Бюро кредитних iсторiй

ЗМРЖСТ

Вступ

1 Необхiднiсть створення бюро кредитних iсторiй

2 Розвиток iнституту кредитних iсторiй в Росii

3 Принципи роботи бюро кредитних iсторiй

4 Впливу кризи на роботу бюро кредитних iсторiй

Висновок

Використанi джерела та лiтература

Вступ

Федеральний закон "Про кредитнi iсторii" був прийнятий Державною Думою 22 грудня 2004 р., схвалений Радою Федерацii 24 грудня того ж року. Створення iнституту кредитних iсторiй в Росii, вироблення i прийняття Федерального закону, що регулюi цю область вiдносин, стикаються з низкою складних i суперечливих обставин i проблем.

Необхiднiсть прийняття спецiалiзованого законодавчого акту, який повнiстю був би присвячений кредитних iсторiях, викликана цiлим рядом об'iктивних причин i не викликаi сумнiву. Перш за все, така необхiднiсть може бути аргументована тим, що вiдсутнiсть системи акумуляцii iнформацii, що маi на метi оцiнити ризики при наданнi кредиту, являi собою значний стримуючий фактор по вiдношенню до банкiвського сектору в цiлому.

РЖнститут кредитних iсторiй - це спецiально заснований iнститут зi збирання, зберiгання i доведення (у встановленому на законодавчому рiвнi порядку) до зацiкавлених сторiн вiдомостей. Подiбна система за умови ii нормального функцiонування дозволяi розширити кредитування реального сектора економiки i пiдвищити рiвень капiталiзацii банкiв. У свою чергу, вiдсутнiсть такоi системи неминуче тягне такi негативнi наслiдки, як:

- Зростання боргiв кредитним органiзацiям;

- Збiльшення вартостi кредиту (у тому числi для сумлiнних позичальникiв);

- Обмеження масштабiв кредитування i, як наслiдок, неможливiсть розвитку швидкими темпами багатьох секторiв економiки;

- Невиправданi витрати i складнiсть збору iнформацii про потенцiйних позичальникiв.

До прийняття Закону мала мiсце ситуацiя, при якiй кредитнi органiзацii обмiнювалися мiж собою iнформацiiю, що стосуiться недобросовiсних позичальникiв, так, наприклад, створювалися спецiальнi "чорнi" списки. Однак ясно, що такi списки i iх циркуляцiя нiяким чином на законодавчому рiвнi врегульовано не були. Тому подiбний обмiн вiдомостями не був ефективним та iснуючих проблем не вирiшував.

Прийняття Закону про кредитнi iсторii - це значний крок на шляху вирiшення зазначених вище проблем. У Законi визначаються такi поняття, як кредитна iсторiя i ii склад, визначаiться порядок формування, зберiгання i використання кредитних iсторiй, регулюiться дiяльнiсть бюро кредитних iсторiй, встановлюються принципи iх взаiмодii з позичальниками.

Метою роботи i простежити iсторiю i причини виникнення бюро кредитних iсторiй. Вивчити проблеми використання бюро кредитних iсторiй в умовах кризи.

1 Необхiднiсть створення бюро кредитних iсторiй

Удосконалення системи кредитування - необхiдна умова розвитку економiки Росii. У першу чергу, це стосуiться банкiвського сектора, ефективне функцiонування якого багато в чому стримуiться високими кредитними ризиками, обумовленими вiдсутнiстю достатньоi iнформацii про потенцiйних позичальникiв. Наявнiсть зазначених ризикiв спричиняi ряд негативних наслiдкiв - недостатнiй обсяг видаваних кредитiв, високi процентнi ставки, велике число випадкiв неповернення (невчасного повернення) кредитiв та iн. Тому в Стратегii розвитку банкiвського сектора Росiйськоi в якостi одного з iнструментiв оцiнки та зниження кредитних ризикiв було названо отримання кредитними органiзацiями в бюро кредитних iсторiй (далi - БКРЖ) iнформацii про сумлiннiсть виконання позичальниками зобов'язань перед банками, а також вказано на необхiднiсть створення умов для функцiонування БКРЖ на комерцiйнiй основi при обов'язковому забезпеченнi прав суб'iкта кредитноi iсторii.

На вирiшення зазначених проблем спрямований Федеральний закон вiд 30 грудня 2004 р. N 218-ФЗ "Про кредитнi iсторii", цiлями якого i створення та визначення умов для формування, обробки, зберiгання та розкриття БКРЖ iнформацii, що характеризуi своiчаснiсть виконання позичальниками своiх зобов'язань за договорами позики (кредиту), пiдвищення захищеностi кредиторiв i позичальникiв за рахунок загального зниження кредитних ризикiв, пiдвищення ефективностi роботи банкiв.

