Природнi умови та iсторичнi пам'ятки Грецii
Змiст
Вступ
Роздiл I. Географiя краiни
Роздiл II. РЖсторiя краiни
Роздiл III. Промисловiсть
Роздiл РЖV. Найбiльшi мiста краiни
Роздiл V. Рекреацiйнi ресурси
Роздiл VI. Безпека тур подорожей
Висновок
Використаннi джерела
Вступ
Тема курсовоi роботи обрана неспроста. Природнi умови та iсторичнi пам'ятки Грецii щорiчно привертають мiльйони туристiв.
Прибудете ви до Грецii на кораблi, лiтаку чи поiздi, перше, що вразить вас, тiльки торкнетеся ногою землi, це - сонце. РЖскриться на водi, вiдбите вiд металу i скла, що вiдкидаi тiнi - середземноморське сонце наздоганяi всюди.
Об'iктом даноi курсовоi роботи i однi з найпрекраснiших i незабутнiх мальовничих ландшафтiв Грецii: шедевр архiтектури - Парфенон, музеi, храми, архiтектурнi ансамблi, театри, номи, знаменитий Акрополь, що i священною скелею i сполучною ланкою мiж величноi цивiлiзацiiю древньоi Грецii та сучаснiстю.
Предметом роботи i художня культура та архiтектура Грецii та ii околиць, що дозволяють вдосталь насолодитися пишнiстю пам'яток.
Метою роботи i розробка пiзнавальних туристичний маршрутiв по Грецii, щоб переймуться прекрасними архiтектурними ансамблями Акрополя, музеiм Акрополя, розташованим на вершинi скелi, побродити по велелюдним вулицями, парками i площами Салонiк, насолодитися безлiччю римських i вiзантiйських пам'ятникiв Салонiки, столицi Македонii, серед яких найвiдомiший - Лефкос Пiргос i iншим пишнiстю.
Виходячи з об'iкта, предмета i цiлей курсовоi роботи, видiлимо основнi завдання: вивчити лiтературу, архiтектуру, культуру i побут Грецii, видiлити i описати найбiльш привабливi пам'ятки з метою подальшого залучення туристiв.
З тiii хвилини, що ступите ви на землю Грецii, вона вбере вас як частку свого ландшафту з блакитним небом над головою, бiлим пiском пiд ногами, Парфеноном оливковими гаями, храмами, святом вина; всюди вас очiкують видовища i ви - iх неодмiнний учасник. Де б ви не побували пiд час вiдпустки ранiше, перед Грецiiю меркнуть найсильнiшi враження.
Ця краiна - не просто мiсце для вiдпочинку, де можна задовольнити будь своi бажання, це ще й люди - 10 мiльйонiв чоловiк, якi залучать вас у вир своiму повсякденному життi, в пишнiсть своiх гiр, стародавнiх храмiв, бiлих галькових пляжiв i в свою дружну компанiю . Коли лiтня жiнка даруi вам гiлочку базилiка - традицiйний жест гостинностi, - вона тим самим кличе вас у свiй свiт i одночасно входить у ваш. Ця краiна цураiться повсякденностi; вона вабить зануритися в неi, вiдчути ii аромат, послухати, помацати, спробувати ii, подивитися на неi з рiзних сторiн, розiм'яти базилiк мiж пальцями, вдихаючи пахощi.
Вiрно, що Грецiя протягом багатьох столiть впливала на формування захiдноi цивiлiзацii, тому вона i зберiгаi свiй неповторний шлях.
Грецька iсторiя була б неповною без вас i без iнших мандрiвникiв, якi побували там ранiше.
Багато столiть тому першi грецькi мореплавцi - аргонавти проклали шлях вiд Егейського моря до Чорного. РЖ сьогоднi цим же древнiм шляхом ми пiдпливаiмо до берегiв Грецii. РЗi легендарне минуле досi дивуi людей.
На пiвднi Грецii, в Олiмпii, в одному з храмiв знаходилося скульптурне зображення верховного бога древнiх грекiв - Зевса.
Величезний, чотирнадцятиметровий Зевс сидiв на тронi. Голову його прикрашав золотий вiнок з оливкових гiлок - знак миролюбства грiзного бога. Статуя згорiла, вона була четвертим "чудом свiту".
Народна легенда розповiдаi, що пiсля того, як бог "створив свiт", останню жменю каменiв вiн жбурнув у море. Тут i виникла Грецiя - сувора кам'яна земля. Столиця Грецii - Афiни, тут живе майже чверть населення краiни. У давнину казали: "Якщо ти не побував в Афiнах - ти осел, якщо був i не захопився - верблюд ". Напевно тому Грецiю щорiчно вiдвiдують мiльйони туристiв.
Роздiл I. Географiя Краiни
Грецiя - держава в пiвденно-схiднiй РДвропi, в пiвденнiй частинi Балканського пiвострова i на прилеглих островах РЖонiчного, Середземного i Егейського морiв. Грецiя маi спiльнi кордони з Албанiiю, Югославiiю, Болгарiiю i Туреччиною. Площа Грецii - 131,9 тис. квадратних кiлометрiв. Столиця - Афiни.
Грецiя - капiталiстична iндустрiально-аграрна краiна. Для неi характерна дуже велика залежнiсть вiд iноземного монополiстичного капiталу i мiжнародного iмперiалiзму. В нiй посилюiться i розвиваiться державно-монополiстичний капiталiзм.
У 1974 роцi Грецiя була проголошена республiкою. Глава держави, президент республiки, обираiться однопалатним парламентом на 5 рокiв.
