Безробiття серед молодi

Безробiття серед молодi

Вступ

Актуальнiсть: ситуацiя, що складаiться на росiйському молодiжному ринку працi в останнi роки, i досить напруженою i характеризуiться тенденцiями до погiршення. Зростають масштаби реiструiться i прихованого безробiття серед молодi, збiльшуiться ii тривалiсть. Тим часом можливостi молодих людей i без того обмеженi в силу iх бiльш низькоi конкурентоспроможностi в порiвняннi з iншими категорiями населення.

Актуальнiсть цiii роботи зумовлена, з одного боку, великим iнтересом з проблеми особливостей безробiття серед молодi в сучаснiй науцi, з iншого боку, ii недостатньою розробленiстю. Розгляд питань пов'язаних з даною тематикою носить як теоретичну, так i практичну значимiсть.

Особливий iнтерес представляi аналiз становища молодi на росiйському ринку працi. Його необхiднiсть обумовлюiться двома найважливiшими обставинами:

тАв по-перше, молодi люди складають близько 35% працездатного населення Росii,

тАв по-друге, вони тАУ майбутнi краiни.

Молодь вже сьогоднi багато в чому визначаi полiтичнi, економiчнi та соцiальнi процеси в суспiльствi. Разом з тим вона у всьому свiтi i однiiю з найбiльш уразливих груп на ринку працi.

Молодiжне безробiття залишаiться однiiю з найгострiших проблем у сферi працi. Сьогоднi, як нiколи, актуально оцiнити ii масштаби та спрогнозувати ii динамiку, знайти шляхи надання ефективноi допомоги молодим людям, якi вiдчувають труднощi з працевлаштуванням.

Мета даноi роботи: полягаi у теоретичному вивченнi проблеми та аналiзi ситуацii молодiжного ринку працi в Росii.

1. Безробiття серед молодi як проблема молодi

Масове безробiття серед молодi, в силу специфiки, не усталеною ще психiки, надмiрних амбiцiй новоспечених фахiвцiв, юнацького максималiзму i реактивностi, i ще бiльш глибокою проблемою. Молодi спецiалiсти тАУ це гордiсть i надiя будь-якоi розвиненоi держави, а якщо ця ВлнадiяВ» не маi вiдповiдноi соцiальноi захищеностi, Влне пристроiнiстьВ» молодi перетворюiться в одну з найбiльш значущих загроз економiчнiй безпецi та соцiальноi стабiльностi краiни. Безробiття серед молодого населення веде:

тАв до поглиблення бiдностi та зубожiння бюджетiв молодих сiмей (як наслiдок тАУ збiльшення розлучень, абортiв, зниження народжуваностi, збiльшення кiлькостi безпритульних i покинутих дiтей, дiтей-сирiт, дiтей-iнвалiдiв);

тАв зниження соцiальноi захищеностi i неадекватна оцiнка молодiжного працi сприяi падiння нацiонального патрiотизму, призводить до вiдтоку молодих фахiвцiв в розвинутi капiталiстичнi краiни, прищеплюi iнтерес до пошуку альтернативних форм заробiтку у сферi неформальноi економiки i тiньового бiзнесу, пiдриваi iнтерес до освiти;

тАв посилюiться кримiногенна ситуацiя в краiнi: збiльшуiться кiлькiсть економiчних i кримiнальних злочинiв, розцвiтаi алкоголiзм i наркоманiя, збiльшуiться кiлькiсть венеричних та iнших захворювань, скорочуiться рiвень тривалостi життя, збiльшуiться смертнiсть тАУ все це сприяi природному виродження нацii.

Вирiшити проблему збiльшення зайнятостi можна, але пiдходити до цього рiшення слiд комплексно:

1. По-перше, держава маi подбати про створення атмосфери соцiальноi стабiльностi i захищеностi для розглянутого шару населення (адже молодь тАУ це майбутнi нацii):

тАв переглянути i доопрацювати законодавчу базу;

тАв вiдкоригувати полiтику в галузi працевлаштування;

тАв знайти можливостi додаткового фiнансування державних програм i заходiв у напрямку зайнятостi;

тАв розробити систему заохочень, пiльгового iнвестування i оподаткування регiонiв з низьким рiвнем безробiття (тим самим стимулювати мiсцеву адмiнiстрацiю в прiоритетностi вирiшення проблеми зайнятостi) i iн

