Деревина у будiвництвi

Будова деревини.

Крона дерева тАУ це вiтки та листя (хвоя). Листя перетворюють вуглекислий газ та воду у складнi органiчнi компоненти, необхiднi для росту та життiдiяльностi всiii рослини. Використання крони в промисловостi невелике. З листкiв (хвоi) отримують лiкарську сировину, цiнну вiтамiнну муку для тваринництва та птахiвництва, iз вiток отримують технологiчну щiпку для отримання картону, деревинна волокнистих плит i т. д.

Стовбур проводить вологу з розчинними мiнеральними та органiчними компонентами вiд корнiв до крони i навпаки. Вiн даi основну масу деревини (вiд 50 до 90% об'iму всього дерева). Деревина стовбура маi велике значення i використовуiться в багатьох галузях народного господарства. Тонку частину стовбуру називають вершиною, а нижню, товсту частину тАУ Комлем.

Корнi слугують для отримання iз ТСрунту поживних речовин та утримують дерево на поверхнi землi. РЗх використовують як другорядне паливо.

Будова й властивостi деревини.

РЖснуi три головнi розрiзи стовбура. Поперечний розрiз проходить перпендикулярно до вiсi стовбура й утворюi торцеву площину. Радiальний розрiз тАУ повздовжнiй, який проходить через серцевину стовбура. Тангенцiйний розрiз тАУ проходить вздовж стовбура на деякiй вiдстанi вiд серцевини.

Зрiзи деревини, отриманi при даних розрiзах, мають рiзний вигляд або малюнок.

На поперечному розрiзi стовбура роздiляють кору, деревину з рiчними кiльцями й серцевину.

Кора покриваi деревину суцiльним кiльцем i являiться його тАЬодягомтАЭ. Вона складаiться iз зовнiшнього покриву тАУ пробкового та внутрiшнього тАУ лубу.

Пробковий покрив захищаi дерево вiд впливу зовнiшнього середовища i механiчних пошкоджень. Луб являiться провiдником сокоруху.

Кора буваi рiзноманiтною за зовнiшнiм виглядом та клiром. Вона використовуiться для дублювання шкiри, отримання деяких хiмiчних речовин, являiться матерiалом для виготовлення лiкарських препаратiв, а також дьогтю. РЖз пробкового шару виготовляють поплавки, пробки, тепло iзолюючi й будiвельнi плити.

Камбiй тАУ тонкий шар живих клiтин, розташований мiж корою та деревиною. В камбii щорiчно, на протязi перiоду росту дерева, проходить утворення нових клiтин, внаслiдок чого деревина збiльшуiться на товщину рiчного шару.

Деревина з рiчними кiльцями складаi основу стовбура i маi велике промислове значення. Вона розташовуiться концентричними рiчними слоями вiд центральноi вузькоi частини стовбура у виглядi рихлоi тканини тАУ серцевини до периферичноi тАУ кори.

В окремих порiд центральна частина деревини маi бiльш темний колiр. Ця частина стовбура називаiться ядром, а бiльш свiтла, периферична тАУ заболонною. Такi породи деревини називають ядровими. До них вiдносяться дуб, ясен, сосна, литковиця та iншi.

Породи, у яких немаi чiткоi вiдмiни мiж периферичною й центральною частиною стовбура, називаються без ядровими. Без ядровi породи, у свою чергу, подiляються на стиглодревiснi i заболоннi.

У стиглодревiсних порiд глибокi шари вiдрiзняються по колiру вiд молодих, але мають однаковi властивостi й будову. До таких порiд вiдноситься липа, ялинка та iншi.

У заболонних порiд по всiй товщинi будова деревини однакова. Висхiдне соковидiлення у таких дерев проходить по всiй товщинi стовбура. До таких порiд вiдносяться береза, осина, вiльха, клен.

Серцевиннi променi мають дерева всiх порiд. В одних вони ледве примiтнi, в iнших дуже вираженi й рiзний колiр i гарно виднi на поперечному розрiзi як свiтлi сяючi лiнii, направленi вiд серцевини до кори. Слугують вони для проведення води, повiтря та поживних речовин у горизонтальному напрямку. Серцевиннi променi складають гарний малюнок i доповнюють декоративнi якостi структури деревини.

