Товарнi й фондовi бiржi
Змiст
ВСТУП
1. Виникнення i розвиток бiрж в Росii
2. Товарнi бiржi
3. Фондовi бiржi
Висновок
Список використаноi лiтератури
ВСТУП
Вже не одне столiття епiцентром ринковоi економiки виступають бiржi. За багато рокiв iх успiшного функцiонування накопичено величезний досвiд, дуже корисний сьогоднi для нашоi краiни.
Перехiд Украiни до ринковоi економiки зажадав не тiльки змiни iснуючого ринку, але й створення нових ринкiв, не властивих системi плановоi економiки. Це призвело до змiни традицiйних i утворення нових форм торгiвлi, послужило об'iктивною основою вiдродження в Росii бiржовоi торгiвлi та бiрж - товарних, фондових, валютних.
Цей процес почався в нашiй краiнi давно i триваi, вже в новому своiй якостi, до цих пiр. В даний час, бiржа i невiд'iмною формуi частиною росiйськоi економiки, формуi гуртовий ринок, шляхом органiзацii та регулювання бiржовоi торгiвлi. Створення та розвиток бiрж в Росii стимулювало розвиток бiржового законодавства, в якому можна видiлити Закон "Про товарнi бiржi i бiржовоi торгiвлi" i Федеральний Закон "Про ринок цiнних паперiв".
Для розумiння сутностi бiржовоi дiяльностi в Росii на сучасному етапi, осмислення можливих шляхiв ii подальшого розвитку, становить iнтерес розгляд питань, пов'язаних з виникненням i розвитком iнститутiв бiржовоi торгiвлi у свiтi i Росii XVIII - початку XX столiття, а також стан бiржовоi дiяльностi зарубiжних краiн в даний час.
Бiржi, будучи некомерцiйними органiзацiями, сприяють руху та обiгу цiнних паперiв, товарiв. На бiржах в залежностi вiд виду товару, попиту i пропозицii здiйснюiться встановлення цiн на товари i курсiв на цiннi папери. Бiржi вiдображають об'iктивну ситуацiю на товарному, фондовому, валютному ринку та ринку працi (3, с. 126).
Бiржа виникла в ХIII-ХV столiттях в Пiвнiчнiй РЖталii, але широке застосування в дiловому свiтi отримала в ХVI столiттi в Антверпенi, Лiонi i Тулузi, потiм в Лондонi i Гамбурзi. З ХVII столiття бiржi вже дiяли в багатьох торгових мiстах iвропейських держав.
Пiд бiржами малися на увазi будiвлi, де збираються дiловi люди i причетнi до торгiвлi особи для ведення переговорiв i укладання оптових торгових угод у вiдповiдностi до встановлених правил. Першi бiржi були лише товарнi, значення яких полягало в тому, що вони замiнили купiвлю-продаж наявним товаром з рук в руки на покупку за зразками через бiржових посередникiв.
Говорячи про Росiю, треба зазначити, що становлення бiржових установ безпосередньо пов'язано з Петром I, що ознайомився з дiяльнiстю голландських бiрж пiд час свого ВлстажерстваВ» як корабела на верфях Нiдерландiв. Саме з iнiцiативи царя в Росii виникли першi торгово-маклерськi установи. РЖ воля реформатора заздалегiдь той перiод, коли об'iктивна необхiднiсть розширення товарно-грошових вiдносин заздалегiдь створюi механiзм, який сприятиме цим процесам у Вiтчизнi.
Перша товарна бiржа була заснована ще в 1703 роцi, але об'iктивнi умови не сприяли ii розвитку. Через двадцять рокiв вольовим указом 1723 року государ наказував ВлприневолитиВ» купцiв до вiдвiдування цих нових комерцiйних установ (4, с. 237).
Таким чином, на вiдмiну вiд Заходу, iнiцiатива створення бiржi належала не торговцям, а державi.
1. Виникнення i розвиток бiрж в Росii
РЖсторiя бiржi в Росii налiчуi бiльше двох столiть. Перша бiржа в Росii виникла за iнiцiативою Петра I в Санкт-Петербурзi в 1724 роцi. Вона була загальною - товарно-сировинноi з елементами торгiвлi фондами. Санкт-Петербурзька бiржа була створена за зразком Амстердамськоi.
Практично цiле столiття Санкт-Петербурзька бiржа залишалася iдиною в усiй державi. Такий стан пояснювалося незначнiстю торгового обороту, примiтивнiстю форм органiзацii торгiвлi.
На становленнi бiржового справи в нашiй краiнi позначалися тi риси ii iсторичного розвитку, якi накладали вiдбиток на всi соцiальнi iнститути, породжуючи вiдмiнностi вiд аналогiчних iнститутiв краiн Захiдноi РДвропи, бiльш капiталiстично зрiлих.
Створення ж Московськоi бiржi пов'язане з декретом Катерини II ВлПро затвердження плану побудови Гостиного двору з бiржею при ньомуВ», пiдписаного iмператрицею в 1789 роцi. Проте практична дiяльнiсть Московськоi бiржi, розташованоi на РЖльiнцi, почалася лише пiсля вiйни 1812 року. У числi перших росiйських бiрж була Одеська, заснована в 1796 роцi.
