Будiвництво дорожнього одягу автомобiльноi дороги

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

Харкiвський нацiональний автомобiльно-дорожнiй унiверситет

Кафедра будiвництва та експлуатацii автомобiльних дорiг

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

по дисциплiнi: тАЬТехнологiя будiвництва автомобiльних дорiгтАЭ

На тему: тАЬБудiвництво дорожнього одягу для автомобiльних дорiгтАЭ

Виконав: ст. гр. Д-44 Кiяшко Д.РЖ.

Перевiрив: доц. Титар В.С.

Харкiв 2009

Змiст

Вступ

1. Характеристика i аналiз умов будiвництва

2. Аналiз конструкцii дорожнього одягу

3. Визначення параметрiв спецiалiзованих загонiв

4. Проектування технологii будiвництва дорожнього одягу

4.1. Проектування технологiчних процессiв

4.2. Складання калькуляцii трудових витрат

4.3. Вибiр оптимального варiанту МДЗ

5. Ущiльнення шарiв з чорного щебеню

6. Карти операцiйного контролю якостi

7. Заходи з охорони працi

8. Заходи з охорони природи

9. Технологiчна схема будiвництва дорожнього одягу

10. Графiк внутрiзмiнноi увтАЩязки дорожнiх машин

Перелiк посилань

Вступ

Автомобiльна дорога - це комплекс iнженерних споруджень, призначених для економiчного i безпечного перевезення автомобiлями пасажирiв i вантажiв. Значнi матерiальнi i трудовi витрати зв'язанi в основному з спорядженням най бiльш вiдповiдальноi i дорогоi частини автомобiльноi дороги тАУ ii дорожнього одягу. Дорожнiй одяг у великiй мiрi визначаi довговiчнiсть дороги, безпеку руху, економiчну ефективнiсть капiталовкладень.

Метою курсового проекту i поглиблене вивчання технологii будiвництва дорожнiх одягiв автомобiльних дорiг, закрiплення теоретичних знань з курсу ВлТехнологiя будiвництва автомобiльних дорiгВ», набуття практичних навичок самостiйного вирiшення iнженерних завдань з технологii i органiзацii будiвництва дорожнього одягу автомобiльних дорiг.

Задачами курсового проекту i:

закрiплення i поглиблення теоретичних знань по спецiальних i сумiжних дисциплiнах;

практичне застосування знань загальнотеоретичних дисциплiн при рiшеннi конкретних задач органiзацii технологiчного процесу по спорудженню дорожнiх одягiв;

подальший розвиток навичок самостiйноi роботи зi спецiальною i довiдковою лiтературою;

придбання практичних навичок технiко-економiчного обТСрунтування прийнятих рiшень по органiзацii технологiчного процесу;

розвиток навичок науково-дослiдноi роботи i практичного застосування отриманих результатiв.

Вiдповiдно до категорii дороги, ii довжини, конструкцii дорожнього одягу, а також з облiком клiматичних даних i директивних термiнiв будiвництва визначаiмо темпи i обсяги робiт кожного шару дорожнього одягу. Детально розробляiмо технологiю будiвництва шарiв дорожнього одягу зi складанням калькуляцii трудових витрат i технологiчних схем провадження робiт, складаiмо графiк внутрiзмiнного ув'язування роботи машин. Розробляiмо питання контролю якостi провадження робiт, а також питання охорони працi та екологii.

1.Характеристика i аналiз умов будiвництва

Киiвську область утворено 27.11 1932. Розташована на пiвночi краiни, в басейнi середньоi течii Днiпра, переважно на правобережжi. На сходi межуi з Чернiгiвською та Полтавською, на пiвденному сходi й пiвднi тАУ з Черкаською, на пiвденному заходi тАУ з Вiнницькоi, на заходi тАУ з Житомирською областями, на пiвночi тАУ з Гомельською областю Бiлорусii. В областi тАУ 25 районiв, 23 мiста, у тому числi 8 областей пiдпорядкування, 29 селищ мiського типу, 1210 сiльських населених пунктiв.

Основне населення тАУ украiнцi; живуть також росiяни, iвреi, бiлоруси, поляки та iншi. Пересiчна густота населення (бiля м. Киiва) тАУ 68,6 чол. на 1км2 (1984). Найгустiше заселенi центральнi i пiвденнi райони областi. Мiське населення (крiм Киiва) становить 51% (1984). Найбiльшi мiста (крiм Киiва): Бiла Церква, Бориспiль, Бровари, Василькiв, Переяслав-Хмельницький, Фастiв.

