Визначення показникiв техногенно-екологiчноi безпеки при роботi палезабивних машин
Мiнiстерство Освiти i Науки Украiни
Киiвський Нацiональний Унiверситет
Будiвництва та Архiтектури
Кафедра основ професiйного навчання
Контрольна робота
З предмету: Техногенно-екологiчна безпека будiвельних робiт
Тема роботи: "Визначення показникiв техногенно-екологiчноi безпеки при роботi палезабивних машин"
Виконав: студент гр.4-БМО-Уск
Кравчук Анатолiй Михайлович
Перевiрив: викладач
Гаркавенко Олександр Миколайович
Киiв 2009
3мiст
1. Вступ
1.1 Призначення та види свайних фундаментiв
1.2 Класифiкацiя палезабивного обладнання
1.3 Свайнi молоти
2. Визначення конкретного виду будiвельних робiт, як найбiльш ефективного
3. Схема машини i схема ii роботи
4. Визначення технiко-економiчних показникiв машини
5. Визначення показникiв впливу роботи машини на навколишнi середовище i на операторiв
5.1 Вимоги ергономiки, безпеки i охорони довкiлля
5.2 Вплив шуму i вiбрацii на органiзм операторiв та робiтникiв при роботi палезабивних машин
Список використаноi лiтератури
Додаток 1. Технiчна характеристика копрових установок зарубiжного виробництва
Додаток 2. Технiчна характеристика копрових установок вiтчизняного виробництва
Для багатьох iнженерних споруд необхiдно будувати фундаменти що розмiщенi нижче поверхнi землi. Фундамент передаi всi навантаження, як вiд власноi ваги будiвлi, так i тi, що виникають вiд працюючих машин. В багатьох випадках фундаменти будуються не тiльки для споруд в цiлому, а й для окремих видiв важкого обладнання, обладнання, при роботi якого виникають динамiчнi навантаження. Кiлькiсть забиваiмих свай, розрiз i глибина iх занурення, залежать вiд якостi грунту i навантаження будуiмоi споруди. Як показали економiчнi дослiдження, найбiльш ефективними i надiйними i фундаменти, побудованi на палях. Перевагою паль i не тiльки передача ними навантаження, але й те, що паля ущiльнюi навколо себе грунт, що значно пiдвищуi прочнiсть фундаменту.
Сваi подiляються на декiлька видiв в залежностi вiд будови, матерiалу, конструкцii, передачi навантажень вiд конструкцii на грунт.
Згiдно будови сваi подiляються на забивнi i набивнi. Забивнi сваi виготовляються на заводах i iнодi на полiгонах будiвельних майданчикiв.
Набивнi сваi виготовляють безпосередньо на мiстi iх встановлення. Набивнi сваi отримують в результатi бурiння скважини i послiдуючим ii заповненням бетонною сумiшшю. Для збiльшення несущоi здатностi набивнi сваi виготовляють зi збiльшеною основою. Ця особливiсть ускладнюi бурiння скважини. В наш час використовують залiзобетоннi сваi
По формi сваi бувають квадратного, призматичного i круглого розрiзу. Останнiм часом стали застосовувать сваi-оболонки (трубчастi i винтовi сваi). В тих випадках, коли сваi застосовують в якостi огороджуючих конструкцiй чи протифiльтрацiйних завiс, використовують шпунтовi сваi iз металу (шпунт). Цi сваi погружають одна до одноi, утворюючи суцiльну стiну. Шпунтовi сваi виготовляють зi спецiальним замком, який з'iднуi шпунти мiж собою в процесi забивання.
Розрiзняють сваi-стiйки i висячi сваi.
Сваi-стiйки (рис 1. а) передають основне навантаження (бiльше 70тАж80%) торцьовоi поверхнi сваi. Цi сваi забивають до прочних грунтiв. Висячi сваi (рис 1. б) основне навантаження (до 70тАж80%) сприймають через сили бокового тертя мiж зовнiшньою поверхнею сваi i грунтом.
Рис 1.1.1 Схема розмiщення свай у грунтi:
а) Сваi тАУ стiйки б) Висячоi сваi
Свайний фундамент складаiться з трьох основних частин: (див. рис. 1.2.1) ростверка 1, сваi 2, i грунта 3. Ростверк опираiться декiлька свай, з'iднуi iх i розподiляi на них навантаження. Розрiзняють два типа свайних фундаментiв: з низьким ростверком (рис1.2а), коли вiн заглиблюiться в грунт до 0,5 своii висоти, i з високим ростверком (рис1.2б), розмiщеним вище рiвня грунту.
Фундаменти з високим ростверком застосовують при будiвництвi мостiв, причалiв iз свай i свай-оболочок. Фундаменти з низьким ростверком можуть сприймати значнi горизонтальнi навантаження в порiвнянi з фундаментами з високим ростверком.