Помiтне розвиток бiржового руху в Росii вiдбулося в 30-40-х минулого сторiччя, коли зростання фабрично-заводських i кустарних пiдприiмств стимулював розширення торгово-ринкових вiдносин. У цi роки виникли бiржi в Кремчуге, Рибiнську, Нижньому Новгородi i iнших торгових центрах Росii. Основним же перiодом затвердження бiржовоi дiяльностi в Росii були 60-70-тi роки, що безпосередньо було пов'язано зi сплеском економiчного пiдйому в краiнi у зв'язку з реформами 1861 року, коли бiржi виникли практично в усiх великих мiстах Росii.
Вся дiяльнiсть бiржових установ регламентувалася положеннями Статуту. У ньому суворо визначалася процедура, умови та правила укладання угод, права та обов'язки учасникiв.
До 1917 року в Росii було зареiстровано 115 торгових i унiверсальних бiрж i вiдповiдне число бiржових комiтетiв. Пiсля Жовтневоi революцii дiяльнiсть бiржових комiтетiв, як i самих бiрж, була припинена: вони не вписувалися в теорiю i практику Влвiйськового комунiзмуВ». Проте НЕП вiдновив бiржi в правах. Першi товарнi бiржi в краiнi Рад виникли в кiнцi 1921 року (Вятская, Нижегородська), чотири мiсяцi 1922 року були перiодом найбiльш швидкого зростання iх числа (10, с. 167).
До серпня 1922 року, коли вийшла постанова Ради працi i оборони про бiржi, що стало основою iх iснування, iх число досягло 50. До 1923 року iх налiчувалося 79, а до 1924 р. - 96. Найбiльше значення в бiржовому оборотi мала Московська товарна бiржа, оборот якоi досяг 39.3% всього бiржового обороту, а потiм Ленiнградська (9.1%), Харкiвська (8.1%), на решту 109 бiрж доводилося 43.5% бiржового обороту (10, с. 171) .
Бiльшiсть бiрж виникли як державнi, кооперативнi або державно-кооперативнi. Проте в деяких випадках в зародженнi брала участь приватна торгiвля (так, Воронежська бiржа виникла як ВлОб'iднана бiржа державних, кооперативних та громадських установ i органiзацiй та приватних пiдприiмствВ»).
Оскiльки юридична природа радянських товарних бiрж викликала суперечки, роз'ясненнями комвнуторга вiд 18 сiчня i 17 лютого 1923 бiржi були визнанi громадськими органiзацiями. Як органiзацii громадськi, товарнi бiржi користувалися вiдносною незалежнiстю, встановлюючи внутрiшню органiзацiю i розпорядок роботи бiржових iнститутiв - маклериата, арбiтражноi комiсii та iн.
Основним принципом органiзацii товарноi бiржi була виборнiсть ii органiв. Комвнуторгу повiдомлялися данi про особовий склад обраного бiржового комiтету. У цiлому конкретнi заходи дiяльностi бiрж можна розбити на наступнi групи: дiяльнiсть бiрж як органу захисту iнтересiв торгiвлi; створення центрального ринку, виявлення стану ринку та цiн; сприяння розвитку бiльш високих форм торгiвлi.
У 1930 роцi дiяльнiсть радянськоi бiржi припинилася. Затверджуються в краiнах тоталiтарна командно-розподiльна система не потребувала бiльш як у механiзмi вiльного ринкового регулювання. За плановими основами народного господарства стояла залiзно регламентна примусова система контрольованого виробництва i розподiлу, що тримаi в руках свободу i права людини, його матерiальнi i духовнi потреби (10, с. 184).
Чергове вiдродження бiржi в нашi днi диктуiться життiвими вимогами повернутися нарештi до розумних методiв господарювання. Першою Мосгорiсполкомом 19 травня 1990р. була зареiстрована МТБ. Сьогоднi в Росii вже близько 400 бiрж рiзноi спецiалiзацii, в тому числi бiржа працi в Москвi. У нашiй краiнi найбiльша кiлькiсть бiрж, але обороти iх комерцiйноi дiяльностi малi. Однак серед дiючих бiрж багато i великих, з вiдносно великим торговельним оборотом, в числi яких Росiйська товарно-сировинна бiржа, Далекосхiдна товарна бiржа, Байкальська товарно-сировинна бiржа, дiяльнiсть якоi охоплюi Читинську, РЖркутську областi та Бурятiю, Всеросiйська бiржа АПК в Рязанi i iншi . Серед членiв цих бiрж великi промисловi пiдприiмства та зарубiжнi фiрми.
Сам факт вторинного вiдродження бiржi пiсля ii лiквiдацii в 1930 р. - достатня пiдстава для твердження, що воно йде вiд самого життя як невiдкладне явище насущних економiчних потреб суспiльства. Оптова бiржова торгiвля - перевiрена столiттями прогресивна форма комерцiйного посередництва. Цим шляхом йдуть всi цивiлiзованi народи. Немаi сумнiву, що, подолавши всi труднощi i перешкоди, i Росiя не тiльки практично реалiзуi цю форму комерцiйних вiдносин, але i сама включиться у свiтову систему бiржовоi торгiвлi.
