Побудова та розкрiй жiночоi сукнi
Курсова робота на тему:
Побудова жiночоi сукнi невiдрiзноi по лiнii талii та окремими рукавами.
Вступ 1
Пiдбiр матерiалу 4
Опис використаного матерiалу 5
Опис рекомендованих тканин 7
Опис зовнiшнього вигляду моделi 9
Розрахунок та побудова плаття невiдрiзного по лiнii талii 13
РЖнструкцiйнi картки 18
Технологiчна послiдовнiсть плаття 23
Технiчна характеристика швейних машин 25
Технiчна характеристика електричноi праски 26
Побудова креслень 27
Висновки 28
Використана лiтература 29
Вступ
Перед працiвниками швейноi промисловостi краiни стоiть вiдповiдальне завдання задовольнити потреби населення в швейних виробах. `
Розширення випуску товарiв для населення, полiпшення iх
якостi, швидкий розвиток всiх видiв послуг розглядають як незмiнну вимогу пiдйому життiвого рiвня населення на якiсно новий, бiльш високий ступiнь.
Випуск товарiв для населення повинно базуватися на використовуваннi досягнень науково-технiчного процесу, який дозволяi не тiльки пiдняти на новий рiвень якiсть товарiв, але i розширити iх асортимент.
Перед легкою промисловiстю стоять задачi бiльш повного задоволення попиту населення на промисловi товари, насичення ринку потрiбною продукцiiю, полiпшення якостi i розширення асортименту мiжсезонного одягу з примiненням легких утеплюючих прокладок, модних i практичних виробiв i комплектiв. А одним iз найпоширених завдань в роботi по розширенню асортименту швейних виробiв являiться : розвиток i змiцнення спiвробiтництва мiж будинками моделей i пiдприiмствами сумiжних галузей промисловостi, якi виготовляють тканини, фурнiтуру, види оздоблення, прикладнi матерiали.
При виповненнi поставленоi мети значна роль належить правильнiй органiзацii художнього проектування виробiв, предназначених для промислового виробництва. Художнi проектування визначаi подальше життя виробiв.
Результатом правильно органiзованого процесу художнього проектування (дизайну) являiться його продукт тАУ вибiр, оптимально рiшено з точки зору технологii, економiки i естетики.
Найбiльшоi сили естетичне виховання досягаi лиш тодi, коли увесь предметний свiт, окружаючий людину, буде пронизаний красотою, гармонiiю, коли культура в поведiнцi i одягу стане нормою. Постiйне поповнення асортименту i пiдвищення естетичного рiвня швейних виробiв тАУ це iдина мета, яка згуртовуi колективи будинкiв моделей одягу i сумiжних пiдприiмств.
В результатi новоi проведеноi правлiнням структурноi перебудови народного господарства в краiнi складаiться принципово новi економiчнi вiдносини.
Програма технiчного процесу переоснащення галузi заторкнула взагалi великi обтАЩiднання i пiдприiмства i це стало причиною вiдставання технiчноi iнформацiйноi бази будинкiв моделей, адже розвиток моди i асортименту конкурентна здiбнiсть продукцii, яку не можна уявити без нових тканин i матерiалiв, висококвалiфiкованих спецiалiстiв. Зараз, безпосередньо на пiдприiмствах легкоi промисловостi повиннi вирiшуватися всi питання звтАЩязанi з виробництвом товарiв, матерiально-технiчним забезпеченням, збутом, експортом. Тому, дiяльнiсть правлiння i галузевих органiв правлiння водночас направляiться на покращення матерiального положення пiдприiмств, з метою пiдвищення ефективностi виробництва i реалiзацii товарiв, як на внутрiшньому так i на зовнiшньому ринках.
Рiст обтАЩiму швейних виробiв i покращення якостi виготовленого одягу знаходяться в прямiй залежностi вiд подальшоi вдосконаленостi технологiчних процесiв, обладнання пiдприiмств новою високоефективною технiкою вдосконаленостi структури i управлiння виробництвом, органiзацiя працi, рацiонального використання матерiальних i енергетичних ресурсiв, впровадження досягнень науки i технiки, покращення якостi роботи в усiх ланках виробництва.
При виконаннi поставлених завдань значне мiсце належить правильнiй органiзацii художнього проектування виробiв призначених для промислового виробництва. Художнi проектування в бiльшостi випадкiв визначаi майбутнi тАЬжиття виробiвтАЭ .
В поняття тАЬякостi виробiвтАЭ входить i модна новизна iх, i сучаснiсть матерiалiв, i рiвень промислового виготовлення.
В останнi роки швейна промисловiсть стала все бiльше перетворювалися в високоефективну галузь.
Кожен рiк на пiдприiмствi впроваджуються бiльш як сто тисяч одиниць нового обладнання, забезпечення пiдприiмств новою технiкою, яке супроводжуiться механiзацiiю виробництва. Особливо важливу дiю набуваi мiкропроцесорна технiка, автоматичнi манiпулятори i роботи.