Сваi по вiдношенню до горизонтальноi площини частiше всього розмiщують вертикально, але в окремих випадках iх розмiщують похило або козловим способом. В цьому разi сваi можуть нести не тiльки.
Рис 1.1.2 Типи спайних ростверкiв:
А) - з низьким ростверком Б) - з високим ростверком
1 - ростверк, 2 - свая
В будiвництвi забивання паль застосовують при будiвництвi штучних основ пiд споруди, будуiмi на грунтах, що не мають достатньоi несучоi здатностi. Використовуiмi в наш час машини для в погружання свай подiляються на слiдуючi групи:
ударноi дii, або свайнi молоти;
вибрацiйноi дii, або вибропогружувачi;
вiброударноi дii, або вiбромолоти;
для вдавлювання и для загвинчування свай.
РЖснують також машини, що працюють по змiшаному принципу, наприклад вибровдавлюючi машини.
1) Механiчнi молоти.
Принцип iх роботи полягаi в пiднiманнi вантажу вагою G, скидаiмого на верхню торцьову поверхню сваi. Вантаж пiднiмаiться за допомогою лебiдок.
Енергiя одиничного удару механiчного молота:
Е= GHη - (Aсж - Аiн),
де G - вага ударноi частини, Н; Н - робочий хiд ударноi частини, м; η - ККД молота; Асж- сила стиску в цилiндрi; Аiн - сила iнерцii маси;
Значення ККД залежить вiд вiдношення ваги сваi до ваги до ваги падаючого вантажу. Чим менше це вiдношення, тим бiльший ККД. Наближено ККД можна визначити з залежностi G1/G, де G1 - вага сваi. Це вiдношення не повинно бути бiльшим за 2,5, iнакше швидкiсть погружання рiзко зменшиться.
Швидкiсть погружання сваi залежить вiд швидкостi зiткнення падаючого вантажу зi сваiю в момент удару. Практикою встановлено, що для встановлених типорозмiрiв свай швидкiсть спiвудару не повинна перевищувати 6 м/с, iнакше буде вiдбуватись руйнування наголовника вантажу i головки сваi.
Такi молоти малопродуктивнi i iх застосовують при дуже малих об'iмах робiт.
Пароповiтрянi молоти. В цих молотах джерелом енергii служить пар чи стиснене повiтря. Пароповiтрянi молоти бувають одиночноi i подвiйноi дii, з ручним чи напiвавтоматичним управлiнням. В молотах з ручним управлiнням кiлькiсть ударiв за хвилину не повиа перевищувати15тАж20. В молотах з напiвавтоматичним управлiнням кiлькiсть ударiв збiльшена в 1,5тАж1,6 рази.
Такi молоти застосовують при порiвняно малих об'iмах робiт.
Штанговi дизель-молоти (мал.1.2.1). Штанговий дизель-молот працюi по слiдуючому принципу. На поршень 4, по осi якого i отвори для подачi палива, скидаiться цилiндр 3 значноi маси, в результатi повiтря в цилiндрi стискаiться. В цей час через форсунку 2 поршня в цилiндр вприскуiться паливо, котре загораiться пiд дiiю температури стисненого повiтря.
В результатi розширення газiв цилiндр пiдкидаiться вверх i цикл повторюiться. Подача палива здiйснюiться насосом 5, котрий приводиться в рух падаючим цилiндром. Тиск, що передаiться поршню при падiннi цилiндра, використовуiться для забивки сваi. Дизель-молот пiдвiшений на канатi копровоi установки, котрий пiд час роботи вiсить вiльно. Падаючий цилiндр рухаiться по двум напрямним штангам 1. Для запуску Рисунок 1.2.1 Штанговий дизель-молота цилiндр дизель - молот пiднiмаiться за допомогою троса i лебiдки, i пiдвiшуiться на крюку, що закрiплений на верхнiй траверсi.
Дизель-молоти виготовляють з рiзною ммасою ударних частин: 600, 1200, 1800, 3000, 5000 кг. Максимальна висота пiдкидання вантажу близько 2м. Вона залежить вiд опору сваi забиванню. при малих опорах вiдбуваiться недостатнi стиск в цилiндрi, i вiдповiдно, недостатня потужнiсть для пiдкидання цилiндра.
Значна частина енергii падаючого вантажу в дизель-молотах використовуiться на стиск повiтря в цилiндрi i на механiчнi втрати. Тому корисна робота:
An = GHη - Aсж
Де G - вага ударноi частини, Н; Н - висота падiння, м; η - ККД молота; Асж- робота, що затрачуiться на стиск, Н/м.