У внутрiшньому життi краiни бере участь безлiч партiй та угруповань. Найбiльшим впливом користуiться лiвоцентристська партiя "Всегрецький соцiалiстичний рух" ПАСОК ". Грецiя входить до складу вiйськовоi органiзацii НАТО, i в 1981 р. стала 10 членом РДвропейського економiчного товариства.
Вона займаi пiвденний край Балканського пiвострова. До ii складу входять також понад тисячi островiв, на якi припадаi близько 20% всiii територii краiни. Грецiя вiдрiзняiться самоi звивистiй береговою лiнiiю серед всiх краiн свiту.
Приблизно 2/3 територii краiни займають средньовисокi гори i плоскогiр'я. Береги сильно розчленованi. Територiя складаi 132 тис. кв. км.
Ландшафт Грецii багатий та рiзноманiтний. Тут i все - широкi рiвнини, високi гори, родючi долини i мереживо сильно порiзаноi береговоi лiнii.
Такий же рiзноманiтний рельiф морського дна. Неподалiк вiд мису Тенаро на Пелопоннесi, знаходиться "РЖнусський колодязь" - найглибше мiсце Середземного моря (глибина 4850 м).
Грецiя - краiна гiрська. З одного боку, це високi гори Македонii i Фракиi, з iншою - хребти з густими релiктовими лiсами, такi як Пiнд, Парнас i найвища точка Грецii - гора Олiмп, яку, за переказами, вибрали своiм помешканням олiмпiйськi боги. Глибока зрiзанiсть берегiв додаi Грецii надзвичайну красу i робить ii побережжя iдиним i неповторним в Середземномор'i. Навiть рельiф морського дна грецьких глибин, який мiльйони рокiв тому був продовженням сушi, своiрiдний. Недалеко вiд мису Тенаро, на пiвостровi Пелопоннес, на глибинi 4850 м знаходиться "РЖнусський колодязь" - саме глибоке мiсце в середземному морi.
Острови славляться м'яким клiматом, родючими грунтами, безлiччю апельсинових i лимонних садiв. Тут ще можна зустрiти незайманi народнi традицii i достовiрно острiвний колорит.
Кожний з грецьких островiв заслуговуi пильноi уваги. Найбiльшi з них - Крiт, Керкира (Корфу), Родос, Мiконос - добре освоiнi. На них розташованi затишнi сучаснi готелi, просторi пляжi, ресторани, парки.
Грецiя входить в средземноморську клiматичну зону (субтропiчний, середземноморський клiмат): влiтку тут майже немаi дощiв, а пiд час нетривалоi зими йдуть дощi, iнодi випадаi снiг, але швидко тане. Тiльки гiрськi райони центральноi частини краiни характеризуються помiрно континентальним клiматом. Кiлькiсть опадiв за рiк 400 - 700 мм на рiвнинах i до 1500 мм в горах.
Морози в краiнi надто рiдкi, однак вершини гiр взимку покритi снiгом.
Кращий туристичний сезон в Грецii - з травня по червень. У цей перiод море прогрiваiться до 18 - 20 градусiв.
Середньорiчна температура в Афiнах бiля 17В° С. Найхолоднiший мiсяць в Афiнах - сiчень (9В° С), найбiльш жаркий - липень (в середньому 27В° С). У липнi - серпнi в пiвденнiй i центральнiй Грецii температура повiтря iнодi пiдiймаiться до 45В°С. На пiвночi трохи прохолоднiше, iнодi йдуть короткочаснi дощi, якi приносять приiмну свiжiсть.
У вереснi - оксамитовий сезон.
Рiки Грецii невеликi. Найбiльш значнi - Вардар, Марiца, Стримон(Струма), Нестос (Места) - на пiвночi i пiвнiчному сходi. Бiльшiсть - гiрськi рiчки, що прiтають по тектонiчним розломам. РЗх пiдживлюють переважно снiги та дощi, кiлькiсть води помiтнто зменшуiться влiтку. Деякi рiки використовуються для орошення.
Найбiльшi озера - Триконiс (на пiвденному заходi), Веюрiтис (на пiвнiчному заходi, Преспа (на кордонi Грецii, Югославii i Албанii). Цi озера - тектонiчного походження.
Багато карстових озер, i й мiнеральнi джерела.
В прибережних i низькогiрсних районах Грецii пiд кущами i сухими лiсами грунти коричневi i буро-коричневi, вище - бурi, гiрсько-лiсистi. На карбонатних породах схiдноi Фесалii, Пелопоннеса, на Спорадах - гiрськi червонi грунти. В багатьох районах грунти пiддаються ерозii.
Лiси займають лише 10-11% територii краiни, але тут широко поширенi чагарники вiчнозелених кущiв. Зустрiчаються сосновi перлiски, вiчнозеленi дуби, кипариси i платани. На рiвнинах i в передгiр'i широко поширенi виноградники i сади средиземноморських фруктових дерев. Вищевiчнозеленого поясу розташовуються пояси гiрських лiсiв i кущiв, в яких з пiдвищенням висоти культурна рослиннiсть поступово мiняiться (вiчнозеленi лiси i кущi переходять в листянi, а останнi - в хвойнi).
Тваринний свiт Грецii бiдний на ссавцiв, особливо на крупних. Зрiдка, в горах, на пiвнiчному заходi краiни зустрiчаiться медвiдь, а з хижакiв залишилася дика кiшка, лисиця, шакал, кам'яна куниця, баразк. Копитних у невеликiй кiлькостi зустрiчаються крiтський гiрський козел, лань, косуля, благородний олень, кабан. Найбiльш численнi ссавцi - гризуни (дикообраз, сiрий ховрах, мишi, соня, польова миша), пiвденний вид летучих мишей i комахоiднi землерийки, iжаки, кроти.