2. По-друге, органи мiсцевоi адмiнiстрацii повиннi активно стежити за становищем на ринку працi свого регiону:

тАв сприяти створенню необхiдноi кiлькостi державних i комерцiйних спецiалiзованих iнститутiв, що займаються працевлаштуванням, професiйним консультуванням, психологiчною пiдтримкою (зокрема, спецiалiзованих агентств для молодi, кадрових агентств, центрiв соцiально-психологiчноi допомоги молодi, бiрж працi тощо);

тАв стежити за дiяльнiстю державних служб зайнятостi та Мiськоi бiржi працi, надаючи необхiдну фiнансову допомогу та органiзацiйно-правову пiдтримку (при виплатi посiбникiв, оплату стажувань, фiнансуваннi та органiзацii професiйно-консультацiйних масових заходiв тощо);

тАв формувати державне замовлення для вузiв на такi спецiальностi, якi вiдповiдають вимогам часу i умов сформованого ринку працi;

тАв забезпечити тiсний взаiмозв'язок у системi: мiсцевi органи самоврядування тАУ вузи тАУ ринок працi;

тАв стимулювати пiдприiмства i приватних пiдприiмцiв у збiльшеннi кiлькостi молодих фахiвцiв при формуваннi кадрового потенцiалу фiрм (проводити на базi бiрж працi та кадрових агентств консультацiйно-роз'яснювальнi семiнари з роботодавцями; видiляти необхiднi фiнансовi кошти на початковому етапi апробацii молодого фахiвця, ввести квотування чисельностi молодих спецiалiстiв на пiдприiмствах, органiзовувати курси з планування кадровоi полiтики для приватних пiдприiмцiв).

3. По-третi, необхiдна перебудова в освiтнiй дiяльностi сучасних навчальних закладiв, сьогоднiшнiй вуз повинен випускати якiсно iншого фахiвця:

тАв випускник повинен мати чiтку професiйну спрямованiсть (для цього необхiдно ввести в будь-який вищий навчальний заклад спецiальну дисциплiну / курс тАУ ВлПланування професiйноi кар'iриВ»);

тАв випускник повинен бути впевнений у затребуваностi своiх знань (спецiальностi повиннi пiдбиратися не тiльки з метою комерцiйноi вигоди на сьогоднiшнiй день, але i з урахуванням перспективних тенденцiй на ринку працi; ввести в практику пiслядипломну стажування на пiдприiмствах протягом, приблизно, шести мiсяцiв);

тАв вуз повинен бути нацiлений не на набiр, а на випуск, тобто на базi будь-якого сучасного вузу повинна працювати своя кадрова служба по роботi з випускниками (або укладений договiр зi спецiалiзованими агентствами), забезпечуватися стiйкi взаiмозв'язки з дiючими пiдприiмствами-роботодавцями, органiзовуватися курси додатковоi спецiалiзацii i пiдвищення квалiфiкацii, практикуватися розподiл на пiдприiмства хоча б найбiльш перспективних випускникiв.

Природно, система заходiв щодо зниження безробiття серед молодих фахiвцiв не вичерпуiться наведеним перелiком, iснуi величезне поле для творчого пошуку шляхiв виходу з ситуацii, на ринку працi ситуацii. Ще раз пiдкреслимо, що лише пiдiйшовши до вирiшення проблеми зайнятостi комплексно, можна буде помiтити певнi ВлпросвiтиВ» в Влтемних тунелях рядiв безробiтнихВ». Як говориться тАУ в iдностi наша сила.

2. Безробiття: причини виникнення, сутнiсть i види

Безробiття i типовим соцiально-економiчним явищем для ринковоi форми виробничоi дiяльностi, яка виражаiться в тому, що частина економiчно активного населення з незалежних вiд неi причин не маi роботи i заробiтку.

Причини безробiття, яка i постiйною загрозою всiм зайнятим у виробництвi i тiльки вступаi в робочу життя, рiзноманiтнi, як i окремi шари армii безробiтних. Основна ж причина багатьох видiв безробiття пов'язана зi змiною попиту пiдприiмцiв на робочу силу, яка в свою чергу постiйно змiнюiться пiд впливом накопичення капiталу. Вiн при розширеннi виробництва, змiнi його структури, вiдштовхуi робочi сили, роблячи iх то недостатнiми, то щодо надлишковими.