Робота, що затрачуiться на стиск в цилiндрi, становить 35тАж40% вiд загальноi енергii падаючого вантажу.
У трубчатих дизель-молотiв принцип роботи той самий, але у них цилiндр нерухомий. Сумарна енергiя ударiв за одиницю часу в порiвняннi зi штанговими значно бiльша. РЗх випускають з ударною частиною масою 600, 1200, 1800, 3000, 5000 кг.
2) Вiброзанурювач
Свайнi вiброзанурювачi вперше в свiтовiй практицi були застосованi в Радянському Союзi.
Звичайний вiброзанурювач складаiться з вiброзбуджувача направленоi дii, котрий закрiпляiться безпосередньо на головцi сваi, стаючи з нею як би одним цiлим. Для збiльшення ефекту занурення застосовують вiбропогружувачi з додатковими пригрузочними плитами.
3) Вiбромолоти
Для забивання свай i шпунта широко використовують вiбромолоти. Робота вiбромолота вiдрiзняiться вiд роботи вiброзанурювача тим, що вiброзбуджувач ударяi по на ковальнi, що закрiплена на головцi сваi. Таким чином, у вiбромолотах вiброзбуджувач не зв'язаний жорстко iз забиваiмою сваiю, i тому на сваю дiють коливання тiльки в одному напрямi.
Двухвальний електричний вiбромолот, схема котрого показана на рис.1.2.3, складаiться з ударноi частини 8, пiдвiшеноi на наголiвнику 3 за допомогою пружин 2, розмiщених симетрично осi ОХ. В ударнiй частинi вбудованi два однаково розмiщених електродвигуна, ротори 7 котрих синхронно обераються в протилежнi сторони навколо паралельних осей. На кiнцях валiв роторiв насадженi делебанси 6. Оскiльки проекцii центрiв мас обох обертових частин на ось ОХ постiйно спiвпадають, обертання делебансiв збуджуi коливання ударноi частини вздовж осi ОХ. Цi коливання чергуються з ударами ударника 5 в на ковальню 4 наголовника, котрий жорстко закрiплений на сваi.
Важливим параметром вiбромолота являiться вага його ударноi частини. Вiд нього залежать розмiри нружин, габарит вiбромолота, дiапазон областей застосування i органiзацiя робiт, що виконуються за допомогою вiбромолотiв.
Процес занурення свай включаi в себе пiдйом i установку свай в направляючi, пiдйом, установку на сваю i запуск молота, забезпечення одночасного поступального руху сваi i молота. Всi цi функцii виконуються палезабивними агрегатами - копрами.
В якостi копрiв можуть використовуватись спецiально створенi для цього самохiднi машини чи установки у виглядi навiсного копрового обладнання на базовi машини - трактори, экскаватори, пiдйомнi крани. Для перемiщення копрiв по свайному полю при зведеннi рiчкових опор будують пiдкопровi мости, эстакади, пiдмости. Копри встановлюють i на плавучi засоби (рис.2.1 - 2.2).
Рис.2.1 Використанняя тимчасових пiдмостей для виконання свайних робiт:
1 - пiдмости; 2 - стрiловий крап; 3 - копрова стрiла; 4 - молот; 5 - пiдбабок; 6 - свая: 7 - шпунт: 8 - розпорка: 9 - портальний кран; 10 - стойки; 11 - самопiдйомна платформа; 12 - копер; 13 - направляючий каркас.
Рис.2.2 Використання плавучих засобiв для виконання свайних робiт:
1 - копер; 2 - молот; 3 - свая; 4 - плашкоут: 5 - кран; 6 - огородження котлована; 7 - направляючий каркас; 8 - пiдкопровий мiст
При пiдборi копровоi установки перевiряють ii принаднiсть по довжинi, масi i нахилу сваi, типу i масi молота, по умовам обслуговування копром свайного поля.
Процес побудови свайного фундаменту маi слiдуючi етапи робiт: пiдготовчi, основнi, проектнi.
До складу пiдготовчих робiт входять: очистка, планування i огородження територii будiвництва iз забезпеченням при необхiдностi вiдведення чи зниження рiвня грунтових вод; геодезична розбивка, закрiплення на мiсцевостi осей споруди, рядiв свай i вертикальних вiдмiток свайного фундамента з позначенням точок забивки свай; облаштування тимчасових автомобiльних дорiг; обладнання побутових, господарських, службових примiщень; прокладка тимчасових водопровiдних, електроосвiтлювальних i електросилових лiнiй; доставка i складання свай на спецiально облаштованих майданчиках; доставка, монтаж i випробування на об'iктi основного допомiжного обладнання для виконання свайних робiт.
