Органiзацiя безготiвкових розрахункiв i шляхи iх удосконалення

Вступ

Сьогоднi економiка Украiни потребуi швидких структурних та технологiчних перетворень при одночасному вдосконаленнi механiзму безготiвкових розрахункiв, так як сучасний ii стан характеризуiться розладом платiжно-розрахунковоi системи та платiжною кризою. Своiчасна i повна сплата доставленоi продукцii, виконаних робiт та наданих послуг, iнших боргових зобовтАЩязань i однiiю з головних передумов та ознак ефективностi функцiонування економiки в цiлому i кожного його субтАЩiкта окремоi. Вiд стану безготiвкових розрахункiв, своiчасного i повного надходження вiд платникiв коштiв залежить стан грошового обiгу, цiноутворення, кредитнi вiдносини, фiнансовий стан пiдприiмств i, як пiдсумок, соцiальний стан населення. В перiод економiчноi кризи порушуiться система безготiвкових розрахункiв, збiльшуiться попит на готiвку та кредит банкiв. Крiм того, лiбералiзацiя цiн ускладнила формування кредитних процесiв банкiв, негативно вплинула на проведення безготiвкових розрахункiв. Таким чином, в сучасних умовах, коли спостерiгаiться зниження рiвня платоспроможностi пiдприiмств, порушення товарного i грошового обiгу, неефективнiсть дiючого механiзму розрахункiв мiж пiдприiмствами, який не стимулюi iх до своiчасного виконання платежiв, необхiдно не тiльки технiчно здiйснювати розрахунковi операцii, але i вдосконалювати органiзацiю безготiвкових розрахункiв. Беручи до уваги вищенаведене, актуальнiсть даноi роботи очевидна. Питання, повтАЩязанi з безготiвковими розрахунками розглядалися такими вiтчизняними науковцями як: А.С. Савченко, Л.А. Вiднiйчук-Вiрван, О.Д. Вовчак, О.В. Васюренко, Р.РЖ. Тиркало, М.РЖ. Савлук та iншi. Нормативною-правовою та законодавчою базою для безготiвкових розрахункiв i Закон Украiни тАЬПро платiжнi системи та переказ коштiв в УкраiнiтАЭ, РЖнструкцiя про безготiвковi розрахунки в Украiнi в нацiональнiй валютi, РЖнструкцiя про мiжбанкiвський переказ коштiв в Украiнi в нацiональнiй валютi, Правила Нацiональноi системи масових електронних платежiв, Положення про порядок емiсii платiжних карток i здiйснення операцiй з iх застосуванням та iнше. Метою курсовоi роботи i вивчення органiзацii безготiвкових розрахункiв i шляхiв iх удосконалення. Досягнення поставленоi мети зумовило необхiднiсть вирiшення таких завдань: 1) зтАЩясувати загальну сутнiсть безготiвкових розрахункiв; 2) вiдобразити класифiкацiю та основнi принципи органiзацii безготiвкових розрахункiв; 3) сформувати структуру системи безготiвкових розрахункiв; 4) охарактеризувати форми безготiвкових розрахункiв; 5) провести аналiз роботи платiжних систем Украiни, а саме системи електронних платежiв Нацiонального банку Украiни, та Нацiональноi системи масових електронних платежiв, виявити чинники, що впливають на змiни в роботi даних платiжних систем; 6) розробка i обТСрунтування пропозицiй по вдосконаленню i розвитку платiжних систем в Украiнi. При роботi над курсовою роботою був використаний статистичний, аналiтичний матерiал, також використовувалася як перiодична лiтература, книги, так i законодавчi, нормативнi i iнструктивнi матерiали, що стосуються даноi теми.

1. Загальнi аспекти безготiвкових розрахункiв в Украiнi

1.1 Сутнiсть, класифiкацiя та принципи органiзацii безготiвкових розрахункiв

Розрахунковi вiдносини в Украiнi зумовленi наявнiстю товарного виробництва, товарного обороту грошей. В Украiнi бiльшiсть розрахункiв здiйснюiться у безготiвковiй формi.

Безготiвковий грошовий оборот тАУ це рух грошових коштiв без використання готiвкових грошових знакiв шляхом перерахування сум за рахунками в банках чи зарахування взаiмних вимог. У безготiвковому оборотi грошi функцiонують як засiб платежу, бо i певний промiжок часу мiж одержуванням товарiв та оплатою iх. Переваги безготiвкового обiгу перед готiвковим очевиднi тАУ прискорюiться обiг грошових коштiв господарських субтАЩiктiв; значно скорочуються суспiльнi витрати обiгу; збiльшуються можливостi держави щодо регулювання грошовоi сфери тощо.

