Особливостi виховання дiтей у багатодiтнiй сiм'i

Змiст

Вступ

Роздiл РЖ. Виникнення та розвиток iнституту сiмтАЩi в Украiнi

1.1 СiмтАЩя - як фактор гармонiйного розвитку дитини

1.2 РЖсторiя розвитку багатодiтноi сiмтАЩi

1.3 Соцiально-педагогiчнi особливостi виховання дiтей у багатодiтнiй сiмтАЩi

Роздiл II. Соцiально-педагогiчна дiяльнiсть у роботi з багатодiтними сiмтАЩями

2.1 Проблеми багатодiтних сiмей

2.2 Аналiз обласноi програми "Багатодiтний фонд"

Загальний висновок

Список використаноi лiтератури

Вступ

Актуальнiсть

Внаслiдок переходу до ринковоi економiки останнiми роками спостерiгаiться нестабiльнiсть рiвня життя бiльшостi сiмей в Украiнi. Нинi стан утримання i виховання дiтей значно бiльшою мiрою залежить вiд батькiв, нiж вiд держави. Зростаi роль сiм'i у життiзабезпеченнi та вихованнi дiтей. Така переорiiнтацiя позначаiться i на функцiонуваннi сiм'i, впливаi на демографiчну ситуацiю в краiнi.

Економiчне становище сiм'i залежить не лише вiд розмiру доходiв, а й вiд ii соцiально-демографiчного складу - кiлькостi дiтей, працюючих та утриманцiв, вiку членiв сiм'i, iх освiтнього та професiйного рiвня тощо. Найбiльш уразливими i сiм'i, якi виховують дiтей, особливо багатодiтнi та сiм'i, в яких немаi годувальника, а також тi, в яких працездатнi члени сiм'i не мають регулярного доходу.

Бiльшiсть сiмей недостатньо реалiзують своi виховнi функцii щодо дiтей. Через зниження престижу сiм'i, нестабiльнiсть сiмейних стосункiв, пияцтва батькiв зростаi кiлькiсть сiмей, що розпадаються, та дiтей, якi жебракують, бродяжать i потрапляють до спецiальних дитячих закладiв.

Розбудова демократичноi, правовоi держави потребуi вiд центральних та мiсцевих органiв виконавчоi влади, органiв мiсцевого самоврядування, громадських i релiгiйних органiзацiй вжиття заходiв для розвитку у громадян духовностi i моральних цiнностей та впевненостi кожноi людини, сiм'i, особливо багатодiтноi i найменш захищеноi, у своiму майбутньому. Це i визначаi актуальнiсть прийняття заходiв щодо полiпшення становища багатодiтних сiмей.

ОбтАЩiкт дослiдження: процес виховання дiтей у багатодiтнiй сiмтАЩi.

Предмет дослiдження: особливостi виховання дiтей у багатодiтнiй сiмтАЩi.

багатодiтна сiм'я соцiальний педагогiчний

Мета дослiдження: проаналiзувати соцiально-педагогiчну лiтературу та ознайомитися з особливостями соцiально педагогiчного виховання дiтей у багатодiтнiй сiмтАЩi.

Завдання дослiдження:

В· проаналiзувати соцiально педагогiчну лiтературу з даноi проблеми;

В· узагальнити теоретичнi та емпiричнi знання з даноi проблеми;

В· узагальнити досвiд Луганськоi обласноi програми "Багатодiтнi сiмтАЩi"

Методи дослiдження: теоретичнi - аналiз соцiально-педагогiчноi лiтератури, документiв, причино - слiдчий аналiз; емпiричнi - спостереження, бесiда, соцiальний - супровiд.

Роздiл РЖ. Виникнення та розвиток iнституту сiмтАЩi в Украiнi
1.1 СiмтАЩя - як фактор гармонiйного розвитку дитини

В даний час спостерiгаiться стiйке зниження частки багатодiтних сiмей в населення. Це збiгаiться iз тенденцiiю до малодiтностi i взагалi бездiтностi. Немаi чiткоi системи соцiальноi пiдтримки багатодiтних сiмей.

РД негативний i навiть негативне ставлення суспiльства до багатодiтним сiм'ям, особливо зi збiльшенням порядкового номера народжень. Нова вагiтнiсть понад двох, трьох дiтей в сiм'i розцiнюiться як дещо з ряду виходяще, як вiдхилення вiд загальних правил.

Багатодiтнi сiм'i на початку столiття становили бiльшiсть населення. Вони були досить поширенi у всiх шарах суспiльства вiд найбiднiшого селянства до дворян. Це обумовлювалося традицiями народу i православноi моралi. Народження дiтей не планувалося, сприймалося як "Божий дар", не було контрацептивiв, не були поширенi аборти. У багатодiтнiй родинi було легше вижити. У суспiльствi завжди було стiйке позитивне ставлення до багатодiтнiй родинi.

В даний час багатодiтною сiм'iю вважаiться родина, яка маi 3х i бiльше дiтей.

Батькам дуже важко влаштуватися на роботу. Коли мати не працюi, а батько не отримуi тривалий час зарплату, нерегулярнi i недостатнi допомоги на дiтей, виникаi проблема пошуку новоi роботи. Часто це посилюiться незнанням законiв та iнформацii про тих пiльг, якi покладенi таким сiм'ям.