2. Товарнi бiржi
Товарна бiржа корпоративна, некомерцiйна асоцiацiя членiв корпорацiй, що забезпечуi матерiальнi умови для купiвлi-продажу товарiв на ринку шляхом публiчних торгiв вiдповiдно до правил i процедур, якi забезпечують рiвнiсть для клiiнтiв i членiв бiржi (8, с. 340).
Товарнi бiржi здiйснюють купiвлю i продаж не товарiв, а контрактiв на iх поставку. На них продаються контракти на стандартизованi види товарiв, якi можуть бути проданi великими партiями за зразками або технiчному опису. На товарних бiржах виявляються базиснi цiни, якi формуються пiд впливом спiввiдношення попиту i пропозицii. Усi бiржi i самостiйними пiдприiмствами i дiють незалежно один вiд одного (5, с. 201).
Однi товари продаються i купуються лише на якiйсь однiй бiржi, iншi на декiлькох; однак, розмiри контрактiв на один i той же товар i iншi характеристики вiдрiзняються один вiд одного на рiзних бiржах.
До складу основних функцiй товарноi бiржi повиннi входити такi, як розробка стандартiв на реалiзовану через бiржу продукцiю, а також пакету типових контрактiв по угодах купiвлi-продажу, котирування цiн, врегулювання виникаючих суперечок i iнформацiйна дiяльнiсть.
У своiму розвитку товарнi бiржi пройшли декiлька ступенiв вiд оптового ринку, де угоди вiдбуваються з наявними партiями товару до сучасного ф'ючерсного ринку.
Будь-яка товарна бiржа маi два основних напрямки дiяльностi: оптова торгiвля з однiii сторони i котирування цiн товарiв з iншого. Зупинюся на останньому. У всiх зарубiжних краiнах бiржова дiяльнiсть поряд з банкiвською i грошовою системою служать об'iктом державного регулювання. Це не випадково. У ринковiй економiцi при вiдсутностi прямого директивного втручання в пiдприiмницьку дiяльнiсть саме бiржi i iнструментом непрямого, але дуже iстотного впливу на бiзнес. Незважаючи на те, що на бiржi контролюiться невелика кiлькiсть товарiв, бiльшiсть з них носить стратегiчний характер. Тому тi цiни, якi на бiржi в умовах вiльного цiноутворення вiдбивають рух ринку того чи iншого товару, служать своiрiдним iндикатором стану економiки краiни.
Сьогоднi мiж найбiльшими товарними бiржами налагодженi iнформацiйнi зв'язки. Це сприяi вирiвнюванню цiн i формуванню iдиного свiтового ринку.
Члени бiржi на локальному рiвнi можуть бути будь-якi юридичнi особи: державнi, кооперативнi, посередницькi (брокерськi) фiрми, банки, iноземнi, спiльнi та iншi пiдприiмства i органiзацii, що здiйснюють придбання, продаж i обмiн товарiв (6, с. 312).
Членство на бiржi даi право торгувати в ii залi. Члени бiржi можуть голосувати на зборах i на рiзних бiржових виборах i брати участь в роботi комiтетiв. РЖснуi безлiч таких комiтетiв вiд комiтету пiдготовки та навчання до комiтету регулювання торгiвлi комiтетiв торгового залу. Крiм цього, члени бiржi проходять програми навчання i перепiдготовки, одержують всебiчну бiржову iнформацiю i можуть користуватися бiблiотечним та iнформацiйним центром.
Органiзацiя вважаiться прийнятою в члени бiржi, якщо за це проголосувало квалiфiкована бiльшiсть засновникiв i проста бiльшiсть пiдприiмств i органiзацiй-претендентiв. Голосування проводиться пiсля оцiнки фiнансового стану претендента (6, с. 325).
Члени бiржi зобов'язанi внести вступний внесок, який повертаiться iм у разi виходу зi складу бiржi. Прийом нових членiв бiржi здiйснюiться загальними зборами засновникiв i членiв бiржi. Члени бiржi платять щорiчний членський внесок, але звiльняються вiд усiх загальних зборiв, стягнутих з учасникiв бiржових торгiв.
Члени бiржi мають право:
тАв брати участь в управлiннi бiржею в порядку, передбаченому статутом
тАв вносити на розгляд керiвних органiв бiржi пропозицii з метою полiпшення органiзацii торгiвлi
тАв брати участь у загальних зборах з правом вирiшального голосу
тАв користуватися iнформацiiю та iншими видами бiржових послуг.
Члени бiржi несуть майнову вiдповiдальнiсть за результатами господарськоi дiяльностi бiржi в розмiрi внесених ними коштiв.
До складу пiдроздiлiв бiржi входять:
тАв Ревiзiйна комiсiя здiйснюi ревiзiю фiнансовоi дiяльностi бiржi; пiдготовку звiту для заслуховування на загальних зборах засновникiв i членiв бiржi; надання консультацiй органiзацiям i особам.
тАв Арбiтражна комiсiя судовий орган бiржi.
тАв Котирувальна комiсiя робочий орган, головним завданням якого i пiдготовка до публiкацii бiржових котирувань i аналiзу руху цiн.
тАв Комiсiя з торговоi етики здiйснюi контроль за виконанням правил торгiв на бiржi.
