Типи небезпечних природних явищ та катастроф

Безпека життiдiяльностi

Реферат

на тему:

Типи небезпечних природних явищ та катастроф

Киiв - 2000


Змiст

1. Загальна характеристика надзвичайних ситуацiй..................... 3

2. Надзвичайнi ситуацii природного характеру........................ 5

2.1. Метеорологiчно небезпечнi явища............................. 5

2.2. Гiдрологiчнi надзвичайнi ситуацii.............................. 9

Список використаноi лiтератури................................... 12

1. Загальна характеристика надзвичайних ситуацiй

В Украiнi щорiчно виникають тисячi важких надзвичайних ситуацiй природного та техногенного характеру, внаслiдок яких гине велика кiлькiсть людей, а матерiальнi збитки сягають кiлькох мiльярдiв гривень. Нинi в багатьох областях Украiни у зв'язку з небезпечними природними явищами, аварiями i катастрофами обстановка характеризуiться як дуже складна. Тенденцiя зростання кiлькостi природних i особливо техногенних надзвичайних ситуацiй, важкiсть iх наслiдкiв змушують розглядати iх як серйозну загрозу безпецi окремоi людини, суспiльства та навколишньому середовищу, а також стабiльностi розвитку економiки краiни. Для роботи в районi надзвичайноi ситуацii потрiбно залучати значну кiлькiсть людських, матерiальних i технiчних ресурсiв.

15 липня 1998 року Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни № 1099 "Про порядок класифiкацii надзвичайних ситуацiй" затверджено "Положення про класифiкацiю надзвичайних ситуацiй". За характером походження подiй, котрi зумовлюють виникнення надзвичайних ситуацiй на територii Украiни, розрiзняють наступнi iх види:

тАФ надзвичайнi ситуацii техногенного характеру тАФ транспортнi аварii (катастрофи), пожежi, неспровокованi вибухи чи iх загроза, аварii з викидом (загрозою викиду) небезпечних хiмiчних, радiоактивних, бiологiчних речовин, раптове руйнування споруд та будiвель, аварii на iнженерних мережах i спорудах життiВнзабезпечення, гiдродинамiчнi аварii на греблях, дамбах.

тАФ надзвичайнi ситуацii природного характеру тАФ небезпечнi геологiчнi, метеорологiчнi, гiдрологiчнi морськi та прiсноводнi явища, деградацiя грунтiв чи надр, природнi пожежi, змiна стану повiтряного басейну, iнфекцiйна захворюванiсть людей, сiльськогосподарських тварин, масове ураження сiльсько-господарських рослин хворобами чи шкiдниками, змiна стану водних ресурсiв та бiосфери.

тАФ надзвичайнi ситуацii соцiально-полiтичного характеру, пов'язанi з протиправними дiями терористичного та анти-конституцiйного спрямування: здiйснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення i затримання важливих об'iктiв, ядерних установок, i матерiалiв, систем зв'язку та телекомунiкацiй, напад чи замах на екiпаж повiтряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроiв у громадських мiсцях, викрадання зброi.

тАФ надзвичайнi ситуацii воiнного характеру, пов'язанi з наслiдками застосування зброi масового ураження або звичайних засобiв ураження, пiд час яких виникають вториннi фактори ураження населення внаслiдок руйнування атомних i гiдроелектричних станцiй, складiв i сховищ радiоактивних i токсичних речовин та вiдходiв, нафтопродуктiв, вибухiвки, сильнодiючих отруйних речовин, токсичних вiдходiв, транспортних та iнженерних комунiкацiй.