До складу основних робiт по зануренню свай входять: перемiщення копра установки вiд зануреноi сваi до мiсця занурення слiдуючоi; строповка i пiдтягування сваi до копра; установка сваi в точку занурення i перевiрка правильностi ii положення; закрiплення на сваi оголовника; установка занурювача i розстропiвка сваi; занурення сваi з перевiркою ii положення; зняття занурювача i наголовника з зануреноi сваi. Виконання основних робiт по влаштуванню свайних фундаментiв включаi занурення свай, при необхiдностi зрiзання голiв свай з випуском арматури потрiбноi довжини, i пiсля приймання заказчиком свайного поля, зведення ростверка.
Визначаiться звено робочих, обслуговуючих процес пiдготовки и занурення свай, в которе входить машинiст копровоi установки i один чи два копровщика. Вибiр молотiв визначаiться вiдповiдним розрахунком по указаному в проектi розрахунковому навантаженню допускаiмому на сваю. Вибраний молот повинен забезпечувати мiнiимально необхiдну для занурення сваi энергiю удару. Копри i копрове обладнання визначаються, головним чином, сваiзанурювачем, тобто вибраним молотом, i перш за все, його масою.
При розробцi проекту организацii робiт по зведенню свайних фундаментiв вибирають схеми руху агрегатiв для занурення свай урахуванням особливостей грунтових умов. Сваi погружають по рядовiй спiральнiй чи секцiйнiй схемi. Рядова последовнiсть перемiщення сваiзанурювального агрегату примiнима для занурення свай в незв'язнi грунти. По спiральнiй схемi погружають сваi в слабкостискаiмi грунти, а також у випадку кущового розмiщення свай на свайному полi. Причему последовнiсть занурення свай назначають вiд центру до периферii для запобiгання ущiльнення грунту и виникнення вiдмов при зануреннi останнiх свай. В в'язкi грунти сваi погружають по секцiйнiй схемi в два етапа. Згiдно схеми свайне поле разбивають на секцii. На першому этапi сваi можна занурювати одночасно в декiлькох рядах з пропуском сусiднiх рядiв. На другому етапi занурюють сваi в пропущених рядах. Занурення свай по секцiйнiй схемi дозволяi рiвномiрно розподiлить навантаження на грунт по всiй площi свайного поля.
Вибiр комплекту машин и механiзмiв для комплексноi механiзацii свайних робiт основуiться на порiвняннi варiантiв технологiчних схем. Можливi схеми механiзацii всiх процесiв, що входять в комплекс робiт по зведенню свайних фундаментiв, намiчають з врахуванням належностi обладнання, об'iмiв робiт i строкiв iх виконання. Порiвняння варiантiв технологiчних схем здiйснюють по розрахунковим технiко-економiчним показникам: трудоiмкостi, вартостi, тривалостi робiт i енергоiмкостi. При розрахунку варiантiв комплексноi механизацii процесiв варто враховувать можливiсть виконання робiт в декiлька змiн поточними методами. При забивцi свай в обов'язковому порядцi ведуть журнал занурення кожноi сваi, складають зводну вiдомiсть свай i акти iх динамiчних випробувань в установленiй формi. При використаннi молотiв одиночноi дii в журнал занурення сваi заносяться следуючi вимiри: на початку занурення - число ударiв на кожний метр занурення i середню висоту падiння ударноi частини молота, а в концi забивки - вiдмова сваi вiд трьох залогiв по десять ударiв в кожному. Причому вiдмови вимiрюють пiсля кожного залогу. При використаннi молотiв подвiйноi дii в журналi фiксують час роботи молота, витрачаiмий на кожний метр занурення, частоту ударiв, величину занурення сваi i число ударiв за одну хвилину, тиск пара чи повiтря i точнiсть вимiру вiдмови до 1 мм. Забивку свай вважають закiнченою при досягненнi розрахунковоi вiдмови. Свая, не давши при забивцi розрахунковоi вiдмови, добиваiться пiсля "вiдпочинку" в грунтi. При перевищеннi розрахунковоi вiдмови необхiдно повiдомить про це в проектну органiзацiю для виявлення причин i прийняття рiшення.
Копер буваi пересувний, на рельсовому ходовому пристроi, i безрельсовий. Копри подiляють на простi, унiверсальнi i напiвунiверсальнi. Простий копер використовують для установки вертикальных свай. Такий вид не маi спецiальних механiзмiв для здiйснення повороту платформи, змiни вильоту i робочого наклону мачти (копровi мачти складаються з унiфiкованих секцiй, що даi можливiсть легко змiнити iх довжини). На унiверсальних, на повноповоротнiй платформi iснуi спецiалiзоване обладнання для установки свай iз змiнним вильотом, поздовжнiм i поперечним робочими нахилами мачти для установки вертикальних i похилих свай. Третiй вид - напiвунiверсальнi копри, котрi мають на поворотнiй платформi спецiальне обладнання для здiйснення установки свай з вертикальним проектним положенням, а також копри, котрi забезпечують робочий нахил мачти для встановлення свай с похилим проектним положенням.