Через брак коштiв в сiмтАЩях виникають матерiально-побутовi (фiнансовi) проблеми. Багатодiтнi сiм'i i найменш забезпеченим, з низьким середньомiсячним доходом на одного члена сiм'i, що веде до збiльшення витрат на харчування, одяг i т.д. У структурi доходiв допомоги на дiтей невеликi, хоча i дають надбавку до сiмейного бюджету. Частка витрат на продовольчi товари вище, а структура харчування менш рiзноманiтна. У зв'язку з постiйним зростанням цiн вiдзначаються вкрай обмеженi можливостi задовольняти потреби, дефiцит в самих необхiдних предметах: взуття, одязi, шкiльних письмових аксесуарах. Рiдкiсна натуральна й матерiальна допомога проблеми не вирiшуi. Бюджет таких сiмей не маi коштiв на освiту, культурний i спортивне розвиток дiтей, музично-художню освiту i навiть на лiтнiй вiдпочинок. У кожнiй п'ятiй сiм'i дiти не вiдвiдують дитячi садки через брак грошей на оплату.

Житлова проблема, завжди гостро стоiть в нашiй краiнi, особливо для багатодiтних сiмей, в даний час придбала першорядну важливiсть. Житловi умови не вiдповiдають нормативам i не можуть покращити за рахунок мунiципального житла. Крiм того, скорочуються обсяги житлового будiвництва, придбання житла за рахунок власних коштiв для бiльшостi сiмей недостатньо. Збiльшуiться плата за житлово-комунальнi послуги. Якщо ця проблема не планомiрно вирiшуватися, то вона може стати одним з факторiв пiдвищення соцiальноi напруженостi в суспiльствi.

Психолого-педагогiчнi проблеми. У традицiйнiй багатодiтнiй сiм'i дiти знаходяться в рiвному положеннi: немаi дефiциту спiлкування, старшi пiклуються про молодших, формуються, як правило, позитивнi моральнi якостi, такi як чуйнiсть, людянiсть, повагу до старших. Але у зв'язку з великою завантаженiстю на виховання дiтей залишаiться мало часу, i все ж у таких сiм'ях можна визначити внутрiшню iiрархiю вiдносин. Проблеми розподiлу обов'язкiв будуються за вiковими ознаками, iндивiдуальнi, тому рiзнi за обсягом i складностi. Глава сiм'i - батько; домашнi справи - на матерi, берегинi домашнього вогнища, органiзатори домашнiх справ. Дефiцит часу, недостатнiсть знань по вихованню дiтей створюють певну проблему в таких сiм'ях. Дефiцит призводить до виховання тому, що дiти виростають, маючи занижену самооцiнку: тривожнiсть, невпевненiсть у собi, неадекватне уявлення про власноi особистостi; старшi дiти прагнуть до лiдерства.

Мала можливiсть задовольнити своi потреби розвиваi вiдчуття заздростi, вимога неможливого.

Бiльшiсть дiтей в багатодiтних родинах веде до зниження соцiального вiку старших дiтей. Вони рано дорослiшають i менш тiсно пов'язанi зi своiми батьками. Як правило, у таких сiм'ях вiдсутнiй повага до особистостi кожноi дитини, немаi особистого куточка, своiй маленькiй територii з дотриманням кордонiв, особистих улюблених iграшок, тобто автономностi кожного, i часто призводить до затяжних тривалим конфлiктiв мiж дiтьми.

Конфлiкти нерiдко виникають також з-за погану успiшнiсть дiтей у школi, звiдси - частi пропуски занять; пiдлiтки зазвичай рано включаються до

домашнi справи i часто кидають школу. Школу не вiдвiдують не тiльки пiдлiтки 15-18 рокiв, але i й випадки невiдвiдування школи дiтьми 7-14 рокiв; рано починають працювати, мають велику вiрогiднiсть придбати шкiдливi звички (курiння, алкоголь) та iншi поведiнки.

У таких сiм'ях складний психологiчний клiмат: занижений рiвень взаiморозумiння з батьками i в той же час пiдвищена потреба в батькiвськоi пiдтримки. Багатодiтнi, особливо неповнi сiм'i, вiдрiзняються бiльшою бездогляднiстю дiтей. Дiти бiльшу частину часу проводять на вулицi. Виникаi проблема комунiкацii як дорослих членiв сiм'i, так i дiтей, особливо пiдлiткiв. Це ускладнюi процес соцiалiзацii i заважаi в подальшому життi. Багатодiтнi сiм'i вiдзначають дискомфорт з колегами по роботi, часто позбавленi доброзичливого ставлення в професiйному середовищi; з родичами, частiше чоловiка, якi не схвалюють факту багатодiтностi, особливо в сучасних умовах; негативне ставлення однолiткiв вiдчувають дiти з багатодiтних сiмей - труднощi в спiлкуваннi з iншими дiтьми, розбiжнiсть iнтересiв i т.д.

Багатодiтнi сiм'i волiють створювати своi коло спiлкування. Мало часу придiляють на органiзацiю спiльного проведення дозвiлля.

