Привод клети

Вступ

Головною метою розвитку металургii i зниження необхiдних витрат працi на виготовлення однiii тони сталi. З цiiю метою почали використовувати ефективнi засоби механiзацii ремонтних робiт, якi звiльняють робочих вiд тяжкоi фiзичноi працi та зменшення часiв ремонтних простоiв агрегатiв. Заради зменшення витрат пiдприiмство повинно ввезти систематичну роботу по поiднанню професiй та функцiй ремонтного персоналу. Слiд як набагато бiльше зменшити термiни простою обладнання пiд час ремонту, проводити його коли це можливо, використовувати паралельнi операцii.

Найбiльш ефективною формою органiзацii ремонтiв обладнання i рацiональне централiзацiя ремонтiв, а отже i ремонтнiй службi. Пiд рацiональним рiвнем мiжзаводськоi централiзацii розумiють такий розподiл ремонтних робiт мiж виробничими i спецiалiзованими ремонтними цехами пiдприiмств, трестами системи Мiнчормета Украiни при який виконуються наступнi положення, а саме:

- ремонтнi роботи виконуються в повному обсязi передбачене даним положенням i iншими нормативними документами;

- якiсть ремонтних робiт вiдповiдаi стандартам, що дiють на даному чи пiдприiмствi нормативно технiчним документам;

- забезпечуiться безвiдмовна робота устаткування в мiжремонтному перiодi за умови дотримання експлуатацiйним персоналом ПТЕ. Виробничi втрати робочого часу, ремонтного персоналу органiзацiй виконавцiв мiнiмальнi.

Централiзацiя ремонтного господарства на пiдприiмствах передбачаi:

- пiдпорядкування всiх ремонтних сил i засобiв для ремонту механiчного устаткування головному механiку пiдприiмства;

- органiзацiю спецiалiзованих ремонтних цехiв по ремонтi устаткування;

- централiзацiю виробництва запасних частин у ремонтно-механiчних цехах i в механiчних вiддiленнях спецiалiзованих механiчних цехiв пiдвiдомчих ВГМ;

- органiзацiю складування запасних частин, а також забезпечення стороннiх постачань запасних частин i змiнного устаткування.

Вiдновлення працездатностi обладнання усунутоi в процесi його експлуатацii необхiдно робити шляхом широкого впровадження:

- методи агрегатноi замiни;

- методи розосередженого капiтального ремонту.

Широкому впровадженню прогресивних технологiй сприяi:

- активна дiяльнiсть металургiйних пiдприiмств i галузевих ремонтних органiзацiй по полiпшенню ремонтопридатностi устаткування;

- збiльшення потужностей по виготовленню запасних частин;

- чiтке матерiально технiчне забезпечення ремонтiв матерiалами i запасними частинами.

Коротка характеристика товстолистового цеху 2250

Товстолистовий цех 2250 призначений для прокатки листiв з вуглецевоi, конструкцiйноi, низько вуглецевоi i легованоi сталi з тимчасовим опором 780 , до наступних розмiрiв:

- товщина вiд 4 до 25 мм;

- ширина вiд 1250 до 2000 мм;

- довжина вiд 2500 до 10000 мм.

Довжина розкатаного листа може досягати 12 м.

Вихiдною заготiвлею для прокатки аркушiв служать сляби, отриманi з блюмiнга 1250, а також сляби, отриманi з боку.

Використовуються сляби з наступними розмiрами:

- товщина вiд 110 до 250 мм;

- ширина вiд 590 до 1050 мм;

- довжина вiд 1200 до 1825 мм;

- маса сляба вiд 0,6 до38 т.

Товстолистовий цех 2250 обробляi i розгортаi сляби за допомогою двох клiтей, а саме чорновоi i чистовоi обробки, вiдповiдно за допомогою клiтi ВлДУОВ» i клiтi кварто, розташованих на дiлянцi стану.

До складу товстолистового цеху (стану) 2250 входять: станове вiддiлення; вiддiлення методичних печей; вiддiлення рiзання; вiддiлення складування.

Рiчний обсяг виробництва товстолистового стану 2250 складаi 1774000 тон. Середньодобова продуктивнiсть складаi 507 тонн.

Концепцiiю розвитку гiрничо-металургiйного комплексу Украiни до 2010 року передбачено стратегiiю слiдуючи основнi напрямки розвитку:

- вивiд з експлуатацii морально та фiзично застарiлих металургiйних агрегатiв;

- диверсифiкацiя виробництва;

- накопичення грошових коштiв для технiчного переозброiння та розвитку виробництва;

- впровадження енерго-, матерiалозберiгаючих i екологiчно чистих технологiй, структурну перебудову виробництва, скорочення питомих енерго витрат на виробництво чавуна, сталi i прокату, розвиток та пiдвищення технiчного рiвня виробництва, якостi металопродукцii, покращення технiко-економiчних показникiв i оновлення виробничих фондiв.