Динамiка, рiвень i структура безробiття в рiзних краiнах в рiзнi перiоди дуже рiзноманiтнi. Для аналiзу безробiття важливо використовувати такi показники:

тАв рiвень безробiття, який обчислюiться, як частка офiцiйно зареiстрованих повнiстю безробiтних до чисельностi населення живе на доходи своii працi;

тАв тривалiсть безробiття, показував, скiльки часу безробiтнi перебувають у такому станi;

Але повернемося до причин цього складного явища, якими економiсти рiзних напрямкiв вважають рiзнi фактори: мальтузiанцiв бачать причини безробiття в надлишку народонаселення, тобто робочi занадто швидко i легковажно розмножуються; широко поширена сьогоднi технологiчна теорiя перекладаi провину на технiчний прогрес, тому що кожне технiчне нововведення виштовхуi робiтникiв з виробництва; у кейнсiанцiв безробiття обумовлена нестачею ефективного (сукупного) попиту на товари та фактори виробництва; монетарист Ф. Хайiк вважаi, що це явище породжуiться Влвiдхиленням рiвноважних цiн i заробiткiв вiд стабiльного ринку i стабiльних цiнВ», вiд цього вiдхилення виникаi економiчно не обТСрунтоване розмiщення трудових ресурсiв, що веде до дисбалансу попиту та пропозицii працi; марксистська теорiя виходить з того, що причиною Влвiдносного перенаселенняВ» i зростання органiчноi будови капiталу в процесi його накопичення, в наслiдок чого вiдносно скорочуiться попит капiталу на робочу силу, причому це властиво тiльки капiталiстичному способу виробництва.

Немаi сумнiву, що всi цi теорii правильно вiдзначають з рiзних позицiй причинну зумовленiсть безробiття. Узагальнивши iх, ми зможемо отримати об'iктивне iдине визначення: освiта безробiття зумовлене недолiком сукупного ринкового попиту на товари та фактори виробництва, з урахуванням зростання органiчноi будови капiталу. Роль технiчного прогресу береться тут у пiдвищеннi органiчноi будови капiталу, а теорii Ф. Хайiка i Т. Мальтус увiйшли в це визначення через змiну сукупного попиту.

Види безробiття представленi 2 групами, якi у свою чергу охоплюють численнi ii рiзновиди:

1. Природне безробiття характеризуi найкращий для економiки резерв робочоi сили, здатноi досить швидко робити мiжгалузевi та мiжрегiональнi перемiщення залежно вiд коливання попиту i обумовлених ними потреб виробництва. До неi належать:

тАв iнституцiйна безробiття, яка породжуiться механiзмами, iнститутами ринковоi системи i факторами, що впливають на попит i пропозицiю робочоi сили (надмiрнi виплати по лiнii соцiального бюджету, що ведуть до змiщення переваг працездатного населення у бiк неробства, запровадження гарантованого мiнiмуму зарплати, пiдвищення податкiв, що веде до скорочення обсягiв доходiв працiвникiв, породжують iнертнiсть робочоi сили; вiдсутнiсть iнформацii про вiльнi робочi мiсця; вiдставання ринку працi вiд потреб виробництва у змiнi структури професii, в рiвнi квалiфiкацii i т.д.)

тАв фрикцiйна (текуча) безробiття, яка пов'язана з пошуками чи очiкуванням роботи.

тАв добровiльне безробiття включаi частину працездатного населення, яке з тих чи iнших причин не хоче працювати.

2. Вимушене безробiття виникаi тодi, коли плинне безробiття перевищуi природну норму. РЖснуi чимало ii рiзновидiв:

тАв технологiчне безробiття виникаi в зв'язку з впровадженням малолюднiй та безлюднiй технологiй, заснованих на електронноi технiки. Поiднуiться з високим рiвнем доходiв зайнятих. У сучасних умовах веде до безробiття серед фахiвцiв, що працюють на комп'ютерах перших поколiнь, а також бiльш швидкому зростанню надомноi зайнятостi, так як персональнi комп'ютери легко включаються в комунiкацiйнi системи.