Медичнi проблеми. Складний психологiчний клiмат, як правило, впливаi на здоров'я дiтей. Проблемних дiтей у таких сiм'ях 10 - 15 %. Розвиток дiтей в багатодiтних родинах потребуi першочерговоi уваги товариства. Соцiальна незахищенiсть таких сiмей, постiйне зниження рiвня життя створюють песимiстично налаштований соцiальне самопочуття. Наголошуiться низький рiвень санiтарноi культури багатодiтнiй сiм'i: 53,8 % сiмей вiдносяться до групи ризику. Страждаi здоров'я всiх членiв сiм'i, маi мiсце поширення хронiчноi патологii. Батьки хворiють в 2 рази частiше, нiж у iнших сiм'ях. У матерi страждаi репродуктивне здоров'я, характернi слабке знання контрацепцii, слабка соцiальна орiiнтацiя в сексуальному життi. Наголошуiться незадовiльний статеве виховання дiтей, порiвняно рання статева життя пiдлiткiв. Можна простежити пряму залежнiсть здоров'я дiтей вiд здоров'я батькiв. Вiдзначаiться низький показник систематичного спостереження за дiтьми, пiзня частку в разi захворювання, самолiкування, незадовiльна диспансеризацiя iншими фахiвцями, недостатнi санаторно-курортне лiкування. РД данi про захворюванiсть дiтей в залежностi вiд порядкового номера народження дитини - ймовiрнiсть впливу пренатальних факторiв, починаючи з 4го дитини, показник загальноi захворюваностi стаi вище. Дiти перших 3х порядкiв народження бiльш тривалий термiн знаходяться на грудному вигодовуваннi, але страждають режим, якiсть харчування. У структурi захворюваностi дiтей на 1м мiсцi стоять захворювання органiв дихання, на 2м мiсцi - порушення харчування, обмiну речовин, на 3му мiсцi - захворювання нервовоi системи, органiв зору.

Вiдзначаiться високий рiвень захворювання центральноi нервовоi системи у дiтей високих порядкiв народження: затримка нервово-психiчного розвитку, рiзноi ступеня олiгофренiя, неврози. Пiдлiтки мають здоров'я нижче середнiх показникiв.

Отже якщо дивитися на цi показники то можна судити про те, що проблем в багатодiтних сiмтАЩях дуже багато i вони гостро поставленi. Тому я вражаю, що ця проблема дуже актуальна у наш час.

Багатодiтнi сiм'i. Пiд багатодiтною сiм'iю прийнято розумiти родину, що маi трьох i бiльше дiтей.

Сiм'я - це сукупнiсть двох i бiльше людей, об'iднаних родинними зв'язками, почуттям любовi, прихильностi i турботи один про одного. В iдеальному поданнi родина складаiться з матерi, батька i iх дитини (дiтей), а також бабусь i дiдусiв та iнших близьких родичiв [3; с7].

Сiм'я - органiзована соцiальна група, члени якоi пов'язанi спiльнiстю побуту, взаiмноi моральною вiдповiдальнiстю та соцiальноi необхiднiстю, яка обумовлена потребою суспiльства у фiзичному та духовному самовiдтворюваннi [6; с.246].

Сiм'я - невiд'iмна частина суспiльства, i неможливо зменшити ii значення. Жодна нацiя, жодна скiльки-небудь цивiлiзоване суспiльство не обходилися без сiм'i. Найближче майбутнi суспiльства також не мислиться без сiм'i. Для кожноi людини сiм'я - початок почав. Поняття щастя майже кожна людина пов'язуi, насамперед, з родиною: щасливий той, хто щасливий у своiму будинку [4; с.436].

Сiм'я - це одна з систем соцiального функцiонування людини, найважливiший соцiальний iнститут товариства, який змiнюiться пiд впливом соцiально-економiчних i внутрiшнiх процесiв [5; с.140].

Ознайомившись з визначеннями рiзних авторiв я зробила висновок, що сiмтАЩя - це сукупнiсть двох i бiльше людей, об'iднаних родинними зв'язками, почуттям любовi, прихильностi, турботою один про одного, члени якоi пов'язанi спiльнiстю побуту, взаiмноi моральною вiдповiдальнiстю та соцiальноi необхiднiстю, яка обумовлена потребою суспiльства у фiзичному та духовному самовiдтворюваннi.

Це мала соцiальна група, пов'язана шлюбними або спорiдненими взаiминами, спiльнiстю побуту емоцiйноi близькiстю, взаiмними правами i обов'язками по вiдношенню один до одного.

Родина дуже швидко i чуйно реагуi на всi позитивнi та негативнi змiни, що вiдбуваються в суспiльствi, розкриваючи гуманний i антигуманний сенс що вiдбуваються в суспiльствi процесiв, оцiнюючи руйнують i творять для сiм'i процеси. Як суспiльства родина створювалася, видозмiнювалася i розвивалася разом з ним i в свою чергу може впливати на хiд його розвитку [1; с. 203]

СiмтАЩя маi багато функцiй якi маi виконувати:

В· репродуктивну - бiологiчне вiдтворення i збереження потомства, продовження роду;

В· виховну - духовне вiдтворення населення. Родина формуi особистiсть дитини, надаi систематичне виховний вплив на кожного члена протягом усього життя;

В· хазяйковито-побутовоi - пiдтримка фiзичного стану сiм'i, догляд за людьми похилого вiку;

В· економiчно-матерiальну - пiдтримка одними членами сiм'i iнших: неповнолiтнiх, престарiлих, непрацездатних;

В· функцiю органiзацii дозвiлля - пiдтримка сiм'i як цiлiсноi системи; змiст та форми проведення дозвiлля залежать вiд рiвня культури, нацiональних традицiй, iндивiдуальних уподобань та iнтересiв, вiку членiв сiм'i, ii доходiв;

В· функцiю соцiального контролю - вiдповiдальнiсть членiв сiм'i за поведiнку ii членiв у суспiльствi, iх дiяльнiсть; орiiнтуючу основу складають цiнностi та елементи культури, визнанi у всьому суспiльствi або у соцiальних групах.

