Охорона працi

Вступ

Охорона працi тАУ це система правових у соцiально-економiчних, органiзацiйно - технiчних, санiтарно тАФ гiгiiнiчних i лiкувально-профiлактичних заходiв та засобiв, спрямованих на збереження здоров'я i працездатностi людини в процесi працi. Державна полiтика в галузi охорони працi базуiться на принципах:

прiоритету життя i здоров'я працiвникiв вiдповiдно до результатiв виробничоi дiяльностi пiдприiмства i, повноi вiдповiдальностi власника за створення безпечних i нешкiдливих умов працi;

комплексного розв'язання завдань охорони працi на основi нацiональних програм з цих питань та з урахуванням iнших напрямiв економiчноi i соцiальноi полiтики, досягнень, в галузi науки i технiки та охорони навколишнього середовища;

соцiального захисту працiвникiв, повного вiдшкодування шкоди особам, якi потерпiли вiд нещасних випадкiв на виробництвi i професiйних захворювань;

встановлення iдиних нормативiв з охорони працi для всiх пiдприiмств, незалежно вiд форм власностi i видiв iх дiяльностi;

використання економiчних методiв управлiння охороною працi, проведення полiтики пiльгового оподаткування, що сприяi створенню безпечних i нешкiдливих умов працi, участi держави у фiнансуваннi заходiв щодо охорони працi;

здiйснення навчання населення, професiйноi пiдготовки iпiдвищення квалiфiкацii працiвникiв з питань охорони працi;

забезпечення координацii дiяльностi державних органiв, установ, органiзацiй та громадських об'iднань, що вирiшують рiзнi проблеми охорони здоров'я, гiгiiни та безпеки працi, а також спiвробiтництва i проведення консультацiй мiж власниками та працiвниками (iх представниками), мiж усiма соцiальними групами при прийняттi рiшень з охорони працi на мiсцевому та державному рiвнях;

мiжнародного спiвробiтництва в галузi охорони працi, використання свiтового досвiду органiзацiй роботи щодо полiпшення умов i пiдвищення безпеки працi.

До прийняття Закону Украiни ВлПро охорону працiВ» матерiальне забезпечення потерпiлих на виробництвi було обмежено виплатами по листках непрацездатностi, втраченого заробiтку, а також пенсiй по iнвалiдностi та у разi втрати годувальника. Закон значно пiдняв цiну життя людини добавились виплати одноразовоi допомоги, а також виплати вiдшкодування шкоди без урахування одержаних потерпiлими пенсiй та iнших доходiв.

Зазначенi доповнення збiльшили розмiр отримуваних потерпiлими виплат в сотнi разiв, що свiдчить про соцiальну направленiсть розвитку нашоi держави. На деяких пiдприiмствах, де умови працi особливо незадовiльнi, наприклад у Центральному районi Донбасу, виплати досягають 70% фонду заробiтноi плати i дедалi збiльшуються.

За даними Всесвiтньоi Органiзацii Охорони здоров'я (ВОЗ) смертнiсть вiд несчасних випадкiв у даний час займаi третi мiсце пiсля серцево-судинних i онкологiчних захворювань.

Причиною смертностi працездатних людей молодого i середнього вiку переважно i нещаснi випадки. По статистичним даноi, найбiльш розповсюдженою причиною смертi серед чоловiкiв у вiцi вiд 15 до 36 рокiв i несчаснi випадки.

У США вiд нещасних випадкiв щодня гине бiльш 55 чоловiк i бiльш 8,5 тисяч стають iнвалiдами. У Нiмеччинi кожнi 13 секунд вiдбуваiться , нещасний випадок, кожноi 3 хвилини одна людина стаi iнвалiдом, кожнi 2,5 години вiдбуваiться нещасний випадок зi смертельним результатом. Загальний збиток народному господарству, за даними Федерального вiдомства по охоронi працi i дослiдженню нещасних випадкiв, складаi в рiк бiльш 30 млрд.марок.

Щорiчно у свiтi нещаснi випадки вiдбуваються бiльш нiж з 10 млн. людей, причому бiльш 600 тис. чоловiк гине.

Статистика нещасних випадкiв свiдчить, що 15-20 рокiв тому в Украiнi на виробництвi щорiчно гинуло близько 4 тис чоловiк, що в 1,5 рази бiльше, нiж у даний час. Але i сьогоднi щорiчно на виробництвi Украiни травмуiться близько120 тис. чоловiк, iз яких 2,5 тисячi гине, бiльш 10 тисяч чоловiк одержують профзахворювання. Наприклад, тiльки по об'iднанню "Донбассуголь" показник загального травматизму зрiс з 622 у 1994 р. до 711 у 1995 р., що перевищуi аналогiчний показник США в 20 разiв. У машинобудуваннi в 1994 р. вiдбулося 5354 нещасних випадкiв; з них -127 зi смертельним результатом, причому органiзацiйнi причини травматизму перевищили технiчнi в 2,5 рази.

