Контрольна по БЖД

РЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ

УКРАРЗНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ ВОДНОГО

ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

КАФЕДРА ОХОРОНИ ПРАЦРЖ

з курсу тАЬБезпека життiдiяльностiтАЭ

студента 4-го курсу 1-i групи

заочного факультету

спецiальностi 6.050107 тАЬЕкономiка пiдприiмстватАЭ

shura19@yandex.ru

(номер залiковоi книжки тАУ)

Викладач:

Рiвне тАУ 2002

ЗМРЖСТ

Вступ.........................................................3 стор.

Питання 22. Чинники ступеню мотивацii у сферi дiяльностi в

1. умовах небезпек.............................................3 стор.

2. Питання 42. Охарактеризуйте гiгiiнiчне значення освiтленостi

для життiзабезпечення....................................... 4 стор.

3. Питання 62. Ознаки глобального порушення стану ТСрунтiв......... 5 стор.

4. Питання 82. Вiруси та повтАЩязана з ними небезпека для життя та

здоровтАЩя людей............................................. 6 стор.

5. Питання 102. Небезпека морських видiв транспорту та дiяння людини

в екстремальних ситуацiях при виникненнi загрози корабля........7 стор.

6. Питання 122. Безпека життiдiяльностi в умовах натовпу. Класи та рiзновиди натовпу, умови iх формування. Негативнi чинники при великому скупченнi людей ............................................ 8 стор.

7. Питання 142. Безпека життiдiяльностi населення при експлуатацii житлового фонду. Небезпечнi чинники в будiвлях, що можуть призводити до небажаних наслiдкiв.......................................10 стор.

8. Питання 162. Планування заходiв по забезпеченню безпеки життiдiяльностi в умовах надзвичайних ситуацiй. Реальнiсть та дiiвiсть планування.10 стор.

9. Питання 182. Надання допомоги при ураженнi електричним струмом.11 стор.

10. Питання 199. Служби органiв громадського нагляду................12 стор.

Лiтература......................................................13 стор.

Вступ.

Безпека життiдiяльностi - наука про комфортну i безпечну взаiмодiю людини з техносферою. Життiдiяльнiсть - це повсякденна дiяльнiсть i вiдпочинок, спосiб iснування людини. Життiдiяльнiсть людини протiкаi в постiйному контактi iз середовищем перебування, що оточують предметами, людьми. Середовище мешкання може надавати доброчинний чи несприятливий вплив на стан здоров'я людини, його самопочуття i працездатнiсть. Параметри навколишнього середовища, при яких створюються найкращi для органiзму людини умови життiдiяльностi, називаються комфортними. Основна мета безпеки життiдiяльностi як науки - захист людини в техносферi вiд негативних впливiв антропогенного i природного походження i досягнення комфортних умов життiдiяльностi.

Засобом досягнення цiii мети i реалiзацiя суспiльством знань i умiнь, спрямованих на зменшення в техносферi фiзичних, хiмiчних, бiологiчних i iнших негативних впливiв до припустимих значень. Це i визначаi сукупнiсть знань, що входять у науку про безпеку життiдiяльностi.

Вплив шкiдливих факторiв на людину супроводжуiться погiршенням здоров'я, виникненням професiйних захворювань, а iнодi i скороченням життя. Вплив шкiдливих факторiв найчастiше зв'язано з професiйною дiяльнiстю людей, тому всi способи забезпечення комфортностi i життiдiяльностi людей (вентиляцiя, опалення, освiтлення й iн.) у першу чергу вiдносяться до забезпечення iх на робочому мiсцi.

З одного боку, пiдвищення рiвня комфортностi життiдiяльностi людей сприяi iхньоi захищеностi. Але пiдвищення комфортностi i лише одним з наслiдкiв розвитку економiки, що породжуi на шляху свого розвитку ряд гострих екологiчних проблем, що у свою чергу приводять до посилення негативних впливiв на людину. Отже, для дiйсного пiдвищення рiвня захищеностi людей необхiдне забезпечення життiдiяльностi людей вiдповiдно до законiв природи.

22. Чинники ступеню мотивацii у сферi дiяльностi в умовах небезпек.

Перша реакцiя кожного, хто потрапив у небезпечну ситуацiю, - страх.

Страх - це емоцiйна реакцiя на небезпеку, що може супроводжуватися такими фiзичними вiдчуттями, як тремтiння, хекання, сильне серцебиття. Цi вiдчуття можуть бути настiльки iнтенсивними, що раптовий сильний страх може привести до смертi.

Це природна реакцiя, i вона властива кожнiй нормальнiй людинi. Саме страх за своi життя викликаi бажання дiяти в iм'я власного порятунку. Якщо людина знаi, як повинна дiяти, страх загострюi реакцiю, активiзуi мислення. Але якщо вiн не представляi, що потрiбно робити, випробовуi бiль чи слабiсть вiд утрати кровi, тодi страх може призвести до стресу - надмiрно сильнiй напрузi, гальмуванню думок i дii. Чи можливо вийти з такого стану? Можливо, при чому в залежностi вiд пiдготовленостi людини варто вибрати рiзнi шляхи i способи з запропонованих нижче.