Безготiвковi розрахунки тАУ розрахунки, що проводяться без участi готiвки, тобто в сферi безготiвкового грошового обiгу. Важливим нормативно-правовим документом в регулюваннi безготiвкових розрахункiв i РЖнструкцiя про безготiвковi розрахунки в Украiнi в нацiональнiй валютi, затверджена постановою Правлiння Нацiонального банку Украiни вiд 21.01.2004 № 22 i зареiстрована в Мiнiстерствi юстицii Украiни 29.03.2004 за № 377/8976 (зi змiнами i доповненнями). РЖнструкцiя встановлюi загальнi правила, форми i стандарти розрахункiв юридичних i фiзичних осiб та банкiв у грошовiй одиницi Украiни на територii Украiни, що здiйснюються за участю банкiв. Згiдно з РЖнструкцiiю безготiвковi розрахунки тАУ це перерахування певноi суми коштiв з рахункiв платникiв на рахунки отримувачiв коштiв, а також перерахування банками за дорученням пiдприiмств i фiзичних осiб коштiв, унесених ними готiвкою в касу банку, рахунки отримувачiв коштiв. Цi розрахунки проводяться банком на пiдставi розрахункових документiв на паперових носiях чи в електронному виглядi. Ознаки класифiкацii безготiвкових розрахункiв: ВаВаВаВаВа 1) за складом учасникiв подiляються на: ВаВаВаВаВаВаВа а) мiжгосподарськi; ВаВаВа б) мiжбанкiвськi; 2) за обтАЩiктами розрахункiв, тобто залежно вiд призначення платежу, подiляються на: а) розрахунки за товарнi операцii тАУ платежi за товарно-матерiальнi цiнностi, наданi послуги i виконанi роботи; ВаВа б) розрахунки за нетоварнi операцii тАУ сплата податкiв та перерахування iнших платежiв до бюджету, одержання i повернення банкiвських позичок, страхових сум тощо; 3) залежно вiд мiсця проведення безготiвкових розрахункiв видiляють: а) внутрiшньодержавнi (внутрiшньомiськi, що здiйснюються в межах одного населеного пункту, i мiжмiськi - за межами цього пункту); б) мiждержавнi розрахунки (мiж господарськими субтАЩiктами, якi знаходяться на територiях рiзних держав). Безготiвковi розрахунки класифiкуються також як: 1) гарантованi, тобто, такi що забезпечують гарантiю платежу за рахунок депоновання грошових засобiв; 2) негарантованi, тобто, такi за яких платiж не гарантуiться; 3) залежно вiд способу реалiзацii продукцii безготiвковi розрахунки можуть бути: ВаВаВаВа а) прямi тАУ здiйснюються безпосередньо мiж постачальниками; ВаВа б) транзитнi тАУ здiйснюються за наявностi промiжних структур (ланок).

Безготiвковi розрахунки здiйснюються за двома основними грошовими потоками. Це по-перше, надходження грошових коштiв на рахунок; по-друге, витрачання коштiв з рахунку.

Кризовий стан нацiональноi економiки Украiни супроводжуiться деформацiями механiзмiв безготiвкового грошового обiгу. Хронiчнi, а часто й безнадiйнi неплатежi тАУ характерна риса дiючоi системи безготiвкових розрахункiв. Основною формою взаiмовiдносин мiж постачальниками, виробниками та покупцями продукцii все бiльш стаi неефективний натуральний обмiн (бартер). Зрозумiло, що при бартерi кошти на рахунки господарських субтАЩiктiв у банкiвських установах не надходять. Успiшне здiйснення економiчних реформ неможливе поза становленням впорядкованоi, ефективно i синхронно дiючоi системи безготiвкових розрахункiв. Безготiвковi розрахунки мiж пiдприiмствами, органiзацiями та установами всiх форм власностi, пiдприiмствами без створення юридичноi особи i фiзичними особами здiйснюються у нацiональнiй валютi Украiни через банки, шляхом перерахування коштiв з рахунка платника на рахунок одержувача коштiв. Кошти з рахунка клiiнта списуються за розпорядженням його власника, крiм випадкiв, у яких чинним законодавством передбачене безспiрне стягуванння та безакцептне списання коштiв. На виконання статтi 1072 Цивiльного кодексу Украiни до РЖнструкцii (пункт 2.22) включено положення щодо черговостi виконання банками розрахункових документiв, якi оформленi згiдно з рiшеннями судiв i на пiдставi яких здiйснюiться списання коштiв, якщо розрахунковi документи надходять до банку одночасно.