тАв структурне безробiття йде рука об руку з технологiчноi. Частина активноi робочоi сили вивiльняiться в результатi масштабних структурних перетворень економiки, ВлвмиранняВ» одних галузей, закриття пiдприiмств, скорочення обсягу виробництва староi продукцii i розвиток нових галузей. Ця безробiття протiкаi особливо болiсно, тому що означаi не просто втрату мiсць, а необхiднiсть змiни способу життя i своii професii.

тАв тАУ регiональна безробiття формуiться пiд впливом складноi комбiнацii iсторичних, демографiчних, соцiально-економiчних, психологiчних факторiв, а тому непереборно тiльки за допомогою засобiв економiки.

тАв приховане безробiття. Тимчасова безробiття приймаi iнодi прихованi форми: це працiвники, якi працюють неповний робочий день, робочий тиждень; безробiтнi, що втратили право на допомогу та незареiстрованi на бiржi; в краiнах з деформованим ринком бiльшiсть працiвникiв трудяться неефективно, не в повну мiру своiх реальних можливостей, тому що не мають стимулiв до працi або iм несвоiчасно поставляiться сировина, матерiали i т.д. Рiвень цього виду безробiття досягаi деколи 50%.

Рiзнi економiчнi школи дають iм рiзну класифiкацiю:

1. За Марксом тАУ форми вiдносного перенаселення тАУ це текуча, прихована i застiйне безробiття. Текуче перенаселення утворюють безробiтнi, якi з'являються в процесi внутрiшньогалузевого i мiжгалузевого перемiщення робочоi сили. Прихованим перенаселенням охопленi дрiбнi виробники: селяни, ремiсники, торговцi. РЗх безробiтне стан приховано частковою зайнятiстю у власному господарствi. Застiйне перенаселення утворюють вкрай нерегулярно зайнятi працiвники, перебиваються випадковими заробiтками.

2. Економiсти Заходу розрiзняють фрикцiйне, структурне i циклiчне безробiття. Фрикцiйне деякi економiсти (К. Макконнел), називають Влпошуковоi безробiттямВ». РЗi складають робiтники, якi звiльнилися i шукають роботу бiльш продуктивну i високооплачувану. Структурна безробiття обумовлена структурними зрушеннями в економiцi, що викликано впровадженням у виробництво нових технологiй i появою нових галузей i виробництв, з чим пов'язана змiна структури споживчого попиту, а це в свою чергу супроводжуiться перемiщенням робочоi сили з одних сфер, галузей i виробництв в iншi. Саме процес перемiщення i i станом безробiття. Циклiчна ж тАУ ii форма пов'язана з кризовим скороченням виробництва i, отже, з масовим звiльненням робiтникiв. У перiод пожвавлення i пiдйому вiдбуваiться розсмоктування циклiчного безробiття.

Марксистська класифiкацiя безробiття робить акцент на Влвiдносне перенаселенняВ» як таке, як сукупнiсть безробiтних, незалежно вiд того, зареiстрованi вони на бiржах працi, чи нi. А автори пiдручникiв з ВлЕкономiксВ» пiдходять до чисельностi та структури безробiття бiльш прагматично: зафiксованi безробiтнi у державнiй службi зайнятостi чи нi. Тому офiцiйнi данi про безробiття i ii реальна величина не будуть збiгатися, тому що в офiцiйну статистику не включенi приховане безробiття i безробiтнi, якi з рiзних причин не зареiструвалися в службi зайнятостi.

Якщо продовжити класифiкацiю безробiття, то окрiм перерахованих вище видiв i форм розрiзняють постiйну (тривалу) i тимчасову безробiття. РЖ хоча офiцiйного роздiлення мiж ними немаi, але судячи з лiтератури i практикою, що склалася, наприклад, у США тривалiсть перебування у станi безробiття протягом 15 i бiльше тижнiв можна вважати тривалою. Це найнебезпечнiша i загрожуi наслiдками (соцiальною напруженiстю, дисквалiфiкацiiю i психiчними розладами безробiтного) форма безробiття. Тому у всiх краiнах уряди, iх служби зайнятостi в першу чергу забезпечують роботою такого роду безробiтних; прагнуть всiляко скоротити iх чисельнiсть, якщо не можна взагалi запобiгти цю форму безробiття.