В залежностi вiд територiального поширення, обсягiв заподiяних або очiкуваних економiчних збиткiв, кiлькостi людей, якi загинули, розрiзняють чотири рiвня надзвичайних ситуацiй:

тАФ надзвичайна ситуацiя загальнодержавного рiвня тАФ це надзвичайна ситуацiя, яка розвиваiться на територii двох та бiльше областей (Автономноi Республiки Крим, мiст Киiва та Севастополя) або загрожуi транскордонним перенесенням, а також у разi, коли для ii лiквiдацii необхiднi матерiали i технiчнi ресурси у обсягах, що перевищують власнi можливостi окремоi областi (Автономноi Республiки Крим, мiст Киiва та Севастополя), але не менше одного вiдсотка обсягу видаткiв вiдповiдного бюджету;

тАФ надзвичайна ситуацiя регiонального рiвня тАФ це надзвичайна ситуацiя, яка розвиваiться на територii двох або бiльше адмiнiстративних районiв (мiст обласного значення), Автономноi Республiки Крим, областей, мiст Киiва та Севастополя або загрожуi перенесенням на територiю сумiжноi областi Украiни, а також у разi, коли для ii лiквiдацii необхiднi матерiальнi i технiчнi ресурси в обсягах, що перевищують власнi можливостi окремого району, але не менше одного вiдсотка обсягу видаткiв вiдповiдного бюджету;

тАФ надзвичайна ситуацiя мiсцевого рiвня тАФ це надзвичайна ситуацiя, яка виходить за межi потенцiйно-небезпечного об'iкту, загрожуi поширенням самоi ситуацii або ii вторинних наслiдкiв на довкiлля, сусiднi населенi пункти, iнженернi споруди, а також у разi, коли для ii лiквiдацii необхiднi матерiальнi i технiчнi ресурси в обсягах, що перевищують власнi можливостi потенцiйно небезпечного об'iкта, але не менше одного вiдсотка обсягу видаткiв вiдповiдного бюджету. До мiсцевого рiвня також належать всi надзвичайнi ситуацii, якi виникають на об'iктах житлово-комунальноi сфери та iнших, що не входять до затверджених перелiкiв потенцiйно небезпечних об'iктiв;

тАФ надзвичайна ситуацiя об'iктовного рiвня тАФ це надзвичайна ситуацiя, яка розгортаiться на територii об'iкта або на самому об'iктi i наслiдки якоi не виходять за межi об'iкта або його санiтарно-захисноi зони.

Подальша класифiкацiя природних та техногенних надзвичайних ситуацiй може бути здiйснена за такими ознаками: загальна причина виникнення, вид прояву, сфера, наслiдки, термiни та масштаб прояву.

2. Надзвичайнi ситуацii природного характеру

Землетруси, повенi, зсуви, селевi потоки, бурi, урагани, снiговi заноси, лiсовi пожежi лише протягом останнiх 20 рокiв забрали життя бiльше трьох мiльйонiв чоловiк. За даними 00Н, за цей перiод майже один мiльярд жителiв нашоi планети зазнав збиткiв вiд стихiйних лих.

Серед надзвичайних ситуацiй природного походження на Украiнi найчастiше трапляються:

тАФ геологiчнi небезпечнi явища (зсуви, обвали та осипи, просадки земноi поверхнi);

тАФ метеорологiчнi небезпечнi явища (зливи, урагани, сильнi снiгопади, сильний град, ожеледь);

тАФ гiдрологiчнi небезпечнi явища (повенi, паводки, пiдвищення рiвня ТСрунтових вод та iн.);

тАФ природнi пожежi лiсових та хлiбних масивiв;

тАФ масовi iнфекцii та хвороби людей, тварин i рослин.

Особливостi географiчного положення Украiни, атмосфернi процеси, наявнiсть гiрських масивiв, пiдвищень, близькiсть теплих морiв зумовлюють рiзноманiтнiсть клiматичних умов: вiд надлишкового зволоження в захiдному Полiссi тАФ до посушливого тАФ в пiвденнiй Степовiй зонi. Винятковi клiматичнi умови на Пiвденному березi Криму, в горах Украiнських Карпат та Криму. Внаслiдок взаiмодii всiх цих факторiв виникають небезпечнi стихiйнi явища. В окремих випадках вони мають катастрофiчний характер.

Надзвичайнi ситуацii природного походження в Украiнi подiляються на: геологiчнi, географiчнi, метеорологiчнi, агромеВнтеорологiчнi, морськi гiдрологiчнi, гiдрологiчнi небезпечнi явища, природнi пожежi, епiдемii, епiзоотii, епiфiтотii.

