Глобальнi проблеми сучасностi та iх вирiшення

Глобальнiпроблемисучасностi та iх вирiшення

Змiст

Вступ

1. Причини формування та утримання глобальних проблем сучасностi

2. Шляхи i можливостi рiшення глобальних проблем

Список лiтератури

Вступ

Одна з характерних особливостей сучасного свiту - загострення глобальних проблем, якi за своiм характером виходять за рамки iнтересiв рiзних класiв i суспiльних систем, i вiд рiшення яких вирiшальною мiрою залежить майбутнi, бiльше того саме iснування людства. Сам термiн "глобальнi проблеми" увiйшов до мiжнародного лексикон у другiй половинi 60-х р., вiн походить вiд латинського "глобус", - тобто Земля. За своiм характером глобальнi проблеми сучасностi рiзнi: вiд загрози ядерноi вiйни до екологiчноi катастрофи, вiд зростаючого розколу свiту на "багатi" й "бiднi" краiни i народи до перспективи виснаження традицiйних i необхiдностi пошуку нових джерел енергii. У сучасному науковому творчостi склався особливий напрям дослiдження загальнолюдських проблем - глобалiстика.

Глобальнi проблеми привертали i привертають дедалi бiльшу увагу вчених. Вiд того наскiльки плiдними будуть науковий аналiз системи глобальних суперечностей i ефективнiсть практичних заходiв по iх вирiшенню, залежать перспективи суспiльного прогресу в третьому тисячолiттi. З метою повного аналiзу теми перш за все буде розглянуто змiст поняття "глобальнi проблеми". За рiзними пiдрахунками зараз видiляють до трьох десяткiв глобальних проблем рiзних типiв. Тому мова повинна йти не про якомусь одному ознаку або критерii глобальностi, а системi таких критерiiв, принаймнi про кiлька iнтегральних факторах, якi об'iднують настiльки рiзнорiднi проблеми пiд поняттям "глобальнi". Серед деяких вiтчизняних i зарубiжних дослiдникiв у 70-тi роки була поширена думка, що необхiдна i достатня умова визнання проблеми "глобальноi" полягаi в породжуваноi нею загрозу для людини i людства в цiлому. РЖншi в якостi головного критерiю глобальностi брали географiчнi масштаби поширення проблеми. Вузькiсть даного пiдходу була подолана в монографiчних виданнях, що побачили свiт протягом 80-х рокiв двадцятого столiття. У них визначено, що глобальними i проблеми, якi по своiй сутi, зачiпають iнтереси всього людства; набувають всесвiтнiй характер, охоплюючи всi основнi регiони Землi; створюють реальну загрозу для майбутнього людства; вимагають для свого рiшення мiжнародного спiвробiтництва в самому широкому масштабi.

Цi критерii мають важливе значення для класифiкацii глобальних проблем. Разом з тим зазначенi критерii носять переважно кiлькiсний, а не якiсний характер. З них не зовсiм зрозумiло, в чому причина виникнення глобальних проблем, вiдмiну вiд соцiальних проблем, якi також встають перед людством i носять загальний характер (боротьба проти експлуатацii, гноблення та iн.)

Тим часом термiн "глобальний" маi три значення: повсюдний, характерний для земноi кулi в цiлому, для всiх краiн i народiв; значний, масштабний; загальний, всеосяжний.

Отже, глобальнi проблеми i химерне переплетення на загально планетарному, загальносвiтовому i загальнолюдському рiвнi соцiально-економiчних, полiтико-iдеологiчних, культурних, бiосоцiальних та соцiоприродних протирiч у сучасному свiтi. Ця теза стане бiльш зрозумiлим при розглядi причин виникнення глобальних проблем сучасностi.

1. Причини формування та утримання глобальних проблем сучасностi

Вiчною i проблема взаiмин людини з навколишнiм середовищем, освоiння природи i оволодiння ii стихiйними силами, проблема встановлення мiцного миру мiж народами, гарантiй соцiально-економiчного, полiтичного i культурного прогресу. Багато глобальнi проблеми виникли з самого початку, iншi намiтилися i назрiвали давно, але виявилися бiльш явно i на глобальному рiвнi лише з твердженням капiталiзму тобто в ХVП - ХVШ ст.

