Вплив процесу iнформатизацii суспiльства на розвиток iнформатизацii освiти

Змiст

Вступ

1. Подання про iнформацiйне суспiльство

1.1 Небезпеки iнформацiйного суспiльства

2. Вплив процесу iнформатизацii суспiльства на розвиток iнформатизацii освiти

2.1 Про процеси iнформатизацii в росiйськiй освiтi

Висновок

Список лiтератури

Вступ

РЖнформацiя все бiльше наповнюi життя сучасноi людини, поступово вступаi в iнформацiйну цивiлiзацiю, де виробляiться i споживаiться iнтелект, знання, що обов'язково призводить до збiльшення частки розумовоi працi. Вiд людини вимагаiться здатнiсть до творчостi, зростаi попит на знання. Зменшуiться частка фiзичноi працi i скорочуiться обсяг рутинного розумовоi працi.

В iнформацiйному суспiльствi складаються новi форми масовоi комунiкацii, соцiального спiлкування, стиль мислення i способу життя, новi парадигми економiки, полiтики, управлiння, до чого необхiдно готуватися. На це i повинна бути спрямована сфера освiти i виховання.

Вiдбуваiться зараз процес iнформатизацii суспiльства тягне за собою радикальнi змiни в стратегii освiти: в iнформацiйному суспiльствi i школа повинна бути iнформацiйною. Основоположним елементом такоi школи маi стати iнформацiйно-технологiчне середовище з постiйно розвиваються навчальним простором. Новий змiст навчання можливе на основi нових технологiй: використання комп'ютера, проектора, розробка та впровадження нетрадицiйних форм уроку (презентацii, телеконференцii, РЖнтернет, електронна пошта).

1. Подання про iнформацiйне суспiльство

РЖнформатизацiя суспiльства - органiзований соцiально-економiчний i науково-технiчний процес створення оптимальних умов для задоволення iнформацiйних потреб i реалiзацii прав громадян, органiв державноi влади, органiв мiсцевого самоврядування, органiзацiй, громадських об'iднань на основi формування i використання iнформацiйних ресурсiв [7].

Дiяльнiсть окремих людей, груп, колективiв i органiзацiй зараз все бiльшою мiрою починаi залежати вiд iх iнформованостi та здатностi ефективно використовувати наявну iнформацiю. Перш нiж зробити якiсь дii, необхiдно провести велику роботу зi збору i переробки iнформацii, ii осмислення та аналiзу. Вiдшукування рацiональних рiшень у будь-якiй сферi вимагаi обробки великих обсягiв iнформацii, що часом неможливо без залучення спецiальних технiчних засобiв.

Зростання обсягу iнформацii особливо стало помiтно в серединi XX ст. Лавиноподiбний потiк iнформацii хлинув на людину, не даючи йому можливостi сприйняти цю iнформацiю повною мiрою. У щодня з'являiться новому потоцi iнформацii орiiнтуватися ставало все важче. Часом вигiднiше стало створювати новий матерiальний або iнтелектуальний продукт, нiж вести розшук аналога, зробленого ранiше. Освiта великих потокiв iнформацii обумовлюiться:

тАв надзвичайно швидким зростанням кiлькостi документiв, звiтiв, дисертацiй, доповiдей тощо, в яких викладаються результати наукових дослiджень i дослiдно-конструкторських робiт;

тАв постiйно збiльшуiться, числом перiодичних видань з рiзних галузей людськоi дiяльностi;

тАв появою рiзноманiтних даних (метеорологiчних, геофiзичних, медичних, економiчних та iн.), записуваних зазвичай на магнiтних стрiчках i тому не трапляються в сферу дii системи комунiкацii. Як результат - настаi iнформацiйна криза (вибух), який маi наступнi прояви:

тАв виникають протирiччя мiж обмеженими можливостями людини щодо сприйняття i переробки iнформацii та iснуючими могутнiми потоками i масивами, що зберiгаiться. Так, наприклад, загальна сума знань змiнювалася спочатку дуже повiльно, але вже з 1900 р. вона подвоювалася кожнi 50 рокiв, до 1950 р. подвоiння вiдбувалося кожнi 10 рокiв, до 1970 р. - вже кожнi 5 рокiв, з 1990 р. - щорiчно;

тАв iснуi велика кiлькiсть надлишковоi iнформацii, яка ускладнюi сприйняття корисноi для споживача iнформацii;

тАв виникають певнi економiчнi, полiтичнi та iншi соцiальнi бар'iри, якi перешкоджають поширенню iнформацii. Наприклад, через дотримання таiмностi часто необхiдною iнформацiiю не можуть скористатися працiвники рiзних вiдомств.