Правовi iнститути кредитних iсторiй i БКРЖ за кордоном вiдомi вже з XIX ст., РЖ iх ефективнiсть для розвитку кредитноi сфери не викликаi сумнiвiв. В органiзацii та порядку функцiонування зарубiжних БКРЖ i iстотнi вiдмiнностi, якi стали причиною дискусiй щодо принципу органiзацii БКРЖ в Росii. На стадii розробки Закону було поставлено питання про те, чи створювати iдине централiзоване федеральне БКРЖ (як спецiалiзована установа Банку Росii) або передбачити можливiсть створення БКРЖ як самостiйних юридичних осiб. Це питання було вирiшено в Законi на користь останнього пiдходу, що представляiться позитивним з точки зору подальшого розвитку приватного сектора економiки та захисту конкуренцii.

Примiтно, що практика iснування БКРЖ в Росii випередила законодавче регулювання iх дiяльностi - ще до прийняття Закону в Росii створювалися органiзацii, по сутi виконували функцii БКРЖ як на федеральному, так i на регiональному рiвнях (Некомерцiйне партнерство "Нацiональне кредитне бюро", БКРЖ Некомерцiйного партнерства " Мiжбанкiвська розрахункова система ", кредитне бюро при Асоцiацii банкiв Пiвнiчного - Заходу, Самарське кредитне бюро та iн.) Однак подiбнi органiзацii стикалися з численними труднощами, пов'язаними з невизначенiстю iх правового статусу, колiзiями щодо правового режиму iнформацii, що становить кредитнi iсторii, i iншими проблемами, якi вимагають нормативного врегулювання.

Позитивна роль БКРЖ полягаi в тому, що вони:

- Забезпечують кредиторiв (у першу чергу, банки) необхiдними вiдомостями про потенцiйних позичальникiв, завдяки чому можливi найбiльш точне прогнозування поворотностi позик (кредитiв), визначення iх оптимальноi цiни i зниження ризику iх неповернення;

- Дозволяють знизити витрати на пошук iнформацii про позичальника, що веде до формування iдиного iнформацiйного поля всерединi кредитного ринку i встановлення кредиторами конкурентних цiн на кредитнi ресурси, а також зниження даних цiн в цiлому;

- Формують дисциплiнуючий (стимулюючий) механiзм для позичальникiв, так як прозорiсть кредитноi iсторii зменшуi ризик несумлiнноi поведiнки, в тому числi шахрайства.

Для розгляду статусу БКРЖ слiд звернутися до особливого понятiйному апарату, що вводиться ст. 3 Закону.

Кредитна iсторiя - це iнформацiя, що характеризуi виконання позичальником прийнятих на себе зобов'язань за договорами позики (кредиту), причому в поняття "договiр позики (кредиту)" Законом, крiм названих договорiв, включенi й iншi договори, якi мiстять умову надання товарного i (або) комерцiйного кредиту. Склад кредитноi iсторii визначений у ст. 4 Закону, при цьому запис кредитноi iсторii представляi собою iнформацiю, що характеризуi виконання позичальником прийнятих на себе зобов'язань за одним договором позики (кредиту).

БКРЖ - комерцiйна органiзацiя, зареiстрована згiдно з законодавством РФ i що надаi послуги з формування, обробки та зберiгання кредитних iсторiй, а також з надання кредитних звiтiв та супутнiх послуг. Кредитний звiт (документ, що мiстить iнформацiю, що входить до складу кредитноi iсторii) представляiться БКРЖ за запитом осiб, якi мають право на одержання зазначеноi iнформацii вiдповiдно до Закону (п. 3 ст. 3). Законом передбачено двi форми кредитного звiту - письмова i форма електронного документа (ЕД), при цьому користувачам кредитних iсторiй кредитний звiт подаiться лише у формi ЕД, юридична сила якого пiдтверджена електронним цифровим пiдписом або iншим аналогом власноручного пiдпису керiвника БКРЖ або уповноваженоi ним особи, а iншим особам - в обох формах.

2 Розвиток iнституту кредитних iсторiй в Росii

Слiд зазначити, що для свiтовоi практики правовий iнститут кредитних iсторiй - не новина. Це справедливо i щодо Росii: проект установи кредитного бюро розглядався ще в той час, коли прем'iр-мiнiстром був С.Ю. Вiтте.