2. Пiдбiр матерiалу
Основний матерiал для пошиття одягу тАУ це тканина. Звичайно це не новина. До вибору тканини необхiдно вiдноситися досить уважно, як i до вибору моделi, тому що далеко не кожна тканина пiдходить за фактурою, кольором, призначенням. В магазинах знаходиться широкий асортимент тканин - шовковi, вовнянi, синтетичнi, з печатним малюнком рiзного масштабу, а також гладко фарбованi з рiзною поверхнею тАУ бархатнi, фактурнi, строкато тканi, в клiтинку, в полоску рiзних масштабiв, з блискучою поверхнею. Наряду з тканинами, маючими малюнки великих орнаментальних форм, широко представленi тканини з маленьким малюнком. При виборi тканини важлива практична чутливiсть. Крiм зорового сприйняття тоi чи iншоi тканини велике значення маi вiдчуття ii практичних якостей (мтАЩякостi, незминаючостi, пружностi), умiння визначити ii функцiональнi достоiнства в практичному примiненнi. Бажано знайти правильне спiввiдношення мiж тканиною, майбутнiм виробом i зовнiшнiстю жiнки.
Кожний матерiал володii фiзичними, механiчними, хiмiчними i геометричними якостями, визначаючими його призначення i область застосування.
Наша промисловiсть випускаi бавовнянi, льнянi, вовнянi i шовковi тканини, що нараховують бiльше чотирьох тисяч артикулiв. В iснуючому асортиментi тканини проходять постiйну змiну застарiлих артиклiв, немоднi знiмаються з виробництва, а поновлення асортименту проходить завдяки вкладанню нових хiмiчних волокон, завдяки змiнi структури колориту обробки.
Мода розвиваiться по шляху створення визначених форм при допомозi крою. Тому тканини використовуються самi найрiзноманiтнiшi -щiльнi, легкi, з малюнками, гладкофарбованi з фактурною поверхнею. Моднi бавовник, льон, шовк тАУ бажано натуральний, але можливий рiзноманiтний з домiшками i полiестерами.
Для пошиття своii моделi я застосувала синтетичну тканину.
Описвикористаного матерiалу
Тканина тАУ це одна з великих людських потреб. Як би не намагалася ii потiснити швидко i просто виготовленi новi нетканi матерiали, вона приречена на довге життя.
Тканина володii властивостями, за якi ii завжди будуть цiнити люди тАУ вона пластична, прилягаюча до любоi фiгури, драпiруiться, здiйснюi вiдчуття цiлiсностi силуету iз багатим ритмiчним життям, грою рiзних вiдтiнкiв та кольорiв.
Кожна епоха пропонуi своi тканини, своi манери ii використання в костюмi та сукнi. Мовою пластики, самоi драпiровки, складок одяг виражаi дуже багато. В тому, як накинута на фiгуру тканина читаiться образ часу, характер людей.
На початку носили одяг, складки якоi розташовувалися вiльно.
Потiм навчилися ними керувати, пiдкоряти вiдповiднiй системi, створювати пластичний образ.
Тканина поступово видавала людям своi таiмницi, властивостi, ii пластична сутнiсть розкривалася поступово, i ставала предметом мистецтва.
Звернув увагу на сукню, можемо побачити ii вiдношення обтАЩiмiв i лiнiй.
В пошиттi виробiв приймають участь рiзноманiтнi тканини так i ювелiрнi прикраси, шкiра, хутро, трикотаж, але тканина остаiться першоосновою.
Кожен iз природних матерiалiв володii своiми властивостями, якi характернi по своiй структурi. Вовна тАУ мтАЩякiстю, шовк тАУ блиском, шкiра тАУ пластичнiстю.
В данiй роботi описано сукню iз синтетичного шовку. Ця тканина маi блиск, на дотик тканина жорстка, в результатi чого вирiб iз них не зминаiться, добре зберiгаi надану форму.
Пiсля прання iнколи не вимагаi прасування.
Цi тканини переважно iз капронових ниток. Характеризуiться незначною масою i щiльнiстю. Виробляiться переважно креповим переплетенням. По фарбуванню така тканина гладко фарбована.
Тканина володii зносостiйкiстю, не зсiдаiться пiсля замочування i прання, не псуiться вiд сиростi i поту.
Виробляють тканини простими дрiбно вiзерунчастими переплетеннями, двохшаровими.
Синтетичнi тканини складнi в швейнiй обробцi. Вони стягуються у швах при прокладаннi строчки i утворюють безпосадкового шва. При великiй швидкостi утворення строчки тканини можуть оплавлятися голкою. Це призводить до зменшення швидкостi утворення строчки.
Голки рекомендують застосовувати хромiруванi або застосовувати спецiальнi пристосування для охолодження голки.
Обсипання тканини призводить до необхiдностi застосовувати шви iз подвiйним пiдшивом. Зрiзи деталей пiсля розкроювання обметують або обпалюють.
Ковзання тканин та великий опiр рiзанню ускладнюi процес розкроювання. Для шиття виробiв рекомендують застосовувати такi голки № 85, 90, 100., бавовнянi нитки № 50, 60, 80., капроновi i шовковi нитки.
Особливоi уваги цi тканини вимагають при волого - тепловiй обробцi.