В Грецii чимало плазунiв - черепах, ящiрок, змiй.
Рiзноманiтна i численна фауна пташок: перепiлка, дикi качки, голуби, в'яхир i клiнтух, сiра i гiрська куропатка, яскравоперi удоди, зимородки, а з хижих - коршуни, чорнi грифи, орли, соколи, сови.
Для Грецii характернi також довгоносий баклан, кучурявий пелiкан.
Середи безхребетних багато молюскiв (равликiв): на Крiтi нараховуiться 120 видiв молюскiв, з яких 77 зустрiчаються лише тут.
Кориснi копалини Грецii: високоякiснi залiзнi руди (Кiклади, Евбей, передмiстя Афiн), марганцю (Македонiя), хрому (Фессалiя), нiкелю (бiля гори Ларшина), полiметалiв (бiля гори Лаврiон), боксити (гора Парнас i острiв Аморгос), мрамор (околицi Афiн i острiв Парос), наждак (острiв Наксос), буре вугiлля (Птолемаiс).
Роздiл II. РЖсторiя краiни
рекреацiйний туристичний грецiя архiтектурний
Грецiя - колиска iвропейськоi цивiлiзацii. Грецiя - це краiна, де
Ерос (бог кохання) зустрiчаi Софiю (богиню мудростi). З грецького алфавiту виник слов'янський, а потiм i росiйська. Грецькi мислителi й ученi заклали основи наукових знань. Г - по-грецьки - буква, граматика - наука про правила письма, арифметика - наука про числа, географiя - опис Землi, геометрiя - вимiр Землi. У деяких галузях наукових знань давньогрецькi вченi досягли таких успiхiв, що iх роботи (наприклад, книга з геометрii, написана греком Евклiдом) лежали в основi сучасних пiдручникiв i навчальних посiбникiв з цього предмету.
У Грецii вперше виник театр. До нашого часу деякi з п'iс, написанi давньогрецькими письменниками, як, наприклад, сказання про нещасну долю царя мiста Фiв - Едiпа ("Цар Едiп"), йдуть на сценах сучасних театрiв. Безсмертнi пам'ятки грецькоi скульптури й архiтектури. Без знання iсторii Давньоi Грецii сучасна людина не може повною мiрою зрозумiти й оцiнити культурнi скарби, створенi людством. Грецiя (Древня Еллада), загальна назва територiй давньогрецьких держав на пiвднi Балканського пiвострова, островах
Егейського моря, узбережжя Фракii, по захiднiй береговiй смузi Малоi Азii.
Першi держави ахейцiв (Кнос, Фест, Мiкени, Терiнф,
Пiлос i iншi) утворилися на початку 2-го тисячолiття в епоху бронзи.
Вторгнення дорiйцiв (бл. 1200 до н.е.) спричинило розпад держав i пожвавлення родових вiдносин. До 9 ст. до н.е. Грецiю заселяли: еолiйцями -
Пiвнiчна Грецiя, дорiйцi - Середня Грецiя i Пелопонесс, iонiйцi - Аттика й острови. У результатi боротьби демосу з родовою аристократiiю в 8-6 ст. до
Н.Е. у Грецii сформувалися полiси (мiста-держави). Залежно вiд результатiв боротьби землевласникiв i ремiсникiв c родовою знаттю державна влада в полiсах була або демократичноi (Афiни), або олiгархiчною (Спарта, о. Крит). В економiчно розвинених полiсах (Афiни,Коринф i iн) широко розповсюдили рабство; в Спартi, Аргосi й iнших довго зберiгалися пережитки родового ладу. 5-4 ст. до н.е. - Перiод вищого розквiту полiсiв. Вiн пов'язаний з пiднесенням Афiн в результатi перемоги грекiв у греко-перськiй вiйнi (500-499 рр. До н.е.) i створенням Делосского союзу (на чолi з Афiнами).
Час найвищоi могутностi Афiн, найбiльшоi демократизацii полiтичного ладу i розквiту культури - роки правлiння Перiкла (443-429 рр. До н.е.). Боротьба мiж Афiнами i Спартою загегемонiю в Грецii i суперечностi мiж Афiнами i Корiнфом за торговi шляхи привели доПелопонесськiй вiйнi (431-404 до н.е.), яка завершилася поразкою Афiн.
У серединi 4 столiття на пiвночi Грецii пiднеслася Македонiя.Пiсля розпаду держави Олександра Македонського в так званий перiод еллiнiзму (3-2 ст. До н.е.) у Грецii переважали держави i союзи воiнiзованого типу (Македонiя, Ахейський союз, Етолiйський союз), що оспорювали панування в Грецii. З 146 р. до Н. Е. (пiсля розгрому римлянами Ахейського союзу)
Грецiя пiдкорялася Риму (з 27 р. до н.е. на ii територii була заснована римська провiнцiя Ахайя). З 4 ст. Н.Е. Грецiя стала частиною Схiдноi Римськоi iмперii - Вiзантii.