У новiтнiй iсторii Росiйськоi Федерацii про кредитнi бюро всерйоз почали замислюватися в серединi 90-х рокiв минулого сторiччя. Однак Федеральний закон N 218-ФЗ "Про кредитнi iсторii" був прийнятий тiльки напередоднi 2005

Надалi в цей Закон були внесенi змiни лише одного разу - Федеральним законом вiд 21.07.2005 N 110-ФЗ. Цi змiни стосувалися введення термiна "код суб'iкта кредитноi iсторii", були також зробленi невеликi уточнення по тексту Закону, але головне - додана окрема стаття, присвячена Центральному каталогу кредитних iсторiй.

Так як Закон торкався ряд iнших дiючих нормативно-правових актiв, разом з ним вiдразу ж був прийнятий Федеральний закон вiд 30.12.2004 N 219-ФЗ "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв Росiйськоi Федерацii у зв'язку з прийняттям Федерального закону" Про кредитнi iсторii".

Вiдповiдно до Закону N 218-ФЗ бюро кредитних iсторiй маi право в будь-який час запросити у користувача кредитноi iсторii справжнiй екземпляр дозволу суб'iкта кредитноi iсторii на отримання основноi частини кредитноi iсторii.

Ще буквально пару рокiв тому багато кредитних органiзацiй (а деякi i по сьогоднi) брали згоду у суб'iкта кредитноi iсторii шляхом включення вiдповiдноi фрази в заяву-анкету на надання кредиту, наприклад такого змiсту:

"Позичальник не заперечуi проти перевiрки банком зазначених вiдомостей та залучення для цiii мети третiх осiб, в тому числi бюро кредитних iсторiй".

Але найцiкавiше, що такого роду анкета зазвичай заповнюiться в iдиному екземплярi i призначена для подальшого зберiгання в банку. Бiльше того, часто така анкета мiстить особисту iнформацiю про клiiнта i параметрах кредиту в набагато бiльшому обсязi, нiж це передбачено Законом "Про кредитнi iсторii".

Тобто, з одного боку, банк не маi права законом вiдмовити в наданнi такого роду "згоди" в бюро кредитних iсторiй, а з iншого - можливо порушення Закону, розголошуються особистi персональнi данi суб'iкта. А в разi оформлення анкети у формi оферти про надання кредиту (вiдповiдно до ст. 435 ГК РФ) стiни банку може покинути часто i частину кредитного договору.

Рiшенням цiii проблеми стало оформлення iндивiдуального згоди позичальника на запит даних з кредитного бюро, винесене в окремий документ. Аналогiчно справа йшла i з передачею даних у бюро кредитних iсторiй: банки включають даний пункт безпосередньо до договорiв, наприклад:

"Банк маi право передавати iнформацiю про кредит i про позичальника в бюро кредитних iсторiй в обсягах i в порядку, визначених чинним законодавством".

У той же час договори, у свою чергу, мiстять конкретнi параметри кредитування i часто посилання на договори поруки та застави, а цi вiдомостi не повиннi бути вiдомi бюро кредитних iсторiй. Тобто i в цьому випадку необхiдно оформлення окремого документа, в якому даiться згода на передачу даних позичальника в бюро кредитних iсторiй.

У числi джерел формування кредитноi iсторii законодавець особливо видiлив кредитнi органiзацii, надiливши iх поруч беззаперечних обов'язкiв. Так, вони зобов'язанi надавати всю наявну iнформацiю стосовно всiх позичальникiв, якi дали згоду на ii надання.

Суть такого роду вимог пояснюiться особливим правовим статусом кредитних органiзацiй в договiрних вiдносинах позики (кредиту), участь в яких обумовлено наявнiстю спецiальноi лiцензii Банку Росii.

Проаналiзувавши ст. 5 Федерального закону "Про кредитнi iсторii", можна зробити висновок, що на першому етапi швидкому зростанню бази бюро кредитних iсторiй частково перешкоджала присутня в ч. 3 ст. 5 "лазiвка", яка дозволяi банкiрам уникати надання кредитних iсторiй. Зокрема, Закон хоча i зобов'язуi банки передавати кредитнi iсторii позичальникiв в одне з бюро кредитних iсторiй, однак на це потрiбна згода позичальника. При цьому запитувати у клiiнта така згода банки не зобов'язанi.

З даного питання було досить багато дискусiй у професiйному середовищi.

Збереження оброблюваних персональних даних в Росii викликаi часто обТСрунтоване занепокоiння. Адже далеко не секрет, що конфiденцiйнi вiдомостi про громадян i компанiях час вiд часу просочуються з "надiйних" структур, в яких вони зберiгаються, на ринки у формi компакт-дискiв.

Яскравим прикладом стала нашумiла в серединi серпня 2006 iсторiя про отримання електронною поштою низкою банкiв пропозицii купити базу даних позичальникiв, що брали кредити на придбання товарiв у торговельних мережах. Заявлений розмiр бази величезний для цього сектора банкiвських послуг - бiльше 700 тис. записiв.

