Армоване цегляне мурування перегородок

Тема:

Армоване цегляне мурування перегородок

Змiст

1. Загальнi вiдомостi про роботу

2. Матерiали для даноi роботи

3. РЖнструменти, приладдя, iнвентар

4. Технологiчний процес

4.1 Пiдготовка до роботи

4.2 Розмiтка осей перегородки

4.3 Натягування шнуратАУпричалки

4.4 Мурування перегородок

Використана лiтература

1. Загальнi вiдомостi про роботу

Перегородки (Рис. 1.1.) - це вертикальнi огорожi, що не несуть навантаження. Вони спираються на мiжповерховi перекриття i роздiляють в будiвлi сумiжнi примiщення. Перегородки можуть бути з цеглини, гипсобетонних плит, дрiбних блокiв i т.д. Заводи будiвельноi iндустрii виготовляють великопанельнi залiзобетоннi i гипсобетоннi перегородки з поверхнею, подготовленою пiд фарбування або обклеювання шпалер.

Рис 1.1. ПЕРЕГОРОДКИ

а - з цеглини; б - з гипсобетонних плит

Кладку ведуть з перев'язкою швiв на розчинах марки не нижче 10.

Стiйкiсть перегородок забезпечуiться укладанням арматури в горизонтальнi шви i вертикальними штрабами, залишеними в мiсцях примикання до капiтальних стiн.

Перегородки завтовшки в чверть цеглини викладають за шаблоном з iнвентарних щитiв. РЗх встановлюють по виску i закрiплюють. Кладку ведуть усерединi шаблону, укладаючи цеглину на ребро i прихиляючи iх до щитiв шаблону.

Застосування шаблонiв при кладцi перегородок пiдвищуi якiсть робiт i продуктивнiсть працi мулярiв.

Перегородки з гипсобетонних плит (рис.1.1, а) роздiляють примiщення квартир або квартири мiж собою. Мiжквартирнi перегородки викладають з двох лав плит з повiтряним зазором мiж ними 50 мм.

Перегородки з гипсобетонних плит викладають iз застосуванням шаблону, що складаiться з двох стiйкий з пересувними кронштейнами, на якi укладена рейка. Перегородочнi плити встановлюють щiльно до рейки на одному рiвнi з нею. Застосування шаблонiв пiдвищуi якiсть кладки i продуктивнiсть працi муляра.

2. Матерiали для даноi роботи штучнi кам'янi матерiали

1. Керамiчними називаються штучнi кам'янi матерiали, що отримуються спiканням глин та iхнiх сумiшей з мiнеральними домiшками.

2. Керамiчнi матерiали i вироби класифiкуються за ознаками:

залежно вiд шпаристостi:

шпаристi - з водовбиранням не бiльше 5 %;

щiльнi - з водовбиранням понад 5 %;

призначенням:

стiновi матерiали - цегла i каменi керамiчнi, стiновi цеглянi панелi;

- цегла i каменi спецiального призначення - цегла керамiчна лекальна, каменi для каналiзацiйних споруд, цегла для дорожнього покриття;

керамiчнi вироби для облицювання фасадiв будiвель - цегла i каменi керамiчнi, лицьовi, фасаднi плитки, килимова керамiка (набiр тонкостiнних глазурованих i неглазурованих плиток, наклеiних на паперову основу); керамiчнi вироби для внутрiшнього облицювання - плитки для облицювання стiн санiтарно-технiчних вузлiв i примiщень iз пiдвищеною вологiстю або для пiдлог; покрiвельнi матерiали - глиняна черепиця: штампована i стрiчкова, плоска i хвиляста стрiчкова, S-подiбна стрiчкова i конькова;

керамiчнi труби - каналiзацiйнi й дренажнi;

керамiчнi санiтарно-технiчнi вироби - ванни, литки, унiтази, зливальнi бачки;

керамiчнi кислотоупорнi вироби - цегла кислототривка, плитки i труби кислототривкi;

грубi - вироби з грубоi керамiки мають неоднорiдну будову черепка, у якому неозброiним оком можна побачити зерна пiску.