Простий копер використовуiться для забивки легких свай iз дерева довжиною до 4,5 метрiв. Збiрна i розбiрна унiкальна конструкцiя копра складаiться iз мачти, опорноi рами з поворотною платформою, двух мачтових стяжок, пiдкоса i допомiжних лебiдок. Перед опорною рамою встановлений вилко образний упор, котрий призначений для фiксування в вертикальному проектному положеннi встановляiмiй пiд молот сваi. Мачта - направляюча для перемiщення дизель-молота i утримання його в вертикальному положеннi. У головки мачты существует два блоки для канатiв пiдйому сваi i молота. Мачта зкрiпляiтся з рамою шарнiрно и в припiднятому положеннi уутримуiться трубчатим пiдкосом. Вiд бокового змiщення мачта утримуiться канатними розтяжками.
Копрова двухбарабанна лебiдка призначена для здiйснення пiдйому молота i сваi, а також мачти при монтажу (демонтажу) копра. У кожного барабана масою 500 кiлограм рукоятка i автоматичний дiючий тормоз, котрий забезпечуi утримання на канатi пiднятого вантажу и поступове, максимально безпечно, його опускання. Допомiжна лебiдка використовуiться для пiдтаскування свай i пересування копра до мiсця забивання слiдуючоi сваi.
В промисловому i цивiльному будiвництвi частiше використовуються унiверсальний i напiвунiверсальний рельсовой копер з електричним i електрогiдравлiчним приводами, якi пересуваються по спецiально влаштованому рельсовому шляху. В таких конструкцiях використовуються збиральнi одиницi i механiзми будiвельних баштових кранiв.
Самоходний копер складаiться iз ходовоi частини, на якiй встановлена поворотна чи неповоротна рама з розмiщеними на нiй механiзмами пiдйому молота, "кошки" i сваi, а також копровоi стрiли (мачти), в якоi i механiзми змiни вильоту i нахилу (рис.2.2, 2.3).
Самоходнi рельсовi копри (рис.2.2) - традицiйнi засоби забивання свай. Але в них велика вага, висока трудоiмнiсть монтажу/демонтажу, мала маневренiсть, i вони потребують будiвництва рельсових шляхiв. Тому при будiвництвi мостiв перевага вiддаiться самохiдним копрам на гусеничном ходу.
Все бiльше входять в практику також безкопровi сваiбiйнi установки (приклад див. на рис.2.13). Когда iх використовують, треба сваю попередньо надiйно зафiксувати в направляючих чи лiдернiй скважинi. Установка закрiплюiться на голов сваi за допомогою крана, а потiм запускаiться i працюi автономно
Рис.12. Рельсовий копер СП-69:
1 - ходова частина; 2 - опорно-поворотний круг; 3 - поворотна платформа; 4 - противага; 5 - задня стiйка; 6 - кабiна машинiста; 7 - передня стiйка; 8, 9 - гiдроцилiндри; 10 - паралелограм; 11 - мачта; 12 тАУ лебiдки
Рис.13. Копер КН-1-16:
1 - базова машина - екскаватор ЕО-5122А; 2 - кронштейн поворотний; 3 - механiзм наведення; 4 - розкоси; 5 - верхня каретка; 6 - оголовок; 7 - дизель-молот (гiдромолот); 8 - наголовник; 9 - мачта телескопiчна; 10 - свая; 11 - нижня каретка; 12 - сваiрiз
Операцiя занурення сваi займаi зазвичай тiльки 20-25% загального часу на забивання сваi.
Рис 3.4 Копрова установка СП-49 з навiсним бурильним обладнанням i зi сваiбiйним трубчатим дизельним молотом.
Базове шасi СП 49 - трактор Т-10Б. В якостi сваiзанурювача можуть використовуваться сваiбiйнi трубчатстi дизельнi молоти СП-75А, СП-76А, сваiбiйний штанговий дизельный молот СП-6В. В якостi змiнного обладнання на СП 49 може використовуваться навiсне бурильне обладнання.
Можливе виконання слiдуючих видiв робiт:
бурiння свердловин на глибину до 8 метрiв шнековим буровим снарядом в грунтах I-IV категорiй;
встановлення сваi под сваiзанурювач на точку забивки i в необхiдне положення (вертикальне чи похиле);
встановлення i забивання свай довжиною до 12 метрiв;
пересування як по будiвельному майданчику, так i до мiсцезнаходження нового об'iкта;
навiшування пристрою для зрiзання головних частин забитих свай.
