Анрi Матiс

Виконала: учениця 10-Б

Ничиталюк Котячи

Прийняла:

Моргун Ю.М

2004

Анрi Матiс (Henri Matisse) (1869тАУ1954)видатний французький художник. Народився 31 грудня 1869 у Ле-Като на пiвночi Францii. У 1892 приiхав у Париж, де учився в Академii Жюлиана, а пiзнiше в Гюстава Моро.

У 1893 р. учень адвоката Анрi Матiс прийшов у паризьку ВлEcole des Beaux ArtsВ» з намiром присвятити себе живопису. Вiн явно не вiдповiдав необхiдним стандартам Школи. Так це i зрозумiло тАУ першi серйознi картини Анрi почав писати лише в 1890 р. (тобто трьома роками ранiше), до того ж Матiс знаходився пiд очевидним впливом iмпресiонiстiв. Його вважали Влнедотепним наслiдувачемВ» останнiх, оскiльки молодому живописцевi не вистачало навiть iмпресiонiстськоi уваги до деталей, що проступають як би крiзь завiсу вiдчуття. Однак Гюставу Моро, вiдомому художнику i члену журi Школи Образотворчих Мистецтв стало шкода юнака i запропонував йому займатися в Школi неофiцiйно. Що Матiс i зробив. Згодом вiн згадував Моро з любов'ю i вiдданiстю, як дiйсного Вчителя. Адже саме Гюстав визначив головний принцип усiii наступноi творчостi Матiса, сказавши якось у 1895 р.: ВлВам належить спростити живописВ». Слова цi виявилися пророчими.

Наприкiнцi XIX в. французька публiка вже змирилась з iмпресiонiзмом. Вiдбушевали пристрастi по Моне, Сислею, Пiсарро, Едуару Мане, Бертi Морiзо, Ренуару. Навiть самi консервативнi критики прийняли цей плин, як данiсть. Починаючi художники, зрозумiло, в усьому прагнули наслiдувати недавнiх ВлбунтарiвВ» - отже, копiювали i iхню манеру листа. З 1890 по 1902 р. вiн щорiчно створював кiлька картин, близьких за духом iмпресiонiстам. Такi натюрморти ВлПляшка шидамаВ» (1896), ВлДесертВ» (1897), ВлФрукти i кавникВ» (1898), ВлПосуд i фруктиВ» (1901). Через багато рокiв сам художник говорив, що знаходився в тi роки пiд впливом живопису Сезанна, а потiм i особистого знайомства з Великим Майстром. Утiм, натюрморти i пейзажi раннього Матiса являють собою, скорiше, якiсь загальнi варiацii на тему Влiмпресiонiзм у живописiВ» - iнакше кажучи, вiн немов копiюi по-своiму усiх вiдомих у той час художникiв-iмпресiонiстiв, запозичаючи i зводячи воiдино характернi риси iхньоi творчостi. Результат був наступним: iм'я Матiса знали, але вузькому колi адептiв живопису.

До початку столiття Анрi виповнився 31 рiк (род. у 1869). З 1902 по 1904 р. вiн переживаi своiрiдний Влперiод пiдготовкиВ». ВлБулонский лiсВ» i ВлЛюксембурзький садВ» (1902) (рис.1) тАУ якась ланка мiж живописом Матиiса-iмпресiонiста i Матiса-фовiста.

Рис. 1 "Люксембурзький сад"

Художник починаi пошук оголених колiрних сполучень, гру колiрними плямами, грубими i розмитими, але одночасно насиченими i яскравими, зовсiм iншими, нiж в iмпресiонiстiв. Саме ця брутальнiсть i насиченiсть викликають пiзнiше в критика Л.Вокселя порiвняння з ВлдикiстюВ». Крiм того, у 1904 р. Матiс зближаiться з вiдомим пуантилiстом Сiньяком, частково переймаючи його манеру писати. Однак на вiдмiну вiд ВлточковихВ» множинних ударiв пензлем Сiньяка, Анрi Матiс працюi, використовуючи ясно помiтнi, могутнi, як би недотепнi, але мазки, що iскряться життям, (виникаi ще один термiн, зв'язаний з iм'ям Матiса, - ВлдивiзiонiзмВ» (вiд лат. ВлdivisionВ» -ВлподiлВ»)). Своi творчi знахiдки, зробленi протягом 1902-04 р., художник i називав ВлпiдготовкоюВ». тАУ Вiн i кiлька його товаришiв готувалися здивувати публiку новим явищем у живописi тАУ ВлфовiзмомВ».