Проведене за цим фактом внутрiшнi розслiдування Нацiонального бюро кредитних iсторiй (НБКИ) встановило, що витiк даних все-таки вiдбулася через два банки (однак розмiр цього витоку не розголошувався), як мiнiмум один з цих банкiв був клiiнтом НБКИ.

Згiдно з п. 5 ст. 5 Закону N 218-ФЗ джерела формування кредитноi iсторii представляють iнформацiю в бюро кредитних iсторiй в термiн, передбачений договором про надання iнформацii, але не пiзнiше 10 днiв з дня вчинення дii (настання подii), iнформацiя про який входить до складу кредитноi iсторii вiдповiдно до цим Законом, або з дня, коли джерела формування кредитноi iсторii стало вiдомо про вчинення такоi дii (настаннi такоi подii).

Але тут виникаi питання про коректнiсть подання такого роду iнформацii.

Наприклад, банк вирiшуi сильно "не заморочуватися" i, дотримуючись букви Закону, три рази на мiсяць (1 раз на 10 днiв) направляi данi в бюро кредитних iсторiй, але при цьому за перiод мiж вiдправками можливо короткострокове виникнення простроченоi заборгованостi у позичальника, iнформацiя про якоi не потрапить в кредитне бюро. Причому прострочення може виникати регулярно (наприклад, у випадку овердрафтного кредитування, при якому, до речi, також не зовсiм ясно, яку суму заборгованостi передавати, з урахуванням того, що сам принцип даного виду кредитування передбачаi постiйну змiну розмiру заборгованостi), що явно буде говорити про невисокою кредитноi дисциплiни позичальника. Однак при поточному прочитаннi Закону такого роду iнформацiя може пройти повз бюро кредитних iсторiй.

Ця прогалина законодавства на практицi частково спробувало вирiшити Нацiональне бюро кредитних iсторiй, включивши до регламенту взаiмодii (формат TUTDF) можливiсть передачi даних по прострочених платежах менше 6 днiв, але це знову ж локальна на пiвзахiд, яка в повному обсязi не вирiшуi зазначену проблему.

Тобто необхiдно законодавчо визначити вид i обсяг iнформацii для деяких видiв кредитiв (кредитна лiнiя, овердрафт). При частiй змiнi величини заборгованостi кредитна iсторiя "захаращуiться" i втрачаiться корисна iнформацiя. При цьому немаi ясностi, чи потрiбно передавати в бюро кредитних iсторiй iнформацiю про лiмiт заборгованостi або тiльки про реально сформованоi заборгованостi. У Францii, наприклад, передаються данi тiльки про невикористаний лiмiт.

Однiiю з головних проблем обраноi моделi децентралiзованих незалежних кредитних бюро i, на жаль, поки не передбачений обмiн даними мiж рiзними бюро. Можливiсть обмiну даними безпосередньо мiж бюро кредитних iсторiй звела б до мiнiмуму витрати банкiв. Зараз виходить так, що банкам потрiбно укладати договори з декiлькома (або як мiнiмум з усiма провiдними) бюро кредитних iсторiй, щоб отримати повне уявлення про потенцiйного позичальника, а це накладно i незручно з технiчного боку.

Частково це питання можна вирiшити за допомогою застосування досить складних i знову ж таки дорогих програм-концентраторiв, якi дозволяють, використовуючи iдиний iнтерфейс, здiйснювати запити i вивантаження даних в рiзнi бюро кредитних iсторiй, Центральний каталог кредитних iсторiй, а також iншi органiзацii (наприклад, Федеральну мiграцiйну службу), але, природно, при наявностi укладених договорiв про обмiн iнформацiiю з даними установами.

Подiбного роду послугу - "Комутатор БКРЖ" - пропонуi, наприклад, кредитне бюро "Еквiфакс Кредит Сервiсiз". Ця послуга дозволяi отримувати об'iднаноi кредитноi звiт з трьох найбiльших бюро кредитних iсторiй.

РЖншим продуктом i CreditRegistry, розроблений компанiiю "Мiжбанкiвський технологiчний центр" (МТЦ), що забезпечуi автоматизацiю всiх бiзнес-процесiв, пов'язаних iз взаiмодiiю банку з кредитними бюро, Центральним каталогом кредитних iсторiй, а також iншими зовнiшнiми сервiсами, використовуваними банками при роботi на ринку споживчого кредитування.

Найбiльш оптимальним варiантом стало б безпосередню взаiмодiю мiж бюро. Якщо б вони налагодили взаiмо обмiн мiж собою, банк укладав би угоду з одним бюро, посилав туди запити, а це бюро само розшукувало б i отримувало iнформацiю про позичальника з iншого бюро i направляло ii в банк.