Поверхня областi тАУ погорбована рiвнина з загальним похилом до долини Днiпра. За характером рельiфу вона подiляiться на три частини. На пiвнiч тАУ Полiська низовина (висотою до 198 м), яка являi собою акумулятивну рiвнину з незначними перевищеннями вiдносних висот. Лiвобережна частина областi, зайнята Приднiпровською низовиною з розвитком широких рiчкових долин. На пiвденному-заходi тАУ Приднiпровська височина тАУ найбiльш розчленована i пiдвищена частина областi з абсолютними висотами до 273 м. З корисних копалин в областi виявлено i розробляють переважно мiнеральнi будiвельнi матерiали: гранiти, гнейси, каолiн, глини, кварцовi пiски. Невеликi поклади торфу. Клiмат помiрно континентальний, м'який, з достатнiм зволоженням. Пересiчна температура сiчня тАУ6В°, липня +19,5В°. Тривалiсть вегетацiйного перiоду 198тАУ204 днi. За рiк на територii областi випадаi 500тАФ600 мм опадiв, переважно влiтку. Киiвщина маi густу рiчкову сiт ку (177 рiчок довжиною понад 10 км). Найважливiша водна артерiя тАУ Днiпро (довженною в межах областi 246 км), його головнi притоки тАУ Прип'ять, Тетерiв, РЖрпiнь, Рось (правi); Десна i Трубiж (лiвi). На територii областi тАУ Киiвське водосховище та частина Канiвського водосховища, створених на Днiпрi. Всього в областi 13 водосховищ i понад 2000 ставкiв, у заплавах рiчок тАУ понад 750 невеликих озер. На пiвнiч поширенi дерново-пiдзолистi, в долинах рiчок тАУ дерновi глейовi та болотнi ТСрунти. У центральнiй частинi на лесах тАУ опiдзоленi чорноземи, темно-сiрi та свiтло-сiрi лiсовi ТСрунти; в пiвденних районах тАУ глибокi малогу-муснi чорноземи. На лiвобережжi трапляються лучно-чорноземнi, лучнi солонцюватi й солончаковi та болотнi солончаковi ТСрунти. Загальна площа лiсового фонду областi 675,6 тис.га. Для пiвнiчнiй частини територii областi характернi масиви хвойних та мiшаних лiсiв, значнi площi заболочених дiлянок; для пiвдня тАУ широколистянi лiси (дуб, граб, ясен, сосна, вiльха, липа), чагарники. Область лежить у межах двох природних зон: мiшаних лiсiв (Киiвське Полiсся) i лiсостеповоi. На пiвнiч областi переважають не дренованi перезволоженi та заболоченi i полiськi алювiально-зандровi й терасовi, на пiвднi тАУ лукостеповi пiдвищенi розчленованi й терасовi, а також лiсостеповi пiдвищенi розчленованi природно-територiальнi комплекси.

Економiка областi тАУ складний багатогалузевий комплекс, спецiалiзацiя якого визначаiться переважним розвитком важкоi iндустрii у поiднаннi з легкою та харчовою промисловiстю. Область видiляiться виробничою продукцiiю харчовоi промисловостi, окремими видами продукцii машинобудування i металообробки, деревообробки, легкоi промисловостi, деякими видами будiвельних матерiалiв.

Основний вид транспорту тАУ залiзничний. Експлуатацiйна довжина залiзниць 880км (1983). Терiторiiю областi проходять залiзницi: Москва тАУ Киiв тАУ Львiв; Киiв тАУ Днiпропетровськ тАУ Донецьк та iншi. Електрифiкованi примiськi дiлянки залiзниць: Киiв тАУ Фастiв тАУ Козятин; Киiв тАУ Фастiв тАУ Миронiвка; Киiв тАУ Тетерiв; Киiв тАУ Нiжин; Киiв тАУ Яготин. Залiзничнi вузли: Киiв, Фастiв, Миронiвка. Довжина автомобiльних шляхiв 7677км, у тому числi з твердим покриттям 7345км. Найважливiшi автомобiльнi шляхи: Ленiнград тАУ Киiв тАУ Одеса; Киiв тАУ Харкiв; Киiв тАУ Днiпропетровськ. Судноплавство по Днiпру, Деснi, ПриптАЩятi та частково по Тетереву. У Киiвi тАУ аеропорти Бориспiль та Жуляни.

Таблиця 1.1 - Основнi клiматичнi характеристики.

Мiсяцi	Середньомi-сячна температура повiтря,В°С	Переважний напрямок вiтру	Швидкiсть вiтру, середньомiсячна, м/с	Середньомiсячна кiлькiсть опадiв, мм	Число днiв з опадами бiльш 5 мм	Висота снiжного покриву, см.	Число днiв з хуртовиною
I	-5,9	Сх	2,9	48	2,4	13	3
II	-5,2	ПнСх	3,2	48	2,1	19	4
III	-0,4	ПнСх	3,2	50	2,7	11	2
IV	7,5	ПнСх	3,0	50	3,0	0	0,4
V	14,7	Пн	2,7	60	3,4	0	0
VI	17,8	ПнСх	2,4	76	4,0	0	0
VII	19,8	ПнСх	2,3	79	4,4	0	0
VIII	18,7	ПнСх	2,2	69	4,0	0	0
IX	13,9	Сх	2,2	50	2,6	0	0
X	7,5	Сх	2,5	49	2,7	0	0,1
XI	1,2	ПдЗх	2,8	56	2,9	1	0,8
XII	-3,5	ПдЗх	2,8	50	2,4	5	2

Вместе с этим смотрят:

Авангардизм як явище архiтектури ХХ столiття

Автоматическая автозаправочная станция на 250 заправок в сутки

Амурський мiст

Анализ деятельности строительного предприятия "Луна-Ра-строй"

Анализ проектных решений 20-ти квартирного жилого дома