РЖнвестицiйнi грошовi кошти галузi передбачаються на рiшення першочергових та прiоритетних напрямкiв ii технiчного переозброювання.

Прокатне виробництво

Основними перспективними задачами прокатного виробництва i:

- вилучення з експлуатацii морально i фiзично застарiлих прокатних станiв;

- реконструкцiя деяких прокатних станiв, з метою полiпшення структури прокату i пiдвищення його якостi;

- збiльшення частки листового прокату в загальному виробництвi металу, розвиток потужностi для прокатки листового прокату;

- розширення виробництва прокату з високоякiсних легованих марок сталей i сплавiв;

- рiшення проблеми виробництва автолиста;

- термомеханiчна обробка прокату;

- розвиток традицiйних видiв гарячого покриття листовоi сталi цинком, алюмiнiiм, сплавом алюмiнiй-цинк, так само нових видiв електролiтичного покриття;

- збiльшення в товарнiй продукцii частки металовиробiв високого ступеня готовностi, у тому числi економiчних видiв прокату i труб з антикорозiйним покриттям;

- автоматизацiя верстатiв i агрегатiв з використанням керуючих обчислювальних машин;

- здiйснення заходiв для пiдвищення якостi i сертифiкацii продукцii.

Основнi задачi удосконалення ремонтноi служби пiдприiмства

Головна задача служби устаткування (механо-ремонтноi служби пiдприiмств, спецiалiзованi ремонтнi трести й iншi органiзацii галузi) полягаi в тому, щоб забезпечити ефективну, безаварiйну роботу устаткування при мiнiмальних витратах трудових i матерiальних ресурсiв.

Однiiю з найважливiших умов рiшення цiii задачi i застосування системи ТОiР, суть якоi складаiться в чiткому чергуваннi i регламентацii перiодiв ритмiчноi роботи устаткування вiдповiдно до встановленого режиму i профiлактичних заходiв з метою попередження передчасного його зносу, включаючи плановi ремонти i мiжремонтне технiчне обслуговування.

Вiдповiдно до цiii система устаткування в процесi експлуатацii пiддаiться технiчному обслуговуванню (профiлактичний вiдхiд i нагляд, регулювання, змащення, очищення, перiодичнi огляди iнженерно-технiчним персоналом, усунення дефектiв i неполадок, необхiднi iспити i т.п. ) i плановим ремонтам, спрямованим на вiдновлення його працездатностi" частково втраченоi в перiод роботи. Системою ТОiР передбачене попереднi виготовлення запасних частин для замiни ушкоджених i гранично зношених, а також розрахунок i планування витрат працi ремонтного персоналу i матерiалiв для виконання намiчених ремонтних роботу

У положеннi приведенi нормативи:

- витрат працi на технiчне обслуговування устаткування в перiод мiж плановими ремонтами i на пiдготовку ремонтiв;

- перiодичностi i тривалостi планових поточних i капiтальних ремонтiв виробничого устаткування;

- структури ремонтного циклу для рiзних видiв устаткування в залежностi вiд його стану, конструктивних особливостей i умов експлуатацii;

- витрат працi на виконання планових поточних i капiтальних ремонтiв устаткування в залежностi вiд його ремонтноi складностi, тривалостi експлуатацii, умов проведення ремонтних робiт i iн.;

- матерiальних витрат на змiст устаткування i усi види його ремонтiв.

Пiдприiмства, ремонтнi трести й iншi пiдроздiли галузi зобов'язанi неухильно дотримувати вимоги системи ТОiР, тому що iхнi порушення неминуче приводить до росту позапланових простоiв устаткування, пiдвищенню рiвня трудових i матерiальних витрат на його ремонт i зниженню технiчних показникiв виробництва.