Стихiйнi явища часто виникають в комплексi, що значно посилюi iх негативний вплив. Небезпечнi природнi явища, переважно, визначаються трьома основними групами процесiв тАФ ендогеннi, екзогеннi та гiдрометеорологiчнi.

Стихiйнi лиха, що мають мiсце на територii Украiни, можна подiлити на простi, що включають один елемент (наприклад, сильний вiтер, зсув або землетрус) та складнi, що включають декiлька процесiв однiii групи або кiлькох груп, наприклад, негативних атмосферних та геодинамiчних екзогенних процесiв, ендогенних, екзогенних та гiдрометеорологiчних процесiв у поiднаннi з техногенними.

У своiй роботi я зупинюся на таких видах надзвичайних ситуацiй, як метеорологiчнi небезпечнi явища та гiдрологiчнi надзвичайнi ситуацii.

2.1. Метеорологiчно небезпечнi явища

Протягом останнього десятирiччя в Украiнi зафiксовано близько 240 випадкiв виникнення катастрофiчних природних явищ метеорологiчного походження зi значними матерiальними збитками.

Небезпечнi метеорологiчнi явища, що мають мiсце в Украiнi:

сильнi зливи (Карпатськi та Кримськi гори); град (на всiй територii Украiни); сильна спека (степова зона); суховii, посухи (степова та схiдна лiсостепова зони); урагани, шквали, смерчi (бiльша частина територii); пиловi бурi (пiвденний схiд степовоi зони); сильнi тумани (пiвденний схiд степовоi зони); сильнi заметiлi (пiвденний схiд степовоi зони); снiговi заноси (Карпати); значнi ожеледi (степова зона); сильний мороз (пiвнiч Полiсся та схiд лiсостеповоi зони). Крiм того, вздовж узбережжя та в акваторii Чорного i Азовського морiв мають мiсце шторми, ураганнi вiтри, смерчi, зливи, обмерзання споруд та суден, сильнi тумани, заметiлi, ожеледi.

В Украiнi щорiчно спостерiгаiться до 150 випадкiв стихiйних метеорологiчних явищ. Частiше за все повторюються сильнi дощi, снiгопади, ожеледi, тумани. Рiдше бувають пиловi бурi, крижанi обмерзання.

Найбiльше потерпаi вiд впливу стихiйних метеорологiчних явищ степова зона, де вiдмiчаються явища, притаманнi як для теплого (сильна спека, пиловi бурi, суховii, лiсовi пожежi), так i холодного (сильнi морози, сильна ожеледь) перiоду року.

Для Украiнських Карпат найбiльш характернi сильнi зливи, що викликають селевi та зливовi потоки, град, сильнi вiтри, тумани, заметiлi, сильнi снiгопади.

Узбережжя Чорного та Азовського морiв знаходиться в зонi впливу атмосферних явищ, характерних для морського клiмату.

Сильнi дощi. В Украiнi серед стихiйних явищ найбiльш частими i сильнi дощi (зливи). Вони спостерiгаються щорiчно i поширюються на значнi територii. Частiше за все вони бувають у Карпатах та в горах Криму.

Град. В теплий перiод року сильнi дощi супроводжуються градом, що завдаi вiдчутних збиткiв сiльськогосподарським культурам. Град тАФ це атмосфернi опади у виглядi частинок льоду неправильноi форми. Найчастiше град випадаi у гiрських районах Криму та Карпат.

У 40% випадкiв випадання граду спостерiгаiться дрiбний iнтенсивний град. Великий град вiдмiчаiться в перiод з кiнця серпня до середини вересня в Автономнiй Республiцi Крим, в Полтавськiй, Чернiвецькiй, Тернопiльськiй областях, менший тАФ в Сумськiй, Луганськiй, Запорiзькiй, Миколаiвськiй, Одеськiй та Херсонськiй областях.

Сильна спека. В степовiй зонi щорiчно буваi сильна спека з температурою вище ЗО В°С, причому в деякi роки вона перевищуi 40 В°С.