Розрахунковi документи приймаються банком до виконання тiльки в межах наявних на рахунку клiiнта коштiв. Платежi одного клiiнта за рахунок коштiв iншого не допускаються. Для здiйснення розрахункiв клiiнти банкiв самостiйно обирають платiжнi iнструменти (крiм меморiального ордера) i зазначають iх пiд час укладення договорiв. Установи банкiв здiйснюють контроль за додеранням правил розрахункiв, а також за станом розрахункiв пiдприiмств. Пiдприiмства (платники та одержувачi коштiв) зi свого боку також мають контролювати проведення безготiвкових розрахункiв. Народногосподарське значення безготiвкових розрахункiв полягаi у прискоренi обiгу грошових i фiнансових коштiв, забезпеченнi в максимально короткий час грошовоi компенсацii виробникам тАУ власникам поставленоi продукцii, виконаних робiт i наданих послуг. Прискорення мiжгосподарських розрахункiв важливе як з мiкро -, так iз макроекономiчноi точок зору. Для створення ефективноi системи безготiвкових розрахункiв принципове значення маi правильне визначення ii принципiв тАУ основних нормативних положень, якими слiд керуватися, щоб безготiвковi розрахунки максимально сприяли прискоренню народногосподарського обороту. Безумовно, що принципи органiзацii безготiвкових розрахункiв на макроекономiчному рiвнi мають розглядатися у взаiмозвтАЩязку з особливостями реформування фiнансовоi сфери вiтчизняноi економiки. На мiкроекономiчному рiвнi принципи органiзацii безготiвкових розрахункiв випливають iз специфiки реалiзацii економiчних iнтересiв трьох субтАЩiктiв сфери безготiвкового обiгу тАУ платника, одержувача грошових коштiв, банку. Специфiка принципiв безготiвкових розрахункiв вiдображаi реальний стан нацiональноi економiки (криза, депресiя, пожвавлення, пiднесення). Принципи безготiвкових розрахункiв тАУ це вихiднi положення, якi визначають конкретний економiчний змiст способiв i форм розрахункiв. У мiру реальних ринкових змiн в економiцi змiнюiться також принципи органiзацii безготiвкових розрахункiв, виникають i формуються новi принципи. Видiляються такi основнi принципи органiзацii безготiвкових розрахункiв: 1) грошовi кошти всiх господарських субтАЩiктiв (як власнi, так i залученi) пiдлягають обовтАЩязковому зберiганню на розрахункових, поточних та iнших рахунках в установах банкiв; 2) безготiвковi розрахунки мiж пiдприiмствами, фiзичними особами здiйснюються через банки шляхом перерахування коштiв iз поточних рахункiв платникiв на поточнi рахунки одержувачiв коштiв; 3) розрахунки з постачальниками за товарно-матерiальнi цiнностi i послуги проводяться, як правило, пiсля надання послуг, на практицi застосовуiться також попередня оплата; 4) банки списують кошти з рахункiв тiльки за розпорядженням iх власникiв, крiм випадкiв, у яких безспiрне списання (стягнення) коштiв передбачене законом Украiни, а також за рiшенням суду, арбiтражного суду та виконавчими приписами нотарiусiв. 5) доручення пiдприiмств на перерахування коштiв приймаються банками до виконання тiльки в межах наявних коштiв на iх рахунках або за рахунок платiжного кредиту банку; 6) зарахування коштiв на рахунок одержувача вiдбуваiться пiсля списання вiдповiдних грошових сум iз рахункiв платника; 7) банк на договiрнiй основi здiйснюi розрахунково-касове обслуговування своiх клiiнтiв i виконуi iх розпорядження щодо перерахування коштiв iз рахункiв. 8) пiдприiмства самостiйно обирають форми розрахункiв та вказують iх при вкладеннi мiж собою договорiв; 9) взаiмнi претензii за розрахунками мiж платником та одержувачем коштiв розглядаються сторонами в претензiйно-позовному порядку без участi банку. Специфiка прояву принципiв органiзацii безготiвкових розрахункiв у вiтчизнянiй економiцi виражаiться лише несприятливими кризовими умовами господарювання. Недотримання принципiв органiзацii безготiвкових розрахункiв призводить до кризи всiii системи розрахункiв (платiжноi кризи).

1.2 Способи платежiв при безготiвкових розрахунках

Спосiб безготiвкових розрахункiв у широкому розумiннi тАУ це економiчно i фiнансово обумовлений порядок здiйснення грошових вiдносин мiж постачальником (продавцем) i платником (покупцем). Способи розрахункiв визначаються конкретними умовами виконання господарськими суб'iктами своiх грошових зобов'язань один перед одним. Рiзнi форми економiчноi органiзацii сфери грошового обороту зумовлюють i рiзнi способи платежу за продукцiю.

Спосiб платежу у вузькому розумiннi характеризуi порядок списання коштiв з рахункiв платникiв.

У сучаснiй системi безготiвкових розрахункiв господарськi суб'iкти використовують такi основнi способи платежу:

1) перерахування грошових коштiв (безпосередньо не повтАЩязане з банкiвським кредитом) з поточного рахунку платника;

2) надання позики банком шляхом прямого перерахування грошей iз кредитного рахунку платника на банкiвський рахунок одержувача;

3) розрахунок шляхом залiку взаiмноi заборгованостi платникiв, за якими взаiмнi зобовтАЩязання боржникiв i кредиторiв один перед одним погашаються в рiвновеликих сумах i лише за рiзницею здiйснюiться платiж на загальних пiдставах. Кожна з сторiн сплачуi або одержуi лише рiзницю платiжноi сiми, яка не покриваiться зарахуваннями;

4) гарантована оплата постачальнику з попереднiм депонуванням коштiв на окремих банкiвських рахунках в установах банку за мiсцем знаходження платника i з наступним iх списанням з цього рахунку пiсля зарахування грошей на рахунок одержувача в установi банку, де йому вiдкритий поточний рахунок.