Подальше удосконалювання роботи механоремонтной служби пiдприiмств повинне вiдбуватися по шляху:

- пiдвищення якостi мiжремонтного технiчного обслуговування устаткування, посилення ролi i вiдповiдальностi експлуатацiйного i ремонтного персоналу виробничих цехiв у забезпеченнi ефективноi, ритмiчноi роботи агрегатiв i машин, а також розробки i впровадження заходiв щодо удосконалювання устаткування;

- рацiональноi централiзацii поточних i капiтальних ремонтiв устаткування з метою забезпечення оптимального спiввiдношення складу й обсягiв робiт, виконуваних персоналом механослужби виробничих i ремонтних цехiв пiдприiмств, ремонтних трестiв галузi;

- пiдвищення чiткостi планування i виконання ремонтiв устаткування, впровадження економiко-математичних методiв при плануваннi ремонтiв i аналiзi ефективностi ремонтного виробництва; упровадження гарантiйних ремонтiв на основi госпрозрахункових взаiмин мiж пiдприiмствами i виконавцями ремонтiв;

- максимального застосування вузлового й агрегатного методiв ремонту, розосередженого капiтального ремонту устаткування;

- iстотного полiпшення облiку i систематичного аналiзу причин непланових простоiв устаткування, низькоi стiйкостi вузлiв i деталей машин i розробки, дiйових заходiв по iхньому усуненню; пiдвищення рiвня робiт з модернiзацii агрегатiв i машин;

- удосконалювання облiку i зниження рiвня трудових i матерiальних витрат на ремонти виробничого устаткування;

- подальшiй централiзацii i спецiалiзацii виробництва запасних частин i змiнного устаткування;

- розробки i впровадження типовоi органiзацii i технологii проведення ремонтiв устаткування;

- полiпшення технiчноi озброiностi ремонтного персоналу засобами механiзацii важких i трудомiстких робiт, упровадження спецiалiзованих iнструментiв i пристосувань при виробництвi ремонтно-вiдбудовчих i монтажних робiт;

- пiдвищення квалiфiкацii i рiвня спецiалiзацii ремонтного персоналу, а також удосконалювання системи оплати його працi.

1 Загальна частина проекту

1.1 Опис роботи приводу клiтi ВлДУОВ» (призначення, будова, технiчна характеристика, кiнематична схема)

Чорнова клiть "ДУО" призначена для розбивки ширини листа й одержання необхiдноi товщини пiдкату для чистовоi клiтi "кварто". Керування головним приводом i допомiжними механiзмами клiтi "ДУО" вироблятися оператором з посади керування №3.

Головна лiнiя чорновий клiтi "ДУО" складаiться з:

- робочоi клiтi;

- двох (верхньоi i нижнiй) унiверсальних шпинделiв;

- шестеренноi клiтi;

- муфти зубцюватоi подовжений №21;

Робоча клiть тАЮДУОтАЭ складаiться з:

- двох станин закритого типу, у прорiзах яких розташованi робочi подушки прокатних валкiв з текстолiтовими вкладишами;

- двох прокатних валкiв;

- натискного i пристрою верхнього робочого, що врiвноважуi, валка, призначених для перемiщення валка у вертикальнiй площинi;

- натискного пристрою (два натискних гвинти; два черв'ячних колеса, посадженi на домкратнi частини натискних гвинтiв; черв'ячноi трансмiсii, що з'iднуi з лiвого i правого черв'якiв, з'iднаних мiж собою за допомогою глухоi муфти);

- пристрою, що врiвноважуi, (чотири штанги; траверси попарно спираiться на плунжера гiдравлiчних цилiндрiв);

- показник обтиснення (черв'ячна i конiчна передачi; цилiндричного редуктора; циферблата з великим i малим колами i двох стрiлець);

- механiзму настроювання верхнього валка, призначеного для усунення перекосу верхнього i нижнього валкiв вертикальноi площини;

- механiзму для перевалки валкiв, призначеного для висновку i заводу комплекту валкiв з подушками в клiть;

- станинних роликiв, призначеного для захоплення металу у валки;

- системи гiдравлiчного видалення окалини, призначеноi для гiдравлiчного видалення окалини з металу, що прокочуiться, виробляiться за допомогою води високого тиску 110 атмосфер через форсунки в колекторах.

Привод клiтi необхiдний для приведення в дiю робочих валкiв.

Принцип дii привода клiтi ВлДУОВ» i такий, що при включеннi електродвигуна, обертання передаiться на зубчасту муфту вiд якоi на шестеренну клiть, яка призначена для розвитку крутного моменту, одержуваного вiд електродвигуна, та передаючого на робочi валки через унiверсальнi шпинделi.

Технiчна характеристика:

1. Електродвигун постiйного струму:

- потужнiсть тАУ 1150 кВт;

- частота обертання тАУ 32-70 об/хвил;

- тип тАУ П20-100-4К.