Суховii. В Украiнi iнтенсивнi суховii спостерiгаються майже щорiчно. Суховii тАФ це вiтри з високою температурою i низькою вiдносною вологiстю повiтря. Пiд час суховiiв посилюiться випаровування, що при нестачi вологи у грунтi часто призводить до в'янення та загибелi рослин. Найбiльш зазнаi дii суховiiв степова зона, а також частково зона лiсостепу.

Посухи. Тривала нестача опадiв, частiше при пiдвищенiй температурi та низькiй вологостi повiтря, що викликаi зниження запасiв вологи у грунтi, i як наслiдок погiршення росту, а iнодi i загибель рослин. Найчастiше вони зустрiчаються на пiвднi степовоi зони.

Ураганнi вiтри. Ураган тАФ це вiтер силою 12 балiв за шкалою Бофорта. На бiльшiй частинi територii Украiни вiтри зi швидкiстю бiльше 25 м/с бувають майже щорiчно. Найчастiше тАФ в Карпатах, в горах Криму та на Донбасi.

Циклони тАФ область низького тиску в атмосферi з мiнiмумом у центрi. Погода при циклонах переважно похмура з сильними вiтрами. В Азово-Чорноморському басейнi видiляються своiми руйнiвними наслiдками осiннi циклони. За своiми властивостями, походженням та наслiдками вони схожi на тропiчнi урагани. На Азовському морi циклони часто призводять до штормiв, якi супроводжуються мiсцевим пiдняттям рiвня моря.

Шквали. Шквали можуть виникати в будь-яких мiсцях Украiни, але найчастiше бувають в степовiй, лiсостеповiй зонi та Полiссi. Це рiзке короткочасне посилення вiтру, iнодi до 30тАФ70 м/с зi змiною його напрямку. Найчастiше це явище спостерiгаiться пiд час грози.

Штормовий (шквальний ) вiтер на територii Украiни спостерiгаiться дуже часто, а його швидкiсть буваi вiд 20 до 29 м/с, а iнодi i бiльше ЗО м/с. У гiрських масивах Криму i Карпат, захiдних i пiвнiчно-захiдних областях краiни швидкiсть вiтру досягаi 40 м/с.

Шквалонебезпечна ситуацiя може виникнути на всiй територii Украiни. Один раз на 3тАФ5 рокiв шквали виникають у Вiнницькiй, Волинськiй, Днiпропетровськiй, Донецькiй, Житомирськiй, Кiровоградськiй, Киiвськiй, Одеськiй, Львiвськiй, Харкiвськiй, Херсонськiй областях та на територii Криму.

Смерчi. Це атмосферний вихор, що виникаi у грозовiй хмарi та розповсюджуiться у виглядi темного рукава або хобота (частiше декiлькох) за напрямком до поверхнi сушi або моря. Вiн супроводжуiться грозою, дощем, градом i якщо досягаi поверхнi землi, майже завжди завдаi значних руйнувань, вбираючи у себе воду та предмети, що зустрiчаються на його шляху, пiднiмаючи iх високо над землею i переносячи на значнi вiдстанi. Руйнiвну дiю цiii стихii можна порiвняти з дiiю ударноi хвилi ядерноi зброi. Смерчi супроводжуються сильними зливами i градом, що посилюi iх небезпечнiсть. Це найменша за розмiрами та найбiльша за швидкiстю обертання форма вихорового руху повiтря. За спiввiдношенням довжини та ширини видiляють двi групи смерчiв: змiiподiбнi (лiйкоподiбнi) та хоботоподiбнi (колоноподiбнi), за мiсцем виникнення вони подiляються на такi, що сформувалися над сушею i такi, що сформувалися над водою, за швидкiстю руйнувань тАФ швидкi, середнi та повiльнi.

В Украiнi рiдко складаються умови для формування смерчiв, в основному це явище спостерiгаiться в серпнi. За останнi 20 рокiв зареiстровано 34 випадки. Найбiльш характернi вони для степовоi зони та центрального Полiсся. Невеликi смерчi спостерiгаються майже щорiчно i мають локальний характер. Смерчi завдають значних збиткiв об'iктам господарювання i призводять до людських жертв.

