацii кольорового населення краiни повиннi бути позбавленi можливостi отримати мiжнародне визнання;

- кольоровi спортсмени не можуть нарiвнi з бiлими брати участь у мiжнародних змаганнях [11, с.27].

Реакцiiю МОК на таку полiтику було позбавлення Пiвденно-Африканськоi

Вместе с этим смотрят:

Адаптивная физическая культура как наука

Аквааеробiка

Анализ историко-культурного и природно-рекреационного потенциала Орехово-Зуевского района Московской области

Анализ мировых гостиничных цепей как основы для оптимизации и модернизации индустрии гостеприимства современной России

Бег: проблемы обучения и тренировки