Артикул тканини 62003.
Опис рекомендованих тканин
Натуральний шовк тАУ це тонкi нитки, якi виготовляють iз коконiв, закручених гусеницями шовкопряда тАУ шовковими червтАЩяками. Найбiльше поширенi тутовий та дубовий шовкопряди.
Коконна нитка складаiться з двох шовковин. Довжина коконноi нитки дуже велика тАУ до 1000 метрiв i бiльше. Товщина коконноi нитки в середньому становить 20 тАУ 30 мкм, тобто у пiвтора рази бiльша, нiж бавовняного волокна.
Коконна нитка мiцна, але у мокрому станi шовк тАУ сирець, який складаiться з кiлькох коконних ниток, втрачаi 5 тАУ 10 % своii мiцностi.
Видовження шовку пiд час розриву становить майже 20%, а у вологому станi збiльшуiться на 15 тАУ 20 %.
Шовк характеризуiться доброю пружнiстю.
Тонка i гладенька шовкова нитка легко сковзаi i осипаiться, що i негативною властивiстю для виготовлення швейних виробiв.
Шовк гiгроскопiчний. Нормальний вмiст вологи у шовковiй нитцi 11 %. Шовк характеризуiться високою стiйкiстю до дii мiкроорганiзмiв.
До дii сонячного свiтла шовковi волокна чутливi.
Штучнi волокна тАУ характерною особливiстю будови вiскозних волокон i його ребристiсть по довжинi i рiзана форма в поперечному перерiзi. Блиск волокон яскравий, скляний. Гiгроскопiчнiсть штучних волокон тАУ 11 %.
Креп тАУ гладко фарбована, нерiвноi щiльностi тканина, комбiнованого переплетення з мiлким подвiйним рубчиком, який iде рiзко вверх пiд кутом 75 тАУ 78 0 або плавно пiд кутом 300. виготовляються крепи з закрученоi вовняноi або змiшаноi вовняноi пряжi з вiдказаним волокном i лавсаном. Вовнянi крепи вiдрiзняються деякою пухкiстю, ширина тканини 142 см, поверхнева щiльнiсть 285 тАУ 34/2 /м2.
Ацетатнi волокна тАУ виготовляються iз антiцелюлози. Вони мають злегка блискучу поверхню i зовнi схожi на натуральний шовк. Такi тканини добре зберiгають форму i майже не зминаються. Вони не гiгроскопiчнi, швидко висихають. Ацетат погано виносить нагрiв, плавиться при 2100С. Такi тканини не можна сушити в сушильних машинах, прасувати з виворотньоi сторони слабо нагрiтою праскою.
Опис зовнiшнього вигляду моделi
Мода тАУ явище довiльно вадке, воно залежить вiд цiлого ряду факторiв життя людей i розповсюджуiться на багато областей дiяльностi людини. Пiд модою слiд розумiти недовгий час деяких смакiв в якiй-небудь сферi життя i культури. Вона характеризуi обовтАЩязкову змiну стиля, повтАЩязане з системою регулювання загальноi поведiнки людей.
Система загальноi поведiнки вiдрiзняiться коротким строком своiх змiн, i звтАЩязана з цiлою серiiю другим серед яких можна назвати етикет, мораль, право i т. д.
Мода тАУ дуже чутливий тАЬiнструментВ» всiх соцiальних перемiн, i разом iз тим, це явище психологiчного клану. Мода не може бути вiднесена до однiii категорii визначення (соцiальноi, економiчноi, психiчноi): щоб правильно оцiнити явище моди i дати йому визначення потрiбно роздивитися його на рiзних етапах i iз всiх точок зору. Моду слiдуi розглядати на вiдмiнно великому, вiдносно iсторичному вiдрiзку часу, тодi ii змiна здаiться регулярною; на протязi ж короткого часу змiна моди здаiться анархiчною.
У вiдносно великих вiдрiзках часу можна видiлити два перiоди: один чисто для нього характерна можлива памтАЩять про моду.
Моду завжди звтАЩязували з костюмом, як найбiльш яскравим ii проявом, а причини, народжуючи ii, - з соцiальними явищами життя, класовiстю.
Рiзнi моди по-своiму по рiзному регулюють моду. В деяких групах i пiдвищена чутливiсть до моди, вони швидше всiх отримують найбiльш гострi новинки. РД ж люди, якi дуже обережно вiдносяться до новоi моди й проходить деякий час, поки вони сприймають i пiдкоряться ii законам, так як мода пропонуi i навiть диктуi норму соцiальноi поведiнки.
Центром моди довгий час був i залишаiться Париж. Одною iз причин прiоритету французькоi моди i та обставина, що вона завжди граi важливу роль у французькiй економiцi.
Наряд з авторитетними, затвердившими себе на мiжнароднiй аренi моди фiрмами такими, як тАЬШанельтАЭ, тАЬНiна РiччiтАЭ, тАЬРЖв Сен ЛорантАЭ, тАЬПтАЩiр КардентАЭ, тАЬАндре КупперстАЭ, тАЬМадлен ВьонетАЭ, зтАЩявився цiлий ряд нових фiрм, якi придбали популярнiсть в останнi роки. Це фiрми тАЬЖан Поль ГалатьiтАЭ, тАЬКаралiн МiлбанiтАЭ, тАЬЛагерфельдтАЭ, тАЬКлодтАЭ, тАЬМастанатАЭ, тАЬЯмалотатАЭ.