Цi причини породили досить парадоксальну ситуацiю - в свiтi накопичений величезний iнформацiйний потенцiал, але люди не можуть ним скористатися в повному обсязi в силу обмеженостi своiх можливостей. РЖнформацiйний криза поставила суспiльство перед необхiднiстю пошуку шляхiв виходу iз ситуацii. Впровадження ЕОМ, сучасних засобiв переробки i передачi iнформацii в рiзнi сфери дiяльностi послужило початком нового еволюцiйного процесу, що називаiться iнформатизацiiю, в розвитку людського суспiльства, що знаходиться на етапi iндустрiального розвитку.

1.1 Небезпеки iнформацiйного суспiльства

РЖнформатизацiя сучасного суспiльства маi як позитивнi, так i негативнi сторони. Перерахуiмо деякi небезпеки i проблеми на шляху до iнформацiйного суспiльства:

тАв реальна можливiсть руйнування iнформацiйними технологiями приватного життя людей i органiзацiй;

тАв небезпека великого впливу на суспiльство з боку засобiв масовоi iнформацii;

тАв проблема вiдбору якiсноi i достовiрноi iнформацii при великому ii обсязi;

тАв проблема адаптацii людей до середовища iнформацiйного суспiльства, до необхiдностi постiйно пiдвищувати свiй професiйний рiвень;

тАв зiткнення з вiртуальною реальнiстю, що маi рiзнi психологiчнi i психiчнi наслiдки для молодi;

тАв перехiд до iнформацiйного суспiльства не обiцяi будь - яких змiн у соцiальних благах i посилюi соцiальну напруженiсть;

тАв скорочення числа робочих мiсць веде до масового безробiття;

тАв Влiнформацiйнi вiйниВ» - вiдкрите або приховане iнформацiйний вплив державних систем один на одного з метою отримання певного виграшу у полiтичнiй чи матерiальнiй сферi. Основними об'iктами ураження i iнформацiйнi iнфраструктури та психологiя противника.

РЖнформатизацiя суспiльства вносить фундаментальнi змiни в професiйну дiяльнiсть, переважаючою формою якоi стаi розумова дiяльнiсть. При цьому мозок пiддаiться невiдомим перш нервово-психологiчних навантажень, пропорцiйним все зростаючому потоку iнформацii (знань). Людина добровiльно переходить з рiдного йому природного свiту в штучний свiт iнформацiйноi технiки, що таiть загрозу самiй людськiй природi. У процеси iнформатизацii молодь залучаiться частiше й iнтенсивнiше, нiж старшi поколiння. У цих умовах дiти, юнаки та дiвчата, у яких завершуiться анатомо-фiзiологiчне формування органiзму i становлення особистостi, пiддаються прихованоi небезпеки, що йде вiд несприятливих чинникiв з iх кумулятивним (накопичувальним) механiзмом впливу.

Щоденне Нерегламентоване в часi спiлкування з вiртуальним свiтом синтезованих текстiв, зображень i звукiв, з органами управлiння iнформацiйноi технiки, з вiртуальним життям, вiртуальними iграми i персоналiями створюi серйознi проблеми для виховання особистостi, роботи почуття. Звичайно, людина живучий i гнучко адаптуiться до будь-якому середовищi. Але цю здатнiсть не можна безмежно експлуатувати.