Причини виникнення глобальних проблем слiд шукати в iсторичному процесi розвитку людства. РЖсторiя людства являi собою поiднане розвиток двох типiв вiдносин визначають всю життiдiяльнiсть людей. Перший з них - вiдносини людини i навколишнього його середовища (система "людина - природа"): друга вiдносини мiж людьми в суспiльствi, тобто соцiальнi вiдносини.

Розвиваючи виробництво, тобто, освоюючи природу, домагаючись свого панування над нею людина поступово все бiльше порушував природний розвиток компонентiв. Сама людина, залишаючись частиною природи, став одночасно явищем принципово нового типу - втiленням сукупностi суспiльних вiдносин, якi склалися в ходi людського спiлкування на базi виробничоi дiяльностi, тобто на основi принципово нових вiдносин, що склалися мiж людиною i рештою природою. Гармонiя мiж людиною i природою на раннiх етапах розвитку людства залишалася непорушною. Це було з одного боку результатом нерозвиненостi самого людини, його засобiв працi, з iншого - наслiдком досягнутого на той час невисокого рiвня розвитку суспiльних вiдносин. В умови збiрного способу виробництва не могло iснувати скiльки-небудь гострих конфлiктiв людини з навколишнiм його природою. Соцiальна однорiднiсть тогочасного суспiльства не породжувала умов для нерацiонального використання природних багатств на шкоду самiй природi i що живе в ii середовищi людинi. Таким чином, на першому етапi взаiмодii суспiльства з природою, коли його економiка була ще привласнюючоi, коли з соцiальноi точки зору воно було однорiдним, зберiгалися як узгодженiсть в самих суспiльних вiдносинах, так i гармонiя у стосунках людини i природного середовища.

У результатi розвитку самоi людини суспiльство отримало можливiсть добувати основнi засоби життя за рахунок перетворювальноi дiяльностi, матерiального виробництва.

Матерiальне виробництво стало основним джерелом життiзабезпечення людей. Перехiд людства вiд збiрного способу виробництва до землеробського, а потiм i до промислового, привiв до значного ускладнення продуктивних сил.

Рабовласницькоi, феодальноi та капiталiстичноi суспiльно-економiчним формацiям вiдповiдали адекватнi iх сутностi форми соцiально-економiчних i полiтичних вiдносин мiж людьми i, природно, форми i типи вiдносин мiж суспiльством i природою, людиною i природою.

У даному аспектi ми ставимо на перший план вже не вiдносини людини i природи, а соцiальнi вiдносини.

З плином часу розвивалися i поглиблювалися конфлiкти.

Пiдпорядковуючи собi природу, людина вступав з нею в численнi конфлiкти, викликав до життя протирiччя. Цi протирiччя в кiнцевому рахунку i викликали до життя глобальнi проблеми.

Протирiччя в системi "людина - природа" - не iдине джерело виникнення глобальних проблем. РЖншим таким джерелом i система соцiальних вiдносин.

Розвиток людськоi цивiлiзацii i матерiальноi ii культури об'iктивно породжуi конфлiкти суспiльства з рештою природою.

Соцiальною передумовою загострення глобальних проблем сучасностi, як показують дослiдження iсторii системи капiталiстичного господарства, i вiдносини приватноi власностi на засоби виробництва.

Приватновласницька економiка керуiться головним стимулом - прагненням до отримання максимального прибутку.

Прагнення до прибутку виявилося вiдiрваним вiд бiльш значущих устремлiнь.

РЖнтенсивний розвиток глобальних проблем припало на 60-80гг. ХХ столiття. Тут слiд зазначити, що одним з факторiв посилення протирiч глобального масштабу було протиборство двох суспiльних систем. Глобальнi проблеми сучасностi не визнають державних кордонiв, проявляються в державах всiх суспiльних систем. У силу свого змiсту i взаiмозв'язку процесу розвитку людства, дозвiл глобальних проблем можливе лише в загальносвiтовому масштабi.