Мотивацiя тАУ це вид дiяльностi, який забезпечуi процес спонукання себе та iнших людей на дiяльнiсть, що спрямована для досягнення особистих цiлей або цiлей суспiльства. Мотивацiя тАУ це дiяльнiсть, яка маi активiзувати людей, i побудити iх активно виконувати дii для виконання поставленоi мети.

Мотивацiя базуiться на двох критерiях: потреби (вiдчуття фiзiологiчноi або психологiчноi нестачi чого-небудь), вони i мотивом до дii, i винагороди (те, що людина вважаi цiнними для себе).

Психотерапiя. Якщо людина знайома з методикою аутотренiнгу, то вiна зможе в лiченi хвилини розслабитися, заспокоiтися, неупереджено проаналiзувати ситуацiю. Якщо ж нi, то думки про що-небудь iнше допоможуть людинi розслабитися i вiдвернутися.

Аналiз ситуацii i вироблення плану дiй. Людина не може дiяти успiшно, якщо в неi немаi чiткоi цiлi i плану по ii досягненню. РЖнодi здаiться, що професiйнi рятувальники, льотчики, вiйськовi в складних ситуацiях дiють, не задумуючись. Але це не так: просто в них i готовий, найчастiше вже перевiрений план, а то i кiлька варiантiв.

Спочатку людинi може показатися, що вiна нiчого не знаi i нiчого не може. Але варто тiльки роздiлити ситуацiю i задачi на складовi частини, як виявиться, що багато чого йому пiд силу.

Мобiлiзацiя свiдомостi i волi на активнi дii. найвiрнiшим способом для подолання страху i розгубленостi i органiзацiя планомiрних дiй по забезпеченню виживання. Для цього людинi необхiдно задати собi чiтку установку дiяти в можливiй екстремальнiй ситуацii.

Отже, пiдведемо пiдсумки. Якщо зненацька виникла складна ситуацiя в польових умовах, то людинi необхiдно:

заспокоiтися й обмiркувати сформовану обстановку;

оцiнити власний стан (загальне самопочуття, ступiнь утоми, спрага, голод), якщо це необхiдно, зробити собi чи товаришу невiдкладну допомогу;

оглянути наявне в розпорядженнi спорядження (аптечка, компас, одяг, продукти харчування), ужити заходiв до його порятунку, якщо це необхiдно;

визначити, чи безпечне мiсцезнаходження (вiдсутнiсть можливостi каменепадiв, лавин, зсувiв, затоплення, поразка блискавкою, наявнiсть укриття, дров, води);

спланувати своi подальшi дii i вирiшити: чи готовиться до нiчлiгу чи намiтити маршрут виходу в населену мiсцевiсть;

почати дiяти за планом;

спробувати подати сигнали до нещастя.

ПАМ'ЯТАЙ: обов'язковими умовами благополучного подолання всiх труднощiв при автономнiй ситуацii i прояв волi, наполегливiсть, грамотнi дii. Панiка i страх рiзко знижують твоi шанси на порятунок.

42. Охарактеризуйте гiгiiнiчне значення освiтленостi для життiзабезпечення.

Виробнича санiтарiя включаi оздоровлення повiтряного середовища i нормалiзацiя параметрiв мiкроклiмату в робочiй зонi, захист робiтникiв вiд шуму, вiбрацii, i забезпечення нормативiв освiтлення, а також пiдтримка вiдповiдно до санiтарних вимог територii пiдприiмства, основних i допомiжних примiщень (особливо важливо в харчовому виробництвi).

Свiтло, освiтлення вiдноситься до одного з основних зовнiшнiх факторiв, що постiйно впливають на людину в процесi працi. Позитивний вплив освiтлення на продуктивнiсть працi i його якiсть не викликаi сумнiву. Так, сонячне освiтлення збiльшуi продуктивнiсть працi в середньому на 10%, а штучне на 13%, при цьому можливiсть браку знижуiться на 20-25%.

Освiтлення тАУ використання свiтловоi енергii сонця i штучних джерел свiтла для забезпечення зорового сприйняття навколишнього свiту. Свiтло i природною умовою життя людини, необхiдним для здоров'я i високоi продуктивностi працi, заснованоi на роботi зорового аналiзатора, самого тонкого й унiверсального органа почуттiв. Забезпечуючи безпосереднiй зв'язок органiзму з навколишнiм свiтом, свiтло i сигнальним подразником для органа зору й органiзму в цiлому: достатнi освiтлення дii тонiзуюче, полiпшуi протiкання основних процесiв вищоi нервовоi дiяльностi, стимулюi обмiннi й iмунобiологiчнi процеси, впливаi на формування добового ритму фiзiологiчних функцiй людини . Основна iнформацiя про навколишнiй свiт тАУ близько 90% - надходить через зорове сприйняття. Саме тому гiгiiнiчно рацiональне виробниче освiтлення маi величезне позитивне значення.

