Застосування стандартiв ISO серii 9000

Група: 4 тАУ 10 тАУ 98 БУБ

студент: Заболотний

Олександр Едуардович

адрес: м. Запорiжжя,

вул. Миру, б. 10, кв. 18

телефон: 33 тАУ 16 тАУ 77

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисциплiни: управлiння якiстю продукцii

за темою: застосування стандартiв ISO серii 9000

факультет: дистанцiйне навчання

спецiальнiсть: БУБ

вiддiлення: бакалаврат

Викладач консультант: Лiбiдiв В. В.

МАУП 2000.

Тема: Застосування стандартiв ISO серii 9000

Змiст

ВступтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.тАжтАжтАжтАж.3

1. Загальнi вiдомостi про стандартизацiютАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.4

2. Створення стандартiв серii ISO 9000. Мiжнародна

та iвропейська дiяльнiсть з стандартизацiiтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.тАж.5

3. Мiжнароднi стандарти серii 9000

3.1 Склад стандартiвтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.тАжтАжтАж.6

3.2 Вибiр та застосування стандартiвтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.тАжтАжтАж.8

ВисновкитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж11

Список лiтературитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.тАж.13

Вступ

В умовах розвитку мiжнародноi торгiвлi i спорiднених iй видiв дiяльностi, успiх окремих пiдприiмств та галузей економiки на зовнiшньому та внутрiшньому ринках повнiстю залежить вiд того, наскiльки iх продукцiя або послуги вiдповiдають стандартам якостi. Тому проблема забезпечення i пiдвiщення якостi продукцii актуальна для всiх краiн i пiдприiмств.

З розвитком науково-технiчного прогресу проблема якостi не спрощуiться, а, навпаки, стаi складнiшою. Тому вирiшувати ii традицiйними методами, тобто лише шляхом контролю якостi готовоi продукцii, практично неможливо. Повинен бути комплексний, системний пiдхiд, реалiзацiя якого можлива лише в рамках системи управлiння якiстю.

Значну роль в пiдвiщеннi якостi продукцii вiдiграють стандарти якi i органiзацiйно-технiчною основою систем якостi. На перших порах мала мiсце практика внесення в контракти вимог до систем якостi, що доповнювали вимоги до продукцii, а також до перевiрки систем якостi в рядi краiн (США, Канада та iн.) були створенi нацiональнi стандарти, що встановлюють вимоги до системи якостi, а в 1987 р. Мiжнародною органiзацiiю iз стандартизацii ISO, були розробленi мiжнароднi стандарти серii 9000, доповненi в подальшому стандартами серii 10000, якi сконцентрували досвiд управлiння якiстю, нагромаджений в рiзних краiнах, i в багатьох iз них були запровдженi як нацiональнi.

У цiй роботi розглянута мiжнародна та iвропейська дiяльнiсть з стандартизацii, а саме по створенню стандартiв серii ISO 9000, склад та застосування стандартiв серii ISO 9000.

1. Загальнi вiдомостi про стандартизацiю

Жодне суспiльство не може iснувати без технiчного законодавства та нормативних документiв, якi регламентують правила, процеси, методи виготовлення та контролю продукцii, а також гарантують безпеку життя, здоровтАЩя i майна людей та навколишнього середовища. Стандартизацiя якраз i i тiiю дiяльнiстю, яка виконуi цi функцii.

РЖснуi хибна думка про те, що стандартна продукцiя i синонiмом низькоi якостi, одноманiтноi, позбавленоi смаку продукцii. Але сама природа даi нам хорошi приклади генiальноi стандартизацii. Так, вiдомо, що вся фантастична рiзноманiтнiсть живих iстот на землi, якi мають рiзну форму, забарвлення, способи поведiнки, побудована всього лише з 22 тАЬстандартних деталейтАЭ тАУ амiнокислот.

Стандартизацiя в техницi i своiрiдим вiдображенням обтАЩiктивних законiв еволюцii технiчних засобiв i матерiалiв. Вона не i вольовим актом, який навтАЩязуiться технiчному прогресу ззовнi, а випливаi як неминучий наслiдок вiдбору засобiв, методiв i матерiалiв, що забезпечують високу якiсть продукцii на даному рiвнi розвитку науки i технiки. З роками зтАЩявляються новi методи виробництва i матерiали, що призводить до замiни старих стандартiв новими. В цьому безперервному процесi головна мета полягаi в тому, щоб на якому завгодно етапi економiчного розвитку суспiльства створювати якiснi вироби при масовому iх виготовленнi.