Старiшою французькою фiрмою i тАЬШанельВ» засновник фiрми Габрiель Шанель зумiла зрозумiти, щоб передати в своiх моделях образ i стиль дiловоi жiнки ХХ ст. Вона розробила моделi демiсезонних полу пальто, костюмiв, спiдниць та блузок, плаття тАУ костюмiв. Не дивлячись на частi змiни моди, ii вироби вiдрiзнялися стабiльною довжиною тАУ нижче колiн. Кольори для тканин вона знаходила в колоритi живоi природи тАУ кольору пшеничного поля, ржаного хлiба, смородини, рози, бузку, i в доповнення до них чорне й бiле. Фактури тканин тАУ рихлi, з малюнками в полоску чи клiтинку, частiше всього моделi доповнювалися блузками з бантами i фурнiтурою iз блискучого металу (пряжка, цепи, клiпси), Шанель належить i винахiд маленького чорного плаття для вечора.
Одним iз видатних сучасних модельiрiв являiться ПтАЩiр Карден. По освiтi вiн архiтектор i своi умiння будувати, бачити цiле iз простих, гармонiйно складених обтАЩiмiв, перенiс в одяг. Вiн заявляi, що тАЬбудуватитАЭ одяг так легко як будинок чи меблi. ПтАЩiр Карден один iз небагатьох модельiрiв миру котрi займаються конструюванням i моделюванням не тiльки одягу, але i меблiв, дитячих iграшок, обладнання iнтертАЩiрiв, проектуванням посуду i iнше. Вiн зробив свiй стиль, який добре вiдображаi сучаснiсть.
Основним принципом в моделюваннi вiн рахуi надходження спiввiдношення плечей i стегон, i вiдображаi його в нових пропорцiях. В його моделях дуже часто можна бачити спiввiдношення темних i бiлих тонiв, скромний грим, асиметричне рiшення костюму, знiмнi деталi.
Мода маi певнi закономiрностi в своiму розвитку. РЖснують перiоди повтореностi деяких елементiв, на котрi можна спиратися при прогнозуваннi розвитку костюму.
РЖдея моди по тАУ рiзному сприймаiться рiзними категорiями населення, самi гострi пропорцii пiдхоплюi i розвиваi молодь. Молоде поколiння вступаi в пору свого життя починаi активну дiяльнiсть в загальнiй, професiйнiй i культурнiй сферах життя. Тому в цей час для молодi характерна цiлеспрямованiсть, рiшучiсть перебороти труднощi в досягненнi поставленоi мети, бажання бути на рiвнi iдеалiв свого часу, утвердити себе в колективi, в спiввiдношеннi з цiлями i задачами цього колективу.
Але самоутвердження починаiться з пристальноi уваги до себе, до свого зовнiшнього вигляду. Тому, щоб бути видiленим, потрiбно бути рiдким, але щоб стати предметом загальноi уваги, потрiбно бути доступним.
Проектування одягу для молодi придаiться особлива увага в швейнiй промисловостi. Не рiдко молодь в прагненнi за пiдкресленою виразнiстю в одязi i виражаi почуття мiри. На основi дослiджень тенденцiй моди в костюмi для молодi було встановлено, що вона вiддаi перевагу спортивному стилю. Цей стиль в останнiй час значно збагатився розвитком лiнiй, ритмiчним строiм, кольоровою гамою.
Визначну роль в формуваннi сучасного одягу молодi зiграли хiпi. Вони узаконили тАЬнезаконнутАЭ до цих пiр одяг тАУ джинси, полатаний одяг, розфарбованi куртки, спiдницi.
Зручнiсть в експлуатацii, простота конструкцiй, новизна форми, яскравий колорит тАУ такi основнi риси сучасноi моди. Але можна сказати, що 2001 тАУ 2002 роки вiдповiдають формi трапецii по графiку формоутворення професора Карловоi Т. В. Закономiрно, що очiкуiться спад розвитку трапецiiподiбноi структури, до нового перспективного овального силуету. При цьому потрiбно памтАЩятати, що в цей же час iснуi i прямий силует, який знаходиться на прогресивному промiжку свого розвитку з вiдповiдальними теоретичними прогнозами в модi 2002 тАУ 2003 роцi будуть спiвiснувати всi силуетнi форми, отже, в 2002 роцi силуети тАЬтрапецiятАЭ стали другорядними, а в 2003 роцi i зовсiм вийдуть з моди.
Лiтня мода тяжii до простоти i класичностi. Довжина тАУ це вiдмiнна особливiсть новоi моди. РЖншим стаi силует, виникають новi пропорцii. Фiгура тАЬзакритатАЭ акцент переноситься з нiг на iншi частини фiгури, зокрема на пiдчеркнуту талiю. Талiя на звичайному мiсцi, лiнiя стегон пiдкреслюiться довжиною блузи чи доповнюючи ми деталями.