Можна з упевненiстю вважати, що проблема зниження травматизму при будь-яких видах предметноi дiяльностi людей i актуальною у свiтовому масштабi.

Теперiшнiй стан економiки держави не дозволяi в повному обсязi здiйснювати вiдшкодування шкоди потерпiлим. Особливо це спостерiгаiться на пiдприiмствах галузей важкоi промисловостi, таких як вугiльна, гiрничорудна, металургiйна та iншi, де умови працi на робочих мiсцях останнiм часом значно погiршилися. Тiльки по вугiльнiй галузi промисловостi заборгованiсть досягаi 19 трлн. крб., а по деяких шахтах виплата одноразовоi допомоги не проводиться з травня 1995 року.

Зайнято майже 22 тис. неповнолiтнiх та жiнок на заборонених для них роботах. Близько 800 тис. машин, механiзмiв, транспортних засобiв експлуатуються, не вiдповiдаючи вимогам безпеки i гiгiiни працi, а понад 40 тис. виробничих будiвель i споруд i аварiйними.

Аналiз факторiв, якi призводять до професiйних захворювань, свiдчить, що найбiльша небезпека вiд впливу фiзичних факторiв (вiбрацiя i шум) тАУ 32%; забруднення повiтря пилом та iншими шкiдливостями тАУ 22; бiологiчних факторiв тАУ11,7; вiд не ергономiчностi обладнання тАУ 11,2%.

На жаль, у галузях харчовоi промисловостi перелiченi фактори превалюють. На виробництвi, в системi Держхарчопрому, травмуiться 400 тАУ 600 працiвникiв, з них 25 тАУ 30 iз смертельним наслiдком.

Матерiальнi збитки в результатi нещасних випадкiв в середньому за рiк становлять 2100тАУ2200 тис. грн. Через травми потерпiлих за рiк втрачаiться 19 000 тАУ 20 000 людино тАУ днiв робочого часу. Кiлькiсть потерпiлих на 1000 чоловiк працюючих (коефiцiiнт К_ч) становить 1,7 тАУ 2,0. Коефiцiiнт важкостi травматизму К_в = 32 тАУ 3 6.

Бiльшiсть нещасних випадкiв трапляються через незадовiльну органiзацiю виконання робiт тАУ 15 тАУ 16 % ; порушення трудовоi i виробничоi дисциплiни тАУ 11 тАУ 12 %; порушення технологiчного процесу тАУ 10 %; недолiки в навчаннi безпечним методам працi 8 тАУ 9%; незадовiльне утримання i недолiки в органiзацii робочих мiсць 6 тАУ 7%; порушення вимог безпеки при експлуатацii транспортних засобiв та незастосування засобiв iндивiдуального захисту тАУ 4-5%; незадовiльний технiчний стан будинкiв, споруд, територiй тАУ близько 4% тощо.

Таблица

За статистичними даними, протягом останнiх рокiв в народному господарствi в умовах, що не вiдповiдають санiтарно-гiгiiнiчним нормативам, працюють понад 3 млн. чоловiк, з них-близько 1 млн. - жiнок. Практично кожний третiй, а в окремих виробництвах (вугiльна, металургiйна, легка промисловiсть, сiльське господарство) - кожний другий працюi у шкiдливих умовах.

Питанням розробки комплексних показникiв небезпеки до теперiшнього часу придiлялася недостатня увага. Треба зазначити, що критерii небезпечностi та екологiчностi, на наш погляд, неповною мiрою вiдповiдають поставленому зав-данню, бо вони не враховують кiлькостi людей, що перебувають у зонi можливоi дii руйнiвних факторiв об'iкта у випадку його аварii. Так, наприклад, ескалатор метро маi дуже мало небезпечних факторiв, але при виходi його з ладу багато людей можуть бути травмованими.

1.1. 1,2,3

Про одну з тенденцiй в областi гiгiiни навколишнього середовища й охорони здоров'я населення i перехiд в оцiнцi стану навколишнього середовища, у т.ч. виробничоi, вiд зiставлення значень окремих ii показникiв з вiдповiдними гiгiiнiчними регламентами (Влсередовище-нормативВ») до порiвняння стану в цiлому, а не окремих показникiв з рiвнем здоров'я (Влсередовище-здоров'яВ»). Ця тенденцiя тiсно зв'язана з оцiнкою ризику, пiд яким (стосовно до токсичних впливiв) розумiють прогнозування iмовiрностi несприятливих для здоров'я результатiв впливу (експозицii) шкiдливих речовин на чи населення на якусь його частину. Система оцiнки ризику призначена для прийняття адекватних рiшень, застосування регламентуючих РЖя чи) регулюючих мiр з метою чи попередити iстотно обмежити вплив шкiдливих речовин, послабити прояв негативних ефектiв.