тАв Комiсiя з прийому членiв бiржi розгляд заяв про прийом нових членiв бiржi, аналiз фiнансового стану претендента.
Серцем товарноi бiржi i бiржовий зал, де продавцi та покупцi (самi або за допомогою брокерiв) здiйснюють бiржовий торг, побудований за принципом подвiйного аукцiону - пiдвищуються цiн у покупцiв i знижуються у продавцiв (7, с. 112).
Бiржовий торг - це велика кiлькiсть аукцiонiв, якi вiдбуваються в одному мiсцi практично одночасно (8, с. 454).
Бiржовi угоди укладаються в спецiально вiдведеному мiсцi. Оскiльки торгiвля ведеться вiдразу декiлькома видами товарiв, то для кожного виду товару вiдведено окремий зал або в одному залi кiлька секцiй, стать яких нижче пiдлоги залу, тому вони звуться "ямами". У кожнiй ямi торгують одним видом товару.
Цiна призначаiться шляхом ii вигуку. При однаковiй цiнi товар швидше дiстанеться тому, хто голоснiше викрикнув цiну, тому голосовi данi мають чимале значення. Крик для пiдстраховки дублюiться за допомогою спецiальноi системи жестiв. Жест i мовою брокера. Сигналами пальцiв рук брокери обмiнюються iнформацiiю про те, скiльки типових контрактiв вони готовi купити або продати (6, с. 219).
Розпорядження про купiвлю або продаж товару надходять безпосередньо членам бiржi в торговий зал по телефону. Замовники можуть супроводжувати своi розпорядження iнструкцiями, наприклад мiнiмальною або максимальною цiною, кiлькiстю i т. д. На замовленнi проставляiться час надходження, пiсля чого вiн доставляiться розсильним брокеру-продавцю в яму. Сама яма розбита на декiлька секцiй, в кожнiй з яких укладаються угоди на певний мiсяць року.
Уклавши угоду, маклер вносить в спецiальний бланк код свого контрагента, час укладення угоди, мiсяць поставки, цiну та обсяг товару. Цi данi передаються присутнiм в кожнiй ямi брокерам-продавцям i брокерам-покупцям i комп'ютерну систему облiку. РЖнформацiя про цiну надходить на табло торгового залу бiржi, а також передаiться на iншi бiржi i бiржових службам iнформацiйних компанiй.
У мiру дiяльностi товарних бiрж визначилися основнi дiйовi особи - це бiржовi маклери i брокери.
Маклер - посередник, що здiйснюi за дорученням i за рахунок клiiнтiв виявлення попиту i пропозицii, а також роботу щодо узгодження умов угоди, ii оформлення i реiстрацii вiд iменi бiржi. Маклер надаi брокерам можливiсть для здiйснення торгових операцiй.
Функцii маклера:
тАв оформлення угод
тАв контроль за виконанням обома сторонами договiрних зобов'язань
тАв прийняття заходiв щодо безумовного виконання вимог покупцiв або продавцiв у разi вiдмови однiii iз сторiн виконувати переддоговiрнi зобов'язання
тАв здiйснення експертизи партiй товарiв, що надходять на бiржовий торг
Брокери здiйснюють посередницькi послуги при здiйсненнi операцiй купiвлi-продажу, як на бiржi, так i поза ii вiд iменi члена чи клiiнта бiржi, за iхнiй рахунок. Вони всебiчно знають кон'юнктуру ринку, можливостi закупiвлi i збуту продукцii, спецiалiзуються на досить вузькому асортиментi товарiв. Завдання брокера полягаi в тому, щоб допомогти включити товар у загальний ринковий оборот.
У той же час кожен бажаючий теж маi право укладати угоди на бiржi вiд свого iменi i за свiй рахунок як особисто, так i через професiйних посередникiв в особi бiржових маклерiв i брокерських контор.
Виключним правом органiзацii подiбних контор повиннi користуватися члени бiржi. На закритих товарних бiржах угоди полягають тiльки мiж бiржовими маклерами i брокерами, що представляють iнтереси i виступають вiд iменi, як учасникiв бiржi, так i разових вiдвiдувачiв. На вiдкритих бiржах контракти можуть укладати i клiiнти бiржi як самостiйно, так i через своiх посередникiв.
Успiшна дiяльнiсть товарних бiрж знаходиться в прямiй залежностi вiд брокерських контор. Брокери отримують доход в основному не вiд членства на бiржi, а вiд власноi посередницькоi дiяльностi. Чим бiльше брокер провiв угод, тим велику одержить комiсiю (7, с. 58).
Бiржова котирування являi собою фiксацiю фактичних контрактних цiн i введення типовоi цiни по бiржових угодах за визначений перiод часу (як правило, бiржовий день). Це орiiнтир при укладаннi угод i поза бiржею. За результатами торгiв Котирувальна комiсiя вводить так звану типову цiну. Вона виявляiться найбiльш ймовiрноi в силу виключення впливу випадкових факторiв. По сутi це цiна переважноi реалiзацii. При великiй кiлькостi угод вона обчислюiться як середня. Вихiдним матерiалом для котирування служить iнформацiя про контрагентiв угоди, а також про цiни, за якими вони бажали б придбати (продати) даний товар (7, с. 89).