2. Вплив процесу iнформатизацii суспiльства на розвиток iнформатизацii освiти

У сучасному iнформацiйному суспiльствi основою розвитку цивiлiзацii виступають iнформацiйнi процеси, в яких широке застосування знаходять iнформацiйно-комунiкацiйнi технологii. Впровадження iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй у сфери дiяльностi людини сприяло виникненню i розвитку глобального процесу iнформатизацii. У свою чергу, цей процес дав поштовх розвитку iнформатизацii освiти, яка i одним з найважливiших умов реформування та модернiзацii системи вiтчизняноi освiти, так як саме в сферi освiти готуються i виховуються тi люди, якi не тiльки формують нову iнформацiйну середу суспiльства, але яким належить самим жити i працювати в цiй новому середовищi. У Росii, як i в багатьох iнших краiнах свiтового спiвтовариства, все бiльша увага придiляiться проблемi iнформатизацii освiти, яка розглядаiться як одна з найбiльш важливих стратегiчних проблем розвитку цивiлiзацii.

Проблеми iнформатизацii освiти i фундаментальною i найважливiшою глобальною проблемою XXI столiття в силу наступних основних причин:

1) стрiмкий розвиток процесу iнформатизацii суспiльства, яке i проявом загальноi закономiрностi розвитку цивiлiзацii. Сьогоднi цей процес набув воiстину глобальний характер i вже охоплюi практично всi розвиненi краiни свiту, в тому числi й Росiю. При цьому iнформатизацiя суспiльства тягне за собою багато дуже радикальнi соцiальнi змiни. Вона iстотно змiнюi практично всi сторони життя людей;

2) функцiональнi можливостi i технiчнi характеристики засобiв iнформатики, iнформацiйно-телекомунiкацiйних технологiй в останнi роки винятково швидко зростають, а iх вартiсть неухильно знижуiться, що робить цi кошти все бiльш доступними для масового користувача. Необхiдно вiдзначити, що цi можливостi вже сьогоднi значно випереджають той рiвень пiдготовленостi суспiльства, який потрiбен для iх ефективного використання, i це породжуi ще одну соцiальну проблему-проблему розвитку новоi iнформацiйноi культури суспiльства, тiсно пов'язану з проблемою розвитку сфери освiти.

2.1 Про процеси iнформатизацii в росiйськiй освiтi

РЖнформатизацiя освiти - це процес забезпечення сфери освiти методологiiю, технологiiю та практикою розробки та оптимального використання сучасних iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй, орiiнтованих на реалiзацiю психолого-педагогiчних цiлей навчання i виховання i використовуваних в комфортних i здоров'я зберiгаючих умовах.

Дослiдження проблем iнформатизацii освiти передбачаi використання певного понятiйного апарату, який в основному можна вважати усталеним. Зупинимося на поняттях, найбiльш часто вживаних у зв'язку з iнформатизацiiю. Пiд засобами iнформатизацii та комунiкацii освiтнього призначення розумiють засоби iнформацiйних та комунiкацiйних технологiй спiльно з навчально-методичними, нормативно-технiчними та органiзацiйно-iнструктивними матерiалами, якi забезпечують реалiзацiю оптимальноi технологii iх психолого-педагогiчна значущого використання. Вчителi стоять перед необхiднiстю освоiння новiтнiх технологiй навчання, таких, як телеконференцii, електронна пошта, книги на лазерних дисках, електроннi книги для мiкрокомп'ютерiв, системи мультимедiа. Неминучий перегляд органiзацiйних форм навчального процесу шляхом збiльшення частки самостiйноi, iндивiдуальноi та колективноi роботи учнiв, обсягу практичних та лабораторних робiт пошукового та дослiдницького характеру, бiльш широкого проведення поза аудиторних занять. Цi тенденцii ще раз пiдтверджують необхiднiсть змiн в освiтi. Учнi повиннi перестати пасивно сприймати готовi факти, закони, поняття, судження, вони все частiше будуть ставитися в ситуацii самостiйного вирiшення проблемних завдань.