На початковому етапi розробки системи оцiнки ризику iстотна увага придiлили термiнологiчнiй базi, визначенню окремих специфiчних термiнiв i понять для включення iхнiй у науковий лексикон. Так, ДСТУ 2156-93 ВлБезпека промислових пiдприiмств. Термiни i визначенняВ» (Держстандарт Украiни, Киiв, 1994) оперуi поруч понять, до складу яких, входить термiн ВлризикВ». Серед них Влризик промислового пiдприiмстваВ» i Влконтроль ризикуВ». Ризик промислового пiдприiмства розшифровуiться як Влiмовiрнiсть реалiзацii потенцiйноi небезпеки, що iнiцiюiться промисловим пiдприiмством, i негативних наслiдкiв цiii реалiзацiiВ». Пiд контролем ризику розумiють Влпроцедуру вироблення i прийняття рiшень по керуванню ризиком, iхньоi реалiзацii i перiодичноi оцiнки ефективностi з використанням результатiв експертизи ризику в якостi одного з джерел вихiдних данихВ». Тим часом, конкретний змiст поняття Влкерування ризикомВ» не порозумiваiться, хоча приводиться трактування таких визначень, як Вланалiз ризикуВ», Влоцiнка ризикуВ» i Влекспертиза ризикуВ». Пiд аналiзом ризику розумiють Влвикористання доступноi iнформацii для iдентифiкацii потенцiйноi небезпеки, iнiцiйовану промисловим пiдприiмством, i визначення вiдповiдного iй ризику (показники безпеки виробничого персоналу, населення регiону; екологiчнi показники)В».

Пiд оцiнкою ризику розумiють процедуру, коли його Влзначення в явному чи неявному видi включають у процес прийняття рiшень з метою виявлення можливих варiантiв забезпечення безпеки промислових пiдприiмствВ». Сама ж експертиза ризикiв трактуiться як сполучення процедур аналiзу й оцiнки ризикiв.

Закiнчення формулювання поняття Вланалiз ризикуВ» вимагаi уточнення, тому що неясно, як спiввiдносяться мiж собою поняття ВлризикВ» i сукупнiсть понять, укладених у дужки. Чи несуть вони iдентичне значеннiве чи навантаження поняття в дужках уточнюють поняття ВлризикВ»? На наш погляд, поняття в дужках швидше за все зв'язанi не з ризиком як таким, а з кiлькiсною оцiнкою iдентифiкованоi потенцiйноi небезпеки, iнiцiйовану промисловим пiдприiмством. У зв'язку з цим доцiльно записати в другiй частинi формулювання Вланалiз ризикуВ»: Влвизначення вiдповiдних iй показникiв безпеки виробничого персоналу, населення регiону, екологiчноi безпеки i ризику несприятливих ефектiв у випадку iхнього перевищенняВ».

У роботах, чи безпосередньо побiчно стосуються аналiзу ризику хiмiчних впливiв, пiдкреслюiться, що оцiнка ризику i лише одним з компонентiв, що враховуються при прийняттi рiшень по керуванню ризиком, що це задачi рiзного порядку для рiзних груп облич. Одна з них полягаi в тому, щоб, спираючи на iнформацiю контролюючих органiв (результати монiторингу) i баз даних про токсичнi ефекти рiзних експозицiй та про рiвнi експозицiй, визнаних безпечними (ПДК, ПДУ, а по термiнологii Агентства США по охоронi навколишнього середовища - референтна концентрацiя чи доза), максимально об'iктивно, без облiку соцiальних, економiчних i морально-етичних передумов i наслiдкiв оцiнити ступiнь ризику конкретноi ситуацii, проiнформувати про це державнi органи керування i громадськiсть. РЖнша задача представляi переважно розпорядницьку функцiю. З облiком усiх можливих наслiдкiв варто прийняти конкретнi керуючi рiшення, довести iх до зведення виконавчих органiв i забезпечити необхiдний рiвень взаiмодii територiальних i вiдомчих служб, контроль за iх дiяльнiстю й у наступному тАФ оцiнку ефективностi прийнятих рiшень i початих дiй. Такий розподiл функцii необхiдно. У противному випадку може постраждати об'iктивнiсть, тому що ухвалення рiшення по оцiнцi ступеня ризику буде обтяжено облiком iстотних, але зайвих на цьому етапi факторiв, таких як технiчнi можливостi, економiчна доцiльнiсть, полiтична амбiцiйнiсть, турбота про недопущення iнформацiйного стресу серед населення.