Пороки дерева та деревини.

Вiдхилення вiд норми в будовi стовбура дерева, в зовнiшньому виглядi та формi, а також порушення фiзичного стану й пошкодження деревини, понижуючи ii якiсть i можливiсть застосування, називають пороками деревини.

Усi цi вiдхилення утворюються в розтущому деревi насамперед iз за поганих клiматичних умов, випадкових механiчних пошкоджень i власноi будови. При обробцi деревини потрiбно знати й враховувати пороки, якi подекуди ускладнюють роботу, а iнколи роблять деревину непридатною до використання. Але людина, iз давнiх часiв навчилася використовувати недолiки деревини для своiх потреб i цiлей.

Характерними пороками форми стовбура виявляються кривизна, закомелистiсть, рiйки, нарости. До загальних порокiв деревини вiдносяться сучки, косослiй, звилюватiсть, крень, подвiйна серцевина, внутрiшня заболонь, прорiсть, трiщини, смолянi кишенi, засмолок, рак, гниль, червоточини.

Кривизна.

Кривизною називають скривлення стовбура вздовж вiсi дерева. Вона може бути простою (стовбур маi один згiн) i складною (стовбур маi декiлька згинiв у рiзних напрямках). Кривизна в круглих лiсо матерiалах погiршуi iх використання, збiльшуi кiлькiсть вiдходiв у дерево обробний промисловостi. Але при особистому будiвництвi, побудовi огорож та парканiв, виготовленнi будь-яких iнструментiв, меблiв, посуду, рiзних декоративних виробiв та ще в багатьох iнших випадках людина знаходить застосування кривому стовбуру дерева. А деякi вироби чи конструкцii в будiвництвi роблять взагалi лише з кривих дерев.

Закаменiлiсть.

Закаменiлiсть характеризуiться великим збiльшенням дiаметру комля по вiдношенню до стовбура дерева. При виготовленнi дошок iз цiii частини стовбура виникають великi вiдходи. Отриманий при розпилi матерiал маi невисоку якiсть, оскiльки зтАЩявляiться велика кiлькiсть перерiзаних волокон. Але ж усе-таки закаменiлiсть можливо частково використовувати в будiвництвi, а також при виготовленнi меблiв, посуду та iнших виробiв.

Рiйки.

Рiйки тАУ заглиблення вздовж, у комлевiй частинi стовбура. Поперечний розрiз торця стовбура маi зiркову форму з филястим розташуванням рiчних кiлець. При розпилу на дошки велику частину викидають у вiдходи, оскiльки такi дошки дуже коробляться i мають низьку витривалiсть. Але в особистому будiвництвi подiбнi матерiали використовують iз користю.

На поперечному розрiзi стовбура, при вiдповiднiй обробцi, чiтко зтАЩявляiться гарний малюнок рiчних кiлець дерева. Розрiзи рiзноманiтноi форми й товщини можливо застосовувати в оформленнi iнтертАЩiру житла.

Нарости.

Нарости тАУ мiсцеве потовщення стовбуру рiзноманiтноi форми та розмiрiв. У бiльшостi випадкiв вони утворюються на листяних породах тАУ березi, кленi, вiльсi, дубi та деяких iнших, а iнколи i на хвойних. Нарости бувають двох видiв тАУ напливи i капи.

Напливи тАУ це внутрiшня хвороба дерева, нарости з гладкою поверхнею, частiше бувають на комлевiй частинi дерева.

Капи вiдрiзняються бiльш рельiфною поверхнею; при очистцi вiд кори рельiф виглядаi у виглядi краплин. Утворюються вони на мiсцях iнтенсивно зтАЭявляючихся на деревi сплячих бруньок.

Деревина наростiв дуже погано пiддаiться обробцi, але вiдрiзняiться гарною хвилястою текстурою. Широко використовуiться при виготовленнi художнiх виробiв, при покриттi меблiв шпоном.