У середнi столiття Грецiя була об'iктом гостроi боротьби мiж Венецiанською республiкою i Туреччиною. У ходi цiii боротьби був частково зруйнований всесвiтньо вiдомий храм Парфенон. Турки влаштували в ньому пороховий льох, а венецiанцi вiдкрили по ньому вогонь з гармат. У XIV-XV ст. Грецiя була поневолена турецькими феодалами. Грецький народ вiв тривалу i запеклу боротьбу проти чужоземного панування, i лише в 1830 р. краiна домоглася незалежностi. Звiльненню Грецii вiд ярма Османськоi iмперii сприяла Росiя, яка завдала поразки турецьким вiйськам у вiйнi 1828-1829 рр.
У роки другоi свiтовоi вiйни грецький народ пiд керiвництвом Нацiонально-визвольного фронту (ЕАМ), вирiшальною силою якого була Комунiстична партiя Грецii (КПГ), у сприятливих умовах успiшного просування радянських вiйськ на Балканах вигнав фашистських окупантiв з краiни. Однак у результатi вiдкритоi збройноi iнтервенцii Великобританii в груднi 1944 р. i грубого втручання американського iмперiалiзму грецького народу був нав'язаний антидемократичний режим. У груднi 1947 р. були забороненi КПГ, ЕАМ та iн прогресивнi органiзацii.
У 1952 р. Грецiя вступила в НАТО, в 1953 р. пiдписала з США нерiвноправнi угоди про надання iм територii пiд вiйськовi бази.
У 1962 р. була прийнята в "Загальний ринок" на правах асоцiацii, а в 1981 р. стала його десяту членом.
Пiсля падiння вiйськовоi диктатури краiною протягом 7 з гаком рокiв правила партiя "Нова демократiя", яка на перших порах пiд тиском антидиктаторських настроiв народу вiдновила основнi буржуазно-демократичнi iнститути та зробила деякi спроби модернiзувати режим панування монополiй. Надалi уряд "Новоi демократii" зробило поворот праворуч.
За конституцiiю, яка набрала чинностi 11.VI 1975 р., Грецiя - парламентарна республiка з президентською формою правлiння. Глава держави - президент - обираiться парламентом строком на 5 рокiв.
Законодавча влада належить парламенту (300 депутатiв), обираiться строком на 4 роки, i президента республiки. Виконавча влада здiйснюiться президентом республiки i урядом.
У Грецii дii ряд полiтичних партiй рiзних напрямкiв.
Найбiльш впливовi: правляча партiя Всегрецький соцiалiстичний рух (ПАСОК) - вiдбиваi iнтереси в основному дрiбнобуржуазних верств мiста i села: права партiя "Нова демократiя", яка виражаi iнтереси великоi промислово-фiнансовоi буржуазii, пов'язаноi з iноземним капiталом, i великих землевласникiв; Союз демократичного центру ( ЕДРЖК) - партiя лiберальноi буржуазii.
Грецiя - Держава в Пiвденно-Схiднiй РДвропi, розташоване в пiвденнiй частинi Балканського пiвострова i на прилеглих островах РЖонiчного,
Середземного i Егейського морiв. Острови численнi, наприклад, о. Крiт, о. Лесбос, о. Лемнос, о. Ебвея, о. Родос, о.Самотракi, о. Скiрос, о. Хiос, о. Самос, о. РЖкарiя, о. Андрос, о.Сiрос, о. Парос, о. Аморгос, о. Мiлос, о. Кiтiра. Також i ланцюга островiв: острови Кiклади, острови Пiвденнi Спаради, РЖонiчнi острови (о. Корфу, о. Леткос, о. Кiфарiнiя, о. Закiнтос). Приблизно 2 / 3 територii - середньовисотнi гори (найбiльша висота - 2911 м., р. Олiмп) i плоскогiр'я. На пiвночi Грецiя межуi з Албанiiю,
Югославiiю, Болгарiiю, на сходi - з Туреччиною. Схiдне узбережжя Грецii дуже порiзано. Тут багато зручних бухт для стоянки суден. Безлiч красивих островiв Егейського моря лежать так близько один вiд одного, що майже з кожного крiзь серпанок моря можна побачити сусiднi острови.
Територiя - 131,99 тис.км.
Населення - 10, 256 мiльйонiв чоловiк (1991 рiк), понад 95% - греки, iншi - турки, македонцi, албанцi та iншi. Офiцiйна мова - грецька. Сьогоднi мовою спiлкування в Грецii i майже виключно новогрецька, що розвинувся з класичноi грецькоi мови. Лiтературний i офiцiйна мова дуже близький до давньогрецького. Для спiлкування з iноземними туристами прийнята англiйська мова.
Релiгiя - православне християнство. Майже 98% населення Грецii дотримуiться автокефального (незалежного) греко-православного вiросповiдання. Представником грецькоi православноi церкви i Архiiпископ Афiнський.
Народжуванiсть - менше 15 чоловiк за рiк на 1000 осiб населення.
Смертнiсть - 5-10 чоловiк за рiк на 1000 осiб населення. Природний прирiст населення - 0-5 чоловiк за рiк на 1000 осiб населення.
Переважаi жiноче населення. У середньому щiльнiсть населення вiд 10 до 50 осiб на 1 км2. Рiвень урбанiзацii - 60-80%.
Клiмат Грецii м'який, середземноморський, на узбережжi субтропiчний.
Короткi гiрськi рiчки Центральноi i Пiвденноi Грецii влiтку майже пересихають.
Тiльки пiд час нетривалоi зими йдуть дощi, iнодi випадаi снiг, але швидко тане. Незлiченнi гори i плоскогiр'я, сильно порiзанi береги, блакитна синява моря i неба - невiд'iмна, найбiльш типова частина пейзажу Грецii.