Таким чином, обтАЩiктивнi закони розвитку технiки i промисловостi неминуче ведуть до стандартизацii, яка i запорукою самоi високоi якостi продукцii, що може бути досягнута на даному iсторичному етапi. Завдяки стандартизацii суспiльство маi можливiсть свiдомо керувати своiю економiчною i технiчною полiтикою, домагаючись випуску виробiв високоi якостi.

Отже, стандарти тАУ це нормативна база управлiння якiстю продукцii i сертифiкацii.

В умовах науково-технiчного прогресу стандартизацiя i унiкальною сферою суспiльноi дiяльностi. Вона синтезуi в собi науковi, технiчнi, господарськi, економiчнi, юридичнi, естетичнi i полiтичнi аспекти.

2. Створення стандартiв серii ISO 9000. Мiжнародна та iвропейська дiяльнiсть з стандартизацii

Дiяльнiсть в галузi стандартизацii прослiдковуiться ще з древнiх часiв. Спочатку цi роботи проводились на основi приватноi iнiцiативи. Розвиток економiчних зв'язкiв мiж краiнами i розширення робiт iз стандартизацii в промислово розвинутих краiнах вимагали iх координацii. В зв'язку з цим були створенi першi нацiональнi органiзацii iз стандартизацii у Великобританii (1911 р.), Нiмеччинi (1917 р.), Францii, США (1918 р.).

В 1926 р. була створена мiжнародна федерацiя нацiональних асоцiацiй iз стандартизацii тАУ ISA, в склад якоi ввiйшло бiля 20 нацiональних органiзацiй iз стандартизацii. Вона розробила понад 180 мiжнародних рекомендацiй iз стандартизацii, але з початком другоi свiтовоi вiйни припинила свою дiяльнiсть.

В жовтнi 1946 р. 25 краiн пiд егiдою ООН, створили Мiжнародну оргнiзацiю iз стандартизацii ISO, яка успiшно дii i тепер. Мета створення ii була сформульована таким чином: тАЬтАжсприяти успiшному розвитку стандартизацii у всьому свiтiтАЭ.

Стрiмкий розвиток сертифiкацii сприяв тому, що у 1971 р. для розробки способiв взаiмного визнання нацiональних i регiональних систем сертифiкацii та мiжнародних знакiв вiдповiдностi продукцii вимогам стандартiв та iнших нормативних документiв, в першу чергу тАУ тих, що стосуються безпеки споживачiв, охорони здоров'я населення i захисту навколишнього середовища, був створений Комiтет Ради ISO тАУ SERTICO, який в 1985 р. був реорганiзований в Комiтет Ради ISO з оцiнки вiдповiдностi тАУ САСКО.

У 1904 р. була створена мiжнродна електротехнiчна комiсiя тАУ РЖЕС, яка з 1946 р. разом з ISO i ii комiтетами проводить активну роботу iз стандартизацii. На першому етапi розроблялися настанови ISO/IEC iз стандартизацii, а в подальшому робота була спрямована на розробку стандартiв з управлiння якiстю i сертифiкацii. Результатом цiii роботи стало створення в1987 р. технiчним комiтетом ISO/TK 176 тАЬУправлiння якiстю i забезпечення якостiтАЭ стандартiв серii ISO 9000.

До iвропейських органiзацiй, що займаються стандартизацiiю, вiдносяться: РДвропейський комiтет з стандартизацii тАУ CEN, та РДвропейський комiтет з стандартизацii в електротехницi тАУ CENELEC.

Дiяльнiсть CEN у напрямку стандартизацii систем якостi знайшла своi вiдображення у створеннi iвропейських стандартiв EN 29001, EN 29002, EN 29003, якi i аналогами стандартiв ISO 9001, ISO 9002, ISO 9003. В iвропейських краiнах, що входять до складу РДвропейського союзу, нацiональнi стандарти з систем якостi створюють або бзпосередньо на базi стандартiв ISO серii 9000, або посилаються на стандарти EN серii 29000.