При цьому подiбного роду обмiн можна було б органiзувати не тiльки усерединi Росii, але i зi спецiалiзованими органiзацiями iнших краiн (у першу чергу СНД), якi виконують функцii бюро, визнаними ФiР або за умови укладення угоди ФiР Росii з вiдповiдною нацiональним уповноваженим органом.

Однак, за словами представникiв бюро кредитних iсторiй, такi консультацii не проводилися, i вiдповiдно до букви Закону нiякоi iнформацiйний обмiн мiж ними в даний час неможливий.

РД надiя, що через кiлька рокiв пiсля природного вiдбору на ринку залишаться не бiльше 4 - 5 бюро, якi так чи iнакше будуть взаiмодiяти один з одним.

3 Принципи роботи бюро кредитних iсторiй

Бюро кредитних iсторiй надiленi спецiальною правоздатнiстю - вони не мають права здiйснювати iншi види дiяльностi, крiм перелiчених у Законi. Тому одним з перехiдних положень Закону i вимога до юридичних осiб, що здiйснюють дiяльнiсть в якостi БКРЖ до дня набрання чинностi Закону, протягом 6 мiсяцiв привести свою дiяльнiсть у вiдповiднiсть до вимог, що пред'являються до БКРЖ Законом (ст. 19).

Суб'iкт кредитноi iсторii - фiзична або юридична особа, яка виступаi позичальником, i щодо якого формуiться кредитна iсторiя (п. 5 ст. 3). Суб'iкт кредитноi iсторii визначаi код суб'iкта кредитноi iсторii - комбiнацiя цифрових та буквених символiв, використовувана ним i (або) з його згоди користувачем кредитноi iсторii при направленнi у Центральний каталог кредитних iсторiй запиту про БКРЖ, в якому сформована кредитна iсторiя суб'iкта кредитноi iсторii, для пiдтвердження правомiрностi видачi цiii iнформацii. Порядок формування, замiни та анулювання кодiв суб'iкта кредитноi iсторii, у тому числi додаткових кодiв, встановлюiться Банком Росii (ч. 4.3 ст. 5).

Джерелом формування кредитноi iсторii може бути виключно органiзацiя - займодавец (кредитор), що представляi iнформацiю, що входить до складу кредитноi iсторii, в БКРЖ (п. 4 ст. 3). Нi фiзичнi особи, нi iндивiдуальнi пiдприiмцi не можуть бути джерелами формування кредитноi iсторii. Вiдносини джерела формування кредитноi iсторii i БКРЖ опосередковуються договором про надання iнформацiйних послуг, який i одним з видiв договору взайми надання послуг (ст. 779 ГК РФ).

Що стосуiться користувачiв кредитноi iсторii, то ними можуть бути в рiвнiй мiрi, як iндивiдуальнi пiдприiмцi, так i юридичнi особи за умови отримання письмового або iншим способом документально зафiксованого згоди суб'iкта кредитноi iсторii на отримання кредитного звiту для укладення договору позики (кредиту) (п. 7 ст. 3). Для отримання кредитного звiту користувачевi необхiдно мати засоби теле комунiкацiй, так як вiн отримуi кредитний звiт виключно у формi електронного документа (ч. 8 ст. 6 Закону), та укласти з БКРЖ договiр про надання iнформацiйних послуг.

Законом передбачено створення Центрального каталогу кредитних iсторiй (далi - ЦККРЖ) як пiдроздiли Банку Росii, цiлями дiяльностi якоi i:

- Збiр, збереження i уявлення суб'iктам кредитних iсторiй i користувачам кредитних iсторiй iнформацii про БКРЖ, де сформованi кредитнi iсторii суб'iктiв кредитних iсторiй;

- Тимчасове зберiгання баз даних лiквiдованих (реорганiзованих, а також виключених з державного реiстру БКРЖ) БКРЖ.

Банк Росii маi право встановлювати форми та порядок подання в ЦККРЖ iнформацii iз БКРЖ.

Кредитна iсторiя дiлиться на три частини - титульну, основну та додаткову (закриту). Це пов'язано з рiзним правовим режимом доступу до кожноi з ii частин.

Змiст титульноi i основноi частини кредитноi iсторii розрiзняiться залежно вiд того, чи i суб'iкт кредитноi iсторii фiзичною особою (iндивiдуальним пiдприiмцем) або особою юридичним.