2. Робоча клiть:

- тип клiтi - "ДУО", реверсивна "940";

- дiаметр бочки валка - 940 мм;

- довжина бочки валка 2500 мм;

- припустиме зусилля прокатки - 16600 кН;

- максимальна висота пiдйому верхнього валка - 600 мм;

- привiд валкiв - через унiверсальнi шпинделi, шестеренну клiть, муфту зубцювату подовжену №21, вiд двох реверсивних електродвигунiв постiйного струму 1150 кВт кожний, числом оборотiв 0-23-32 у хвилину;

- мiнiмальна товщина розкату - 15 мм;

- максимальна ширина розкату - 2150 мм.

3. Пiдшипники прокатних валкiв:

- вкладишi цiльно-пресованнi, текстолiтовi;

- кут обхвату вкладишiв шейки - 160 градусiв;

- товщина вкладиша (номiнальна) - 55 мм;

- товщина вкладиша (мiнiмально-допустима) - 15 мм.

4. Унiверсальнi шпинделi:

- матерiал вала шпинделя - Сталь 45;

- довжина вала шпинделя - 4290 мм;

- дiаметр тiла шпинделя - 420 мм;

- матерiал шпиндельних голiвок - Сталь 40ХН;

- матерiал бронзових вкладишiв - БР.АЖ-9-4.

5. Шестеренна клiть:

- тип зуба - шевронний;

- кiлькiсть шестеренних валкiв - 2 шт.;

- дiаметр валкiв - 1047, 4 мм;

- число зубiв шестеренних валкiв - 39 шт.;

- модуль зубiв нормальний - 24 мм;

- кут нахилу зубiв - ;

- кут зачеплення - ;

- висота зуба - 51, 85 мм.

6. Муфта подовжена зубцювата №21:

- припустиме навантаження - 300 Н;

- максимальне число оборотiв у хвилину - 200;

- граничний перекiс хитко при вiдсутностi радiального зсуву - ;

- граничний радiальний зсув при вiдсутностi переваги - 1,5 мм;

- кiлькiсть олii, що заливаiться - 65 лiтрiв;

- модуль зубцюватого зачеплення - 14 мм;

- число зубiв - 80.

1.2 Змащування механiзму (опис, схема, карта змащування)

Основним призначенням змащення i зниження втрат на тертя i чи запобiгання скорочення зносу тертьових деталей. Змащення також використовуiться як тепло керiвник в устаткуваннi, сприяi запобiганню деталей i вузлiв вiд окисних процесiв, тобто корозii, також вона сприяi вiдводу продуктiв розпаду працюючих деталей.

Змащення вузлiв i механiзмiв робочоi клiтi "ДУО" виробляються вiд автоматичних станцiй густого мастила Г-2 i Г-6. Режим роботи станцiй: при роботi стану з однiiю нагрiвальною пiччю - через 60 хвилин; iз двома через 30 хвилин. Сорт змащення "РЖП-1" (лiтня - улiтку, зимова - узимку).

Прокачування бронзових сухарiв у шпиндельних голiвках з боку валкiв клiтi змазують густим мастилом. Змащення здiйснюi черговий слюсар по змащенню 3 рази за змiну. Змазування бронзових вкладишiв у шпиндельних голiвках шпинделiв з боку шестеренноi клiтi виробляiться вiд змащення Ж-1 i подаiться до них через центральне свердлiння шестеренних валках. Унiверсальнi шпинделi застосовуються для передачi обертового моменту вiд шестеренноi клiтi до валянь робочоi клiтi "ДУО". Змащення бабiтових вкладишiв здiйснюiться вiд системи систематичного густого мастила Г-2 через живильник типу 2-0500-2до, тип змащення - "РЖП-1", режим включення щогодини .

Шестеренна клiть служить для передачi обертання вiд електродвигуна до валянь робочоi клiтi "ДУО". Змащення пiдшипникiв шестеренноi клiтi здiйснюються вiд централiзованоi системи рiдкого мастила Ж-1, олiiю високоi в'язкостi "ПС-28" по трубопроводах i каналам у плитовинi i станинi.

Муфта зубцювата подовжена призначена для передачi моменту, що крутить, вiд електродвигуна до шестеренного клiтi i з'iднання вала електродвигуна з валом шестеренноi клiтi. Змащення зубцюватого з'iднання муфти - закачная сумiш 70% густого мастила "РЖ-40", накачування виробляiться по iндивiдуальнiй ручнiй станцii, кiлькiсть закачаного змащення 65 лiтрiв.