Таким чином, почне здiйснюватися перехiд на конструктивiстський i конективiським пiдходи до навчання. Перший передбачаi значне розширення самостiйноi пошуковоi дiяльностi учнiв, а другий - пошук учнями зв'язкiв мiж поняттями i явищами, видаiться на перший погляд розрiзненими i непов'язаними мiж собою. Впровадження НРЖТ у навчально-виховний процес призводить до корiнноi змiни функцiй педагога, який стаi дослiдником, органiзатором, консультантом. Можна стверджувати, що впровадження НРЖТ сприяi:

тАв iндивiдуалiзацii навчально-виховного процесу з урахуванням рiвня пiдготовленостi, здiбностей, iндивiдуально-типологiчних особливостей засвоiння матерiалу, iнтересiв i потреб учнiв;

тАв змiни характеру пiзнавальноi дiяльностi учнiв у бiк ii бiльшоi самостiйностi та пошукового характеру;

тАв стимулювання прагнення учнiв до постiйного самовдосконалення i готовностi до самостiйного перенавчанню;

тАв посилення мiждисциплiнарних зв'язкiв у навчаннi, комплексного вивчення явищ i подiй;

тАв пiдвищенню гнучкостi, мобiльностi навчального процесу, його постiйному i динамiчному оновленню;

тАв змiни форм i методiв органiзацii поза навчальноi життiдiяльностi вихованцiв i органiзацii iхнього дозвiлля.

В даний час в Росiйськiй федерацii реалiзуються наступнi програми у сферi iнформатизацii освiти:

1. РЖнформатизацiя сiльських шкiл;

2. РЖнформацiйна система навчального книговидання;

3. Розвиток iдиного освiтнього iнформацiйного середовища;

4. Федерацiя РЖнтернет Освiти;

5. Програма Intel "Навчання для майбутньогоВ».

В останнi роки в Росii, а також у багатьох iнших краiнах свiтового спiвтовариства все бiльша увага придiляiться проблемi iнформатизацii освiти, яка починаi розглядатися як одна з найбiльш важливих стратегiчних проблем розвитку цивiлiзацii. Яскравим свiдченням цього i позицiя Росii в областi державноi полiтики у сферi освiти, викладена в нацiональнiй доповiдi Росii II-му Мiжнародному конгресу ЮНЕСКО "Освiта та iнформатика" [6]. Цей конгрес вiдбувся в 1996 роцi в Москвi i був практично повнiстю присвячений обговоренню проблем iнформатизацii сфери освiти.

РЖ, тим не менш, квалiфiкацiя проблеми iнформатизацii освiти як фундаментальноi та зарахування цiii проблеми до найважливiших глобальних проблем ХХI-го столiття все ж таки потребуi, на наш погляд, деякою додатковоi аргументацii.

Тут можна назвати три основнi причини:

1.Стрiмкий розвиток процесу iнформатизацii суспiльства, яке i проявом загальноi закономiрностi розвитку цивiлiзацii.

Сьогоднi цей процес набув воiстину глобальний характер i вже охоплюi практично всi розвиненi краiни свiту, в тому числi й Росiю. При цьому iнформатизацiя суспiльства тягне за собою багато дуже радикальнi соцiальнi змiни. Вона iстотно змiнюi практично всi сторони життя людей i сьогоднi вже немаi нiякого сумнiву в тому, що наступаючий XXI - е столiття буде столiттям iнформацii;

2.Функцiональнi можливостi i технiчнi характеристики засобiв iнформатики, iнформацiйно-телекомунiкацiйних мереж та iнформацiйних технологiй в останнi роки винятково швидко зростають, а iх вартiсть неухильно знижуiться, що робить цi кошти все бiльш доступними для масового користувача. Необхiдно вiдзначити, що цi можливостi вже сьогоднi значно випереджають той рiвень пiдготовленостi суспiльства, який потрiбен для iх ефективного використання, i це породжуi ще одну соцiальну проблему - проблему розвитку новоi iнформацiйноi культури суспiльства, тiсно пов'язану з проблемою розвитку сфери освiти.

Аналiз показуi, що незважаючи на досить вражаючi можливостi останнiх моделей iнформацiйноi технiки, можна цiлком обТСрунтовано прогнозувати, що в найближчi роки наука i технологiя пред'являть свiту ще не одне дивовижне досягнення в областi розвитку iнформатики, iнформацiйноi технiки та високоефективних iнформацiйних технологiй.