Сучки.

Сучки мають всi породи деревини тАУ це найбiльш розповсюджений i неминучий порок деревини. Сучки представляють собою основу гiлочок, розташовану в деревинi стовбура. Вони вiдрiзняються бiльш темним коляром i пiдвищеною твердiстю в порiвнянi iз самим деревом. Цей порок погiршуi якiсть та зовнiшнiй вигляд деревини, погiршуi ii механiчну обробку. Особливо багато сучкiв у хвойних порiд. Дана деревина малопридатна до рiзьби.

При виготовленнi вирiзного виробу сучок може розкришитися, випасти з деревини. Мiсце, де вiн знаходиться, завжди помiтне, це знижуi художню цiннiсть рiзьби. Навiть i такий порок багато майстрiв вдачно використовують.

Великi сучки без гнилi в деревинi при певних розрiзах i кропiткий обробцi мають живописну текстуру i можуть слугувати фоном для виробу або матерiалом для роботи. Дуже гарними бувають розкиданi, по всiй площинi сучки, на однiй висотi по колу стовбура.

Косослiй.

Косослiй являi собою дуже виразне косе (гвинтообразне) розташування волокон у деревинi, вiдносно прокольноi вiсi стовбура. Косослiй викликаi короблення (скручування) дошок, понижуi механiчнi властивостi деревини, погано пiддаiться обробцi. Вирiзати вирiб iз косослiйноi деревини дуже важко, потрiбнi певнi навички. При розколi стовбура на частини гарно видно особлива, ефективна, фактура косослою.

Звилюватiсть.

Звилюватiсть в деревинi виявлена хвилями та невпорядкованим розташуванням волокон, частiш за все зустрiчаiться в листяних породах у комлевiй частинi стовбура. Звилюватiсть пiдвищуi мiцнiсть деревини, але погiршуi цього обробкою. Хвиляста звилюватiсть найчастiше трапляiться у берези, клена, горiха, на наростах. Дуже великою звилюватiстю вiдрiзняiться карельська береза, за що i цiнують ii деревину, незамiнну у виробництвi неповторних меблiв i художнiх виробiв.

Крень.

Крень найчастiше утворюiться в деревинi скривлених i нахилених стоячих стовбурiв. При поперечному розрiзi, особливо у хвойних породах деревини, гарно видно змiщення серцевини в одну сторону. Крень порушуi однорiднiсть будови деревини, знижуi ii мiцнiсть, сприяi повздовжньому коробленню дошок i брусiв. Поперечнi розрiзи стовбура з креню можуть слугувати матерiалом для виробiв, оформлення житла, оскiльки пiсля гарноi обробки зтАЩявляiться гарний малюнок рiчних кiлець.

Подвiйна серцевина.

Подвiйну серцевину гарно видно при поперечному розрiзi стовбура в мiсцях подвоiння. Торець дерева в цьому мiсцi майже завжди маi овальну форму. Часто мiж двома серцевинами виникаi закрита прорiсть. Незвичайна форма розпилу разом iз малюнком утворюють цiкавий декоративний ефект.

Внутрiшня заболонь.

Внутрiшня заболонь тАУ група рiчних кiлець, розмiщена в ядровiй деревинi, маюча колiр, властивостi i будову заболонi. На торцi стовбура вона чiтко помiтна у виглядi одного або декiлькох кiлець рiзноi ширини, бiльш свiтлих, нiж ядро деревини. Такий порок спостерiгаiться в стовбурах листяних порiд, особливо в дуба i ясена. Працю рiзбляра вiн не погiршуi. Декоративний ефект, декiлькох кiлець рiзного колiру, допомагаi скласти цiкаве рiшення в оформленнi iнтертАЩiру.

Вместе с этим смотрят:

Авангардизм як явище архiтектури ХХ столiття

Автоматическая автозаправочная станция на 250 заправок в сутки

Амурський мiст

Анализ деятельности строительного предприятия "Луна-Ра-строй"

Анализ проектных решений 20-ти квартирного жилого дома