Таблиця 1 тАУ Карта змащування натискного пристрою клiтi

ВлДУОВ»

№	Назва вузла змазування	Кiл-сть точок змащув.	Масляний матерiал	Засiб нанесення мастила (система змащення)	Перiодика змащування	Прим.
1	Пiдшипники електродвигуна	2	ЕШ-176	закладна ручна	2р. нарiк
2	Муфта подовжана зубчаста №21	2	рiдке мастило ВлРЖП-1В»	закачування по iндивiдуальнiй ручнiй станцii	1р. на годину
3	Пiдшипники шестеренноi клiтi	4	Рiдке мастило Р-1	централизована система рiдкого змащення	1р. на годину
4	Бабiтовi вкладники верхнього i нижнього унiверсальних шпинделiв	4	Густе мостило ВлРЖП-1В»	система систематичноi густоi змазки Г-2 через пiтник типу 2-0500-2к	через 1годину
5	Пiдшипники робочих валкiв	2	Густе мостило ВлРЖП-1В»	Автоматична станцiя густоi змазки Г-6	через 1годину
6	Шарнiрне зтАЩiднання з врiвноважуючи ми цилiндрами	2	Солiдол ВлУС-2В»	закачування по iндивiдуальнiй ручнiй станцii	4р. на рiк
7	Пiдшипники тяг врiвноважуючи цилiндрiв унiверсальних шпинделiв	2	Густе мостило ВлРЖП-1В»	система систематичноi густоi змазки Г-2 через пiтник типу 2-0500-2к	1р. на годину
8	Шестеренна клiть	1	Мастило втАЩязке ВлПС-28В»	централизована система рiдкого змащення i мастилом високоi втАЩязкостi за трубопроводами та каналами у плитовинi та станинi	1р. на тиждень

1.3 Правила технiчноi експлуатацii механiзму

Нагляд за шестеренними клiтями при експлуатацii

У випадку виявлення несправностей, при яких робота устаткування забороняiться, що приймаi змiну робить запис у журналi змiни рапортiв i повiдомляi майстру. Устаткування може бути пущене в роботу тiльки пiсля усунення несправностей i одержання дозволу майстра на пуск.

Оглядати устаткування при прийманнi змiн зобов'язанi: черговi слюсарi по дiлянках, оператори, машинiсти i iхнi помiчники, мастильники, водопровiдники, вольцовчики й iншi обличчя експлуатацiйного персоналу, що повиннi прибути на робоче мiсце до початку змiни.

При оглядах пiд час приймання змiни необхiдно:

- перевiряти стан деталей вузлiв i механiзмiв пiд час роботи, яких у попередню змiну виявленi дефекти i неполадки;

- перевiряти справнiсть дiй пускових, гальмових i блокувальних пристосувань;

- перевiряти надiйнiсть крiплення вузлiв i деталей;

- перевiряти справнiсть мастильних вузлiв;

- перевiряти зубцюватi зачеплення на наявнiсть вiбрацii поштовхiв;

- перевiряти наявнiсть iнструмента з пристосувань запасних частин i захиснi огородження;

- перевiряти чистоту робочого мiсця й устаткування.

При приймання змiни перевiрити:

- немаi чи надмiрного пiдвищення температури у вузлах механiзму;

- надходження змащення в пiдшипники;

- наявнiсть змащення в масляних ваннах шестеренних клiтей;

- справнiсть роботи масляного насоса.

Перед пуском у роботу включити маслосистему i перевiрити тиск i достатнiсть надходження змащення на зуби шестiрнi i пiдшипники.

Протягом змiни;

- систематична перевiрка температури пiдшипникiв;

- перевiрка роботи олiя насосiв, стан змащення постiйне надходження його;

- по шуму стежити за зубцюватим зачепленням;

- перевiряти обтягування крiпильних деталей.

Не рiдше одного разу на мiсяць пiддавати лабораторному аналiзу робочi олii. Огляд шестеренноi клiтi проводиться ремонтним персоналом i у випадку виявлення неполадки, вона повинна бути усунута. Устаткування слiд перевiряти: помiчнику начальника цеху по устаткуванню (1 раз на мiсяць); механiку цеху (2 рази на мiсяць) i майстру по ремонтi (1 раз у тиждень). Результати перевiрки заносяться в агрегатний журнал iз указiвкою виявлених дефектiв i несправностей.

Ревiзiю шестеренних клiтей роблять у наступному порядку:

- повне, часткове розбирання механiзмiв;

- очищення масляноi ванни;

- ревiзiя шестеренних валкiв i корпуса;

- ремонт i замiна ушкоджених деталей;

- зборка i випробування механiзмiв.

Вiдхiд i нагляд за унiверсальними шпинделями при прийманнi змiни:

- перевiрити обрив чи голiвки осьовий зсув пальця;

- простежити за роботою шпиндельного з'iднання.