Нормально функцiонуi родина - це родина, яка вiдповiдально i диференцiйовано виконуi своi функцii, внаслiдок чого задовольняiться потреба в зростаннi i змiни як родини в цiлому, так i кожного ii члена.

Функцii сiм'i. Життiдiяльнiсть сiм'i, безпосередньо пов'язана iз задоволенням потреб ii членiв, називаiться функцiiю сiм'i. "Функцiй сiм'i стiльки, скiльки видiв потреб у стiйкою, повторюiться формi вона задовольняi". Виконання родиною ii функцiй маi значення не тiльки для ii членiв, але i для суспiльства в цiлому.

В· Виховна функцiя сiм'i полягаi в тому, що задовольняють iндивiдуальнi потреби в батькiвствi i материнство; в контактах з дiтьми та iх вихованнi; в тому, що батьки можуть реалiзуватися" в дiтях. В ходi виконання виховноi функцii родина забезпечуi соцiалiзацiю поколiння, пiдготовку нових членiв суспiльства.

В· Господарсько-побутова функцiя сiм'i полягаi в задоволеннi матерiальних потреб членiв сiм'i (в iжi, даху i т.д.), сприяi збереженню iх здоров'я: в ходi виконання сiм'iю цiii функцii забезпечуiться вiдновлення витрачених у працю фiзичних сил.

В· Емоцiйна функцiя сiм'i - задоволення ii членами потреб у симпатii, повазi, визнання, емоцiйноi пiдтримки, психологiчного захисту. Ця функцiя забезпечуi емоцiйну стабiлiзацiю членiв суспiльства, активно сприяi збереженню iх психiчного здоров'я.

В· Функцiя духовного (культурного) спiлкування - задоволення потреб в спiльному проведеннi дозвiлля, взаiмне духовне збагачення, вона вiдiграi значну роль у духовному розвитку членiв суспiльства.

В· Функцiя первинного соцiального контролю - забезпечення виконання соцiальних норм членами родини, особливо тими, хто в силу рiзних обставин (вiк, захворювання тощо.) не володii достатньою мiрою здатнiсть самостiйно будувати свою поведiнку в повнiй вiдповiдностi з соцiальними нормами.

В· Сексуально-еротична функцiя - задоволення сексуально-еротичних потреб членiв сiм'i. З точки зору суспiльства важливо, що сiм'я при цьому здiйснюi регулювання сексуально-еротичного поведiнки ii членiв, забезпечуючи бiологiчне вiдтворення суспiльства.

З плином часу вiдбуваються змiни у функцiях сiм'i: однi втрачаються, iншi з'являються у вiдповiдностi з новими соцiальними умовами. Якiсно змiнилася функцiя первинного соцiального контролю. Пiдвищився рiвень толерантностi до порушень норм поведiнки в сферi шлюбно-сiмейних вiдносин (народженням позашлюбних дiтей, подружнiх зрад i т.п.). Розлучення перестав розглядатися як покарання за негiдну поведiнку в родинi.

Порушення функцiй сiм'i - це такi особливостi ii життiдiяльностi, якi ускладнюють або перешкоджають виконанню родиною ii функцiй. Сприяти порушенням може досить широке коло факторiв: особливостi особистостей ii членiв i взаiмин мiж ними, певнi умови життя сiм'i. Наприклад, причиною порушень виховноi функцii сiм'i може стати i вiдсутнiсть у батькiв вiдповiдних знань i навичок, i порушення в iх вiдносинах [10; с.157]

Виходячи з основних функцiй сiм'i, можна назвати такi типи сiмей:

1) Залежно вiд виконання матерiально-економiчноi функцii:

за рiвнем матерiальноi забезпеченостi - бiднi, малозабезпеченi, забезпеченi, багатi;

за професiйною приналежнiстю, освiтнiм рiвнем, вiком, ставленням, до релiгii та за особливими умовами сiмейного життя - сiм'i робiтникiв, службовцiв, акторiв, вчителiв та iн.; студентськi сiм'i; неповнолiтнiх; баптистiв, мусульман; морякiв, космонавтiв, висококвалiфiкованих спортсменiв, геологiв та iн.