В модi плаття тАУ халати з великою кiлькiстю ТСудзикiв, вирiз горловини тАУ лотка або прямокутний. Яскравi цвiтастi брюки тАУ спiдницi чи плаття з великою кiлькiстю розрiзiв вiд низу до лiнii колiн i вище. До короткого одягу проектують довгi чобiтки чи кольоровi колготки масивноi фурнiтурноi втАЩязки. Широко розповсюдженi плащi. Найдена в формi плаща необхiдна воля рухiв, зручний обтАЩiм, можливiсть носити в любу погоду i по тАУ рiзному (iз поясом чи без нього, закривати комiр наглухо i розкривати) цi вироби вiдрiзняються спрощеною спортивною стрункiстю, чiткiстю композицiйного строю, активнiстю кольорового рiшення i виразнiстю фурнiтури. Основу сучасного повсякденного одягу складають вироби масового виробництва. Це в основному швейнi, трикотажнi вироби не важкi по своiй конструкцii, фактурi матерiалу, спокiйних кольорiв, прямi чи розширенi спiдницi, строгi брюки, невеликi жилети. У своiй роботi я пропоную модель представлену на малюнку 1.
Сукня жiноча, молодiжна, святкова, iз креп тАУ сатиновоi тканини, iз знiмними рукавами, без комiра.
Перед та спинка сукнi з асиметричною горловиною.
Перед i нагрудною та плечовою виточкою, яка переходить у талеву виточку.
У лiвому боковому швi знаходиться застiбка тасьмою тАУ тАЬблискавкатАЭ.
Спинка складаiться з двох частин, iз швом посерединi та розрiзом, з двома талевими виточками та однiiю плечовою з правоi сторони.
Рукава окремо вiд сукнi, з лiктьовою виточкою, верх рукавiв оброблений швом вiдгин з закритим зрiзом та вставленою в шов резинкою.
Низ рукава без манжетiв.
Розрахунок та побудова плаття невiдрiзного по лiнii талii
| Ширина (см) | Прибавка (%) | Прибавка (см) | Ширина (розрахункова) |
| Спинка | 17,5 | 20 % | 0,5 | 18,0 |
| Пройма | 10,6 | 73 % | 1,8 | 12,4 |
| Перед | 18,3 | 7 % | 0,2 | 18,5 |
| Всього | 46,4 | 100 % | 2,5 | 48,9 |
Прибавки на вiльне облягання
Пг = 3 см
Пт = 4 см
Пст = 2 см
Побудова базисноi сiтки
АТ = Дтс + 0,5 = 40 + 0,5 = 45 см
АГ = 1/3 Сг РЖРЖРЖ + 5 = 1/3 х 44 + 5 = 19,7 см
ГГ1 = = 18,0 см (ширина розрахункова спинки)
Г1Г2 = 12,4 см (ширина розрахункова пройми)
Г2Г3 = 18,5 см (ширина розрахункова переду)
Г1Г4 = ½ Г1Г2 = 6,2 см
Г3в = ½ СгРЖРЖРЖ + 1= 23 см
ТС = ½ Дтс = 20 см
АН = Д виробу = 130 см
Ш спинки по лiнii стегон = СС1 = (Сст + Пст /2) тАУ 1 = (48 + 2 /2) тАУ 1 = 24 см
Побудова спинки плаття
åв (розхил виточки) = (СгРЖРЖ + Пг) тАУ (Ст. + Пт) = (46,4 + 3) тАУ (35 + 4) = 10,4 см
боковий зрiз = 0,5 х 10,4 = 5,2 см
виточка спинки = 0,35 х 10,4 = 3,64 см
виточка переду = 0,15 х 10,4 = 1,56 см
АА1 = 1/3 Сш + 0,8 = 1/3 х 18.5 + 0.8 = 6,9 см
А1А2 = ½ АА1 = 2,3 см
А1А3 = ½ А1А2 = 1,5 см
аП = 2 см
А2П1 = Шпл + 2 = 15 см
А2В = 1/3 А2П1 = 5 см
ВВ1 = 0,5 см
В1В2 = 7 см
В1В3 = 2 см
Г1П2 = 1/3 Г1а = 7 см
Г1Г5 = ½ Г1Г4 = ½ Г1Г4 = 6,2 / 2 = 3,1 см
Т1Т2 = 5,2 / 2 = 2,6 см
ТТ3 = ½ ТТ2
Т3Т4 = Т3Т5 = 3,64 / 2 = 1,82 см
Г6О = 4 См
С2О1 = 2 см
Т2О2 = ½ Т2С1
О2О3 = 1 см
Побудова переду плаття
Будуiмо базисну сiтку переду плаття
С3С4 = (Сст + Пст) тАУ СС1 = (48 + 2) тАУ 24 = 26 см
вА4 = АА1 = 6,9 см
вА5 = 6,9 + 1 = 7,9 см
О2О3 = 2 см
А4А6 = А2В = 5 см
Г3Г7 = Цг + 0,1 = 10 + 0,1 = 10,1 см