Протягом змiни:

- стежити за змащенням шпиндельних пристроiв;

- не допускати зазору мiж вкладишами i лопатами.

Ревiзiю унiверсальних шпинделiв проводять не рiдше одного разу в 1,5 мiсяця:

- розбирання шарнiрного з'iднання;

- видалення непотрiбного змащення;

- стежити за зносом вкладишiв i пальцiв працюючих на стирання.

Вiдхiд i нагляд за муфтою пiд час експлуатацii:

- перевiрити, чи не порушилася посадка напiвмуфт на валах;

- постукуванням перевiрити надiйнiсть болтових крiплень;

- оглянути стан i крiплення кожухiв муфт.

Не рiдше одного разу в 10-15 доби перевiряти наявнiсть олii i робити долiвку його до контрольного рiвня. Не допускаiться експлуатацiя муфти, у якоi внаслiдок зносу ущiльнень вiдбуваiться витiк мастильних матерiалiв. Ревiзiя муфти виробляiться при планових зупинках устаткування на ремонт не рiдше 1 рази в 45 днiв. Не допускаiться експлуатацiя зубцюватоi муфти, у якоi знос зубiв перевищуi 30%.

1.4 Заходи для пiдвищення стiйкостi деталей механiзму

Для рiшення цiii задачi, поряд iз запровадженням у дiю нових потужностей i удосконалювання виробничих процесiв на базi новоi технiки, замiна ручноi працi людини механiзованим, надзвичайно важливо забезпечити нормальну i безперебiйну роботу дiючого устаткування. Це досягаiться тiльки за умови ретельного нагляду i вiдходу за агрегатами i механiзмами, а так само своiчасного i доброякiсного проведення профiлактичних ремонтiв.

РЖснують рiзнi шляхи пiдвищення зносостiйкостi швидкозношуючихся деталей:

- полiпшення умов роботи деталей устаткування, що досягаiться шляхом зменшення негативного впливу руйнувань при технологiчному процесi;

- полiпшення середовища металургiйного виробництва;

- удосконалювання технологiчних процесiв.

Для запобiгання руйнувань i зносу деталей використовують:

- контроль технологiчних процесiв (установка датчикiв температури);

- застосування запобiжних систем i пристроiв;

- захист деталей вiд впливу високих температур i правильний вибiр системи охолодження;

- захист вузлiв тертя вiд проникнення в них абразивних часток, застосування рiзних систем пиловловлення;

- пiдтримка в цеху постiйноi температури узимку i влiтку;

- своiчасне технiчне обслуговування i ремонт устаткування.

Для пiдвищення зносостiйкостi середньо вуглецевих сталей iх легують кремнiiм, марганцем, хромом.

При окисному зносi застосовують деталi виготовленi з високолегованих цементованих сталей.

При опорi матерiалу термiчноi утоми застосовують деталi, виготовленi з легованих сталей з карбидо-утворюючими елементами - хром, вольфрам, молiбден (15ХМЛ).

Для деталей працюючих в умовах абразивного стирання використовують сталь Гадфельда - 110М13Л.

Для пiдвищення стiйкостi, твердостi i мiцностi швидкозношуючихся деталей застосовують такий процес як термiчна обробка - вiджиг, загартування, вiдпустка.

Для пiдвищення твердостi i мiцностi поверхневих шарiв деталей i змiна iхнього хiмiчного складу застосовуiться хiмiко-термiчна обробка - цементацiя, цианювання, азотування, алiтування, хромування, сiлiцювання, борiрування.

Методи вiдновлення зношених деталей:

- методи вiдновлення посадки зi змiною початкових розмiрiв. При цьому вiдновлення вiдбуваiться за рахунок збiльшення розмiрiв посадкових мiсць обох взаiмодiючих деталей, або навпаки, за рахунок зменшення розмiрiв iх посадкових мiсць;

- методи вiдновлення посадки без змiни початкових розмiрiв. Цей метод полягаi в тому, що розмiри отвору i валу вiдновлюються нарощуванням металу або iншим засобом з наступною обробкою iх на нормальний розмiр;

- вiдновлення деталей з використанням ремонтних розмiрiв. Його сутнiсть в тому що зношена поверхня однiii з деталей (бiльш дорогоi) вiдновлюiться механiчною обробкою, а iнша деталь змiнюiться новою ремонтного розмiру;

- постановкою додаткових деталей тАУ постановка на зношенiй поверхнi спецiально виготовлених додаткових деталей;

- часткова замiна;

- вiдновлення зварюванням та наплавленням тАУ зтАШiднання деталей або вiдновлення ii початковоi форми;

- вiдновлення деталей електричними засобами;

- вiдновлення деталей за допомогою гальванiчних покриттiв тАУ застосовують для захисту вiд корозii та для декоративних цiлей;

- вiдновлення деталей пластичним деформуванням тАУ метод дозволяi вiдновлювати розмiри зношених деталей, а також випрямляти геометричнi форми;

- вiдновлення деталей паянням;

- вiдновлення деталей склеюванням та за допомогою полiмерних матерiалiв.