Пiсля отримання незалежностi Украiна проводить активну полiтику iнтеграцii в мiжнароднi та iвропейськi структури, спiвпрацюючи також з краiнами СНД. 01.01.93 р. Украiна прийнята в члени Мiжнародноi органiзацii ISO, а 14.02.93 р. тАУ в члени мiжнародноi електротехнiчноi комiсii РЖЕС, що даi iй право нарiвнi з iншими 90 краiнами свiту брати участь у дiяльностi бiльш як 1000 мiжнародних робочих органiв, технiчних комiтетiв з стандартизацii i використовувати в своiй роботi понад 12 тисяч мiжнародних стандартiв.

3. Мiжнароднi стандарти серii 9000

3.1 Склад стандартiв

Стандарти ISO серii 9000 були розробленi технiчним комiтетом ISO/TK 176 в результатi узагальнення накопиченого нацiонального досвiду рiзних краiн щодо розроблення, впровадження та функцiонування систем якостi. Вони не стосуються конкретного сектору прмисловостi чи економiки i являють собою настанови з управлiння якiстю та загальнi вимоги шодо забезпечення якостi, вибору i побудови елементiв систем якостi. Вони мiстять опис елементiв, що iх мають включати системи якостi, а не порядок запровадження цих елементiв тiiю чи iншою органiзацiiю. Вони не мають на метi спонукати до створення однакових систем якостi, оскiлькi рiзнi органiзацii мають рiзнi потреби. Побудова та шляхи впровадження систем якостi повиннi обов'язково враховувати конкретнi цiлi органiзацii, продукцiю, яка нею виготовляiться, процеси, що при цьому застосовуються, а також конкретнi методи працi.

За роки що пройшли вiд часу олублiкування, вони отримали широке визнання та розповсюдження, а бiльш як 50 краiн прийняли iх як нацiональнi. Пiсля розповсюдження почався процес iх широкого застосування при сертифiкацii систем якостi. Це викликало потребу визначення правил самоi процедури сертифiкацii, а також вимог експертiв, якi здiйснюють перевiрку системи.

З цiiю метою ISO/TK 176 пiдготував та опублiкував у 1990-92 рр. два стандарти ISO серii 1000. В подальшому були внесенi змiни в стандарти ISO серii 9000, якi забезпечують бiльш зручне користування ними. Пiсля внесення змiн вони мають такий склад:

ISO 9000-1:1994. Стандарти з управлiння якiстю i забезпечення якостi. Ч.1. Настанови щодо вибору i застосування;

ISO 9000-2:1993. Ч.2. Настанови щодо застосування ISO 9001, ISO 9002, ISO 9003;

ISO 9000-3:1991. Ч.3. Настанови щодо застосування ISO 9001 до розроблення, постачання та обслуговування програм забезпечення;

ISO 9000-4:1993. Ч.4. Настанови щодо управлiння програмою надiйностi;

ISO 9001:1994. Системи якостi. Модель забезпечення якостi при проектуваннi, розробленнi, виробництвi, монтажi та обслуговуваннi;

ISO 9002:1994. Системи якостi. Модель забезпечення якостi при виробництвi, монтажi та обслуговуваннi;

ISO 9003:1994. Системи якостi. Модель забезпечення якостi при контролi готовоi продукцii та ii випробуваннi;

ISO 9004:1994. Управлiння якiстю та елементи системи якостi.

Пiд цiiю назвою iснуi чотири стандарти: ISO 9004-1, ISO 9004-2, ISO 9004-3, ISO 9004-4, якi мають такi частини:

- ч.1. Настанови;

- ч.2. Настанови щодо послуг;

- ч.3. Настанови щодо перероблюваних матерiалiв;

- ч.4. Настанови щодо полiпшення якостi;

- ч.5. Настанови щодо програм якостi;

- ч.6. Настанови щодо забезпечення якостi при управлiннi проектуванням;

- ч.7. Настанови з управлiння конфiгурацiiю;

- ч.8. Настанови щодо принципiв системи якостi та iх застосування для управлiння.