Виробничiсть машини - величина, що залежить вiд ряда факторiв, основними з яких являються:
1) конструктивнi якостi машини - ii робочi розмiри i швидкостi, потужнiсть двигуна, система управлiння, зручнiсть управлiння (будова сидiння машинiста, розмiщення органiв управлiння, оглядовiсть, величина шуму i вiбрацii в кабiнi машинiста), надiйнiсть окремих вузлiв i машини в цiлому, зручнiсть в технiчному обслуговуваннi (доступнiсть вузлiв i агрегатiв для обслуговування);
2) виробничi умови, в яких працюi машина. Загальними для всiх машин i: тип зведеноi будiвлi чи споруди, вид продукцii, атмосфернi умови. Для окремих машин умови можуть бути властивi тiльки для них: для самохiдних - рельiф мiсцевостi i дорожнi умови; при роботi землерийних машин - категорiя грунту, висота забоя i т.д.; для вантажопiдйомних - вага вантажу i дальнiсть його транспортування по горизонталi i вертикалi;
3) квалiфiкацiя i майстернiсть робiтникiв, ступiнь освоiння ними передових методiв i прийомiв управлiння машиною та ii обслуговування, технiчний стан машини;
4) органiзацiя будiвництва i технологiя виконання будiвельно-монтажних робiт (змiннiсть на протязi доби, застосування поточних методiв в органiзацii робiт, своiчасне забезпечення матерiалами i конструкцiямитАж)
Сумарний час занурення tзан однiii сваi оболочки визначаiться:
Tзан= tп + tвст+ tнар * nc + (tвп +tпiд) * (nc + 1) + tгр + tохол,
де tвст -час встановлення стовпа в направляючий кондуктор;
tнар -час нарощування оболонки окр. секцiями з провед. стику i гiдрозоляц.
nc -число нарощуваних секцiй сваi-оболонки;
tвп -час встановлення i зняття вiброзанурювача i пiдмостей;
tпiд -час монтажу i демонтажу пiдмивних пристроiв;
tгр - час виймання грунта;
tохол -час охолодження вiброзанурювача i пiдтяжки болтiв;
1) Конструкцiя копра повинна вiдповiдають вимогам ГОСТ Р 50906.
2) Конструкцiя копра повинна забезпечувати його стiйкiсть i працездатнiсть на площадках з грунтом при нахилi 3В°.
Критерiiм стiйкостi являiться вiзуально визначаiма вiдсутнiсть вiдриву вiд фунту чи рельсу найбiльш вiддаленого катка гусеницi (колеса) копра вiд поточного ребра перевертання копра.
3) Копри повиннi бути обладнанi:
звуковою сигналiзацiiю пересування, чутнiсть якоi повинна вiдповiдати вимогам ГОСТ 29292;
освiтлювальними приборами, забезпечуючими в темний час доби освiтлення в напрямку пересування на вiдстанi не менше 5 м вiд копра - не менше 10 лк;
прибором, вмикаючим звуковий сигнал попередження про наближення мачти копра до проводiв електромережi чи електропередачi, що знаходяться пiд напругою (для колiсних копрiв);
обмежувачем швидкостi обертання платформи;
пристроiм, регулюючим плавнiсть розгону и гальмування барабанiв лебiдок i поворотноi платформи;
пристроiм для зменшення рiвня радiоперешкод, встановленого ГОСТ Р 51318.12 (при необхiдностi).
4) Елементи металоконструкцii копра (стрiла, секцii мачти та iн.) повиннi мати проушини для монтажу i демонтажу.
5) Всi роз'iмнi з'iднання повиннi мати спецiальнi пристроi для стопорiння, не даючи можливiсть iх випадкове роз'iднання.
6) Використовуiмi канати повиннi вiдповiдати дiючому на них нормативному документу. Застосування канатiв, не передбачених нормативним документом, а також зношених не допускаiться.
7) Конструкцiя заправочних iмкостей для палива i гiдравлiчних рiдин повинна виключати можливiсть забруднення навколишнього середовища при заправцi
В останнi десятилiття, в зв'язку з бурхливим розвитком технiки збiльшуiться рiвень шуму i вiбрацiй на рiзних виробництвах, транспортi, в будiвництвi, що негативно вiдображаiться на здоров'i людей.
Шум великоi iнтенсивностi, дiючи на органи слуху, призводить до частковоi або навiть повноi глухоти. Травмуються центральна нервова i серцево-судинна системи, шлунково-кишковий тракт, що в кiнцевому рахунку призводить до хронiчних захворювань. Шум також збiльшуi "енергетичнi" витрати людини, викликаючи в неi втому, i сприяi зниженню працездатностi i збiльшенню браку.