Арбiтражна комiсiя - своiрiдний суд, який не i вищою судовою iнстанцiiю. Природно, цей орган не повинен залежати вiд кого б то не було, тому його членами не можуть стати учасники та вiдвiдувачi бiржi (8, с. 534). Арбiтражна комiсiя вирiшуi спiрнi питання, пов'язанi з:
тАв продажем контрактiв
тАв проведенням торгiв
тАв дотриманням законодавства i правил
тАв безпосереднiм виконанням контрактiв.
Поряд з цим комiсiя може доводити до вiдома учасникiв бiржi iнформацiю про клiiнтiв, якi не виконують взятi на себе зобов'язання.
Бiржова торгiвля не може iснувати без торговельноi iнформацii. Багато бiржi випускають своi iнформацiйнi видання. У бiржових бюлетенях публiкуються котирувальнi таблицi, ринковi цiни, попит i пропозицiя. Цi бюлетенi служать сполучною ланкою всiii бiржовоi мережi, що досягаiться шляхом обмiну бюлетенями мiж бiржами.
3. Фондовi бiржi
Фондова бiржа - це органiзований, регулярно функцiонуючий ринок цiнних паперiв та iнших фiнансових iнструментiв. Вона являi собою механiзм, надзвичайно важливий для органiзацii пiдприiмницькоi дiяльностi та для функцiонування сучасноi ринковоi економiки в цiлому (8, с. 436).
Фондова бiржа створюiться у формi некомерцiйного партнерства. Основна мета ii дiяльностi в створеннi сприятливих умов для широкомасштабноi та ефективноi торгiвлi цiнними паперами. Фондова бiржа органiзуi торгiвлю тiльки мiж членами бiржi. РЖншi учасники ринку цiнних паперiв можуть здiйснювати операцii на бiржi винятково через посередництво членiв бiржi.
Членами фондовоi бiржi можуть бути будь-якi професiйнi учасники ринку цiнних паперiв, якi здiйснюють дiяльнiсть вiдповiдно до закону (2, гл. 2).
Порядок вступу в члени фондовоi бiржi, виходу i виключення з членiв фондовоi бiржi визначаiться фондовою бiржею самостiйно на пiдставi ii внутрiшнiх документiв. Фондова бiржа маi право встановлювати кiлькiснi обмеження числа ii членiв. Нерiвноправне становище членiв фондовоi бiржi, тимчасове членство, а також здача мiсць в оренду та iх передача в заставу особам, якi не i членами даноi фондовоi бiржi, не допускаються.
Фондова бiржа зобов'язана забезпечити гласнiсть i публiчнiсть проведених торгiв шляхом оповiщення ii членiв про мiсце i час проведення торгiв, про список i котирування цiнних паперiв, допущених до обiгу на бiржi, про результати торгових сесiй, а також надати iншу iнформацiю.
Операторами фондовоi бiржi виступають банки, iнвестицiйнi та фiнансовi компанii i фонди, брокерськi контори.
Завдання фондовоi бiржi:
1. Створення постiйно дiючого ринку, тобто фондова бiржа централiзуi мiсце, де може проходити як продаж цiнних паперiв iх першим власникам, так i вторинна iх перепродаж;
2. Виявлення рiвноважноi бiржовоi цiни. Виконання цього завдання можливе в силу того, що бiржа збираi велику кiлькiсть як продавцiв, так i покупцiв, що дозволяi виявити прийнятну вартiсть (цiну) конкретних цiнних паперiв;
3. Акумуляцiя тимчасово вiльних грошових коштiв i сприяння в передачi прав власностi;
4. Забезпечення гласностi, вiдкритостi бiржових торгiв. Бiржа вiдповiдаi за централiзоване поширення бiржовоi iнформацii;
5. Забезпечення гарантiй виконання угод, укладених в бiржовому залi. Виконання цього завдання досягаiться тим, що бiржа гарантуi надiйнiсть цiнних паперiв, якi котируються на нiй;
6. Розробка етичних стандартiв, кодексу поведiнки учасникiв бiржовоi торгiвлi. Бiржа повинна контролювати розробленi нею стандарти i кодекс поведiнки, застосовувати штрафнi санкцii аж до припинення дiяльностi або позбавлення лiцензii у разi iх необхiдностi.
Торгiвля цiнними паперами може бути органiзована самим рiзним чином, а зустрiчi продавцiв i покупцiв для укладання угод купiвлi-продажу може вiдбуватися на рiзних майданчиках.
Органiзацiя фондового ринку пройшла шлях вiд так званого ВлвуличногоВ» (дикого) ринку цiнних паперiв до фондовоi бiржi та сучасних систем торгiвлi цiнними паперами.
Фондова бiржа i однiiю з найбiльш розвинутих форм органiзацii торгiвлi цiнними паперами. Бiржовий ринок i iнституцiйний органiзований ринок, на якому звертаються цiнними паперами високоi якостi i на якому операцii здiйснюють професiйнi учасники ринку цiнними паперами (9, с. 278).
Значення бiржових i позабiржових ринкiв в органiзацii торгiвлi цiнними паперами, iх спiввiдношення в рiзних краiнах неоднакове. В одних державах торгiвля поза бiрж не вiдiграi суттiвоi ролi, а в iнших - навiть заборонена. У той же час у рядi краiн в позабiржовому оборотi перебуваi значна маса цiнних паперiв.