Висновок

Розвиток глобального процесу iнформатизацii, що вже почався в розвинених краiнах, перехiд до формування нового iнформацiйного укладу життя ставлять перед системою освiти нову глобальну проблему пiдготовки людей до життя та дiяльностi в абсолютно нових для них умовах iнформацiйного суспiльства. Це вимагаi принципово нових пiдходiв до проблеми iнформатизацii сфери освiти. Сьогоднi вже загальновизнано, що в перспективнiй системi освiти повиннi домiнувати iнформацiйнi компоненти. Система освiти повинна не лише давати учням необхiднi знання про нову iнформацiйному середовищi суспiльства та практичнi вмiння використовувати ii можливостi, але також формувати у них новий свiтогляд, яка повинна базуватися на розумiннi визначальноi ролi iнформацii та iнформацiйних процесiв в природних явищах, людському суспiльствi, а також у забезпеченнi життiдiяльностi самоi людини.

На порозi ХХРЖ - го столiття ми повиннi вiддавати собi звiт в тому, що людство вступаi в нову еру - еру iнформацii. Вiд того, наскiльки ефективно ми зумiiмо використати iнформацiю як стратегiчний чинник розвитку цивiлiзацii, багато в чому будуть залежати не тiльки добробут i стабiльнiсть нашого суспiльства, але також i можливiсть подолання глобальноi кризи.

Таким чином, iнформатизацiя життя суспiльства i пов'язане з нею широке розповсюдження засобiв обчислювальноi технiки роблять помiтний вплив на змiст освiти, надають у розпорядження учасникiв навчально-виховного процесу новi технiчнi засоби навчання та навчання, стимулюють створення автоматизованих iнформацiйних систем для вирiшення завдань управлiння освiтою.

iнформацiйний суспiльство школа виховний навчальний

Список лiтератури

1. Бабич РЖ.М. Новi освiтнi технологii в столiття iнформацii / Матерiали XIV Мiжнародноi конференцii ВлЗастосування нових технологiй в освiтiВ». - Троiцьк: Фонд нових технологiй в освiтi ВлБайтiкВ», 2003. - С. 68-70.

2. Ваграменко Я.А. Про напрями iнформатизацii росiйськоi освiти / / Системи i засоби iнформатики: РЖнформацiйнi технологii в освiтi: Вiд комп'ютерноi грамотностi - до iнформацiйноi культури суспiльства / Вiдп. ред. РЖ.А. Мiзiн. Вип. 8. - М.: Наука, Фiзматлiт, 1996., С. 27-38.

3. Колiн К.К. Курс iнформатики в системi освiти: сучасний стан та перспективи розвитку / / Системи i засоби iнформатики: РЖнформацiйнi технологii в освiтi: Вiд комп'ютерноi грамотностi - до информаци цiйноi культурi суспiльства / Вiдп. ред. РЖ. А. Мiзiн. Вип. 8. - М.: Наука, Фiзматлiт, 1996, с. 74-84.

4. Новi педагогiчнi та iнформацiйнi технологii в системi освiти / За ред. РД.С. Полат. - М., 2000.

5. Прокудiн Д.РД. Елементи нових iнформацiйних технологiй в освiтi та науцi. Серiя ВлОсвiта в громадянському суспiльствi (науково-методичне забезпечення)В». Випуск 4. / Под ред. Ю. М. Солонiна. - СПб.: Санкт-Петербурзьке фiлософське суспiльство, 2002. 42 с.

6. Полiтика в галузi освiти i новi iнформацiйнi технологii / / Нацiональна доповiдь Росii. II-й Мiжнародний конгрес ЮНЕСКО "Освiта та iнформатика". - М., 1996.

7. Урсул А.Д. РЖнформатизацiя суспiльства. - М.: 1990

8. Шолоховiча В.Ф. РЖнформацiйнi технологii навчання / / РЖнформатика та освiта. 1998, № 2, с. 5-13.

Вместе с этим смотрят:

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

Видеоматериалы как средство развития навыков говорения на уроках английского языка в 6-7 классах средней школы

Виховання нацiональноi свiдомостi молодших школярiв

Воспитательное значение игры

Вплив шкiдливих звичок батькiв на фiзичний розвиток молодшого школяра