Пiд лiсом i чагарником зайнято близько 20% площi. В основному на територii Грецii виростають теплолюбнi культури: бавовник, кукурудза пiзня, маслини, цитрусовi, чай, тютюн, мiсцями - фiнiкова пальма та iн.
Краiна маi значнi запаси корисних копалин. У Грецii добувають Мiнiт, боксити, нiкелеву руду, алюмiнiiвi руди, азбест, магнезит, буре вугiлля. Приблизно 60% територii Грецii займають пасовища (в посушливих областях з осередками оброблюваних земель), 35% - оброблюванi землi, 5% - нетропiчнi лiси з вогнищами оброблюваних земель i пасовищами.
Центральна Грецiя - це область, що займаi центр материковоi Грецii i i одним з найбiльш гористих районiв краiни, з клiматом сухим у внутрiшнiй частинi i м'яким у прибережних районах. Тут ви зустрiнете зеленi схили, суцiльно вкритi лiсами, i гiрськi вершини, порослi буком, тополею i сосною. Стрiмкi потоки i тихi озера чергуються з незлiченними бухтами i узбережжями. Крутi обривистi берега i мальовничi острiвцi прикрашають пiвденно-захiдне узбережжя. Казково красивий i рiзноманiтний тутешнiй краiвид на всi пори року.
Мiж Евбейськiй i Коринфским затоками знаходиться ном Беотiя. Колоритнi села, красивi морськi узбережжя, гiрська краiна повна життя Мiсто Лiвадiя, столиця нома, розташований амфiтеатром бiля пiднiжжя Гелiкону, був вiдомий ще з давнiх-давен завдяки знаменитому оракула Зевса - Трофонiя i двох джерел - Лiта i Мнемосiна, що знаходяться в пiвнiчнiй частинi мiста.
Херонее - селище, що представляi значний археологiчний iнтерес, зi скульптурою Херонiйского Лева Розташований на схилах гори Парнас мiстечко
Арахова з його мальовничими будинками, вiдрiзняiться яскравим мiсцевим колоритом. На схiд вiд нього знаходиться вiзантiйський монастир Хосиос Лука. РЖнтерес також представляють сучаснi Фiви з iх вiзантiйським церквами.
Ном Фокиде, весь в зеленi, з численними оливковими гаями i маленькими пляжами. Його столиця, мiсто Амфiсса розташований серед гiр. На схилi гори Парнас, в Дельфах, знаходиться знаменитий оракул бога Аполлона.
Ном Фтiотида - Величнi гори, чудово гарнi узбережжя - однi тихi i вiдокремленi, iншi багатолюднi, що i курортами свiтового масштабу. Столиця нома мiсто Ламiя, великий торговий центр, розташований на покритих сосновим бором пiвденно-захiдних схилах гори Отрi, недалеко вiд рiчки Сперхея. На пiвденний схiд вiд Ламii знаходяться Фермопiли - мiсце битви Леонiда Спартанського з персами.
Природа нома Евританiя зачаровуi всякого. Здоровий клiмат, густi лiси, велика кiлькiсть води. Столиця нома мiсто Карпенiсi, розташований бiля пiднiжжя гори Тiмфрiстос на висотi 960 м над рiвнем моря, i самим пiдходящим мiсцем для зимового вiдпочинку; та влiтку густа тiнь його платанiв, каштанiв i ялин теж, мабуть, непоганий варiант.
Останнiй ном Центральнiй Грецii - Етолоакарнанiя, зi столицею Месолонги. На сходi знаходиться третiй за чисельнiстю населення мiсто Навпактос, дивуi вiдвiдувачiв своiм старим портом i красивою венецiанськоi фортецею. Звiдси дорога веде далi в район пiвнiчноiНавпакте, де знаходиться найбiльший в Грецii ялиновий лiс.Найчистiше бiлий пiсок на безкрайнiх пляжах селищ Айос - Георгiос, Аспроялi i Вела, - якраз те, що потрiбно для незабутнього лiтнього вiдпочинку.
Аттiка - частина Грецii, що межуi на пiвночi з Центральною Грецiiю, а на пiвднi омиваiться водами Саронiчноi затоки. У Аттицi знаходяться Афiни - столиця грецькоi держави i Пiрей - його головний морський порт. Клiмат
Аттики середземноморський, не тiльки приiмний, але й здоровий, завдяки вiдрiзняi його сухостi. Столиця грецькоi держави носить iм'я древньоi богинi мудростi та пiзнання Афiни. Тут народилася демократiя. Тут було створено шедевр архiтектури Парфенон. Сьогоднiшнi Афiни - сучасне мiсто з безлiччю яскравих вiтрин. Великi Афiни дають близько 70% загальногромадянськоi продукцii. Текстильна, швейна, шкiряна, харчова, взуттiва, нафтопереробна, металургiйна, машинобудiвна (у тому числi - суднобудування) промисловiсть.Важливий транспортний вузол, центр туризму.
Протягом тисячолiть Акрополь i символом Афiн, священноi скелею, що представляi собою сполучну ланку мiж величноi цивiлiзацiiю древньоi Грецii та сучаснiстю. Акрополь пiдноситься над столицею на плоскому пагорбi, центром якого i Пантеон - один з найвiдомiших класичних пам'яток античного свiту, що нараховуi 2400 рокiв. Пам'ятники Акрополя вiдносяться до самих рiзних хронологiчним перiодам(Вiд доiсторичноi епохи до кiнця античностi), а архiтектурний ансамбль склався у V столiттi до н.е. Саме в цей перiод Афiни вступили в пору розквiту, що мав визначальне значення для формування iвропейськоi цивiлiзацii. Крiм стародавнiх будiвель на вершинi скелi розташований також МузейАкрополя.