У титульноi частини кредитноi iсторii фiзичноi особи вiдображенi його прiзвище, iм'я, по батьковi, дата i мiсце народження i данi документа, що посвiдчуi особу (обов'язковi вiдомостi), а також РЖПН та номер iндивiдуального особового рахунку, зазначений у страховому свiдоцтвi обов'язкового пенсiйного страхування (факультативнi вiдомостi) . Основна частина мiстить вiдомостi про мiсце реiстрацii та фактичне мiсце проживання фiзичноi особи, вiдомостi про державну реiстрацiю iндивiдуального пiдприiмця, а також вiдомостi про кредитнi (позикових) зобов'язання цiii особи, в тому числi про суперечки за договорами позики (кредиту).

Основна частина мiстить вiдомостi про процедури банкрутства юридичноi особи, при створеннi юридичноi особи шляхом реорганiзацii - основнi частини кредитних iсторiй реорганiзованих юридичних осiб, якi припинили своi iснування, а також вiдомостi про кредитнi (позикових) зобов'язання юридичноi особи, аналогiчнi вiдомостей, якi передбаченi для зобов'язань фiзичноi особи.

Крiм того, в основнiй частинi кредитноi iсторii i фiзичного, i юридичноi особи може мiститися iндивiдуальний рейтинг суб'iкта кредитноi iсторii, що розраховуiться на пiдставi затвердженоi БКРЖ методики. Представляiться, що БКРЖ може використовувати скорегованi моделi, застосовуванi в банках, а саме:

1) модель моралiзаторства, при якiй оцiнка ризику спрямована на мiнiмiзацiю не повернення кредиту, i кредитнi заявки високо-ризикових позичальникiв не задовольняються;

2) модель прибутковостi, при якiй прораховуiться не тiльки ризик не повернення кредиту, скiльки максимальна прибутковiсть кредитування даного клiiнта для банку, внаслiдок чого банк може вiддати перевагу високо ризикового, але потенцiйно бiльш прибуткового клiiнта низько ризикового;

3) модель навчання та накопичення досвiду, при якiй iнформацiя максимiзуiться з метою вдосконалення самоi скорегованоi моделi.

Додаткова (закрита) частину кредитноi iсторii для фiзичних осiб i для юридичних осiб однакова за складом входять до неi вiдомостей, якi вiдображають данi про джерело формування кредитноi iсторii та користувача кредитноi iсторii (ч. 4 i 8 ст. 4).

Особам, у яких вiдповiдно до Закону право на отримання iнформацii, яка складаi кредитну iсторiю, така iнформацiя може надаватися БКРЖ у виглядi кредитного звiту, обсяг якого залежить вiд суб'iкта його отримання.

Юридична особа маi право здiйснювати дiяльнiсть як БКРЖ тiльки пiсля внесення запису про нього до державного реiстру БКРЖ - вiдкритий та загальнодоступний федеральний iнформацiйний ресурс, який мiстить вiдомостi про БКРЖ, внесенi до зазначеного реiстру уповноваженим державним органом.

4 Вплив фiнансовоi кризи на роботу бюро кредитних iсторiй

бюро кредитна iсторiя фiнансова

Сьогоднi у зв'язку з фiнансовою кризою посилюються вимоги до позичальникiв з боку кредитних органiзацiй. Якщо зовсiм недавно взяти в банку кредит мiг майже кожен, то тепер стати позичальником може тiльки самий надiйний i перевiрений клiiнт.

В даний час прiоритетним для банку i клiiнт з бездоганною i довгоi кредитною iсторiiю. Кредитнi iсторii стають не тiльки iнструментом виборчоi полiтики кредиторiв, а й серйозним стимулом для позичальникiв бiльш вiдповiдально пiдходити до питання отримання кредиту, бiльш тверезо оцiнювати своi фiнансовi можливостi i вчасно виплачувати борги.

Хотiлося б вiдзначити, що хоча б раз на пiвроку необхiдно проводити монiторинг своii кредитноi iсторii. Нерiдко кредитна iсторiя живе самостiйним вiд людини життям, а це може мати неприiмнi наслiдки. Монiторинг своii кредитноi iсторii дуже корисний не тiльки тим, хто користуiться кредитами, але i тим, хто в банки навiть не ходить.

Навiть до кризи на прострочення платежу на три-чотири днi банки закривали очi. Людина могла оформити кредит першого числа, а зарплату отримуi п'ятого. Вiн завжди буде перераховувати платежi з невеликим запiзненням. При видачi нового кредиту банки це не розцiнюють як негатив. Але якщо прострочення по платежу бiльше 30 днiв, це може спричинити за собою негативнi наслiдки. Тому радимо позичальниковi звертатися в банк до настання прострочення, i з великою ймовiрнiстю банк пiде позичальниковi назустрiч. У таких ситуацiях, як правило, складаiться новий графiк платежiв, що влаштовуi i банк, i позичальника. У результатi прострочення по платежах до кредитноi iсторii не виникне. Але якщо позичальник допустив прострочення, звернувся в банк пiзнiше або взагалi почав ховатися, то все прострочення будуть вiдображенi в кредитнiй iсторii.