Вухо людини одночасно служить аналiзатором частот, вказiвником напряму звуку i iндикатором гучностi, висоти i тембра звуку. Воно здатне сприймати звуки частотного дiапазона вiд 16 до 20 000Гц (бiльше 10 октав), а також динамiчний дiапазон звукiв, обмежений порогом слуховоi чутностi i порогом больових вiдчуттiв. Вухо найбiльш чутливе в межах частот 800 - 4000 Гц.
Гострота слуху не постiйна. В тишi вона збiльшуiться а пiд впливом шуму зменшуiться. Така тимчасова змiна чутливостi слухового апарату називаiться адаптацiiю слуха. Адаптацiя граi захисну роль проти довгодiючих шумiв.
Довготривала дiя шуму великоi iнтенсивностi призводить до патологiчного стану слухового органу, його стомлюiмостi.
На виробництвi приходиться стикатись з маскуючою дiiю шумiв якi призводять до порушення чутностi. Степiнь заглушення досягаi iнодi такоi величини, що тяжко розiбрати мову i звуковi сигнали. Збереження розбiрливостi мови маi велике значення в умовах шумного виробництва як спiлкування мiж працюючими при виконаннi ними технологiчного процесу, так i для забезпечення безпеки робiт. Нерозбiрливiсть мови негативно впливаi на психiку людини.
На рисунку 5.2.1 показана залежнiсть змiни розбiрливостi мови вiд шумових перешкод.
Рис.5.2.1 Залежнiсть розбiрливостi мови вiд рiвня шуму
Якщо рiвень перешкод складаi 20 дб, то такий шум не заважаi розбiрливостi мови. З пiдвищенням рiвня перешкод розбiрливiсть мови знижуiться. Розбiрливiсть, що складаi 75% вiд вихiдноi (що вiдповiдаi рiвню перешкод в 40 дб), вважаiться задовiльною. Починаючи з 45 дб маскуючоi дii шуму, вiдбуваiться помiтне ослаблення розбiрливостi мови. При рiвнi перешкод до 70 дб i вище мова стаi нерозбiрливою.
Орган слуху може довгий час не пiдлягати функцiональним порушенням при довготривалiй дii шуму, але накопичення через мiрних по iнтенсивностi подразнень в кiнцi кiнцiв травмують вухо.
Зниження слуховоi чутливостi у працюючих на шумних виробництвах залежить вiд iнтенсивностi i частоти звуку. Так, мiнiмальна iнтенсивнiсть, при котрiй починаi проявлятись стомлююча дiя шуму на орган слуху, залежить вiд частоти звукiв. Що в нього входять, Для звукiв частотою 2000 - 4000 Гц стомлююча дiя починаiться з 80 дб, для звукiв частотою 5000 - 6000 Гц, - з 60 дб.
Поява стомлення органу слуху потрiбно розглядати як раннiй сигнал загрози розвитку тугоухости глухоти. Синдромом захворювання слухового рецептора являються головнi болi i шум в вухах, iнодi втрата рiвноваги i нудота.
В процесi розвитку туговухостi барабанна перетинка потовщуiться i трiшки витягуiться, вiдбуваються змiни в нервових закiнченнях слухового нерва, розмiщених в кортiiвому органi. Одночасно вiдбуваiться перевтомлення пiдкоркових слухових рецепторiв, регулюючих трофiку вуха, що призводить до порушення харчування чутливих клiтин.
Дослiдженнями встановлено, що степiнь зниження слуховоi чутливостi прямо пропорцiйна часу роботи в умовах шумного виробництва. Швидкiсть розвитку втрати слуху при дii шуму в першi 3 - 5 рокiв значно вище, нiж у слiдуючi роки. Згiдно даних Граца i Арметронга (Англiя), помiтне ослаблення слуху настаi при рiвнi шуму 90 - 100 дб через 20 рокiв, при рiвнi 100-105 дб - через 14 рокiв, i при рiвнi бiльше 105 дб - через 6рокiв
Також дослiдженнями встановлено, що iмпульснi шуми викликають бiльшi змiни в органах слуху i в центральнiй нервовiй системi нiж стацiонарнi.
Дiапазон коливань, сприймаiмих як звукова вiбрацiя, лежить в межах 12 - 8000 Гц. В залежностi вiд форми впливу розрiзняють загальнi i мiсцевi (локальнi) вiбрацii. Загальнi вiбрацii викликають струс людини, мiсцевi - лише окремi частини тiла. Але вплив на органiзм локальних вiбрацiй не обмежуiться тiльки межами дiлянки iх дii, вони впливають на центральну нервову систему i рефлекторно можуть змiнювати функцii окремих органiв i тканин, викликаючи вiдповiднi патологiчнi реакцii. Дiя на органiзм мiсцевоi вiбрацii вiдрiзняiться вiд загальноi в кiлькiсному i якiсному вiдношеннях.