А4Г8 = Вг = 26,5 см
А6А7 = 1 см
А7В4 = 1/8 СгРЖРЖРЖ + 1,5 = 7 см
В4П3 = Шпл тАУ 5 = 13 тАУ5 = 8 см
Г2П4 = Г1П2
Г2Г9 = 1/8 Г1Г2 = 1/8 х 12,4 = 1,55 см
О4О5 = 1 см
Т1Т7 = ½ х 5,2 = 2,6 см
Т8Т9 = Т8Т10 = 1,56 х 2 = 0,78 см
Г8О6 = 1см
С5 О7 = 5 см
Т7О8 = ½ Т7С4
О8О9 = 1 см
Розрахунок та побудова рукава
ОО1 = 1/3 СгРЖРЖРЖ тАУ 1 = 13,6 см
О1Н = Дрз + 1,6 = 53 + 1,6 = 54,6 см
О1Л = ½ Дрз + 2 = 28,62 см
Шрв = Опв + Поп = 30 + 7 = 37 см
ОР = ОР1 = ½ Шрв = ½ 37 = 18,5 см
Шрн = Озап + Поз = 17+6 = 23 см
НН1 = НН2 = ½ Шрн тАУ ½ х 23 = 11,5 см
Орл = ½ ОР = 18,5 х ½ = 9,25 см
Орп = ½ ОР1
Рл Пл. = ½ Рл О2 = ½ 13,6 = 6,8 см
Рп Пп. = 1/3 РпО3 = 1/3 х 13,6 = 4,5 см
О1О4 = ½ О1О2 = 9,25 х 2 = 4,6 см
О1О5 = ½ О1О3 = 4,6 см
О4О6 = 1,5 см
Окат рукава РР11 = 0,8 см оформляiмо через Р11 i з якоi проводимо перпендикуляр до лiнii локтя до точки Л1 i з точки Н1 вправо проводимо вiд Л1 тАУ Л1Л4 = 7 см (довжина виточки)
Л4 проводимо на пряму Л1Н1 получимо другу сторону виточки. довжини урiвнюiмо.
Л5Н3 = Р1Н2 тАУ Р11Л1
точка Н3 сполучаiться з точкою Н
НН2 дiлимо на двi частини i дiстiiмо точку Н4
Н4 =0,5 см
Технологiчна послiдовнiсть обробки плаття:
1. Зметати виточки спинки та переду плаття.
2. Зшити виточки.
3. видалити нитки зметування.
4. Запрасувати виточки.
5. Зметати середнiй шов спинки.
6. Зшити середнiй шов.
7. Видалити нитки зметування середнього шва спинки.
8. Обметати шов
9. Розпрасувати припуски на шов в розпрасування
10. Обметати внутрiшнi зрiзи обшивок горловини
11. Приметати обшивку до горловини
12. Настрочити обшивку на горловину
13. Видалити нитки приметування обшивки
14. Прокласти оздоблювальну строчку по горловинi
РЖнструкцiйна картка
Обробка горловини
| № п\п | Назва операцii | Технологiчнi умови на виконання | Графiчне зображення |
1 2 3 4 | Викроювання обшивки Обробка горловини Пришивання обшивки до горловини Заключна ВТО | Викроiти деталь обшивки по формi горловини плаття з двох або бiльше деталей 1. Зшити деталi обшивки 2. Обметати зрiзи обшивки 3. Перевiрити вiдповiднiсть внутрiшнього зрiзу обшивки довжинi горловини 1. Скласти обшивки лицевою частиною до лицевоi частини виробу, сумiстити шви зшивання обшивки з вiдповiдними точками на горловинi 2. Пришити обшивку шириною шва 0,5 тАУ 0,7 см з боку горловини виробу. 3. Пiдрiзати припуски на шви, зробити надсiчки 4. вiдiгнути обшивку на виворiтну сторону 5. Припрасувати, повертаючи припуски на шви в бiк обшивки, випускаючи кант з виворотнього боку на 0,1-0,2 см 6. Закрiпити припуск на шов до обшивки оздоблюючою строчкою. 7. Закрiпити вiдлiтний край обшивки ручними стiбками до припускiв на шов основноi деталi. Припрасувати обшивку до горловини. | 
|
РЖнструкцiйна картка
Обробка застiбки у боковому швi
В деяких випадках застосовують застiбку у швi у сукнi.
Так застiбка може оброблятися у плечовому чи рельiфному швах, а при обробцi спiдницi цю застiбку можна застосувати в бiчному, рельiфному чи середньому швi.
У сукнi застосовуiться застiбка у лiвому бiчному швi.
Застiбка тасьмою тАУ блискавкою дуже широко застосовуiться при обробцi спiдницi та брюк, iнодi використовуiться у платтi щоб пiдкреслити форму фiгури.