3. Проблеми випускникiв на ринку працi

Вiдсутнiсть досвiду та стажу роботи

Наявнiсть досвiду роботи i стажу роботи, бажано за фахом, на сьогоднiшнiй день i одним з iстотних вимог до кандидатiв на замiщення пропонованих на ринку працi вакансiй. Вiдповiдно, не мають досвiду роботи i стажу випускникiв вузiв у цьому випадку на роботу найчастiше беруть неохоче. Отже, випускники не мають не тiльки досвiду роботи, але й можливостi отримання такого досвiду.

Вирiшення цiii проблеми ми бачимо у реалiзацii такого механiзму як квотування робочих мiсць для випускникiв. В даний час ця практика застосовуiться до таких категорiй громадян як iнвалiди, дiти-сироти, члени багатодiтних сiмей. Однак реалiзацiя цих пiльг носить добровiльно-примусовий характер. Ефективного механiзму реалiзацii цiii практики на даний момент немаi.

Альтернативою практицi квотування може стати система умов, при яких роботодавцям було б вигiдно брати на роботу випускникiв, зокрема тАУ введена на мунiципальному рiвнi система податкових пiльг для роботодавцiв, якi беруть на роботу випускникiв вузiв. Реалiзацiя цiii iдеi можлива через депутатськi комiсii i комiтети виконавчих структур влади. Перш за все, потрiбнi конкретнi фiнансовi розрахунки, якi дозволять визначити стратегiю реалiзацii iдеi.

Ще однiiю можливiстю отримання випускниками вузiв необхiдного досвiду роботи може бути практика тимчасового найму на разовi роботи. Такi як рiзного роду рекламнi акцii, маркетинговi дослiдження, соцiологiчнi опитування, робота в сферi полiтики, зайнятiсть на громадських роботах, дiяльнiсть в громадських органiзацiях в якостi волонтерiв. Тут корисним було б ввести практику отримання рекомендацiйних листiв з мiсць такоi роботи. Тимчасова зайнятiсть випускникiв у даному випадку не тiльки дозволить iм отримати досвiд, але i заробити репутацiю, що вiдiграi значну роль на сучасному ринку працi.

Крiм того, iснуi ще механiзм молодiжноi практики. В даний час органiзацiiю молодiжноi практики займаiться служба зайнятостi. Однак брати на роботу людину без досвiду для роботодавця залишаiться невигiдним навiть за умови того, що половину заробiтноi плати виплачуi служба зайнятостi. РЖснуi можливiсть, при якiй сам кандидат буде оплачувати отримання досвiду роботи того пiдприiмства чи фiрмi, якi згоднi надати йому мiсце для практики. Щоб реалiзувати такий механiзм, необхiдне створення банку даних подiбного роду вакансiй, просування цiii iдеi в ЗМРЖ, в школах через уроки ОБЖ, за допомогою створення вiдповiдноi сторiнки в Internet.

На федеральному рiвнi необхiдне створення i реалiзацiя програми створення робочих мiсць спецiально для молодих фахiвцiв тАУ випускникiв вузiв. Практична реалiзацiя цiii програми поки малоймовiрна через нестачу бюджетних коштiв, але iдея маi просуватися вже зараз.

Проблема дискримiнацii жiнок при прийомi на роботу

Проблема полягаi в тому, що при прийомi на роботу роботодавцi волiю брати на роботу швидше чоловiкiв, нiж жiнок. Найменш бажаним кандидатом при прийомi на роботу опиняiться молода замiжня жiнка, яка не маi дiтей. Роботодавець в даному випадку передбачаi можливу швидку вагiтнiсть такоi жiнки i, не бажаючи нести зайвi витрати на оплату декретноi вiдпустки, однозначно робить вибiр на користь iнших кандидатiв.

Змiнити ситуацiю вкрай важко, пропонуються наступнi рiшення проблеми.

Перш за все тАУ використання можливостей служб i курсовоi мережi Департаменту зайнятостi для надання можливостi жiнкам пройти спецiальний тренiнг, що дозволяi згодом взаiмодiяти з роботодавцем бiльш успiшно i долати забобони, що ведуть до дискримiнацii за статевою ознакою.