вироби з тонкоi керамiки мають однорiдну будову черепка, яскраве забарвлення; iх виготовляють з бiлоi глини - каолiну;

вироби з вогнетривкоi керамiки - мають однорiдну будову черепка, iх готують зi спецiальноi сировини: вогнетривкоi глини, шамоту (порошку випаленоi вогнетривкоi глини), iнших матерiалiв.

Основною сировиною для отримання керамiчних матерiалiв i виробiв i глини. Для полiпшення iхнiх властивостей до них додають спiсненi й вигоряючi домiшки.

Звичайну керамiчну цеглу виготовляють з легкоплавких, середньоi пластичностi глин, що мiстять 40-50 % пiску. РЖснують два способи виробництва цегли (рис. 64):

пластичного пресування;

напiвсухого пресування.

Оскiльки цегла напiвсухого пресування щiльнiша, в нiй роблять пустоти (так звана п'ятистiнна цегла). Вона маi гладкi гранi й значно менше дефектiв нiж цегла пластичного пресування.

РИС. 2.1. ЦЕГЛА

а) пластичного пресування (1 - постiль; 2 - ложок; 3 -поперечник);

б) напiвсухого пресування

Цегла напiвсухого пресування маi меншу морозостiйкiсть. РЗРЗ випускають у невеликiй кiлькостi через складнiсть пресування сировини i невисоку продуктивнiсть пресiв.

5. Керамiчну цеглу випускають розмiром: 250x120x65 мм; рiдше: 288x138x65 мм (модульна) i 250x120x88 мм (потовщена). Оскiльки вага 1 цеглини не повинна перевищувати 4 кг, потовщену i модульну цеглу роблять з пустотами. Прийнятi наступнi назви граней цегли: великоi - постiль (1); боковоi довгоi - ложкова (2); торцевоi - тичок (поперечник) (3) -(див. рис. 2.1.).

ПОРТЛАНДЦЕМЕНТ

1. Портландцемент - гiдравлiчний в'яжучий матерiал, отриманий подрiбненням портландцементного клiнкеру i невеликоi кiлькостi гiпсу (1,5-3 %).

Клiнкер отримують випалом до спiкання сировинноi маси, що забезпечуi в портландцементi переважання силiкатiв кальцiю. Щоб уповiльнити тужавлення, до нього додають гiпс. Для полiпшення деяких властивостей i зниження собiвартостi портландцементу допускаiться введення мiнеральних домiшок (до 15 %).

2. Основнi операцii при отриманнi портландцементу:

приготування сировинноi маси;

випал ii для одержання цементного клiнкеру;

його мелення разом з домiшками.

Спiввiдношення компонентiв повинно бути таким, щоб отриманий при випалi портландцементний клiнкер мав наступний хiмiчний склад (%): СаО - 62-68; SiO₂ - 18-26; АРЖД - 4-9; Fe₃O₃ - 2 6.

У природi iснуi осадочна гiрська порода мергель, яка складаiться з вапняку та глини. Але частiше використовують вапняк i глину у спiввiдношеннi (3:1). До сировинноi маси вводять також коригувальнi домiшки.

Пiд час взаiмодii з вологим повiтрям активнiсть портландцементу знижуiться, тому його оберiгають вiд впливу вологи.

Тверднення. При змiшуваннi з водою частки портландцементу розчиняються, спочатку утворюючи гелеподiбну сумiш (жорсткий холодець), а згодом кристалiзуються, надають мiцностi цементу, що твердне. Процес тверднення портландцементу триваi мiсяцi й роки. Проте наростання мiцностi з часом уповiльнюiться, тому якiсть цементу зазвичай оцiнюють за мiцнiстю, яку набираi вiн у першi 28 дiб тверднення.

3. Корозiя цементного каменю. Портландцемент тАУ гiдравлiчний в'яжучий матерiал, який, перебуваючи у водi, твердне, набираючи дедалi бiльшоi мiцностi. Водночас якщо вода, а ще гiрше тАУводянi розчини солей або кислот, починають просочуватися крiзь цементний камiнь, вiн поступово руйнуiться. Цей процес називаiться корозiiю цементного каменю. Корозiя цементного каменю призводить до руйнування цементних бетонiв i розчинiв.