Розглянемо обробку застiбки в лiвому бiчному швi сукнi.
| № п\п | Назва операцii | Технологiчнi умови на виконання | Графiчне зображення |
| 1 | Обробка застiбки | Намiтити мiсце розташування застiбки 1.на виворотi сукнi.Обметати бiчнi зрiзи сукнi Зметати перед та спинку плаття по бiчним зрiзам тАУ скласти перед та спинку лицевим частинами всередину, урiвняти зрiзи вiдповiднi та зметати прямими змету вальними стiбками. Зшити перед та спинку по бiчних зрiзах тАУ шириною шва 1,5 тАУ 3 см так, щоб строчка закiнчувалась на рiвнi вметування застiбки в бiчний шов. Видалити нитки зметування бокових зрiзiв. Розпрасувати припуски бiчного шва тАУ iз зволоженням, одночасно запрасовуючи припуски на дiлянцi застiбки. Наметати тасьму тАУ блискавку тАУ пiдкласти тасьму з вивороту деталей на дiлянцi застiбки так, щоб запрасованi краi деталi розташовувалися у стик над серединою та сьми, i наметати прямими змету вальними стiбками, щоб першi ланки тасьми не доходили до зрiзiв деталей 1- 1,5 см. Настрочити тасьму тАУ з обох бокiв вiд запрасованих краiв на вiдстанi вiд них на 0,4 тАУ 0,7 см, прокладаючи строчку до бiчного шва Видалити нитки наметування Припрасувати застiбку в готовому виглядi тАУ iз зволоженням з обох бокiв. | |
Технологiчна послiдовнiсть плаття
При виготовленнi жiночих виробiв рiзноi сезонностi (костюми, жилети, жакети) використовують костюмнi тканини. У даному випадку обрана синтетична тканина, тому що ii фiзико-механiчнi властивостi найбiльше повно задовольняють перерахованим нижче вимогам.
Оптимальнi теплозахиснi властивостi матерiалу складаються з:
величини повiтропроникностi (55-250 дм3\м2с) i товщини тканини (0,50-1,00 мм). Гарнi гiгiiнiчнi властивостi виробам забезпечують гiгроскопiчнiсть i вологовiддача використовуваних для шиття матерiалiв (вовна в сумiшi з полiефiрним волокном - лавсаном).
У реальних умовах експлуатацii якiсть i довговiчнiсть тканини визначаiться стiйкiстю до стирання. Вона, у свою чергу, залежить вiд виду волокнистого матерiалу, виду переплетення, твердостi, обробки i iнших факторiв. Норми стiйкостi до стирання камвольних тканин до повного руйнування вiдповiдно характеризуiться розривним навантаженням: по основi 98-118 даний, по уточцi 77-97 даний.
В обраному асортиментi матерiалiв найбiльше повно виявляються такi коштовнi властивостi полiефiрних волокон як незминаiмiсть, безусадковiсть, стiйкiсть до стирання, здатнiсть зберiгати запрасованi складки. Виробу з них вимагають частого прасування, завдяки малому водопоглинанню чищення iхнiй як у мокрому, так i в сухому станi дуже проста.
Технiчна характеристика швейних машин
| Клас машини | П р и з н а ч е н н я м а ш и н и | Завод виготовлювач | Швидкiсть об\хв | Довжина стiбкiв | Голки, що застосовуються | примiтки |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
1022-м 51-А | Для зшивання костюмних, вовняних, бавовняних тканин двонитковою човниковою строчкою. Для обметування зрiзiв швейних виробiв двонитковою, ланцюговою, обметувальною строчкою з одночасним обрiзуванням зрiзiв. | ОЗЛМ ПМЗ | 4500 3500 | 1,7-5 1,5-4 | 0203 №100 0203 №100 | Ширина обметування вiд 5 до 6 мм.,товщина тканини пiд лапкою до 2.5 мм. |
Технiчна характеристика електричноi праски
| марка | Призначення | Завод виготовлювач | Вага кг | Розмiри пiдошви | Напруга В | Потужнiсть Вт |
| Довжина мм | Ширина мм |
| УЕП-4 | Для волого-тепловоi обробки деталей i вузлiв i для остаточноi волого-тепловоi обробки. Для прасування бавовняних, вовняних, шовкових виробiв. | ПМЗ №10 | 4 | 190 | 110 | 220 | 550 |
Побудова креслень
Основнi мiрки
Сш тАУ 18,5 см (Напiвобхват шиi)
Сг1 тАУ 43,8 см (Напiвобхват грудей)
Сг2 - 46,4 см (Напiвобхват грудей 2)
Сг3 тАУ 44 см (Напiвобхват грудей 3)
Вг тАУ 26,5 см (Висота грудей)
Шг1 тАУ 16,7 см (Ширина грудей 1 )
Шг2 тАУ 20 см (Ширина грудей 2)
Дтп тАУ 43 см (Довжина талii переду)
Ст тАУ 35 см (Напiвобхват талii)
Сст тАУ 48 см (Напiвобхват стегон)
Озап тАУ 17 см (Обхват заптАЩястка)
Опл тАУ 30 см (Обхват плеча)
Др тАУ53 см (Довжина рукава)
Дв тАУ 130 см (Довжина виробу)
Цг тАУ 10 см (Центр грудей)
Шпл тАУ 13 см (Ширина плечей)
Впк тАУ 42,3 см (Висота переду коса)
Дтс тАУ 40 см (Довжина талii спинки)
Шс тАУ 17,5 см (Ширина спинки)
Вб тАУ 19 см (Висота бочка)
Оп.зв. тАУ 29,1 см (Обхват рукава вверху)
Шпр. тАУ 106 см (Ширина пройми)
Дб тАУ 26,5 см (Довжина бочка)
Впкп тАУ23 см (Висота плеча коса)
Висновки
Сучасний асортимент тканини та iнших швейних матерiалiв даi широку можливiсть для рiзноманiтного оформлення одягу.