"Загальносвiтовi глобальнi проблеми":

Проблема запобiгання свiтовоi вiйни, що загрожуi загибеллю цивiлiзацii i самому iснуванню життя на планетi. Вона передбачаi спектр дочiрнiх проблем: приборкання гонки озброiнь, заборона нових систем зброi; роззброiння, встановлення без'ядерних зон, заходiв довiри i т.п.

Проблема встановлення нового економiчного мiжнародного порядку на принципах рiвноправного i взаiмовигiдного спiвробiтництва для усунення вiдставання слаборозвинених краiн. Тут також i кiлька приватних проблем: проблема подолання технологiчноi залежностi краiн, що розвиваються вiд розвинених держав Заходу, проблема перебудови мiжнародних економiчних вiдносин та iн.

Проблема боротьби за прогресивнi форми економiчноi iнтеграцii та iнтернацiоналiзацii для поглиблення мiжнародного подiлу працi i вирiвнювання рiвнiв соцiально-економiчного розвитку краiн земноi кулi. З складових ii приватних проблем можна видiлити питання про лiквiдацiю iснуючих диспропорцiй у свiтовiй торгiвлi i яких-небудь обмежень несправедливого характеру в мiжнародному економiчному обмiнi.

Проблема управлiння розвитком НТР ii гуманiстичною спрямованiстю на глобальному рiвнi.

Будь-яка НТР завжди маi величезнi соцiально-психологiчнi наслiдки. Науковi революцii пов'язанi з ослабленням обмеженостi знань людини про природу. Знання дозволяi використовувати сили природи у своiх цiлях. Науковi революцii i провiсниками технiчних революцiй. Технiчнi революцii призводять до ослаблення обмеженiсть фiзичних можливостей. Оскiльки часто люди, в чиi руки вони потрапляють, не вiдрiзняються чистотою намiрiв, то й результати бувають вiдповiднi. Безсумнiвнi позитивнi результати технiчноi революцii i ii негативнi сторони. На НТР покладаються багато надii у вирiшеннi глобальних проблем, що стоять перед людством, таких як, екологiя, вiдсутнiсть довгострокових енергетичних сировинних запасiв, перенаселенiсть i голод, та й саме виживання Homo Sapience, як бiологiчного виду.

Другу групу глобальних проблем сучасностi складають проблеми оптимiзацii, гармонiзацii та гуманiзацii ставлення суспiльства до природи для збереження та примноження ресурсного потенцiалу людства.

РЗх можна визначити, наприклад, як "загально планетарнi глобальнi проблеми", i видiлити 8 типiв.

Проблема запобiгання стихiйних лих антропогенного або змiшаного походження (ерозiя ТСрунту, опустелювання тощо).

Проблема рацiонального та економiчного використання природно-сировинних ресурсiв. Не секрет, що зведення лiсiв обумовлено широкими масштабами використання деревини в якостi найважливiшого виду палива в сiльських районах. Не менш поширеною причиною вирубки лiсiв стала необхiднiсть освоювати додатковi площi для сiльськогосподарськоi експлуатацii. Наслiдком цього стало складання кола залежностi: нагальнi завдання у вирiшеннi продовольчоi та енергетичноi проблем в умовах екстенсивних методiв господарювання штовхають на вирубку лiсових масивiв, а це, у свою чергу, веде до деградацii ТСрунтiв, що обертаiться втратою посiвних площ i неможливiстю вирiшити найпершi задачi.

Демографiчна проблема

У зв'язку з тим, що темпи природного приросту населення складаються з взаiмодii двох основних демографiчних показникiв - народжуваностi i смертностi, а останнi, у свою чергу, залежать вiд рiвня розвитку суспiльства (економiчного, соцiального, культурного i т.д.), вiдсталiсть краiн, що розвиваються служить однiй з причин високих темпiв природного приросту населення цiii зони. У той же час у краiнах, що розвиваються дii загальна закономiрнiсть зростання ролi соцiально-психологiчних факторiв на тлi вiдносного зниження ролi природно-бiологiчних факторiв. Тому й виявляiться досить стiйка тенденцiя до зниження народжуваностi в мiру досягнення краiною бiльш високого рiвня розвитку.