3.2 Вибiр та застосування стандартiв

Згiдно з ISO 9000-1, стандарти ISO серii 9000 передбачають застосування систем якостi у чьотирьох ситуацiях:

- отримання вказiвок щодо управлiння якiстю;

- контракт мiж першою та другою сторонами (постачальник тАУ споживач);

- затвердження або реiстрацiя, що iх проводить друга сторона;

- сертифiкацiя або реiстрацiя, що iх проводить третя (незалежна) сторона;

Органiзацiя-постачальник повинна встановити i пiдтримувати таку систему якостi, яка б передбачала всi ситуацii, з якими може зiткнутися органiзацiя. Нижче згiдно з стандартом ISO 9000-1 наводяться вказiвки, що дозволяють органiзацiям правильно обрати стандарт ISO серii 9000 i отримати корисну iнформацiю щодо впровадження систем якостi.

ISO 9000-1:1994. Слiд звертатися кожнiй органiзацii, що маi намiр створити та впровадити систему якостi. Розширення глобальноi конкуренцii призводить до того, що споживач починаi висувати дедалi жорсткiшi вимогои до якостi. Для того, щоб не втратити конкурентоздатнiсть i пiдтримувати високi економiчнi показники, органiзацiям-постачальникам необхiдно впроваджуати все ефективнiши та дiйовi системи. Цей стандарт подаi пояснення основних понять у галузi якостi i мiстить настанови щодо вибору та застосування стандартiв ISO серii 9000 для цiii мети.

ISO 9000-2:1993. До нього необхiдно звертатися у тому випадку, коли необхiдна консультацiя щодо застосування ISO 9001, 9002 i 9003. Вiн мiстить вказiвки по впровадженню положень роздiлiв стандартiв щодо забезпечення якостi i особливо корисний на початковiй стадii впровадження.

ISO 9000-3:1993. Розглядаiться виключно програмне забезпечення комп'ютерiв. Слiд звертатися органiзацiям-постачальникам, що впроваджують системи якостi вiдповiдно ISO 9001 на програмну продукцiю чи продукцiю з елементами програмного забезпечення.

ISO 9000-4:1993. Постачальнику слiд звертатися в тих випадках, коли йому потрiбно переконатися в забезпеченнi характеристик надiйностi (безвiдмовностi) продукцii. Це важливо для послуг транспорту, енергетики, телекомунiкацiй, iнформацiйних послуг, тому що iх надiйнiсть i вирiшальним чинником iх якостi. Стандарт мiстить вказiвки щодо управлiння програмою надiйностi. Вiн охоплюi найважливiши характеристики програми надiйностi з планування, оргнiзацii, розподiлу ресурсiв та управлiння ними з метою випуску продукцii, яка б вiдзначалась надiйнiстю i пiдлягала обслуговуванню.

ISO 9001:1994. Звертатися i застосовувати його постачальнику слiд у разi потреби довести свою здатнiсть управляти процесом як проектування, так i виробництва продукцii, що вiдповiдаi усiм вимогам. Вони перш за все мають на увазi задоволення споживача за рахунок запобiгання невiдповiдностi на всiх етапах вiд проектування до обслуговування. Цим стандартом встановлена вiдповiдна модель забезпечення якостi.

ISO 9002:1994. Звертатися i застосовувати його постачальниковi необхiдно у разi потреби доведення своii здатностi управляти процесами виробництва продукцii, що вiдповiдаi всiм вимогам. Ним встановлена вiдповiдна модель забезпечення якостi.

ISO 9003:1994. Звертатися i застосовувати його постачальнику потрiбно в разi потреби доведення вiдповiдностi продукцii встановленим вимогам тiльки на стадii остаточного контролю та випробувань. Ним встановлена вiдповiдна модель забезпечення якостi.

ISO 9004-1:1994. Слiд звертатися будь-якiй органiзацii, що маi намiр розробити та запровадити систему якостi. Для того, щоб вiдповiдати своiму призначенню, органiзацiя повинна забезпечити керованiсть технiчними, адмiнiстративними i людськими чинниками, що впливають на якiсть продукцii. Стандарт мiстить повний перелiк елементiв системи якостi, що стосуються всiх етапiв життiвого циклу продукцii i вiдповiдних заходiв, з якого органiзацiя може набрати i застосувати елементи згiдно з своiми потребами.