Пиловi бурi тАФ це складнi атмосфернi явища, що характеВнризуються переносом пилу та пiску з сильними та тривалими вiтрами, що знищують поверхню грунту. Пиловi бурi за кольором та складом пилу, який переноситься бувають: чорнi (чорноземи); бурi та жовтi (суглинок, супiсок); червонi (суглинки з домiшками окислiв залiза) та бiлi (солончаки). Дуже часто бувають короткочаснi чорнi бурi тривалiстю до однiii години, велика кiлькiсть iх також може бути тривалiстю вiд 10 до 12 годин i порiвняно рiдко такi бурi бувають тривалiстю понад добу. Червонi бурi тривають довше тАФ протягом декiлькох днiв. Висота пiдйому пилу може досягати 2тАФ3 км, але найчастiше - 1-1,5 км. В зимово-весняний перiод у центральних та пiвденних областях Украiни спостерiгаються снiжно-пиловi бурi.

Сильнi снiгопади i заметiлi. Сильнi снiгопади найчастiше спостерiгаються в Карпатах, а також в лiсостеповiй та степовiй зонах.

На територii Закарпатськоi, РЖвано-Франкiвськоi та Львiвськоi областей снiгопади бувають щорiчно протягом сiчнятАФлютого, а в прилеглих районах до Карпат iнодi i в травнi.

В основному по територii Украiни кiлькiсть снiгових опадiв складаi 20тАФЗО мм, iнодi сягаi 40тАФ70 мм. В Карпатах в окремих випадках випадаi бiльше 100 мм.

Один раз на три роки великi снiгопади можна спостерiгати на територii Автономноi Республiки Крим, Вiнницькоi, Киiвськоi, Чернiвецькоi та Черкаськоi областей, один раз на п'ять рокiв тАФ на територii Запорiзькоi, Днiпропетровськоi, Сумськоi, Тернопiльськоi, Рiвненськоi, Миколаiвськоi та Чернiгiвськоi областей.

Заметiлi виникають майже щорiчно в рiзних районах, особливо в Карпатах, Криму, а також у Донбасi.

Сильнi морози. В Украiнi в зимовий перiод спостерiгаються сильнi морози, що сягають тАФЗО В°С та нижче.

Найбiльш холодна частина краiни тАФ схiднi i пiвнiчно-схiднi областi (Луганська, Сумська, Харкiвська, .Чернiгiвська) та гiрськi райони Карпат. В цих мiсцевостях буваi температура нижче тАФ35 В°С .

Сильнi ожеледi. Небезпечнi ситуацii пов'язанi з виходом пiвденних циклонiв. Ожеледь виникаi на земнiй поверхнi та на предметах при намерзаннi переохолоджених крапель дощу або туману при температурi повiтря нижче 0В°С.

Сильнi ожеледi можуть виникати з листопада до березня, а найчастiше бувають в груднiтАФсiчнi.

Особливо часто вони виникають на територii Донецького Кряжу, Приазовськiй, Волинськiй, Подiльськiй височинах та гiрськоi частини Криму). Товщина обмерзань сягаi 35 мм та бiльше.

Визначальним фактором небезпечностi ожеледi i не iнтенсивнiсть, а тривалiсть цього явища. Сильна ожеледь триваi вiд кiлькох годин до кiлькох дiб.

Тумани. Тумани погiршують видимiсть на шляхах, створюють перешкоди для роботи рiзних видiв транспорту, сприяють забрудненню повiтря.

Сильнi тумани спостерiгаються переважно в холодну пору року. Найчастiше вони виникають у гiрських районах Криму i Карпат та iнодi на пiвденному березi Криму.

Сезон туманiв починаiться у жовтнi, закiнчуiться у квiтнi. Кiлькiсть днiв з туманами тут становить близько 100, а з сильними туманами тАФ до 80.

На пiдвищених територiях центральноi та пiвденноi частини Украiни (Донецький Кряж, Приазовська, Волинська, Подiльська, Приднiпровська височини) кiлькiсть днiв з туманами складаi близько 80, з сильними туманами тАФ до ЗО.

На рiвниннiй територii пiвденноi частини Степовоi зони тумани бувають близько ЗО днiв на рiк, а сильнi тАФ 10тАФ20 днiв протягом року.