У перiод фiнансовоi кризи все бiльшоi актуальностi набувають продукти з монiторингу iснуючого портфеля банку i додатковоi оцiнки позичальника. У зв'язку з цим БКРЖ пропонуi ряд додаткових послуг, у тому числi надання статистичних та аналiтичних звiтiв, що дозволяють розкрити структуру зобов'язань клiiнтiв перед iншими кредиторами.

Крiм того, на допомогу банкам БКРЖ розробило i впровадило послугу ВлВерифiкацiя паспортних даних позичальникаВ». Впровадження цiii послуги дозволяi перевiрити вiдповiднiсть зазначених позичальником паспортних даних та iнформацii, що мiститься в базi даних ФМС по Москвi i Московськiй областi. Всi необхiднi данi можна отримати через iнформацiйну базу даних в режимi реального часу.

Сьогоднi банки ретельно пiдходять до оцiнки платоспроможностi потенцiйних позичальникiв i зниження рiвня кредитних ризикiв. Для цього Нацiональне бюро кредитних iсторiй надаi скориговано для росiйських банкiв. Дана система робить iнформацiю з бюро кредитних iсторiй бiльш зручною для обробки внутрiшнiми системами банкiв. Цей об'iктивно новий iнструмент дозволяi кредитним органiзацiям набагато точнiше оцiнити можливостi позичальникiв з повернення кредиту.

Висновок

Пiсля закiнчення бiльш нiж 6 рокiв з моменту видання Федерального закону "Про кредитнi iсторii" у Росii при аналiзi кредитоспроможностi позичальникiв не останню роль стали грати кредитнi бюро як iнститути, що займаються збором, аналiзом i розподiлом отриманих даних про своiчаснiсть виконання кредитних зобов'язань. За цей час в краiнi були зареiстрованi 33 бюро кредитних iсторiй (не всi з них успiшно здiйснюють свою дiяльнiсть), сформувався ринок, коли бiльше 99,5% записiв кредитних iсторiй зберiгаються в 5 найбiльших бюро. Центральним каталогом кредитних iсторiй Банку Росii (ЦККРЖ) було зiбрано бiльше 58 млн. записiв кредитних iсторiй по бiльш нiж 32 млн. суб'iктiв. Кiлькiсть успiшних збiгiв за запитами (hit-rate) у ЦККРЖ перевищило 58%.

Як вiдомо, за даними Федеральноi служби державноi статистики в Росiйськiй Федерацii проживаi менше 142 млн. чоловiк, з них трохи бiльше 75 млн. людей - працездатне населення, з яких близько 71 млн. чоловiк зайнято трудовою дiяльнiстю. Тобто фактично у кожного другого економiчно активного жителя краiни або потенцiйного позичальника вже i кредитна iсторiя. Кiлькiсть записiв про кредитнi iсторii вже в самий найближчий час зрiвняiться iз чисельнiстю працездатного населення, i це говорить про те, що багато жителiв нашоi краiни вже неодноразово користувалися послугами по кредитуванню.

При цьому за час дii Федерального закону "Про кредитнi iсторii" з боку Федеральноi служби з фiнансових ринкiв не було застосовано жодного покарання по вiдношенню до бюро кредитних iсторiй або iх керiвникiв.

Необхiдно зазначити, що законодавство, що регулюi вiдносини, що виникають з приводу iнформацiйного обмiну кредитними iсторiями, не iдеально i вимагаi доопрацювань. Так як дiяльнiсть кредитних бюро необхiдно для оздоровчоi фiнансовоi системи краiни.

У росiйськiй пресi цi незаперечнi факти неодноразово доводили на iсторичних прикладах дiяльностi кредитних бюро в економiчно розвинених краiнах Захiдноi РДвропи та Пiвнiчноi Америки, а також в краiнах Латинськоi Америки та Схiдноi РДвропи.

Використанi джерела та лiтература

1. Про банки i банкiвську дiяльнiсть: Федеральний закон вiд 02.12.1990 N 395-1 в ред. Федерального закону вiд 15.02.2010 № 11-ФЗ / / Збори законодавства РФ. - 1996. - N 6. - Ст. 492.

2. Про Центральний банк Росiйськоi Федерацii (Банку Росii): Федеральний закон вiд 10.07.2002 N 86-ФЗ в ред. Федерального закону вiд 25.11.2009 № 281-ФЗ / / Збори законодавства РФ. - 2002 - N 28. - Ст. 2790.