Щоб пiдвищити стiйкiсть цементного каменю проти корозii, до цементу додають активнi мiнеральнi домiшки, що зв'язують Са(ОН)₂ у нерозчиннi гiдросилiкати.

4. Рiзновиди портландцементу. Для задоволення потреб сучасного будiвництва в цементi промисловiсть на основi портландце-ментного клiнкеру випускаi рiзноманiтнi види портландцементу. Швидкотверднучий портландцемент (ШТЦ). Вiдрiзняiться швидким зростанням мiцностi у першi днi тверднення. Вiн буваi марок: Вл400В» i Вл500В», що у трьохдобовий термiн повиннi мати межу мiцностi при стиску 25 i 28 МПа. Застосовують для бетонiв, монолiтних i збiрних конструкцiй з пiдвищеною вiдпускною мiцнiстю.

Пластифiкований портландцемент. Отримують, додаючи до клiнкеру гiдрофобнi поверхово-активнi речовини, наприклад, сульфiтно-спиртову барду (ССБ) у кiлькостi 0,15-0,25%. Такий цемент значно пiдвищуi пластичнiсть розчинних i бетонних сумiшей порiвняно зi звичайним портландцементом при однакових витратах води. Це дозволяi зменшити витрату портландцементу, пiдвищити мiцнiсть i морозостiйкiсть бетонiв i розчинiв.

Бiлий портландцемент. Отримують з бiлих каолiнових i чистих вапнякiв або крейди з мiнiмальним вмiстом окислiв залiза, марганцю i хрому. На основi бiлого цементу i лугостiйких пiгментiв (сурику, ультрамарину) отримують кольоровi цементи. Марки таких цементiв: 300,400, 500. Цi цементи застосовують для опоряджувальних робiт.

3. РЖнструменти, приладдя, iнвентар

Продуктивнiсть працi муляра багато в чому залежить вiд якостi ручного iнструменту.

Кельма типу КБ (Рис. 3.1.а) - це лопатка з тонколистового сталевого полотна iз зiгнутою ручкою з древини твердих порiд. Вона застосовуiться для розрiвнювання розчину, заповнення вертикальних швiв i пiдрiзування надлишкiв розчину.

Молоток-кирочка типу МКИ (Рис. 53,б) масою 0,55 кг з дерев'яною ручкояткою завдовжки до 300 мм використовуiться для рубки або тесання цеглини, керамiчного каменя. При цьому лезо молотка повинно бути пiд прямим кутом до поверхнi ребра цеглини.

Лопата розчину типу ЛР (Рис. 3.1. в) маi полотно з листовоi сталi завтовшки 1,6 мм. Круглий металiчний стрижень завдовжки 320 мм захищаi вiд зносу дерев'яний живець.

Лопата необхiдна для подачi i розрiвнювання розчину, а також для перемiшування його в ящику.

а б в

РИС. 3.1. РУЧНИЙ РЖНСТРУМЕНТ ДЛЯ УКЛАДАННЯ ЦЕГЛИ

а - кельма; б - молоток; в тАУ лопата для розчину

Розшивки типу РВ-1 i РВ-2 (Рис. 3.2.) мають робочу частину у формi розрiзаноi уздовж сталевоi трубки з ручкою з деревини твердих порiд.

РИС. 3.2. РОЗШИВКА З УВРЖГНУТОЮ РОБОЧОЮ ЧАСТИНОЮ (а) РЖ З ОПУКЛОЮ (б)

Обробку i ущiльнення швiв кладки ведуть сталевими розшивками, якi мають увiгнуту i опуклу поверхню.

Для прискорення виробництва цеглевоi кладки i пiдвищення виробництва цегляноi кладки i пiдвищення ii якостi використовують малогабаритнi ручнi пристроi. Причальнi скоби (Рис. 3.3.) П-подiбноi форми закрiплюють в швах кладки; скоби з листовоi сталi надягають на цеглину, укладену навзнаки.

Кручений причальний шнур (Рис. 3.4.) завтовшки 1,5..3 мм натягують уздовж стiни, що викладаiться. Вiн призначений для дотримання горизонтальностi рядiв, що викладаються.

Рис. 3.3 Причальний шнур в корпусi

1 - корпус; 2 - ручка; 3 - шнур

Промiжнi маяки (Рис. 3.5.) у виглядi прямокутного корпусу або зварноi рамки фiксують натягнутий шнур у вертикальнiй i горизонтальнiй площинах.

Шаблон (Рис. 3.6.) у формi металiчного косинця служить для розмiтки i перевiрки прямих кутiв камтАЩяних стiн. Шаблон з двох лiнiйок, сполучених хомутами з притискними гвинтами, призначений для розмiтки вiконних i дверних отворiв при виробництвi кам'яних робiт.

3.5. ПРОМРЖЖНРЖ МАЯКИ

а - з прямокутним корпусом; б - iз зварною рамкою;

1 - причалка; 2 - корпус; 3 - ручка; 4 - ролик; 5 - упори; 6 - рамка; 7-фиксатор

РИС. 3.6. ШАБЛОНИ ДЛЯ РОЗМРЖТКИ РЖ ПЕРЕВРЖРКИ КУТРЖВ РЖ ОТВОРРЖВ

Висок (Рис. 3.7.) масою 0,2.. 1 кг, що складаiться iз сталевого конусоподiбного корпусу, крученого шнура i алюмiнiiвоi планки, призначений для перевiрки вертикальностi кутiв i поверхнi кладки.

РИС. 3.7. ВИСОК

Правило (Рис. 3.8.) з отфугованого дерев'яного бруска або дюралюмiнiiвого профiлю завдовжки 1,2..2 м призначено для контролю поверхнi стiн, що викладаються.

РИС. 3.8. ПРАВИЛО

а - дюралюмiнiiве; б- дерев'яне

Для перевiрки якостi цегляноi кладки використовують контрольно-вимiрювальний iн струмент.

Складаний метр i рулетки (Рис.3.9.) завдовжки 2..20 м служать для лiнiйних вимiрювань в ходi виконання кладки.

РИС. 3.9. ВИМРЖРЮВАЛЬНРЖ ПРИЛАДИ

Рiвень (Рис. 3.10.) в металевому корпусi завдовжки 750 мм застосовуiться для перевiрки вертикальностi i горизонтальностi кладки.

РИС. 3.10. РРЖВЕНЬ

1 - корпус; 2 - ампули; 3 - кришка

При виробництвi кам'яноi кладки використовують також рiзний iнвентар.

Установка (Рис. 3.11.) об'iмом до 2 м3 служить для прийому, пiдiгрiву, перемiшування i порцiйноi видачi товарного розчину i витратну тару для доставки до робочого мiсця каменщика.

РИС. 3.11. УСТАНОВКА ДЛЯ ПРИЙОМУ РЖ ВИДАЧРЖ РОЗЧИНУ

1 - рама; 2 - iмнiсть з гвинтом усерединi для перемiшування розчину;

3 - моторний вiдсiк; 4 - кришка; 5 - секторний затвор для видачi розчину; 6 - пiдвiска

Бункер з щелепним затвором (рис.3.12.) об'iмом до 1,2 м3 призначено для приймання i подачi розчину на мiсце муляра.

РИС. 3.12. БУНКЕР З ЩЕЛЕПНИМ ЗАТВОРОМ

1 - штурвал з тягою; 2 - затвор

Металевий ящик (Рис. 3.13) розчину об'iмом 0,24 м3 служить для подачi розчину на робоче мiсце муляра. Допускаiться пiдйом в гiрляндi (до шести ящикiв одновреВм менно).

РИС. 3.13.МЕТАЛЕВИЙ ЯЩИК РОЗЧИНУ

1 - вантажопiдйомна петля; 2 - строп

Пiдхоплення-футляр вантажопiдйомнiстью 1,5 т складаiться з двох напiвфутлярiв Г-образноi форми, закрiплених на захватних важелях, шарнiрно змонтованих на осi. Пiдхоплення-футляр призначене для вивантаження двох пакетiв цеглини з автомобiля i подачi iх до робочого мiсця муляра.

Самозатягувальний захват вантажопiдйомнiстю 1,75 т представляi собою прямокутну раму з двощелеповим затиском важеля.

Вiн призначений для розвантаження пакетiв силiкатноi цеглини без пiддонiв з автотранспорту i подачi iх до мiсця кладки.

Бак для змочування цеглини i iмкiсть заповнена водою. У жарку i суху погоду пiддони з цеглиною опускають у бак, змочують i подають до робочого мiсця муляра.

Переноснi свiтильники у виглядi розсувноi рами з телескопичною стiйкою, що маi плафони, освiтлюють робоче мiсце в темну пору доби.

Контейнер для зберiгання одягу, iнструменту i приладдя бригади мулярiв маi вiддiлення для двох змiн. Технологiчно необхiдний набiр iнструменту, пристосувань та iнвентаря, розрахований на бригаду мулярiв, називають нормокомплектом. Його бережливе використання сприяi пiдвищенню якостi i продуктивностi працi муляра.

4. Технологiчний процес

4.1 Пiдготовка до роботи

До початку роботи муляр повинен отримати iнструктаж про безпечнi методи i прийоми виконання поставленого завдання. Оглянути мiсце роботи та перевiрити правильнiсть розмiщення матерiалу, перевiрити справнiсть iнструменту, iнвентарю та пристосувань. Встановити наявнiсть захисних козиркiв i огорожi, вдягти спецодяг i захисну каску. Потiм перевiрити висок та рiвень вертикальнiсть i горизонтальнiсть покладених нижче рядiв. У зимовий перiод помiстя потрiбно очистити вiд снiгу, посипати пiском, вдягнути спецодяг i каску.

Перш нiж почати кладку, готують основу i розмiчають на нiй контури перегородки. Цеглину заздалегiдь замочують, оскiльки сухий матерiал вiдбираi воду з розчину, а це приводить до зниження мiцностi конструкцii. Спочатку укладають на розчин крайню цеглу. Мiж ними натягують шнур, по якому потiм виводять весь ряд. Рухаються, як правило, злiва направо. Цеглину кладуть так, щоб надiйно перекрити сполучнi стики нижчележачого шару. Пiсля завершення декiлькох рядiв перевiряють схилом вертикальну лицьовоi поверхнi стiни, а рiвнем - горизонтальне положення верхнього ряду. Шви мiж окремою цеглою повиннi бути заповненi розчином. Виключення - кладка ВлпустошовкаВ», вживана в тих випадках, коли стiну передбачаiться штукатурити, для чого мiж цеглинами залишають вiльний простiр на глибину 10-15 мм. Якщо розчин доходить до лицьовоi поверхнi, така кладка називаiться ВлвпiдрiзкуВ». Для ущiльнення розчину i надання стiнi чiткого малюнка шви в цьому випадку розшивають. Надлишок розчину видавлюють цеглиною або пiдрiзають кельмою, або загладжують розшивкою, робоча частина якоi може мати рiзну конфiгурацiю.

4.2 Розмiтка осей перегородки

Зведенню перегородок (Рис. 4.1.) передуi розмiтка подовжньоi осi, мiсць примикання до капiтальних стiн будiвлi i мiсцеположення отвору. Потiм шаром розчину вирiвнюють основу i встановлюють шаблони i порядiвки.

Перегородки з цеглини i керамiчного каменя влаштовують завтовшки в половину або чверть цеглини в примiщеннях з пiдвищеною вологiстю.

Перегородки санiтарних вузлiв викладають за металiченим шаблоном. Уклавши два ряди, шаблон прибирають, пiсля чого встановлюють i закрiплюють враспор мiж перекриттями кутовi шаблони. Кладку ведуть з перев'язкою швiв на розчинах марки не нижче 10.

Перегородки завтовшки в чверть цеглини викладають за шаблоном з iнвентарних щитiв. РЗх встановлюють по високу i закрiплюють. Кладку ведуть усерединi шаблону, укладаючи цеглину на ребро i прихиляючи iх до щитiв шаблону.

РИС. 4.1. РОЗМРЖТКА РЖ ЗАКЛАДКА ПЕРЕГОРОДКИ

1 - причалювання; 2 - порядiвка; 3 - вiсь перегородки; 4-ряд перегородок

4.3 Натягування шнуратАУпричалки

До порядiвок закрiплюють шнур - причалку, для зведення зовнiшнiх верст шнур тАУ причалку встановлюють для кожного ряду, натягуючи його на рiвнi верха укладеного ряду вiдступом вiд вертикальноi площини мурування на 3-4 мм. Шнур тАУ причалку закрiплюють за допомогою причальноi скоби, гострий кiнець якоi вставляють у шви мурування, а до тупого довшого кiнця, який спираiться на маячну цеглину. (Рис. 4.2.).

Шнур - причалку можна крiпити, привтАЩязуючи до цвяхiв, якi закрiплюються у швах мурування. Щоб шнур - причалка не провисав пiд нього пiдкладають деревяний маячний клин, товщина якого маi дорiвнювати висотi ряду мурування. (Рис. 4.3.).

РИС. 4.2. ВСТАНОВЛЕННЯ СКОБИ ЗАНОВО ЗРЖ ШНУРОМ тАУ ПРИЧАЛКОЮ

РИС. 4.3. ВСТАНОВЛЕННЯ ШНУРА - ПРИЧАЛКИ МАЯКОМ ВРЖД ПРОВИСАННЯ

4.4 Мурування перегородок

Перегородки санiтарних вузлiв (рис. 4.19) викладають за металiчним шаблоном. Уклавши два ряди, шаблон прибирають, пiсля чого встановлюють i закрiплюють враспор мiж перекриттями кутовi шаблони. Кладку ведуть з перев'язкою швiв на розчинах марки не нижче 10.

РИС. 4.19. КЛАДКА ПЕРЕГОРОДОК САНРЖТАРНО-ТЕХНРЖЧНИХ ВУЗЛРЖВ

а- закладка iз застосуванням шаблону;

б - iз застосуванням подмостей

Перегородки завтовшки в чверть цеглини (рис. 4.20.) викладають за шаблоном з iнвентарних щитiв. РЗх встановлюють по виску i закрiплюють. Кладку ведуть усерединi шаблону, укладаючи цеглину на ребро i прихиляючи iх до щитiв шаблону.

РИС. 4.20. ШАБЛОН ДЛЯ КЛАДКИ ПЕРЕГОРОДОК

1 - щити шаблону; 2 - викладена частина перегородки

Застосування шаблонiв при кладцi перегородок пiдвищуi якiсть робiт i продуктивнiсть працi мулярiв.

Перегородки з гипсобетонних плит (Рис.4.21.) роздiляють примiщення квартир або квартири мiж собою. Мiжквартирнi перегородки викладають з двох лав плит з повiтряним зазором мiж ними 50 мм.

Використана лiтература

1. Ищенко И.И.:Технология каменных и монтажных работ

2. Неелов В.А. Илюстрированное пособие для подготовки каменщиков

3. Никитин Л.И. Охрана труда в строительстве. М., 1999. - 359 с.

4. Петров А.К. Технология облицовочных производств. М., 2000. - 268 с.

5. Сахаров МЛ. Автоматизация кладки кирпича. М., 2001. - 243 с.

6. Кам'янi роботи. Пiдручн. Для проф.-техн. Навч.закладiв: У 3 ч. Ч.РЖРЖРЖ / А.С.Нiкулiна, С.РЖ.Заславська, Г.П.Матвiiв та iн. тАУ К.: Вiкторiя, 2001. тАУ 480с.

Вместе с этим смотрят:

Авангардизм як явище архiтектури ХХ столiття

Автоматическая автозаправочная станция на 250 заправок в сутки

Амурський мiст

Анализ деятельности строительного предприятия "Луна-Ра-строй"

Анализ проектных решений 20-ти квартирного жилого дома