На ряду iз збiльшенням обтАЩiму виробництва тканин значно оновився iх асортимент i покращилася якiсть. Створенi тканини нових структур, красивих вiдтiнкiв i малюнкiв спецiальними оздобленнями, якi надають тканинам незминаючi, водоупорнi та iншi якостi.
Для того, щоб пошити гарний, зручний одяг, велике значення маi кожний етап виготовлення виробу тАУ вiд ручних стiбкiв до прасування готових моделей. Ручнi стiбки , машиннi шви i строчки, волого тАУ теплова обробка - основа технологii виготовлення легкого одягу, щоб випускати швейнi вироби гарноi якостi, не достатньо мати якiсну, красиву тканину, необхiдно використовувати в виробництвi новi методи обробки i нове обладнання.
Тканина з якоi виготовлена сукня маi досить широке застосування в жiночому та дитячому одязi.
Для обробки сукнi використовувалася машина 1022 кл. ОЗЛМ, яка призначена для зшивання деталей та машина 51-А кл. ПМЗ для обробки краiв деталей обметувальною строчкою.
Використана лiтература
1. Бузов А. Д. тАЬМатерiалознавство швейного виробництватАЭ М. Легпромбутiздат, 1986 р.
2. Гущина К. Г., Бiляiва С. А. тАЬАсортимент, свойства и технические требования к материалам для одеждытАЭ М. Легкая индустрия, 1978 г.
3. Зак РЖ. С., Горохов РЖ. К. тАЬДовiдник по швейному обладнаннютАЭ Легка iндустрiя, 1981 р.
4. Мальцева РД. П. тАЬМатерiалознавство швейного виробництватАЭ М. тАЬлегка i харчова промисловiстьтАЭ 1983 р.
5. Мiщенко Г. РЖ. Базюк Г. П. тАЬТехнологiя ремонту швейних виробiвтАЭ К.: Технiка 1991 р.
6. Михайловська Л. М. тАЬТекстильные товары, товароведениетАЭ М. Изд. Экономика, 1990 г.
7. Козлова, Т. В., Ритвiнська Л. П., З. Н. Тимашова тАЬМоделювання i художнi оформлення жiночого i дитячого одягутАЭ, М. Легкопромбитiздат, 1990 р.
8. тАЩтАЩОборудование швейного производстватАШтАШ М.: Лёгкая индустрия, 1997 г.
9. Першина Л.Ф., Петрова С. В. тАЬтехнологiя швейного виробництватАЭ Легпромбутiздат, М. 1991 р.
10. Порецька РД. Я. тАЬТехнологiя виготовлення легкого жiночого та дитячого одягутАЭ, К. тАЬВища школатАЭ 1992 р.
11. Пожидаiв Н. Н. i др. тАЬМатерiали для одягутАЭ М. Легка iндустрiя, 1975 р.
12. Рейбарг Л. Б. тАЬОбладнання швейного виробництватАЭ М. тАЬлегка промисловiсть i побутове обслуговуваннятАЭ 1988р.
13. Ромашкина РЖ. РЖ i др. тАЬЯ шию саматАЭ
14. Рукоделие (сост. )
15. Савостицький А. В., Маликов РД. Х. тАЬТехнологiя швейних виробiвтАЭ М. Легка промисловiсть, 1982 р.
16. Сулла М. Б. Охрана труда: учебное пособие для студентов пед. институтов. М.: Просвещение, 1989 г.
17. Труханова А. Т. тАЬТехнологiя жiночого i дитячого легкого одягутАЭ, М. тАЬлегка i харчова промисловiстьтАЭ 1983р.
18. Тру ханова А. Т. тАЬИллюстрированное пособие по технологии лёгкой одеждойтАЭ М.: Лёгкая промышленность, 1984 г.
19. Шершнева А. П. тАЬОснови конструювання жiночого i дитячого одягутАЭ М. тАЬлегка промисловiсть i побудова обслуговуваннятАЭ
20. Шийте самi тАУ Сiмферополь: МП тАЬВектАЭ 1994 р.
21. Юдiна РД. Н. РЖ др. Шейте сами (Юдина Е. Н., Евтушенко М. А., Черусалимская О. А. ) 1992 г.
Вместе с этим смотрят:
11-этажный жилой дом с мансардой
14-этажный 84-квартирный жилой дом
16-этажный жилой дом с монолитным каркасом в г. Краснодаре
180-квартирный жилой дом в г. Тихорецке
2-этажный 3-секционный 18-квартирный жилой дом в г. Мирном