3. Про кредитнi iсторii: Федеральний закон вiд 30.12.2004 N 218-ФЗ в ред. Федерального закону вiд 24.07.2007 № 214-ФЗ / / Збори законодавства РФ-2005. - N 1 (частина 1). - Ст. 44.

4. Про електронний цифровий пiдпис: Федеральний закон вiд 10.01.2002 N 1-ФЗ в ред. Федерального закону вiд 08.11.2007 № 258-ФЗ / / Збори законодавства РФ. - 2002. - N 2 - ст. 127.

5. Про федеральному органi виконавчоi влади, уповноваженому на здiйснення функцiй з контролю та нагляду за дiяльнiстю бюро кредитних iсторiй: Постанова Уряду РФ вiд 10.08.2005 N 501 / / Збори законодавства РФ. - 2005. - N 33. - Ст. 3429.

6. Про порядок i формах подання бюро кредитних iсторiй iнформацii, що мiститься в титульних частинах кредитних iсторiй, та кодiв суб'iктiв кредитних iсторiй в Центральний каталог кредитних iсторiй: Вказiвка ЦБ РФ вiд 31.08.2005. - N 1611-У в ред. вiд 01.12.2009 № 2352-У / / Вiсник Банку Росii. - 2005. - N 52.

7. Про порядок направлення запитiв та отримання iнформацii з Центрального каталогу кредитних iсторiй суб'iктом кредитноi iсторii i користувачем кредитноi iсторii за допомогою звернення в бюро кредитних iсторiй: Вказiвка ЦБ РФ вiд 29.11.2005 N 1635-У в ред. вiд 28.12.2009 № 2375-У / / Вiсник Банку Росii. - 2005. - N 71-72

8. Про затвердження Положення про вимоги до фiнансового стану та дiловоi репутацii учасникiв Бюро кредитних iсторiй: Наказ ФiР РФ вiд 27.10.2005 N 05-52/пз-н в ред. вiд 20.09.2007 № 07-100/пз-н / / Бюлетень нормативних актiв федеральних органiв виконавчоi влади. - 2006. - N 2006.

9. Про затвердження Адмiнiстративного регламенту ФiР Росii виконання державноi функцii з ведення державного реiстру Бюро кредитних iсторiй: Наказ ФiР РФ вiд 14.08.2007 N 07-89/пз-н / / Бюлетень нормативних актiв федеральних органiв виконавчоi влади. - 2007. - N 46.

10. Про типовi банкiвськi ризики: Лист ЦБ РФ вiд 23.06.2004 N 70-Т / / Вiсник Банку Росii. - 2004. - N 38.

11. Воронiн Б.Б. Ринок послуг бюро кредитних iсторiй: результати третього року розвитку / Воронiн Б.Б. / / Регламентацiя банкiвських операцiй. Документи та коментарi. - 2008. - N 5. - С. 23-25.

12. Гусiва А.О кредитних бюро i кредитний скоринг / Гусiва О., Кузiна О. / / Банки та технологii. - 2004. - № 5. - С. 45.

13. РЖзофенко Р.Н. Про розвиток iнституту кредитних iсторiй / РЖзофенко Р.Н. / / Управлiння в кредитнiй органiзацii. - 2009. - № 2. - С. 42-44.

14. РЖзофенко Р.Н. Позитивнi уроки кредитних бюро / РЖзофенко Р.Н. / / Регламентацiя банкiвських операцiй. Документи та коментарi. - 2009. - № 3. - С.53-54.

15. Смирнов РД.РЖ. Важливо не просто вижити, а стати сильнiшим / Смирнов РД.РЖ. / / Управлiння в кредитнiй органiзацii. - 2009. - № 2. - С. 23.

16. Фальковський Я.М. Про бюро кредитних iсторiй / Фальковський Я.М. / / Цивiлiсти. Науково-практичний журнал. - 2006. - № 1. - С. 70-79.

17. Хандруiв А. Вiд особистих зв'язкiв - до кредитних iсторiй / Хандруiв А., Вiтрова А. / / Вестiк АРБ. - 2001. - № 7. С. 32-33.

18. Виноградова Л.Б. Як криза вплинула на роботу кредитних бюро [Електронний ресурс]. / Л.Б. Виноградова. - 2010. - Режим доступу: http://credit.rbc.ru/interview/2009/02/18/68257.shtml. - 20.03.2010.

19. Центральний каталог кредитних iсторiй [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://ckki." onclick="return false">

Вместе с этим смотрят:

Актуальные проблемы и споры в автостраховании

Аналiз перспектив розвитку медичного страхування на ринку страхових послуг Украiни

Анализ операций кредитования физических лиц коммерческими банками в России

Анализ системы добровольного медицинского страхования

Анализ становления отечественного опыта кредитования за договорами ипотеки