Загальна вертикальна вiбрацiя викликаi багато численнi реакцii в органiзмi людини, котрi в рядi випадкiв при посиленнi впливаючих факторiв можуть розцiнюватись як функцiональнi розлади. Найбiльш чутливi до вiбрацii нервова i серцево-судинна системи.
Степiнь впливу загальноi вiбрацii на органiзм характеризуiться слiдуючими показниками:
станом основних нервових процесiв в ЦНС (збудження i гальмування);
реакцiями зi сторони серцево-судинноi системи (змiною серцевоi дiяльностi);
загальним станом: стомою, появою в зв'язку з вiбрацiiю болi та iнших неприiмних вiдчуттiв (зуда, тошноти, вiдчуття тряски внутрiшнiх органiв та iнше).
Це проявляiться в пiдвищенiй чутливостi до охолодження рук, з'являiться бiль в суглобах кистей i пальцях. Крiм того, помiчаються скарги на головнi болi, безсонницю, пiдвищену втомлюiмiсть, роздратування.
Несприятливий вплив мiсцевоi вiбрацii на органiзм людини посилюiться в холодний перiод року. В теплий же перiод часу дiя вiбрацii на органiзм людини зменшуiться. Те ж вiдбуваiться при належностi локального тепла.
Форма, характер, i особливостi вiбрацiйноi хвороби в значнiй степенi визначаються тривалiстю роботи з вiбрацiйним iнструментом, обмежують пiдвищення iх потужностi.
Вiбрацiя i шум, що супроводжують експлуатацiю машин, призводять до зниження працездатностi i якостi працi робiтникiв, причому зменшення працездатностi тим бiльше, чим складнiший технологiчний процес i чим бiльше в ньому елементiв розумовоi працi.
Пiд дiiю тривалого систематичного iнтенсивного шуму працездатнiсть на рядi виробництв знижуiться до 60%, а чисельнiсть помилок, допускаiмих в розрахунках збiльшуiться бiльш нiж на 50%.
Рис.5.2.2 Залежнiсть працездатностi вiд рiвня шуму.
На рис.5.2.2 показана залежнiсть працездатностi вiд середнього рiвня шуму на протязi робочого дня. При збiльшеннi рiвня шуму з 70 до 100 дб працездатнiсть падаi на 30%, що значно вiдображаiться на рентабельностi виробництва. Витрати на впровадження заходiв по боротьбi з шумом при такiй економii окупляться через 2 - 3 мiсяцi. Таким чином, економiчна доцiльнiсть проведення таких заходiв очевидна.
1. Заленский В. С, Бромберг Ю.А. Машины для строительства и монтажа мостов. - М.: Стройиздат, 1971.
2. Добронравов С. С, Дронов В.Г. Строительные машины и основы автоматизации. - М.: Высшая школа, 2001.
3. Гальперин М.И., Домбровский Н.Г. Строительные машины. - М.: Высшая школа, 1980.
4. Евдокимов В.А. Механизация и автоматизация строительного производства. - Л.: Стройиздат, 1985.
5. Кудрявцев Е.М. Комплексная механизация, автоматизация и механовооруженность строительства. - М.: Стройиздат, 1989.
6. Организация, планирование и управление в мосто - и тоннелестроении/С.Р. Владимирский, Г.М. Еремеев, В.А. Милепин, В.Н. Смирнов; Под ред. С.Р. Владимирского. - М.: Маршрут, 2002.
7. Технология строительных процессов / А.А. Афанасьев, Н.Н. Данилов, В.Д. Копылов и др.; Под ред.Н. Н. Данилова, О.М. Терентьева. - М.: Высшая школа, 2001.
8. Строительные машины: Справочник: В 2 т. / Под общ. ред.Э.Н. Кузина. - М.: Машиностроение, 1991.
9. Белецкий Б.Ф. Строительные машины и оборудование: Справочное пособие. - Ростов н/Д.: Феникс, 2002.
10. Добронравов С.С. Строительные машины и оборудование: Справочник. - М.: Высшая школа, 1991.
11. Поляков В.И., Полосин М.Д. Машины грузоподъемные дли строительно-монтажных работ: Справочное пособие. - М.: Стройиздат, 1993.
12. С.П. Алексеев, А.М. Казаков Борьба с шумом и вибрацией в машиностроении М. Машиностроение 1970.
Вместе с этим смотрят:
Авангардизм як явище архiтектури ХХ столiття
Автоматическая автозаправочная станция на 250 заправок в сутки
Амурський мiст
Анализ деятельности строительного предприятия "Луна-Ра-строй"
Анализ проектных решений 20-ти квартирного жилого дома