З погляду гiгiiни працi освiтленiсть маi iстотне значення, тому що по нiй нормуються умови освiтлення у виробничих примiщеннях i розраховуються освiтлювальнi установки. У фiзiологii зорового сприйняття важливий також рiвень яскравостi освiтлюваних виробничих i iнших об'iктiв, що вiдбиваiться вiд освiтлюваноi поверхнi в напрямку ока. Яскравiстьзалежить вiд iхнiх свiтлових властивостей, ступеня освiтленостi i кута, пiд яким поверхня розглядаiться, вимiряiться в нитах [нт]. Частi змiни рiвнiв яскравостi приводять до зниження зорових функцiй, розвитку перевтоми внаслiдок преадаптацii ока, а зорове стомлення приводить до зниження зоровоi i загальноi працездатностi (Адаптацii: свiтловi - при пiдвищеннi яркостей у полi зору вiдбуваiться швидко, протягом 5-10 хв.;

Свiтловий потiк може чи вiдбиватися поглинатися поверхнею, або пропускатися. Тому свiтловi властивостi поверхнi характеризуються не тiльки падаючим свiтловим потоком, але i коефiцiiнтами вiдображення (q), пропущення (r) i поглинання (a), причому q + r + a =1.

Гiгiiнiчнi вимоги до виробничого освiтлення. До цих вимог вiдносять:

v Рiвномiрний розподiл яркостей у поле зору й обмеження тiней ;

v Обмеження прямоi i вiдбитоi бляклостi (вiд джерел свiтла i дзеркальних поверхонь);

v Чи обмеження усунення коливань свiтлового потоку;

v Особливо небезпечнi для зору тiнi, що рухаються, що змушують око часто переадаптовуватися, що веде до стомлення i наступного погiршення зору.

Наприкiнцi 80х у гiгiiнi освiтлення виник новий напрямок тАУ динамiчне освiтлення протягом робочого дня. Такий вид освiтлення, що мiняiться по показниках чи iнтенсивностi спектра тАУ ефективний спосiб профiлактики стомлення. Його ефективно використовувати в примiщеннях з недостатнiм природним освiтленням, при напружених зорово-емоцiйних i монотонних роботах.

62. Ознаки глобального порушення стану ТСрунтiв.

ТРрунт - колосальне природне багатство, що забезпечуi людину продуктами харчування, тварин - кормами, а промисловiсть сировиною. Вiками i тисячорiччями створювався вiн. Щоб правильно використовувати ТСрунт, треба знати, як вiн утворювався, його будову, склад i властивостi.

ТРрунт маi особливу властивiсть - родючiсть, вiн i основою сiльського господарства всiх краiн. ТРрунт при правильнiй експлуатацii не тiльки не утрачаi своiх властивостей, але i полiпшуi iх, стаi бiльш родючим. Однак цiннiсть ТСрунту визначаiться не тiльки його господарською значимiстю для сiльськоi, лiсовоi й iншоi галузей народного господарства; вiн визначаiться також незамiнною екологiчною роллю ТСрунту як найважливiшого компонента всiх наземних бiоценозiв i бiосфери Землi в цiлому. Через ТСрунтовий покров Землi йдуть численнi екологiчнi зв'язки всiх живучих на землi органiзмiв (у тому числi i людини) з лiтосферою, гiдросферою й атмосферою.

Здавна лихом для хлiбороба була й усе ще залишаiться ерозiя ТСрунтiв. Сучаснiй науцi удалося у певнiй мiрi установити закономiрностi виникнення цього грiзного явища, намiтити i здiйснити ряд практичних заходiв для боротьби з ним.

Слово тАЬерозiятАЭ походить вiд латинського erosio, що означаi тАЬроз'iдатитАЭ, тАЬвиглодовуватитАЭ чи тАЬвигризатитАЭ. У залежностi вiд факторiв, що обумовлюють розвиток ерозii, видiляють два основних ii типи тАФ водяну i вiтрову. У свою чергу, водяна ерозiя пiдроздiляiться на поверхневу (площинну) i лiнiйну (яружну) тАФ розмивши ТСрунти i пiдТСрунтя. Швидкiсть ерозii перевищуi швидкiсть природного формування i вiдновлення ТСрунту.

Причиною зниження бiопродуктивностi ТСрунтiв сiльгоспугiдь i зменшення запасiв гумусу. Щорiчнi його втрати складають у середньому 0,62 т/га. Згiдно з прогнозом РЖнституту спостережень за станом свiту (Нью-Йорк), при iснуючих темпах ерозii i збезлiсення до 2330 р. родючоi землi на планетi стане менше на 960 млрд. т, а лiсiв тАФ на 440 млн. га. Якщо зараз на кожного жителя планети приходиться в середньому по 0,28 га родючоi землi, то до 2030 р. площа скоротиться до 0,19 га.

Щовесни з таненням снiгiв спочатку маленькi струмочки, а потiм i гучнi потоки спрямовуються по схилах у низини, змиваючи i несучи iз собою вiдталий ТСрунт. При бурхливому снiготаненнi в ТСрунтi з'являються вимоiни тАФ початок процесу утворення ярiв.

Найчастiше яри зароджуються на нахилових пасовищах iз сильно зрiдженим травостоiм. Однак там, де добре розвитий травостiй, навiть на дуже крутих схилах новi яри, як правило, не утворяться. До того ж створення гарного рослинного покриву сприяi рiзкому пiдвищенню продуктивностi всiх земель.