Для того щоб зменшити витрати на обслуговування устаткування необхiдно прислухатися наступних правил:

- вчасно i якiсно робити усi види ремонтiв;

- для змазування вузлiв тертя використовувати якiснi мастильнi матерiали, призначенi для змазування даних вузлiв i подаванi в необхiднiй кiлькостi;

- для обслуговування устаткування залучати персонал навчений передовим прийомам обслуговування устаткування;

- строго дотримувати вимогам iнструкцii з експлуатацii даного промислового устаткування;

- при ремонтах використовувати тiльки якiснi iнструменти i надiйнi запаснi частини.

1.5 Охорона працi на дiльницi

Дiлянка стану ТЛЦ-1 цеху характеризуiться забрудненням i загазованiстю для навколишнього середовища, частими вантажопотоками. У зв'язку з цим обслуговуючий персонал дiлянок може одержати опiки, затягування одягу i частин тiла валками, що обертаються шпинделями i сполучними муфтами, вiд'iднання окалини i частин металу, захоплення рейками манiпуляторiв. Крiм того на дiлянцi стану присутнi шкiдливi метрологiчнi умови: висока температура навколишнього повiтря, пiдвищена вологiсть, рухливiсть повiтряних мас.

При прокатцi металу утвориться пил, що складаiться з оксидiв залiза, що дуже шкiдливi для здоров'я людини. Небезпечнi викиди окалини, збiльшуючи викиди пари, що утвориться на поверхнi розкату з води, що призначена для охолодження робочих валкiв стану. Загазованiсть навколишнього середовища на ТЛЦ-1 мiнiмальна, тому що всi гази в термопечах придiляються в вiдсоси, де через фiльтри очищаiться.

При проведеннi ремонту необхiдно, насамперед , оформити убрання допуск iз указiвкою мiр безпеки, далi варто зробити iнструктаж ремонтникам по ТБ. Пiсля перевiряiться надiйне вiдключення електроустаткування i мастилопроводiв. При виконаннi робiт варто органiзувати i забезпечити ремонтну зону й iндивiдуально робiтники мiсця. Усiляко сприяти зниженню трудомiсткостi, використовуючи спецiальне устаткування. Необхiдно контролювати готовнiсть пристосувань iнструмента до ведення поставлених робiт. Складування монтуiмих i демонтуiмих вузлiв i деталей здiйснюiться на робочiй площадцi. По закiнченню ремонту зробити збирання робочоi площадки, забрати залишки мастильного матерiалу, вiдновити всi захиснi, запобiжнi, сигналiзацiйнi пристроi. Далi варто зiбрати весь ремонтний персонал разом перевiрити iхнi здоров'я i здати устаткування в експлуатацiю.

Повертаючи до питання електричноi безпеки для зниження електротравматизма необхiдно впроваджувати наступнi заходи, а саме:

- забезпечити неприступнiсть струмоведучих частин знаходжуючихся пiд напругою вiд випадкового дотику;

- робити електричний подiл мережi з великою iмнiстю на мережi з малими емкiстями;

- усувати небезпека з появою напруги на не струмоведучих частинах устаткування захисним заземленням, установок, блокувань i занулителей. При iндивiдуальних роботах користатися перенесеннями з напругою до 42В.

З метою зниження теплових випромiнювань на органiзм людини необхiдно застосовувати наступне засiб захисту:

- теплова iзоляцiя печей;

- упровадження водяного охолодження;

- захиснi екрани.

На норм дiлянцi тепловi випромiнювання мiнiмальнi i не вимагають залучення особливоi уваги.

Товстолистовий цех по категорii пожежноi небезпеки маi ступiнь "Г". Пожежi в цеху можуть вiдбуватися внаслiдок порушень правил технiчноi експлуатацii, аварii. Вибухи можуть вiдбуватися, але лише в тих випадках, коли труба порушуiться ТБ в олiю i кисню небезпечних мiсцях. Пожежна охорона здiйснюiться як вiдомчоi, так i позавiдомчоi. У кожнiм цеху маiться добровiльна пожежна бригада. Дiлянка обладнана системою протипожежного гасiння пожеж, тобто водопроводом високого тиску, спецiальною сигналiзацiiю. У найбiльш небезпечних мiсцях установлюються протипожежнi щити, обладнанi спецiальним iнвентарем (лопатами, баграми, сокирами, пiском) i вогнегасниками типу ОУ - 8 - 2 штуки, УП - 1м штука. Обсяг шухляди з пiском i встановлено iхнiх 8 штук. На дiлянцi повиннi бути встановленi гiдранти, план евакуацii при пожежi, зазначенi запаснi виходи. Пiд'iзнi колii i пiдходи повиннi бути не захаращенi й у справному станi.