2) Залежно вiд виконання житлово-побутовоi функцii, за структурою сiм'i та особливостей проживання:

за складом сiм'i (структурою): неповнi, простi нуклеарнi (батьки i дiти), складнi (батьки, дiти, дiдусi, бабусi - у рiзних варiантах); великi (батькiвська пара, декiлька дiтей зi своiми сiм'ями - три i бiльше подружнiх пар);

3) Залежно вiд виконання демографiчноi функцii:

за кiлькiстю дiтей в сiм'i: iнфертильнi (бездiтнi), однодiтнi, малодiтнi (2 дитини), багатодiтнi (3 i бiльше дiтей до 16 рокiв); - за однорiднiстю соцiального складу: однорiднi (сiм'я складаiться з представникiв однакових соцiальних прошаркiв - робiтничi сiм'i, сiм'i iнтелiгентiв, сiм'i вчених i т.п.) - iх налiчують до 70 вiдсоткiв; рiзнорiднi сiм'i (члени сiм'i мають рiзну освiту, професiю. У таких сiм'ях у ii членiв загальних iнтересiв менше) за регiональними принципом: (мiськi, сiльськi); - за тривалiстю подружнього життя: сiм'i молодожонiв (до 1 року);

сiм'i з тривалiстю подружнього життя: вiд 1 до 3 рокiв; вiд 3 до 5 рокiв; вiд 5 до 10 рокiв; вiд 10 до 20 рокiв; вiд 20 до 25 рокiв; вiд 25 до ЗО рокiв; вiд ЗО рокiв i бiльше.

Деякi автори таку типологiю розглядають дещо iнакше i видiляють етапи життiвого циклу, що враховують тривалiсть спiльного проживання й вiк дитини: молодi сiм'i, сiм'i з дiтьми певного вiку, сiм'i пенсiонерiв.

В зарубiжнiй лiтературi визначаються вiдповiдно такi типи сiмей: сiм'я двокар'iрна (чоловiк i жiнка - професiонали); сiм'я середнього класу, сiм'i кольорових (в США), мiжнацiональнi сiм'i, сiм'i безробiтних, гомосексуалiстiв, емiгрантiв, нацiональних меншин у зонi конфлiкту та iн.;

5) залежно вiд виконання комунiкативноi функцii:

сiм'i за типом керiвництва - гелiтарнi (рiвноправнi, демократичнi); авторитарнi (пiдпорядкування одного члена подружньоi пари iншому);

за типом юридичних взаiмостосункiв - побудованi на шлюбних стосунках; позашлюбнi (спiвжиття без оформлення шлюбу); оформленi юридично, але проживають окремо;

за юридичними взаiмостосунками батькiв та дiтей - чоловiк i жiнка живуть з рiзними дiтьми; чоловiк або жiнка (чи обидва) мали дiтей до вступу в шлюб, зведенi дiти; усиновленi дiти; опiкунськi сiм'i;

за якiстю емоцiйно-психологiчних взаiмостосункiв у сiм'i: гармонiйнi; конфлiктнi; емоцiйно неврiвноваженi; дезорганiзованi (пануi страх, культ сили);

соцiально неблагополучнi (мають негативнi взаiмостосунки з морально-правовими органами суспiльства);

сiм'i зi специфiчними проблемами - сiм'i з психiчними та фiзичними захворюваннями; сiм'i правопорушникiв; сiм'i алкоголiкiв, наркоманiв; сiм'i з захворюваннями на СНРЖД; сiм'i зi схильнiстю до суiциду; сiм'i iнвалiдiв;

6) залежно вiд виконання виховноi функцii:

благополучнi;

неблагополучнi (в тому числi зовнi благополучнi);

сiм'i групи ризику.

Таких типологiй можна назвати значно бiльше. Крiм того, у межах кожного типу можна ще визначити окремi види сiмей. Наприклад, види неблагополучних (зовнi благополучнi, неповнi). Своi типи мають також мiськi, сiльськi сiм'i. Але в основному сiм'i змiшанi, в яких поiднано кiлька типiв i видiв. Наприклад, мiськi сiм'i можуть мати рiзний рiвень матерiальноi забезпеченостi, рiзний характер взаiмостосункiв, рiзну структуру. Або неповна сiм'я може бути матерiально забезпеченою або бiдною, з хорошими взаiмостосунками у сiм'i або поганими тощо.

З точки зору соцiальноi роботи найбiльшоi уваги з боку соцiальних служб потребують сiм'i, яким потрiбна соцiально-психологiчна, соцiально-педагогiчна допомога. До таких вiдносяться типи сiмей, залежно вiд виконання ними виховноi функцii. Це так званi неблагополучнi сiм'i. До неблагополучних вiдносяться сiм'i, якi повнiстю або частково втратили своi виховнi можливостi через тi чи iншi причини. В результатi цього в таких сiм'ях об'iктивно чи суб'iктивно складаються несприятливi умови для виховання дитини. Цi сiм'i характеризуються певними негативними проявами:

В· батьки зловживають спиртними напоями, наркомани, ведуть аморальний спосiб життя, вступають у конфлiкт з морально-правовими нормами суспiльства (тобто припускають рiзнi види правопорушень);

В· з низьким морально-культурним рiвнем батькiв;

В· неповнi сiм'i;

В· зi стiйкими конфлiктами у взаiмостосунках мiж батьками.