2.2. Гiдрологiчнi надзвичайнi ситуацii

Гiдрологiчними небезпечними явищами, що мають мiсце в Украiнi, i: повенi (басейни рiчок); селi (Карпатськi та Кримськi гори); маловоддя; крiм того, вздовж узбережжя та в акваторii Чорного i Азовського морiв мають мiсце небезпечнi пiдйоми та спади рiвня моря.

Протягом майже 20 рокiв стабiльнi акумулятивнi форми Саксько-РДвпаторiйськоi системи внаслiдок дii техногенних факторiв руйнуються зi швидкiстю 3,5 км щороку. Щорiчно безповоротно втрачаiться бiльше 100 га прибережних територiй, зменшуiться пляжна смуга, знижуiться бiологiчна продуктивнiсть моря. Пiд постiйною загрозою руйнування знаходяться розташованi в береговiй зонi матерiальнi цiнностi (житловi будинки, курортнi комплекси, iнженернi комунiкацii, сiльгоспугiддя). Матерiальнi збитки вiд впливу на узбережжя Чорного та Азовського морiв сильних штормiв (1969, 1971, 1983, 1992 рр.) складають 520тАФ600 млн. гривень.

Основними причинами посилення темпiв руйнування морських берегiв i як природнi фактори, пов'язанi з тектонiчними зануреннями пiвнiчного Приазов'я, так i антропогеннi, до яких вiдноситься зарегульованiсть твердого стоку рiк, забруднення водних басейнiв i пов'язане з цим зниження iх продуктивностi, безсистемна забудова береговоi смуги та кiс, будiвництво берегозахисних споруд, якi не вiдповiдають характеру гiдродиВннамiчних процесiв, використання малоефективних або навiть шкiдливих берегозакрiплювальних заходiв i конструкцiй при ВлсамобудахВ», вiдступи вiд проектних рiшень, безконтрольне вивезення пiску iз кiс, порушення протизсувного режиму при забудовi терас та iншi шкiдливi наслiдки господарськоi дiяльностi на узбережжi.

В гiрських частинах Карпат i Криму розвиваються селевi процеси. Близько ЗО мiст, селищ та сiльських населених пунктiв в Криму, Закарпатськiй, РЖвано-Франкiвськiй, Чернiвецькiй та Львiвськiй областях знаходяться пiд впливом селевих потокiв. Всього в Карпатах виявлено 219 селевих водозаборiв. Найбiльшою активнiстю характеризуються басейни рiк Черемоша, Днiстра, Тиси, Прута. В лютомутАФберезнi та в перiод вiдлиг райони хребтiв Горгани, Полонинський, Чорногори i лавинонебезпечними з обсягом снiгових лавин до 300 тисяч м3. Шiсть населених пунктiв в Закарпаттi пiдлягають впливу снiгових лавин.

Повенi. Значна кiлькiсть грошових та матерiальних витрат щороку витрачаiться на лiквiдацiю наслiдкiв повеней на рiчках Украiни. Повенi виникають пiд час тривалих злив та внаслiдок танення снiгу, вiтрових нагонiв води, при заторах та зажерах. Найбiльш вiрогiдними зонами можливих повеней на територii Украiни i:

тАФ у пiвнiчних регiонах тАФ басейни рiчок Прип'ять, Десна та iх притокiв. Площа повенi лише в басейнi р. Прип'ять може досягти 600тАФ800 тис. га;

тАФ у захiдних регiонах тАФ басейни верхнього Днiстра (площа може досягти 100тАФ130 тис. га), рiчок Тиса, Прут, Захiдний Буг (площа можливих затоплень 20тАФ25 тис. га) та iх приток;

тАФ у схiдних регiонах тАФ басейни р. Сiверський Донець з притоками, рiчок Псьол, Ворскла, Сула та iнших приток Днiпра;

тАФ у пiвденному i пiвденно-захiдному регiонах тАФ басейни приток нижнього Дунаю, р. Пiвденний Буг та ii приток.

На значнiй територii Украiни (Карпати, Крим) рiчки мають виражений паводковий режим стоку. В середньому за рiк тут буваi 6тАФ7 повеней. Вони формуються в будь-який сезон року i часто мають катастрофiчнi наслiдки, зумовлюють масовi руйнування та загибель людей.