Хоча в краiнах з розвиненою ринковою економiкою фондовi бiржi все ще грають велику роль в органiзацii обiгу цiнних паперiв, тим не менше, значення бiржi постiйно знижуiться. Все бiльш рiшуче заявляють про себе новi форми органiзацii позабiржового обороту з використанням комп'ютерноi технiки та каналiв зв'язку, де переважна бiльшiсть торговельних угод з державними цiнними паперами виробляiться через комп'ютернi екрани або за допомогою телефонiв, телексiв i без бiржових посередникiв.
Характерними рисами комп'ютеризованого ринку i:
тАв вiдсутнiсть фiзичного мiсця, де зустрiчаються продавцi i покупцi, i, отже, вiдсутнiсть прямого контакту мiж ними;
тАв повна автоматизацiя процесу торгiвлi i його обслуговування; роль учасникiв ринку зводиться в основному лише до введення своiх заявок на купiвлю-продаж цiнних паперiв в систему торгiв.
РЖсторiя фондового ринку в Захiднiй РДвропi та США налiчуi бiльш нiж три столiття. Органiзований ринок цiнних паперiв в Росii iснуi всього 10 рокiв.
Радянська економiка протягом боргового часу була економiкою дефiцитноi, тобто грошовий попит перевищував товарне пропозицiю у формi засобiв виробництва i предметiв споживання.
Поява бiржових структур стало однiiю з напрямiв вкладення надлишкових коштiв. Вiдмiнною рисою найбiльших бiрж РФ завжди була iхня унiверсальнiсть, тобто на однiй i тiй же бiржi вiдбуваються операцii товарнi та фондовi.
Формування бiрж в РФ здiйснювалося в умовах вiдсутностi нормативно-правовоi бази, а також в умовах нестабiльноi економiки та спаду виробництва i було пов'язане з великим ризиком для iнвесторiв. Ситуацiя на бiржi характеризувалася злетом i падiнням заробiткiв. Зараз у РФ бiржi вже пройшли ряд етапiв:
тАв вiдродження;
тАв швидке зростання;
тАв спад бiржовоi активностi;
тАв реорганiзацiя бiрж (цей етап передбачаi виживання в ринкових умовах).
бiржа товарна фондова торг
Висновок
У порiвняннi з захiдними, росiйськi бiржi мали певною специфiкою. РЗх вiдрiзняв, по-перше, низький рiвень бiржовоi технiки, що було пов'язано з нерозвиненiстю iнфраструктури (залiзничний транспорт, елеватори, склади i т. п.).
По-друге, в силу того, що росiйське купецтво являло собою розмиту, аморфну масу, бiржi брали на себе функцiю представництва iхнiх iнтересiв. У багатьох бiржових статутах прямо вказувалося на це. Жодна iз захiдних бiрж не виконувала цiii функцii, бо представництво iнтересiв купецтва в цих краiнах здiйснювалося через купецькi палати, якi були створенi в результатi тривалоi полiтичноi i економiчноi боротьби пiдприiмцiв за своi цiлi.
По-третi, повсякденне ставлення до бiрж у Росii завжди було неоднозначним. Часто переважала думка, що бiржа - це мiсце, куди поряднiй людинi ходити ганебно.
По-четверте, спостерiгалося пiдвищену увагу до вiтчизняних бiрж з боку держави.
Росiя належала до числа тих краiн, де саме через вiдсталiсть полiтичного правосвiдомостi всiх верств i класiв, що обумовлювалося нерiвномiрнiстю економiчного розвитку рiзних сфер народного господарства та збереженням багатоукладностi, роль полiтичноi влади в економiцi в цiлому, i в розвитку бiржового справи зокрема, була порiвняно велика. У 1895 р. при Мiнiстерствi фiнансiв була створена комiсiя для складання нормального бiржового статуту замiсть дiяли розрiзнених статутiв окремих бiрж. Комiсiя виробила проект, але вiн не був затверджений, тому що проведення однаковостi в дiяльностi бiрж перешкоджали рiзний характер фондових i товарних операцiй, а також строкатiсть умов i звичаiв бiржового торгу в рiзних мiсцевостях. У кiнцевому рахунку, уряд обмежився реформою лише на Петербурзькiй бiржi. У червнi 1900 р. цар затвердив думку Комiтету мiнiстрiв про заснування ii фондового вiддiлу, а на початку 1901 р. - правила для цього вiддiлу. Для товарно-сировинних бiрж законодавцi обмежилися виданням Статуту торгового, в якому були зведенi ранiше прийнятi акти та затвердженi статути товарно-сировинних бiрж. При цьому залишилися деякi суперечливi положення, наприклад, що стосуються визначення сутностi i завдань цих бiрж. З плином часу Статут торговий поповнювався новими статтями.
Дотримуючись захiдноiвропейськоi традицii, уряд в частинi законодавства про фондовий вiддiлi взяло за еталон нiмецьке бiржова право i в деякiй частинi - практику органiзацii фондовiй бiржi у Францii.