У наступному, 1905 р., у Парижi вiдбувся Осiннiй салон. На ньому виставили своi в витвори художники, якi основним принципом кольору обрали Влрозкрiпачення,В». ВлКолiр дii тим сильней, чим вiн простiшеВ», - писав пiзнiше Матiс у ВлЗамiтках живописцяВ» (1908). Потрапивши на виставку, критик Воксель був так вражений побаченим, що охарактеризував новий живопис глузливим словом ВлдикаВ» (фр. ВлfauveВ»). Вiдразу характеристика Вокселя була пiдхоплена пресою: з'явився термiн ВлфовiзмВ». В iсторii мистецтв i ранiше, i пiсля 1905 р. бувало не раз, що випадковими, викликаними негативними емоцiями епiтет, звернений до якого-небудь напрямку, плиновi, закрiплювався за ним у якостi серйозного наукового термiна. ВлФовiзмВ» - типовий тому приклад. Представники Осiннього салону, бажаючи протиставити себе публiцi i критицi, прийняли прiзвисько ВлфовiстiвВ», ВлдикунiвВ». У своiх добутках вони постаралися максимально виразити колiр, насолоджувалися ВлбожевiллямВ», ВлбуйствомВ» кольору. Марковi i Дерен, Руо, Ван Донген i Вламiнк на кiлька рокiв захоплюються цiiю грою. Главою свого кружка вони вiдразу ж обирають Матiса.

Що ж Матiс? Неймовiрно, але факт: як такими ВлфовiстськимиВ» добутками художника можна вважати лише три-чотири картини (найбiльш вiдома з них тАУ ВлДама на терасiВ», (1905). За перiод офiцiйного iснування фовiзма (з 1905 по1907 вiдповiдно) Матiс не створив або значних, що запам'ятовуються картин, якими багато його творчiсть наступного рокiв. Як це часто бувало в захiдноiвропейському мистецтвi XIX-XX вв., фовiзм виявився черговою грою. РЖ якби Матiс не пiдняв Влз гордiстюВ» прапiр фовiзму восени 1905 р., хто знаi, - яка доля була б уготована цьому плину? Можливо тАУ десяток статей у щоденних паризьких газетах за 1905 р., не бiльш..

У 1906 р. Анрi вiдправляiться на Схiд тАУ в Алжир. Вiн вiдразу ж захоплюiться схiдними мотивами, без кiнця малюючи арабськi вiзерунки на одягах i посудi, портрети алжирцiв i марокканцiв, куточки пустелi. ВлСтатуетка i вази на схiдному килимiВ» (1908), ВлФрукти i бронзаВ» (1910) i iн. картини тАУ тому свiдчення.

Але для всiii РДвропи Матiс - ще глава фовiстiв. РЖ як до фовiсту, звертаiться до художника росiйський колекцiонер С.И.Щукиi, замовляючи панно ВлТанецьВ» i ВлМузикаВ» (1910-1911), що здобули Матiсу славу Влвiдомого живописця XX столiттяВ», поставивши в один ряд з iншими генiями.

Звертання до оголеноi фiгури вiдбуваiться в художника в 1908 р. Вiн пише досить вiдому картину ВлГра в кулiВ», де закладенi принципи зображення людських тiл, характернi i для ВлТанцюВ»(рис.2), i для тАЬМузикитАЭ (рис.3)

Рис.2 Танець

ВлНiмфа i сатирВ» - картина 1909 р. тАУ тiльки пiдтверджуi прагнення зрозумiти людську фiгуру, передати вiдчуття не за допомогою розмитих фарб i свiтлотiнi, а вигадливим нахилом, польотом, устремлiнням чiтко намальованого людського тiла в просторi, секундною зупинкою в ньому. Немов запам'ятовуючи окремий кадр

Рис.3 Музика

величезного кольорового фiльму, трудиться художник. Вiн змушуi мить зупинитися. Застигають гравцi в кулi, що печуть i грають музиканти (звичайнi люди?), сатир i нiмфа, що скорилася силi свого переслiдувача. Дивлячись на цi картини, розумiiш: Матiс тАУ дiйсно великий художник. Його величина в простотi й одночасно запаморочливоi складностi. ВлПроста складнiстьВ» - мабуть, так можна двома словами виразити суть творчого методу художника.