Повенi на гiрських рiчках (Днiстер, Тиса, Прут, рiчки Криму) формуються дуже швидко, що ставить високi вимоги щодо оперативностi прогнозування та оповiщення.

За останнi сорок рокiв катастрофiчнi повенi Карпат та Криму спостерiгались 12 разiв. Яскравим прикладом таких повеней можуть бути снiговi та дощовi повенi на рiчках Закарпаття в листопадi 1992 р. та груднi 1993 р., восени 1998 р, коли постраждало багато населених пунктiв, промислових об'iктiв, споруд, були людськi жертви. Такi повенi трапляються в середньому один раз на 5тАФ10 рокiв. Тривалiсть повеней (затоплень) може досягти вiд 7 до 20 дiб i бiльше. При цьому можливе затоплення не тiльки 10тАФ70% сiльгоспугiдь, але й великоi кiлькостi техногенне небезпечних об'iктiв.

Високi повенi бiльш властивi рiчкам Днiпро, Днiстер, Дунай та Сiверський Донець. Вони супроводжуються затопленням значних територiй i викликають необхiднiсть частковоi евакуацii людей i тварин, завдають вiдчутних матерiальних збиткiв. Рiвнi води пiд час весняних повеней на рiвнинних рiчках зростають повiльнiше, але й небезпека негативних наслiдкiв зберiгаiться довше. У зонi затоплення можуть опинитись i хiмiчно небезпечнi об'iкти.

У 1998 роцi у результатi сильних дощiв i пiдвищення рiвня ТСрунтових вод сталися сильнi паводковi пiдтоплення у Миколаiвськiй, Запорiзькiй, Херсонськiй, Днiпропетровськiй, Рiвненськiй та Львiвськiй областях. У зонi катастрофiчного затоплення опинилося понад 200 населених пунктiв у 35 районах.

Природнi пожежi. Щорiчно в суху, жарку погоду небезпека вiд лiсових та торф'яних пожеж рiзко зростаi.

Лiсовi пожежi виникають головним чином з вини людини та внаслiдок дii деяких природних чинникiв. Причиною пожеж буваi виробнича дiяльнiсть людини (спалювання вiдходiв на прилеглих до лiсу територiях) та ii необережнiсть (вогнища, недопалки, сiрники). Вогонь може швидко розростися i, пiдхоплений вiтром, стати вогненним валом, що знищуi на своiму шляху все живе i перетворюi лiси в нежиттiздатнi пустелi. При цьому виникаi велика загроза населеним пунктам, життю людей, домашнiм тваринам, матерiальним цiнностям.

Найбiльш небезпечними бувають жаркi та сухi лiтнi днi з вiдносною вологiстю повiтря 30тАФ40%.

Залежно вiд характеру горiння, швидкостi розповсюдження вогню та розмiрiв пошкодження лiсу розрiзняють чотири категорii лiсових пожеж:

тАФ низовi(або низиннi);

тАФ верховi (або повальнi);

тАФ пiдземнi (торф'янi або грунтовi) та пожежi дуплистих дерев.

Найбiльш розповсюдженi низовi пожежi, частка яких складаi близько 80% усiх випадкiв можливих пожеж.

Низовi (низиннi) пожежi розвиваються внаслiдок згорання хвойного пiдлiску, живого надТСрунтового покриву (моху, лишайника, трав'янистих рослин, напiвчагарникiв i чагарникiв) або пiдстилки (опалого листя, хвоi, кори, сушняку, хмизу, вiтролому, бурелому, гнилих пнiв), тобто рослин та рослинних залишкiв, розташованих безпосередньо на грунтi або на невеликiй висотi (пiвторатАФдва метри). Полум'я маi висоту до 50 см, швидкiсть розповсюдження вогню при цьому невелика тАФ сто-двiстi метрiв за годину, а при сильному вiтрi тАФдо кiлометра в рiвниннiй мiсцевостi та вiд одного до трьох кiлометрiв.