Будучи самоврядними органiзацiями, всi росiйськi загальнi бiржi в порядку нагляду були пiдпорядкованi Мiнiстерству торгiвлi i промисловостi - його вiддiлу торгiвлi, фондовий ж вiддiл Петербурзькоi бiржi був пiдпорядкований Мiнiстерству фiнансiв за Особливоi канцелярii по кредитнiй частинi, причому остання була майже повним господарем на Петербурзькому фондовому ринку.
Такий подiл було викликано рiзноi роллю цих двох типiв бiржi в економiчному життi. Фондовий вiддiл до певноi мiри був схожий на захiдноiвропейську фондову бiржу в ii нiмецькому варiантi. Його дiяльнiсть найбiльш безпосередньо впливала на структурну перебудову великого капiталiстичного виробництва з урахуванням умов, коли в свiтовому господарствi посилено йшов процес створення монополiй, захопив i Росiю; зростання фiнансового капiталу рiзних промислових синдикатiв, концернiв i т. д. РЖ уряд прагнув тримати все, що вiдбуваiться там пiд своiм контролем.
Пiдставою для цього було те, що фондовий вiддiл був зосередженням обороту з облiгацiями державних позик, i фiнансове вiдомство ставило своiм завданням забезпечити тут iнтереси держави. Так, дiйсними членами вiддiлу могли бути тiльки росiйськi пiдданi. Вибранi загальними зборами бiржi члени ради вiддiлу з числа дiйсних його членiв затверджувалися на посадi мiнiстром фiнансiв. Вiн же за поданням ради вiддiлу призначав фондових маклерiв i стверджував правила про порядок укладання бiржових угод. Представники Мiнiстерства фiнансiв брали участь у дiловому оборотi - в угодах з фондами та валютою за рахунок Державного банку або Державного казначейства. У той же час фондовим маклерам було заборонено здiйснювати операцii у вiддiлi за власний рахунок.
У порядку нагляду два представники Мiнiстерства фiнансiв були присутнi з правом голосу в котирувальноi комiсii (комiсii, що виводила бiржовi цiни на фондовi папери i валюту на даний день торгу) при складаннi бюлетеня i в радi вiддiлу при обговореннi питання про допущення паперiв до котирування у фондовому вiддiлi. Цi заходи повиннi були перешкоджати спробам недобросовiсно впливати на котирування, тобто контролювати i обмежувати бiржову спекуляцiю цiнними паперами i валютою. Тим самим росiйська фондова бiржа як посередницька органiзацiя втрачала здатнiсть бути самим точним вимiрювальним iнструментом для цiнностi паперiв, що перебувають в обiгу. РЖмперiалiзм з його монополiями, проникаючи в Росiю, з перших крокiв i в самiй важливiй сферi приймав форму злиття iнтересiв чиновництва i найбiльшоi буржуазii, "союзу бiржi з урядом". У той же час зростання ролi найбiльших банкiв також впливало на дiяльнiсть бiржi, породжувало явища монополiзму. Встановлення монопольних цiн на фондовi папери знижувало роль бiржовоi спекуляцii в процесах мобiлiзацii i концентрацii капiталiв, в залученнi до них середнього i дрiбного виробництва. Для Росii це було особливо несприятливо, тому що саме цi пiдприiмства, що перебували на бiльш раннiх стадiях капiталiстичного розвитку (наприклад, численнi мануфактури, промисли) становили чисельну бiльшiсть.
Чиновницько-бюрократичний контроль уряду над фондовим вiддiлом Петербурзькоi бiржi сприяв корпоративним iнтересам певних урядових i дiлових кiл, посилював нерiвномiрнiсть капiталiзацii суспiльних вiдносин в краiнi i в той же час не мiг бути дiiвим iнструментом боротьби зi спекулятивними аферами.
Подiбна суперечливiсть спостерiгалася i в розвитку товарно-сировинних бiрж, якi ще й на початку XX ст. переживали перший етап свого розвитку. Про це, зокрема, свiдчила вже згадана невдала спроба уряду скласти проект нормального бiржового статуту. Бiльшiсть товарно-сировинних бiрж брало за зразок статути Петербурзькоi бiржi, затвердженi ще в 1831 i 1832 роках. Певне розумiння ролi i мiсця товарних бiрж в економiчнiй структурi краiни так i не було вироблено аж до початку першоi свiтовоi вiйни. РЖ це було одним з основних показникiв як недостатностi капiталiзму в краiнi, незважаючи на вже з'явилися могутнi монопольнi структури, так i слабкостi товарноi бiржi як необхiдного iнструменту формування ринковоi економiки. Органи мiсцевого самоврядування дивилися на бiржi дуже вузько. З iхньоi точки зору, створення бiрж повинне було лише сприятиме впорядкуванню та регулювання мiсцевоi торгiвлi, доставляючи купцям i промисловцям необхiднi вiдомостi. У пiдсумку всiх регламентацiй бiржi утвердилася наступна органiзацiйна схема бiрж в Росii. Керiвнi органи включали бiржове товариство (члени i вiдвiдувачi бiржi), бiржову адмiнiстрацiю, бiржовий Маклерiат, третейськi суди (чи арбiтраж), котирувальнi, експертнi та iншi комiсii. Бiржове товариство було вищим керiвним органом даного iнституту. Його робота будувалася на демократичних принципах, найважливiшi питання вирiшувалися лише колегiально. Право присутностi на бiржi визначалося особливим квитком i оплачувалося вiдповiдним збором за загальним правилом. Придбання цих прав було пов'язане з володiнням торговою фiрмою, рекомендацiями певного числа членiв бiржi i наявнiстю вiльних мiсць. Як правило, прийом нових членiв проводився бiржовоi адмiнiстрацiiю.