РЖншим пропозицiiю стало тАУ використовувати якiсь обхiднi шляхи, що дозволяють жiнцi, незважаючи на ситуацiю, що склалася, отримати роботу. Такими шляхами можуть стати: робота на дому, разовi роботи, самозайнятiсть. Останнiй варiант запропонований для жiнок, що володiють високою квалiфiкацiiю i бажають мати роботу, що дозволяi розкрити iх iнтелектуальний i творчий потенцiал.

Ще одним рiшенням проблеми може стати в перспективi надання кадровими агентствами послуги з лiзингу персоналу. Однак в умовах сучасного оподаткування використання цих послуг для роботодавця вкрай невигiдно, а тому реалiзацiя даноi пропозицii представляiться в даний час проблематичним.

Необхiдна також реалiзацiя програм, що дозволяють зменшити частку жiнок у домашнiй роботi i вивiльнити час для професiйноi дiяльностi.

Проблема дисбалансу попиту та пропозицii на ринку працi

Проблема полягаi в тому, що iснуi невiдповiднiсть мiж тим, якi спецiальностi на конкретний момент потрiбнi на ринку працi, i тим, фахiвцiв яких спецiальностей випускають вузи. У даному випадку мова йде про те, що ринок працi в даний час навiть приблизно складно прогнозувати на тi ж п'ять-шiсть рокiв, оскiльки економiчна ситуацiя в суспiльствi нестабiльна. Купуючи, здавалося б, престижну спецiальнiсть, випускник ризикуi виявитися незатребуваним пiсля закiнчення вузу у зв'язку з рiзко змiненим рейтингом престижних спецiальностей.

У даному випадку найбiльш важливим i наявнiсть у випускникiв навичок, що дозволяють швидко адаптуватися до новоi ситуацii. Цi навички повиннi виховуватися в процесi соцiалiзацii особистостi, як у сiм'i, так i пiд час навчання спецiальностi.

РЖншим механiзмом адаптацii до вимог ринку i перенавчання спецiалiстiв в службi зайнятостi та у вузах. Для цього можуть бути використанi механiзми отримання рiзного роду кредитування навчання студентiв роботодавцями, що дозволяi випускникам визначитися з подальшим мiсцем роботи.

Крiм того, можливо налагодження механiзму, за якого вузи будуть укладати з пiдприiмствами прямi договори на навчання фахiвцiв необхiдних спецiальностей.

Створення iнформацiйних систем, що дозволяють враховувати спектр вакансiй, аналiзувати iх i прогнозувати ситуацiю на ринку працi теж покращить ситуацiю. Така робота вже розпочата, про що проiнформували представника мунiципальноi влади в групi.

Проблема адаптацii на ринку працi випускникiв вузiв, якi i рядовими запасу росiйськоi армii

Проблема Влвуз тАУ армiя тАУ ринокВ» полягаi в тому, що молодi люди, якi отримали спецiальнiсть у вузi, при проходженнi вiйськовоi служби втрачають квалiфiкацiю i, можливо, вже маюче мiсце роботи. Пiсля повернення зi служби цi громадяни найчастiше в силу рiзних причин не мають можливостi вiдновити свою квалiфiкацiю. У результатi ринок працi втрачаi квалiфiкованих фахiвцiв, а громадяни, якi вiдслужили в армii тАУ можливiсть отримати гiдну роботу. Частково це пов'язано з тим, що в данiй ситуацii, виявляiться, практично неможливо отримати статус безробiтного i стати на облiк на бiржi працi.

В якостi можливих шляхiв вирiшення було запропоновано розробити на мунiципальному рiвнi через департамент зайнятостi населення спецiальну програму з адаптацii на ринку працi випускникiв вузiв, якi i рядовими запасу росiйськоi армii. До реалiзацii даноi програми могли б пiдключитися громадськi органiзацii мiста. Одним з крокiв реалiзацii подiбноi програми може стати створення при громадських органiзацiях консультативних центрiв з питань працевлаштування для рядових запасу росiйськоi армii.

Також необхiдний захист цих громадян на законодавчому рiвнi. Зокрема тАУ забезпечити цiй категорii молодих людей отримання статусу безробiтного. Для чого громадським органiзацiям необхiдно вийти на федеральний рiвень з вiдповiдними законодавчими iнiцiативами.