Обтиральнi i мастильнi матерiали повиннi знаходиться в спецiальних неспалених примiщеннях i шухлядах. При замiнi олii його зливають у спецiальнi iмностi для наступного вiдправлення на регенерацiю. Усi електро-газосварочнi роботи повиннi виконаються тiльки при наявностi спецiальних допускiв, де вказуiться умови пожаробезпечного виконання робiт i обличчя що вiдповiдають.

Вимоги безпеки в аварiйних ситуацiях на дiлянцi стану: залишити обслуговуючому персоналу робочi мiсця, якщо самi не в змозi виправити аварiю i поставити в звiстку начальника цеху. Але iмовiрнiсть виникнення серйозних аварiй на дiлянцi рiзання малоймовiрна. При стропуваннi силового редуктора необхiдно стежити за тим, щоб зона транспортування його була чиста вiд будь-який, тому що завжди iснуi iмовiрнiсть обриву канатiв, що невiдомо чим скiнчиться якщо там хто те буде.

Скидання виробничi i стiчнi подаються у вiдстiйники , де пiд дiiю власноi сили ваги речовини осiдають, далi з вiдстiйникiв подаiться у фiльтри i пiсля цього використовуються для охолодження металоконструкцiй на всьому заводi.

Для зниження поширення пилу i важких металiв необхiдно навколо заводу висадити зеленi насадження i чим бiльше, тим краще. Дерева також i гарними звукопоглиначами, знижуючи шум на 10 - 15 ДБ. Захисна зона повинна бути розбита на 500 метрiв навколо всього заводу.

1 тАУ електродвигун;

2 тАУ муфта зубчаста подовжена;

3 тАУ шестеренна клiть;

4 тАУ верхнiй шпиндель;

5 - нижнiй шпиндель;

6 тАУ прокатнi валки;

7 тАУ цилiндр врiвноважуючого нижнього шпинделя;

8 - цилiндр врiвноважуючого верхнього шпинделя.

Рисунок 1 тАУ Кiнематична схема привода клiтi ВлДУОВ»

2 Розрахункова частина проекту

2.1 Вихiднi даннi

- дiаметр ролику, ;

- швидкiсть проходу листа, ;

- маса листа, .

2.2 Розрахунок потужностi i вибiр двигуна

Визначаiмо максимальну потужнiсть двигуна:

де - статичний максимальний момент

- загальне ККД,

де - ККД шевронноi передачi,

- ККД пар пiдшипникiв,

- ККД шпинделiв з муфтою,

Визначаiмо статичний максимальний момент:

де тАУ момент прокатки,

- момент тертя,

де - передаточне число привода валкiв,

де - коефiцiiнт плеча прикладення рiвнодiючоi сили,

- довжина деформуi мого металу, м

- рiвнодiюча сила, кн.

де - повний тиск на валок,

- коефiцiiнт тертя в пiдшипниках валкiв,

- дiаметр шийки валу,

де - коефiцiiнт перевантаження,

Враховуючи отриманий результат розрахунку вибираiмо тип двигуна тАУ реверсивний постiйного струму ,

2.3 Кiнематичний розрахунок i вибiр передачi

Визначаiмо кутову швидкiсть електродвигуна:

Визначаiмо кутову швидкiсть прокатного валку:

де - швидкiсть прокатки листа,

- дiаметр прокатного валу,

Визначаiмо загальне передаточне число привода:

Загальне передаточне число привода розподiляiмо по елементах привода:

де - передаточне число шестеренноi клiтi, ;

- передаточне число прокатних валкiв, .

Визначаiмо кутовi швидкостi валiв:

;

Визначаiмо обертовi моменти на валах:

2.4 Розрахунок зубчастоi передачi

Так як в завданнi немаi особливих вимог стосовно габаритiв передачi, вибираiмо матерiали з середнiми механiчними характеристиками - для шестеренного валу 1 та 2 - Сталь 35ХГС, термiчна обробка тАУ покращання, твердiсть HВ 220.

Визначаiмо допустиму контактну напругу: