Архiтектурно-конструктивний проект житлового будинку

Змiст

1.Вступ

2.3агальна частина

3. Об'iмно-планувальне рiшення

4.Теплотехнiчний розрахунок стiнового огородження

5.Конструктивне рiшення

6.РЖнженерно-технiчне устаткування будинку

7.Технiко-економiчнi показники

8.Використана лiтература

1. Вступ

Будiвництво замiського будинку даi можливiсть знайти сповна iнше, вiльне свiтосприйняття, робить людину повноправним господарем свого житла - без сусiдiв через стiнку а також над головою, загального пiд'iзду, зборiв незадоволених мешканцiв.

Зараз iснуi великий попит на замiськi будинки, якi дуже швидко зводяться на невеликому вiддаленнi вiд мiст.

На сьогоднiшнiй день украй популярными в нашiй краiнi стали котеджi, якi украй оперативно зводяться недалеко вiд великих мiст. Проiжджаючи по дорозi за мiстом, ми можемо бачити велику кiлькiсть споруд, якi часто захоплюють своiм зовнiшнiм виглядом, бiльше нагадуючи старовиннi замки або невеликi будинки що створюють вiдчуття домашнього затишку. Над розробкою макетiв таких будинкiв працюють багаточисельнi архiтектори i дизайнери, за сприяння яких котеджi зводяться унiкальними.

У зв'язку з цим будь-яка будова маi особливий вигляд i не нагадуi будинок сусiда.

Для того, щоб почати будiвництво, необхiдно точно визначитися, що саме будувати. Детальний план майбутнього будинку називаiться проектом.

Проект повинен складатися з двох частин. Перша з них, архiтектурно-будiвельна, найбiльш витратна. Вона включаi креслення фасадiв, плани кожного поверху, план розмiщення будинку на дiлянцi вiдносно iнших будов, необхiднi архiтектурнi розрiзи, креслення фундаменту, перекриттiв, крiвлi, загалом, всiх елементiв майбутньоi будови. Пояснювальна записка мiстить детальнi данi вiдносно вживаних при будiвництвi матерiалiв. Ця частина описуi зовнiшнiй вигляд будинку i внутрiшнi планування.

Необхiдно вирiшити, скiльки мешканцiв житиме у будинку, скiльки прийматиметься гостей, чи кожному потрiбна власна спальня, або можна поселити когось, наприклад, дiтей, разом. Порахувати, скiльки знадобиться ванних кiмнат i туалетiв, якi додатковi примiщення знадобляться окрiм вiтальнi, спалень i кухнi.

Фантазiя може бути обмежена лише фiнансовими можливостями, адже кожен квадратний метр площi тАФ це додатковi витрати на будiвельнi i обробнi матерiали. Одним з важливих чинникiв при проектуваннi будинку являiться зручнiсть, комфорт i безпека тАФ про це ми повиннi пам'ятати, розробляючи проект будинку.

2. Загальна частина

Сучасний Луцьк з населенням бiльше нiж 203,2 тисяч мешканцiв, промисловий та культурний центр Волинськоi областi, розташований на обох берегах р. Поцуп, площа мiста - 42 кв. км. РЖз заходу на схiд i з пiвночi на пiвдень вiн розкинувся вiдповiдно на 10 i 15 км. Мiнiмальна кiлькiсть опадiв у рiк - 309 мм, максимальне - 764 мм. Клiмат - помiрно-континентальний. Середньорiчна температура повiтря складаi 7,4 В°С, найбiльш низька вона у сiчнi (мiнус 4,9 В°С), найбiльш висока - у липнi (18,0 В°С), найбiльш низька середньомiсячна температура повiтря у сiчнi (мiнус 14,0 В°С) зафiксована у 1987 р., найбiльш висока (2,0 В°С) - у 2007 р.

Найбiльш низька середньомiсячна температура в липнi (15,8 В°С) спостерiгалася в 1962 р. i 1979 р., найбiльш висока (21,4 В°С) тАУ в 1959 р. За останнi 100тАУ120 рокiв температура повiтря в Луцьку, так само як i в цiлому на Землi, маi тенденцiю до пiдвищення.

В цьому завданнi необхiдно розробити архiтектурно-конструктивний проект житлового будинку. Санiтарно-технiчне устаткування будинку: водопрiвод, автономне опалювання, каналiзацiя. Склад, площа, розмiри, орiiнтацiя примiщень та iншi данi для проектування беруться згiдно норм проектування.

Будiвельнi конструкцii:

Опис функцiонального процесу

У нашому випадку в будинку передбаченi наступнi примiщення:

житловi тАУ загальна кiмната i спальня;

пiдсобнi тАУ кухня, передня, господарська комора або шафа, а також передбаченi антресолi.

Площа житловоi кiмнати i кухнi маi бути не менше 9 м². У цьому будинку передбачена об'iмна залiзобетонна сантехкабiна. Дверi поiднаного санвузла вiдкриваються назовнi.

Вхiд у примiщення, обладнаний унiтазом, безпосередньо з кухнi i житлових примiщень i розмiщення убиральнi i ванни безпосередньо над житловими кiмнатами i кухнями, не допустимо, що було успiшно дотримане у цьому проектi.

Функцiональне i акустичне зонування примiщень в даному проектi забезпечуi комфортнi i найкращi умови для мешкання.

Запроектована будiвля 2-го класу. По Снiп [2] житловi будiвлi 2-го класу мають бути запроектованi по довговiчностi й стiйкостi основних конструкцiй не нижче 2-гоi мiри.

3. Об'iмно-планувальне рiшення

Об'iмно-планувальне решение - загальне архiтектурне рiшення будiвлi, що визначаi характер, розмiри, форми i вiдношення його примiщень у просторi та планi.

Будiвля маi прямокутну форму; запроектована без пiдвалу.

Запроектовано:

тАУ висота 1-го поверхутАФ 2,75 м;

тАУ висота 2-го поверху-2,50м;

тАУ висота всiii будiвлi тАФ 8,9 м;

тАУ розмiри в осях тАФ 8,9 м (1тАУ3) i 8,85 м (А-б).

Спроектований котедж призначений для мешкання у ньому 4 тАУ 6 мешканцiв та маi 2 рiвнi. На першому поверсi розташовуiться вiтальня, кухня, санвузол, i бiльярдна, на другому поверсi:2 спальнi, котельна, кабiнет, майстерня та санвузол який обладнаний водопроводом i каналiзацiiю. Вентиляцiя примiщень природна, здiйснюiться за допомогою вiкон. Зв'язок мiж примiщеннями здiйснюiться через коридори. Вiкна забезпечують необхiдну освiтленiсть примiщень у свiтлий час доби.

Об'iмно-планувальнi показники

Загальна площа тАУ 140 ^м2.

Житлова площа тАУ 77,8 м².

Площа, що доводиться на одного мешканця, тАУ 28 м².

Об'iм будiвлi тАУ 701,01 м³.

Об'iм будiвлi, що доводиться на одного мешканця, тАУ 140,2 м³

Функцiональне зонування примiщень

Котедж - це обмежений простiр. Кожне примiщення (або його частина) повиннi вiдповiдати своiму функцiональному призначенню i бути правильно взаiмозв'язанi мiж собою. Наприклад, процес приготування iжi - це одна функцiя, а iда тАФ iнша. Але при цьому цi двi функцii взаiмозв'язанi i повиннi знаходитися поруч. Далi, сон - третя функцiя, приймати душ тАФ четверта, цi функцii теж знаходяться поруч. Тому при проектуваннi житла розглядаiться правильне зонування, де тихi примiщення i примiщення близькi iм по сутi (по функцii) маються у своiму розпорядженнi далi вiд галасливих примiщень (кухнi, iдальнi, вiтальнi). Щоб прихожа була зручна та вiдповiдала своiму функцiональному призначенню, в нiй бажане розташування стiнних шаф. Недалеко вiд входу повинна бути кухня, аби не йти з продуктами скрiзь усю квартиру та аби був найбiльш тiсний зв'язок з iдальнею, оскiльки цi примiщення знаходяться у прямiй функцiональнiй залежностi. РЗдальня знаходитися поряд з кухнею. Оскiльки цi примiщення зв'язанi мiж собою i вiдносяться до галасливоi зони. Окрiм зонування усерединi дома i ще зовнiшнi чинники, що впливають на планування котеджу. Наприклад, однiiю стороною будинок виходить на галасливу дорогу, а iнший - на тиху (у двiр). Другий зовнiшнiй чинник - розташування по чиннику свiтла, тобто орiiнтацiя будiвлi , з урахуванням цього спальнi, дитяча i кухня орiiнтована схiд. У цьому проектi я максимально досяг зручностi i комфорту для Вас i Вашоi сiм'i, також передбаченi зручнi проходи, що забезпечують доступ до всього необхiдного для людини.

Враховуючи, що людина у вiльний вiд роботи час полюбляi займатися улюбленою справою (рiзьблення по дереву, виготовлення яких-небудь пристосувань для будинку i сiм'i), то iй необхiдне якесь мiсце у будинку, де можна було б виконувати своi вироби i зберiгати iнструменти. Тому у даному проектi передбачена майстерня на другому поверсi.

Загальна кiмната - загальна кiмната покликана виконувати не лише якi-небудь постiйнi функцii, такi як функцii денного вiдпочинку, роботи, занять по захопленнях, спiльних розваг та iн., вона маi бути завжди готова до таких навантажень, як прийом великоi групи гостей або тривале перебування родичiв i друзiв.

Вiтальня призначена для приймання гостей, активного вiдпочинку членiв сiмтАЩi та може бути кiмнатою для вживання iжi.

Кухня - призначена для приготування та вживання iжi.

Спальня це кiмната, для пасивного вiдпочинку (сну) членiв сiмтАЩi.

Коридори 1-го и 2-го поверхiв - призначенi для сполучень мiж примiщеннями.

Кабiнет - призначений для робочоi й творчоi дiяльностi, не виключено також використання його для вiдпочинку.

Котельна - призначена для розмiщення у нiй опалювального устаткування (газового казана).

Санвузел - використовуiться для особистоi гiгiiни членiв сiмтАЩi.

Хол, де розмiщенi сходи, слугуi для зберiгання верхнього одягу та взуття для сполучення мiж поверхами.

Тамбур тАУ слугуi для входу i виходу та виконуi теплоiзоляцiйну функцiю.

4. Теплотехнiчнiй розрахунок стiнового огородження

Теплотехнiчнiй розрахунок i обов'язковим при проектуваннi опалювальних будинкiв рiзного призначення. Часто вiн i визначальним при призначеннi товщини огороджуючих вертикальних або горизонтальних конструкцiй.

Розробляiмо варiанти утеплення стiн. Для цього нам потрiбнi наступнi параметри:

1. Район забудови тАУ м. Луцьк.

2. Товшина стiни тАУ 260 мм.

3. Матерiал стiни тАУ монолiтний залiзобетон.

4. Норматiвнiй опiр теплопередачi для стiн λ= 1,69 м²В·iС /Вт.

5. Коефiцiiнт теплопровiдностi монолiтного залiзобетону λ =0,56 Вт/мВ·iс.

6. Коефiцiiнт тепловiддачi внутрiшньоi поверхнi огороджуючих конструкцiй α_в =8,7 Вт/м²В·iс.

7. Коефiцiiнт тепловiддачi зовнiшньоi поверхнi огороджуючих конструкцiй α_з =23 Вт/м²В·iс.

8. Коефiцiiнт теплопровiдностi мiнераловатних матiв λ =0,056 Вт/мВ·iс.

ПОРЯДОК РОЗРАХУНКУ:

1.Визначимо фактичний опiр теплопередачi за формулою:

2. Термiчнiй опiр шару утеплювача з мiнераловатних матiв за формулою складе:

_ΔR=1,8-0,984=0,816 (м²В·^оС/Вт)

3. Товщина утеплюючого шару складе:

δ =0,816В·0,041=0,033 м

ТЕПЛОТЕХНРЖЧНРЖЙ РОЗРАХУНОК ПОКРРЖТТЯ

Розробляiмо варiанти утеплення даху. Для цього нам потрiбнi наступнi параметри:

1. Розрахункова температура повiтря для будiвлi t_В =19С.

2. Розрахункова температура зовнiшнього повiтря в зимову пору долi tЗ= - 23С.

3. Норматiвнiй температурний перепад мiж температурою внутрiшнього повiтря i температурою внутрiшньоi поверхнi огороджуючоi конструкцii Δt^н =4iс.

4. Коiфiцiiнт тепловiддачi внутрiшньоi поверхнi огороджуючих конструкцiй бв=8,7 Вт/м²В·iс.

5. Коiфiцiiнт положення зовнiшньоi поверхнi огородження стосовно зовнiшнього повiтря n=1.

6. Коiфiцiiнт тепловiддачi зовнiшньоi поверхнi огороджуючих конструкцiй α_з =23 Вт/м²В·iс.

7. Товщина металочерепицi δ₁=0,01 м, розрахунковий коефiцiiнт теплопровiдностi металочерепицi λ₁==0,58 Вт/мВ·iс.

8. Товщина дерев'яноi обрешiтки δ₂=0,03 м, розрахунковий коефiцiiнт теплопровiдностi дерев'яного обрештування λ₂=0,29 Вт/мВ·iс.

9. Товщина листiв гипсокартону δ₃=0,01 м, розрахунковий коефiцiiнт теплопровiдностi гипсокартону λ₃=0,29 Вт/мВ·iс.

10. Розрахунковiй коефiцiiнт теплопровiдностi кулi утеплювача (мiнеральна вата) λ_у =0,064 Вт/мВ·iс.

ПОРЯДОК РОЗРАХУНКУ:

Визначимо необхiдний опiр теплопередачi за формулою:

Вт/м²В·ºС

Товщина утеплюючого шару складе:

3.Таким чином, товщина покриття складе

Теплотехнiчний розрахунок

РОЗРАХУНКОВРЖ УМОВИ

1. Розрахункова температура внутрiшнього повiтря tint приймаiться по табл.3.2.

Для житлових будiвель tint=23оС

2. Розрахункова температура зовнiшнього повiтря text. Набуваi значення середньоi температури найбiльш холодноi п'ятиденки забезпеченiстю 0,92.

Для м. Луцька text= -10^оС

Приймаiться по табл.3.1.

3-5. Тривалiсть опалювального перiоду zht. Приймаiться по табл.3.3.

Для м. Луцька z_ht =124сут.

6. Середня температура зовнiшнього повiтря за опалювальний перiод textav.

Приймаiться по табл.3.1.

Для м. Луцька textav=4,4оС

7. Градусосутки опалювального перiоду Dd приймаються по табл.3.3.

Для м. Луцька Dd=2090оС.сут

ФУНКЦРЖОНАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ, ТИП РЖ КОНСТРУКТИВНЕ ВИРРЖШЕННЯ БУДРЖВЛРЖ

8. Призначення тАУ житлове.

9. Розмiщення в забудовi тАУ стоiть окремо.

10. Тип тАУ 2 поверхове.

11. Конструктивне рiшення тАУ залiзобетоннi монолiтнi стiни.

ОБ'РДМНО-ПЛАНУВАЛЬНРЖ БУДРЖВЛРЖ ПАРАМЕРИ

12. Загальна площа зовнiшнiх конструкцiй будiвлi Аesum, що захищають, встановлюiться по внутрiшнiх розмiрах "в свiтлу" (вiдстанi мiж внутрiшнiми поверхнями зовнiшнiх конструкцiй, що захищають, протистоять один одному).

Площа стенiв, що включають вiкна, балконнi i вхiднi дверi в будiвлю, вiтражi, Aw+F+ed, м2, визначаiться по формулi:

Aw+F+ed=pst * Hh

де рst - довжина периметра внутрiшньоi поверхнi зовнiшнiх стенiв поверху, м, рst =34,8 м.

Hh - висота опалювального об'iму будiвлi, м, Hh=5,5 м.

Aw+F+ed =191,4 м2

Площа зовнiшнiх стенiв Aw, м2, визначаiться по формулi

Aw= Aw+F+ed-AF-Aed

де АF - площадь вiкон, Аf =11,67 м2

Aed -площадь вхiдних дверей, Aed =1,71 м2

Aw=178,02 м2

Площа покриття Ас, i площа перекриття над пiдвалом Af, рiвнi площi поверху Ast:

Ас=af =Аst=75,69 м2

Загальна площа зовнiшнiх конструкцiй Аesum, що захищають, визначаiться по:

Aesum= Aw+F+ed + Ас +Аf= 342,78 м2

13-15. Площа опалювальних примiщень (загальна площа) Ah, i житлова площа Аr визначаються за проектом:

Ah=140 м2

Ar=78,8 м2

Площа житлових примiщень i кухонь:

Ae=90,6 м2

16. Опалювальний об'iм будiвлi Vh, м3, обчислюiться як твiр площi поверху, Аst, м2, (площi, обмеженiй внутрiшнiми поверхнями зовнiшнiх стенiв) на висоту Нh, м, цього об'iму, що i вiдстанню вiд пiдлоги першого поверху до стелi останнього поверху.

Vh=416,295 м3

17-18. Показники об'iмно-планувального вирiшення будiвлi визначаються по формулах:

Коефiцiiнт остеклення будiвлi:

р =A_F/Aw+F+ed=0,06097

Показник компактностi будiвлi kedes:

kedes=Aesum/Vh=0,82341

ЕНЕРГЕТИЧНРЖ ПОКАЗНИКИ

ТЕПЛОТЕХНРЖЧНО ПОКАЗНИКИ

19. Згiдно Снiп II-3-79* приведений опiр теплопередачi зовнiшнiх обгороджувань R0r, м2.В°С/Вт, повинно прийматися не нижче необхiдних значень R0req, якi встановлюються по табл.1б Снiп II-3-79* залежно вiд градусосуток опалювального перiоду. Для Dd = 2090 В°iсут необхiдний опiр теплопередачi рiвний для:

для стiн Rwreq =1,8м².В°С/Вт;

вiкон i балконних дверей Rfreq=0,35м2.В°С/Вт;

вхiдних дверей Redreq =1,2м².В°С/Вт;

покриття Rcreq =2,4м².В°С/Вт;

перекриття першого поверху Rfreq=1,6м2.В°С/Вт.

20. Приведений трансмiсiйний коефiцiiнт теплопередачi будiвлi Кmtr, Вт/(м2.В°С):

Kmtr=0,63818Вт/(м2.В°С)

21. Повiтропроникнiсть зовнiшнiх обгороджувань Gm, кг/(м2Чч), приймаiться по табл.12* Снiп II-3-79*, Згiдно цiii таблицi повiтропроникнiсть стенiв, покриття, перекриття першого поверху Gmw=Gmc=Gmf=0,5 кг/(м2Чч), вiкон в дерев'яних палiтурках i балконних дверей GmF=6 кг/(м2Чч).

22. Необхiдна кратнiсть повiтрообмiну житловоi будiвлi na, 1/ч, згiдно Снiп 2.08.01 встановлюiться з розрахунку 3 м3/ч повiтря, що видаляiться, на один кв.м житлових примiщень по формулi

na=3ЧArЧ/(вVЧVh)

де Ar - житлова площа, м2;

вV - коефiцiiнт, що враховуi долю внутрiшнiх конструкцiй, що захищають, в опалювальному об'iмi будiвлi, приймаiться рiвним 0,85;

Vh - опалювальний об'iм будiвлi, м³.

na=0,66808 (1/ч)

23. Приведений iнфiльтрацiйний (умовний) коефiцiiнт теплопередачi будiвлi Кinf, Вт/(м².В°С):

Kinf=0,19658 Вт/(м².В°С)

24. Загальний коефiцiiнт теплопередачi будiвлi Km, Вт/(м².В°С):

Km=0,83477 Вт/(м².В°С)

ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНРЖ ПОКАЗНИКИ

25. Загальнi тепловтрати через оболонку будiвлi, що захищаi, за опалювальний перiод Qh, Мдж: Qh=51670,2 Мдж

26. Питомi побутовi тепловидiлення qint, Вт/м², слiд встановлювати виходячи з розрахункового питомого електро i газоспоживання будiвлi, але не менше 10 Вт/м². У нашому випадку прийнято: 14 Вт/м²

27. Побутовi теплопоступления в будiвлю за опалювальний перiод Qint, Мдж: Qint=13589,1 Мдж

28. Теплопоступлення в будiвлю вiд сонячноi радiацii за опалювальний перiод Qs Мдж: Qs=32783 Мдж

29. Потреба в тепловiй енергii на опалювання будiвлi за опалювальний перiод Оhy: Qhy=16466,8 Мдж

30. Питома витрата тепловоi енергii на опалювання будiвлi qhdes, кДж/(м2ЧВ°iсут): qhdes=56,2776кДж/(м2ЧВ°iсут)

Рiзниця мiж питомими витратами енергii на опалювання будiвлi i потрiбним проти, що перевищуi допустиму рiзницю 5%, отже ця будiвля задовольняi вимогам СНКК 23-302-2000:

q_e^des≤qe^{reg .}

Вносимо змiни до пункту 19

Умови експлуатацii Б:

Схема зовнiшньоi стiни:

1.Штукатурка-известково-песчаный розчин:

щiльнiсть г=1600 кг/м³;

коеф. теплопровiдностi л=0,81 Вт/(м².В°С);

товщина 0,002 м.

2.Монолiтний залiзобетон:

щiльнiсть г=2500 кг/м³;

коеф. теплопровiдностi л=1,69 Вт/(м².В°С);

товщина 0,26 м.

3. Утеплювач-мiнераловатнi мати (ТУ В-56-70, ТУ 67-98-75, ТУ 67-87-75):

щiльнiсть г=125 кг/м³;

коеф. теплопровiдностi л=0,056 Вт/(м².В°С);

19. В результатi замiни отримуiмо наступнi опори теплопередачi вказаних частин будiвлi:

для стiн Rwreq =2 м².В°С/Вт д=0,0944 м =94,4039 мм;

вiкон i балконних дверей Rfreq =0,42 м².В°С/Вт;

вхiдних дверей Redreq =1,02 м².В°С/Вт.

20. Приведений трансмiсiйний коефiцiiнт теплопередачi будiвлi Кmtr, Вт/(м².В°С): Kmtr=0,58503 Вт/(м².В°С)

21. Повiтропроникнiсть зовнiшнiх обгороджувань Gm, кг/(м²Чч), приймаiться по табл.12* Снiп II-3-79*, Згiдно цiii таблицi повiтропроникнiсть стенiв, покриття, перекриття першого поверху Gmw=Gmc=Gmf=0,5 кг/(м²Чч), вiкон в дерев'яних палiтурках i балконних дверей GmF=6 кг/(м²Чч).

22. Необхiдна кратнiсть повiтрообмiну житловоi будiвлi na, 1/ч, згiдно Снiп 2.08.01 встановлюiться з розрахунку 3 м³/ч повiтря, що видаляiться, на один м² житлових примiщень по формулi na=3ЧArЧ/(вVЧVh). де Ar - житлова площа, м²;

вV - коефiцiiнт, що враховуi долю внутрiшнiх конструкцiй, що захищають, в опалювальному об'iмi будiвлi, приймаiться рiвним 0,85;

Vh - опалювальний об'iм будiвлi, м³. na=0,66808 (1/ч)

23. Приведений iнфiльтрацiйний (умовний) коефiцiiнт теплопередачi будiвлi Кinf, Вт/(м².В°С): Kinf=0,19658Вт/(м².В°С)

24. Загальний коефiцiiнт теплопередачi будiвлi Km, Вт/(м².В°С): Km=0,78161 Вт/(м².В°С)

ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНРЖ ПОКАЗНИКИ

25. Загальнi тепловтрати через оболонку будiвлi, що захищаi, за опалювальний перiод Qh, Мдж: Qh=48380,1 Мдж

26. Питомi побутовi тепловидiлення qint, Вт/м², слiд встановлювати виходячи з розрахункового питомого електро- i газоспоживання будiвлi, але не менше 10 Вт/м². У нашому випадку прийнято: 14 Вт/м²

27. Побутовi теплопоступлення в будiвлю за опалювальний перiод Qint, Мдж: Qint=13589,1 Мдж

28. Теплопоступлення в будiвлю вiд сонячноi радiацii за опалювальний перiод Qs Мдж: Qs=32783 Мдж

29. Потреба в тепловiй енергii на опалювання будiвлi за опалювальний перiод Оhy: Qhy=12749,1 Мдж

30. Питома витрата тепловоi енергii на опалювання будiвлi кДж/(м²ЧВ°iсут): qhdes=43,5717 кДж/(м²хВ°Схсут)

Рiзниця мiж питомими витратами енергii на опалювання будiвлi i потрiбним проти, що не перевищуi допустиму рiзницю 5%- дана будiвля задовольняi вимогам СНКК 23-302-2000.

5. Конструктивнi рiшення

Зовнiшнiй вигляд будiвлi, як правило, визначаiться варiантом його зовнiшньоi обробки. У даному проектi передбачена обробка зовнiшнiх стiн з використанням матерiалу сайдинг. Сайдiнг - це не лише матерiал, але i технологiя обшивки фасаду панелями. РЖ, вiдповiдно, термiн "сайдинг" визначаi панелi сайдинга для зовнiшньоi обробки будiвель i процес обшивки фасаду цими панелями сайдинга.

Сборнi панелi сайдинга (так само називаються "вагонкою" (пластикова вагонка, вiнiлова вагонка, вагонка ПВХ i так далi)) виготовляються з металу (сталева вагонка) або винилополимерных матерiалiв (пластикова вагонка).

Сайдiнг - вiдносно молодий будiвельний матерiал. Вперше сайдинг був використаний в США в кiнцi 50-х рокiв. З тих пiр сайдинг став дуже популярен на будiвельних ринках Америки i Канади, звiдки прибув до РДвропи. У Росii сайдинг з'явився в 90-х роках i популярность його постiйно зростаi. Догляд за сайдингом обмежуiться миттям водою з садового шланга. Мiцну грязь можна видалити за допомогою будь-якого засобу. Цей захiд можна проводити 1 раз на рiк.

Цоколь будiвлi зроблен за допомогою штучного декоративного каменя. Штучний декоративний камiнь - це повноцiнна iмiтацiя натурального природного каменя i виробiв з нього iз застосуванням сучасних штучних i синтетичних матерiалiв по спецiальних технологiях.

Предмети, виготовленi з високоякiсного штучного каменя, викликають повну iлюзiю натуральностi, як зовнi (поiднання кольорiв, фактури i текстури, блиск), так i на дотик.

Вiкна i зовнiшнi дверi будiвлi забарвлюються водовiдштовхувальною емаллю в темно-коричневий колiр, який чудово поiднуiться практично з будь-яким кольором стiн котеджу, не порушуi гармонii кольорiв фасаду. До даху з боку фронтонiв прибиваються дошки, що додають будiвлi особливi риси, якi здатнi видiлити його з архiтектурного ансамблю району забудови. Цi дошки забарвлюються в зелений колiр емаллю того ж типа.

Обробка поверхнi внутрiшнiх стiн i перегородок виконуiться за допомогою штукатурки. Для даноi обробки ми застосуiмо цементну штукатурку, завтовшки 20 мм, оскiльки ii доцiльно застосовувати у тому випадку, коли необхiдно отримати максимально мiцне i довговiчне покриття. Термiн експлуатацii якiсноi i правильно виконаноi цементноi штукатурки- багато десятилiть навiть в умовах перепадiв температури i вологостi. Стiни ванних кiмнат i санвузлiв обшиваються керамiчною плиткою на висоту 1,8 м. Цементним же штукатуркам для висихання i повного набору мiцностi потрiбно не менш 24-28 дiб.

У примiщеннях використовуються пiдвiснi стелi рiзних текстур. Виключеннями i хол, коридори, тамбур i бойлерна, де стелi обклеюються шпалерами. Внутрiшня обробка визначаi iнтер'iр будiвлi i може бути виконана в рiзних стилях, залежно вiд бажання замовника.

Стiни

Стiни будiвлi призначенi для обгороджування i захисту вiд дiй довкiлля i передають навантаження вiд конструкцiй, що знаходяться вище, тАФ перекриттiв i покриттiв до фундаменту.

Стiни возводятся з монолiтного залiзобетону. Зовнiшнi стiни тАФ найбiльш складна конструкцiя будiвлi. Вони пiддаються багаточисельним i всiляким силовим i несиловим дiям .Стiни сприймають власну масу, постiйнi i тимчасовi навантаження вiд перекриттiв i дахiв, дii вiтру, нерiвномiрних деформацiй пiдстави, сейсмiчних сил i iн. РЖз зовнiшнього боку зовнiшнi стiни схильнi до дii сонячноi радiацii, атмосферних опадiв, змiнних температур i вологе зовнiшнього повiтря, зовнiшнього шуму, а з внутрiшньою тАФ дii теплового потоку, потоку водяноi пари, шуму. Виконуючи функцiю зовнiшньоi конструкцii, що захищаi, i композицiйного елементу фасадiв, а конструкцii, що часто несе, зовнiшня стiна повинна вiдповiдати вимогам мiцностi, довговiчностi i вогнестiйкостi, вiдповiдним класу капiтальноi будiвлi, захищати примiщення i несприятливих зовнiшнiх дiй, забезпечувати необхiдний режим температурноi вологостi примiщень, що захищаються, володiють декоративними якостями. Одночасно конструкцiя зовнiшньоi стiни повинна задовольняти вимогам iндустрiальностi, а також економiчним вимогам мiнiмальноi матерiаломiсткостi i вартостi, оскiльки зовнiшнi стiни i найбiльш дорогою конструкцiiю (20тАФ25 % вартостi конструкцiй будiвлi). Спочатку товщина зовнiшньоi стiни розраховуiться 260мм. Така товщина необхiдна для забезпечення стiйкостi по вiдношенню до вище перелiчених навантажень. Оскiльки статичнi функцii стiн i iх iзоляцiйнi властивостi досягаються при взаiмодii з внутрiшнiми конструкцiями, що несуть, розробка конструкцiй зовнiшнiх стiн включаi вирiшення природно-клiматичних i iнженерно-геологiчних умов будiвництва, а також з врахуванням особливостей об'iмно-планувальних рiшень. Зовнi стiни обшиваються панелями сайдинга. З середини стiни штукатуряться цементно-пiщаним розчином товщиною внутрiшнього шару 20мм.

Вiконнi отвори в стiнах запроектованi з чвертями з бокiв i зверху, призначеними для зручностi установки вiконних блокiв. Над вiконними i дверними отворами укладенi залiзобетоннi перемички. Вони передають навантаження вiд вище розмiщених конструкцiй на стiни або простiнки. У вiконних отворах i по три перемички: одна тАФ перетином 250х140 мм i двi тАФ 120х140 мм. У дверних отворах одна перемичка перетином 250х140 мм.

Фундамент

Фундамент - одна з найвiдповiдальнiших частин будiвлi, що сприймаi навантаження вiд надземних частин будiвлi на пiдставу, а також сам пiддаiться ряду статичних i динамiчних силових i несилових дiй. До статичних силових вiдносяться дii власноi ваги конструкцiй будiвлi з вертикальними навантаженнями, що доводяться на них, бiчного тиску ТСрунту, його пружноi вiдсiчi i нерiвномiрних деформацiй пiдстави; до динамiчних тАФ вiтровi, сейсмiчнi, вiбрацiйнi дii. При високому рiвнi стояння ТСрунтових вод фундамент пiддаiться також гiдростатичному тиску по бiчнiй поверхнi i пiдошвi; при пiдставi, складенiй пучинистими ТСрунтами, тАФ дii сил пучення. До несилових вiдносять дiю ТСрунтових вод i розчинених в них хiмiчно агресивних домiшок, а також змiнних температур по висотi фундаменту i його товщинi .

При проектуваннi даного котеджу з врахуванням особливостi даноi мiсцевостi був вибраний монолiтний фундамент. Характерною особливiстю монолiтного фундаменту i наявнiсть бетонноi плити, яка, у свою чергу, складаi iдине цiле з опалубкою. Велика площа опори фундаменту сприяi зниженню тиску на грунт. Такий фундамент стiйкий до навантажень, що виникають при заморожуваннi, вiдтаваннi i просадке ТСрунту. В процесi пристрою фундаменту використовуiться арматурна сiтка (не менше двох шарiв). Для будiвництва замiських будинкiв вибрана оптимальна товщина плити ,яка складаi 40 см, при цьому 10 см знаходяться нижчим за рiвень землi, а 30 см - вище за рiвень.

Пiсля того, як котлован викопаний, робиться пiщана пiдготовка. Для того, щоб пiдвал не став жертвою ТСрунтових вод, довкола будiвлi влаштовуiться дренаж, а на пiдбетонцi (тонкому шарi бетону) - у два шару гiдроiзоляцiя. Потiм армуiться i заливаiться фундаментна плита. Арматура, що стирчить з неi, забезпечуi нерозривний зв'язок плити i стiн. Пiсля того, як затвердii бетон, в'яжеться арматурний каркас i виставляiться опалубка стiн. Вiдстань мiж арматурними стержнями складаi не бiльше 30 см. Арматура утворюi цiлiсну конструкцiю i захоплюi вiдмiстку. Кути фундаменту проармiровани заломленими пiвколом стержнями i заведенi в бiчнi стiни фундаменту. При такому армуваннi виникаi гнучка просторова конструкцiя стрiчкового фундаменту, тобто виходить монолiтний пояс, що нагадуi монолiтнi пояси, що влаштовуються в зонах землетрусiв.

Опалубка жорстко фiксуiться, щоб не вiдбулося витрiщання стiни. Роль фiксаторiв виконують домкрати, стяжнi болти, що й вирiвнюють балки. Бетонування починаiться тiльки пiсля перерахованих вище робiт. Укладку бетону ведуть шарами не бiльш 15 см, розрiвнюючи лопатою й трамбуючи штикуванням. Бетон в армований фундамент рекомендуiться заливати за один раз. Неармованi фундаменти допускаiться бетонувати з перервами, залишаючи горизонтальнi шви. Бетон потрiбно втрамбувати. Робити це треба до тих пiр, поки поверхня його не заблищить вiд вологи, що виступаi. Одночасно потрiбно простукувати опалубку зовнi, щоб бетон краще проник у порожнечi мiж арматурами й опалубкою. Загладжування поверхнi виконуiться за допомогою брусiв, який перемiщають по верхнiх дошках опалубка. Глибина закладення фундаменту становить 1,2 м, що перевищуi глибину промерзання ТСрунтiв у даному районi будiвництва - 50-60 см. Цоколь будинку не виступаi й не западаi, утворюючи зi стiнами iдину плоскiсть

Цоколь облицьовуiться цементно-пiщаним розчином на основi гiдрофобного цементу i виконуiться декоративне розшивання, що додаi будiвлi художню виразнiсть.

По всьому периметру будiвлi виконуiться вiдмiстка шириною 900 мм з ухилом i=0,030. Вона призначена для захисту фундаменту вiд дощових i талих вод, проникаючих в грунт в близи стенiв будiвлi.

Внутрiшнi стiни i перегородки

Внутрiшнi стiни i перегородки - це внутрiшнi вертикальнi конструкцii, що захищають, в будiвлях. Внутрiшнi стiни виконують в будiвлi функцii, що захищають i несуть, перегородки - що лише захищають.

Внутрiшнi стiни i перегородки - це внутрiшнi вертикальнi конструкцii, що захищають, в будiвлях. Внутрiшнi стiни виконують в будiвлi функцii, що захищають i несуть, перегородки - що лише захищають.

Перегородки усерединi будiвлi зробленi з гiпсобетонних панелей i мають товщину 150 мм. На внутрiшнi стiни, що несуть, спираються перекриття i вони роздiляють примiщення. Перегородки встановлюються на плити перекриття по шару толя.

На поверхню внутрiшнiх стенiв i перегородок будiвлi наноситься шар штукатурки завтовшки 20 мм.

Конструкцii даних стiн i перегородок задовольняють нормативним вимогам мiцностi, стiйкостi, вогнестiйкостi, звукоiзоляцii.

Перекриття

Перекриття служать для роздiлення будинку за висотою на поверхи. Данi конструктивнi елементи сприймають навантаження вiд ваги вертикальних вiдгороджуючих конструкцiй, сходiв, а також вiд ваги предметiв iнтертАЩiра, обладнання та людей, якi знаходяться у будинку, грають роль горизонтальних дiафрагм жорсткостi, що забезпечують стiйкiсть будинку в цiлому, а також забезпечуi тепло- и звукоiзоляцiю примiщення. Цi навантаження передаються вiд перекриття на несущi стiни будинку. Перекриття також вiдповiдають високим вимогам жорсткостi та мiцностi на iзгиб. У цьому котеджi застосованi пустотнi плити перекриття завтовшки 220мм,переваги застосування пустотних плит при будiвництвi об'iктiв: плити випускаються будь-якоi довжини до 9 метрiв. Отже, можливо бiльш вiльне проектування внутрiшнього простору будинку й втiлення складних фасадних i об'iмно-планувальних розв'язкiв. Вироби виготовляються з бетонноi сумiшi високоi якостi, мають iдеальну поверхню iз точною геометрiiю. У результатi примiщення будуть мати рiвнi й пiдлоги й стелi, при цьому значно скоротяться витрати по обробцi. Завдяки полiпшеним шумоизоляционным характеристикам плит значно знижуiться рiвень шумового впливу на проживаючих у будинку людей. За результатами випробувань показники покращилися в 1,82 рази. Плити легше традицiйних на 5-10%. Застосовуiться високомiцний дрiт дiаметром 5 мм замiсть звичайноi арматури. У пiдсумку знижуiться загальна вага й матерiалоiмнiсть конструкцiй. Плити витримують вагу: до 1200 кг/кв.м. Внаслiдок того, що плити полегшали знижуються витрати по транспортуванню - завантаження транспорту збiльшуiться на 10%. Технологiя безопалубного формования плит дозволяi знизити рiвень матерiалоiмностi й працезатрати. 1 кв. м новоi плити дешевше традицiйноi на 5 - 10%.

На зовнiшнi стiни перекриття укладаються вiд внутрiшнього краю стiни на 160 мм, а на внутрiшнi стiни, що несуть, на 150 мм.

Для горищних i пiдвальних перекриттiв, що вiддiляють опалювальнi примiщення вiд не опалювальних, пред'являються теплозахиснi вимоги. Тому горищне перекриття маi шар утеплювача завтовшки 7 см з керамзиту.

Пiдлога

Як вiдомо, пiдлога в будинку тАФ це частина конструкцii, яка випробовуi максимальнi механiчнi навантаження. Вимоги до пiдлогового покриття повиннi задовольнити декiльком критерiям. Пiдлога маi бути:

мiцною;

теплою;

гiдро- i звукоiзолюючою;

естетичною;

довговiчною;

Пiдлоги по мiжповерхових перекриттях повиннi володiти звукоiзоляцiйними властивостями. У санiтарному вузлi i в бойлернiй покриття пiдлоги виконуiться з керамiчноi плитки. Конструкцiя пiдлоги першого поверху складаiться з наступних елементiв: покриття - дощана пiдлога 35мм, стягування-20мм, прослойки- кремнеземне волокно вiд "СИЛЬЦЯ"(Росiя) 3-8мм, що пiдстилаi, тепло- i гiдроiзоляцiйного шарiв-толь по мастицi 10мм,бетонной пiдставки 260 мм, ущiльнений грунт. Конструкцiя пiдлоги другого поверху(окрiм санвузла i бойлерноi):паркетная дошка (25 мм), шар прокладки руберойду, лаги (40 мм) цементно-пiщане стягування (30 мм), керамзит (40 мм), ж/б плита перекриття (220 мм).

Конструкцiя пiдлоги санузла i бойлернiй: керамiчна плитка; цементно-пiщане стягування (15 мм); шар руберойду, цементно-пiщане стягування (15 мм); керамзит (40 мм); ж/б плита перекриття (220 мм).

Стяжка - складова частина пiдлоги, що служить для утворення твердоi пiдстави пiд покриття. Стяжка служить для того, щоб зробити бiльш рiвноi й твердоi поверхню перекриття. Вона також допомагаi вилучити дефекти основи. Стяжки влаштовуються по сипучих нежорстких (або ж пористим) матерiалам. Це може бути пiсок, керамзитовий щебенi, шлаки. Найпоширенiша монолiтна стяжка - цементно-пiщана - маi мiцнiсть при стиску не менш 15 Мпа. Вона може бути армована сталевою сiткою або влаштована по дерев'яним ТСратам. Можливе обладнання стяжки по бетоннiй пiдставi (так звана бетонна стяжка). У подiбних випадках стяжкою вирiвнюють пiдготовку або покладенi в нiй електро- i санiтарно-технiчнi розведення.

Покриття - це частина самого верху пiдлоги, яка виконана з штучного паркету. Воно безпосередньо сприймаi всi експлуатацiйнi навантаження.

Прошарок - промiжний шар. Вiн сполучаi покриття з рiвнем пiдлоги, або пов'язуi його з пiдставою.

Пiдстилаючий шар, або пiдготовка, робиться безпосередньо на ТСрунтi. Ця частина конструкцii пiдлоги необхiдна, аби рiвномiрно розподiлити навантаження по перекриттю.

У примiщеннях пiдлоги примикають до стiн. Для того, щоб не було зазорiв мiж пiдлогою й стiнами, по всьому периметру примiщення прибиваються дерев'янi плiнтуси. У примiщеннях, де поверхнею пола служить керамiчна плитка, використовуiться плiнтус iз фасонноi керамiчноi плитки.

Дах i крiвля

Дах тАФ конструкцiя, що забезпечуi захист будiвлi вiд атмосферних опадiв i i обгороджуванням верху будiвлi. Дах запроектований двосхила, горищна, кроквяна.

Запроектованi наслоннi крокви спираються на зовнiшнi стiни , на яких закрiплений пiдкроквяний брус 120*120(мауэрлат). Кроквянi ноги запроектованi у виглядi дерев'яного бруса, що маi в перетинi розмiри 160*50.В частинi верху конструкцii даху крокви з'iднуються один з одним за допомогою двосторонньоi дерев'яноi накладки. Участинi верху крiвлi проходе ковзаний брус перетином 50х150 мм. Оскiльки дерев'янi елементи даху працюють у вологому i вогненебезпечному режимi (на горищi проходить електропроводка) середовищi, вони мають бути обробленi антисептиками i антипiренами. Дуже важливе значення маi крiвля. Крiвля - це один з найважливiших елементiв в будь-якiй будiвлi. Головне призначення крiвлi - це захист будiвлi вiд атмосферних оп

Вместе с этим смотрят:

Авангардизм як явище архiтектури ХХ столiття

Автоматическая автозаправочная станция на 250 заправок в сутки

Амурський мiст

Анализ деятельности строительного предприятия "Луна-Ра-строй"

Анализ проектных решений 20-ти квартирного жилого дома