Призначення того чи iншого способу розрахунку полягаi в погашенi грошових зобовтАЩязань юридичних i фiзичних осiб.

Критерii вибору способу платежу повтАЩязанi з вимогами прискорення самих розрахункiв, iх термiновастi, зниження витрат на проведення платежiв, нормалiзацii кругообороту коштiв, забезпечення безперебiйного ходу реалiзацii продукцii.

У сучаснiй кризовiй економiцi Украiни на перший план виходить такий спосiб платежу, як тАУ попередня оплата (грошi перераховуються одержувачевi до видвантаження товарiв) на вiдмiну вiд оплати фактично вiдвантажених товарiв i наданих послуг.

Спосiб попередньоi оплати пiдкреслюi аномальнiсть економiчних вiдносин, що iснують у вiтчизнянiй економiцi, не даi можливiсть на дiлi оптимiзувати економiчнi iнтереси субтАЩiктiв системи безготiвкових розрахункiв. Порядок попередньоi оплати товарно-матерiальних цiнностей та послуг застосовуiться як санкцiя вiдносно неплатоспроможних покупцiв. Нормативними актами передбачаються максимальнi термiни вiд дня отримання оплати (як правило не пiзнiше 3-х робочих днiв), коли продавець (виробник) повинен вiдвантажити (вивезти, надати) оплаченi товари i послуги покупцевi (замовнику).

Використання способу платежу на основi попередньоi оплати тАУ це наслiдок дисбалансу мiж товарними i грошовими потоками, монополiзму постачальникiв, нестачi обiгових коштiв на багатьох пiдприiмствах, зниження платоспроможностi. У цих умовах попередня оплата розрахункових документiв певним чином даi змогу пiдтримувати господарський оборот в належному станi. ВаВаВаВа В умовах платiжноi кризи зростаi значення способу розрахункiв на основi здiйснення тАУ залiку взаiмноi заборгованностi. Такi розрахунки можуть здiйснюватися шляхом зарахування зобовтАЩязань мiж двома платниками або групами платникiв усiх форм власностi однiii та рiзних галузей народного господарства.

При залiку взаiмозаборгованностi використовуються постiйно дiючi та разовi зарахування вимог. До постiйно дiючих належать перiодичнi розрахунки за сальдо зустрiчних вимог. Розрахунки за залiком взаiмозаборгованностi ведуться на основi угоди мiж пiдприiмствами; сторони i порядок розрахункiв погоджуються з установами банкiв, що обслуговують данi пiдприiмства.

Таким чином, на основi залiку здiйснюiться взаiмне скасування грошових зобовтАЩязань мiж господарськими субтАЩiктами. Залiк взаiмноi заборгованостi у мiжнародних розрахунках називають клiрингом. Однак iх негативна роль у грошово-фiнансових вiдносинах очевидна. Залiки взаiмозаборгованностi обмежують оборот реальних грошових коштiв, що означаi ненадходження вiдповiдноi суми податкiв до бюджету.

1.3 Поняття системи безготiвкових розрахункiв

Безготiвковi розрахунки в своiй цiлiснiй сукупностi формують певну систему. Система безготiвкових розрахункiв i складовою загальноi нацiональноi грошовоi системи. В ходi становлення ринкових вiдносин i вiдповiдноi трансформацii грошовоi сфери економiки посилюiться значення i роль безготiвкових розрахункiв як важливого самостiйного i вiдособленого об'iкта економiчних вiдносин, а вiдповiдно й окремого предмета дослiдження економiчноi науки.

Завдання економiчноi науки полягаi в тому, щоб науково вiдображаючи й обТСрунтовуючи практику безготiвкових розрахункiв, одночасно впливати на неi, виробляти правильнi прикладнi рекомендацii щодо вдосконалення i рацiональноi змiни системи безготiвкових розрахункiв.

Одна з актуальних наукових проблем тАУ визначення структурно-функцiональних компонентiв системи безготiвкових розрахункiв. Важливо розрiзняти такi складовi даноi системи:

1) принципи безготiвкових розрахункiв;

2) вимоги до органiзацii розрахункiв;

3) форми розрахункiв;

4) розрахунковi документи;

5) особи безготiвкових розрахункiв;

6) механiзм контролю за станом розрахункiв.

Оскiльки безготiвковi розрахунки мають вирiшальне значення у здiйсненнi народногосподарського обороту, необхiдний контроль за станом розрахункiв, законнiстю проведення грошових операцiй, правильним оформленням розрахункових документiв та вчаснiстю iх проходження.

Система безготiвкових розрахункiв маi бути найтiснiшим чином пов'язана з реальним товарним оборотом. Тiльки за такоi умови забезпечуватиметься безперебiйний кругооборот коштiв господарських суб'iктiв i, як результат, розвиватиметься та якiсно вдосконалюватиметься виробництво.

Нормалiзацiя системи безготiвкових розрахункiв сприятиме становленню нормальних ринкових вiдносин. Проблема органiчного зв'язку системи безготiвкових розрахункiв з ринковим середовищем, що формуються у вiтчизняному народному господарствi, набуваi сьогоднi особливоi актуальностi.

1.4 Характеристика форм безготiвкових розрахункiв

1) Платiжне доручення.

Платiжне доручення тАУ розрахунковий документ, що мiстить письмове доручення платника обслуговуючому банку при списання зi свого рахунку зазначеноi суми коштiв та ii перерахування на рахунок отримувача.

Розрахунки платiжним дорученням тАУ одна з найпоширенiших форм безготiвкових розрахункiв у господарському оборотi Украiни. Позитивною рисою розахункiв iз застосуванням платiжних доручень i iхнiй унiверсальний характер. Доручення широко застосовуiться в розрахунках за найрiзноманiтними платежами.

Платiжнi доручення в Украiнi застосовуються при розрахунках за поставленi товарно-матерiальнi цiнностi i наданi послуги, для попередньоi оплати товарiв i послуг, внесення авансових платежiв у випадках, передбач еннихчинним законодавством, погашення кредиторськоi заборгованностi постачальником за ранiше одержанi товари i послуги. Крiм того, пiдприiмства й органiзацii розраховуються платiжними дорученнями при здiйсненнi нетоварних операцiй: розрахункiв iз державним бюджетом, органами соцiального страхування тощо.

При розрахунках за фактично вiдвантажену продукцiю (виконанi роботи, наданi послуги) у платiжному дорученнi в рядку тАЬпризначення платежу тАЭ вказуiться назва (вид) вiдвантаженоi продукцii (виконаних робiт, послуг), номер, дата товарно-транспортного чи iншого документа, що пiдтверджуi вiдвантаження продукцii (виконання робiт, надання послуг). Для одержання товарно-матерiальних цiнностей вiд постачальникiв пiдприiмство виписуi доручення типовоi форми. Приймання товарiв, що надiйшли на пiдприiмство, здiйснюiться на основi супровiдних документiв постачальника. Виявленi при прийманнi розходження (недостача, пересортирацiя) оформляються вiдповiдним актом. Схема документообiгу при розрахунках платiжними дорученнями така: 1) отримавши товар i рахунок-фактуру вiд постачальника, покупець направляi платiжне доручення в свiй банк; 2) банк списуi вiдповiднi грошовi кошти з рахунка покупця i направляi документи про перерахування коштiв на рахунок у банк постачальника; 3) банк постачальника зараховуi вiдповiдну грошову суму на рахунок постачальника. Рахунок-фактура тАУ документ, який виписуi продавець для оплати покупцем товарно-метерiальних цiнностей, що реалiзуються (або виконанних робiт чи наданих послуг). Рахунок-фактура мiстить опис та цiну товарiв (робiт, послуг).

Ця форма безготiвкових розрахункiв застосовуiться для здiйснення попередньоi оплати за отримання поставлених товарiв, наданих послуг. Усi примiрники платiжних доручень мають бути ясно i чiтко оформленi. Доручення приймаються до виконання банками протягом 10 календарних днiв з дня виписки. День заповнення платiжного доручення не враховуiться.

Платiжне доручення банк приймаi тiльки в межах коштiв на розрахунковому рахунку, крiм доручень на перерахування до бюджету сум податкiв, зборiв, обов'язкових платежiв i внескiв до державних цiльових фондiв. Якщо постачальник (отримувач коштiв) не маi рахунку в банку або розрахунки мiж постачальником i покупцем платiжним дорученням неможливi, пiдприiмство може виконати розрахунок гарантованим платiжним дорученням через пiдприiмства зв'язку. Гарантованi платiжнi доручення застосовуються за переказу коштiв на виплату заробiтноi плати робiтникам, що заготовляють сiльськогосподарську продукцiю в населених пунктах, де вiдсутнi банкiвськi установи. Так само переказують окремим громадянам пенсii, заробiтну плату, авторський гонорар, витрати, пов'язанi з вiдрядженням тощо. 2) Платiжна вимога-доручення. Платiжна вимога-доручення тАУ розрахунковий документ, який складаiться з двох частин: верхньоi тАУ вимоги отримувача безпосередньо до платника про сплату визначеноi суми коштiв; нижньоi тАУ доручення платника обслуговуючому банку про списання зi свого рахунку визначеноi ним суми коштiв та перерахування ii на рахунок отримувача. Отже, платiжна вимога-доручення i найбiльшим розрахунковим документом, який складаiться з двох частин, кожна з яких вiдображаi специфiку двох розрахункових документiв: верхня частина тАУ особливостi платiжноi вимоги; нижня частина тАУ особливостi платiжного доручення. Вимога-доручення заповнюiться отримувачем коштiв i надсилаiться безпосередньо платниковi. Доставку платiжних вимог-доручень до платника може здiйснювати банк отримувача через банк платника. Платник, отримавши платiжну вимогу-доручення та iншi обумовленi угодою документи, при згодi оплатити ii повнiстю або частково здаi вимогу-доручення в установу банку, що його обслуговуi. Пiсля цього акцентована за платiжною вимогою-дорученням сума перераховуiться з рахунка платника на рахунок постачальника. Платiжнi вимоги-доручення приймаються банками протягом двадцяти календарних днiв iз дня виписки. День заповнення вимоги-доручення не враховуiться. У договорi може бути передбачена вiдповiдальнiсть платника за невчасне подання в банк для оплати платiжноi вимоги-доручення.

Платник здаi в банк нижню частину вимоги-доручення. Банк приймаi до сплати платiжну вимогу-доручення в сумi, яка може бути сплачена за наявними коштами на рахунку платника. При вiдсутностi достатнiх коштiв на рахунку платника платiжна вимога-доручення повертаiться без виконання. У разi вiдмови платника сплатити вимогу-доручення вiн повiдомляi про мотиви вiдмови безпосередньо одежувачевi коштiв у порядку i строки, зазначенi в договорi. Позитивним моментом даноi форми безготiвкових розрахункiв i те, що при використаннi вимог-доручень пiдвищуiться вiдповiдальнiсть субтАЩiктiв розрахункових вiдносин за органiзацiю розрахункiв у звтАЩязку з тим, що розрахунковi документи пересилаються постачальником платника, обминаючи банк. Проте, незважаючи на переваги розрахункiв платiжними вимогами-дорученнями, ця форма безготiвкових розрахункiв i малопоширеною. Недолiком розрахункiв за допомогою платiжних вимог-доручень i вiдсутнiсть гарантii платежу. Невчасна оплата рахункiв платниками, вiдмови вiд акцепту сповiльнюi рух грошових коштiв. 3) Чек.Ва У розрахунках мiж пiдприiмствами застосовуються розрахунковi чеки. Для отримання готiвки з рахункiв у банкiвських установах використовуються грошовi чеки.

Грошовi чеки застосовуються тiльки для отримання пiдприiмствами з рахункiв у банкiвських установах готiвки для виплати заробiтноi плати, премiй i винагород, дивiдендiв, коштiв на вiдрядження, на господарськi витрати.

Розрахунковий чек тАУ розрахунковий документ, що мiстить нiчим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку-емiтенту, у якому вiдкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеноi в чеку суми коштiв. Розрахунковий чек, як i платiжне доручення, заповнюi платник. На вiдмiну вiд платiжного доручення чек передаiться платником пiдприiмству тАУ отримувачу платежу безпосередньо пiд час здiйснення господарськоi операцii. Отримувач платежу подаi чек у свiй банк для оплати.

При розрахунках чеками виникають економiчнi вiдносини мiж трьома субтАЩiктами: 1) чекодавець тАУ юридична або фiзична особа, яка здiйснюi оплату за допомогою чеку та пiдписуi його;

чекодержатель тАУ юридична або фiзична особа, яка отримуi кошти за чеками; 3) банк-емiтент тАУ банк, що видаi чекову книжку (розрахунковий чек) пiдприiмству або фiзичнiй особi i веде iхнi рахунки. РЖснуi кiлька видiв розрахункових чекiв: акцептованi, не акцептованi банком, з лiмiтованих i нелiмiтованих книжок. Останнi застосовуються у мiсцевих розрахунках за отриманi товари, наданi послуги, у постiйних розрахунках з транспортними органiзацiями, з пiдприiмствами зв'язку. Власник рахунку виписуi чеки в межах залишку коштiв на рахунку в установi банку. В Украiнi використовуiться строго фiнансова унiфiкована форма розрахунокового чека. Бланки чекiв брошуруються по 10, 20 та 25 аркушiв в спецiальнi чековi книжки. Чековi книжки (розрахунковi чеки) виготовляються на спецiальному паперi на банкнотнiй фабрицi Нацiонального банку Украiни (НБУ) за зразком, затвердженним НБУ. З дозволу НБУ чековi книжки (розрахунковi чеки) можуть бути виготовленнi комерцiйними банками самостiйно з дотриманням усiх обовтАЩязкових вимог i мати фiрмову позначку банку. Чек i цiнним папером. Чековi книжки (розрахунковi чеки) i бланками сувороi звiтностi. В Украiнi розрахунки чеками зараз не дуже поширенi, особливо порiвняно iз захiдними краiнами, де чек i основною формою безготiвкових розрахункiв. Чеки не отримують поширення у вiтчизняному господарському оборотi внаслiдок недостатностi коштiв на рахунках клiiнтiв i обмеженоi платоспроможностi бiльшостi комерцiйних банкiв. 4) Акредитив. Акредитив тАУ це специфiчна форма безготiвкових розрахункiв, при якiй банк-емiтент за дорученням свого клiiнта (заявника акредитива) зобовтАЩязаний: виконати платiж третiй особi (бенефiцiару) за поставленi товари, виконанi роботи та наданi послуги; надати повноваження iншому (виконуючому) банку здiйснити цей платiж. Цi два види операцiй i головними акредитивними операцiями. При розрахунках акредитивами в економiчнi вiдносини вступають такi субтАЩiкти: 1) заявник акредитива тАУ платник, який звертаiться до банку, що його обслуговуi, для вiдкриття акредитива; 2) банк-емiтент тАУ банк платника, що вiдкриваi акредитив своiму клiiнтовi; 3) бенефiцiар тАУ юридична особа, на користь якоi виставлений акредитив (продавець, виконавець робiт або послуг тощо); 4) виконуючий банк тАУ банк бенефiцiара або iнший банк, що за дорученням банку - емiтента виконуi акредитив. Умови та порядок проведення акредитивноi форми розрахункiв передбачаються у договорi мiж бенефiцiаром i заявником акредитива. Банк-емiтент може вiдкрити такi види акредитивiв: 1) покритий акредитив, при якому для здiйснення платежiв завчасно бронюються кошти платника в повнiй сумi на окремому рахунку в банку-емiтентi або виконуючому банку; 2) непокритий акредитив, оплата за яким, у разi тимчасовоi вiдсутностi коштiв на рахунку платника, гарантуiться банком-емiтентом за рахунок банкiвського кредиту; Акредитиви також бувають вiдкличнi i безвiдкличнi. Вiдкличний акредитив тАУ акредитив, який може бути змiнений або анульований банком-емiтентом без попереднього погодження з бенефiцiаром. Безвiдкличний акредитив тАУ акредитив, який може бути змiнений або анульований тiльки за згодою бенефiцiара, на користь якого вiн був вiдкритий. В iншому (виконуючому) банку за дорученням банку-емiтента можуть виконуватися акредитиви: 1) депонованi тАУ списання коштiв з аналiтичного рахунку тАЬРозрахунки акредитивамитАЭ, вiдкритого у виконуючому банку; 2) гарантованi тАУ наданням виконуючому банковi права списувати кошти з кореспондентського рахунку в банка-емiтента, вiдкритого при встановленнi кореспондентських вiдносин мiж банками. Кожний акредитив призначаiться для розрахункiв тiльки з одним бенефiцiаром i не може бути переадресований. Строк дii акредитиву в банку-емiтентi встановлюiться в межах птАЩятнадцяти днiв з дня його вiдкриття. Керiвник банку-емiтента маi право за поданням заявника акредитива у разi необхiдностi продовжити строк дii акредитива на десять днiв, якщо це викликано змiною умов поставки та вiдвантаження продукцii. Банк-емiтент у свою чергу повiдомляi про це виконуючий банк, а останнiй тАУ бенефiцiара.ВаВа Акредитивна форма розрахункiв, з одного боку, гарантуi вчаснiсть i повноту платежу постачальниковi за вiдвантаженi товари чи наданi послуги; однак, з другого боку, вона сповiльнюi обiг (рух) грошових коштiв, тому що вимагаi депонування покупцем певноi грошовоi суму ще до того, як здiйснений сам акт куплi-продажу товарно матерiальних цiнностей. Форма розрахункiв за акредитивами у наших умовах i засобом адантацii системи безготiвкових розрахункiв до нових ринкових вiдносин в умовах кризовоi економiки. На жаль, акредитивна форма розрахункiв у господарському оборотi Украiн обмежена i не даi належного економiчного ефекту. 5) Вексель. На виконання Закону Украiни тАЬПро обiг векселiв в УкраiнiтАЭ вiд 05.04.2001 № 2374-III постановою Правлiння Нацiонального банку Украiни вiд 16.12.2002 № 508 затверджено Положення про порядок здiйснення банками операцiй з векселями в нацiональнiй валютi на територii Украiни (далi тАУ Положення), що зареiстровано в Мiнiстерствi юстицii Украiни 28.02.2003 за № 174/7495.Ва Положення встановлюi загальнi правила, порядок проведення i здiйснення банками операцiй з векселями, що виданi та пiдлягають оплатi на територii Украiни в нацiональнiй валютi. Вексель тАУ безумовне грошове зобовтАЩязання, за яким одна особа зобовтАЩязана сплатити iншiй визначену суму коштiв у визначений строк, правовий статус якого регулюiться законодавством про вексельний обiг. Векселi бувають простi i переказнi. Простий (соло-вексель) тАУ вексель мiстить просту i нiчим не обумовлену обiцянку векселедавця сплатити власниковi векселя пiсля вказаного термiну певну суму грошей. Розрiзняють два види простих векселiв: комерцiйнi векселi, що мають вiдношення до торгових кредитних операцiй, а також банкiвськi векселi, якi оформляють надання готiвкових коштiв комерцiйними банками своiм клiiнтом. Переказний вексель, або трата, мiстить письмовий наказ векселетримача (трасанта), адресований платниковi (трасатовi), сплатити третiй особi (ремiтентовi) певну суму грошей у певний термiн. Ремiтент тАУ одержувач грошей, який володii векселем, предтАЩявляi його до оплати трасату i одержуi грошi. Платник переказного векселя (трасат) стаi боржником за векселем тiльки пiсля того, як акцептуi вексель. Акцепт тАУ засвiдчена пiдписом трасата або iншоi особи (посередника в акцептi) згода оплатити переказний вексель у тому випадку, в якому вiн предтАЩявлений до платежу. У процесi обiгу векселiв передаiться вiд одного тримача iншому шляхом передавального надпису тАУ iндосаменту. Гарантованi повнiстю або в частинi вексельноi суми за допомогою аваля:

1) напис про забезпечення платежу за векселем;

забезпечення платежу за векселем. Участь банкiв у безготiвкових розрахунках за допомогою векселiв повтАЩязана з комiсiйними операцiями з векселями: iнкасування та домiциляцiя векселiв. РЖнкасування векселiв тАУ здiйснюiться банком за дорученням комiтента (законного векселетримача) операцiй з векселями та супровiдними комерцiйними документами на пiдставi одержаних вiд комiтента iнструкцiй. РЖнкасування векселiв i супровiдних документiв здiйснюiться за двома видами: 1) чисте iнкасо тАУ iнкасування векселiв iз супровiдних комерцiйних документiв; 2) документарне iнкасо тАУ iнкасування векселiв iз супровiдними комерцiйними документами; За здiйснення операцiй з iнкасування векселiв банки можуть утримувати на свою корись комiсiю, i за iногороднiми векселями, крiм того, - дамно i порто. РЖногороднiй вексель тАУ вексель, який пiдлягаi оплатi в iншому, нiж мiсце знаходження векселетримача, населеному пунктi. Дамно тАУ особлива комiсiя за iнкасування iногороднiх документiв, яка включаi в себе комiсiйну плату банку своiму кореспондентовi i власнi витрати банку на органiзацiю i проведення операцii з iнкасування iногороднiх документiв. Порто тАУ особливий збiр на покриття поштових та iнших витрат банку на розсилку й одержання платежiв за iногороднiми документами. Домiциляцiя векселiв тАУ це здiйснення банком за доручення довiрителя-платника за векселем операцiй з векселями на пiдставi одержаних вiд довiрителя iнструкцiй. В умовах кризи платежiв i фiнансового незабезпечення мiжгосподарських звтАЩязкiв вексельний обiг може стати ефективною формою безготiвкових розрахункiв. 6) Платiжна вимога. Платiжна вимога тАУ розрахунковий документ, за яким кошти списуються з рахунку без згоди його власника. За допомогою платiжноi вимоги здiйснюiться безспiрне стягнення та безакцентне списання коштiв. Безакцентне списання коштiв тАУ це списання коштiв з рахунка платника без його згоди, на пiдставi документiв, поданих банковi, одержувачем коштiв. Безспiрне стягнення коштiв з рахункiв у банках може бути здiйснено: за виконавчими листами, виданими судами; за наказами арбiтражних судiв та iншими виконавчими документами, визнаними законодавством Украiни. 7) РЖнкасове доручення. РЖнкасове доручення тАУ це розрахунковий документ, який складають фiнансовi органи, банки, iншi пiдприiмства й органiзацii у тих випадках, коли iм надане право безспiрного стягування коштiв. У рядку тАЬПризначення платежутАЭ iнкасового доручення вказуiться назва законодавчого акту, яким передбачене право безспiрного стягнення коштiв (його дата, номер i вiдповiдний пункт), i документ на пiдставi якого здiйснюiться стягнення. РЖнкасове доручення може складатися на бланку платiжноi вимоги, в якому замiсть найменування тАЬплатiжна вимогатАЭ зазаначаiться тАЬрозпорядженнятАЭ або тАЬiнкасове дорученнятАЭ. У разi, якщо в iнкасовому дорученнi не зроблено посилання на акт чинного законодавства, банк повинен повернути його без виконання. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть даних iнкасового доручення (розпорядження) накладаiться на стягувача. Банки виконують ухвали судiв, суддiв, постанов прокурорiв, слiдчих прокуратури, внутрiшнiх справ та служби безпеки Украiни щодо накладання арешту на кошти юридичних та фiзичних осiб. Отже, в цьому роздiлi мною було висвiтлено загальнi аспекти безготiвкових розрахункiв в Украiнi. Як висновок можна зазначити, що для подолання кризових явищ в економiцi держави потрiбно розширювати законодавчо-нормативну базу, яка б регулювала в бiльшому обсязi безготiвковi розрахунки в нашiй державi, для того щоб безготiвковi розрахунки здiйснювалися ефективнiше.

2. Аналiз iнфраструктури платiжних ситем

2.1 Система електронних платежiв Нацiонального банку Украiни

Важливим складовим чинником успiшного функцiонування платi

Вместе с этим смотрят:

Актуальные проблемы и споры в автостраховании

Аналiз перспектив розвитку медичного страхування на ринку страхових послуг Украiни

Анализ операций кредитования физических лиц коммерческими банками в России

Анализ системы добровольного медицинского страхования

Анализ становления отечественного опыта кредитования за договорами ипотеки