Продовольча проблема

Нинi рiзнi форми недоiдання у багатьох краiнах, що розвиваються i досить поширеним явищем для широких мас населення. Це пояснюiться тим, що традицiйнi рацiони можуть забезпечувати достатню кiлькiсть калорiй, але не мiстять необхiдного мiнiмуму бiлкiв, жирiв i мiкроелементiв.

Показово, що брак цих найважливiших поживних компонентiв негативно позначаiться на здоров'я людей i маi своiм наслiдком вiдносно низька якiсть робочоi сили, яка часто малопридатна для використання в сучасному секторi господарства краiн, що розвиваються.

Проблема оптимального господарського пiдстави необжитих територiй.

Проблема попередження енергетичноi кризи.

Людству потрiбна енергiя, причому потреби в нiй збiльшуються з кожним роком. Разом з тим запаси традицiйних природних палив (нафти, вугiлля, газу та iн.) кiнцевi.

У зв'язку з зазначеними та iншими проблемами, що зумовлюють таке явище як "енергетична криза", стаi все бiльш необхiдним пошуку шляхiв його запобiгання та усунення наслiдкiв.

Найглибшу основу змiцнення цiлiсностi свiту складаi наростаюча взаiмозалежнiсть держав в економiчнiй сферi, в тому числi i в питаннях використання енергетичних ресурсiв, запобiгання енерго катаклiзмiв. Жодна краiна свiту не може претендувати на повноцiнний розвиток, якщо не втягнута в орбiту свiто господарських зв'язкiв.

Проблема захисту навколишнього природного середовища та механiзмiв ii саме вiдтворення.

Починаючи з 60-х рр. XX столiття фахiвцi розглядають екологiчний стан нашоi планети як катастрофiчний.

Серед основних проявiв кризових ситуацiй, що охопили перш за все розвинену зону, а потiм i краiни, що розвиваються, видiляються деградацiя ТСрунтiв, збезлiсення, нестача води для iригацii i побутових потреб, забруднення повiтряного простору i т.д.

Сучасна цивiлiзацiя постiйно розширюi споживання природних ресурсiв на тлi вiдповiдного зростання вiдходiв виробництва та споживання.

Це не може не викликати збiльшення витрат на боротьбу iз забрудненням навколишнього середовища. Як наслiдок, нинi суспiльство повинно постiйно пiдвищувати вiдому частку нацiонального доходу, яка компенсуi витрати на вилучення природних ресурсiв i охорону середовища проживання людини. Це, у свою чергу, призводить до обмеження темпiв економiчного зростання.

Освоiння багатств Свiтового океану, освоiння використання космосу в мирних цiлях прогресу.

Третя група глобальних проблем вiдображаi процеси гуманiзацii вiдносин суспiльства i особистостi, питань ii звiльнення та рiзнобiчного розвитку, гарантiй ii кращого майбутнього. Цi проблеми, зокрема, можна iменувати "загальнолюдськими" глобальними проблемами.

Усунення перешкод на шляху всебiчного й планомiрного розгортання науково-технiчного прогресу в iнтересах людини.

Проблема викорiнення епiдемiчних захворювань, хвороб цивiлiзацii.

Проблема лiквiдацii неписьменностi та розвитку освiти, тобто проблема динамiчного множення iнтелектуального потенцiалу людськоi дiяльностi.

Проблема гарантiй прав людини, перш за все, права на життя, на iснування в здоровому середовищi. Отже, мають мiсце три групи глобальних проблем сучасностi: загальносвiтовi глобальнi проблеми; загально планетарнi глобальнi проблеми, загальнолюдськi глобальнi проблеми.

Глобальнi проблеми сучасностi мають загальнолюдський характер в самому широкому сенсi цього слова, бо вони зачiпають iнтереси всього людства, впливають на майбутнi людськоi цивiлiзацii, причому саме безпосереднi, не робить нiяких тимчасових вiдстрочок.

Глобальнi проблеми сучасностi знаходяться в тiсному взаiмозв'язку.