У найбiльш загальному видi органiзацiя хiмiчноi безпеки i послiдовнiсть дiй по захисту навколишньоi i виробничого середовища вiд хiмiчного забруднення може бути представлена схемою.

Як випливаi з зазначеноi схеми, усi компоненти системи знаходяться у взаiмодii. Суцiльними стрiлками на схемi зазначенi зв'язки, задiянi безпосередньо в процесi прийняття рiшень.

таблиця.

Якщо небезпека хiмiчного виробництва оцiнювати винятково в аспектi погрози токсичного впливу на виробничий персонал, то процедура аналiзу ризику в межах прийнятоi ДСТУ 2156-93 формулювання не викликаi великих труднощiв. Фактори небезпеки iдентифiкованi i, як правило, установленi. Це, вiдповiдно, хiмiчнi речовини, що звертаються в процесi виробництва, i величини iх ПДК робочоi зони. Однак оскiльки мiж значеннями ризикiв i значеннями показникiв безпеки поки що не удалося установити кiлькiсних вiдносин, аналiз ризикiв практично не в змозi наблизити нас до завершального етапу експертизи - iх оцiнцi, тому що немаi тих значень ризикiв, якi можна в явному чи неявному видi включити в прийняття рiшень з метою пошуку оптимального варiанта забезпечення безпеки виробничого персоналу промислового пiдприiмства (тим бiльше населення). У випадках вiдсутностi можливостi провести повноцiнну i всебiчну експертизу ризику конкретноi сформований ситуацii прийняття рiшень по керуванню ризиком буде мати iстотнi вади. Але якщо важко керувати ризиком (iмовiрнiстю реалiзацii потенцiйноi небезпеки токсичних впливiв хiмiчних речовин) у виробничих умовах, то зменшити потенцiйну небезпеку виробництва як таку можливо. При цьому задача керування ризиком не знiмаiться, а зважуiться на бiльш низькому рiвнi потенцiйноi небезпеки виробництва.

Слiд зазначити, що потенцiйна небезпека виробництва знаходиться в зворотнiй залежностi вiд ii iнтегрального показника за аналогiiю з ДСТ ССБТ 12.1.007, у якому небезпека речовини зменшуiться зi збiльшенням значення ii класу. Аналогiiю може служити i спiввiдношення мiж токсичнiстю речовини i величиною його середньосмертельноi дози (Лд₅₀, мг/кг) чи середньосмертельноi концентрацii (Лс₅₀, мг/м³). Це тi кiлькостi (концентрацii) речовини, що, будучи введеними в органiзм (у шлунок, на(чи) пiд шкiру, внутрiвенно, чи через органи подиху) при фiксованих умовах експерименту (вид i маса тiла тварин, умови iхнього змiсту i годiвлi, термiн спостереження пiсля введення речовини i т.д.), викликають загибель 50% тварин, використаних в експериментi. Бiльш токсичною i речовина, величина Лд₅₀(Лс₅₀) якого менше, i навпаки. У практицi стало звичним користатися цими параметрами, унаслiдок чого ми не зауважуiмо формальноi невiдповiдностi мiж токсичнiстю як поняттям i числовим ii вираженням через значення Лд₅₀(Лс₅₀). Для усунення цього ВлформальногоВ» протирiччя токсичнiсть речовини чисельно визначають як величину, зворотну середньосмертельнiй дозi (концентрацii). Тому що зi зменшенням знаменника дрiб збiльшуiться, то чим менше значення Лд₅₀(Лс₅₀), тим бiльше дрiб. Таким чином, мiж поняттям токсичностi i ii кiлькiсним вираженням установлюiться прямий зв'язок: токсичнiсть тим вище, чим вище ii показник, величина, зворотна середньосмертельнiй дозi (концентрацii).

Аналогiчний пiдхiд пропонуiться i при оцiнцi ступеня небезпеки хiмiчних виробництв. Для того, щоб ступiнь небезпеки виробництва в числовому вираженнi вiдповiдала ii вербальному вираженню, пропонуiться використовувати iндекс небезпеки чи зворотну величину iнтегральних показникiв небезпеки (табл.).!!!!!!

Степень небезпеки хiмiчного виробництва

Коливання зворотноi величини iнтегрального показника небезпеки (индекса опасности)

Рiвень А

Рiвень Б

Надзвичайна Висока