Верховi лiсовi пожежi розвиваються iз низових i вiдмiннiсть iх у тому, що згораi не тiльки надТСрунтовий покрив, але i нижнi яруси дерев та крони жерднякiв. Можуть бути ще i вершиннi пожежi, коли вогнем знищуються лише крони дерев. Але без супроводу низинноi пожежi вони довго продовжуватися не можуть. При верхових пожежах видiляiться багато тепла. Висота полум'я при цьому становить 100 i бiльше метрiв. В таких випадках вогонь перекидаiться на значнi вiдстанi, iнодi на декiлька сотень кiлометрiв, тому що швидкiсть пожежi зростаi до 8тАФ25 км за годину.

Пiдземнi (грунтовi або торф'янi) пожежi виникають часто в кiнцi лiта, як продовження низових або верхових. Заглиблення низового вогню починаiться бiля стовбурiв дерев, потiм воно розповсюджуiться в рiзнi сторони до декiлькох метрiв за добу. В осередках ТСрунтових пожеж виникають завали iз опалих дерев i дiлянок згорiлого торфу. Однак торф'янi пожежi можуть бути i не наслiдком лiсових. Вони часто захоплюють величезнi простори i дуже важко гасяться. Небезпека iх у тому, що горiння виникаi пiд землею, створюючи порожнi мiсця у торфi, який уже згорiв. Задимлюються великi райони, що подразнююче дii на людей i ускладнюi боротьбу з пожежею; обмежуi видимiсть; негативно психологiчно впливаi на населення.

Частiше за все пожежонебезпечнi умови складаються в Степовiй, Полiськiй та Лiсостеповiй зонах, в горах Криму. Найбiльш поширеними i лiсовi та торф'янi пожежi, бо лiси i торфовища займають бiльше 10 млн. га територii Украiни. 31% лiсiв розташовано в пiвнiчному регiонi, 17% тАФ в схiдному, 10% тАФ в пiвденному, 8% тАФ в пiвденно-захiдному i 32% тАФ в захiдному регiонi.

Лiсовий фонд Украiни майже на 50% складаiться з хвойних лiсiв, з яких 60% займають молодники. В результатi широкомасштабних робiт з залiсення на сотнях тисяч гектарiв створенi сосновi насадження, котрi досягли критичного, в пожежному вiдношеннi, вiку 15тАФЗО рокiв.

Лiси Украiни в бiльшостi ii регiонiв неспроможнi витримати зростаючого потоку вiдпочиваючих, оскiльки площа iх значно менша вiд науково обгрунтованих норм. Така ситуацiя найбiльш характерна для Херсонськоi, Миколаiвськоi, Луганськоi, Донецькоi, Полтавськоi областей. Автономноi Республiки Крим, що вважаються найбiльш пожежонебезпечними.

В середньому за рiк, в залежностi вiд погодних умов, виникаi близько 3,5 тисяч пожеж, якими знищуiться бiльше 5 тисяч гектарiв лiсу. Найбiльш пожежонебезпечними i пiвнiчний та схiдний регiони, де щорiчно виникаi в середньому вiдповiдно 37 i 40% всiх лiсових пожеж.


Список використаноi лiтератури

1. Указ Президента Украiни "Про концепцiю захисту населення i територiй у разi загрози виникнення надзвичайних ситуацiй", 26.03.1999 №284 / 99 // Надзвичайна ситуацiя, 1999, №4, тАУ с.40-47.

2. Джигерей В.С., Жидецький В. Ц. Безпека життiдiяльностi. тАУ Львiв: Афiша, 1999.

3. Лапiн В.М. Безпека життiдiяльностi людини: Навч. посiб. тАУ 2-ге вид. тАУ К.: Т-во "Знання", 1999.

4. Пiстун РЖ. П. Безпека життiдiяльностi. тАУ К.: 1999.

Вместе с этим смотрят:


Cистемы пожарной сигнализации


РЖнформацiйнiсть як фактор ризику. Операцiя "Паганель"


РЖонiзуюче випромiнювання та його вплив на органiзм


Абсорбция. Предотвращение источников техногенной чрезвычайной ситуации


Аварii на хiмiчно небезпечних об'iктах