Подолання продовольчих або сировинних труднощiв передбачаi, зокрема вирiшення глобальноi енергетичноi проблеми, що пов'язуiться не тiльки з бiльш рацiональним використанням традицiйних, а й пiдставою нових джерел енергii, практичним використанням ресурсiв енергii космiчного простору i Свiтового океану.

Якщо звернутися до проблем науково-технiчного прогресу, то очевидно, що розвиток науки, технiки i технологii впливаi не тiльки на прогрес матерiального виробництва, але й передбачаi подальший розвиток людського потенцiалу, пов'язаних з ним проблем освiти, культури, охорони здоров'я та iн

Лише сукупне розгляд глобальних проблем створюi об'iктивнi передумови для iх аналiзу.

Однiiю з глобальних проблем сучасностi i питання вiйни i миру. Гонка озброiнь маi колосальнi негативнi наслiдки для сучасного людства. Вона збiднюi свiтову економiку, провокуi агресивнi тенденцii в зовнiшнiй полiтицi окремих держав, мiлiтаризуi духовну культуру, полiтичне мислення.

Важлива проблема вiдставання у розвитку держав, що розвиваються.

У рамках свiтового господарства подiл працi здiйснюiться таким чином, що за найбiльш розвинутими в економiчному вiдношеннi державами закрiплена роль свiтових промислових центрiв, у той час як краiни, що розвиваються виконують роль аграрно-сировинноi периферii. Розвиненi краiни рiзними методами експлуатують природнi, трудовi ресурси краiн, що розвиваються, перешкоджають створенню в них самостiйноi економiки. Важливо зазначити, що критичним для людства в контекстi загострення глобальних проблем стало вже початок 21 столiття.

2. Шляхи i можливостi рiшення глобальних проблем

Загострення глобальних суперечностей ставить на порядок денний загальну для всiх проблему виживання людства. Рiзними фахiвцями вкладаiться рiзний змiст поняття виживання. Наприклад, пiд останнiм нерiдко розумiють притуплення соцiально-класових конфлiктiв з метою подолання ядерноi вiйни або екологiчноi катастрофи. Висловлюiться також судження, що концентрацiя сил виживання та розгортання iх дiй буде йти поряд з роздiльною здатнiстю соцiально-економiчних, морально-етичних конфлiктiв i протирiч, якi повиннi поступово вирiшуватися на гуманiстичнiй основi. Це судження ближче до реальностей суспiльного розвитку, його об'iктивним законам. Важливо вiдзначити, що саме поняття "виживання" стосовно до людського суспiльства не зводиться тiльки до збереження оптимальних фiзичних i природно-природних умов iснування людей. РЖ в цьому сенсi масштаб вимiрiв виживання припускаi: продовження суспiльного прогресу, подальший розвиток цивiлiзацii; гiдне iснування всiх краiн i народiв; гарантiю природного права на життя i розвиток кожного iндивiда; прiоритет природного та природного начала над науково-технiчним компонентом. Основним з перелiчених напрямiв розвитку i забезпечення соцiального прогресу людства. Таким чином, напрошуiться висновок, що для оптимального вирiшення глобальних проблем сучасного етапу суспiльного розвитку необхiднi двi групи передумов: науково-технiчнi i соцiально-полiтичнi. Змiст перших полягаi в забезпеченнi науково-технiчного прогресу в межах, необхiдних для регулювання природно природних процесiв; друге - у створеннi таких соцiально-полiтичних умов, якi дадуть можливiсть практично вирiшувати глобальнi проблеми. Найбiльш повне вирiшення глобальних проблем вимагаi, очевидно, корiнного перетворення суспiльних вiдносин в масштабi свiтового спiвтовариства.

Значить на найближчий осяжний перiод iдиним шляхом вирiшення глобальних проблем i розгортання взаiмовигiдного, широкого мiжнародного спiвробiтництва. Для вироблення загальноi стратегii виживання, для узгодження активноi дiяльностi людства з можливостями бiосфери планети, з можливiстю ii розвитку будуть потрiбнi, мабуть, неординарнi полiтичнi рiшення i акцii. Цiлком можливо, що обставини продиктують необхiднiсть не тiльки створення загально планетарного економiчного механiзму, сукупних дiй та узгодження потреб людства, а й перебудови всього побуту, правил спiвжиття. Життя може стати бiльш суворою, грубою i бiдною.