Зовнi благополучнi сiм'i, якi допускають серйознi помилки, прорахунки у системi сiмейного виховання внаслiдок низькоi педагогiчноi культури та неосвiченостi. Причому, такi помилки i прорахунки в системi сiмейного виховання носять не ситуативний, а стiйкий характер. Тобто в таких сiм'ях постiйно порушуються певнi педагогiчнi вимоги. До зовнi благополучних можна вiднести сiм'i у яких:

спiлкування батькiв з дiтьми носить формальний характер; вiдсутня iднiсть вимог до дитини;

безконтрольнiсть з боку батькiв за успiшнiстю та поведiнкою дитини або контроль носить однобiчний характер;

надмiрна батькiвська любов;

надмiрна суворiсть у вихованнi, застосування фiзичних покарань;

маi мiсце насильство стосовно до жiнки, дитини;

не враховуються у процесi сiмейного виховання вiковi та iндивiдуально-психологiчнi особливостi особистостi дитини. Останнiм часом стали звертати на себе увагу сiм'i так званих [13

"Нових украiнцiв", якi основну увагу зосереджують на власному бiзнесi, а сiмейне виховання у них зводиться до купiвлi дiтям дорогих iграшок, одягу, видачi значних сум грошей, iм не вистачаi часу для збiльшення духовного, морального впливу на дитину.

Сiмейне неблагополуччя негативно позначаiться на формуваннi особистостi дитини. Дитяче виховання в умовах негативного емоцiйно-психологiчного сiмейного мiкроклiмату визначаiться ранньою втратою потреби у спiлкуваннi з батьками, егоiзмом, замкненiстю, конфлiктнiстю, впертiстю, неадекватною самооцiнкою (завищеною чи заниженою), озлобленiстю, невпевненiстю у своiх силах, недисциплiнованiстю, втечами з дому, бродяжництвом та iн. (3; с.96-98)

Все це свiдчить, що дiти з неблагополучних сiмей мають бiльше причин для поповнення рядiв важковиховуваних, правопорушникiв, нарко-залежних.

Благополучна сiм'я мiцна своiми внутрiшнiми зв'язками, високим рiвнем координацii. У такiй сiм'i iснують взаiморозумiння, взаiмна повага, мiж усiма ii членами, позитивна моральна атмосфера, спiльнiсть поглядiв на бiльшiсть сфер духовного життя, врахування у сiмейному життi iнтересiв кожного, душевних переживань, психологiчна взаiмна пiдтримка, трудова спiвдружнiсть, задоволення почуття власноi гiдностi, своii значущостi, взаiмна довiра, доброта, чуйнiсть, рацiональнi способи вирiшення всiх сiмейних проблем, розумiння завдань сiмейного виховання та iн.

Та сiм'я позитивно впливаi на формування особистостi дитини, яка допомагаi дитинi вiдчувати себе рiвноправним членом сiмейного колективу, де ii люблять; вона маi у сiм'i своi права i своi обов'язки; до ii потреб ставляться з розумiнням. Така сiм'я створюi душевний комфорт, рятуi вiд нервових переживань. Саме в таких сiм'ях дiти найбiльше цiнують поради i допомогу батькiв, наслiдують iх особистий приклад. У нормальнiй сiмейнiй обстановцi дитина виростаi доброзичливою, гуманною, здiбною до спiвчуття, спокiйною, оптимiстичною, добрим товаришем, з почуттям гумору, маi твердi етичнi правила. Отже, для нормального розвитку дитини потрiбна щаслива, повноцiнна сiм'я, де щасливi мiж собою батьки, батьки i дiти.

РЖснуi також визначення багатодiтноi сiмтАЩi.

Пiд багатодiтною сiм'iю прийнято розумiти родину, що маi трьох i бiльше дiтей. Даний показник вiрний для iвропейськоi частини Росii. У районах з традицiйно високою народжуванiстю вiн може бути збiльшений. Можна видiлити наступнi види багатодiтних сiмей.

1. Сiм'i, в яких батьки люблять своiх дiтей i свiдомо хотiли iх мати. У цих родинах дитина - одна з основних життiвих цiнностей, i батьки роблять все вiд них залежне, щоб iх дiтям жилося краще.

2. Сiм'i, в яких батьки свiдомо не прагнули мати багато дiтей. Третiй i подальшi дiти могли з'явитися в них, головним чином через вiдсутнiсть планування сiм'i. Такi сiм'i можуть сформуватися, наприклад, в результатi народження двiйнi або трiйнi, через острах перервати вагiтнiсть, лiкарського заборони на аборт за станом здоровтАЩя матерi, вiдмови вiд аборту i засобiв контрацепцii з-за релiгiйних переконань.

3. Сiм'i, що утворилися в результатi об'iднання Двох неповних сiмей, в кожнiй з яких вже були дiти.

4. Сiм'i, в яких народження великого числа дiтей можна вважати проявом неблагополуччя. Дiти тут часто i засобом для отримання рiзного Роду допомоги, пiльг i благ. Крiм того, в бiльшостi випадкiв у таких сiм'ях саме явище дiтей на свiтло i наслiдком безладних польових вiдносин у станi алкогольного або наркотичного I сп'янiння, i типовоi психологiчноi установкою, батькiв ы виступаi переконання в тому, що iх основне завдання - виробити дитину на свiтло, а подальша його доля повинна стати турботою держави. Вiднесення сiм'i до того чи iншого типу дозволяi чiтко визначити оптимальний стиль взаiмин з нею, обсяг i характер необхiдноi соцiальноi та iншоi допомоги

Для того, щоб дитина розвивалась добре без порушень психiки та iнших вiдхилень вiд норми для дитини дуже важливо мати гармонiйнi фактори атмосфери у сiмтАЩi:

Яку сiм'ю можна назвати успiшною, як не ту, де присутнiй високий рiвень задоволення потреб i високий рiвень пред'явлених вимог, де особистiсть стоiть у центi, а до фiзичного, душевного та духовного здоров'я ставляться як до вищоi цiнностi, де атмосфера сприяi розвитку людськоi гiдностi i поваги iнтересiв. Цi чинники можуть вважатися недосяжними, а дарма, треба лише враховувати та застосовувати фактори, якi впливають на формування здоровоi атмосфери сiм'i.

1. Любов.

2. Правильне виховання.

3. Послiдовнiсть.

4. Створення особистого прикладу для дiтей.

1. Любов.

На дiтей бiльше впливають стосунки мiж батьками нiж стосунки з дiтьми. Дiти глибоко переживають вiдносини, якi не складаються мiж батьками. В основному в пам'ятi дiтей залишаються яскравi, кольорово-забарвленi подii i емоцiйнi стреси, якi пережитi в дитинствi (сварки батькiв глибоко ранять дiтей). Стосунки мiж татом i мамою впливають на дiтей протягом життя (душевнi рани).

У форматi сiм'i, ii умовно можна подiлити на двi складовi:

В· любов мiж батьками;

В· любов мiж батьками та дiтьми.

Отже, за умов присутностi такоi важливоi складовоi, як любов у стосунках батькiв та дiтей, це сприяi створенню здоровоi атмосфери у сiм'i та гармонiйному розвитку вiдносин. Щоденнi прояви та демонстрацiя любовi у сiм'i сприяi формуванню правильних цiнностей у дiтей. Правильне розумiння та трактування любовi впливаi на другий фактор - правильне виховання.

2. Правильне виховання.

Саме виховання, де цiннiсть особистостi стоiть на головному мiсцi, де не маi зазiхань на особисту гiднiсть, маi пiд собою мiцне пiдТСрунтя розумiння сутi любовi. РЖнколи у процесi виховання на батькiв впливають чинники, якi вiдгукуються на дiтях, це:

В· внутрiшнiй стан батькiв;

В· незагоiнi рани, образа;

В· фiнансовий та економiчний стан.

Навiть при iснуваннi таких подразникiв, наше ставлення до дiтей не повинно змiнюватись i деструктивно впливати на розвиток особистостi.

Розумiння своii вiдповiдальностi за долю, психологiчний стан дiтей, i першим кроком до правильного виховання.

Прийняття дитини як окремоi особистостi iз притаманними лише ii властивостями, ставлення з повагою до ii слабких та сильних сторiн, i другим кроком змiцнення правильного виховання.

Встановлення конкретних кордонiв, правил у вихованнi, коли у разi порушень цих кордонiв дитина знаi, що буде покарана. Цей чинник створюi умови для свободи дiй та цiлiсного розвитку.

3. Послiдовнiсть.

В сiм'i, послiдовнiсть виражаiться як чiтке дотримання встановлених правил та цiнностей:

В· iднiсть у вихованнi;

В· iднiсть у покараннi;

В· iднiсть у поглядах на вчинки дiтей.

4. Створення прикладу.

На дiтей бiльше впливають нашi вчинки, нiж нашi слова та поради. Дiти слухають нас, а вчаться на наших вчинках, якi ми щоденно демонструiмо перед ними.

Якщо ви хочете навчити дiтей бути чесними - нiколи не брешiть iм.

Якщо ви хочете навчити дiтей чемностi - будьте чемними з ними.

Довгий час батьки для дiтей як мiрила всесвiту, точка опори. Дiти дивляться на свiт i дослiджують його через батькiв, крiзь iх вчинки та стосунки. Вони повнiстю копiюють нас, вони хочуть бути схожими на нас, тому i стежать за нами. РЖнколи, ми навiть не встигаiмо вiдмiтити коли саме дiти перейняли вiд нас тi чи iншi звички. Не треба недооцiнювати дитячу кмiтливiсть у пiзнаннi всесвiту. Нам здаiться, що своiми палкими речами ми донесли iм свою думку, а насправдi дiти переймають саме нашi вчинки, те як ми поводимося у скрутних випадках тощо.

Часто батькiв починаi дратувати поведiнка дiтей, що призводить до бурхливоi емоцiйноi реакцii. Але ж дитяча поведiнка, це лише вiддзеркалення стосункiв у сiм'i. Саме через те, створення позитивного прикладу - запорука здоровоi атмосфери у сiм'i [9].

Треба турбуватися за те як розвиваiться дитина, аби в неi не було проблем через негармонiйний розвиток та виховання дiтей.

Можна видiлити наступнi види багатодiтних сiмей.

Сiм'i, в яких батьки люблять своiх дiтей i свiдомо хотiли iх мати. У цих родинах дитина - одна з основних життiвих цiнностей, i батьки роблять все вiд них залежне, щоб iх дiтям жилося краще.

Сiм'i, в яких батьки свiдомо не прагнули мати багато дiтей. Третiй i подальшi дiти могли з'явитися в них, головним чином через вiдсутнiсть планування сiм'i. Такi сiм'i можуть сформуватися, наприклад, в результатi народження двiйнi або трiйнi, через острах перервати вагiтнiсть, лiкарського заборони на аборт за станом здоровтАЩя матерi, вiдмови вiд аборту i засобiв контрацепцii з-за релiгiйних переконань.

Сiм'i, що утворилися в результатi об'iднання двох неповних сiмей, в кожнiй з яких вже були дiти.

Сiм'i, в яких народження великого числа дiтей можна вважати проявом неблагополуччя. Дiти тут часто i засобом для отримання рiзного Роду допомоги, пiльг i благ. Крiм того, в бiльшостi випадкiв у таких сiм'ях саме по явище дiтей на свiтло i наслiдком безладних польових вiдносин у станi алкогольного або наркотичного сп'янiння, i типовоi психологiчноi установкою, батькiв i виступаi переконання в тому, що iх основне завдання - виробити дитину на свiтло, а подальша його доля повинна стати турботою держави [10; с.157].

Вiднесення сiм'i до того чи iншого типу дозволяi чiтко визначити оптимальний стиль взаiмин з нею, обсяг i характер необхiдноi соцiальноi та iншоi допомоги.

Соцiальний патронаж - форма найбiльш тiсноi взаiмодii з родиною, коли соцiальний педагог знаходиться в ii розпорядженнi 24 години в добу, проводить з членами сiм'i багато часу, часто декiлька годин в день, входить в курсi всього, що вiдбуваiться в родинi, впливаючи на суть подiй. Термiн соцiального патронажу завжди обмежений. В залежностi вiд конкретних умов вiн може тривати 4 - 9 мiсяцiв. Соцiальний педагог одночасно патронуi не бiльше двох сiмей. Одночасно пiд його спостереженням можуть бути сiм'i, патронованi iм ранiше. Соцiальний педагог пiдтримуi доброзичливий контакт з ними i пiдключаiться до вирiшення окремих проблем цих сiмей [10; с.157].

Як зайнятих працiвникiв, так i безробiтних;

залучення до прийняття

участi в подiбних об'iднання людей, якi нещодавно були безробiтними, але в даний час мають роботу, для надання пiдтримки безробiтним;

участь у створеннi спецiальних дитячих фондiв, завданнями яких i не тiльки пошук i перерозподiл матерiальних коштiв, але й виявлення дiтей, якi виявили iнтерес до бiзнесу, органiзацiя iх подальшого професiйного навчання або допомога у професiйнiй орiiнтацii;

допомога в отримання матерiальноi допомоги рiзного виду (компенсацii, що виплачуiться з пiдприiмства працiвнику; стипендii, яка виплачуiться в перiод професiйноi пiдготовки, перепiдготовки або пiдвищення квалiфiкацii; допомоги по безробiттю; компенсацii витрат у звтАЩязку з добровiльним переiздом в iншу мiсцевiсть за пропозицiiю служби зайнятостi; дотацiй на користування житлом, комунальними послугами, громадським транспортом, послугами охорони здоров'я та громадського харчування тощо.);

iнформацiйнi та органiзацiйно-посередницькi послуги;

соцiальний патронаж дiтей "групи ризику" з сiмей безробiтних громадян, обстеження даних сiмей на предмет присвоiння статусу малозабезпеченоi сiм'i для отримання додатковоi значною соцiальноi допомоги i пiльг i т.д. "

Багато батькiв багатодiтних сiмей не працюють. Батьки, якi виховують неповнолiтнiх дiтей, складають значну частину безробiтних. До сiм'ям безробiтних, вiдносять сiм'i з одним або декiлькома безробiтними. Для надання соцiальноi допомоги сiм'i безробiтних диференцiюi: першу групу становлять повнiстю безробiтнi сiмтАЩi (всi неповнолiтнi, працездатнi члени i безробiтними), другу - частково безробiтнi сiм'i (хоча б один повнолiтнiй працездатний член сiм'i не маi роботи).

Основнi проблеми сiмей безробiтних:

матерiальнi (для бiльшостi людей робота за наймом i основним, а часто i iдиним засобом забезпечення матерiальних потреб своiх та своii родини в iжi, одязi, житло),

дозвiльнi (проведення вiльного часу, вiдвiдування культурних заходiв, заняття спортом, вiдвiдування з дiтьми рiзних гурткiв, секцiй i т.п.); при тривалiй безробiття, виникаi проблема проведення лiтнього перiоду (лiтнiй вiдпочинок, вiдпочинок з дiтьми);

погiршення психологiчноi атмосфери в родинi (збiльшення числа конфлiктiв, дисгармонiя в взаiминах членiв сiм'i i т.п.);

зростання числа iндивiдуальних проблем психологiчного, соматичного, морального i т.п. характеру;

проблеми з вихованням дiтей, перевантаження i стресовi стани у бiльшостi з них.

Основнi напрямки соцiально-педагогiчноi роботи з сiм'ями безробiтних:

виявлення сiмей безробiтних, спостереження за ними, вивчення iх стану потреб.

Для аналiзу подiбноi сiм'i можуть знадобитися наступнi вiдомостi:

кiлькiсть членiв сiм'i, в тому числi дiтей;

стать i вiк батькiв i дiтей;

матерiальне становище сiм'i;

кiлькiсть безробiтних в сiм'i;

тривалiсть перiоду безробiття, ii причини;

житловi умови: вiдносини мiж батьками, дiтьми, батьками i дiтьми;