ISO 9004-2:1994. Слiд звертатися органiзацii, яка забезпечуi послуги або продукцiя якоi мiстить елементи послуг. Характеристики послуг можуть вiдрiзнятися вiд характеристик iншоi продукцii i можуть включати такi аспекти, як персонал, час очiкування, час надання послуги, гiгiiна, довiра i послуги зв'язку, що постачаються безпосередньо кiнцевому споживачевi. Остаточною мiрою якостi, часто дуже суб'iктивною, i оцiнка споживача. В стандартi мiститься опис понять, принципiв i елементiв системи якостi, що стосуються всiх видiв пропозицiй щодо послуги.

ISO 9004-3:1993. Слiд звертатися органiзацii, продукцiя якоi (кiнцева чи промiжна) створюiться шляхом перетворень i маi вигляд твердоi речовини, рiдини чи iх комбiнацiй (включаючи конкретнi матерiали, бруски, дрiт або листи). Така продукцiя, як правило, постачаiться в гуртових системах, таких як трубопровiд, барабан, мiшок, бак, цистерна або рулон. Що стосуiться перевiрки продукцii у важливих точках виробничого процесу, то перероблюванi матерiали завдають особливих труднощiв, що обумовлено iх природою. При цьому зростаi важливiсть застосування методiв статистичного вiдбору та оцiнювання, а також iх запровадження для здiйснення управлiння процесами та встановлення технiчних характеристик кiнцевоi продукцii. Вiн доповнюi вказiвки ISO 9004-1 стосовно продукцii з категорii перероблюваних матерiалiв.

ISO 9004-4:1993. Слiд звертатися будь-якiй органiзацii, що бажаi пiдвищити свою ефективнiсть (незалежно вiд того, чи запровадила вона офiцiйну систему якостi). Постiйна мета управлiння всiма функцiями на всiх рiвнях органiзацii повинна полягати у прагненнi задовiльняти споживача i постiйно полiпшувати якiсть. Стандарт мiстить опис фундаментальних понять та принципiв, керiвних вказiвок та методологii (засобiв i шляхiв) полiпшення якостi.

Висновки

За роки що пройшли вiд часу олублiкування, вони отримали широке визнання та розповсюдження, а бiльш як 50 краiн прийняли iх как нацiональнi. Пiсля розповсюдження почався процес iх широкого застосування при сертифiкацii систем якостi. Це викликало потребу визначення правил самоi процедури сертифiкацii, а також вимог експертiв, якi здiйснюють перевiрку системи.

Згiдно з ISO 9000-1, стандарти ISO серii 9000 передбачають застосування систем якостi у чьотирьох ситуацiях:

- отримання вказiвок щодо управлiння якiстю;

- контракт мiж першою та другою сторонами (постачальник тАУ споживач);

- затвердження або реiстрацiя, що iх проводить друга сторона;

- сертифiкацiя або реiстрацiя, що iх проводить третя (незалежна) сторона;

Органiзацiя-постачальник повинна встановити i пiдтримувати таку систему якостi, яка б передбачала всi ситуацii, з якими може зiткнутися органiзацiя. У роботi (п. 3.2) згiдно з стандартом ISO 9000-1 наводяться вказiвки, що дозволяють органiзацiям правильно обрати стандарт ISO серii 9000 i отримати корисну iнформацiю щодо впровадження систем якостi.

Список лiтератури

1. Шаповал М.РЖ. Основи стандартизацii, управлiння якiсю i сертифiкацii: Пiдручник. тАУ К., 1997. тАУ 152 с.

2. Калита П.Я. Системы качества и международные стандарты ИСО серии 9000. тАУ К.: Украинская ассоциация качества, 1996. тАУ 181 с.

3. Окрепилов В.В. Всеобщее управление качеством: Учебник. тАУ СПб., 1996. тАУ Ч.1.

4. Кириченко Л.С., Чернухiна Н.М. Сертифiкацiя та якiсть продукцii в сучасних умовах господарювання: Навчальний посiбник. тАУ Львiв; К., 1995.

Вместе с этим смотрят:

11-этажный жилой дом с мансардой

14-этажный 84-квартирный жилой дом

16-этажный жилой дом с монолитным каркасом в г. Краснодаре

180-квартирный жилой дом в г. Тихорецке

2-этажный 3-секционный 18-квартирный жилой дом в г. Мирном