Першi археологiчнi свiдоцтва про поселення на священнiй скелi вiдносяться до епохи неолiту (4000 рокiв до н.е.). Вже в ранню микенскую епоху, в XVI столiттi до н.е., скелю змiцнили стiнами i звели царський палац.
Пiзнiше там побудували перший храм богинi Афiни, покровительки прилеглого мiста, i з тих пiр скеля набуваi невiд'iмний епiтет - "Священний". В кiнцi VI столiття до н.е. афiняни називають скеля "Акрополем"(Верхньому мiстом) в протиставлення до нижнього мiсту - "Астi". Коли вVII столiттi до н.е. аристократи захопили владу, Акрополь продовжуi залишатися адмiнiстративним центром Афiн. У V столiттi до н.е. в Афiнах встановилася демократiя, i тодi цивiльнi, адмiнiстративнi i суддiвськi влади перемiстилися на "Агору" i на "Пникс", тобто приблизно туди, де вони перебувають i зараз. Кожен день на священний скеля пiшки пiднiмаються тисячi гостей - як безвiсних, так i великих i знаменитих. Вони хочуть побувати там, звiдки розпочала свiй шлях класична iвропейська цивiлiзацiя. Акрополь став символом всiii античностi i, зокрема, ii естетики. У всi епохи i у всесвiтньому масштабi вiн надихав i продовжуi надихати художникiв i поетiв. У Музеi Акрополя зберiгаються безцiннi скарби. Вiдвiдування експозицii допоможе вам скласти докладне уявлення про iсторiю та ролi Акрополя як найголовнiшого релiгiйного центру Афiн. Найбiльш цiкавими експонатами i: Mосхофор - "що маi Тiльця" - Виключно вишукана скульптура VI столiття до н.е. зображуi молодого чоловiка, який несе на плечах бичка на хлiбну богинi Афiнi. Архаiчнi кори - статуi молодих дiвчат, яких протягом довгого перiоду присвячували богинi Афiнi. Жодна з них не схожа на iншу. Змiни, якi вiдбуваються з часом у виконаннi зачiски i в моделюваннi складок одягу, дають можливiсть оцiнити по достоiнству розвиток скульптурного мистецтва в стародавнiй Грецii.
Парфенон - перлина Акрополя. Зведений у серединi V ст. до н.е., вiн вже тодi став символом мiста, а пiзнiше i всiii Еллади.Парфенон
("Притулок цiлинних") почали будувати ще в VI столiттi до н.е. Вiн зазнав помiтнi руйнування пiд час навали персiв у 480 р. до н.е. Парфенон був храм, оточений з усiх бокiв колонадою: з фасадних сторiн по 8 колон, з поздовжнiх по 17. Всерединi примiщення храму подiлялося глухою стiною. У захiднiй його частинi мiстилися спочатку предмети культу, а пiзнiше державна скарбниця, в схiднiй частинi знаходилося примiщення зi статуiю богинi Афiни. Зводяться Пропiлеi. Будуються храми Безкрилоi Афiни-Перемоги (Нiки Аптерос) та Ерехтейон. У центрi скелi до цього часу вже височить велична дванадцятиметрова статуя Афiни роботи Фiдiя - одне iз семи чудес свiту. У 334 р. до н.е. ОлександрВеликий, який зiбрав пiд своi прапори всiх еллiнiв, здiйснив у Парфенонi узливання богам за перемогу на рiчцi Гранике. У еллiнiстичнi часи Деметрiй Полiоркет перетворив Парфенон у свiй палац, де влаштовував своi знаменитi бенкету i оргii. У 160 р. до н.е. Герода Аттик зводить бiля пiднiжжя скелi Акрополя театр Одiон. У вiзантiйськi часи Парфенон був перетворений в християнський храм - спочатку Святоi Софii, а пiзнiше тАУ Пресвятоi Афiнськоi Богоматерi. Ерехтейон також став храмом Богоматерi. У Пропилеях розмiстилися храми Пресвятоi Трiйцi та Архангелiв Михаiла та Гавриiла. Потiм настала черга захоплень, вiйн i руйнувань. Першими загарбниками були франки. З приходом католикiв Парфенон стаi католицьким храмом Санта Марiя де Афiни. У 1456 роцi Акрополь захоплюють турки. За наступнi чотири столiття турецького панування скеля зазнав найбiльшоi шкоди. Парфенон турки використовували як пороховий склад, i вибух знищуi значну частину будiвлi. Ерехтейон перетворили в гарем. Храм Нiки зруйнували, щоб використовувати його мармур для змiцнення стiн. Проте великий храм так прекрасний, що навiть вороги не змогли встояти перед його красою. Англiйський лорд Томас Брюс Елгiн виявився по вiдношенню до Парфенону бiльш безжалiсним, нiж турецький генерал. Вiн був призначений послом Великобританii в
Константинополi в 1799 роцi. Користуючись тим, що Великобританiя i Туреччина як раз уклали вiйськовий союз, Елджiн отримав в 1801 роцi вiд турецьких властей дозволу послати групу майстрiв з метою детального опису Парфенона, нiбито для того, щоб побудувати собi палац за цим зразком.
Проте робочi зайнялися не описом храму, а демонтажем скульптур Парфенона. З фронтону храму вiдколюють цiлi шматки безцiнного мармуру, з храму Ерехтейон грубо виламують колону i одну кариатиду (колону у виглядi жiночоi фiгури). Пограбування Парфенона тривало десять рокiв, з 1801 р. по 1811 р.
Вантажнi судна лорда Елджiн скоiли в цiлому 33 рейсу з порту Пiрей на Мальту i звiдти до Лондона. РЖншими словами, це була не одинична крадiжка, а систематична i добре вiдпрацьована операцiя. У 1816 роцi британський уряд купило у Елгiна фрагменти Парфенона на аукцiонi, який спецiально для цього i спровокувало. Це було незаконно, оскiльки за Вiденською конвенцiiю 1815 Великобританiя повинна була повернути фрагменти Туреччини. Щоб уникнути цього, колекцiю лорда Елджiн оголосили "приватноi".
Пiсля здобуття в 1830 р. незалежностi Грецiя неодноразово зверталася до Великобританii з проханням повернути фрагменти Парфенона до Афiн. Однак i ця пропозицiя не була пiдтримана британським урядом. В даний час в Британському музеi перебувають 16 з 64 скульптур з особових фризiв Парфенона, причому 6 з них фрагментарнi, тому що вiдсутнi iх частини знаходяться в Афiнах.
17 з 28 скульптур фронтонiв (решта 11 в Афiнах), 56 пластин фриза (ще 40 в Афiнах), з них 16 фрагментарнi. тому що вiдсутнi частини зберiгаються в Афiнах. З самого першого погляду ви переконаiтеся в тому, що перед вами унiкальний шедевр свiтового мистецтва. Краса, гармонiя i грацiя цiii будiвлi зберiгаються на все життя у пам'ятi кожного вiдвiдувача. Спочатку на мiсцi Парфенона стояв монументальний архаiчний храм, що датуiться VI ст. до н.е. На його руiнах i було споруджено класичне будiвля з бiлого мармуру пентелийского - храм Афiни Парфенос (Дiви), побудований i оформлений мiж 447 i 432 рр. до н.е. Будiвництво Парфенона приблизно збiгаiться з часом правлiння Перiкла, по праву вважаiться золотим столiттям Афiнськоi держави. У внутрiшньому примiщеннi класичного храму знаходилася статуя богинi Афiни iз золота i слоновоi кiстки роботи знаменитого скульптора Фiдiя. За традицiiю, у цiii скульптури завершувалася урочиста процесiя в день святкування Великих Панафiней (свято, присвячений Афiнi i що вiдбувалося раз на чотири роки). Зображення процесii можна побачити на фризi Парфенона.
Будiвництво вiдомi палац Ахiллiон (острiв Корфу) споруди завершено в 1892 роцi. Його спорудили для iмператрицi Австрii РДлизавети, яка, вперше вiдвiдавши острiв 30-ма роками ранiше, була назавжди ним зачарована. У мiру того як рiк за роком, поки iмператриця жила у Вiднi, ii подружня печаль все збiльшувалася, у своiх думках РДлизавета все частiше зверталася до острова. У 1890 р., придбавши у власнiсть землю, вона розпорядилася побудувати палац, гiдний Ахiллеса (звiдси й назва). Але лише кiлька рокiв довелося бiдноi РДлизаветi, насолоджуючись мiсцем, перебувати тут в повнiй самотi. Луiджi Луккенi, божевiльний анархiст, в 1898 роцi вбив РДлизавету в Женевi (Швейцарiя). Пам'яттю про цю нещасливу iмператрицi залишаiться Палац Ахiллiон. Довгий час не знаходилося покупця, гiдного Палацу, поки нiмецький кайзер Вiльгельм II в 1905 роцi не вiдвiдав Корфу. На запрошення грецького короля Георга Вiльгельм став гостем Ахiллiона. Пристрастю кайзера були археологiчнi дослiдження, а Палац виявився для них пiдходящоi базою. РЖ кайзер вважав за щастя придбати Ахiллiон в 1907 роцi. Серед розкиданих по землi статуй тiльки одна, як вважають експерти, маi можливе художнi значення. Це"Вмираючий Ахiллес", твiр нiмецького скульптора Ернста Хертера.
Скромний музей Ахiллiона складаiться з капели РДлизавети, кiмнати, заповненоi сувенiрами часiв ii перебування в Ахiллiоне, i апартаментiв кайзера. У груднi 1962 р. господарем Ахiллiона став захiднонiмецький концерн, i протягом багатьох рокiв Палац функцiонував в основному як казино. Зараз гральний заклад переiхало в готель Хiлтон на Корфу, а Ахiллiон реставруiться.
Один з найдавнiших театрiв у свiтi - театр Дiонiса. У V столiттi до н.е. чотири великих давньогрецьких драматурга (Есхiл, Арiстофан, Еврiпiд i Софокл) вперше представили на суд публiки своi твори.
Спочатку ряди сидiнь i сцена були з дерева. РЗх реконструкцiя в мармурi була проведена в IV столiттi до н.е. У наш час зберiгаються лише фрагменти кам'яного койлона. На думку фахiвцiв, театр вмiщав 17.000 глядачiв. У древнiх Афiнах вистави в театрi Дiонiса вiдбувалися на кошти забезпечених людей мiста, так званих хорегiв (спонсорiв).
Хорег, що надав кошти для кращого уявлення року, отримував приз вiд мiськоi влади. Коли багатий Лисикрат отримав цей приз в 334 роцi до н.е., вiн вирiшив побудувати спецiальний будинок, в якому приз був встановлений i зберiгся до наших днiв.
РЖсторiя Лисикрата i його призу був лише першою сторiнкою в довгiй i багатою подiями "бiографii" пам'ятника. У 1669 роцi башта була куплена братiiю ордена капуцинiв, що заснували неподалiк свiй монастир у 1658 р.
Саме в цьому монастирi зупинився лорд Байрон пiд час свого другого вiдвiдування Грецii. У 1818 роцi в саду монастиря взявся перший в Грецii помiдорний саджанець, вирощений братом Франсiсом, який привiз насiння помiдора з-за кордону. У 1829 роцi якийсь iноземець, який подорожуi за
Грецii, отримав дозвiл ченцiв вивезти з собою пам'ятник, який, на щастя, виявився занадто важким для такого заходу. Пiзнiше подiбнi намiри набрав лорд Елгiн, але i вiн натрапив на перешкоди, на цей раз з боку чернечоi громади. Пiднiмаючись по схилу Акрополя, ви побачите портик Евмена - криту колонаду, побудовану в II столiттi до н.е. Евменом II, царем Пергама. Портик був побудований, щоб служити укриттям вiд негоди або занадто сильного сонця для глядачiв, що зiбралися в театрi Дiонiса.
Проходячи через портик, ви можете побачити руiни Асклепейона, святилища бога-цiлителя Асклепiя. Храм був побудований в 429 роцi до н.е. пiсля епiдемii холери, яка вразила населення стародавнiх Афiн. Крiм археологiчних пам'яток в Афiнах постiйно працюють близько 30 постiйних музеiв i виставок. У Афiнах - батькiвщинi Олiмпiйських iгор - i всi можливостi для заняття рiзними видами спорту.
У незлiченних магазинах столицi покупець знайде все; афiнськi ресторани i таверни в змозi задовольнити будь-яке замовлення. Афiни нiколи не перестають розважатися, починаючи з вечора i закiнчуючи першими променями ранковоi зорi.
Пiрей - порт Афiн. Сьогоднiшнiй Пiрей - це великий морський i торговий центр Середземномор'я. Пiрей знаходиться в 10 км на захiд вiд центру Афiн i повiдомляiться зi столицею автобусами i метро. Над портом пiдносяться пагорби пророка РЖллi та Кастелла, з особняками в неокласичному стилi i сучасними будiвлями, якi немов парять в повiтрi над морем.
Македонiя найбiльша область Грецii, займаi ii пiвнiчну частину.
Клiмат Македонii в основному континентальний, крiм узбережжя, вiн тут середземноморський.
Столиця Македонii мiсто Салонiки успадкував своi iм'я вiд дочки царя Пилипа; його називають нiмфою затоки Термаiкос. Мiсто прикрашають безлiч римських i вiзантiйських пам'ятникiв, серед яких найвiдомiший тАУ Бiла Вежа (Лефкос Пiргос); зберiгся також старе мiсто i незлiченнi вiзантiйськi церкви.
У сучасних Салонiках життя б'i ключем: багатолюднi вулицi, парки, площi, жвавi торговi райони з безлiччю магазинiв, красивi вiтрини. Тут повно рiзних таверн, закусочних, барiв, ресторанiв i рiзних розважальних закладiв - як фешенебельних так, i типу скромних забiгайлiвок. А раз на рiк на мiжнароднiй виставцi в Салонiках збираються представники багатьох краiн i демонструють успiхи сучасних технологiй.
Салонiки - друге за чисельнiстю населення мiсто Грецii.Залiзничнi i автомобiльнi дороги пов'язують Салонiки з Югославiiю, Туреччиною i Болгарiiю.
Салонiки - великий порт. На набережнiй розмiстився торговельний i дiловий центр. РЖнша частина мiста пiднiмаiться амфiтеатром над зручною глибокоi бухтою. У Салонiках знаходиться один з п'яти iснуючих в Грецii унiверситетiв, збереглося чимало пам'яток старовини.
На пiвдень вiд Салонiк простираiться район Халкiдiкi, його столиця тАУ мiсто Полiгiрос. Тут знаходиться Свята Гора Афон - царство ченцiв.Серед пам'яток району також три пiвострова: Кассандра, Ситонiя iАфон з iх барвистими пiщаними узбережжями, сосновими гаями. На схiд вiд Салонiк знаходяться три нома: Серрес, Драма i Кавала з однойменними мiстами столицями. Незрiвнянний мiсто Серрес з його акрополем, вiзантiйськими фортечними стiнами i середньовiчними церквами.
Мiсто Драма побудований серед тютюнових полiв, а мiсто Кавала цiкавий середньовiчною фортецею i мальовничiй бухтою з риболовецькими шхунами. За мiстом простираiться археологiчний район древнього мiста Фiллiп i всюди - дивовижний морський берег з кришталево чистими водами.
На захiд i на пiвнiч вiд Салонiк простягаiться Центральна Македонiя.
Столиця нома Пiiрiя - мiсто Катерини. Платамонская фортеця височii над Егейським морем, а внизу розкинувся розкiшний пляж. Невелике мiстечко Лiтохоро - переддень Олiмпу, житла богiв. Тут же недалеко знаходиться Дiон з руiнами численних споруд, серед яких - общемакедонское святилище, присвячене культу Зевса.
Ном РЖматiя: столиця - Верiя. Мiсто Вергiни всесвiтньо вiдомий своiми археологiчними пам'ятками; найважливiший з них - царськi гробницi належать Фiлiппу Македонському.
Н
Вместе с этим смотрят:
Адаптивная физическая культура как наука
Аквааеробiка
Анализ мировых гостиничных цепей как основы для оптимизации и модернизации индустрии гостеприимства современной России
Бег: проблемы обучения и тренировки
Береги коленки смолоду