З 1911 р. Матiс багато подорожуi. Вiдвiдуi РЖспанiю, Росiю, Марокко; через кiлька рокiв виявиться на Таiтi i добереться до Америки. Виставляiться дуже часто тАУ у Берлiнi, Нью-Йорку, Нiццi (1914-1919), Санкт-Петербурзi, Парижi, Мадридi. Усе бiльше пише схiдних пейзажiв i портретiв тАУ ВлАрабська кав'ярняВ», ВлВид з вiкнаВ», ВлПортрет дружини художникаВ» (рис. 4).

Його добутку вiдрiзняi колишнi прагнення до чистого кольору. Вiн дii пiд дiiю якогось ВлiнстинктуВ» (у 1934 р., у листi А.Г.Ромму, Анрi Матiс пiдкреслюi, пiдсумовуючи власнi погляди на живопис: ВлНеобхiдно дати слово iнстинктовi. Коли справа доходить до передачi квiтiв, я кличу на допомогу той iнстинкт, що рухаi рукоюВ»). Матiс став знаменитим. У 1930-40 р., не зупиняючи на досягнутому, вiн знову i знову пробуi сили в скульптурi (ВлГенриетта IIIВ», ВлВенера в раковинiВ»: Вл жiнка, ЩоКоштуi,В» i т.д.) i графiку. РЖлюструi книги тАУ збiрник вiршiв Малларме (1932), ВлУлиссВ» Джойса (1935), вiрша Ронсара (1942), ВлПасифаюВ» Монтерлана (1944), бодлеровские ВлКвiти злаВ» (1944). Портрет Бодлера роботи Матiса (поряд з фотографiiю Надара) стаi майже класичним зображенням поета. У статтi ВлЯк я робив своi книгиВ» Матiс напише:

ВлЯ проводив лiнii таким чином, щоб бiла сторiнка привертала увагу читача не менше, нiж самий текст.В» -

Створювалася унiкальна технiка малюнка, з першого ж погляду вiдмiнна вiд технiки всiх iнших художникiв. На цiй технiцi тАУ Влдекiлькома тонкими лiнiями передати головнеВ» тАУ побудований принцип портрета в Матiса.

Рис.4 тАЬПотре дружини художникатАЭ

Вiн зображуi особу (голову), проводячи на бiлому листi чорнi лiнii, мiж якими тАУ порожнеча. Так написаний портрет Бодлера i кiлька портретiв Лiдii Делекторской (секретаря i друга художника).

У 1943-44 р. Матiс трудиться над книгою ВлДжазВ», використовуючи нову технiку тАУ ВлдекупажаВ». Вiн вирiзуi визначенi кольоровi малюнки, потiм зiставляi них, пiдписуючи композицiю, що вийшла. Це було схоже на своiрiдну аплiкацiю. РЖ тут генiальний Матiс знову грав тАУ цього разу в дитячу простоту i наiвнiсть. Вiн немов з'являiться перед читачем-глядачем дитиною, якiй дали ножицi, кольоровий папiр, i клей, i який раптом почав дiяти. Однак i в ВлДжазiВ» генiй видаi автора тАУ йому так i не удалося сховатися за вигаданим образом граючоi дитини..

У 1948 р. Матiс узявся за створення вiтражiв, розписiв по керамiцi i картин для капели у Вансе. Вiн проробив над проектом аж до 1951 р., коли вiдбулося освячення капели. У тому ж роцi було здiйснене величезне турне його добуткiв по Америцi. Незважаючи на похилi роки, художник завзято малюi. Приймаi рiзнi пропозицii, що стосуються творчостi. РЖ в старостi Матiс залишаiться працьовитим уважним живописцем, яким вiн прийшов в Школу Образотворчих Мистецтв у 1893 роцi. Старiсть не могла перемогти його генiя.

Помер Анрi Матiс 3 листопада 1954 р. у Нiццi, своiю творчiстю довiвши XX столiттю: мистецтво тiльки тодi маi право на гру, коли гравець генiальний.

"Золотi рибки" 1911р. Музей iм.А.С.Пушкiна

"Оголена спина" 1918р.

Вместе с этим смотрят:

11-этажный жилой дом с мансардой

14-этажный 84-квартирный жилой дом

16-этажный жилой дом с монолитным каркасом в г. Краснодаре

180-квартирный жилой дом в г. Тихорецке

2-этажный 3-секционный 18-квартирный жилой дом в г. Мирном