РЖнше лихо тАФ вiтрова ерозiя, викликане курними бурами. Вiтер пiднiмаi хмари пилу, ТСрунту, пiску, мчить iх над широкими степовими просторами, i все це осiдаi товстим шаром на землю i поля. РЖнодi наноси бувають до 2тАФ3 м висотою. Гинуть посiви i сади. Вiтер видуваi шар ТСрунту на 16тАФ25 см, пiднiмаi ii на висоту 1тАФ 3 км i переносить на величезнi вiдстанi. Не раз уже фiксувався перенос курних бур з Африканського континенту на Американський. Пiсля курноi бури, що вибухнула на Пiвнiчному Кавказу й у Схiднiй Украiнi, частки ТСрунту були виявленi на снiгу Фiнляндii, Швецii, Норвегii. У нашiй краiнi курнi бури найбiльше часто уражають схiдну частину краiни.

Вiдмiннiсть вiтровоi ерозii вiд водяноi виражаiться в тiм, що перша не пов'язана з умовами рельiфу. Якщо водяна ерозiя спостерiгаiться при визначеному ухилi, то вiтрова може спостерiгатися навiть на зовсiм вирiвняних площадках. При водянiй ерозii продукти руйнування перемiщаються тiльки зверху вниз, а при вiтровий тАФ не тiльки по площинi, але i нагору.

При iнтенсивнiй ерозii вимоiни, вибоiни, яри перетворюють сiльськогосподарськi угiддя в незручнi землi, утрудняють обробку полiв. Змиваний шар ТСрунту виноситься в рiки i водойми, викликаi iх замулювання.

Руйнiвна ерозiя виникаi i розвиваiться при вiдсутностi чи слабкiй захищеностi ТСрунту культурними сiльськогосподарськими рослинами вiд впливу (ударiв) дощових крапель, зливових струменiв i поталих вод. Тому чим дружнiше сходи i чим швидше розвиваються i стуляються культурнi рослини, тим краще захищений ТСрунт вiд впливу води, що руйнуi, i вiтру.

У результатi ерозii в ТСрунтах зменшуiться змiст азоту i засвоюваних рослинами форм фосфору i калiю, ряду мiкроелементiв (йоду, мiдi, цинку, кобальту, марганцю, нiкелю, молiбдену), вiд яких залежить не тiльки врожай, але i якiсть сiльськогосподарськоi продукцii. Ерозiя сприяi прояву ТСрунтовоi посухи. Це порозумiваiться не тiльки тим, що значна частина опадiв стiкаi зi схилiв, але i тим, що на еродованих ТСрунтах з поганими фiзичними властивостями збiльшуiться утрата вологи. Посуху в районах прояву ерозii нерiдко називають тАЬерозiйною посухоютАЭ.

У зв'язку зi змивом мiнеральних елементiв харчування рослин, посиленням ТСрунтовоi посухи, погiршенням фiзичних властивостей ТСрунтiв, зниженням iхньоi бiологiчноi активностi на схилах з еродованими ТСрунтами рiзко знижуiться врожай оброблюваних культур.

Велика шкода ТСрунтам наносить багаторазова механiчна обробка: оранка, культивацiя, боронування i т.д. Усе це пiдсилюi вiтрову i водяну ерозiю. Тепер на змiну традицiйним методам обробки ТСрунтiв поступово приходять ТСрунтозахиснi з помiтно меншим обсягом механiчного впливу. ТРрунт у результатi такоi обробки, що щадить, здобуваi майже iдеальнi якостi: вона не ущiльнюiться, стаi в достатньому ступенi пухкою, з численними невеликими ходами, що сприяють провiтрюванню i швидкому вiдводу води пiсля сильних злив, що запобiгаi утворенню застiйноi вологи. При оранцi така структура була б зруйнована. Оскiльки при обробцi, що щадить, земля може усмоктувати вологу у великих кiлькостях i вiдводити ii надлишки, ТСрунт не вимиваiться i не вивiтрюiться.

Щоб важкi трактори не ущiльнювали i не руйнували ТСрунт, важливо тАЬузутитАЭ iхнiй в особливi шини низького тиску. Цю складну задачу удалося вирiшити конструкторам Украiнського державного НДРЖ КГШ (Днiпропетровськ). Розробленi ними шини наднизького тиску мiнiмально травмують ТСрунт.

Найважливiшу роль у боротьбi з ерозiiю ТСрунтiв грають ТСрунтозахиснi сiвозмiни, агротехнiчнi i лiсомелiоративнi заходи, будiвництво гiдротехнiчних споруджень.

Масовий i небезпечний характер носить забруднення ТСрунтiв свинцем. Вiдомо, що при виплавцi однiii тонни свинцю в навколишнi середовище з вiдходами викидаiться його до 25 кг. З'iднання свинцю використовуються як добавки до бензину, тому автотранспорт i серйозним джерелом свинцевого забруднення. Особливо багато свинцю в ТСрунтах уздовж великих автострад. Поблизу великих центрiв чорноi i кольоровоi металургii ТСрунти забрудненi залiзом, мiддю, цинком, марганцем, нiкелем, алюмiнiiм i iншими металами. Радiоактивнi елементи можуть попадати в ТСрунт i накопичуватися в ньому у результатi випадання опадiв вiд атомних вибухiв або при видаленнi рiдких i твердих вiдходiв промислових пiдприiмств, АЕС. Заходи щодо боротьби з забрудненням:

1.Рацiональний контроль за вирубкою лiсiв.

2.Стратегiя керування вiдходами.

3. Рацiональне використання добрив i отрутохiмiкатiв.

82. Вiруси та повтАЩязана з ними небезпека для життя та здоровтАЩя людей.

Вiруси (лат. отрута)дрiбнi збудники численних iнфекцiйних захворювань людини, тварин, рослин i бактерiй. РД внутрiшньоклiтинними паразитами, не здатнi до життiдiяльностi живих клiток. Це неклiтинна форма життя.

Жоден з вiдомих вiрусiв не здатний до самостiйного iснування. Вiруси можуть iснувати в двох формах: позаклiтинноi i внутрiшньоклiтинний. Поза клiтками вирiони (вiруснi частки) не виявляють ознак життя. Потрапивши в органiзм, вони проникають у чуттiвi до них клiтки i переходять зi спочиваючоi форми в що розмножуiться.

Починаiться складна i рiзноманiтна взаiмодiя вiрусiв i клiтки, що закiнчуiться утворенням i виходом у навколишнi середовище дочiрнiх вирiонiв.

У залежностi вiд тривалостi перебування вiрусу в клiтцi i характеру змiни ii функцiонування розрiзняють три типи вiрусноi iнфекцii. Якщо вiруси, що утворяться, одночасно залишають клiтку, то вона розриваiться i гине. Вiруси, що вийшли з неi, уражають новi клiтки. Так розвиваiться лiтична (руйнування, розчинення) iнфекцiя. При вiруснiй iнфекцii iншого типу, називаноi персистентной (стiйкою) , новi вiруси залишають клiтку хазяiна поступово. Клiтка продовжуi жити i подiляiться, роблячи новi вiруси, хоча ii функцiонування може змiнитися.

Третiй тип iнфекцii називаiться латентним(схованим). Генетичний матерiал вiрусу вбудовуiться в хромосоми клiтки i при ii розподiлi вiдтворюiться i передаiться дочiрнiми клiтками. Але в процесi роботи були виявленi багато позитивних властивостей вiрусiв ,завдяки яким у другiй половинi 20 в. вони стали чудовою моделлю для дослiдження фундаментальних проблем бiологii. З iхньою допомогою були зробленi такi видатнi вiдкриття, як розшифровка генетичного коду i будiвля генетичних нуклеиновых кислот, установленi закономiрностi синтезу бiлкiв. Вiруси виявилися основним iнструментом генетичноi iнженерii. Тепер ми знаiмо що по своiй будовi i властивостям вiруси займають промiжне мiсце мiж найскладнiшими хiмiчними речовинами (полiмерами, макромолекулами) i найпростiшими органiзмами (бактерiями).

Отже тАУ вiруси небезпечнi для життя та здоровтАЩя людини. Хвороботворнi властивостi вiрусiв.

Дiапазон патологiчних процесiв, викликуваних вiрусами, дуже широкий. Тут i так називанi генералiзованi iнфекцii (грип, кiр, сказ, свинка, вiспа й iн.), i мiсцевi поразки шкiри i слизуватих оболонок (герпес, бородавки), i хвороби окремих органiв i тканин (мiокардити, гепатити, лейкози), i, нарештi, злоякiснi утворення (рак, саркома у тварин). Розповсюдженими захворюваннями залишаються грип i гострi респiраторнi захворювання, кiр, вiрусний гепатит, тропiчнi лихоманки, герпес i iншi вiруснi хвороби. У природi iснуi мало чисто людських вiрусiв; усi вони близькi й аналогiчнi вiдповiднi вiрусам тварин.

Яка iмовiрнiсть зустрiчi з вiрусами? Зi збудниками грипу, кору, свинки, герпеса, цитомегалii, гастроентерита i рiзних ГРЗ контакти практично неминучi (90 - 100%); з вiрусами зухвалими гепатит, краснуха, сказ, везикулярний стоматит, полiомiiлiт, мiокардити, зустрiчей можна уникнути. Так чи iнакше, але людина протягом усього життя пiддаiться небезпеки заразитися i занедужати якою не будь вiрусною iнфекцiiю, хоча iснуi визначена вiкова чутливiсть до вiрусiв.

Ще не народженому плоду людини грозять два вiруси: краснухи i цитомегалii, що передаються внутрiутробно i дуже небезпечнi. Новонародженi i груднi дiти ще бiльш уразливi: iм загрожують вiруси герпеса 1-го i 2-го типу i вiрус гепатиту. Також пiдстерiгають iх новi небезпеки: грип, рiзнi ГРЗ, полiомiiлiт, гострi гастроентерити.

Отже, вiруси i постiйними супутниками людини вiд народження аж до глибокоi старостi. Вважаiться, що при середнiй тривалостi життя 70 рокiв близько 7 рокiв людина хворii на вiруснi захворювання. Пiдраховано, що в середньому людина щорiчно зiштовхуiться з 2 i бiльш вiрусними iнфекцiями, а всього за життя вiруси до 200 разiв проникають у його органiзм. На щастя, далеко не всi зустрiчi закiнчуються хворобами, тому що в процесi еволюцii людський органiзм навчився успiшно справлятися з багатьма вiрусами.

102. Небезпека морських видiв транспорту та дiяння людини в екстремальних ситуацiях при виникненнi загрози корабля.

Однiiю з сфер дiяльностi людини з давнiх давен було мореплавство. Морський вид транспорту, як i будь який iнший, таiть в собi досить велику частину небезпек.

Що ж може статися з кораблем у плаваннi, та якi небажанi ситуацii можуть чинити небезпеку:

¨ Пожежа на кораблi;

¨ Аварii та катастрофи повтАЩязанi з природними умовами;

¨ Зiткнення з iншим кораблем або з нерухомим обтАЩiктом;

¨ РЖншi види аварiй (льодовий полон, хибний курс, посадка на рифи, перекидання, терористичний акт i т.д.).

При посадцi на корабель пасажирам слiд ознайомитись з заходами захисту свого життя на випадок надзвичайноi ситуацii: знати де знайти рятувальний жилет, вогнегасник, напрямок руху до рятувальноi шлюпки та iнше. На кораблях бiля кожного пасажирського мiсця закрiплюiться карта пасажира, в якiй вказуiться: значення корабельних сигналiв тривоги, мiсце збору пасажирiв по тривозi, номер та мiсце рятувальноi шлюпки, iлюстрована карта-iнструкцiя по одяганню рятувальних засобiв iндивiдуального користування з вказiвкою мiсця iх зберiгання.

По-перше, на суднi потрiбно контролювати свою поведiнку, та поведiнку тих хто разом з тобою: дотримуватись правил поводження пiд час руху корабля, не лiзти куди не слiд, не заважати працювати персоналу корабля, обережно поводитись з вогнем, вибуховими речовинами, тому що саме вiд цих чинникiв може залежати ваша безпека.

Пiд час любоi незапланованоi, неординарноi ситуацii в першу чергу потрiбно сповiстити команду корабля, стримувати себе вiд небезпечних рухiв, дiй, та, що найбiльш важливо, зберiгати спокiй та не утворювати панiки, бо частково вiд неi залежить успiшне вирiшення тiii чи iншоi ситуацii. Потiм, уважно слухати та чiтко виконувати тi заходи та команди виходу з ситуацii що склалася, якi пропонуi команда корабля. В свою чергу на кораблях iснуi три типи сигналiв корабельноi тривоги, якi подаються залежно вiд обставин: загальнокорабельна тривога, людина за бортом та шлюпочна тривога.

Пiд час пожежi на кораблях обовтАЩязково передбачаються засоби пожежегасiння, тому команда корабля сама вправi справитись з полумтАЩям. Коли ж зусиль команди не достатньо, то самi пасажири, якщо вони в змозi допомогти, мають долучитися до локалiзацii пожежi. Бiльшiсть пасажирiв повинна бути евакуйована в небезпечне мiсце (або спущена на рятувальних шлюпках на воду), куди вогонь дiйде в останню чергу. При допомозi командi важливо те, щоб вашi дii дiйсно були корисними, а не навпаки, утруднювали зусилля команди. На великих лайнерах, вiйськових кораблях передбачено утримання пожежноi команди, тому в цих випадках ваша допомога не знадобиться.

Якщо кораблю загрожуi затоплення з причин пожежi, або зiткнення або iнших аварiй, то на кораблi передбачено рятувальнi шлюпки, i команда корабля повинна скоординувати всi дii для порятунку людей (в першу чергу забезпечити всiх рятувальними жилетами i потiм приступати до евакуацii). Причиною загибелi пасажирiв може бути також удар шлюпки об воду. Втрата шансiв на спасiння може виникати внаслiдок неправильного використання рятувальних жилетiв, або коли люди скачуть у воду з висоти 6-15 м з борту корабля, який тоне. Якщо ви опинилися у водi, треба контролювати своi сили, утримувати на водi себе так, щоб найменше витрачати фiзичнi зусилля. Активнi плавальнi рухи можна здiйснювати коли плити до берега або шлюпки.

Коли рух корабля супроводжуiться поганою погодою (буря, ураган) то не слiд виходити на зовнiшню частину корабля, слiд утримуватись вiд прогулянок палубою, краще перечекати у каютi.

Кораблi, окрiм пасажирських бувають й транспортними, й при виникненнi загрози функцiонування корабля або життю корабельноi команди, слiд вжити всiх заходiв для запобiгання лиху: повiдомити по рацii про ситуацiю на кораблi на землю, забезпечити не розповсюдження вантажу, паливно-мастильних матерiалiв зокрема, в екстремальнiй ситуацii подати знак SOS.

Нiщо не гарантуi безпеки при плаваннi, тому правильне виконання всiх дiй повтАЩязаних з порятунком корабля i людей якi перебувають на ньому обовтАЩязково мусять привести до бажаних наслiдкiв.

122. Безпека життiдiяльностi в умовах натовпу. Класи та рiзновиди натовпу, умови iх формування. Негативнi чинники при великому скупченнi людей.

Ряд дослiдникiв вважають, що натовп тАУ це особливий бiологiчний органiзм. Вiн дii за своiм законами i не завжди враховуi iнтереси окремих складових, у тому числi i його схороннiсть. Якi рекомендацii можна дати тим, хто виявився в натовпi, коли ii рух набув некерованого характеру?

Дуже часто натовп стаi небезпечнiше стихiйного лиха або аварii, що його утворили. Дослiдження Карантелли (США) показують наступнi характернi риси панiки:

v Панiчна втеча завжди спрямована убiк вiд небезпеки (не роблю нiяких спроб протидii);

v Напрямок утечi при панiцi не i випадковим ( вибiр за знайомою дорогою чи тiiю по який бiжать iншi);

v За своiм характером панiчна втеча тАУ асоцiальна (найдужчi зв'язки можуть бути перерванi: мати може кинути дитину, чоловiк тАУ дружину i т.д.), а люди стають несподiваним джерелом небезпеки друг для друга;

v Людина, охоплена панiкою, завжди вiрить, що обстановка вкрай небезпечна (панiчна втеча припиняiться, коли людина думаi, що виявився поза небезпечною зоною);

v Людина, охоплена панiкою, погано мiркуi, хоча цiлком ii дii логiки не позбавленi. Проблема скорiше в тiм, що вона не шукаi альтернативних рiшень i не бачить наслiдкiв свого рiшення, iнодi головних, як у типовому для пожеж випадку: стрибку з приречено великоi висоти.

Усе сказане свiдчить: зупинити натовп може лише найсильнiше емоцiйне гальмо, чи чудо. Саме до чудес варто вiднести випадки, коли сильнiй вольовiй людинi, що користуiться довiрою тих, що зiбралися, удавалося запобiгти драматичний розвиток подiй. РЖншi засоби тАУ категоричнi команди, гаряче переконання у вiдсутностi небезпеки i навiть погроза розстрiлу панiкерiв.

Багато спецiальних пам'яток рiшуче рекомендують фiзичне придушення призвiдника панiки. Тому що припинити психологiчну пожежу, що починаiться, (як, утiм, i всяку iншу) незмiрно простiше, нiж тому зупинити натовп, що прийшов в рух. Зробити це, зрозумiло, не легко, до того ж лiдер пiддаiться двом стресам вiдразу, вiн усвiдомлюi, як саму небезпеку ситуацii, так i свою вiдповiдальнiсть за життя людей.

Як вижити у натовпi? Краще правило - далеко його обiйти!!! Якщо це неможливо - нi в якому разi не йти проти натовпу. Якщо натовп вас потягнув, намагайтеся уникнути i його центру, i краю тАУ небезпечного сусiдства вiтрин, ТСрат, огорож набережноi i так далi. Ухиляйтеся вiд усього нерухомого на шляху: стовпiв, тумб, стiн i дерев, iнакше вас можуть просто роздавити, розмазати. Не чiпляйтеся нi за що руками, iх можуть зламати. Якщо i можливiсть тАУ застебнiться. Високi каблуки можуть коштувати вам життя, як i розв'язаний шнурок. Викиньте сумку, парасольку i т.д. Якщо у вас щось упало (що завгодно), нi в якому разi не намагайтеся пiдняти тАУ життя дорожче. У щiльному натовпi при правильному поводженнi iмовiрнiсть упасти не так велика, як iмовiрнiсть здавлювання. Тому захистiть дiафрагму зчепленими в замок руками, склавши iх на груди. Ще один прийом - пружно зжати руки в лiктях i пригорнути iх до корпуса. Поштовхи позаду потрiбно приймати на лiктi, дiафрагму захищати напругою рук.

Головна задача в натовпi - не упасти. Але якщо ви все-таки упали, то необхiдно захистити голову руками, i негайно вставати. Це дуже важко, але може вийти, якщо ви застосуiте таку технiку: швидко пiдтягнете до себе ноги, згрупуiтеся i ривком спробуiте встати. З колiн у щiльному натовпi пiднятися навряд чи удасться - вас будуть постiйно збивати. Тому однiiю ногою потрiбно упертися (повною пiдошвою) у землю i рiзко розiгнутися використовуючи рух натовпу. Але проте встати дуже складно, завжди ефективнiше попереднi мiри захисту.

Це унiверсальне правило, до речi, цiлком вiдноситься i до початку самоi ситуацii тАЬнатовптАЭ. На концертi, стадiонi заздалегiдь прикиньте, як ви будите виходити (зовсiм не обов'язково тим же шляхом, що ввiйшли). Намагайтеся не виявлятися у сцени, роздягальнi i т.д. - у тАЬцентрi подiйтАЭ. Уникайте стiн (особливо скляних), перегородок, сiтки. Якщо панiка почалася через терористичний акт, не поспiшайте своiм рухом збiльшувати безладдя: не позбавляйте себе можливостi оцiнити обстановку i прийняти правильне рiшення.

Для цього використовуйте прийоми аутотренiнгу (якщо ви ними володiiте, це нiколи не перешкодить) i експрес-релаксацiя. Це простi прийоми, з яких треба вибрати собi найбiльш близький.

Представте себе телевiзiйною камерою, що дивиться на все ледве збоку i з висоти. Оцiнiть свою ситуацiю як сторонню - щоб ви робили на мiсцi цiii людини?

Якщо натовп щiльний, але нерухомий, з його можна спробувати вибратися, використовуючи психо-соцiальнi прийоми, наприклад, прикиньтеся хворим, п'яним, божевiльним, зробити вид, що вас нудить i так далi. Коротше кажучи, потрiбно змусити себе зберiгати самовладання, бути iнформованим i iмпровiзувати.

142. Безпека життiдiяльностi населення при експлуатацii житлового фонду. Небезпечнi чинники в будiвлях, що можуть призводити до небажаних наслiдкiв.

Пiд стiйкiстю роботи об'iктiв народного господарства розумiють здатнiсть протистояти руйнiвному впливу вражаючих факторiв НС, робити продукцiю в запланованому обсязi, забезпечувати безпеку життiдiяльностi працюючих, а також здатнiсть до вiдновлення у випадку ушкодження.

До факторiв, що впливають на стiйкiсть роботи об'iктiв вiдносяться: район розташування об'iкта, планування i забудова територii об'iкта, системи електропостачання, технологiя, виробничi зв'язки об'iкта, система керування, пiдготовленiсть об'iкта до вiдновлення.

При аналiзi району розташування об'iкта враховуiться перебування на данiй територii iнших об'iктiв, що можуть служити джерелом виникнення вторинних факторiв поразки (гiдровузли, хiмзаводи ), природнi умови мiсцевостi ( лiс - джерело пожеж, дороги, рiки ), метеорологiчнi умови ( кiлькiсть опадiв, напрямок вiтру ).

При розглядi будинкiв i споруджень даноi територii враховуються поверховiсть, основнi конструкцii, вогнестiйкiсть i iншi характеристики, що впливають на стiйкiсть i уразливiсть до впливу свiтлових випромiнювань, ударноi хвилi; вiдзначаються спорудження, що не можуть брати участь у виробництвi основноi продукцii.

При оцiнцi внутрiшнього планування територii об'iкта враховуються щiльнiсть i тип забудови на можливiсть виникнення i поширення пожеж, утворення завалiв входiв у притулках, ЗЖ, з отруйними речовинами, склади ВВ, амiачнi установки ).

При вивченнi технологii на об'iктах враховуiться можливiсть змiни у виробничому процесi на час НС ( часткове виробництво, випуск новоi продукцii ), можливiсть електропостачання вiд внутрiшнiх джерел, виявляiться мiнiмальна потреба в енергii, газi, води, пари й iнших видiв енергопостачання в перiод НС. Особлива увага звертаiться на газопостачання, тому що газ може створювати погрозу населенню i виробництву, перевiряiться можливiсть вiдключення подачi газу на об'iкт i окремi дiлянки.

При аналiзi системи керування враховують можливiсть зв'язку, надiйностi ii; можливостi взаiмозамiнностi керiвного складу, надiйнiсть системи оповiщення.

Враховують системи матерiально-технiчного постачання в перiод НС, оцiнюються запаси сировини, деталей i можливостi iхнього поповнення.

Вивчаiться можливiсть вiдновлення виробництва пiсля поразки об'iкта, передбачаються заходи для якнайшвидшого вiдновлення: можливостi будiвельно-монтажних органiзацiй, запаси будiвельних матерiалiв, наявнiсть проектноi документацii для проведення вiдбудовних робiт.

162. Планування заходiв по забезпеченню безпеки життiдiяльностi в умовах надзвичайних ситуацiй. Реальнiсть та дiiвiсть планування.

Захист населення в надзвичайних ситуацiях - одна з головних задач цивiльноi оборони. Обсяг i характер захисних заходiв визначаються особливостями окремих районiв i об'iктiв, а також ймовiрноi обстановки, що може скластися в результатi, хiмiчного, бактерiологiчного (бiологiчного) i iнших видiв зараження. Захист населення при виникненнi надзвичайних ситуацiй в умовах мирного i воiнного часу органiзуiться i здiйснюiться вiдповiдно до визначених принципiв, основними з який i :

1. Постiйне керiвництво проведенням заходiв щодо захисту населення з боку визначених органiв, керiвникiв мiнiстерств, вiдомств i об'iктiв народного господарства.

2. Заходи щодо захисту населення завчасно плануються i проводяться по всiй територii краiни у всiх мiстах, населених пунктах i на всiх об'iктах народного господарства.

3. Захист населення плануiться i проводиться диференцiювання з облiком полiтичного, економiчного й оборонного значення економiчних районiв, мiст i об'iктiв народного господарства.

4. Заходи щодо захисту населення плануються i проводяться у взаiмодii з заходами, проведеними Збройними Силами Украiни.

5. Заходи щодо захисту населення плануються i здiйснюються в комплексi з планами економiчного i соцiального розвитку держави, краю, областi, мiста й об'iкта народного господарства.

Пiд режимом захисту розумiiться застосування засобiв i способiв захисту людей, що передбачаi максимальне зменшення можливих випадкiв зараження, отруiння або опромiнення людей i найбiльш доцiльнi iхнi дii в зонi поразки.

Способами захисту населення i:

1. своiчасне оповiщення населення;

2. заходи протирадiацiйного i протихiмiчного захисту (ПР i ПХЗ);

3. укриття в захисних спорудженнях;

4. використання засобiв iндивiдуального захисту;

5. проведення заходiв щодо евакуацii (розосередження й евакуацii населенн

Вместе с этим смотрят:

Cистемы пожарной сигнализации

РЖнформацiйнiсть як фактор ризику. Операцiя "Паганель"

РЖонiзуюче випромiнювання та його вплив на органiзм

Абсорбция. Предотвращение источников техногенной чрезвычайной ситуации

Аварii на хiмiчно небезпечних об'iктах