Вона вимагаi не тiльки поневiрянь, а й обмеження дiй особистостi на догоду суспiльноi необхiдностi. Змiняться вiдносини власностi. У всякому випадку поняття "приватноi власностi" як власностi, з якою ii власник може робити все, що йому заманеться, - стане явним анахронiзмом. РЖ ми бачимо, що вже зараз суспiльство накладаi рiзнi обмеження на використання приватноi власностi в таких формах, як державна, акцiонерна або кооперативна форми власностi. Тотальний вiдмову вiд усiх благ нинiшньоi цивiлiзацii неможливий, а система жорстких заборон, швидше за все, не дасть результатiв. Лише глибиннi духовнi й матерiальнi процеси всерединi народного життя зможуть дати реальний вихiд з кризи. Сподiватися на безболiснiсть подiбного роду процесiв не доводиться, тому що мова про певну систему обмежень, про свiдоме пiдпорядкуваннi своii iндивiдуальностi певноi суспiльноi необхiдностi, новими принципами моральностi. РЖншими словами необхiдно переосмислення всiii системи цiннiсних орiiнтацiй i змiна життiвих установок, зсув акцентiв з засобiв життя, якими так довго були зайнятi люди, на цiлi життя. Може бути, цi великi випробування i призведуть не тiльки до преображення буття, а й духовного преображення.

РЖ тодi "глобальна катастрофа" обернеться не загибеллю людей, а сходженням iх на новий щабель.

Особливiстю сучасного етапу розвитку людства i, зокрема, надзвичайне загострення глобальних проблем. Загострення глобальних проблем створило принципово новi умови для розвитку людства, умови постiйноi, реальноi загрози життю на Землi.

У об'iктивноi реальностi ми маiмо справу не з сукупнiстю, а з системою глобальних проблем. Характерною ii особливiстю i те, що вона володii надзвичайною складнiстю i багатофакторнiстю.

РЖ проявляiться це, перш за все в тому, що сутнiсною основою системи глобальних суперечностей i соцiальнi взаiмозв'язки, що визначаються фундаментальними закономiрностями суспiльного розвитку.

Чисто соцiальних i суто соцiо природних глобальних проблем немаi. Всi вони висловлюють тi чи iншi сторони iдиного процесу соцiо природного розвитку. Характерною рисою глобальних проблем сучасностi, i те, що вони, виникнувши з соцiальних причин, ведуть до наслiдкiв бiльш, нiж соцiальним, зачiпають бiологiчнi та фiзичнi основи iснування людини.

Центральною ланкою стратегii вирiшення глобальних проблем i розвиток всеосяжного мiжнародного спiвробiтництва, об'iднання рiзноманiтних зусиль всього людства. Отже, у свiтовоi спiльноти iснуi об'iктивна можливiсть зберегти себе i життя на планетi. Проблема в тому - чи зможе воно скористатися цiiю можливiстю?

Список лiтератури

1. Основи полiтологii: Пiдручник для вузiв.-М.: РЖТРК РСПП, 1997. - 480 с.

2. Радугин А.А. Фiлософiя курс лекцiй. - К.: Вид-во "Центр", 1996.

3. БЕС, М., 1998.

4. Ю.В. РЖрхiн, В.Д. Зотов: Полiтологiя, "МАУП", 1999

5.В.А. Мальцев. Основи полiтологii. М. 1997, стр.461

6. http://" onclick="return false">

7. http://books. efaculty. riev.ua /

глобальний проблема сучаснiсть економiчний природа

Вместе с этим смотрят:

РЖнтеграцiйнi процеси в РДвропi та участь в них Украiни

Валютные опционы

Венчурний бiзнес в РДвропi та його адаптацiя до украiнських умов

Виды посредников в международной торговле

Влияние транснациональных компаний на международную политику