РЖнфантилiзм молодi в пошуку роботи

Молодi люди часто не мають активноi позицii в пошуку роботи, а вiдповiдно не використовують багато з iснуючих можливостей знаходження роботи. Неабиякою мiрою це пов'язано з небажанням потрапляти в некомфортнi i жорсткi ситуацii ринку працi.

Для вирiшення цiii проблеми запропоновано, перш за все, раннi залучення пiдлiткiв до працi.

РЖншим важливим моментом i необхiднiсть наявностi у випускникiв вузiв високого рiвня самоорганiзацii з тим, щоб у пошуку роботи мати можливiсть вiдповiдно зустрiчати i долати труднощi, пов'язанi з не комфортнiстю пропонованоi працi.

Крiм того, для росiйського суспiльства актуальною i робота по включенню в суспiльнiй свiдомостi механiзму активного пошуку роботи. Ця робота полягаi, перш за все, в iнформуваннi молодi про принципи i технологii пошуку.

Необхiдно проводити спецiальнi курси для батькiв з тим, щоб сприяти включенню даного механiзму на рiвнi сiм'i.

Проблема необiзнаностi населення про своi права та можливостi в пошуку роботи

В даний час населення вкрай незадовiльно iнформовано про можливостi пошуку роботи. При цьому вiдiграють роль як вже згадувана пасивна позицiя в пошуку роботи, так i певного роду забобони, невiрна iнтерпретацiя шукають роботу громадянами свого становища як невдаху i прохача. Крiм того, виявилося, що iнформацiйних каналiв про попит на ринку працi явно недостатньо.

У зв'язку з цим необхiдною i робота з широкого i доступного iнформування населення про iснуючi на ринку вакансii. Також необхiдно iнформування про iснуючi можливостi отримати такого роду iнформацiю.

У кiнцевому пiдсумку широке iнформування громадян про iснуючi можливостi i права в пошуку роботи дозволити частково зняти кожну з названих проблем.

Висновок

безробiття зайнятiсть випускник молодь

На закiнчення свого реферату я хотiв би пiдвести деякi пiдсумки.

У ходi дослiджень були виявленi ряд передумов для реалiзацii даноi проблеми.

По-перше: в даний час на ринку працi Росii все бiльше число молодих людей звертаються за допомогою при працевлаштуваннi до служби зайнятостi i часто поповнюють ряди безробiтних, не знайшовши вiдповiдноi вакансii. Ця обставина викликала необхiднiсть створення спецiалiзованих установ тАУ молодiжних бiрж працi, якi, як показуi практика, бiльш ефективно справляються з проблемами працевлаштування молодi.

По-друге: громадяни у вiцi вiд 14 до 29 рокiв (пiдлiтки та молодь) вiдносяться до соцiально незахищеноi групи населення в силу деяких обставин, головним з яких i вiдсутнiсть спецiальностi або брак досвiду роботи.

В умовах росiйськоi ринковоi економiки, яка ще не до кiнця пройшла стадiю формування, молодим людям дуже важко знайти своi мiсце в життi суспiльства i вони стикаються з серйозними проблемами при працевлаштуваннi. У зв'язку з цим держава зобов'язана ефективно вирiшувати проблеми зайнятостi молодi, адже молодь тАУ це майбутнi Росii.

Список лiтератури

1. Бабушкiна Т., Гарсiя-РЖсер М. Молодь на ринках працi та освiтнiх послуг / / Людина i праця. -2004. тАУ №6. с. 40тАУ43.

2. Багаiв В. Зайнятiсть молодi тАУ завдання державна / / Людина i праця. -2003. тАУ №12. с. 45тАУ46.

3. Адамчук В.В., Ромашов О.В., Сорокiна М.РД. Економiка i соцiологiя працi: Пiдручник. тАУ М.: Изд-во ВлЮНРЖТРЖВ», 1999

Вместе с этим смотрят:

"Зеленая Книга" Муаммара Аль-Каддафи

РЖнформатизацiя суспiльства i молодь

Анализ моделей человека в социологии и экономике

Анализ политической ситуации по реформе системы образования в РФ

Анализ проблемы молодежного алкоголизма и выявление путей ее решения