РЗi головною фiгурою був бiржовий комiтет. У його завдання входили: здiйснення дисциплiнарного нагляду за членами бiржi та ii вiдвiдувачами, а також офiцiйними маклерами; визначення часу проведення бiржових зборiв, прийом нових членiв i допуск вiдвiдувачiв; встановлення i змiна правил бiржовоi торгiвлi; керiвництво бiржовим персоналом та ii канцелярiiю; керiвництво виборами i загальними зборами бiржового товариства; складання курсових бюлетенiв, призначення офiцiйних маклерiв; органiзацiя третейського суду; пiдготовка висновкiв за запитами уряду i збудження клопотань перед ним. На формування бiржового комiтету суттiво впливав органiзацiйно-економiчний статус бiржi (корпоративний або державний).
Бiржове законодавство, як правило, включало ряд положень, що стосуються маклерiв. Пiд присягою вони брали на себе певнi обов'язки: дотримання iнтересiв сторiн без переваги якiй-небудь однiii з них, обмеження своii дiяльностi лише маклерство, присутнiсть на бiржi у визначенi години i т. д. Порушення цих обов'язкiв тягло за собою дисциплiнарну вiдповiдальнiсть.
Прагнення автономно регулювати внутрiшнi конфлiкти реалiзовувалося в iнститутi третейських судiв. Спори, що виникали через угод, що укладаються на бiржi, розглядалися бiржовим третейським судом, за винятком випадкiв, коли iх розгляд загальним судом не розглядалося у спецiальнiй угодi. Третейськi суди могли розглядати i iншi розбiжностi з операцiй, якi виходять за межi бiржi, але лише за наявностi взаiмноi згоди сторiн спору. Склад i порядок виборiв третейських судiв встановлювали засновники бiржi. Експертнi комiсii висловлювали компетентну думку з приводу якостi товарiв, що представляються на бiржу
Кiлькiсть бiрж, аукцiонний принцип торгiвлi, бiржовий бартер, продаж одиничних або дрiбносерiйних партiй товарiв i послуг - основнi риси, властивi тiльки бiржовiй системi Росii. Вони пов'язанi, перш за все, з незвичайною економiчною ситуацiiю в краiнi, що склалася сьогоднi.
Перш за все, виникнувши з державноi власностi, бiржi самi перетворилися на каталiзатор ii перетворення в приватну.
Статутний капiтал бiржi складався з фiнансових ресурсiв колишнiх державних структур, а також грошових коштiв приватних юридичних осiб, вона вже не мала характер держвласностi, а являла собою типову ринкову структуру, що дii на свiй страх i ризик.
Слiд зазначити, що розвиток бiржовоi дiяльностi створюi сприятливi умови для iноземних iнвестицiй, якi збагатять ринок якi користуються попитом товарами.
Розвиток бiржовоi справи передбачаi масовий приплив квалiфiкованих кадрiв, стимулюi розвиток теорii бiржовоi справи.
В даний час практично створена вiдповiдна законодавча база, яка визначаi порядок органiзацii бiрж, iх функцiонування, використання капiталу. За допомогою Закону РФ "Про товарнi бiржi i бiржовоi торгiвлi" та Федерального Закону РФ "Про ринок цiнних паперiв" встановлено порядок державного регулювання дiяльностi товарних i фондових бiрж, створенi спецiальнi органи державного контролю, до яких вiдносяться Комiсiя з товарних бiрж i Федеральна комiсiя з ринку цiнних паперiв.
Пiдводячи пiдсумки, можна видiлити наступнi позицii бiржового руху в краiнi:
тАв наростання економiчноi потужностi великих спецiалiзованих бiрж;
тАв стандартизацiя i типiзацiя правил бiржовоi торгiвлi, бiржових контрактiв i брокерськоi документацii;
тАв зростання числа фондових i валютних бiрж;
тАв наростання форвардних i ф'ючерсних угод;
тАв поступова вiдмова вiд бартерних угод i аукцiонних принципiв торгiв;
тАв страхування бiржових угод, перетворення бiржових структур у некомерцiйнi органiзацii;
тАв формування iдиного бiржового простору в краiнi;
тАв деталiзацiя бiржового законодавства.
Таким чином, бiржовий iнститут зачiпаi багато основнi сфери ринковоi економiки, роблячи iстотний вплив на розвиток законодавства у сферi пiдприiмництва. Тому йог
Вместе с этим смотрят:
Актуальные проблемы и споры в автостраховании
Аналiз перспектив розвитку медичного страхування на ринку страхових послуг Украiни
Анализ операций кредитования физических лиц коммерческими банками в России
Анализ системы добровольного медицинского страхования
Анализ становления отечественного опыта кредитования за договорами ипотеки